УХВАЛА
09 липня 2020 року
Київ
справа №826/2617/17
адміністративне провадження №К/9901/15248/20
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду :
судді-доповідача - Гімона М.М.,
суддів: Гусака М.Б., Усенко Є.А.,
перевіривши касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №826/2617/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ОМЕГА - АГРО" до Головного управління ДФС у м. Києві про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень ,
ВСТАНОВИВ:
Постановою від 02.03.2020 Шостий апеляційний адміністративний суд заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Науково-виробнича фірма "ОМЕГА-АГРО" про перегляд рішення за нововиявленими обставинами задовольнив. Керуючись приписами статті 361, 368, 369 КАС України, постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 14.11.2017 скасував. Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у місті Києві - залишив без задоволення. Постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 11.07.2017 року залишив без змін.
Вперше касаційну скаргу ГУ ДПС подало 15.04.2020, яка ухвалою Верховного Суду від 21.04.2020 повернута як така, що не містила підстав касаційного оскарження судового рішення.
Оскільки вдруге подана касаційна скарга фактично дублювала зміст вперше поданої, така також була повернута Верхвоним Судом ухвалою від 10.06.2020.
22.06.2020 до суду втретє надійшла касаційна скарга Головного управління ДПС у м. Києві (далі - скаржник), направлена до суду поштою 18.06.2020.
Під час перевірки касаційної скарги встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 330 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), а тому підлягає залишенню без руху, з огляду на таке.
Відповідно до частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частинах другій і третій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до пункту 4 частини другої статті 330 КАС України у касаційній скарзі зазначаються підстава (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини четвертої статті 328 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.
У разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у частинах другій і третій статті 328 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень).
Варто зауважити, що предметом касаційного перегляду є постанова апеляційного суду, ухвалена за результатами розгляду заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами.
Скасовуючи судове рішення від 14.11.2017 за наслідками розгляду такої заяви, суд виходив з того, що після ухвалення цього рішення вирок Шевченківського районного суду м. Києва від 29.08.2017, який було покладено в основу постанови апеляційного суду від 14.11.2017, було скасовано. Цю обставину суд визнав нововиявленою в розумінні пункту 1 частини першої статті 361 КАС України, оскільки незаконність вироку є істотною для справи обставиною, що не була встановлена судом, існувала на час розгляду справи і не була та не могла бути відома заявнику, проте, могла вплинути на результати розгляду справи.
При цьому, згідно з постановою від 02.03.2020 судом апеляційної інстанції не розглядалася справа по суті спору, не досліджувалася реальність господарських операцій, а висновок про залишення без змін рішення суду першої інстанції про задоволення позову вмотивовано виключно наявністю судового рішення про скасування вироку і закриття кримінального провадження.
З огляду на доводи касаційної скарги, вона не містить заперечень щодо наявності підстав для задоволення заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, натомість, викладено позицію про відсутність підстав для задоволення позову і правильність висновків суду апеляційної інстанції, викладених у постанові від 14.11.2017, які стосувалися розгляду справи по суті.
Зазначені обставини свідчать про неузгодженість обґрунтування касаційної скарги із предметом касаційного перегляду.
У разі, якщо скаржник вважає, що у суду апеляційної інстанції не було підстав для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами, обґрунтування касаційної скарги має наводитися саме у контексті норм, які регулюють питання перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
У разі ж, якщо скаржник не заперечує наявності підстав для перегляду судового рішення за нововиявленою обставиною, проте, вважає, що це не є безумовною підставою для залишення рішення суду першої інстанції без змін, оскільки після скасування судового рішення від 14.11.2017 повинен відбутися новий апеляційний перегляд рішення суду першої інстанції, але із врахуванням обставини, визнаної нововиявленою, то обґрунтування касаційної скарги має наводитися у контексті порядку здійснення перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами і норм процесуального права, які регламентують правила апеляційного провадження у справі.
При цьому, порушення судом норм процесуального права визначено як підставу для касаційного оскарження судових рішень пунктом 4 частини четвертої статті 328 КАС України. Водночас, суд звертає увагу, що пункт 1 частини другої статті 353 КАС України регламентує прийнятність доводів про недослідження судом зібраних у справі доказів виключно за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
Тому, при оформленні касаційної скарги скаржник має врахувати наведені норми, належним чином обґрунтувати неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права у взаємозв`язку із посиланням на відповідний пункт частини четвертої статті 328 КАС України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Враховуючи, що у касаційній скарзі зазначені підстави касаційного оскарження судового рішення не узгоджуються з предметом касаційного перегляду - постанови суду апеляційної інстанції, ухваленою за результатами розгляду заяви позивача про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, є підстави вважати, що скаржником не дотримано вимог щодо форми і змісту касаційної скарги, встановлених статтею 330 КАС України.
Відповідно до частини другої статті 332 КАС України до касаційної скарги, яка не оформлена відповідно до вимог, встановлених статтею 330 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
Відповідно до частини шостої статті 332 КАС України питання про залишення касаційної скарги без руху вирішується колегією суддів у складі трьох суддів не пізніше двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги. Питання про повернення касаційної скарги суд касаційної інстанції вирішує протягом двадцяти днів з дня надходження касаційної скарги або з дня закінчення строку на усунення недоліків.
Згідно з положеннями частини першої та другої статті 169 КАС України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Водночас, 02.04.2020 набрав чинності Закон України від 30.03.2020 № 540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", яким внесено зміни, зокрема, до Кодексу адміністративного судочинства України. Розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України доповнено пунктом 3, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені, зокрема, статтею 169 цього Кодексу продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до абзацу другого наведеного пункту строк, який встановлює суд у своєму рішенні, не може бути меншим, ніж строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19).
На підставі вищенаведеного та керуючись положеннями статей 169, 328, 330, 332 КАС України,
УХВАЛИВ:
Касаційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 02.03.2020 у справі №826/2617/17 залишити без руху.
Надати скаржнику десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали, але не пізніше п`яти днів з дня закінчення строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), для усунення недоліків касаційної скарги, а саме:
- надати касаційну скаргу, оформлену відповідно до вимог статті 330 КАС України, зокрема, із зазначенням підстави (підстав), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 328 цього Кодексу підстави (підстав).
Роз`яснити, що у разі невиконання вимог цієї ухвали в установлений судом строк касаційна скарга разом із доданими до неї матеріалами буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання й оскарженню не підлягає.
СуддіМ.М. Гімон М.Б. Гусак Є.А. Усенко
Суд | Касаційний адміністративний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 09.07.2020 |
Оприлюднено | 13.07.2020 |
Номер документу | 90329053 |
Судочинство | Адміністративне |
Адміністративне
Касаційний адміністративний суд Верховного Суду
Гімон М.М.
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Собків Ярослав Мар'янович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні