Постанова

від 17.12.2020 по справі 57/218-10(59/264-08)

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 грудня 2020 року

м. Київ

Справа № 57/218-10(59/264-08)

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В.- головуючого, Мачульського Г. М., Уркевича В. Ю.,

розглянувши у письмовому провадженні касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2020, постановлену колегією суддів у складі: головуючого судді Присяжнюка О.О., суддів Ольшанченко В.І., Хотенця П.В., та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020, ухвалену колегією суддів у складі: головуючого судді Попкова Д.О., суддів Пушая В.І, Стойка О.В.,

за скаргою Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" на дії та бездіяльність Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Головного територіального управління юстиції у Харківській області

у справі за позовом Фізичної особи-підприємця Канської Юлії Вікторівни до Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача: 1. Харківської міської ради, 2. Управління з контролю за використанням та охороною земель Головного управління Держгеокадастру у Харківській області,

3. Комунального підприємства "Харківське міське бюро технічної інвентаризації" Харківської міської ради, 4. Акціонерної компанії "Харківобленерго", 5. Інспекції Державного архітектурно-будівельного контролю у Харківській області, за участю прокуратури Харківської області в інтересах Фізичної особи-підприємця Канської Юлії Вікторівни, Київського відділу державної виконавчої служби міста Харків Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, про знесення об`єкту самочинного будівництва,

Короткий зміст та підстави заявлених вимог

1. Фізична особа-підприємець Канська Юлія Вікторівна (далі - ФОП Канська Ю.В.), яка є власником однокімнатної квартири АДРЕСА_1 , звернулась до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватної виробничо-комерційної фірми Істок (далі - ПВКФ Істок ) про знесення об?єкту самочинного будівництва - будівлі продовольчого магазину продовольчих товарів по вул. Скрипника, 18 у м. Харкові, загальною площею 62,6 мІ. Позовні вимоги обгрунтовувалися тим, що побудований відповідачем об?єкт нерухомості порушує права та законні інтереси позивача, зокрема право власності, так як об?єкт самочинного будівництва перешкоджав позивачу проходу до його будинку, а також порушував право останнього на безпечне довкілля, оскільки об?єкт збудований в охоронній зоні електричної трансформаторної підстанції, чим викликана загроза безпеці позивача та інших осіб, що знаходяться в приміщеннях, розташованих поруч.

2. Господарський суд Харківської області 25.02.2009 ухвалив рішення про задоволення цього позову та знесення об`єкту самочинного будівництва по вул. Скрипника, 18 у м. Харкові, про що видав наказ на примусове його виконання. Місцевий господарський суд дійшов висновку, що ця будівля продовольчого магазину є об`єктом самочинного будівництва, який збудований на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка не була відведена для цієї мети, з порушенням правил містобудування та приписів частини першої статті 376 Цивільного кодексу (далі - ЦК України).

3. У подальшому це рішення місцевого господарського суду скасовано, у позові ФОП Канської Ю.В. відмовлено, 15.09.2014 постановлено ухвалу про поворот виконання рішення та 26.06.2015 Господарським судом Харківської області видано наказ про відновлення будівлі магазину продовольчих товарів по вул. Скрипника, 18 у м. Харкові. Стягувачем за цим наказом визначено ПВКФ "Істок", а боржником - ФОП Канську Ю.В. Однією з підстав відмови у позові була обставина звернення з таким позовом саме ФОП Канською Ю.В., а не органу владних повноважень, що передбачено приписами статті 376 ЦК України, оскільки необхідною передумовою для винесення судом рішення про знесення об?єкту самочинного будівництва є подання позову відповідним органом державної влади або органу місцевого самоврядування і саме вони, а не фізичні особи - підприємці або прокурор є єдиними суб?єктами права на позов із таким способом захисту як знесення об?єкту самочинного будівництва.

4. На виконані у Київському відділі державної виконавчої служби міста Харкова Головного територіального управління юстиції в Харківській області (далі - ВДВС) перебувало виконавче провадження № 49753233 з виконання цього наказу від 26.06.2015.

5. Внаслідок його невиконання протягом 18 місяців, ПВКФ "Істок" 29.05.2017 звернулася до Господарського суду Харківської області зі скаргою на дії ВДВС, яку ухвалою цього ж суду від 21.06.2017, залишеною без змін постановами Харківського апеляційного господарського суду від 31.08.2017 та Верховного Суду від 22.03.2018, задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність ВДВС під час виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.06.2015 (про відновлення будівлі). В решті вимог скарги відмовлено. Судові рішення мотивовано тим, що державним виконавцем не вжито жодних заходів примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.06.2015, при цьому судом установлено факт неправомірної бездіяльності ВДВС.

6. 29.11.2019 ПВКФ "Істок" звернулася до Господарського суду Харківської області із заявою-скаргою, у якій просила:

- витребувати у ВДВС, дослідити матеріали виконавчого провадження № 49753233, та зобов`язати цей ВДВС привести до ладу це виконавче провадження;

- скасувати постанову ВДВС про закінчення виконавчого провадження № 49753233 від 19.11.2019 та зобов`язати уповноважену особу, в провадженні якої воно перебуває, виконати всі належні дії для виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.06.2015;

- до повного виконання указаного наказу накласти арешт на три об`єкти нерухомого майна, зареєстровані на праві приватної власності за боржником - ФОП Канською Ю.В., а саме: нежитлові приміщення першого поверху: № 1-1; 1-2; 1-3; 1-4; 1-5; 1-6, загальною площею 52,9 м 2 в житловому будинку літ. А-9 (буд. АДРЕСА_2 ; трикімнатну квартиру АДРЕСА_3 , площею 64,3 м 2 ; однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 , площею 37,3 м 2 ;

- замінити сторону виконавчого провадження № 49753233 - померлого боржника ФОП ОСОБА_1 на іншого належного боржника, спадкоємців - дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (їх опікунів - ОСОБА_4 (бабу) та ОСОБА_5 (батька), які прийняли спадщину померлого боржника та є законними правонаступниками;

- змінити спосіб і порядок виконання ухвали Господарського суду Харківської області від 15.09.2014, на виконання якої видано наказ від 26.06.2015, шляхом проведення ВДВС аукціону та тендеру на визначення суб`єкта підприємницької діяльності, який за кошти боржника (спадкоємців з їх опікунами) закінчить будівництво магазину, площею не менше 62,6 м 2 , собівартістю 2 242 286 грн, зі встановленням усіх мереж життєзабезпечення, та передасть його стягувачу по акту прийому-передачі.

7. Вимоги ПВКФ "Істок в частині оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження № 49753233 від 19.11.2019 та бездіяльності ВДВС мотивовані порушенням ВДВС частини п?ятої статті 15, частини другої статті 39 Закону України Про виконавче провадження та не врахуванням частин третьої-п?ятої статті 1267 ЦК України, тому заявник вважає, що ВДВС незаконно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження, не здійснивши усіх належних/необхідних дій з примусового виконання наказу.

8. ПВКФ "Істок" послалось на те, що, отримавши повідомлення від 22.09.2019 про смерть ОСОБА_1 (актовий запис №4433 від 21.03.2019 про смерть), ВДВС не зробив запитів до поліції та опікунської ради Київського району Харківської міської ради задля визначення особи, яка є опікуном малолітніх дочок померлого боржника, віку та місця реєстрації спадкоємців - дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (їх опікунів - ОСОБА_4 (баби) та ОСОБА_5 (батька). Окрім того, заявник наголосив на тому, що ВДВС було завідомо відомо про те, що 21.03.2019 спадкоємці - діти з опікунами проживали в одній квартирі з ОСОБА_1 та визнані особами, які прийняли спадщину, а отже повинні нести відповідальність за її зобов`язаннями.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

9. Господарський суд Харківської області ухвалою від 12.02.2020, залишеною без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020, відмовив у задоволенні заяви-скарги ПВКФ "Істок".

10. Суд першої інстанції вказав на наявність у ВДВС законних підстав для прийняття постанови про закінчення виконавчого провадження № 49753233 від 19.11.2019. Щодо інших вимог ПВКФ "Істок" про накладення арешту на все майно та нерухомість боржника - ФОП Канської Ю.В., заміну вибулої сторони виконавчого провадження, зміну способу та порядку виконання судового рішення шляхом проведення аукціону, суд указав на недотримання заявником вимог щодо змісту і форми цих заяв, які не підлягають розгляду в межах цієї заяви-скарги ПВКФ "Істок".

11. Апеляційний господарський суд, погоджуючись з позицією місцевого господарського суду про відсутність підстав для задоволення вимог ПВКФ "Істок", серед іншого вказав на правомірність дій ВДВС щодо винесення 19.11.2019 постанови про закінчення виконавчого провадження № 49753233 внаслідок смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_1 та дотримання ВДВС приписів пункту 3 частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження .

Короткий зміст наведених у касаційній скарзі вимог

12. 05.05.2020 ПВКФ "Істок" звернулася до Верховного Суду з касаційною скаргою про скасування ухвали Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 та прийняття нового рішення про задоволення її вимог, викладених у заяві-скарзі, поданій до місцевого господарського суду 29.11.2019.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

13. Підставами для скасування судових рішень ПВКФ "Істок" зазначає неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права судами першої та апеляційної інстанції.

14. Утім, основним серед доводів скаржника є безпідставне і передчасне винесення ВДВС постанови від 19.11.2019 про закінчення виконавчого провадження, тоді як інші посилання ПВКФ "Істок" зводяться до неправомірної бездіяльності ВДВС, що полягає у невиконанні вищевказаного наказу суду. Скаржник, зокрема, вказав про незастосування судами попередніх інстанцій норм ЦК України щодо спадкового права та про неврахування того, що ВДВС в порушення частини п?ятої статті 15, частини першої статті 39 Закону України Про виконавче провадження , частин третьої-п?ятої статті 1267 ЦК України виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 49753233 від 19.11.2019 у зв`язку зі смертю боржника, тоді як зобов`язання останнього з виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.06.2015 не припинилися і повинні бути виконані спадкоємцями (їх опікунами). ВДВС не здійснив відповідних запитів, зокрема до поліції та до опікунської ради Київського району Харківської міської рад задля визначення визначення осіб, які є опікунами малолітніх дочок померлого боржника, віку та місця реєстрації спадкоємців (їх опікунів) - дочок ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (їх опікунів - ОСОБА_4 (баби) та ОСОБА_5 (батька).

Рух касаційної скарги

15. Верховний Суд ухвалою від 30.06.2020 відкрив касаційне провадження за касаційною скаргою ПВКФ "Істок" на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020.

16. У подальшому суд касаційної інстанції ухвалою від 30.07.2020 провадження за касаційною скаргою у справі № 57/218-10 (59/264-08) зупинив до вирішення Великою Палатою Верховного Суду питання про усунення неоднакового застосування норм права у подібних правовідносинах у іншій справі № 916/617/17, а ухвалою від 14.12.2020 поновив проваження у справі.

Позиція Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду

17. Як наводилось вище, 26.06.2015 Господарський суд Харківської області видав наказ, в якому зазначено: відновити будівлю магазину продовольчих товарів по АДРЕСА_4 , знесену на виконання наказу Господарського суду Харківської області від 18.03.2009 у справі № 59/264-08. Стягувачем за цим наказом визначено ПВКФ "Істок", а боржником - ФОП ОСОБА_1 .

18. На виконані у ВДВС перебувало виконавче провадження № 49753233 з виконання цього наказу.

19. Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області повідомив ВДВС (лист № 10242/15.1-04-05 від 22.09.2019), що при перевірці облікових даних архівного фонду виявлено актовий запис № 4433 від 21.03.2019 про смерть ОСОБА_1 .

20. П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Харківській області на запит ВДВС № 4874 від 10.10.2019 повідомила, що за даними перевірки алфавітних книг обліку спадкових справ 2019 року заведена спадкова справа після померлої ОСОБА_1 .

21. Із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавиці ОСОБА_2 , тоді як чоловік спадкодавиці - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_4 відмовилися від права про прийняття спадщини на користь дочки спадкодавці - ОСОБА_3 . Також повідомлено, що у разі звернення до нотаріальної контори спадкоємців ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про спадщину, їм буде доведено до відома про наявність виконавчого провадження.

22. 19.11.2019 ВДВС винесено постанову про закінчення виконавчого провадження № 49753233 з примусового виконання рішення суду у зв`язку зі смертю боржника.

23. Оскільки розгляд вимоги про оскарження постанови від 19.11.2019 про закінчення виконавчого провадження № 49753233 має вирішальне значення, тому судам попередніх інстанцій слід було передусім перевірити підстави, застосовані ВДВС в цій постанові.

24. У зв?язку з цим колегія суддів вважає за необхідне надати оцінку підставам закінчення виконавчого провадження № 49753233, адже саме залишення в силі постанови про закінчення виконавчого провадження № 49753233 з підстав, наведених державним виконавцем, призводить до неможливості захисту прав ПВКФ "Істок" саме в межах цього виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Харківського області від 26.06.2015.

