Ухвала

від 25.05.2020 по справі 57/218-10(59/264-08)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

25 травня 2020 року

м. Київ

Справа № 57/218-10(59/264-08)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Кушніра І. В.,

розглянувши матеріали касаційної скарги Приватної виробничо-комерційної фірми Істок на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 та ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2020

за скаргою Приватної виробничо-комерційної фірми Істок на дії та незаконну бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області у справі

за позовом Фізичної особи-підприємця Канської Юлії Вікторівни до Приватної виробничо-комерційної фірми Істок за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні Позивача 1. Харківської міської ради, 2. Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, 3. Комунального підприємства Харківське міське бюро технічної інвентаризації Харківської міської ради, 4. Акціонерної компанії Харківобленерго , 5. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області про знесення об`єкту самочинного будівництва за участю прокуратури Харківської області в інтересах Фізичної особи-підприємця Канської Юлії Вікторівни, Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,

ВСТАНОВИВ:

Приватна виробничо-комерційна фірма Істок звернулася 05.05.2020 до Верховного Суду з касаційною скаргою на постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020, повний текст якої підписаний 17.04.2020 (колегія суддів: Попков Д. О., Пушай В. І., Стойка О. В. ) та ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 (колегія суддів Присяжнюк О. О., Ольшанченко В. І., Хотенець П. В.).

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 15.05.2020 справу передано на розгляд колегії суддів Касаційного господарського суду у складі: Краснов Є. В. - головуючий, Мачульський Г. М., Кушнір І.В.

Згідно з частиною 3 статті 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України ), судочинство у господарських судах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Перевіривши матеріали поданої касаційної скарги, суддею-доповідачем встановлено, що вона також не відповідає вимогам статті 290 ГПК України .

Відповідно до пункту 2 частини 4 статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір" .

Відповідно до підпункту 5 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" , ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

Відповідно до підпункту 7 пункту 2 частини 2 статті 4 України "Про судовий збір" (в редакції закону, чинній на момент подання касаційної скарги) за подання до господарського суду апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду; заяви про приєднання до апеляційної чи касаційної скарги на ухвалу суду, судова ставка встановлена - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2020 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2020 встановлено у розмірі 2 102,00 грн.

Виходячи з приписів Закону України "Про судовий збір", судовий збір за подання касаційної скарги мав бути сплачений у розмірі 2 102 грн.

Платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях з 01.01.2020:

Отримувач коштівУК у Печер. р-ні/Печерс. р-н/22030102 Код отримувача (код за ЄДРПОУ) 38004897 Банк отримувачаКазначейство України (ЕАП) Код банку отримувача (МФО) 899998 Рахунок отримувача UA288999980313151207000026007 Код класифікації доходів бюджету 22030102 Судовий збір (Верховний Суд, 055 )

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про судовий збір" суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Проте скаржник, звертаючись з касаційною скаргою, наведеного вище не врахував, не надав докази сплати судового збору.

Водночас, до касаційної скарги додані клопотання, в яких заявник просить звільнити його від сплати судового збору за подання касаційної скарги та відстрочити таку сплату, оскільки останні роки скаржник підприємницьку діяльність не проводить, прибуток відсутній та має скрутне фінансове становище.

Враховуючи викладене, Верховний Суд відхиляє клопотання заявника касаційної скарги про звільнення та відстрочення сплати судового збору з огляду на наступне.

Підстави для вчинення господарським судом дій щодо відстрочення та розстрочення судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати викладені в статті 8 Закону України "Про судовий збір" .

Відповідно до статті 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю. Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Суд звертає увагу на те що, редакція зазначеної статті передбачає право суду з урахуванням майнового стану сторони відстрочити або розстрочити сплату судового збору, зменшення його розміру або звільнення від сплати лише за наявності викладених вище умов.

Наявність передбачених частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" умов, за яких суд, враховуючи майновий стан сторони, може звільнити від сплати судового збору, заявником не наведено, а наведені в клопотанні обставини не узгоджуються з положенням цієї статті Закону.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, в тому числі й органів державної влади, то самі лише обставини, пов`язані з фінансуванням та відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (Pelevin v Ukraine), № 24402/02, § 27, право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг. Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" ( Ashingdane v. The United Kingdom , § 57, 28.05.1985).

Європейський суд з прав людини в рішенні від 19.06.2001 у справі Case of Kreuz v. Poland, №28249/95, § 60 зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції.

Враховуючи викладене, Касаційний господарський суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання про звільнення від сплати судового збору з огляду на те, що скаржником не зазначено обставин та доказів поширення на нього умов, передбачених в частині 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір".

З урахуванням зазначеного, скаржнику потрібно надати суду належні докази сплати судового збору у розмірі 2 102,00 грн, на відповідні реквізити рахунку для зарахування до державного бюджету судового збору за розгляд справ Верховним судом з підтвердженням зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Згідно з частиною 2 статті 292 ГПК України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд,

УХВАЛИВ:

1. Відмовити Приватній виробничо-комерційній фірмі Істок у задоволенні клопотання про звільнення від сплати судового збору за подання касаційної скарги.

2. Відмовити Приватній виробничо-комерційній фірмі Істок у задоволенні клопотання про відстрочення сплати судового збору за подання касаційної скарги.

3. Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми Істок залишити без руху до 25.06.2020.

4. Встановити Приватній виробничо-комерційній фірмі Істок строк усунення недоліків протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

5. Встановити Приватній виробничо-комерційній фірмі Істок надати Касаційному господарському суду у складі Верховного Суду (01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6) докази про дату вручення даної ухвали суду касаційної інстанції.

6. У разі усунення недоліків документи направити на адресу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду: 01016, м. Київ, вул. О. Копиленка, 6 та всім іншим учасникам справи, додавши до заяви про усунення недоліків докази такого направлення.

7. Рекомендувати учасникам справи всі необхідні документи надавати суду в електронному виді на електронну адресу kgs@supreme.court.gov.ua із застосуванням власного електронного підпису, з урахуванням вимог законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги".

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Є. Краснов

Суддя Г. Мачульський

Суддя І. Кушнір