Рішення

від 09.07.2020 по справі 910/718/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МІСТА КИЄВА

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

09.07.2020Справа №910/718/20

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" до 1. Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" 2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача -Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) про відшкодування збитків Суддя Бойко Р.В. секретар судового засідання Кучерява О.М. Представники учасників справи: від позивача:Кравець О.С. від відповідача-1:Лопатнікова А.В. від відповідача-2:не з`явився від третьої особи:не з`явився ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У січні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег" звернулось до Господарського суду міста Києва із позовом до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" про відшкодування збитків у загальному розмірі 213 189,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач вказує, що АТ КБ "Приватбанк" неправомірно заволоділо належним ТОВ "Берег" зерном кукурудзи, вагою 86,162 тони, яке було передано на зберігання ТОВ "Нікопольська зернова компанія". Як вказує позивач, АТ КБ "Приватбанк" протягом семи років протиправно не виконувало судові рішення, якими його було зобов`язано повернути ТОВ "Берег" спірне зерно, а Відділом примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області допускалась неправомірна бездіяльність щодо виконання судового рішення про повернення спірного зерна ТОВ "Берег", у зв`язку з чим останньому фактично було повернуто зерно кукурудзи вагою 69,09 тони.

Таким чином, ТОВ "Берег", посилаючись на неправомірну поведінку відповідачів та протиправну бездіяльність Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Черкаській області, вказує, що йому було завдано збитки у загальному розмірі 213 189,00 грн., які складаються з:

- 72 000,00 грн. - витрат на оренду автомобілів та 10 400,00 грн. витрат на відрядження представників, які були понесені ТОВ "Берег" для відновлення своїх порушених прав, в тому числі у судовому порядку;

- 73 400,00 грн. - вартість 17,072 тон неповернутого зерна кукурудзи;

- 57 389,00 грн. - недоотриманого доходу, який би ТОВ "Берег" могло одержати, якби його права не були порушені.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.02.2020 (постановленою після усунення позивачем недоліків позовної заяви, встановлених в ухвалі від 28.01.2020) відкрито провадження у справі №910/718/20; вирішено здійснювати її розгляд за правилами загального позовного провадження; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету, спору на стороні відповідачів - Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ); визначено учасникам справи строки для подання заяв по суті спору; підготовче засідання призначено на 10.03.2020.

10.03.2020 через відділ діловодства суду від Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-1 проти позову заперечує в повному обсязі, з тих підстав, що: 1) нестача 17,072 тон зерна кукурудзи обумовлена виключно природними факторами, які існували поза впливом та/або діями АТ КБ "Приватбанк", що не є шкодою в розумінні ст. 22 Цивільного кодексу України; 2) розрахунок позивача вартості 17,072 тон зерна кукурудзи є необґрунтованим, оскільки здійснений з урахуванням ціни обумовленої сторонами у цивільно-правовій угоді; 3) щодо заявлених позивачем до стягнення збитків, які полягають у витратах на оренду автомобілів та на відрядження представників, які були понесені ТОВ "Берег" для відновлення своїх порушених прав, в тому числі у судовому порядку, то такі збитки підлягають відшкодуванню в межах відповідних судових спорів та не є шкодою, яка підлягає відшкодуванню на підставі ст. 22 Цивільного кодексу України; 4) позивачем не надано обґрунтованого розрахунку недоотриманого доходу, який би ТОВ "Берег" могло одержати, якби його права не були порушені.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.03.2020 відмовлено в задоволенні клопотанні відповідача-1 про залишення позову без розгляду, оскільки доводи відповідача викладені в заяві є надмірним формалізмом, стосовно представництва суд зазначає, що достатнім є надання довіреності; долучено подані позивачем документи до матеріалів справи; відкладено підготовче засідання на 26.03.2020 для надання можливості відповідачу-1 з`ясувати питання, що обговорювались в підготовчому засіданні.

12.03.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" надійшов відзив на позов, в якому відповідач-2 заперечує проти задоволення позову з тих підстав, що: 1) відповідач-2, як зберігач зерна кукурудзи 3 класу на кормові потреби врожаю 2012 року в кількості 69 524 кг, на виконання судового рішення неодноразово звертався до відповідача-1, яка поклажедавця, із заявами про відвантаження зерна кукурудзи його власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" або переоформлення зерна на позивача в порядку, передбаченому договором №65 від 12.11.2012; 2) 86,162 тон - це фізична вага переданого зерна на момент укладення договору №65 від 12.11.2012. Після доведення зерна до базисних кондицій шляхом очищення і сушіння з метою забезпечення оптимальних умов зберігання залікова вага зерна склала 69,524 тон, що підтверджується складською квитанцією №542 від 12.11.2012 АФ №416221; 3) відшкодування різниці між фактичною вагою та вагою, визначеною Товариством з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" на момент відвантаження зерна власнику - Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег", повинне вирішуватись між позивачем та відповідачем-1, оскільки АТ КБ "Приватбанк" неправомірно утримувало зерно позивача та ігнорувало необхідність виконання рішення суду, в той час відповідач-2 діяв як добросовісна сторона договору №65 від 12.11.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 17.03.2020 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" про участь представника позивача в підготовчому засіданні в режимі відеоконференції задоволено та призначено підготовче засідання в режимі відеоконференції на 10.04.2020, проведення якої доручено Господарському суду Дніпропетровської області.

Враховуючи подання позивачем та відповідачем-1 клопотання про відкладення підготовчого засідання, з метою попередження виникнення і запобігання поширення гострої респіраторної хвороби, спричиненої коронавірусом COVID-19 та для забезпечення учасникам справи можливості реалізувати свої права, передбачені господарським процесуальним законом, ухвалами Господарського суду міста Києва від 10.04.2020 та від 07.05.2020 перенесено підготовчі засідання у справі №910/718/20 на 07.05.2020 та на 02.06.2020 відповідно.

