Постанова

від 28.09.2020 по справі 906/139/17

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 вересня 2020 року Справа № 906/139/17

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Миханюк М.В., суддя Тимошенко О.М. , суддя Юрчук М.І.

секретар судового засідання Полюхович І.Г.

за участю представників сторін:

стягувача: не з`явився

боржника: не з`явився

ДВС: не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду Житомирської області, постановлену 09.06.20 суддею Вельмакіною Т.М. у м.Житомирі, повний текст складено 12.06.20 у справі №906/139/17

за позовом Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс ВС"

про стягнення 10238165,45 грн

орган ДВС Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.06.2020 у справі №906/139/17 скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. задоволено.

Визнано дії Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.

Визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні № 61218603.

Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. відновити виконавче провадження.

Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

В обґрунтування ухвали, суд з посиланням на ст.ст. 55, 124 Конституції України, ст.ст. 1, 5, 10, 18, 26, 37, 48, 52 Закону України Про виконавче провадження , ст.ст. 326, 327, 343 ГПК України, ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, докази наявні в матеріалах справи, вказав, що державний виконавець всіма необхідними у даному випадку правами для виконання рішення суду, не скористався, тому виконавчі дії з примусового виконання наказу №906/139/17 від 21.03.2017 у повному обсязі не проведені, а виконавчий документ повернуто стягувачу передчасно, отже прийшов до висновку про задоволення скарги Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Буряк М.І..

Не погоджуючись з постановленою ухвалою, Святошинський районний відділ державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції звернувся до суду з апеляційною скаргою (вх.№1858/20 від 27.07.2020), в якій просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.06.2020 по справі №906/139/17 скасувати, а скаргу ПАТ "Аграрний фонд" залишити без задоволення.

Вважає, що судом першої інстанції невірно застосовано норми матеріального та процесуального права, а постанова державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.03.2020 ВП № 61218603 такою, що винесена у відповідності до вимог Закону України Про виконавче провадження .

Вказує, що на виконанні у Святошинському районному відділі державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) перебувало виконавче провадження ВП №61218603 з виконання наказу Господарського суду Житомирської області № 906/139/17 від 21.03.2017 про стягнення боргу з ТОВ Агрохімресурс ВС на користь ПАТ Аграрний фонд у розмірі 9888737,94 грн.

18.02.2020 державним виконавцем винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №61218603 та скеровано сторонам до виконання та до відома.

Державним виконавцем скеровано запити щодо майнового стану боржника. Згідно відповіді ДФСУ боржник має відкритий рахунок у АБ УКРГАЗБАНК .

На розрахунковий рахунок боржника накладено арешт, виставлено платіжну вимогу та направлено до фінансової установи для виконання. Зазначена платіжна вимога повернулась до Відділу без виконання з відміткою банку - на зазначеному рахунку платника кошти відсутні .

Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, нерухоме майно, ОНМ за боржником не зареєстроване.

Згідно, відповіді МВС за боржником транспортні засоби - не зареєстровані.

Згідно єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, філії у ТОВ Агрохімресурс ВС відсутні.

Виходом державного виконавця за адресою: м.Київ, вул.С.Сосніних, 3, прим. 1 боржника та його майна не розшукано про що складено відповідний акт.

Вчиненими діями примусового характеру встановити майно боржника, на яке може бути звернено стягнення не вдалося, а здійснені виконавцем відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" заходи щодо розшуку такого майна виявились безрезультатними.

У відповідності до п.2 ст.37 Закону України Про виконавче провадження державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документу стягувачу.

На думку скаржника, державним виконавцем перевірено та встановлено відсутність у боржника грошових коштів, на які можливо звернути стягнення, рухомого та нерухомого майна, що і послугувало причиною винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу.

У відзиві на апеляційну скаргу АТ Аграрний фонд наводить свої міркування на спростування доводів скаржника та вказує на законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції.

Вказує, що апелянтом не наведено жодного факту незаконності чи необґрунтованості ухвали суду першої інстанції, жодних нових обставин, доказів, які підлягають дослідженню не надано.

Просить ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.06.2020 у справі №906/139/17 залишити без змін, а апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції - без задоволення.

Учасники справи не скористалися правом участі під час апеляційного перегляду справи та не забезпечили явку своїх представників у судове засідання апеляційного господарського суду, хоча про дату, час та місце апеляційного перегляду справи повідомлялись заздалегідь та належним чином (а.с. 105-109 т.2).

Отже, враховуючи норми ст.ст.269, 273 ГПК України про межі перегляду справ в апеляційній інстанції, строки розгляду апеляційної скарги, та той факт, що неявка в засідання суду учасників справи, належним чином та відповідно до законодавства повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає перегляду оскарженої ухвали, колегія суддів визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників останніх, за наявними у справі доказами.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши повноту з`ясування та доведеність всіх обставин, що мають значення для справи, відповідність висновків, викладених в ухвалі місцевого господарського суду, обставинам справи, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права при винесенні оскарженої ухвали, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду встановила наступне.

12.04.2017 Господарським судом Житомирської області видано судовий наказ, яким стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агрохімресурс ВС" на користь Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" 5176000,00 грн - суму попередньої оплати, 974165,45 грн - 21,5 відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3588000,00 грн - штрафу, а також 150572,49 грн сплаченого судового збору.

13.04.2020 на адресу суду від стягувача надійшла скарга на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. Згідно вказаної скарги стягувач просить визнати недійсними дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. у виконавчому провадженні №61218603; скасувати постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні №61218603; зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. відновити виконавче провадження; зобов`язати державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

У скарзі стягувач вказує, що 31.01.2020 направив на адресу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) заяву № 02-08/1/222 про прийняття до примусового виконання вищезазначеного наказу, яка була отримана 07.02.2020, про що свідчить інформація з офіційного сайту АТ "Укрпошта". Проте, 02.04.2020 ПАТ "Аграний фонд" отримало постанову Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.03.2020 (далі - постанова), про що свідчить копія конверту та інформація з офіційного сайту АТ "Укрпошта".

Стягувач не погоджується з вищезазначеною постановою та вважає, що державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження" та не вчинялися всі належні дії, які необхідно вчиняти для виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.03.2017.

Обґрунтовуючи подану скаргу, скаржник зазначає, що всупереч ч. 5 ст. 26 та ч. 1 ст. 28 Закону України "Про виконавче провадження" на час подання скарги постанова про відкриття виконавчого провадження на адресу ПАТ "Аграрний фонд" не надходила.

Стягувач пояснює, що у зв`язку з неотриманням постанови про відкриття виконавчого провадження та відсутністю інформації щодо виконання судового наказу представник ПАТ "Аграрний фонд" 19.03.2020 звернувся до Урядового контактного центру щодо сприяння отримання постанови про відкриття та інформації у даному виконавчому провадженні.

Зі змісту відповіді, наданої у листі від 01.04.2020 № К-856-УГЛ-20, ПАТ "Аграрний фонд" стало відомо, що 18.02.2020 державний виконавець відкрив виконавче провадження та направив відповідну постанову стягувачу рекомендованим листом штрих-кодовий ідентифікатор AT "Укрпошта" 0314817669977. Зауважує, що даний факт не відповідає дійсності, так як на офіційному сайті AT "Укрпошта" за даним штриф-кодовим ідентифікатором міститься інформація, що поштове відправлення було вручене 27.01.2020, тобто до дати коли було відкрито виконавче провадження. З викладеної у листі інформації вбачається, що державний виконавець постанову про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2020 виніс з порушенням норм Закону України "Про виконавче провадження", так як заява була отримана виконавчою службою ще 07.02.2020, а постанова про відкриття прийнята майже через 2 тижні.

Також ПАТ "Аграрний фонд" вважає, що державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. не вчинив всі виконавчі дії, передбачені Законом України "Про виконавче провадження", а повернення виконавчого документа є протиправним та передчасним.

Зокрема, зазначає, що всупереч ч. 1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 № 512/5, державний виконавець не перевірив, що у Коростенському міськрайонному відділі державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження № 53865097 щодо боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" та, відповідно, не передав виконавче провадження № 61218603 на виконання до відділу, у якому знаходиться зведене виконавче провадження.

