Рішення

від 19.01.2009 по справі 2-58/2009

СНІЖНЯНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 2-58/2009 p.

рішення

іменем України

19 січня 2009 року

Сніжнянський міський суд Донецької області

у складі:

головуючого судді - Радченка В.Є.

при секретарі - Похилі Т.О.

з участю:

позивачки - ОСОБА_1 представника позивачки - ОСОБА_2 відповідача - ОСОБА_3 представника відповідача - ОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Сніжне цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку, набутого під час спільного проживання та шлюбу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивачка звернулася до суду з позовом до відповідача про поділ житлового будинку, набутого під час спільного проживання та шлюбу. Позов мотивувала тим, що з 25.07.2000 р. перебувала з відповідачем в зареєстрованому шлюбі, який було розірвано 13.05.2008 р. Посилаючись на вимоги ст. ст. 60, 70, 74 СК України позивачка просить поділити будинок за адресою: м. Сніжне, вул. Щукіна, 22, оскільки цей будинок придбаний під час спільного проживання позивачки з відповідачем в незареєстрованому шлюбі в березні 2000 р. за спільні кошти.

В судовому засіданні позивачка та її представник ОСОБА_5 підтримали позовні вимоги та надали пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві.

Відповідач та його представник ОСОБА_4 позов не визнали і просили відмовити в задоволенні позову. Вважають, що позивачка необгрунтовано посилається на вимоги Сімейного кодексу України, який не діяв на час спірних правовідносин. До реєстрації шлюбу відповідач з позивачкою однією сім'єю не проживали. Спірний будинок придбаний до реєстрації шлюбу та виключно за кошти відповідача.

Заслухавши сторони, дослідивши матеріали справи, суд прийшов до висновку про необгрунтованість позовних вимог з наступних підстав. Як встановлено в судовому засіданні, згідно з укладеним на товарній біржі договором купівлі-продажу від 17.03.2000 p., зареєстрованому в Сніжнянському міському БТІ 24.03.2000 р. (а.с. 45-45 зв.) та згідно з технічним паспортом на житловий будинок (а.с. 50-52) - відповідач ОСОБА_3 є власником будинку за адресою: м. Сніжне, вул. Щукіна, 22. Згідно з ст. 15 Закону України „Про товарну біржу" від 10.12.1991 р. угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Вимоги про обов'язковість нотаріального посвідчення для виникнення права власності на нерухоме майно за договором зазначені в ст. 334 ЦК України, який набув чинності з 01.01.2004 р. (після реєстрації права власності на будинок). ОСОБА_3 0.3. звернувся до суду та рішенням Сніжнянського міського суду від 08.09.2008 р. (а.с. 10) договір купівлі-продажу визнаний дійсним. Право власності згідно з чинним законодавством на спірний будинок відповідач зареєстрував в БТІ 24.03.2000 р. (а.с. 45 зв.). Тобто, саме з березня.2000 р. відповідач став власником будинку за адресою: м. Сніжне, вул. Щукіна, 22 і наступне визнання договору купівлі-продажу спірного будинку дійсним не спростовує цього факту.

З 25.07.2000 р. позивачка ОСОБА_1 (до шлюбу прізвище Мілютіна) та відповідач перебували в зареєстрованому шлюбі (свідоцтво про одруження а.с. 7), який було розірвано 13.05.2008 р. (а.с. 8, 91, 5 зв.). Тобто, вищезазначений будинок придбано відповідачем до реєстрації шлюбу з позивачкою. Відповідно до ч. 1 ст. 24 Кодексу про шлюб та сім*ю України (який втратив чинність 01.01.2004 р. і був чинним на момент укладення шлюбу між позивачкою і відповідачем та на момент придбання відповідачем спірного будинку) майно, яке належало кожному з подружжя до одруження - є власністю кожного з них. В зв'язку з цим суд вважає, що придбаний відповідачем ОСОБА_3 до одруження будинок за адресою: м. Сніжне, вул. Щукіна, 22 - є його власністю і не підлягає поділу. Посилання позивачки в позові на ст. ст. 60, 70, 74 СК України є необгрунтованим, оскільки спірні правовідносини між сторонами виникли до набрання чинності Сімейним кодексом України і тому не можуть регулюватись останнім.