В підготовчому засіданні, призначеному на 02.06.2020, представником відповідача-1 було подано додаткові пояснення, в яких АТ КБ "Приватбанк" вказує, що зерно кукурудзи передано ТОВ "Берег" не у повній фізичній вазі, що передбачена виконавчим документом, оскільки решта зерна відсутня в результаті природного убутку за час зберігання зерна у масі від пониження вологості, зниження смітної домішки, зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів. Таким чином, відповідач-1 зазначає, що нестача 17,072 тон зерна кукурудзи обумовлена факторами, які існували поза впливом та/або діями АТ КБ "Приватбанк", що не є шкодою в розумінні статті 22 Цивільного кодексу України.

Протокольною ухвалою Господарського суду міста Києва від 02.06.2020 закрито підготовче провадження у справі; встановлено порядок дослідження доказів - в порядку їх знаходження у матеріалах справи; призначено справу до розгляду по суті на 23.06.2020; визнано необов`язковою явку представника відповідача-2 в судове засідання.

05.06.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" надійшли пояснення.

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 23.06.2020 долучено подані відповідачем-1 документи до матеріалів; відкладено судове засідання на 09.07.2020 без відкриття судового засідання з розгляду справи по суті, враховуючи запроваджений карантин в Україні та позицію позивача щодо позову; повторно зобов`язано позивача надати ухвали про скасування заходів забезпечення позову та відомості щодо актуальної ціни кукурудзи.

01.07.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" надійшли пояснення щодо розрахунку заявлених до відшкодування сум збитків.

09.07.2020 через відділ діловодства суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" надійшли пояснення, в яких позивач вказує, що невірно розрахував суму збитків, та просить суд стягнути з відповідача збитки у загальному розмірі 1 464 186,22 грн.

В судове засідання, призначене на 09.07.2020, представники позивача та відповідача-1 з`явились, надали пояснення по суті позовних вимог, за змістом яких представник ТОВ "Берег" позовні вимоги підтримав та просив задовольнити в повному обсязі, а представник АТ КБ "Приватбанк" проти позову заперечував та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" та Центральне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Київ) явку своїх представників у судове засідання, призначене на 09.07.2020, не забезпечили, про причини неявки суд не повідомили, хоча про місце, дату та час засідання були повідомлені належним чином, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0105473318284 та №0105473318292, згідно яких ухвала суду від 23.06.2020 про повідомлення місця, дати та часу засідання була вручена відповідачу-2 02.07.2020, а третій особі - 30.06.2020 відповідно.

Відповідно до ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Пунктом 1 частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.

З огляду на вказані приписи господарського процесуального закону та враховуючи відсутність від відповідача-2 та третьої особи жодних повідомлень щодо неможливості забезпечити явку своїх представників у засідання, суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи за відсутності представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" та Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ).

Протокольними ухвалами Господарського суду міста Києва від 09.07.2020 пояснення позивача в частині збільшення розміру позовних вимог, а також докази подані позивачем, крім експертного висновку та судових рішень, залишено без розгляду на підставі ч. 2 ст. 118 Господарського процесуального кодексу України, оскільки збільшення розміру позовних вимог можливе до початку розгляду справи по суті, в той час як станом на дату їх подання розгляд справи №910/718/20 по суті розпочався, а докази - подані з пропущенням строків та позивачем не подано клопотання про поновлення такого строку з обґрунтуванням неможливості подати такі докази раніше; долучено експертний висновок та судові рішення до матеріалів справи.

У судовому засіданні 09.07.2020 судом було закінчено розгляд справи №910/718/20 по суті, оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

У засіданнях здійснювалась фіксація судового процесу технічним засобами у відповідності до статті 222 Господарського процесуального кодексу України.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін (в тому числі, надані в підготовчих засіданнях), всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтуються правові позиції сторін, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

В межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа №2/1622/5779/2012 від 17.10.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень Вакуленко С.М. складено акт опису та арешту майна в с. Мале Старосілля, Городищенського району, Черкаської області, яким було накладено арешт на незібраний урожай кукурудзи ТОВ "Берег", який знаходиться на полі.

Відповідно до акту державного виконавця від 12.11.2012 АТ КБ "Приватбанк" за допомогою орендованої спеціальної техніки розпочато збір описаного й арештованого майна, при цьому урожай кукурудзи переміщується за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, б. 12 до філії "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікольська зернова компанія" з метою фактичного зважування та подальшого зберігання.

З акту державного виконавця від 12.11.2012 вбачається, що за адресою: Черкаська область, м. Городище, вул. Індустріальна, 12 філія "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікольська зернова компанія", представниками АТ КБ "Приватбанк" було завезено зерно кукурудзи в кількості 86 160 кг, про що були складені акти зважування зерно продукції від 12.11.2012 №1, №2, №3.

12.11.2012 між філією "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікопольська зернова компанія" (зерновий склад) та Акціонерним товариством комерційний банк "Приватбанк" (поклажодавець) було укладено договір №65 складського зберігання кукурудзи (надалі - Договір зберігання), у відповідності до п. 1.1 якого поклажодавець передає, а зерновий склад приймає зернову культуру, забезпечує - при необхідності - доробку шляхом очищення та сушіння, а також зберігання (включаючи доробку вентилюванням та охолодженням в процесі зберігання) і проводить відпуск продукції поклажодавцю.

Продукція зберігається за адресою: 19502, м. Городище, Черкаська область, вул. Індустріальна, 12 (п. 2.5 Договору зберігання).

