Вирок

від 10.11.2008 по справі 1-17/2008

ІРПІНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 1-17/2008 р.

ВИРОК

іменем     України

10 листопада 2008 року     Ірпінський міський суд Київської області в складі:

головуючого     судді Сингаївського О.П.,

при секретарях     Ільюшко Ю.Г,  ОСОБА_1 ,

з участю прокурорів     Галущенка О.В.,  Кучер І.В.,

захисника     ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Ірпінського міського суду Київської області справу по обвинуваченню

ОСОБА_3,  ІНФОРМАЦІЯ_1,  уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2,  громадянина України,  українця,  ІНФОРМАЦІЯ_3,  не працюючого,  не одруженого,  не судимого,  не зареєстрованого,  не має постійного місця проживання

у вчиненні злочину,  передбаченого  ст.  118 КК України,  -

встановив:

04.07.2003 року близько 20 години ОСОБА_4,  перебуваючи у будинку №43-А по вул.  Дзержинського в смт.  Буча Київської області,  раптово на ґрунті виниклих неприязних стосунків із ОСОБА_3,  наніс удар залізним костилем останньому по голові. ОСОБА_3,  намагаючись втекти від ударів,  вибіг на подвір'я будинку № 43-А по вул.  Дзержинського в смт.  Буча Київської області. За ним слідом побіг ОСОБА_4,  продовжуючи наносити удари ОСОБА_3 по спині,  в результаті яких ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження у вигляді забою м'яких тканин з гематомою лівої скроневої ділянки,  які відповідно до висновку експерта № 218 від 17.08.2006р. відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

У дворі будинку №43-А по вул.  Дзержинського в смт.  Буча Київської області,  ОСОБА_3,  намагаючись захистити себе від суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_4,  підібраним із землі дерев'яним чотирьохгранним бруском,  перевищуючи межі необхідної оборони,  умисно наніс два удари в область голови потерпілого ОСОБА_4

В результаті ударів,  ОСОБА_4 було заподіяно тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в тім'яній області голови зліва,  садна в тім'яній області зліва,  крововиливи в м'які тканини в лобно-височно-тім'яно-потиличній області зліва,  відкриті переломи кісток склепіння черепа в області тім'яної кістки зліва з переходом на тім'яну і височну кістку справа,  крововиливи під м'яку оболонку лівої півкулі мозку,  в стовбурову частину та в шлуночки головного мозку,  набряк-набухання головного мозку,  які згідно висновку судово-медичної експертизи № 23\92 від 30.08.2003 р. відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  як небезпечних для життя в момент заподіяння.

Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забитої рани голови,  відкритих переломів кісток черепа з крововиливами під оболонки,  в шлуночки і стовбурову частину головного мозку.

Отже,  ОСОБА_3,  перевищуючи межі необхідної оборони,  умисно наніс удари в область голови ОСОБА_4,  в результаті яких ОСОБА_4 помер 07.07.2003 р. в Ірпінській міській центральній лікарні.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_3 свою вину у скоєному злочині визнав повністю,  підтвердив викладені обставини вчинення злочину та пояснив,  що потерпший ОСОБА_4,  прийшовши до нього в приміщення,  наніс йому декілька ударів по голові та тілу залізним костилем.  Від цих ударів ОСОБА_5 стало погано,  він злякався і побіг у двір будинку,  потерпілий біг за ним,  наносячи йому удари палицею. Будучи вже на подвір'ї,  ОСОБА_3 ще отримав від потерпілого удар рукою в обличчя і тільки після цього підсудний взяв із землі дерев'яний брусок та наніс потерпілому не більше двох ударів в область голови. При цьому ОСОБА_3 додав,  що з потерпілим прийшов свідок ОСОБА_6,  який сприймався ним як один із співучасників нападу,  оскільки він не робив ніяких дій,  щоб зупинити неправомірну поведінку ОСОБА_4 Підсудний окрім визнання своєї вини у скоєному злочині,  повністю визнав кваліфікацію своїх дій,  в скоєному щиро розкаявся (т. 3,  а.с.  103-106, 120).

Окрім повного визнання вини підсудним ОСОБА_3,  вина підсудного у вчиненні інкримінованого йому злочину повністю доведена зібраними по справі доказами,  а саме:

•   -     показаннями потерпілої ОСОБА_7 про те,  що її син ОСОБА_4 проживав разом з нею,  постійно зловживав спиртними напоями,  вчиняв в сім'ї бійки,  був неодноразово судимий. Що сталося між її сином та підсудним в літку 2003 року їй не відомо,  але зі слів знайомих знає,  що між ними відбулась сварка з ініціативи ОСОБА_4 який напав на ОСОБА_3,  в результаті чого син потрапив у лікарню,  де від отриманих ушкоджень помер. Претензій до підсудного не має,  позов не заявляла (т.1,  а.с. 261-266; т.2,  139-142; т.3,  а.с. 119);

