Ухвала

від 10.09.2020 по справі 236/145/20

КРАСНОЛИМАНСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 236/145/20

У Х В А Л А

іменем України

"10" вересня 2020 р. Краснолиманський міський суд Донецької області у складі:

головуючого судді Саржевської І.В.,

за участю:

секретаря Олійник С.М.,

представника позивача адвоката Янюк В.Ю.,

представника відповідачки адвоката Статіви О.В.,

представника третьої особи адвоката Статіви О.В.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду в м. Лиман цивільну справу за позовом командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ до ОСОБА_1 , третя особа без самостійних вимог щодо предмета спору - Приватне підприємство Тарсіс , про визнання правочинів недійсними,

ВСТАНОВИВ:

11.01.2020 командитне товариство Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ , в особі директора Шишко Р.В., звернулося з позовом до ОСОБА_1 про визнання недійсними наступних правочинів:

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 13.03.2012, зареєстрований в реєстрі правочинів за № 1156;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 13.03.2012, зареєстрований в реєстрі правочинів за № 1152;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 20.04.2012, зареєстрований в реєстрі правочинів за № 2002;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 20.04.2012 зареєстрований в реєстрі правочинів за № 2003;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між Командитним товариством ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 13.02.2013, зареєстрований в реєстрі правочинів за № 712;

- договору купівлі-продажу нерухомого майна, який укладений між Командитним товариством ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Слов`янського міського нотаріального округу Донецької області Панченко А.В. від 13.02.2013 , зареєстрований в реєстрі правочинів за № 713.

Та застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом зобов`язання сторін провести двосторонню реституцію у вигляді повернення кожною із сторін одержаного за вказаним договором, а саме зобов`язати відповідачку повернути позивачеві нерухоме майно, отримане за вказаними договорами. При цьому позивач посилається на ті обставини, що є правонаступником за всіма правами та обов`язками ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ".

Ухвалою суду від 13.01.2020 у відкритті провадження у справі було відмовлено, позивачеві роз`яснено, що розгляд даної категорії справ віднесений до юрисдикції господарського суду (том 1 а.с.16-18).

Позивач в апеляційному порядку оскаржив зазначену ухвалу суду (том 1 а.с.21-25).

Постановою Донецького апеляційного суду від 25.02.2020 ухвалу Краснолиманського міського суду Донецької області від 13.01.2020 скасовано, справу направлено до суду для продовження розгляду. Апеляційний суд зазначив, що висновок суду першої інстанції, про те, що спір виник з корпоративних відносин та має розглядатися за правилами господарського судочинства є передчасним, оскільки остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу, а також інших обставин, які підлягають встановленню, є завданням підготовчого провадження (том1 а.с.165-168).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 27.03.2020 відкрито провадження у справі, призначено підготовче засідання, відповідачці наданий строк для підготовки відзиву (том1 а.с. 185-186).

13.04.2020 до суду надійшов відзив від представника відповідачки адвоката Статіви О.В., в якому остання зазначила, що оспорюванні договори купівлі-продажу були укладені у відповідності та з дотриманням вимог чинного законодавства України. Не зважаючи на ті обставини, що Командитне товариство ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ є правонаступником прав та обов`язків ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ", об`єкти, що були предметом договорів купівлі-продажу реєстраційні номери: 1156, 1152, 2002, 2003 не входили до об`єктів, що передавалися за передавальним актом командитному товариству, оскільки на момент його реєстрації були відчужені. Отже до позивача не перейшли права та обов`язки продавця за даними договорами.

Щодо договорів купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційні номери: 712, 713, то позивач посилається на порушення директором Командитного товариства ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ Меморандуму, який є Установчим документом, що свідчить про наявність корпоративного спору, який виник з питань управління та діяльності господарського товариства, тому розгляд такого спору віднесений до юрисдикції господарського суду.

У зв`язку з чим просила передати спір на розгляд до Господарського суду Донецької області (том 1 а.с.194-196).

Ухвалою Краснолиманського міського суду Донецької області від 06.08.2020 заяву позивача командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ , в особі директора Шишко Р.В., про залишення без розгляду позовних вимог в частині застосування наслідків недійсності правочинів, шляхом зобов`язання сторін провести двосторонню реституцію задоволено. Залучено за заявою позивача до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог щодо предмета спору Приватне підприємство Тарсіс (код ЄДРПОУ 36022736, 84140, Донецька область, Слов`янський район, с. Богородичне, вул. Донецька, 11) (том 2 а.с.36-39).

У підготовчому судовому засіданні 10.09.2020 представник позивача адвокат Янюк В.Ю. заявив клопотання про витребування наступних доказів:

-у приватного нотаріуса Слов`янського міського нотаріального округу Панченко А.В. оригіналів договорів купівлі-продажу нерухомого майна, що оспорюються та документів, які надавалися для укладання цих договорів;

-у відповідачки - оригіналу протоколу № 6 від 05.02.2013 загальних зборів учасників ТОВ Стронгком ;

-в Лиманському міському відділі держаної реєстрації актів цивільного стану Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції інформацію, яка міститься в актовому записі цивільного стану відносно ОСОБА_1 та ОСОБА_2 .

Просив закрити підготовче провадження та призначити справу до розгляду.

Представник відповідачки та третьої особи адвокат Статіва О.В. наполягала на тому, що спірні правовідносини віднесені до юрисдикції саме господарського суду, оскільки позивач ставить питання щодо відсутності у директора командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ повноважень на укладання договорів купівлі-продажу майна. Отже, спір виник з питань управління та діяльності господарського товариства. А тому, є підстави передати спір на розгляд господарського суду. Також зробила заяву про застосування судом до спірних правовідносин строків позовної давності.

Вислухавши представників учасників справи, вирішуючи питання юрисдикційності цього спору, суд виходить з такого.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, при визначенні цивільних прав і обов`язків особи чи при розгляді будь-якого кримінального обвинувачення, що пред`являється особі.

Отже, у статті 6 Конвенції прямо зазначено, що кожен має право на розгляд справи судом, встановленим законом. Термін встановленим законом у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом.

Право на доступ до суду реалізується на підставах і в порядку, встановлених законом. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

При визначенні предметної та/або суб`єктної юрисдикції справ суди повинні виходити із суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Частиною 1 ст. 19 ЦПК України (далі - ЦПК України) передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Критеріями відмежування справ цивільної юрисдикції від інших є, по-перше, наявність спору щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів у будь-яких правовідносинах, крім випадків, коли такий спір вирішується за правилами іншого судочинства, а, по-друге, спеціальний суб`єктний склад цього спору, в якому однією зі сторін є, як правило, фізична особа.

З положень статті 20 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), вбачається, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема:

1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці;

3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів;

10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем.

Отже, ознаками господарського спору, підвідомчого господарському суду, є, зокрема участь у спорі суб`єкта господарювання, наявність між сторонами, господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), Господарським кодексом України (далі - ГК України), іншими актами господарського і цивільного законодавства і спору про право, що виникає з відповідних відносин, наявність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом, відсутність у законі норми, що прямо передбачала б вирішення такого спору судом іншої юрисдикції.

Згідно ч. 1 ст. 189 ЦПК України завданнями підготовчого провадження є:

1) остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу;

2) з`ясування заперечень проти позовних вимог;

3) визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів;

4) вирішення відводів;

5) визначення порядку розгляду справи;

6) вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

В ході підготовчого судового засідання судом встановлено, що позивач оспорює правомірність договорів купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційні номери: 1156, 1152, 2002, 2003. В обґрунтування позовних вимог зазначає, що на час їх укладання відповідачка ОСОБА_1 була дружиною члена ревізійної комісії ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" ОСОБА_2 та невісткою члена наглядової ради товариства - ОСОБА_3 . На думку позивача, оскаржувані договори є правочинами із заінтересованістю, рішення про укладення яких повинно бути прийняте Наглядовою радою або загальними зборами акціонерів у відповідності до вимог статті 71 Закону України "Про акціонерні товариства" чого зроблено не було. Враховуючи, що виконавчому органу (керівнику) ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" було відомо про ці обставини, спірні правочини вчинено посадовою особою (керівником) не добросовісно, не розумно, із порушенням інтересів товариства, а також перевищенням своїх повноважень.

Крім того позивач оспорює правомірність договорів купівлі-продажу нерухомого майна реєстраційні номери: 712, 713 з посиланням на ті обставини, що згідно статті 81 ЗУ Про господарські товариства управління справами командитного товариства здійснюється тільки учасниками з повною відповідальністю. У командитному товаристві, де є тільки один учасник з повною відповідальністю, управління справами здійснюється цим учасником самостійно. Одноособова заява (меморандум) командитного товариства є його установчим документом (ч. 3 ст. 134 ЦК України). Згідно п. 5.2 Меморандуму Командитного товариства ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ до виключної компетенції учасника з повною відповідальністю належить прийняття рішень щодо відчуження товариством нерухомого майна. ТОВ СТРОНГКОМ не ухвалювало жодного рішення щодо відчуження нерухомого майна Командитного товариства ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ . Отже спірні правочини вчинено посадовою особою (керівником) не добросовісно, не розумно, із порушенням інтересів товариства, а також перевищенням своїх повноважень.