26.11.2012 старшим державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Черкаській області було винесено постанову про закінчення виконавчого провадження в зв`язку із скасуванням ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави за справою №2/1622/5779/2012 від 21.11.2012 заочного рішення Октябрського районного суду міста Полтави від 05.10.2012 та знято арешти з усього майна та коштів боржника - ТОВ "Берег", які були накладені постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції в Черкаській області про відкриття виконавчого провадження №34822664 від 19.10.2012.

24.01.2013 було прийнято ухвалу Октябрського районного суду міста Полтава у справі №1622/12822/2012 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Святослав", ТОВ "Птахофабрика Орловецька", ТОВ "Берег", ТОВ "Черкаси-Дніпро" про стягнення заборгованості, якою було накладено арешт на рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" в межах суми заявлених позовних вимог - 21 837 965,45 грн. з описом цього майна та передачею його на зберігання третім особам, окрім майна, яке безпосередньо використовується у виробництві, та предметів, що швидко псуються, та заборонено Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" вчиняти будь-які дії по відчуженню зазначеного майна.

28.01.2013 постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренко Михайлом Михайловичем було прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №36223076 та накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" в межах суми заявлених позовних вимог - 21 837 965,45 грн. з описанням його майна та переданням його на зберігання третім особам на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави №1622/12822/2012/554/1115/2013 від 24.01.2013.

05.02.2013 начальником Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Лазарєвою О.М. при здійсненні контролю за своєчасністю і повнотою виконання рішень перевірено виконавче провадження №36223076, відкритого відносно Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег", та винесено постанову про результати перевірки виконавчого провадження, якою скасовано постанову про відкриття виконавчого провадження №36223076 від 28.01.2013 та про накладення арешту на рухоме та нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" в межах суми заявлених позовних вимог - 21 837 965,45 грн. на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави №1622/12822/2012/554/1115/2013 від 24.01.2013 та зобов`язано головного державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Бондаренко М.М. винести постанову про відкриття виконавчого провадження з виконання ухвали Октябрського районного суду міста Полтави №1622/12822/2012/554/1115/2013 від 24.01.2013 про накладення арешту на рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" в межах суми заявлених позовних вимог - 21 837 965,45 грн. з описанням цього майна та переданням його на зберігання третім особам, окрім майна, яке безпосередньо використовується у виробництві предметів, що швидко псуються.

15.07.2013 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжук С.С. було винесено нову постанову про відкриття виконавчого провадження №36223076 на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтави №1622/12822/2012/554/1115/2013 від 24.01.2013 та повторно було накладено арешт на все рухоме і нерухоме майно ТОВ "Берег".

Обтяження стосовно ТОВ "Берег" були зареєстровані у Державному реєстрі обтяжень рухомого майна.

Рішенням Октябрського районного суд міста Полтави від 18.06.2014 у справі №2/554/42/2014 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Святослав", ТОВ "Птахофабрика Орловецька", ТОВ "Берег", ТОВ "Черкаси-Дніпро" про стягнення заборгованості, позовні вимоги АТ КБ "Приватбанк" було задоволено повністю та стягнуто солідарно із вказаних відповідачів заборгованості по кредитному договору №КС-310Д від 14.07.2008 у загальній сумі 12 795 685,09 грн. та заборгованості по кредитному договору №КС-242Д від 11.01.2008 у загальній сумі 9 042 280,36 грн.

Рішенням Апеляційного суду Полтавської області від 11.09.2014 у цій же справі з новим №1622/12822/12 у задоволенні позовуАкціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег", Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкаси-Дніпро", Товариства з обмеженою відповідальністю "Птахофабрика Орловецька" про стягнення заборгованості по кредитними договорами №КС-310Д від 14.07.2008 та №КС-242Д від 11.01.2008 відмовлено повністю.

Ухвалою Апеляційного суду Полтавської області від 11.09.2014 у справі №1622/12822/12, номер провадження 22-ц/786/2904/14, було скасовано всі заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 24.01.2013.

30.09.2014 головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Черкаській області Яжук С.С. було винесено постанову №36223076 про звільнення майна з-під арешту на підставі ухвали Апеляційного суду Полтавської області у справі №1622/12822/12 від 11.09.2014, якою скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Октябрського районного суду міста Полтави від 24.01.2013, згідно якої накладено арешт на рухоме та нерухоме майно, що належить ТОВ "Берег" та заборонено вчиняти будь-які дії по відчуженню майна в межах суми позовних вимог - 21 873 965,45 грн.

Рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, у справі №925/2415/14 позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задоволено повністю; витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" та зобов`язано передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби фізичною вагою 86,162 тони, що знаходиться на зберіганні у філії "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікопольська зернова компанія" за адресою м. Городище Черкаської області вул. Індустріальна, 12 на підставі договору із АТ КБ Приватбанк №65 складського зберігання кукурудзи від 12.11.2012 та складської квитанції на зерно №542 від 12.11.2012 АФ №416221.

05.06.2015 Господарським судом Черкаської області на виконання рішення від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 видано наказ про примусове виконання рішення.

06.11.2015 постановою головного державного виконавця Відділу ДВС Городищенського управління юстиції відкрито виконавче провадження №49254652 з виконання наказу Господарського суду Черкаської області від 05.06.2015, виданого судом для примусового виконання свого рішення від 17.03.2015 у справі № 925/2415/14.

20.12.2018 Відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України звернувся до Господарського суду Черкаської області із поданням про зміну способу виконання рішення суду (наказу), в якій просив змінити спосіб виконання наказу з витребування кукурудзи в натурі на стягнення вартості майна

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 03.01.2019 в задоволенні подання Відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України про зміну способу виконання рішення суду (наказу) у справі №925/2415/14 відмовлено.