•   -     показаннями свідка ОСОБА_6,  який у судовому засіданні підтвердив показання підсудного ОСОБА_3,  що 04.07.2003р. ОСОБА_4 раптово напав на ОСОБА_3,  наносячи удари залізним костилем.  ОСОБА_3,  зі слів ОСОБА_6,  вже будучи на вулиці,  наніс один удар дерев'яним бруском в область голови ОСОБА_4 (т.З,  а.с. 100-102, 104);

•   -     показаннями свідка ОСОБА_8 ,  який у судовому засіданні пояснив,  що в будинку брата його дружини на квартирі проживав ОСОБА_3 Декілька років тому влітку він прийшов додому з роботи та зайшов до ОСОБА_3 на кухню,  привітався з ним і в цей час зайшов ОСОБА_4 ОСОБА_3 просив у потерпілого купити крупу,  але ОСОБА_4 приніс горілку,  після чого вони почали сперечатися. Далі свідок пішов додому,  а через деякий час його дружина повідомила,  що ОСОБА_3 ударив ОСОБА_4 по голові палкою (т.З,  а.с.  107-108);

•   -     показаннями свідка ОСОБА_9 в судовому засіданні про те,  що літом декілька років тому до нього додому прийшов ОСОБА_3 з розбитим обличчям та розповів,  що до нього коли він спав ввірвались двоє п'яних,  один з яких ОСОБА_4,  та почали його бити палкою чи трубою,  а він захищався. Підсудного характеризує з позитивної сторони (т.З,  а.с.  108-109);

•   -     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_10 про те,  що 04.07.2003 р. до нього в гості прийшли ОСОБА_4 та знайомий ОСОБА_6. Вони розпили пляшку горілки і на вулиці зустріли ОСОБА_3,  який повідомив,  що у нього день народження. Після цього вони повернулись у двір будинку,  де розпили ще пляшку горілки,  підсудний з ними не пив. Далі свідок дав ОСОБА_4 5 грн. на горілку,  а ОСОБА_3 на цигарки,  в подальшому ОСОБА_10 ліг спати. Вночі приблизно о 3 годині він прокинувся та побачив,  що двері в будинку відчинені і працює телевізор,  він встав,  закрив двері,  виключив телевізор та знову ліг спати. Вранці близько 7 години прийшов ОСОБА_3 та пояснив,  що він вигнав із будинку ОСОБА_4,  який потім прийшов із металевою палицею і вдарив його в висок. ОСОБА_3 почав від нього відбиватись і в дворі дерев'яним бруском вдарив ОСОБА_4 по голові,  після чого викликав швидку допомогу (т.1,  а.с. 29-30);

•   -     оголошеними в судовому засіданні показаннями свідка ОСОБА_11 про те,  що 04.07.2003 р. приблизно о 21 годині до нього прийшли ОСОБА_4 та ОСОБА_6,  принесли пляшку горілки та запропонували випити,  однак він відмовився і останні розпили її самі. Під час розпиття спиртного ОСОБА_4 розповідав,  що його образив хлопець на ім'я ОСОБА_4,  який проживає у ОСОБА_10 і сказав,  що піде з ним розбиратись. Через деякий час ОСОБА_4 разом з ОСОБА_6 пішли до цього хлопця,  що було далі йому не відомо. Через тиждень свідок дізнався,  що ОСОБА_4 побили і він помер (т.1,  а.с.  28);

•   -     протоколами огляду місця події від 22.01.2003 р. та 08.08.2006 р. (т.1,  а. с 6-11);

•   -     протоколом відтворення обстановки та обставин події за участю підсудного ОСОБА_3 від 10.10.2006 р. ( т.1,  а. с.  133 -135);

•   -     постановою про приєднання до справи речових доказів від 07.10.2003 р. (т.1,  а. с.  41);

•   -     висновком судово-медичної експертизи № 218 від 17.08.2006р.,  згідно якого у ОСОБА_3 мався забій м'яких тканин з гематомою лівої скроневої ділянки,  отримані тілесні ушкодження могли утворитися 04.07.2003 року під час заподіяння ударів ОСОБА_4 та відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень (т.1,  а. с.  119);

•   -     висновком судово-медичної експертизи №23\92 від 30.08.2003 p.,  згідно якого на трупі ОСОБА_4 виявлені тілесні ушкодження у вигляді забитої рани в тім'яній області голови зліва,  садна в тім'яній області зліва,  крововиливи в м'які тканини в лобно-височно-тім'яно-потиличній області зліва,  відкриті переломи кісток склепіння черепа в області тім'яної кістки зліва з переходом на тім'яну і височну кістку справа,  крововиливи під м'яку оболонку лівої півкулі мозку,  в стовбурову частину та в шлуночки головного мозку,  набряк-набухання головного мозку. Смерть потерпілого ОСОБА_4 настала в результаті відкритої черепно-мозкової травми у вигляді забитої рани голови,  відкритих переломів кісток черепа з крововиливами під оболонки,  в шлуночки і стовбурову частину головного мозку. ОСОБА_4 була проведена операція. Ушкодження були заподіяні тупими предметами та являються прижиттєвими. Дані тілесні ушкодження находяться в прямому причинному зв'язку із настанням його смерті та відносяться до тяжких тілесних ушкоджень,  як небезпечних для життя в момент заподіяння (т.1,  ах. 101-110);

