Рішення

від 25.06.2020 по справі 910/22/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

25.06.2020Справа № 910/22/20

Господарський суд міста Києва у складі головуючого судді Чинчин О.В., за участю секретаря судового засідання Бігми Я.В., розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр про прийняття додаткового рішення у справі №910/22/20

За позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр (54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Севастопольська, буд. 67; ідентифікаційний код: 23083365)

до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22А, кв. 3; ідентифікаційний код: 31753495)

про стягнення 1946376,77 грн.

Представники сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився

ВСТАНОВИВ:

02.01.2020 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна заява Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр з вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга про стягнення 1946376,77 грн, з яких 1215421,96 грн основного боргу, 415141,20 грн пені, 85324,65 грн 3% річних та 230488,96 грн інфляційних втрат.

Обгрунтовуючи позовні вимоги, позивач вказав на те, що відповідач в порушення умов укладеного між сторонами Договору №67 від 12.12.2016 не у повному обсязі здійснив оплату за виконані позивачем роботи, у зв`язку з чим у відповідача виникла заборгованість у розмірі 1215421,96 грн. Крім того, позивачем заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 415141,20 грн, 3% річних у розмірі 85324,65 грн та інфляційні втрати у розмірі 230488,96 грн.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/22/20 позов Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр задоволено частково; стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга суму основного боргу у розмірі 1215421 грн 96 коп., 3% річних у розмірі 85324 грн 52 коп, інфляційні втрати у розмірі 230488 грн 96 коп. та судовий збір у розмірі 22968 грн 53 коп.; в іншій частині позову відмовлено.

15.06.2020 до Господарського суду міста Києва від Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр надійшла заява про прийняття додаткового рішення у справі №910/22/20, в якій заявник просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 32000,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від16.06.2020 розгляд вказаної заяви призначено на 25.06.2020.

Представник позивача у судове засідання 25.06.2020 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Севастопольська, буд. 67), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта , з якої вбачається, що ухвала суду надійшла до точки доставки/видачі 24.06.2020.

Представник відповідача у судове засідання 25.06.2020 не з`явився, про призначене судове засідання повідомлявся належним чином за адресою, яка вказана у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22А, кв. 3), що підтверджується інформацією з офіційного сайту АТ Укрпошта , з якої вбачається, що ухвала суду 23.06.2020 не була вручена під час доставки.

Розглянувши заяву Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр про прийняття додаткового рішення у справі №910/22/20, суд дійшов висновку про часткове її задоволення зважаючи на наступне.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи (ч. 1 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 123 Господарського процесуального кодексу України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Разом із тим, згідно зі статтею 15 Господарського процесуального кодексу України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 Господарського процесуального кодексу України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:

1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 Господарського процесуального кодексу України);

2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 Господарського процесуального кодексу України): - подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; - зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.

3) розподіл судових витрат (стаття 129 Господарського процесуального кодексу України).

Згідно зі статтею 123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частин 1, 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Разом із тим, розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду (частина 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина 3 статті 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Суд зазначає, що у розумінні положень частини 5 статті 126 Господарського процесуального кодексу України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Разом із тим, у частині 5 наведеної норми Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Випадки, за яких суд може відступити від загального правила розподілу судових витрат, унормованого частиною 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, визначені також положеннями частин 6, 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони.

При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

У постанові Верховного Суду від 25.07.2019 у справі №904/66/18 зазначено, що у застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України.

Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат.

Водночас під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому, в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

При зверненні з даним позовом до суду позивач у прохальній частині позовної заяви просив стягнути з відповідача витрати на правову допомогу адвоката у сумі 61195,66 грн (разом з судовим збором).

При цьому, у позовній заяві позивачем було наведено розрахунок витрат на правову допомогу адвоката:

- 1000,00 грн - вивчення документів адвокатом, пов`язаних з підготовкою позовної заяви, консультування;

- 29195,66 грн - сплачений судовий збір;

- 2500,00 грн - підготовка адвокатом позовної заяви;

- 8000,00 грн (1000,00 грн * 8 годин) - участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції;

- 500,00 грн - підготовка адвокатом заяв, клопотань;

- 20000,00 грн - гонорар адвоката.