Вказана ухвала Господарського суду Черкаської області, зокрема, мотивована тим, що АТ КБ "Приватбанк" стосовно спірного зерна кукурудзи виступило лише відповідальним зберігачем цього майна в межах здійснених заходів виконавчого провадження, тому відшкодування вартості цього майна за рахунок власних коштів АТ КБ "Приватбанк" може відбуватися лише за наслідками прийняття окремого судового рішення в іншому самостійному позові, а не через зміну способу виконання судового рішення у справі №925/2415/14.

05.06.2019 на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 ТОВ "Нікопольська зернова компанія" було відвантажено ТОВ "Берег" зерно кукурудзи клас 3 у заліковій вазі 69 090 кг, про що було складено акт приймання-передачі зерна від 05.06.2019.

27.09.2019 Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег" звернулось до Господарського суду Черкаської області із заявою про зміну способу і порядку виконання рішення (наказу), в якій позивач просив суд змінити спосіб та порядок виконання наказу №925/2415/14 від 05.06.2015 Господарського суду Черкаської області, а саме:

- із витребувати у ПАТ КБ "Приватбанк" та передати ТОВ "Берег" зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби, яке не передано у повній фізичній вазі - 86,162 тони, а зменшеній на 17,0725 тони, що не передбачено виконавчим документом: за результатом природного убутку за час зберігання зерна у масі від пониження вологості, зменшення смітної домішки, зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів зазначених в акті - розрахунку №1 від 05.06.2019

- на стягнути з АТ КБ "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" кошти в сумі 54 630,40 грн., що є вартістю 17,072 тони зерна кукурудзи класу 3 на кормові потреби на підставі договору складського зберігання кукурудзи №65 від 12.11.2012 (за середній строк зберігання 42,3 місяці, розмір убутку в масі, за рахунок пониження вологості, убуток у масі від смітної домішки зверх списаних за актами доробки цінних і непридатних відходів, за природний убуток).

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 07.10.2019 відмовлено Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" у задоволенні заяви про зміну способу і порядку виконання рішення (наказу).

Вказана ухвала мотивована тим, що можливість суду за відсутності у відповідача присудженого позивачеві майна в натурі змінити спосіб виконання рішення і видати наказ про стягнення вартості цього майна обумовлена необхідністю визначення вартості майна у відповідному рішенні про його передачу (повернення). Натомість вартість майна у рішенні Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 не була зазначена.

Спір у справі виник у зв`язку з твердженнями позивача про наявність правових підстав для стягнення з відповідачів збитків у загальному розмірі 213 189,00 грн., які складаються із 72 000,00 грн. - витрат на оренду автомобілів та 10 400,00 грн. витрат на відрядження представників, які були понесені ТОВ "Берег" для відновлення своїх порушених прав, в тому числі у судовому порядку; 73 400,00 грн. - вартості 17,072 тон неповернутого зерна кукурудзи; 57 389,00 грн. - недоотриманого доходу, який би ТОВ "Берег" могло одержати, якби його права не були порушені.

Згідно із частинами першою-третьою статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Цивільні права та обов`язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства.

За загальними положеннями статті 22 Цивільного кодексу України збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки); 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

До складу збитків включаються: вартість втраченого, пошкодженого або знищеного майна, визначена відповідно до вимог законодавства; додаткові витрати (штрафні санкції, сплачені іншим суб`єктам, вартість додаткових робіт, додатково витрачених матеріалів тощо), понесені стороною, яка зазнала збитків внаслідок порушення зобов`язання другою стороною; неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною; матеріальна компенсація моральної шкоди у випадках, передбачених законом (стаття 225 Господарського кодексу України).

Для застосування такого заходу відповідальності, як стягнення збитків потрібна наявність усіх елементів складу господарського правопорушення: порушення зобов`язання; збитки; причинний зв`язок між порушенням зобов`язання та збитками; вина.

Відсутність хоча б одного із вказаних елементів, що утворюють склад правопорушення, не дає підстави кваліфікувати поведінку боржника як правопорушення та, відповідно, не може бути підставою застосування відповідальності за порушення у сфері господарської діяльності.

Важливим елементом доказування наявності збитків є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача та збитками потерпілої сторони. Причинний зв`язок між протиправною поведінкою і збитками є обов`язковою умовою відповідальності. Слід довести, що протиправна дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які завдані особі, - наслідком такої протиправної поведінки. Протиправна поведінка особи тільки тоді є причиною збитків, коли вона прямо (безпосередньо) пов`язана зі збитками. Непрямий (опосередкований) зв`язок між протиправною поведінкою і збитками означає лише, що поведінка оцінюється за межами конкретного випадку, і, відповідно, за межами юридично значимого зв`язку.

При цьому на позивача покладається обов`язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв`язок такої поведінки із заподіяними збитками. Натомість вина боржника у порушенні зобов`язання презюмується та не підлягає доведенню кредитором, тобто саме відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування вартості 17,072 тон неповернутого зерна кукурудзи.

З матеріалів справи та судових рішень вбачається, що у 2012 році в межах виконавчого провадження з виконання виконавчого листа Октябрського районного суду міста Полтави №2/1622/5779/2012 від 17.10.2012 було накладено арешт на незібраний урожай кукурудзи ТОВ "Берег", який знаходиться на полі, та в подальшому здійснено збір відповідного урожаю кукурудзи.

Спірний урожай кукурудзи було доправлено до філії "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікольська зернова компанія" представниками АТ КБ "Приватбанк" та за наслідками зважування встановлено, що вага зерна кукурудзи складає 86 160 кг, про що були складені акти зважування зерно продукції від 12.11.2012 №1, №2, №3.