-     висновком додаткової судово-медичної експертизи №71\92п від 10.08.2006 p.,

згідно якого ушкодження на тілі ОСОБА_4 могли утворитись за обставин,  на які вказував

ОСОБА_3 в ході відтворення обстановки та обставин події від 08.08.2006 р. Зазначені

ушкодження могли виникнути внаслідок 1-2 разової дії (удару) тупого предмету довгастої

форми,  можливо дерев'яного бруска зазначених параметрів. Давність заподіяння тілесних

ушкоджень ОСОБА_4 може відповідати терміну - близько 20 години 04.07.2003 р. (т.1,

а.с. 114-115);

-     висновком комплексної амбулаторної психолого-психіатричної експертизи №646

від 19.07.2006 p.,  згідно якого ОСОБА_3 страждає на психопатію,  проте,  на період часу,  до

якого відноситься інкриміновані йому діяння,  він міг і може в даний час усвідомлювати свої

дії та керувати ними.

Застосуванню примусових мір медичного характеру ОСОБА_3 не потребує.

ОСОБА_3 страждає на хронічний алкоголізм та потребує обов'язкового лікування з приводу цього захворювання.

В період часу,  до якого відноситься інкриміновані йому діяння,  ОСОБА_3 не знаходився в стані фізіологічного афекту ( т.1,  а. с.  145 -148); -    іншими матеріалами кримінальної справи.

Органом досудового слідства дії підсудного ОСОБА_3 кваліфіковані за ч.2  ст. 121 КК України,  як умисне тяжке тілесне ушкодження,  небезпечне для життя в момент заподіяння,  що спричинило смерть потерпілого.

Під час судового слідства,  прокурор змінив обвинувачення,  перекваліфікувавши дії підсудного на  ст.  118 КК України,  як умисне вбивство,  вчинене при перевищенні меж необхідної оборони.

Потерпіла ОСОБА_7 зі зміною прокурором обвинувачення погодилась та підтримала його у повному обсязі.

Суд вважає таку кваліфікацію правильною,  оскільки підсудний ОСОБА_3,  намагаючись захистити себе від суспільно-небезпечного посягання зі сторони ОСОБА_4,  виходячи за межі необхідної оборони,  підібраним із землі дерев'яним чотирьохгранним бруском умисно наніс два удари в область голови потерпілого,  що призвело до його смерті,  тобто заподіяв йому тяжку шкоду,  яка явно не відповідала небезпечності посягання та обстановці захисту.

Обираючи міру покарання,  суд враховує,  що підсудний скоїв злочин невеликої тяжкості,  в результаті якого загинула людина.

Обставини,  які пом'якшують відповідальність підсудного суд знаходить його щире каяття.

Обставини,  які обтяжують відповідальність підсудного суд не знаходить.

Як особа підсудний за місцем проживання та утримання характеризується посередньо,  на обліку у лікаря психіатра не перебуває,  перебуває на обліку у лікаря нарколога з діагнозом: «розлади психіки та поведінки внаслідок вживання алкоголю»,  не працює,  не одружений,  в силу  ст.  89 КК України не судимий.

При обранні міри покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого ОСОБА_3 злочину,  особу винного,  обставини,  що пом'якшують та обтяжують його відповідальність.

За даних умов,  враховуючи ступінь тяжкості вчиненого злочину,  особу підсудного,  суд вважає,  що виправлення підсудного можливе лише в умовах його ізоляції від суспільства,  а тому йому необхідно призначити покарання у вигляді позбавлення волі. При цьому суд не вбачає на даний час достатніх підстав для призначення підсудному примусового лікування від алкоголізму.

Суд вважає,  що відповідно до вимог ч.2  ст. 65 КК України дана міра покарання є достатньою для виправлення підсудного та попередження нових злочинів.

Речовими доказами суд розпоряджається у відповідності із  ст.  81 КПК України.

Керуючись статтями 323, 324 КПК України,  суд, -

засудив:

ОСОБА_3 визнати винним у скоєнні злочину,  передбаченого  ст. 118 КК України та призначити йому покарання по цій статті у вигляді 2 (двох) років позбавлення волі.

Речові докази,  які знаходяться в камері схову СУ ГУ МВС України в Київській області: дерев'яний брусок - знищити. Медичні картки з історіями хвороби ОСОБА_3 повернути до Київської обласної психоневрологічної лікарні №2.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 обчислювати з моменту його затримання,  тобто з 30.05.2006 року.

До вступу вироку в законну силу запобіжний захід у відношенні ОСОБА_3 змінити з тримання під вартою на підписку про невиїзд з постійного місця проживання,  звільнивши його з-під варти в залі суду.

На вирок до апеляційного суду Київської області через Ірпінський міський суд може бути подано апеляцію протягом 15 діб  з моменту проголошення вироку.