25. Конституція України визначає, що судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд (стаття 129 1 Основного Закону).

26. Виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у Законі України Про виконавче провадження органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (стаття 1 Закону України Про виконавче провадження ).

27. Частиною першою статті 18 цього Закону передбачено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

28. Відповідно до частини першої статті 13 цього ж Закону та пункту 6 розділу І Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 за № 489/20802 (далі - Інструкція) у редакції, чинній на день винесення постанови про закінчення виконавчого провадження, під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

29. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від державних органів, підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності, посадових осіб, сторін та інших учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, в тому числі конфіденційну (пункт 3 частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження ).

30. Згідно з абзацом другим пункту 1 розділу II Інструкції виконавець при здійсненні виконавчого провадження зобов`язаний використовувати всі надані йому права та повноваження, необхідні для забезпечення неупередженого, ефективного, своєчасного і повного виконання рішення.

31. Відповідно до частини першої статті 28 Закону України Про виконавче провадження копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

32. Згідно з пунктом 5 частини першої статті 34 Закону України Про виконавче провадження виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій, у тому числі, у разі звернення виконавця та/або заінтересованої особи до суду із заявою про заміну вибулої сторони правонаступником у порядку, встановленому частиною п`ятою статті 15 цього Закону.

33. У свою чергу частиною п`ятою статті 15 цього ж Закону передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

34. У силу пунктів 12, 13 Інструкції у разі вибуття однієї зі сторін виконавчого провадження (припинення юридичної особи, а також в інших випадках заміни сторони у виконавчому провадженні), якщо правовідносини допускають правонаступництво, виконавець за заявою сторони виконавчого провадження, а також сама заінтересована сторона мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження її правонаступником. На підставі постановленої судом ухвали виконавець своєю постановою замінює сторону виконавчого провадження. Ухвала суду та постанова виконавця долучаються до виконавчого документа при його передачі до іншого органу державної виконавчої служби або приватного виконавця або поверненні його стягувану чи до суду.

35. Правонаступництво можливе на всіх стадіях виконавчого провадження - з моменту відкриття виконавчого провадження до його закінчення. Після заміни вибулої сторони виконавчого провадження її правонаступником виконавець продовжує виконання виконавчого провадження в порядку, встановленому Законом України Про виконавче провадження .

36. Згідно з пунктом 3 частини першої статті 39 Закону Закону України Про виконавче провадження виконавче провадження підлягає закінченню у разі припинення юридичної особи - сторони виконавчого провадження, якщо виконання її обов`язків чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва, смерті, оголошення померлим або визнання безвісно відсутнім стягувача чи боржника. Відповідно до частин другої цієї ж статті постанова про закінчення виконавчого провадження з підстав, передбачених частиною першою цієї статті, виноситься в день настання відповідних обставин або в день, коли виконавцю стало відомо про такі обставини.

37. Закінчення виконавчого провадження без належних правових підстав порушує права стягувача на неупереджене, ефективне, своєчасне і в повному обсязі виконання судового рішення.

38. Отже, дотримуючись засад законності, справедливості, неупередженості та об`єктивності виконавчого провадження, його гласності та відкритості, виконавець зобов`язаний вживати передбачених чинним законодавством заходів щодо примусового виконання рішень, належного вчинення виконавчих дій.

39. Отримавши дані про смерть фізичної особи - сторони виконавчого провадження, виконавець має отримати підтвердження чи спростування таких даних, звернувшись відповідно до пункту З частини третьої статті 18 Закону України Про виконавче провадження із запитом до органу державної реєстрації актів цивільного стану згідно з компетенцією останнього, визначеного Законом України Про державну реєстрацію актів цивільного стану .

40. Після отримання даних про смерть сторони виконавчого провадження виконавець має звернутися до компетентних органів/осіб для отримання відомостей про заведення спадкової справи, видачу свідоцтва про право на спадщину. Це дасть змогу виконавцеві з`ясувати, які особи як спадкоємці померлої сторони виконавчого провадження зверталися за отриманням спадщини та що саме ними було успадковано згідно зі свідоцтвом про право на спадщину.

41. Отже, виконавець, установивши на підставі відповідних доказів факт смерті фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має вчинити дії щодо отримання даних, необхідних для вирішення питання про заміну такої сторони її спадкоємцями та надалі за заявою сторони звернутися до суду з відповідним поданням про заміну сторони виконавчого провадження.