У рішенні Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015, залишеному без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 та постановою Вищого господарського суду України від 01.10.2015, у справі №925/2415/14 встановлено, що підставою для укладення АТ КБ "Приватбанк" Договору зберігання став виконавчий лист Октябрського районного суду міста Полтава від 17.10.2012 по справі №2/1622/5779/2012 та вчинені державним виконавцем дії на виконання судового рішення, а в подальшому (після скасування заочного рішення по справі №2/1622/5779/2012) спірне зерно кукурудзи знаходилось на зберіганні у ТОВ "Нікольська зернова компанія" на підставі ухвали Октябрського районного суду міста Полтава від 24.01.2013 у справі №1622/12822/2012 за позовом АТ КБ "Приватбанк" до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ТОВ "Святослав", ТОВ "Птахофабрика Орловецька", ТОВ "Берег", ТОВ "Черкаси-Дніпро" про стягнення заборгованості, якою було накладено арешт на рухоме і нерухоме майно, що належить Товариству з обмеженою відповідальністю "Берег" в межах суми заявлених позовних вимог - 21 837 965,45 грн.

В межах розгляду справи №925/2415/14, судом було встановлено, що всі арешти на майно ТОВ "Берег", які були застосовані в межах розгляду справ №2/1622/5779/2012 та №1622/12822/2012/2/554/1115/2013 Октябрського районного суду міста Полтава, до часу подання позивачем позову були скасовані, однак ТОВ "Нікольська зернова компанія", як зберігач арештованого майна ТОВ "Берег", після скасування всіх арештів на майно, не повернуло майно власнику.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 про задоволення позовних вимог ТОВ "Берег" про витребування від АТ КБ "Приватбанк" зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби фізичною вагою 86,162 тони мотивоване тим, що АТ КБ "Приватбанк" протиправно утримує спірне майно та відмовляється повернути його позивачу.

Частиною 4 статті 75 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Отже, АТ КБ "Приватбанк" на виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/14, яке набуло статусу остаточного, зобов`язане було повернути ТОВ "Берег" зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби фізичною вагою 86,162 тони.

Натомість, як вбачається із акту приймання-передачі зерна від 05.06.2019 ТОВ "Берег" було повернуто зерно кукурудзи клас 3 у заліковій вазі 69 090 кг.

Таким чином, АТ КБ "Приватбанк" не було повернуто ТОВ "Берег" 17 072 кг зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби (86 162 кг - 69 090 кг).

Матеріали справи не містять, а відповідачем не надано, доказів повернення відповідачем-1 позивачу зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби у кількості 17 072 кг.

Судом відхиляються доводи відповідача-1, що зерно кукурудзи передано ТОВ "Берег" не у повній фізичній вазі, що передбачена виконавчим документом, оскільки решта зерна відсутня в результаті природного убутку за час зберігання зерна у масі від пониження вологості, зниження смітної домішки, оскільки, по-перше, остаточним судовим рішенням - рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 зобов`язано АТ КБ "Приватбанк" повернути ТОВ "Берег" зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби фізичною вагою саме 86,162 тони.

При цьому, як зазначає Господарський суд Черкаської області у своїй ухвалі від 03.01.2019 у справі №925/2415/14, за рішенням суду від 17.03.2015 передачі на користь ТОВ "Берег" підлягає саме 86,162 тони зерна кукурудзи, що знаходиться на зберіганні у філії "Городищенський ХПП" ТОВ "Нікопольська зернова компанія" за адресою м. Городище Черкаської області вул. Індустріальна, 12, на підставі договору із АТ КБ "Приватбанк" №65 складського зберігання кукурудзи від 12.11.2012 та складської квитанції на зерно №542 від 12.11.2012 АФ №416221. Ніякої іншої складської квитанції на меншу кількість зерна (69,1 тони) яка нібито залишилася внаслідок "убутку маси зерна від зменшення вологості в процесі доробки та норми природного убутку", в межах справи №925/2415/14 не подано.

Отже, питання визначення фізичної ваги зерна, яке повинне було бути повернуто АТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Берег" досліджувалось та вирішене в межах справи №925/2415/14.

Відповідно до пункту 9 частини 2 статті 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Частиною 1 статті 129-1 Конституції України встановлено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з ч. 2 ст. 13 Закону України "Про судоустрій та статус суддів" судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Обов`язковість урахування (преюдиційність) судових рішень для інших судів визначається процесуальним законом.

Преюдиційні факти - це факти, встановлені судовими рішеннями, що набрали законної сили і не підлягають доведенню в іншій справі.

Пунктом 10 постанови Пленуму Верховного Суду України №8 від 13.06.2007 "Про незалежність судової влади" передбачено, що за змістом частини 5 статті 124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України і тому вважаються законними, доки вони не скасовані в апеляційному чи касаційному порядку або не переглянуті компетентним судом в іншому порядку, визначеному процесуальним законом, в межах провадження справи, в якій вони ухвалені.

Рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/15 набрало законної сили, а відтак, встановлені ним обставини мають преюдиційне значення та не підлягають повторному доведенню.

До того ж, згідно із статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" встановлено, що суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Із рішень Європейського суду з прав людини вбачається, що одним з основних елементів верховенства права є принцип правової певності, який серед іншого передбачає, що рішення суду з будь-якої справи, яке набрало законної сили, не може бути поставлено під сумнів (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Совтрансавто-Холдинг" проти України", "Україна-Тюмень" проти України".

У справі "Желтяков проти України" Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий розгляд судом, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися в контексті Преамбули Конвенції, яка, серед іншого, проголошує верховенство права як частину спільного спадку Договірних Держав. Одним із основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, який, inter alia, вимагає, щоб, коли суди остаточно вирішили питання, їхнє рішення не ставилось під сумнів (аналогічна позиція викладена у рішеннях "Христов проти України", "Брумареску проти Румунії", "Рябих проти Росії").