Крім цього, скаржник вважає, що у встановлені ч. 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" строки, перевірки майнового стану боржника державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І., не проводились.

Наголошує, що державний виконавець не здійснив жодних дій на виконання п.19 ч.3 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження", яким передбачено, що у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, виконавець має право звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Вважає, що передчасність повернення виконавчого документа також свідчить про те, що державний виконавець не вчинив ряду дій, а саме щодо: направлення звернень до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення щодо умисного перешкоджання виконання рішення (ч.2 ст.76 Закону); зобов`язання боржника подати баланс, звіт про фінансовий стан (п.3 ч.5 ст. 19 та ч.5 ст.26 Закону ); зобов`язання боржника надати відомості щодо належного йому майна за даними бухгалтерського обліку (ч.9 ст.56 Закону); отримання в органах доходів і зборів інформації про наявні у боржника рахунки, а також про його дебіторську заборгованість (ч.1 ст.52 та ч.1 ст.54 Закону); встановлення майна боржника, яке знаходиться в інших осіб, а також майна та коштів, що належать боржнику від інших осіб (ст.53 Закону); встановлення інформації про договори боржника про зберігання цінностей або надання боржнику в найм (оренду) індивідуальних банківських сейфів (п.21 ч.3 ст.18 Закону); здійснення реєстрації обтяжень майна боржника (п.8 ч.3 ст.18 Закону).

З огляду на вкладене, стягувач вважає, що за один місяць приватний виконавець не міг здійснити всі заходи щодо розшуку майна боржника.

Також, як зазначає стягувач, не зрозуміло яким чином відсутність ТОВ "Агрохімресурс ВС" на обліку в ПФ та не отримання пенсії є достатньою підставою для повернення судового наказу.

Інформація про те, що боржник на обліку в органах ДФС не перебуває та відкритих рахунків не має, на думку скаржника є недостовірною та свідчить лише про те, що державний виконавець таку перевірку взагалі не здійснював, так як під час виконання зведеного виконавчого провадження № 53865097 Коростенським міськрайонним відділом державної виконавчої служби Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) встановлено, що боржник обліковується в ДПІ у Сятошинському районі ГУ ДФС у м. Києві та має відкриті рахунки у банках.

Вищезазначені обставини, на думку скаржника, свідчать про передчасність, неправомірність дій та небажання державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. здійснити у повній мірі всі належні виконавчі дії, спрямовані на виконання рішення суду.

Як зазначалося вище, ухвалою Господарського суду Житомирської області від 09.06.2020 у справі №906/139/17, скаргу Публічного акціонерного товариства "Аграрний фонд" на дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. задоволено.

Визнано дії Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачеві неправомірними.

Визнано недійсною постанову про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні № 61218603.

Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. відновити виконавче провадження.

Державному виконавцю Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Відповідно до ст. 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

За положеннями ч. 1 ст. 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів".

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (ч. 5 ст. 26 Закону України "Про виконавче провадження").

Як убачається із матеріалів справи та правильно встановлено судом першої інстанції, що 31.01.2020 відповідно до заяви №02-08/1/222, стягувач звернувся до Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) (далі - Відділ) про прийняття до примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 у справі №906/139/17. Вказану заяву отримано Відділом 10.02.2020, про що свідчить відмітка останнього (а.с. 159 т. 1).

Проте, постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 у справі №906/139/17 винесено лише 18.02.2020 (а.с. 164 т. 1).

Відповідно до ст.18 Закону України "Про виконавче провадження", зокрема визначено, що державний виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. Виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом.

Таким чином, рішення суду обов`язкові до виконання та державний виконавець зобов`язаний вживати передбачені Законом про виконавче провадження заходи примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Крім того, слід зазначити, відповідно до п.п. 5, 6 ст. 18 Закону України "Про виконавче провадження" визначено, що під час виконання рішень виконавець має право на безпосередній доступ до інформації про боржників, їхнє майно, доходи та кошти, у тому числі конфіденційної, яка міститься в державних базах даних і реєстрах, у тому числі електронних. Порядок доступу до такої інформації з баз даних та реєстрів встановлюється Міністерством юстиції України разом із державними органами, які забезпечують їх ведення. Виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право, зокрема накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку.

