Ухвала

від 05.08.2020 по справі 1-347/11

БОГУНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЖИТОМИРА

Справа №1-347/11

1-в/295/594/20

УХВАЛА

Іменем України

05.08.2020 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомира у складі:

головуючого - судді….. ОСОБА_1 ,

секретаря........................ ОСОБА_2 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі кримінальну справу про обвинувачення ОСОБА_3 за ст. 175 ч. 1 КК України, -

встановив:

До Богунського районного суду м. Житомира в інтересах засудженого ОСОБА_3 звернувся адвокат ОСОБА_4 з заявою, у якій заявив клопотання про скасування арешту з 1/3 частини квартири АДРЕСА_1 . В обґрунтування клопотання посилається на те, що під час досудового слідства постановою старшого слідчого прокуратури м. Житомира від 23.02.2011 на це майно, яке належить засудженому на праві спільної сумісної власності, накладено арешт. На виконання вироку суду від 15.06.2011, ОСОБА_3 сплачено штраф у розмірі 8500 гривень, що підтверджується відповідною квитанцією. Зобов`язання перед потерпілим відсутні, оскільки на час розгляду справи заборгованість по заробітній платі потерпілому була погашена, цивільний позов у справі не заявлявся.

Прокурор просив відмовити у задоволенні клопотання щодо скасування заходів забезпечення цивільного позову, посилаючись на те, що питання скасування арешту майна, накладеного у кримінальній справі під час досудового слідства після постановлення вироку, підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Адвокат підтримав клопотання з підстав, викладених у ньому.

Інші учасники судового розгляду у судове засідання не з`явились, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у зв`язку з чим відповідно до ч. 5 ст. 539 КПК України суд розглядає справу у їх відсутність.

Заслухавши думку прокурора, дослідивши матеріали кримінальної справи, суд приходить до наступного.

Судом встановлено, що під час досудового слідства у кримінальній справі постановою старшого слідчого прокуратури м.Житомира ОСОБА_5 від 23.02.2011 з метою забезпечення цивільного позову та можливості конфіскації майна накладено арешт на майно, що належить обвинуваченому ОСОБА_3 , а саме: 1/3 ідеальної частини квартири у АДРЕСА_2 .

Вироком Богунськогорайонного судум.Житомира від15.06.2011 ОСОБА_3 засудженоза ч.1ст.175 ККУкраїни і призначено покарання у виді штрафу у розмірі п`ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 8500 гривень, з позбавленням права обіймати посади, які пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих або адміністративно-господарчих обов`язків строком на один рік.

Справа розглядалася в порядку, визначеному КПК України в редакції від 1960 року.

Як вбачається з вироку суду, під час прийняття по суті рішення у справі, в порядку ст.324 КПК України не вирішено питання щодо зазначеної частини квартири, на яку під час досудового слідства накладено обтяження.

Відповідно до ч. 1 ст. 409 КПК України ( в редакції від 1960 року) питання про всякого роду сумніви і протиріччя, що виникають при виконанні вироку, вирішуються судом, який постановив вирок.

Згідно ч. 1 ст. 411 КПК України ( в редакції від 1960 року) питання, пов`язані з виконанням вироку, вирішуються судом у судовому засіданні з участю прокурора.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 21.12.90 «Про практику застосування судами України процесуального законодавства при вирішенні питань, пов`язаних з виконанням вироків» у порядку, передбаченому ст. 411 КПК України суди вправі вирішувати питання, які виникають при виконанні вироків внаслідок їх недоліків, зокрема про скасування заходів по забезпеченню цивільного позову чи можливої конфіскації майна, якщо при винесенні виправдувального вироку чи відмові у позові або незастосуванні конфіскації вироком ці заходи не скасовані.

Відповідно до ст. 126 КПК України (в ред. 1960) забезпечення цивільного позову і можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного або осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт.

Згідност. 170 КПК України(в ред. 2012) арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч. 1ст.174цього ж кодексу підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Відповідно до ч.4 ст.174 КПК України суд одночасно з ухваленням судового рішення, яким закінчується судовий розгляд, вирішує питання про скасування арешту майна. Суд скасовує арешт майна, зокрема, у випадку виправдання обвинуваченого, закриття кримінального провадження судом, якщо майно не підлягає спеціальній конфіскації, непризначення судом покарання у виді конфіскації майна та/або незастосування спеціальної конфіскації, залишення цивільного позову без розгляду або відмови в цивільному позові.

За таких обставин, оскільки виконавче провадження, розпочате на підставі вироку Богунського районного суду м. Житомира від 15.06.2011 за виконавчим листом суду від 06.09.2011, закінчено у зв`язку зі сплатою засудженим штрафу, ОСОБА_3 не було засуджено до покарання у виді конфіскації майна, цивільного позову до нього у кримінальній справі не заявлялось, суд вважає, що 1/3 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 , підлягає звільненню з-під арешту, у зв`язку з чим задовольняє клопотання.

Доводи прокурора про те, що питання скасування арешту майна у кримінальній справі, у якій постановлено вирок, не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, не узгоджується з вимогами ст..ст. 409, 411 КПК України ( в редакції від 1960 року), а також з правовою позицією, викладеною Великою Палатою Верховного Суду у Постанові від 23.05.2018 у справі № 569/4374/16-ц, а тому суд їх відкидає.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.537, 539 КПК України,-

постановив:

Клопотання задовольнити.

Скасувати арешт на майно, що належить ОСОБА_3 , на яке накладено арешт постановою старшого слідчого прокуратури м.Житомира ОСОБА_5 від 23.02.2011, а саме: 1/3 ідеальної частини квартири АДРЕСА_1 .

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду через Богунський районний суд м.Житомира протягом семи днів з дня її оголошення.

Суддя