Отже, з обґрунтування позову та поданих документів вбачається, що спір у цій справі виник з приводу порушенням процедури вирішення питань, пов`язаних з розпорядженням майном як ЗАТ "КРАСНОЛИМАНСЬКЕ КАР`ЄРОУПРАВЛІННЯ" (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202), так і Командитного товариства ТОВАРИСТВО З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ СТРОНГКОМ (ідентифікаційний код юридичної особи: 01235202) з боку виконавчого органу товариства (посадової особи, керівника).

Підставою для звернення з цим позовом, позивач указав порушення його інтересів, яке, на його думку, виразилось у тому, що посадові особи (керівники) товариства не добросовісно, не розумно, з перевищенням своїх повноважень, в результаті зловмисної домовленості уклали з відповідачкою низку договорів купівлі-продажу нерухомого майна, зазначені правочинів суперечать вимогам ч.1, 3 ст. 92, п.1 ст. 203, ст. 232 ЦК України.

Юридична особа є учасником цивільних відносин і наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю (статті 2, 80, 91, 92 ЦК України). При цьому особливістю цивільної дієздатності юридичної особи є те, що така особа набуває цивільних прав та обов`язків і здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих документів та закону (частина перша статті 92 ЦК України).

Правочини юридична особа також вчиняє через свої органи, що з огляду на приписи статті 237 ЦК України утворює правовідношення представництва, в якому орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана або має право вчинити правочин від імені цієї юридичної особи, в тому числі вступаючи в правовідносини з третіми особами.

Крім того, управління товариством також здійснюють його органи - загальні збори його учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом (стаття 97 ЦК України). За системним аналізом норм ЦК України (статті 99, 145, 147,161), ГК України (стаття 89), Закону України "Про господарські товариства" (статті 58, 59, 62, 63) виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися в межах корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним (пункт 3.2. рішення Конституційного Суду України від 12 .01.2010 р № 1-рп/2010 у справі за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України).

З огляду на вищезазначене, дефекти в компетенції, обсязі повноважень виконавчого органу товариства, коли цей орган вступає в правовідносини із третіми особами, можуть залежати від дефектів реалізації учасниками товариства корпоративних прав.

Частиною третьою статті 92 ЦК України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень.

При цьому частиною четвертою статті 92 ЦК України передбачено, що якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені юридичної особи, порушують свої обов`язки щодо представництва, вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними юридичній особі.

Таким чином, закон вимагає, щоб виконавчий орган товариства діяв добросовісно і розумно, керуючись інтересами товариства, а не власними. За порушення цієї вимоги на виконавчий орган може бути покладений обов`язок відшкодувати завдані товариству збитки.

Однак закон ураховує, що питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу товариства та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу (Постанова ВС від 19.06.2018 справа №908/4550/150).

Зі змісту заявлених позовних вимог вбачається, що предметом судового спору є визнання недійсним договорів відчуження нерухомого майна, укладених з перевищенням повноважень виконавчим органом. Тому, враховуючи предмет судового спору і заявлені вимоги, суд дійшов висновку, що зазначений спір віднесено до корпоративних правовідносин з приводу діяльності та управління господарським товариством.

Отже, характер спірних правовідносин та предмет позовних вимог вказує на те, що спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, що виключає його розгляд в порядку цивільного судочинства.

Відповідно до ч. 2 ст. 200 ЦПК України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про:

1) залишення позовної заяви без розгляду;

2) закриття провадження у справі;

3) закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

У зв*язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, заявлені представником позивача адвокатом Янюк В.Ю. клопотання про витребування доказів судом не розглядаються.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 200, 255 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Провадження у справі за позовом командитного товариства Товариство з обмеженою відповідальністю СТРОНГКОМ до ОСОБА_1 про визнання правочинів недійсними та застосування наслідків недійсності правочинів - закрити.

Роз`яснити позивачу, що розгляд даної справи віднесений до юрисдикції господарського суду Донецької області.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга до Донецького Апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня проголошення ухвали. Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

У відповідності до п. п. 15.5 п.15 ч.1 Розділу ХШ Перехідних Положень ЦПК України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно- телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Суддя -