Ухвала

від 09.06.2020 по справі 906/139/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65, тел. (0412) 48-16-20,

E-mail: inbox@zt.arbitr.gov.ua, http://zt.arbitr.gov.ua

УХВАЛА

"09" червня 2020 р. Справа № 906/139/17.

Господарський суд Житомирської області у складі

судді Вельмакіної Т.М.,

розглянувши скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. у виконавчому провадженні №61218603 у справі №906/139/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс ВС"

про стягнення 10238165,45 грн

за участю представників сторін:

від стягувача: не прибув;

від боржника: не прибув;

від ДВС: не прибув,

ВСТАНОВИВ:

12.04.2017 Господарським судом Житомирської області видано судовий наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс ВС" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" 5176000,00 грн - суму попередньої оплати, 974165,45 грн - 21,5 відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3588000,00 грн - штрафу, а також 150572,49 грн сплаченого судового збору.

13.04.2020 на адресу суду від стягувача надійшла скарга на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. Згідно вказаної скарги стягувач просить:

- визнати недійсними дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. у виконавчому провадженні №61218603;

- скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні №61218603;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. відновити виконавче провадження;

- зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Ухвалою від 13.04.2020 суд прийняв скаргу ПАТ "Аграрний фонд" до розгляду та призначив судове засідання для розгляду скарги на 23.04.2020.

23.04.2020, у зв`язку з невиконанням сторонами вимог ухвали суду від 13.04.2020, суд відклав розгляд скарги на 19.05.2020.

Ухвалою від 19.05.2020, з метою з`ясування додаткових обставин та необхідністю огляду в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження, суд відклав розгляд скарги на 28.05.2020. При цьому судом враховано неможливість розгляду скарги до виконання, зокрема, скаржником та державним виконавцем процесуальних дій, покладених на них ухвалами суду від 13.04.2020 і від 23.04.2020 та взято до уваги приписи Закону України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVІD-19)". Також суд визнав явку державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. обов`язковою.

Ухвалою від 28.05.2020, враховуючи, що вимоги ухвал суду від 13.04.2020, від 23.04.2020 та від 19.05.2020 сторонами не виконано, а з`ясування викладених у скарзі обставин є можливим лише після огляду в судовому засіданні матеріалів виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 у справі №906/139/17, суд відклав розгляд скарги на 09.06.2020, викликав державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. та попередив останнього про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України.

09.06.2020 до суду від Головного державного виконавця Буряк М.І. надійшли письмові пояснення, згідно яких останній просить суд долучити до матеріалів справи відповідне пояснення з копією матеріалів ВП №61218603, відмовити у задоволенні скарги у повному обсязі та розглядати справу без участі державного виконавця, у зв`язку з неможливістю прибути в судове засідання.

Представник боржника та державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. в судове засідання не з`явились, у своїх клопотаннях (а.с. 137, 156) просили здійснити розгляд скарги без їх участі.

Відповідно до ч. 2 ст. 342 ГПК України, неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

За таких обставин суд вважає за можливе розглянути скаргу за відсутності представників сторін та державного виконавця.

Дослідивши надані стягувачем та державним виконавцем документи, суд проаналізував їх відповідність викладеним у скарзі та поясненнях обставинам, а також їх узгодженість з приписами Закону України "Про виконавче провадження" та дійшов висновку про обґрунтованість скарги, враховуючи наступне.

Так, згідно поданої скарги стягувач вказує, що:

- 31.01.2020 направив на адресу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву № 02-08/1/222 про прийняття до примусового виконання вищезазначеного наказу, яка була отримана 07.02.2020, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ "Укрпошта";

- 02.04.2020 ПАТ "Аграний фонд" отримало постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувану від 26.03.2020 (далі - постанова), про що свідчить копія конверту та інформація з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Стягувач не погоджується з вищезазначеною постановою та вважає, що державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження" та не вчинялися всі належні дії, які необхідно вчиняти для виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.03.2017.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що всупереч ч. 5 ст. 26 та ч. 1 ст. 28 ЗУ "Про виконавче провадження" на час подання скарги постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу ПАТ "Аграрний фонд" не надходила.

Пояснює, що:

- у зв`язку з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутністю інформації щодо виконання судового наказу представник ПАТ "Аграрний фонд" 19.03.2020 звернувся до Урядового контактного центру щодо сприяння отримання постанови про відкриття та інформації у даному виконавчому провадженні;

- зі змісту відповіді, наданої у листі від 01.04.2020 № К-856-УГЛ-20, ПАТ "Аграрний фонд" стало відомо, що 18.02.2020 державний виконавець відкрив виконавче провадження та направив відповідну постанову стягувачу рекомендованим листом штрих-кодовий ідентифікатор AT "Укрпошта" 0314817669977;

- даний факт не відповідає дійсності, так як на офіційному сайті AT "Укрпошта" за даним штриф-кодовим ідентифікатором міститься інформація, що поштове відправлення було вручене 27.01.2020, тобто до дати коли було відкрито виконавче провадження;

- з викладеної у листі інформації вбачається, що державний виконавець постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2020 виніс з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", так як заява була отримана виконавчою службою ще 07.02.2020, а постанова про відкриття прийнята майже через 2 тижні;

Також ПАТ "Аграрний фонд" вважає, що державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. не вчинив всі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а повернення виконавчого документа є протиправним та передчасним.

Зокрема, зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державний виконавець не перевірив, що у Коростенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 53865097 щодо боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" та, відповідно, не передав виконавче провадження № 61218603 на виконання до відділу, у якому знаходиться зведене виконавче провадження.

Крім цього, скаржник вважає, що у встановлені ч. 8 ст. 48 ЗУ "Про виконавче провадження" строки, перевірки майнового стану боржника державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І., не проводились.

Наголошує, що державний виконавець не здійснив жодних дій на виконання п.19 ч.З ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вважає, що передчасність повернення виконавчого документа також свідчить про те, що державний виконавець не вчинив ряду дій, а саме щодо: направлення звернень до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення щодо умисного перешкоджання виконання рішення (ч.2 ст.76 Закону); зобов`язання боржника подати баланс, звіт про фінансовий стан (п.З ч.5 ст. 19 та ч.5 ст.26 Закону ); зобов`язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку (ч.9 ст.56 Закону); отримання в органах доходів і зборів інформації про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість (ч.1 ст.52 та ч.І ст.54 Закону); встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб (ст.53 Закону); встановлення інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів (п.21 ч.З ст.18 Закону); здійснення реєстрації обтяжень майна боржника (п.8 ч.З ст.18 Закону).

З огляду на вкладене, стягувач вважає, що за один місяць приватний виконавець не міг здійснити всі заходи щодо розшуку майна боржника.

Також, як зазначає стягувач, не зрозуміло яким чином відсутність ТОВ "Агрохімресурс ВС" на обліку в ПФ та не отримання пенсії є достатньою підставою для повернення судового наказу.

Інформація про те, що боржник на обліку в органах ДФС не перебуває та відкритих рахунків не має, на думку скаржника є недостовірною та свідчить лише про те, що державний виконавець таку перевірку взагалі не здійснював, так як під час виконання зведеного виконавчого провадження № 53865097 Коростенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) встановлено, що боржник обліковується в ДПІ у Сятошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та має відкриті рахунки у банках.

Вищезазначені обставини, на думку скаржника, свідчать про передчасність, неправомірність дій та небажання державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. здійснити у повній мірі всі належні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Головний державний виконавець Буряк М.І., згідно письмових пояснень (а.с. 156) проти скарги щодо бездіяльності державного виконавця заперечив та вказав, що:

- 18.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 61218603 та скеровано сторонам до виконання та до відома;

- скеровано запити щодо майнового стану боржника і згідно відповіді ДФСУ боржник має відкритий рахунок у АБ "УКРГАЗБАНК";

- на розрахунковий рахунок боржника накладено арешт, виставлено платіжну вимогу та направлено до фінансової установи для виконання, однак зазначена платіжна вимога повернулась до Відділу без виконання з відміткою банку - на зазначеному рахунку платника кошти відсутні ;

- згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, нерухоме майно, ОНМ за боржником не зареєстровано;

- згідно, відповіді МВС за боржником транспортні засоби не зареєстровані;

- згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, філії у ТОВ "Агрохімресурс ВС" відсутні;

- виходом державного виконавця за адресою: м.Київ, вул. С.Сосніних, 3, прим. 1 боржника та його майна не розшукано, про що складено відповідний акт;

- вчиненими діями примусового характеру встановити майно боржника, на яке може бути звернено стягнення не вдалося, а здійснені виконавцем, відповідно до Закону України "Про виконавче провадження", заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

Також державний виконавець вказав, що відповідно до п.2 ст. 37 ЗУ "Про виконавче провадження", ним винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу. Зазначив, що стягувач правом повторно пред`явити виконавчий документ до виконання станом на 03.06.2020 не скористався.

Зауважив, що стягувач також наділений правом вибору звернення виконавчого документу до виконання за місцем реєстрації, фактичного перебування боржника чи місця знаходження його майна. За адресою, зазначеною стягувачем у заяві про відкриття виконавчого провадження, вказано лише адресу боржника та жодним чином не зазначено будь-які відомості про наявність майна у боржника.

При розгляді скарги судом враховується, що відповідно до статті 124 Конституції України та статті 326 Господарського процесуального кодексу України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 55 Конституції України кожному гарантується право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.

Право на виконання судового рішення є складовою права на судовий захист, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, для цілей якої виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина судового розгляду (пункт 43). Право на судовий захист є конституційною гарантією, а обов`язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.

Частиною першою статті 327 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Судом встановлено, що згідно заяви від 31.01.2020 за №02-08/1/222, стягувач звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) про прийняття до примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 у справі №906/139/17. Вказану заяву отримано Відділом 10.02.2020, про що свідчить відмітка останнього (а.с. 159).

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 ЗУ "Про виконавче провадження").

Всупереч наведеному, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 у справі №906/139/17 винесено лише 18.02.2020 (а.с. 164).

Відповідно до ст.1 Закону України "Про виконавче провадження", виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Згідно із ст. 18 Закону "Про виконавче провадження", виконавець, зокрема, зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Відповідно до п. 5 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно з п.6 ч.3 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

У відповідно до ст.48 Закону України "Про виконавче провадження":

- звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (ч. 1 ст. 48);

- стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах (абз. 1 ч. 2 ст. 48);

- у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем (ч. 5 ст. 48);

- виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника (ч. 8 ст. 48).

Частиною 1 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача.

Відповідно до ч.5 ст.52 Закону України "Про виконавче провадження", у разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Водночас, згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Матеріали справи містять надані державним виконавцем матеріали виконавчого провадження №61218603, з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/139/17 від 12.04.2017 (а.с .158-180), з яких вбачається наступне:

- 18.02.2020 винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №61218603);

- 18.02.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 166);

- листом від 18.02.2020 Головний державний виконавець направив сторонами (боржнику та стягувачу) для виконання постанову про арешт коштів боржника та просив надати інформацію про залишки коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" (а.с. 167);

- надано інформацію від АТ "Універсал Банк" про те, що клієнти, або рахунки не знайдено (а.с.168);

- листом від 19.02.2020 АТ КБ "Приватбанк" повідомив, що відкритих поточних рахунків клієнта для накладення арешту в АТ КБ "Приватбанк" немає (а.с. 169);

- надано інформацію від АБ "Укргазбанк" про дату відкриття рахунку (а.с.170)

- 25.02.2020 державним виконавцем винесена платіжна вимога №61218603/4 від 25.02.2020 на суму 10877911,73грн (а.с. 171);

- 13.03.2020 надано відповідь, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с. 172);

- 13.03.2020 державний виконавець виніс Вимогу (а.с. 177), згідно якої зобов`язав керівника ТОВ "Агрохімресурс" з`явитись до виконавця 20.03.2020 щодо сплати боргу за вищевказаним документом або надати підтверджуючі документи про сплату, зобов`язавши його надати пояснення та відповідні відомості, а також попередивши про відповідальність за не виконання вимог державного виконавця;

- 16.03.2020 складено Акт державного виконавця про те, що виходом державного виконавця за адресою: м.Київ, вул.С.Сосніних, 3, прим. 1, боржника не розшукано, встановити його місцезнаходження не стало за можливе (а.с .178).

Постановою від 26.03.2020 державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. повернув стягувачу наказ господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 про стягнення з ТОВ "Агрохімресурс ВС" на користь ПАТ "Аграрний фонд" 5176000,00 грн - суму попередньої оплати, 974165,45 грн - 21,5 відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3588000,00 грн - штрафу, а також 150572,49 грн сплаченого судового збору (а.с. 93).

Вказана постанова мотивована тим, що згідно відповіді ПФУ, боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує. Згідно відповіді ДФС, інформація про джерела отримання доходів боржника відсутня. Боржник на обліку в ДФС не перебуває та відкритих рахунків не має. Майно, на яке можливо звернути стягнення, не розшукано, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Однак, з наданої державним виконавцем Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: код ЄДРПОУ 39354902 (а.с. 175-176), вбачається, що вказана довідка була сформована 31.03.2020, тобто, після винесення постанови про закриття виконавчого провадження. При цьому інформаційну довідку сформовано ОСОБА_1 , Святошинський РВДВС у місті Києві Центрального МУМЮ.

Доказів отримання Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника під час перебування на виконанні наказу господарського суду Житомирської області в період з 18.02.2020 (постанова про відкриття виконавчого провадження) і до винесення постанови від 26.03.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу, матеріали справи не містять.

Тобто, в порушення вимог чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що "виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника", виконавець у виконавчому провадженні №61218603, не здійснив перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки та у встановленому порядку.

Один лише Акт державного виконавця про вихід за адресою божника (а.с. 178) не може бути достатнім доказом відсутності такого майна у боржника.

Сам факт закриття виконавчого провадження через 37 днів з моменту його відкриття, свідчить про вчинення виконавчих дій не у повному обсязі, оскільки у такі стислі терміни не можливо належним чином здійснити всі необхідні виконавчі дії, а тим більше дії, вчинення яких, згідно закону, передбачає певну періодичність з урахуванням встановлених строків.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що всіма необхідними у даному випадку правами для виконання рішення суду, державний виконавець не скористався, тому виконавчі дії з примусового виконання наказу №906/139/17 від 21.03.2017 у повному обсязі не проведені, а виконавчий документ повернуто стягувачу передчасно.

Отже, суд встановив, що державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження", зокрема його ст. 18, не вчинено ряд дій, які необхідно було вчиняти для виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.03.2017, що призвело до не правомірного винесення оскаржуваної поставнови.

Згідно зі ст.73 Господарського процесуального Кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст.74 Господарського процесуального Кодексу України визначає, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Приписами ст.79 Господарського процесуального Кодексу України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до п.1 ст.86 Господарського процесуального Кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи наведене, суд вважає, що дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні №61218603, є неправомірними, тому вказана постанова підлягає визнанню недійсною. Також суд вважає за необхідне зобов`язати Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Слід також заначити, що скаржник у скарзі посилається на те, що державний виконавець всупереч ч.1 ст. 30 ЗУ "Про виконавче провадження" та п. 14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, не перевірив, що у Коростенському міськрайонному ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" та не передав останньому на виконання виконавче провадження №61218603.

Однак, матеріали справи не містять доказів наявності зведеного виконавчого провадження, тому суд не має можливості перевірити обґрунтованість цих доводів скаржника. Водночас суд враховує, що державний виконавець у цій частині свої заперечення не навів, вчинення дій по перевірці наявності зведеного виконавчого провадження (його відсутності) документально не підтвердив, доводи скаржника не спростував.

Керуючись ст. 233-235, 339, 342, 343 ГПК України, господарський суд

УХВАЛИВ:

1. Скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. задовольнити.

2. Визнати дії Державномого виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.

3. Визнати недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні №61218603.

4. Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. відновити виконавче провадження.

5. Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в порядку і строки, визначені ст. 256, 257 ГПК України.

Повний текст ухвали складено 12.06.2020

Суддя Вельмакіна Т.М.

Друк:

1 - у справу;

2,3 - сторонам (рек.)

4 - Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І.: 03148, місто Київ, вулиця Гната Юри, будинок 9 -(рек.).