Постанова

від 14.07.2020 по справі 922/6676/15

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"14" липня 2020 р. Справа № 922/6676/15

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В. , суддя Крестьянінов О.О. , суддя Фоміна В.О.

за участю секретаря судового засідання Курченко В.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни (вх.№1260 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2020, постановлену суддею Пономаренко Т.О. у приміщенні господарського суду Харківської області 01.04.2020 о 12:25 годині (повний текст ухвали складено 02.04.2020) за результатами розгляду подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. про визначення частки майна боржника у справі №922/6676/15

за позовом Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", м. Харків,

до Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни, м. Харків,

про стягнення коштів в розмірі 127830,38 грн.

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Харківської області від 01.04.2020 подання (вх.№5450 від 02.03.2020) приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. про визначення частки майна боржника - задоволено. Визначено за Данно Вікторією Валентинівною 1/3 частки майна - квартири АДРЕСА_1 , яка належить боржнику Данно Вікторії Валентинівні на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер: 7-99-118804 від 18.03.1999, виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради.

Суд першої інстанції зазначив, що в ході примусового виконання виконавчого документу від 29.02.2016 з рахунків боржника стягнуті кошти у загальному розмірі 1960,68 грн. Однак, стягнутих коштів з боржника недостатньо для задоволення вимоги стягувача, у зв`язку з чим приватний виконавець, посилаючись на ст.335 ГПК України, правомірно просить суд визначити за боржником Данно В.В. 1/3 майна - квартири АДРЕСА_1 за боржником Данно Вікторією Валентинівною . З урахуванням вказаних обставин, беручи до уваги презумпцію рівності часток співвласників у праві спільної сумісної власності, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення вищевказаного подання приватного виконавця.

Відповідач (боржник), ФОП Данно В.В., із ухвалою не погодилася, подала апеляційну скаргу, в якій просить вищевказану ухвалу скасувати та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні подання приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. про визначення частки майна боржника.

Апелянт зазначає, що ФОП Данно В.В. пред`явила до виконання інше майно, яке перебуває в її приватній власності, за адресою: АДРЕСА_5, МСЧ ХТЗ. Твердження виконавця про відсутність відповідного майна у володінні ПрАТ "ХТЗ" заявник скарги вважає таким, що спростовується наданими місцевому господарському суду матеріалами, які не були належним чином досліджені судом; зазіхання на спільне сумісне майно, на думку апелянта, є нічим іншим як недобросовісною зацікавленістю приватного виконавця та втручанням в особисте життя боржника. Заявник скарги також вказує на те, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали строк для пред`явлення наказу на примусове виконання рішення закінчився, а стягувач не ставив питання про його поновлення.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 28.05.2020 відкрито апеляційне провадження за вказаною скаргою та призначено розгляд справи на 18.06.2020, про що повідомлено учасників справи. Встановлено строк до 11.06.2020 для подання відзиву на апеляційну скаргу, а також для надання заяв, клопотань тощо.

У судовому засіданні 18.06.2020 ФОП Данно В.В. підтримала вимоги апеляційної скарги.

Приватний виконавець виконавчого округу Харківської області Попляк В.В. та представник Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С. Орджонікідзе", виклали усні заперечення проти апеляційної скарги, стверджуючи про безпідставність доводів апелянта.

У судовому засіданні 18.06.2020 було оголошено перерву до 14.07.2020 до 15.00 години.

30.06.2020 позивач (стягувач), ПрАТ "ХТЗ", надав письмові пояснення, в яких зазначає, що при оскарженні ухвали суду, якою було визначено частку майна боржника в об`єкті нерухомості, стягувач має довести, що визначена судом частка не відповідає його дійсному розміру - лише в межах цих доводів скаржник може стверджувати про порушення судом його прав та вимагати їх поновлення в апеляційному порядку, тоді як доводи апелянта (щодо оцінки дій приватного виконавця) взагалі не стосуються змісту оскаржуваного судового рішення; боржник свідомо ігнорує вимоги ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження", рішення суду впродовж багатьох років не виконується; боржником не надано ні в ході виконавчого провадження, ні під час судового засідання доказів наявності на території ПрАТ "ХТЗ" майна, що належить Данно В.В. ; питання щодо черговості звернення стягнення на майно боржника визначає державний виконавець. ПрАТ "ХТЗ" просить суд врахувати вказані пояснення при вирішенні справи, відмовити у задоволенні апеляційної скарги.

13.07.2020 приватний виконавець Попляк В.В. надав додаткові пояснення на апеляційну скаргу, в яких зазначає, що станом на сьогоднішній день приватним виконавцем не виявлено рухомого майна боржника, на яке можливо звернути стягнення, а стягнутих з боржника коштів недостатньо для задоволення вимог стягувача; твердження апелянта про надання виконавцю майна для опису та арешту не відповідає дійсності, натомість боржником була лише подана заява, якою повідомлено про наявність рухомого майна, однак, згідно з відповіддю ПрАТ "ХТЗ", вказане майно на підприємстві відсутнє; іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем не виявлено. Приватний виконавець Попляк В.В. просить суд залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення без змін.

У судове засідання 14.07.2020 прибули всі учасники справи, які підтримали викладену ними письмово правову позицію.

Приватний виконавець Попляк В.В. надав суду для огляду оригінали матеріалів виконавчого провадження, які було досліджено в колегією суддів у судовому засіданні.

Судом встановлено, що матеріали виконавчого провадження містять ряд копій документів, що не засвідчені належним чином. Приватний виконавець Попляк В.В. пояснив, що вказані копії надано йому Данно В.В. на підтвердження наявності у неї права власності на рухоме майно, яке, за її твердженням, знаходиться на території ПрАТ "ХТЗ". Разом з тим, із зазначених документів неможливо встановити факт належності відповідного майна Данно В.В. , копії цих документів не було засвідчено боржником належним чином, не було надано суду першої інстанції та суду апеляційної інстанції (з обґрунтуванням неможливості їх надання місцевому господарському суду, у відповідності до ч.3 ст.269 ГПК України). Тому колегія суддів не вбачає процесуальної можливості для залучення копій вищевказаних документів до матеріалів справи.

Таким чином, з матеріалів виконавчого провадження вбачається, що всі необхідні та достатні копії документів виконавчого провадження надано приватним виконавцем до матеріалів даної справи в ході її розгляду судом першої інстанції.

Данно В.В. надала приватному виконавцеві незасвідчені копії ряду документів, з яких неможливо встановити, що вони дійсно підтверджують обставини, які стосуються спірних правовідносин і на які посилається апелянт.

В ході апеляційного розгляду даної справи апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 ГПК України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом, у межах встановленого строку.

Відповідно до ч.1 ст.269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено письмові докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 ГПК України.

Присутні в судовому засіданні учасники справи погодилися з тим, що судом досліджено всі докази, які надано до справи у відповідності до ст.74 ГПК України та які стосуються меж апеляційного розгляду справи.

За таких обставин, колегія суддів, дослідивши матеріали справи та заслухавши учасників справи, дійшла висновку про закінчення розгляду апеляційної скарги в даному судовому засіданні.

У відповідності до вимог ст.282 ГПК України, колегія суддів апеляційного господарського суду зазначає, що встановлені судом першої інстанції та неоспорені обставини даної справи є наступними.

Рішенням господарського суду Харківської області від 11.02.2016 в задоволенні позову відмовлено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни на користь Публічного акціонерного товариства "Харківський тракторний завод ім. С.Орджонікідзе" основний борг за Договором оренди нерухомого майна №35100/13/0002 від 27 лютого 2013 року в сумі 79658,76 грн., пеню в розмірі 4 065,24 грн., 3% річних у розмірі 3 335,19 грн., інфляційні витрати в розмірі 40 713,29 грн. та судовий збір у розмірі 1916, 59 грн.

29.02.2016 на виконання вказаного рішення суду видано наказ, у якому зазначено строк пред`явлення до виконання - до 01.03.2017 (а.с.158-159, т. 1).

Стягувач 13.02.2017 звернувся до Орджонікідзевського відділу ДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області із заявою про примусове виконання рішення, однак виконавчий документ було 20.02.2017 повернуто стягувачу через не зазначення в ньому дати народження боржника (а.с. 176 - 178, т.1).