З урахуванням викладеного відсутні підстави для повторного дослідження та надання правової оцінки питанню про кількість (фізичну вагу) зерна кукурудзи, яке має бути повернуто АТ КБ "Приватбанк" ТОВ "Берег".

По-друге, з огляду на викладені обставини вибуття із володіння ТОВ "Берег" спірного зерна вбачається, що останнє вибуло з володіння поза волею позивача (власника) та ТОВ "Берег" не висловлювало своєї волі на передання на зберігання спірного зерна ТОВ "Нікольська зернова компанія", а відтак доведення зерна до базисних кондицій шляхом очищення і сушіння з метою забезпечення оптимальних умов зберігання, що за доводами відповідачів спричинило зменшення фізичної ваги зерна, відбулось саме у зв`язку з діями АТ КБ "Приватбанк" як поклажедавця за Договором зберігання.

Отже, матеріалами справи підтверджується неправомірна поведінка АТ КБ "Приватбанк", яка полягає у невиконанні зобов`язань з повернення майна ТОВ "Берег", що підтверджені остаточним судовим рішенням - рішенням Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/15, в частині передання ТОВ "Берег" зерна кукурудзи фізичною вагою меншою ніж встановлено вказаним рішенням суду на 17 072 кг.

У відповідності до експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-390 від 10.06.2020 станом на 09.06.2020 середня вартість однієї тони зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби у Черкаській області становить 5 135,00 грн.

Відтак, середня вартість 17,072 тон зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби становить 87 664,72 грн.

Відповідачі викладені у експертному висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-390 від 10.06.2020 дані щодо середньої вартості тони зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби належними та допустимими доказами не спростовували.

Таким чином, станом на дату розгляду даної справи вартість недоотриманого ТОВ "Берег" від АТ КБ "Приватбанк" зерна кукурудзи складає 87 664,72 грн.

При цьому, в межах виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 17.03.2015 у справі №925/2415/15 є унеможливленим одержання зерна кукурудзи фізичною вагою 17 072 кг, у зв`язку з відсутністю його існування в природі, що не заперечується відповідачами, в той час як Господарським судом Черкаської області відмовлено у зміні способу виконання вказаного рішення суду із витребування у АТ КБ "Приватбанк" та передати ТОВ "Берег" зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби в частині 17,0725 тони - на стягнення з АТ КБ "Приватбанк" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" коштів в сумі 54 630,40 грн., що є вартістю 17,072 тони зерна кукурудзи класу 3 на кормові потреби.

Отже, у зв`язку з невиконанням АТ КБ "Приватбанк" своїх зобов`язань перед ТОВ "Берег", які підтверджені остаточним судовим рішенням (неправомірна поведінка) в частині повернення ТОВ "Берег" 17,072 тон зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби та відсутністю можливості домогтися виконання рішення суду від 17.03.2015 у справі №925/2415/14 в повному обсязі (в тому числі шляхом зміни способу виконання такого рішення) позивач фактично втратив майно (причинний зв`язок між неправомірною поведінкою та шкодою), вартість якого складає 87 664,72 грн. (шкода).

За приписами частин 1 та 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання.

АТ КБ "Приватбанк" не доведено відсутність своєї вини у порушенні зобов`язань перед ТОВ "Берег" з повернення 17,072 тон зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби.

Водночас, позивачем не доведено, а суд не вбачає підстав для висновку, що має місце також неправомірна поведінка відповідача-2, яка мала своїм наслідком неодержання ТОВ "Берег" зерна кукурудзи фізичною вагою 17 072 кг, оскільки з матеріалів справи вбачається, що доведення зерна до базисних кондицій шляхом очищення і сушіння було здійснено ТОВ "Нікопольська зернова компанія" з метою забезпечення оптимальних умов зберігання, тобто на з метою належного виконання своїх зобов`язань за Договором зберігання.

Більше того, в ухвалі від 03.01.2019 у справі №925/2415/15 Господарський суд Черкаської області зазначив, що судове рішення із формулюванням - витребувати майно в натурі у боржника для передачі стягувачу - не потребує вчинення жодних інших дій ніякими сторонніми особами, в т.ч. і ТОВ "Нікопольська зернова компанія", якими б спонуканнями не керувалася при цьому зернова компанія.

Таким чином, суд, керуючись імперативними приписами ч. 1 ст. 14 Господарського процесуального кодексу України щодо обов`язку суду розглядати спір не інакше як в межах заявлених вимог, дійшов висновку, що у даному випадку в діях АТ КБ "Приватбанк" наявні всі елементи складу господарського правопорушення, що є підставою для задоволення позовних вимог ТОВ "Берег" до відповідача-1 про стягнення збитків у розмірі 73 400,00 грн. (вартість 17,072 тон неповернутого зерна кукурудзи).

Натомість у задоволенні позовних вимог ТОВ "Берег" до ТОВ "Нікольська зернова компанія" в частині стягнення збитків у розмірі 73 400,00 грн. слід відмовити, оскільки позивачем не доведено наявності неправомірної поведінки відповідача-2 та причинного зв`язку між такою неправомірною поведінкою та шкодою.

Щодо заявленої позивачем вимоги про відшкодування витрат на оренду автомобілів та витрат на відрядження представників, які були понесені ТОВ "Берег" для відновлення своїх порушених прав, в тому числі у судовому порядку.

В обґрунтування наведеної вимоги позивач вказує, що ним були понесені збитки у розмірі 72 000,00 грн., які були здійсненні ТОВ "Берег" для відновлення своїх порушених прав, - оплата винаймання легкових автомобілів для поїздок у службові відрядження свого представника у судові засідання в Жовтневому районному суді міста Дніпро, Октябрському районному суді міста Полтави, Індустріальному районному суді міста Дніпро, Апеляційному суді Дніпропетровської області, Апеляційному суді Полтавської області, Київському апеляційному господарському суді, Господарському суді міста Києва, Вищому господарському суді України, Вищому спеціалізованому суді України з розгляду цивільних і кримінальних справ, а також витрати на відрядження за 52 поїздки представника ТОВ "Берег" у розмірі 10 400,00 грн.

Однак, витрати, зокрема, пов`язані з оплатою своєму представнику відряджень, в тому числі оплата транспорту для представника, є такими, що понесені особою у зв`язку із реалізацією своїх процесуальних прав при розгляді певної справи у суді. Такі витрати процесуальним законом віднесено до судових витрат, вони відшкодовуються в порядку, передбаченому відповідним процесуальним законом; їх не можна визнати збитками чи шкодою у розумінні положень цивільного законодавства України й вони не можуть бути стягнуті за позовною вимогою в іншому провадженні.

Аналогічну правову позицію закріплено у постановах Верховного Суду України від 20.05.2009 у справі №6-3261св08, від 27.01.2010 у справі №6-11633св09, від 03.02.2010 у справі №6-15773св09.

У пункті 6.19 постанови Великої Палати Верховного Суду від 14.04.2020 у справі №925/1196/18 зазначено, що за висновками Великої Палати Верховного Суду процесуальні витрати, понесені у судовому провадженні, не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання цивільного позову; такі витрати розподіляються виключно за правилами, встановленими процесуальним законодавством (пункт 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 21.11.2018 у справі №462/6473/16-ц за провадженням №14-400цс18, пункт 45 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №688/2479/16-ц за провадженням №14-447цс19, пункт 20 постанови Великої Палати Верховного Суду від 29.05.2019 у справі №489/5045/18 за провадженням №14-191цс19).

Отже, витрати, пов`язані із наданням правової допомоги (оплата відряджень та послуг транспортування представника до суду) не є тотожними реальним збиткам (грошовій вартості втраченого майна/права та додаткових витрат на його відновлення) та не набувають відповідних ознак унаслідок нереалізації права на їх відшкодування у передбаченому законом порядку.

Крім того, законодавством не передбачено можливості стягнення витрат на оплату правової допомоги в цивільній справі у порядку господарського судочинства, як і немає правових підстав для ототожнення витрат учасника справи на забезпечення участі свого представника в розгляді справи і шкоди (збитків) у розумінні положень законодавства.

Аналогічний висновок викладено у постановах Верховного Суду від 19.09.2019 у справі №925/245/19 та від 01.06.2020 у справі №910/12945/19.

З огляду на наведене, суд приходить до висновку, що витрати ТОВ "Берег" у розмірі 72 000,00 грн., які були здійсненні для оплати винаймання легкових автомобілів для поїздок у службові відрядження представника у судові засідання, а також витрати на службові відрядження за 52 поїздки представника ТОВ "Берег" у розмірі 10 400,00 грн. не є збитками, що можуть бути стягнуті шляхом подання позову, а відтак позовні вимоги в цій частині не підлягають задоволенню.

Щодо вимоги позивача про стягнення упущеної вигоди.

В обґрунтування даної позовної вимоги ТОВ "Берег" вказує, що у зв`язку з неправомірним заволодінням АТ КБ "Приватбанк" належним позивачу зерном кукурудзи у кількості 86,162 тон позивач не зміг здійснити продаж спірного зерна та одержати прибутки.

На підтвердження таких доводів, ТОВ "Берег" було долучено до позовної заяви договір поставки №460/1-106235 від 25.10.2016, предметом якого був продаж зерна кукурудзи врожаю 2016 року за ціною 3 583,33 грн. за тону, експертний висновок Черкаської торгово-промислової палати №0-665/01 від 12.09.2019, згідно якого станом на 11-12 вересня 2019 року середня вартість зерна кукурудзи для кормових потреб у Черкаській області складає 3 200,00 грн. за тону.

Тобто, за переконанням позивача, у зв`язку з неповерненням йому зерна, останній не зміг його реалізувати у 2016 році за ціною, яка була більшою ніж у 2019 році.

Статтею 225 Господарського кодексу України передбачено, що до складу збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, включається, серед іншого, неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов`язання другою стороною.

Вимагаючи відшкодування збитків у виді упущеної вигоди, особа повинна довести, що за звичайних обставин вона мала реальні підстави розраховувати на одержання певного доходу. При цьому важливим елементом доказування наявності неодержаних доходів (упущеної вигоди) є встановлення причинного зв`язку між протиправною поведінкою боржника та збитками потерпілої особи. Слід довести, що протиправна поведінка, дія чи бездіяльність заподіювача є причиною, а збитки, які виникли у потерпілої особи - наслідком такої протиправної поведінки.

Разом із тим відповідно до частини 1 статті 142 Господарського кодексу України прибуток (доход) суб`єкта господарювання є показником фінансових результатів його господарської діяльності, що визначається шляхом зменшення суми валового доходу суб`єкта господарювання за певний період на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань.

Неодержаний дохід (упущена вигода) - це рахункова величина втрат очікуваного приросту в майні, що базується на документах, які беззастережно підтверджують реальну можливість отримання потерпілим суб`єктом господарювання грошових сум (чи інших цінностей), якби учасник відносин у сфері господарювання не допустив правопорушення. Якщо ж кредитор не вжив достатніх заходів, щоб запобігти виникненню збитків чи зменшити їх, шкода з боржника не стягується.