Відповідно до ст.10 Закону України "Про виконавче провадження", заходами примусового виконання рішень є: звернення стягнення на кошти, цінні папери, інше майно (майнові права), корпоративні права, майнові права інтелектуальної власності, об`єкти інтелектуальної, творчої діяльності, інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб, або боржник володіє ними спільно з іншими особами; звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника; вилучення в боржника і передача стягувачу предметів, зазначених у рішенні; заборона боржнику розпоряджатися та/або користуватися майном, яке належить йому на праві власності, у тому числі коштами, або встановлення боржнику обов`язку користуватися таким майном на умовах, визначених виконавцем; інші заходи примусового характеру, передбачені цим Законом.

Згідно із ч.ч. 1, 2, 5, 8 ст. 48 Закону України "Про виконавче провадження" звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах. У разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження. У подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника.

Крім того, ч. 1, 5 ст. 52 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавець звертає стягнення на кошти боржника - юридичної особи, що перебувають у касах або інших сховищах боржника - юридичної особи, у банках або інших фінансових установах, у порядку, встановленому цим Законом. Інформацію про наявні у боржника рахунки виконавець отримує в органах доходів і зборів, інших державних органах, на підприємствах, в установах та організаціях, які зобов`язані надати йому інформацію невідкладно, але не пізніше ніж у триденний строк, а також за повідомленнями стягувача. У разі відсутності у боржника - юридичної особи коштів в обсязі, необхідному для покриття заборгованості, стягнення звертається на інше майно, належне такому боржникові або закріплене за ним, у тому числі на майно, що обліковується на окремому балансі філії, представництва та іншого відокремленого підрозділу боржника - юридичної особи (крім майна, вилученого з цивільного обороту, або обмежено оборотоздатного майна, майна, на яке не може бути звернено стягнення), незалежно від того, хто фактично використовує таке майно.

Водночас, як убачається із матеріалів справи, зокрема із матеріалів виконавчого провадження №61218603, з примусового виконання наказу господарського суду Житомирської області №906/139/17 від 12.04.2017 (а.с. 158-180 т. 1), що 18.02.2020 головним державним виконавцем Святошинського районного відділу ДВС у м. Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції Домбровською В.О. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження (ВП №61218603).

18.02.2020 винесено постанову про арешт коштів боржника (а.с. 166 т.1).

Листом від 18.02.2020 Головний державний виконавець направив сторонам (боржнику та стягувачу) для виконання постанову про арешт коштів боржника та просив надати інформацію про залишки коштів, про арешт коштів, про зупинення видаткових операцій на рахунках боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" (а.с. 167 т. 1).

АТ "Універсал Банк" надано інформацію від 19.02.20 про те, що клієнти або рахунки не знайдено (а.с.168 т.1).

Листом від 19.02.2020 АТ КБ "Приватбанк" повідомив, що відкритих поточних рахунків клієнта для накладення арешту в АТ КБ "Приватбанк" немає (а.с. 169 т.1).

АБ "Укргазбанк" надано інформацію про дату відкриття та номер рахунку (а.с.170 т.1)

25.02.2020 державним виконавцем винесена платіжна вимога №61218603/4 від 25.02.2020 на суму 10877911,73грн (а.с. 171 т. 1).

13.03.2020 надано відповідь, що в МВС відсутні дані про зареєстровані за боржником транспортні засоби (а.с. 172 т.1).

13.03.2020 державний виконавець виніс Вимогу (а.с. 177 т.1), згідно якої зобов`язав керівника ТОВ "Агрохімресурс" з`явитись до виконавця 20.03.2020 щодо сплати боргу за вищевказаним документом або надати підтверджуючі документи про сплату, зобов`язавши його надати пояснення та відповідні відомості, а також попередивши про відповідальність за не виконання вимог державного виконавця.