42. Смерть, оголошення померлою або визнання безвісно відсутньою фізичної особи, яка була стороною виконавчого провадження, має виступати підставою для його закінчення лише коли виконання обов`язків такої особи чи вимог у виконавчому провадженні не допускає правонаступництва. Таку правову позицію викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.11.2020 у справі № 916/617/17 (провадження № 12-48гс20).

43. Як зазначалося вище, 19.11.2019 ВДВС виніс постанову про закінчення виконавчого провадження № 49753233 з примусового виконання наказу Господарського суду Харківської області від 26.06.2015 у зв`язку зі смертю боржника.

44. В пункті 27.1 оскаржуваної постанови Східного апеляційного господарського суду у цій справі апеляційний господарський суд установив, що Харківський міський відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області повідомив ВДВС (лист № 10242/15.1-04-05 від 22.09.2019) про те, що при перевірці облікових даних архівного фонду виявлено актовий запис № 4433 від 21.03.2019 про смерть ОСОБА_1 .

45. П`ята Харківська міська державна нотаріальна контора Головного територіального управління юстиції у Харківській області на запит ВДВС № 4874 від 10.10.2019 повідомила, що за даними перевірки алфавітних книг обліку спадкових справ 2019 року заведена спадкова справа після померлої ОСОБА_1 .

46. Із заявою про прийняття спадщини звернулася дочка спадкодавиці - ОСОБА_2 , тоді як чоловік спадкодавиці - ОСОБА_5 та мати - ОСОБА_4 відмовилися від права про прийняття спадщини на користь дочки спадкодавці - ОСОБА_3 . Також повідомлено, що у разі звернення до нотаріальної контори спадкоємців ОСОБА_1 про видачу свідоцтва про спадщину, їм буде доведено до відома про наявність виконавчого провадження.

47. Разом з тим, поза увагою судів попередніх інстацій залишено те, що закінчуючи 19.11.2019 виконавче провадження № 49753233 у зв?язку зі смертю ФОП Канської Ю. В., ВДВС не перевірив факту отримання спадкоємцями (їх опікунами) свідоцтв про спадщину та обсяг спадкування кожним з них, наявності правонаступників боржника, які прийняли спадщину після померлої ОСОБА_1 , не зупинив вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 49753233 та не отримав даних, необхідних для вирішення питання про заміну померлої сторони виконавчого провадження її спадкоємцями.

48. Звідси при прийнятті постанови про закінчення виконавчого провадження ВДВС не вжив всіх належних та достатніх заходів з примусового виконання рішення суду, передбачених законом, та передчасно прийняв постанову про закінчення виконавчого провадження № 49753233.

49. Відповідно до частини другої статті 300 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази.

50. Суд касаційної інстанції позбавлений можливості встановити обставини щодо наявності спакоємців, факт отримання ними свідоцтв про спадщину та обсяг спадкування кожним з них померлого боржника, а отже, чи відбулося правонаступництво у цих матеріальних правовідносинах.

51. Крім того слід звернути увагу на те, що судом апеляційної інстанції не переглянуто ухвалу місцевого господарського суду в частині інших вимог ПВКФ "Істок", заявлених нею у заяві-скарзі 29.11.2019.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

52. Згідно з пунктом 2 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд.

53. Відповідно до пунктів 1, 3 частини третьої статті 310 цього ж Кодексу підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1-3 частини другої статті 287 цього Кодексу, а також якщо суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи.

54. У зв`язку з викладеним вище, касаційна скарга ПВКФ "Істок" на судові рішення, прийняті за результатами розгляду заяви-скарги останньої, підлягає задоволенню, а судові рішення судів попередніх інстанцій - скасуванню з направленням справи на новий розгляд до суду першої інстанції.

Щодо судових витрат

55. Судові витрати, понесені у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, підлягають розподілу за результатом вирішення заяви-скарги ПВКФ "Істок".

Керуючись статтями 300, 308, 310, 314 - 317 ГПК України, Верховний Суд

П О С Т А Н О В И В:

1. Касаційну скаргу Приватної виробничо-комерційної фірми "Істок" задовольнити частково.

2. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.02.2020 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 13.04.2020 у справі № 57/218-10(59/264-08) скасувати.

3. Справу № 57/218-10(59/264-08) направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Є. В. Краснов

Суддя Г. М. Мачульський

Суддя В. Ю. Уркевич