Відповідно до ст. 129 Конституції України, ст. 10 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Згідно з ст. 60 ч. 2 ЦПК України сторони зобов'язані подати свої докази чи повідомити про них суд до або під час попереднього судового засідання у справі. Суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи. Доводи позивачки про те, що вона проживала з відповідачем однією сім'єю та вела з ним спільне господарство, починаючи з 1996 року - не знайшли свого підтвердження в судовому засіданні. Відповідач в судовому засіданні заперечував цей факт. Жодний з допитаних в судовому засіданні свідок також цього не підтвердив. Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8 показали в судовому засіданні, що позивачка і відповідач почали проживати однією сім'єю і вести спільне господарство вже після придбання ОСОБА_3 спірного будинку. Згідно з книгами для прописки громадян (а.с. 48-49, 56-58), позивачка ОСОБА_1 в період з 09.04.1999 р. по 03.11.2005 р. була зареєстрована за адресою: м. Сніжне, вул. 60-річчя СРСР, буд. 39 „а" (пізніше ця вулиця перейменована на вул. Пролетарська) та зареєструвалась в спірному будинку по вул. Щукіна, 22 в м. Сніжному з 03.11.2005 р. Факт реєстрації позивачки в спірному будинку з 03.11.2005 р. підтверджується також копією паспорта останньої (а.с. 5, 6). Відповідач зареєструвався в спірному будинку лише 18.05.2001 р. (а.с. 49), тобто вже після реєстрації шлюбу з позивачкою. До 18.05.2001 р. (а.с. 53-55) відповідач був зареєстрований за іншою адресою: м. Сніжне, вул. вул. 60-річчя СРСР, буд. 41 (пізніше ця вулиця перейменована на вул. Пролетарська).

Правила ст. ст. 22, 28, 29 Кодексу про шлюб та сім*ю України (який втратив чинність 01.01.2004 p., був чинним на момент укладення шлюбу між позивачкою і відповідачем та на момент придбання відповідачем спірного будинку) не можуть застосовуватись до спорів про поділ майна осіб, які живуть однією сім'єю та не перебувають в зареєстрованому шлюбі. Такі спори мають розв'язуватись відповідно до вимог Закону України „Про власність" від 07.02.1992 р. і норм Цивільного кодексу РСР від 18.07.1963 року про спільну сумісну власність. Позивачка не довела в судовому засіданні не тільки факту проживання однією сім'єю з відповідачем на момент придбання спірного будинку, а й того, що цей будинок набутий внаслідок її спільної з відповідачем праці. В період з 07.12.1998 р. по 01.11.2001 р. позивачка не мала власних доходів, вона не працювала, що підтверджується копією її трудової книжки (а.с. 12-16). Письмовою угодою майнові правовідносини між позивачкою та відповідачем не врегульовані. Також позивачка не довела, що приймала участь коштами чи особистою працею в придбанні спірного будинку. Жодних платіжних документів в підтвердження оплати позивачкою частини вартості будинку (квитанцій, чеків, платіжних доручень тощо)- позивачка суду не надала. Посилання позивачки на ту обставину, що гроші були нею позичені для придбання спірного будинку- не може розцінюватись судом в якості достатнього підтвердження участі позивачки грошами в придбанні цього будинку, оскільки сам по собі факт позичення грошей на придбання будинку не є прямим доказом того, що позичені гроші були використані на купівлю будинку. Допитана в якості свідка з боку позивачки ОСОБА_6 в судовому засіданні показала, що при укладенні договору купівлі-продажу спірного будинку і при передачі грошей за нього - не була присутньою.

Документів на будинок - не бачила. Через це суд не може прийняти її свідчення в якості доказу того, що позивачка приймала участь коштами в придбанні спірного будинку. Позивачка не зазначала та не довела суду, що в період шлюбу істотно збільшилась цінність будинку внаслідок трудових або грошових затрат з її боку.

Таким чином, відсутні жодні правові підстави для поділу спірного будинку та для задоволення позовних вимо г.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 209, 212, 213, 215 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

В задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про поділ житлового будинку, набутого під час спільного проживання та шлюбу - відмовити.

Рішення може бути повністю або частково оскаржено сторонами, іншими особами, які беруть участь у справі, а також особами, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їх права та обов'язки до Апеляційного суду Донецької області через Сніжнянський міський суд протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення.