Ухвала

від 06.08.2020 по справі 591/4736/20

ЗАРІЧНИЙ РАЙОННИЙ СУД М.СУМ

Справа № 591/4736/20

Провадження № 1-кс/591/2221/20

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

6 серпня 2020 рокум. Суми

Слідчий суддя Зарічного районного суду м. Суми ОСОБА_1 , з участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , захисника ОСОБА_4 , підозрюваного ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Суми клопотання старшого слідчого СУ ГУНП в Сумській області ОСОБА_6 про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ,

В С Т А Н О В И В:

Слідчийу кримінальному провадженні №42020200000000253 звернувся з клопотанням, в якому просив обрати підозрюваному ОСОБА_5 запобіжний захід у виді тримання під вартою, оскільки останній обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.368 КК України, та існують ризики, передбачені п.п.1,2,3,4,5 ч.1 ст.177 КПК України, а інші більш м`які запобіжні заходи не зможуть гарантувати і забезпечити всебічного, повного об`єктивного, неупередженого досудового розслідування даного кримінального провадження та зібрання доказів, а також належну поведінку підозрюваного під час досудового розслідування та судового розгляду кримінального провадження.

У судовому засіданні прокурор клопотання підтримала.

Захисник та підозрюваний проти обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою заперечували, вважаючи, що заявлені у клопотанні ризики не підтверджені належними доказами, а є лише припущеннями органів досудового розслідування. Крім того, слідчим та прокурором не обґрунтована можливість застосування більш м`яких запобіжних заходів. Захисник звертав увагу на дані про особу підозрюваного, а саме: що він має сім`ю, двох дітей, один з яких є дитиною, що має інвалідність, наявність у ОСОБА_5 ряду захворювань і встановлену групу інвалідності, а також, що підозрюваний не судимий та позитивно характеризується за місцем роботи. На переконання захисника, з урахуванням таких характерик і даних про особу підозрюваного, належну процесуальну поведінку можна забезпечити застосуванням запобіжного заходу у виді домашнього арешту у певний час доби. Підозрюваний таку позицію захисника підтримав.

Заслухавши учасників процесу, дослідивши матеріали, слідчий суддя дійшов таких висновків.

Матеріали клопотання підтверджують те, що слідчим управлінням ГУНП в Сумській області проводиться досудове розслідування кримінального провадження № 42020200000000253 від 30.07.2020 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст.368 КК України, у якому ОСОБА_5 оголошено про підозру.

При цьому, додані до клопотання документи (протоколи за результатами проведення негласних слідчих (розшукових) дій, протоколи допиту свідків, протоколи обшуку та освідування разом з долученими документами щодо результатів планової перевірки) містять дані, які у сукупності дають підстави об`єктивному спостерігачу вважати, що ОСОБА_5 міг вчинити кримінальне правопорушення, яке йому інкримінують органи досудового розслідування. Тобто, оголошена підозра є обґрунтованою.

Водночас, вважаю за доцільне звернути увагу слідчого та прокурора на необхідність дотримання принципу презумпції невинуватості особи під час складання процесуальних документів, зокрема клопотань, і недопущення висловлювань, які мають місце у клопотанні ( на а.с.5-6) про те, що вже вина ОСОБА_5 повністю підтверджена зібраними у кримінальному провадженні доказами, а також що вже є доведеним те, що ОСОБА_5 вчинив кримінальне правопорушення. На цій стадії процесу з урахуванням статусу особи можливо говорити лише про підозру та її обґрунтованість, а не перебирати на себе повноваження суду.

Крім того, вважаю, що додані органами досудового розслідування до клопотання докази, всупереч вимогам п.2 ч.1 ст.194 КПК України, не доводять обставини, які свідчать про: існування ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, на які вказує слідчий, прокурор.

Зокрема, слідчий у клопотання та прокурор у судовому засіданні наполягали на існуванні усіх п`яти ризиків, що перелічені у ч.1 ст.177 КПК України.

Водночас, ризик можливого переховування від органів досудового розслідування та суду (тобто, ризик, передбачений п.1 ч.1 ст.177 КПК України) обґрунтовується лише тяжкістю покарання, яке загрожує ОСОБА_5 у разі доведення його винуватості, а також тим, що питанням боротьби з корупцією в світі та в Україні приділяється значна увага, тому Україною, як державою учасницею Конвенції вживаються відповідні заходи та на виконання Конвенції ООН проти корупції прийнято Закон України «Про запобігання корупції».

Вважаю наведені у клопотанні мотиви на підтвердження існування ризику можливого переховування від органів досудового розслідування та суду необґрунтованими.

Так, як неодноразово зазначав Європейський суд у своїх рішеннях, ризик втечі підозрюваного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна, і необхідність в утриманні під вартою відсутня.

В даному випадку жодних інших даних, обставин чи факторів, окрім тяжкості покарання, які б давали слідчому судді стверджувати про можливість переховування ОСОБА_5 від органів досудового розслідування чи суду ані слідчим у клопотанні, ані прокурором у судовому засіданні не наведено.

Натомість, додані захисником документи на підтвердження існування у ОСОБА_5 міцних сімейних і соціальних зв`язків, у тому числі наявність у нього родини та утриманця, не дають підстав для тверджень про те, що ОСОБА_5 здатен розірвати вказані зв`язки для можливості переховування від органів досудового розслідування та суду.

Також, слід звернути увагу органів досудового розслідування на те, що завдання та засади кримінального провадження визначені Кримінальним процесуальним кодексом, а загальні правила щодо застосування запобіжних заходів і мета та підстави їх застосування, зокрема, встановлені ст.ст.132,177 КПК України і не регулюються Конвенцією ООН проти корупції чи Законом України «Про запобігання корупції», а тому ризик можливого переховування конкретного підозрюваного від органів досудового розслідування не може обґрунтовуватись наявністю вказаних законодавчих актів і необхідністю вжиття заходів запобігання корупції на рівні держави.

Метою ж застосування запобіжного заходу відповідно до положень ст.177 КПК України є забезпечення виконання підозрюваним процесуальних обов`язків, а підставою наявність обґрунтованої підозри і наявність ризиків.

Враховуючи зазначене, вважаю не доведеним існування ризику, передбаченого п.1 ч.1 ст.177 КПК України.

Наявність ризиків, передбачениз п.п.2,3,4 ч.1 ст.177 КПК України слідчий у клопотанні та прокурор у судовому засіданні обгрнутовували займаною посадою підозрюваного та можливістю в силу займаної посади впливати на свідків, знищувати, сховати предмети злочинної діяльності або змінити зміст документів, що мають доказове значення.

Водночас, додані до клопотання документи дають підстави стверджувати про те, що під час обшуку автомобіля грошові кошти, як предмети неправомірної вигоди, були вилучені. Як повідомила під час розгляду клопотання прокурор, усі документи та інші речі, які мали доказове значення для даного провадження, були вилучені під час проведення обшуків підозрюваного, домоволодінь за місцем проживання, реєстрацій, а також роботи.

Таким чином, враховуючи, що речі і документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, знаходяться у розпорядженні слідчого та прокурора, то відсутня можливість їх знищення, ховання чи спотворення підозрюваним. Тобто, відсутній ризик, передбачений п.2 ч.1 ст.177 КПК України.

Ризик, визначений п.4 ч.1 ст.177 КПК України, щодо можливості перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином у клопотанні взагалі не обґрунтований. Не було наведено аргументів можливості існування такого ризику і прокурором під час розгляду клопотання.

Обґрунтування клопотання щодо наявності ризику можливого незаконного впливу на свідків та ризику можливості вчинення іншого правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому підозрювється, полягають у тому, що ОСОБА_5 в силу займаної посади може вдатись до знищення чи спотворення документів, до залякування свідків з числа його підлеглих, фізичного чи морального впливу на них, використовуючи своє службове становище та вчиняючи у такий спосіб інші злочини.