При цьому пред`явлення вимоги про відшкодування неодержаних доходів (упущеної вигоди) покладає на кредитора обов`язок довести, що ці доходи (вигода) не є абстрактними, а дійсно були б ним отримані в разі належного виконання боржником своїх обов`язків. При визначенні реальності неодержаних доходів мають враховуватися заходи, вжиті кредитором для їх одержання. У вигляді упущеної вигоди відшкодовуються ті збитки, які могли б бути реально отримані при належному виконанні зобов`язання. Наявність теоретичного обґрунтування можливості отримання доходу ще не є підставою для його стягнення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Верховного Суду від 03.08.2018 у справі №923/700/17, а також у постановах Верховного Суду України від 14.06.2017 у справі №923/2075/15, від 09.12.2014 у справі №5023/4983/12)

Таким чином, розрахунок упущеної вигоди має бути обґрунтованим та документально підтвердженим, однак позивачем не надано жодного розрахунку заявленої упущеної вигоди, як і не надано жодних доказів можливості реалізувати спірне зерно та одержати прибуток якби АТ КБ "Приватбанк" було належно виконано свої зобов`язання з повернення спірного майна.

В той же час, договір поставки №460/1-106235 від 25.10.2016 не може вважатись документальним підтвердженням упущеної вигоди у даній справі, оскільки ним передбачався продаж зерна кукурудзи врожаю 2016 року, а в межах даної справи спірне зерно кукурудзи врожаю 2012 року.

Більше того, як вбачається із наданого ТОВ "Берег" експертного висновку Черкаської торгово-промислової палати №О-390 від 10.06.2020, станом на 09.06.2020 середня вартість однієї тони зерна кукурудзи клас 3 на кормові потреби у Черкаській області становить 5 135,00 грн. за тону.

Тобто, у червні 2020 року має місце подорожчання вартості тони зерна кукурудзи клас 3 для кормових потреб у порівняні з вереснем 2019 року.

Жодних доказів того, що зерно кукурудзи клас 3 на кормові потреби у Черкаській області втратило у ціні у порівнянні із цінами станом на 2015, 2016, 2017,2018, 2019, 2019 роки матеріали справи не містять, а позивачем не надано, як і не надано жодних доказів реалізації (продажу) такого зерна, в тому числі в частині 69 090 кг (повернуті у володіння позивача).

Зважаючи, що матеріали справи не місять жодних документів, які б беззастережно підтверджували реальну можливість отримання ТОВ "Берег" грошових сум у разі повернення АТ КБ "Приватбанк" спірного зерна, в той час як середня вартість такого зерна лише зросла, у суду відсутні підстави вважати, що ТОВ "Берег" дійсно одержало б дохід в разі належного виконання АТ КБ "Приватбанк" своїх обов`язків.

У зв`язку з наведеним, суд не вбачає правових підстав для задоволення вимоги позивача про стягнення з відповідачів упущеної вигоди.

За таких обставин, позовні вимоги ТОВ "Берег" до АТ КБ "Приватбанк" підлягають частковому задоволенню, а саме - в частині стягнення відшкодування вартості 17,072 тон неповернутого зерна кукурудзи, а в іншій частині у задоволенні позову слід відмовити.

Щодо позовних вимог ТОВ "Берег" до ТОВ "Нікопольська зернова компанія", то суд відмовляє у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, оскільки позивачем не доведено наявності всіх елементів складу господарського правопорушення, зокрема протиправної поведінки відповідача-2 у спірних правовідносинах.

Європейський суд з прав у своїх рішеннях у справах "Трофимчук проти України" та "Серявін та інші проти України" зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід. У рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Суд вважає, що учасникам справи було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.

Щодо розподілу сплаченої позивачем суми судового збору.

В поданій до суду позовній заяві позивачем заявлено 1 вимогу майнового характеру - про стягнення з відповідачів збитків у загальному розмірі 213 189,00 грн., за яку Товариством з обмеженою відповідальністю "Берег" сплачено судовий збір у розмірі 3 198,00 грн. згідно квитанції №0.0.1584916388.1 від 17.01.2020.

Частиною 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

За змістом п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставки судового збору за подання до господарського суду позовної заяви встановлюються у таких розмірах:

- майнового характеру - 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

- немайнового характеру - 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Отже, за подання до господарського суду даної позовної заяви Товариство з обмеженою відповідальністю "Берег" повинне було сплатити судовий збір у розмірі 3 197,84 грн.

Тобто, позивачем було надмірно сплачено судовий збір у сумі 0,16 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Таким чином, позивач вправі звернутись до суду з клопотанням про повернення з Державного бюджету України судового збору у розмірі 0,16 грн., проте в цій частині судовий збір не підлягає стягненню з відповідача-1.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

У відповідності до п. 2 ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір, який підлягав оплаті позивачем за подання даного позову до Господарського суду міста Києва (у розмірі 3 197,84 грн.), покладається на позивача та відповідача-1 пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 13, 74, 129, 232, 236-241, 252 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва -

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" задовольнити частково.

2. Стягнути з Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; ідентифікаційний код 14360570) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" (19515, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Орловець, вул. Цвітківська, буд. 44; ідентифікаційний код 32357671) кошти у розмірі 73 400 (сімдесят три тисячі чотириста) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 101 (одна тисяча сто один) грн. 00 коп. Видати наказ.

3. В іншій частині у задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" до Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" відмовити.

4. У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Берег" (19515, Черкаська обл., Городищенський р-н, с. Орловець, вул. Цвітківська, буд. 44; ідентифікаційний код 32357671) до Товариства з обмеженою відповідальністю "Нікопольська зернова компанія" (53208, Дніпропетровська обл., м. Нікополь, вул. Електрометалургів, буд. 224; ідентифікаційний код 31337984) відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення. Відповідно до п.17.5 ч.1 ПЕРЕХІДНИХ ПОЛОЖЕНЬ Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга подається до Північного апеляційного господарського суду або через Господарський суд міста Києва.

Повний текст рішення складено 21.07.2020.

Суддя Р.В. Бойко