16.03.2020 складено Акт державного виконавця про те, що виходом державного виконавця за адресою: м.Київ, вул.С.Сосніних, 3, прим. 1, боржника не розшукано, встановити його місцезнаходження не стало за можливе (а.с .178 т.1).

В подальшому, постановою від 26.03.2020 державний виконавець Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. повернув стягувачу наказ господарського суду Житомирської області від 12.04.2017 про стягнення з ТОВ "Агрохімресурс ВС" на користь ПАТ "Аграрний фонд" 5176000,00 грн - суму попередньої оплати, 974165,45 грн - 21,5 відсотків за користування чужими грошовими коштами, 3588000,00 грн - штрафу, а також 150572,49 грн сплаченого судового збору (а.с. 93 т.1).

Вказана постанова мотивована тим, що згідно відповіді ПФУ, боржник на обліку не перебуває та пенсію не отримує. Згідно відповіді ДФС, інформація про джерела отримання доходів боржника відсутня. Боржник на обліку в ДФС не перебуває та відкритих рахунків не має. Майно, на яке можливо звернути стягнення, не розшукано, здійснені державним виконавцем заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Колегія суддів зауважує, що з наданої державним виконавцем Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта: код ЄДРПОУ 39354902 (а.с. 175-176 т.1), вбачається, що вказана довідка була сформована 31.03.2020, тобто, після винесення постанови про повернення виконавчого документа стягувачу. При цьому, інформаційну довідку сформовано ОСОБА_1 , Святошинський РВДВС у місті Києві Центрального МУМЮ.

Доказів отримання Інформації з державного реєстру речових прав на нерухоме майно Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо боржника під час перебування на виконанні наказу господарського суду Житомирської області в період з 18.02.2020 (постанова про відкриття виконавчого провадження) і до винесення постанови від 26.03.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу, матеріали справи не містять.

Тобто, в порушення вимог чинного законодавства, зокрема ч.8 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", якою передбачено, що "виконавець проводить перевірку майнового стану боржника у 10-денний строк з дня відкриття виконавчого провадження; у подальшому така перевірка проводиться виконавцем не рідше ніж один раз на два тижні - щодо виявлення рахунків боржника, не рідше ніж один раз на три місяці - щодо виявлення нерухомого та рухомого майна боржника та його майнових прав, отримання інформації про доходи боржника", виконавець у виконавчому провадженні №61218603, не здійснив перевірку майнового стану боржника в обумовлені законодавством строки та у встановленому порядку.

Так, згідно п.2 ч.1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження", виконавчий документ повертається стягувачу, якщо: у боржника відсутнє майно, на яке може бути звернено стягнення, а здійснені виконавцем відповідно до цього Закону заходи щодо розшуку такого майна виявилися безрезультатними.

Один лише Акт державного виконавця про вихід за адресою божника (а.с. 178 т.1) не може бути достатнім доказом відсутності такого майна у боржника.

Колегія суддів зауважує, що повернення виконавчого документа стягувачу через 37 днів з моменту його відкриття виконавчого провадження, свідчить про вчинення державним виконавцем виконавчих дій не у повному обсязі, оскільки у такі стислі терміни не можливо належним чином здійснити всі необхідні виконавчі дії, а тим більше дії, вчинення яких, згідно закону, передбачає певну періодичність з урахуванням встановлених строків.

З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого господарського суду, що державний виконавець не скористався всіма необхідними у даному випадку правами для виконання рішення суду, отже виконавчі дії з примусового виконання наказу №906/139/17 від 21.03.2017 у повному обсязі не проведені, а виконавчий документ повернуто стягувачу передчасно.

Враховуючи наведене вище, колегія суддів зазначає, що державним виконавцем Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. були допущені порушення Закону України "Про виконавче провадження", зокрема його ст. 18, не вчинено ряд дій, які необхідно було вчиняти для виконання наказу Господарського суду Житомирської області від 21.03.2017, що призвело до не правомірного винесення оскарженої постанови.

Разом з тим, скаржник у скарзі посилається на те, що державний виконавець всупереч ч.1 ст. 30 Закону України "Про виконавче провадження" та п. 14 розділу 3 Інструкції з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 №512/5, не перевірив, що у Коростенському міськрайонному ВДВС Центрально-Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Хмельницький) на виконанні перебуває зведене виконавче провадження щодо боржника ТОВ "Агрохімресурс ВС" та не передав останньому на виконання виконавче провадження №61218603.

Однак, матеріали справи не містять доказів наявності зведеного виконавчого провадження, тому як суд першої, так і суд апеляційної інстанції не має можливості перевірити обґрунтованість цих доводів скаржника. Водночас суд апеляційної інстанції враховує, що державний виконавець як у суді першої, так і у суді апеляційної інстанції у цій частині свої заперечення не навів, вчинення дій по перевірці наявності зведеного виконавчого провадження (його відсутності) документально не підтвердив, доводи скаржника не спростував.

Пунктом 7 постанови Пленуму Верхового Суду України №14 від 26.12.2003 "Про практику розгляду судами скарги на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження" передбачено, що у разі визнання неправомірними рішення, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, суд зобов`язує їх усунути допущені порушення або іншим шляхом поновлює порушені права чи свободи заявника.

Відповідно до пункту 9.13. постанови Пленуму Вищого господарського суду України №9 від 17.10.2012р. Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України за результатами розгляду скарги виноситься ухвала, в якій господарський суд або визнає доводи заявника правомірними і залежно від їх змісту визнає постанову державного виконавця щодо здійснення заходів виконавчого провадження недійсною, або визнає дії чи бездіяльність органу Державної виконавчої служби незаконними, чи визнає недійсними наслідки виконавчих дій, або визнає доводи скаржника неправомірними і скаргу відхиляє.

Згідно ч.ч.1, 2 ст.343 Господарського процесуального кодексу України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що дії державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. щодо винесення постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 26.03.2020 у виконавчому провадженні №61218603, є неправомірними, а тому погоджується із судом першої інстанції про те, що вказана постанова підлягає визнанню недійсною, а також про необхідність зобов`язати Державного виконавця Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Буряк М.І. вжити невідкладні заходи щодо розшуку та стягнення грошових коштів з боржника, в тому числі шляхом звернення стягнення на виявлене майно боржника.

Крім того, слід зазначити, що скаржник в апеляційній скарзі не зазначив у чому полягає незаконність і (або) необґрунтованість ухвали (неповнота встановлення обставин, які мають значення для справи, та (або) неправильність установлення обставин, які мають значення для справи, внаслідок необґрунтованої відмови у прийнятті доказів, неправильного їх дослідження чи оцінки, неподання доказів з поважних причин та (або) неправильне визначення відповідно до встановлених судом обставин правовідносин тощо).

Також, судом апеляційної інстанції не беруться до уваги додані до апеляційної скарги постанова від 16.07.20 Про скасування постанови про повернення виконавчого документа стягувачу від 26.03.20 , вимога державного виконавця від 16.07.20 №61218603/4, виклик державного виконавця від 16.07.20 №4, постанова про арешт майна боржника від 16.07.20, витяг із Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію обтяження від 17.07.20, витяг із Державного реєстру речових прав на рухоме майно про реєстрацію обтяження від 17.07.20, лист від 31.07.20, оскільки такі документи були винесені після прийняття оскарженої ухвали.

Таким чином, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження, ґрунтуються на його власній оцінці та спростовуються наведеними та встановленими судом обставинами справи.

Отже, колегія суддів вважає, що ухвала господарського суду Житомирської області від 09.06.2020 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи, дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому відсутні підстави для її скасування.

Крім того, у зв`язку із відмовою в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати визначені ст. 129 ГПК України, залишаються за скаржником.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Святошинського районного відділу державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції на ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.06.20 у справі № 906/139/17 залишити без задоволення.

2. Ухвалу господарського суду Житомирської області від 09.06.20 у справі № 906/139/17 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в строк та в порядку встановленому ст. ст. 287-291 ГПК України.

4. Справу №906/139/17 повернути до господарського суду Житомирської області.

Повний текст постанови складений "28" вересня 2020 р.

Головуючий суддя Миханюк М.В.

Суддя Тимошенко О.М.

Суддя Юрчук М.І.