Ухвалою господарського суду від 10.03.2017 за заявою стягувача вищевказану помилку в наказі було виправлено. Іншою ухвалою від цієї ж дати відмовлено в задоволенні заяви стягувача про відновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання - з тих підстав, що відповідний строк станом на 10.03.2017 не пропущено, оскільки в даному разі строк пред`явлення наказу до виконання переривається та встановлюється з дня його повернення. Вказані ухвали набрали законної сили, не були оскаржені та скасовані в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач у межах відповідного строку повторно пред`явив наказ до виконання.

Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області від 11.04.2017 (а.с.195, т.2) було відкрито виконавче провадження.

Постановою державного виконавця від 03.09.2019 (а.с.196, т.2) виконавчий документ повернуто стягувачу за письмовою заявою останнього. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 03.09.2022.

20.09.2019 (тобто в межах зазначеного строку) приватним виконавцем виконавчого округу Харківській області Попляком В.В. за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60123116, яка була направлена сторонам (а.с.89-90,т. 2).

20.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківській області Попляком В.В. винесена постанова про арешт майна боржника (а.с.91,т.2).

Як вбачається з матеріалів справи, приватним виконавцем виконавчого округу Харківській області Попляком В.В. за допомогою засобів автоматичної системи виконавчого провадження направлено електронні запити до Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України.

Відповідно до відповіді Пенсійного фонду України від 23.09.2019 року на запит про осіб-боржників, які отримують пенсії інформацію не знайдено (а.с.93,т.2).

Згідно з відповіддю Пенсійного фонду України від 23.09.2019 на запит про осіб-боржників, які працюють за трудовими та цивільно-правовими договорами, про останнє місце роботи інформацію не знайдено (а.с.94, т. 2).

Відповідно до відповіді МВС на електронний запит, за боржником Данно В.В. зареєстровані наступні транспортні засоби: автомобіль вантажний ГАЗ 330202, 2006 року виробництва та автомобіль легковий Daewoo Lanos, 2004 року виробництва (а.с.92, т. 2).

На підставі вищевикладеного 24.09.2019 приватним виконавцем виконавчого округу Харківській області Попляком В.В. винесено постанову про розшук майна боржника та вищевказані транспортні засоби оголошено в розшук (а.с. 95-96, т.2).

Відомостей про результат розшуку зазначеного майна матеріали справи не містять..

Як вбачається з витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта, сформованого 24.09.2019, за боржником на праві спільної сумісної власності зареєстрована квартира загальною площею 42,9 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Право власності на зазначене нерухоме майно виникло на підставі свідоцтва про право власності, реєстраційний №7-99-118804, виданого 18.03.1999 (дублікат свідоцтва зареєстрований під № Д-703-7-99-118804 від 07.07.2016) (а.с. 97-99, т. 2).

Постановою приватного виконавця від 24.09.2019 року накладено арешт на майно, що належить боржнику , а саме: квартиру, загальною площею 42,9 кв. м., яка знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (а.с.100-101, т.2).

Відповідно до відповіді ДФС України про номери рахунків, відкритих юридичними особами та/або фізичними особами - підприємцями від 24.09.2019, боржник має відкриті рахунки у ПАТ "Державний ощадний банк України", AT "Альфа-Банк", AT "ОТП Банк", AT КБ "ПриватБанк", AT "ПУМБ" (а.с.102, т.2).

Постановою приватного виконавця від 25.09.2019 накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках боржника (а.с.103, т.2).

З метою виявлення іншого майна, на яке можливо звернути стягнення, приватним виконавцем направлені вимоги до Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держпродспоживслужби в Харківській області, Управління комунального майна та приватизації ДЕтКМ Харківської міської ради, Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради (а.с.107-108, т. 2).

Згідно з відповіддю AT "ОТП Банк" від 04.10.2019 на рахунках боржника наявні кошти у розмірі 100,00 грн. (а.с.109, т. 9).

Відповідно до відповіді AT КБ "ПриватБанк" від 04.10.2019 вбачається, що на рахунки боржника накладено арешти (а.с.110-111, т. 2).

Згідно з відповіддю AT "ПУМБ" від 04.10.2019 на арештованому рахунку боржника відсутні кошти (а.с.114, т.2).

Відповідно до відповіді AT "Альфа-Банк" від 28.10.2019 року на рахунках боржника недостатньо коштів для виконання постанови (а.с.115, т. 2).

Згідно відповіді Департаменту адміністративних послуг та споживчого ринку Харківської міської ради від 28.10.2019 за боржником об`єкти торгівлі, ресторанного господарства та сфери побуту не обліковані (а.с.121, т. 2).

11.11.2019 на адресу приватного виконавця надійшла заява, в якій боржник Данно В.В. повідомила про наявність належного їй нерухомого майна, на яке можливо звернути стягнення. (а.с.179, т. 2). До заяви додано опис майна, яке, за твердженням боржника, знаходиться у стягувача за адресою: АДРЕСА_5, будівля МСЧ АТ "ХТЗ" і оціночна вартість якого станом на 01.01.2017 складає 2800000,00 грн. (а.с. 180 - 189). Як вбачається із вказаного опису, його складено самим боржником. Доказів на підтвердження місцезнаходження та вартості майна, а також його належності боржникові до заяви додано не було - вказана обставина не заперечувалася боржником в ході апеляційного провадження.

26.11.2019 приватним виконавцем, з метою виявлення зазначеного нерухомого майна боржника, направлено запит до ПАТ "Харківський тракторний завод" (а.с.122-123, т.2).

Листом від 28.11.2019 ПрАТ "Харківський тракторний завод" повідомив, що у володінні AT "ХТЗ" відсутнє майно, яке б належало Данно В.В. та на яке могло бути звернуте стягнення (а.с.125, т.2).

02.03.2020 на розгляд господарського суду Харківської області від приватного виконавця виконавчого округу Харківської області Попляка В.В. надійшло подання про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, в якому приватний виконавець просить суд визначити частку - квартири АДРЕСА_1 , яка належить боржнику Данно Вікторії Валентинівні на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (що зазначені у поданні як заінтересовані особи) на підставі свідоцтва про право власності на житло, реєстраційний номер: 7-99-118804 від 18.03.1999, виданого відділом приватизації житлового фонду Управління комунального майна та приватизації Головного управління економіки та комунального майна Виконавчого комітету Харківської міської ради.

В ході розгляду місцевим господарським судом вказаного подання боржник, ФОП Данно В.В., надала пояснення з додатками (а.с.146 - 189, т.2), в яких посилалася на кримінальне провадження за фактом незаконного заволодіння її майном, яке розміщувалося в ПрАТ "ХТЗ". До пояснень додано копії наступних документів:

- протоколу обшуку від 10.01.2020, в якому наведено перелік виявленого в ході обшуку майна - кондиціонери, стоматологічне крісло та обладнання (а.с.154, т.2) без зазначення, кому належить відповідне майно;

- протоколу допиту свідка - працівника AT "ХТЗ" - від 10.01.2020, який дав показання про те, що майно, яке виявлено в ході обшуку, на балансі підприємства не значиться та, можливо, належить комусь із орендарів (а.с.159, т.2);

- вимоги слідчого, направленої приватному виконавцю Попляку В.В., щодо надання копій виконавчого провадження №60123116 (а.с.160, т.2);

- протоколу допиту свідка - начальника департаменту з корпоративних та правових питань AT "ХТЗ" - від 13.01.2020 (а.с.162, т.2), який дав показання про те, що під час дії договору оренди Данно В.В. не оформлювалися документи та дозволи щодо завезення належного їй майна; на момент припинення дії договору жодних претензій у сторін одна до одної не було, Данно В.В. мала можливість вивезти всі належні їй особисті речі та майно, жодних перешкод у цьому не було. Також вказаний свідок зазначив, що не може підтвердити, чи належить AT "ХТЗ" майно, виявлене в ході обшуку 10.01.2020;

- протоколу допиту свідка - приватного виконавця Попляка В.В. - від 05.02.2020 (а.с.166, т.2), який зазначив про відкриття виконавчого провадження та про здійснення ним усіх передбачених законом дій;

- ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.02.2020, якою продовжено строк досудового розслідування у кримінальному провадженні, оскільки особу, причетну до скоєння кримінального правопорушення, не встановлено (а.с.168, т.2).

Також боржником додано до пояснень відомості про виконавче провадження, що здійснювалося державним виконавцем, копії заяв ФОП Данно В.В. про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження, про зняття арешту з рухомого і нерухомого майна та банківських рахунків, про звернення стягнення на майно (оснащення стоматологічної клініки) за адресою: АДРЕСА_5, будівля МСЧ АТ "ХТЗ" та опис вказаного майна, складений боржником.

За результатами розгляду подання приватного виконавця про визначення частки майна боржника у майні, яким він володіє спільно з іншими особами, суд першої інстанції задовольнив вказане подання (з наведених вище підстав).

Надаючи оцінку висновкам місцевого господарського суду згідно з підпунктом б) пункту 3 частини 1 статті 282 ГПК України, колегія суддів погоджується з ними з огляду на наступне.

У відповідності до п.9 ч.2 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

У рішенні у справі "Савіцький проти України", no. 38773/05, від 26.07.2012 Європейський суд з прав людини зазначив, що право, захищене пунктом 1 статті 6 Конвенції, було б ілюзорним, якби національні правові системи Договірних держав допускали, щоб остаточні та обов`язкові судові рішення залишалися без виконання на шкоду одній зі сторін. Ефективний доступ до суду включає в себе право на виконання судового рішення без зайвих затримок. Тому необґрунтована тривала затримка виконання обов`язкового рішення може суперечити Конвенції. Саме на державу покладається обов`язок забезпечення того, щоб остаточні рішення, постановлені проти її органів або організацій чи підприємств, якими вона володіє або які вона контролює, були виконані відповідно до вищезазначених вимог Конвенції. Держава відповідає за виконання остаточних рішень, якщо органи влади контролюють обставини, що блокують або перешкоджають їхньому повному та своєчасному виконанню.

За приписами ч.1, 2 ст.18 ГПК України, судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

За змістом статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок звернення стягнення на кошти та інше майно боржника передбачено статтею 48 цього Закону і полягає в арешті майна боржника, його вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації. Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Згідно з частинами 5, 6 статті 48 Закону України "Про виконавче провадження" у разі відсутності у боржника коштів та інших цінностей, достатніх для задоволення вимог стягувача, стягнення невідкладно звертається також на належне боржнику інше майно, крім майна, на яке згідно із законом не може бути накладено стягнення. Звернення стягнення на майно боржника не зупиняє звернення стягнення на кошти боржника. Боржник має право запропонувати види майна чи предмети, які необхідно реалізувати в першу чергу. Черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Стягнення на майно боржника звертається в розмірі та обсязі, необхідних для виконання за виконавчим документом, з урахуванням стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження, штрафів, накладених на боржника під час виконавчого провадження, основної винагороди приватного виконавця. У разі якщо боржник володіє майном разом з іншими особами, стягнення звертається на його частку, що визначається судом за поданням виконавця.

Апелянт, заперечуючи проти оскаржуваної ухвали, зазначає, що зазіхання на спільне сумісне майно є нічим іншим як недобросовісною зацікавленістю приватного виконавця та втручанням в особисте життя боржника.

Колегія суддів зазначає, що у відповідності до ч. 1 ст.18 Закону України "Про виконавче провадження" виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Водночас зі вказаними обов`язками виконавця кореспондуються певні обов`язки боржника, визначені законом, зокрема - за рішеннями майнового характеру подати виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України (п.3 ч.5 ст.19 Закону України "Про виконавче провадження").

Проте, як було встановлено в ході апеляційного провадження, ФОП Данно В.В. не було надано приватному виконавцеві декларації про доходи та майно. Щодо автомобілів, оголошених виконавцем у розшук, ФОП Данно В.В. пояснила в судовому засіданні 18.06.2020, що вказані автомобілі знаходяться в її володінні, однак вона не вважає за необхідне передавати вказане майно на виконання рішення суду.

Натомість ФОП Данно В.В. наполягає на тому, що стягнення має бути звернуто на майно (оснащення стоматологічної клініки) яке, за твердженням боржника, знаходиться у стягувача за адресою: АДРЕСА_5, будівля МСЧ АТ "ХТЗ" і оціночна вартість якого станом на 01.01.2017 складає 2800000,00 грн., про що боржником було повідомлено приватного виконавця заявою від 11.11.2019 (а.с. 179, т.2).

Як було встановлено вище, до суду першої інстанції боржником було надано пояснення з додатками (а.с.146 - 189, т.2), які, на думку боржника, підтверджують фактичну можливість для звернення стягнення на вищевказане майно.

Із оскаржуваної ухвали вбачається, що місцевий господарський суд дійсно не надав оцінки зазначеним поясненням боржника та доданим до них документам.

Дослідивши вказані докази, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст.73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами ч.1 ст.76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Проте із наданих боржником доказів не вбачається ні наявності за адресою: АДРЕСА_5 всього майна, що перелічено в описі, складеному ФОП Данно В.В., ні факту належності боржникові тієї частини майна, яку було виявлено в ході обшуку 10.01.2020.

Натомість, у протоколах допитів свідків вказано про висловлення ними припущення, що виявлене майно, можливо, належить комусь із орендарів (без зазначення, кому саме), також одним із свідків зазначено, що під час дії договору оренди Данно В.В. не оформлювалися документи та дозволи щодо завезення належного їй майна; на момент припинення дії договору жодних претензій у сторін одна до одної не було, Данно В.В. мала можливість вивезти всі належні їй особисті речі та майно, жодних перешкод у цьому не було.

Як вбачається з ухвали Орджонікідзевського районного суду м.Харкова від 18.02.2020, строк досудового розслідування у кримінальному провадженні продовжено, оскільки особу, причетну до скоєння кримінального правопорушення, не встановлено.

За таких обставин, посилання апелянта на матеріали вказаного кримінального провадження колегія суддів не вважає переконливими аргументами на підтвердження як факту належності боржникові майна (оснащення стоматологічної клініки), що перелічено у складеному боржником в односторонньому порядку описі, так і його вартості та знаходження вказаного майна у стягувача за адресою: АДРЕСА_5, будівля МСЧ АТ "ХТЗ".

Окрім того, під час дослідження в судовому засіданні 14.07.2020 оригіналів матеріалів виконавчого провадження судом встановлено, що на доказ наявності у Данно В.В. права власності на рухоме майно, яке, за її твердженням, знаходиться на території ПрАТ "ХТЗ", Данно В.В. надала приватному виконавцеві незасвідчені копії ряду документів, з яких неможливо встановити, що вони дійсно підтверджують обставини, які стосуються спірних правовідносин і на які посилається апелянт.

Отже, боржником не надано суду першої інстанції належних доказів у розумінні ст. 76 ГПК України, на підставі яких можна було б встановити обставини щодо реальної можливості звернення стягнення на вказане боржником майно з метою виконання судового рішення.

Натомість листом від 28.11.2019 ПрАТ "Харківський тракторний завод" повідомив приватного виконавця, що у володінні AT "ХТЗ" відсутнє майно, яке б належало Данно В.В. та на яке могло бути звернуте стягнення (а.с.125, т.2).

Вказаний лист обґрунтовано прийнято до уваги місцевим господарським судом. Отже, не надання в оскаржуваній ухвалі оцінки поясненням боржника та доданим до них доказам, на думку колегії суддів, не може бути підставою для задоволення апеляційної скарги, оскільки, дослідивши відповідні документи в апеляційному провадженні, колегія суддів не визнає їх належними доказами.

Будь-яких інших заперечень по суті оскаржуваної ухвали про визначення частки майна боржника заявником скарги не наведено.

Колегія суддів зазначає, що місцевий господарський суд правомірно, з урахуванням фактичних обставин справи та з посиланням на норми чинного законодавства, що регулюють відповідні правовідносини (48 Закону України "Про виконавче провадження", ст.177, 355, 356, 370 ЦК України), а також на правовий висновок Великої Палати Верховного Суду, викладений у постанові від 15.01.2020 у справі № 367/6231/16-ц, задовольнив подання державного виконавця і постановив ухвалу про визначення частки майна боржника - квартири АДРЕСА_1

Жодних заперечень стосовно розміру вказаної частки або способу її визначення апелянтом не наведено.

Також, як вбачається з матеріалів справи, ФОП Данно В.В. в ході здійснення виконавчого провадження не оскаржувала дії державного та приватного виконавців.

Колегія суддів додатково зазначає, що, відповідно до ч.5 ст.48 Закону України "Про виконавче провадження", черговість стягнення на кошти та інше майно боржника остаточно визначається виконавцем. Тобто визначення частки майна не означає негайного звернення стягнення на відповідне майно.

Отже, ФОП Данно В.В. не доведено в суді першої та апеляційної інстанції, в чому саме полягає порушення оскаржуваною ухвалою її прав або прав інших співвласників, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 (які є в даній справі заінтересованими особами, повідомлялися про розгляд справи в суді першої та апеляційної інстанції, однак не надали жодних пояснень або заперечень) - враховуючи, що, як було встановлено вище, примусове виконання судового рішення триває з 2017 року і за цей час боржником не здійснено дій, що свідчили б про намір погасити заборгованість, зокрема, не надано виконавцеві декларації про доходи та майно, не надано наявних у володінні автомобілів або іншого майна, на яке можливо було б звернути стягнення, а натомість лише запропоновано звернути стягнення на майно (оснащення стоматологічної клініки), щодо якого відсутні докази його місцезнаходження, вартості та належності боржникові.

У наданих суду першої інстанції поясненнях, а також в апеляційній скарзі, ФОП Данно В.В. також наполягала на тому, що на момент постановлення оскаржуваної ухвали строк для пред`явлення наказу на примусове виконання рішення закінчився, а стягувач не ставив питання про його поновлення.

Однак вказані твердження спростовуються матеріалами справи. А саме, як було встановлено вище, ухвалою господарського суду від 10.03.2017 відмовлено в задоволенні заяви стягувача про відновлення пропущеного строку пред`явлення наказу до виконання - з тих підстав, що відповідний строк станом на 10.03.2017 не пропущено, оскільки в даному разі строк пред`явлення наказу до виконання переривається та встановлюється з дня його повернення. Вказана ухвала набрала законної сили, не була оскаржена та скасована в установленому законом порядку.

Як вбачається з матеріалів справи, стягувач у межах відповідного строку повторно пред`явив наказ до виконання. Постановою старшого державного виконавця Орджонікідзевського відділу ДВС м.Харкова ГТУЮ у Харківській області від 11.04.2017 (а.с.195, т.2) було відкрито виконавче провадження. Постановою державного виконавця від 03.09.2019 (а.с.196, т.2) виконавчий документ повернуто стягувачу за письмовою заявою останнього. У вказаній постанові зазначено, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 03.09.2022.

20.09.2019 (тобто в межах зазначеного строку) приватним виконавцем виконавчого округу Харківській області Попляком В.В. за заявою стягувача було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №60123116, яка була направлена сторонам (а.с.89-90,т. 2).

Окрім того, як уже зазначалося, ФОП Данно В.В. не оскаржувала до господарського суду дії державного виконавця, також нею не подавалися заяви в порядку ст.328 ГПК України, про визнання наказу таким, що не підлягає виконанню.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що посилання боржника на закінчення строку пред`явлення наказу до виконання не узгоджується з вищенаведеними законодавчо закріпленими принципами щодо обов`язковості виконання судових рішень.

Отже, в ході апеляційного провадження ФОП Данно В.В. не наведено обставин, що могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали.

За результатами апеляційного перегляду ухвали місцевого господарського суду колегією суддів також не було встановлено наявності неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права в розумінні ч.2 ст.277 ГПК України або порушення норм процесуального права, які згідно з ч.3 цієї ж норми є обов`язковою підставою для скасування судового рішення.

Відповідно до ст.276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 13, 269, п.1 ч.1 ст.275, ст.276, ст.282 ГПК України,

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця Данно Вікторії Валентинівни залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 01.04.2020 у справі №922/6676/15 залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачені ст. 286 - 289 ГПК України.

Повний текст постанови складено 16.07.2020

Головуючий суддя О.В. Шевель

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя В.О. Фоміна