В даному випадку з такою позицією органів досудового розслідування можливо погодитись, але лише частково.

Так, як вже зазначалось вище, усі документи та речі, які мають значення для з`ясування обставин кримінального правопорушення, вчинення якого інкримінують ОСОБА_5 вилучено у тому числі за місцем роботи. За таких обставин, відсутній ризик їх знищення підозрюваним за місцем роботи, оскільки вони знаходяться у розпорядженні органів досудового розслідування.

Крім того, незрозумілим є твердження органів досудового розслідування про можливість продовження кримінального правопорушення, у якому підозрюється ОСОБА_5 , оскільки закінченим злочин, передбачений ч.3 ст.368 КК України, є з моменту отримання неправомірної вигоди. В даному випадку, за змістом оголошеної підозри, ОСОБА_5 одержав таку вигоду.

Не доведено сукупністю вагомих аргументів або відповідними доказами того, що ОСОБА_5 може вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Водночас, долучені до клопотання документи щодо відсутність судимостей у ОСОБА_5 та надані захисником документи щодо репутації підозрюваного не дають підстав вважати, що особа схильна чи має наміри вчиняти інші кримінальні правопорушення.

Тобто, вважаю, що ризик, передбачений п.5 ч.1 ст.177 КПК України також не було доведено.

Єдиний аргумент, який вартий уваги та дає підстави говорити про можливість існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, є те, що ОСОБА_5 в силу займаної посади має можливість впливати на свідків з числа своїх підлеглих.

При цьому, не можна погодитись з твердженнями сторони захисту про те, що існування такого ризику можливо забезпечити лише шляхом застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, як відсторонення від посади, оскільки запобіжні заходи та відсторонення від посади є видами забезпечення кримінального провадження та прокурор і слідчий, будучи процесуально незалежними особами, мають самостійно обирати один чи декілька видів забезпечення.

В даному випадку, до підозрюваного відсторонення від посади не застосовувалось, а наявність ризику можливого впливу на свідків з`ясовується під час обрання запобіжного заходу і наведені вище обставини разом з доданими до клопотання доказами вказують на те, що такий ризик має місце, тому підстави для його забезпечення є.

Таким чином, з вищевикладеного вбачається, що органами досудового розслідування доведено лише обставини, які свідчать про існування ризику, передбаченого п.3 ч.1 ст.177 КПК України, і не доведено існування інших ризиків.

Наявність обґрунтованої підозри та одного ризику дають підстави для обрання запобіжного заходу підозрюваному.

Водночас, доведення існування одного ризику, при відсутності обґрунтувань слідчого у клопотанні та прокурора у судовому засіданні щодо недостатності застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання такому ризику, дають підстави лише для обрання більш м`якого запобіжного заходу, аніж тримання під вартою.

Вважаю, що в даному випадку запобіжний захід у виді домашнього арешту з покладенням на підозрюваного певних обов`язків забезпечить належну процесуальну поведінку та встановлений ризик.

Керуючись ст.ст. 176-178, 183-184, 193-197 КПК України, слідчий суддя

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого - відмовити.

Обрати ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у виді цілодобового домашнього арешту за адресою: АДРЕСА_1 , на строк до 01.10.2020 року, поклавши на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати до слідчого, слідчого судді, суду по першому виклику;

2) не відлучатися за межі визначеного місця проживання без дозволу слідчого, прокурора або суду;

3) повідомляти слідчого, прокурора чи суд, про зміну свого місця проживання чи роботи;

4) утримуватися від спілкування з потерпілим і свідками у кримінальному провадженні;

5) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

6) носити електронний засіб контролю.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого ОСОБА_6 .

Апеляційна скарга на ухвалу може бути подана до Сумського апеляційного суду протягом п`яти днів з моменту отримання її копії.

Слідчий суддя ОСОБА_1