Тобто, по суті позивачем заявлено про відшкодування понесених ним витрат на правову допомогу адвоката у сумі 32000,00 грн (без судового збору).

Судом встановлено, що позовна заява підписана адвокатом Гоцуляк Ю.С., до позовної заяви долучено копію Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю серії МК№001114, виданого на ім`я Гоцуляк Ю .С. , копію ордеру на надання правничої допомоги, виданого на ім`я Гоцуляк Ю . С.

20.05.2020 до матеріалів справи долучено копію Ордеру серії ОД№304234 від 19.05.2020, виданого на ім`я Севастьянової О.М. , копію Договору №19/05 про надання правової допомоги від 19.05.2020, укладеного між Севастьяновою О. М. та Приватним акціонерним товариством Миколаївський експертно-технічний центр .

Відповідно до п. 1 Договору №19/05 про надання правової допомоги від 19.05.2020 адвокат надає правову допомогу клієнту у вигляді представництва його інтересів у Господарському суді міста Києва у справі №910/22/20 за позовом Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр до Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга .

Відповідно до п. 3 Договору №19/05 про надання правової допомоги від 19.05.2020 за надання адвокатом правничої допомоги за цим договором клієнт зобов`язаний виплатити адвокату гонорар (винагороду) та оплатити фактичні витрати, необхідні для виконання цього договору, у розмірі та на умовах, визначених в додатку до договору.

Додатком №1 від 19.05.25020 до Договору №19/05 про надання правової допомоги від 19.05.2020 сторони погодили, що адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, яка складається з наступного:

1) вивчення матеріалів справи, подання відповідного клопотання про ознайомлення з матеріалами справи - 1000,00 грн;

2) участь у судових засіданнях - 1000,00 грн за 1 засідання;

3) підготовка інших документів (заяв, клопотань, додаткових пояснень, тощо) - 1000,00 грн за 1 документ.

Гонорар адвоката складає 10000,00 грн

Крім того, 11.09.2017 між адвокатом Гоцуляк Ю.С. та Приватним акціонерним товариством Миколаївський експертно-технічний центр (клієнт) укладено Договір №11/09-17 про надання правової допомоги, відповідно до умов якого адвокат зобов`язується надати клієнту відповідно до умов договору правову допомогу в обсязі та на умовах, визначених у додаткових угодах.

Згідно з п. 3.1 Договору №11/09-17 про надання правової допомоги від 11.09.2017 ціна послуг з надання правової допомоги визначається у додаткових угодах до договору.

Відповідно до п. 3.3 Договору №11/09-17 про надання правової допомоги від 11.09.2017 окрім оплати правової допомоги клієнт сплачує адвокату гонорар у розмірі за домовленістю сторін, що зазначається у додатковій угоді.

Як вбачається з розділу 4 Договору №11/09-17 про надання правової допомоги від 11.09.2017 за фактом надання правової допомоги складається акт приймання-передачі виконаних робіт.

Відповідно до п. 3.4 Договору №11/09-17 про надання правової допомоги від 11.09.2017 клієнт здійснює оплату за цим договором за фактом надання правової допомоги шляхом перерахування грошових коштів в безготівковій формі на поточний рахунок виконавця протягом 3-х банківських днів з дати підписання сторонами акту здачі-приймання виконаних робіт відповідно до виставленого адвокатом рахунку, якщо сторони не домовляться про інший порядок оплати.

Як вбачається з Додаткової угоди №20/11 від 20.11.2019 адвокат зобов`язується надати клієнту правову допомогу, яка складається з 1) збирання доказів (адвокатський запит) - 500,00 грн за 1 од; 2) підготовка заяви про поновлення договору оренди та проекту додаткового договору - 2000,00 грн; 3) підготовка претензії ТОВ Інтер-Ліга - 1000,00 грн за 1 год ; 4) консультація із земельних питань - 1000,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт від 20.11.2019 адвокатом були виконані наступні роботи: 1) збирання доказів (адвокатський запит) - 4000,00 грн; 2) підготовка заяви про поновлення договору оренди та проекту додаткового договору - 2000,00 грн; 3) підготовка претензії ТОВ Інтер-Ліга - 1000,00 грн за 1 год ; 4) консультація із земельних питань - 1000,00 грн.; 5) поштові витрати - 550,00 грн.

Відповідно до Акту здачі-приймання виконаних робіт від 08.01.2020, адвокатом були виконані наступні роботи: 1) вивчення документів, пов`язаних з підготовкою позовної заяви, судової практики, консультування - 1000,00 грн, 2) підготовка позовної заяви ТОВ Інтер-Ліга - 2500,00 грн, 3) поштові витрати - 100,00 грн.

За платіжними дорученнями від 2711.2019 №892 на суму 8550,00 грн та від 09.01.2020 на суму 3600,00 грн, вказані акти були оплачені позивачем.

Як вбачається з матеріалів даної справи, адвокат Гоцуляк Ю.С. не була присутня у судових засіданнях під час розгляду судом даної справи, з огляду на що суд вважає недоведеними понесення позивачем витрат на правову допомогу адвоката у сумі 8000,00 грн, які вказані у попередньому розрахунку, викладеному у позовній заяві (1000,00 грн * 8 годин - участь адвоката у судових засіданнях).

Разом з тим, зважаючи на те, що адвокат Севастьянова О.М. була присутня у судовому засіданні 20.05.2020 та у судовому засіданні 10.06.2020, та розмір винагороди адвоката за участь в 1 судовому засіданні становить 1000,00 грн, суд дійшов висновку, що позивачем були понесені витрати на правову допомогу адвоката у сумі 26000,00 грн (1000,00 грн - вивчення документів адвокатом, пов`язаних з підготовкою позовної заяви, консультування; 2500,00 грн - підготовка адвокатом позовної заяви; 2000,00 грн (1000,00 грн * 2 судові засідання) - участь адвоката у судових засіданнях суду першої інстанції; 500,00 грн - підготовка адвокатом заяв, клопотань; 20000,00 грн - гонорар адвоката).

При цьому, відповідачем не заявлялось клопотання про зменшення витрат на правову допомогу адвоката та не вказувалось на їх неспівмірність.

Враховуючи викладене, за висновком суду, беручи до уваги час на підготовку матеріалів до судового розгляду, складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату послуг адвоката є співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт та ціною позову, а відтак є обґрунтованими вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

При цьому, суд зазначає, що за змістом пункту 1 частини 2 статті 126, частини 8 статті 129 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату професійної правничої допомоги адвоката встановлюється і розподіляється судом згідно з умовами договору про надання правничої допомоги при наданні відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, як уже сплаченої, так і тієї, що лише підлягає сплаті (буде сплачена) відповідною стороною або третьою особою.

Отже, витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено (пункт 1 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України).

Натомість положеннями пункту 2 частини 2 статті 126 Господарського процесуального кодексу України регламентовано порядок компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги (витрати на проїзд, проживання, поштові послуги тощо), для розподілу яких необхідною умовою є надання відповідних доказів, які підтверджують здійснення таких витрат.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Таким чином, враховуючи наведені положення процесуального законодавства, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується факт надання адвокатом Гоцуляк Ю.С. та адвокатом Севастьяновою О.М. професійної правничої допомоги у даній справі на суму 26000,00 грн.

Як зазначено у ч. 4 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, оскільки рішенням Господарського суду міста Києва від 10.06.2020 у справі №910/22/20 позовні вимоги Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр задоволено частково, витрати на правову допомогу адвоката, понесені позивачем у даній справі на суму 26000,00 грн, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга підлягають стягненню на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр витрати на правову допомогу адвоката у розмірі 20454,48 грн).

Керуючись ст.ст. 123, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Інтер-Ліга (03115, м. Київ, вул. Львівська, буд. 22А, кв. 3; ідентифікаційний код: 31753495) на користь Приватного акціонерного товариства Миколаївський експертно-технічний центр (54055, Миколаївська обл., м. Миколаїв, вул. Севастопольська, буд. 67; ідентифікаційний код: 23083365) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 20454 (двадцять тисяч чотириста п`ятдесят чотири) грн 48 коп.

2. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

3. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північного апеляційного господарського суду через Господарський суд міста Києва до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

4. Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Дата складання та підписання повного тексту рішення: 30 червня 2020 року.

Суддя О.В. Чинчин