Рішення

від 09.02.2009 по справі 2-284/2009

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ХАРКОВА

Справа № 2-284 /2009 рік.

Рішення

Іменем України

9 лютого 2009 року Жовтневий районний суд м. Харкова

в складі: головуючого - судді Кириченко О.Д. при секретарі - Корніенко О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, -

Встановив:

В жовтні 2005 року до Жовтневого районного суду м. Харкова звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 про поділ домоволодіння, розташованого за адресою: м. Харків, вул.Володарського № 33, а також про поділ загальної земельної ділянки згідно часток сторін у праві власності на зазначене домоволодіння.

Обгрунтована була позовна заява тим, що позивач на підставі відповідного правовстановлюючого документу є власником 46/200 частин вищезгаданого домоволодіння. Співвласниками останнього є також відповідач ОСОБА_2 і гр-ка ОСОБА_3, яка зі слів сусідів давно померла. У зв'язку з тим, що домоволодіння складається із двох окремих житлових будинків, один з яких знаходиться виключно в користуванні ОСОБА_1, позивач вважав, що є усі підстави і можливості розділити це домоволодіння між сторонами на два окремих житлових будинки з надвірними будівлями та здійснити поділ загальної земельної ділянки, але відповідач на такий поділ в позасудовому порядку згоди не дає.

1. 7 грудня 2005 року позивач звернувся до суду із додатковою позовною заявою до ОСОБА_2 про заборону йому в здійсненні протидії у виконанні робіт по поновленню забезпечення газом належного ОСОБА_1 житлового будинку.

2. 8 обгрунтування цих позовних вимог позивач послався на те, що у зв'язку з невиконанням попереднім власником цього будинку свого обов'язку по оплаті спожитого газу відповідне газопостачальне підприємство в особі ВАТ Харківмісьгаз ще в 2003 році припинило газопостачання вказаного будинку. Ставши власником останнього, позивач власними силами і за власний кошт погасив усю заборгованість попереднього власника за спожитий газ, замовив необхідну проектну документацію на поновлення постачання газом свого вищевказаного житла, яке існувало раніше при попередньому власнику, та оплатив усі необхідні для цього роботи. Разом з тим, коли 18 листопада 2005 року працівники Жовтневого районного управління газового господарства стали виконувати відповідні роботи, співвласник ОСОБА_2 шляхом погроз насильством не дав їм провести ці роботи. У зв'язку цим зазначений підрозділ ВАТ Харківмісьгаз був вимушений перенести здійснення робіт по відновленню газопостачання житла позивача на 2 грудня 2005 року та запросити бути присутніми при цих роботах правоохоронців в особі співробітників міліції Жовтневого РВ ГУ МВСУ в Харківській області. Але і в цей день зазначені роботи так і не були проведені з причин активної протидії відповідача ОСОБА_2С, а тому ОСОБА_1 прохав суд ухвали судове рішення про заборону відповідачу в здійсненні протидії у виконанні вищезгаданих робіт.

В січні 2006 року позивач доповнив наведені вище позови вимогами до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної шкоди в сумі 7 430, 76 грн. і моральної шкоди в сумі 3 000, 00 грн., посилаючись при цьому на те, що 14 грудня 2005 року в присутності працівників міліції роботи по відновленню газопостачання його будинку таки були здійснені. Разом з тим, відповідач 15 грудня 2005 року самоуправно припинив подачу газу в жилий будинок позивача шляхом відрізання пилкою по металу відповідного ввідного газопроводу. У зв'язку тим, що ці дії були проведені в зимовий морозний період часу, вода в системі опалення житла позивача замерзла, що призвело до виходу із ладу газового котла і трубопроводу, появленню в помешканні сирості, що в свою чергу пошкодило стіни і поли в жилих кімнатах. Зазначеним пошкодженням належного позивачу майна ОСОБА_1 була завдана матеріальна шкода у розмірі позовної суми, а також значна моральна шкода, яку він оцінює у вищевказану суму.

В вересні 2006 року позивач звернувся до суду із заявою про уточнення свого позову, в якій посилаючись на зміну обставин просив суд не вважати предметом судового спору його вищевказані вимоги до ОСОБА_2 про поділ між сторонами спірного домоволодіння та загальної земельної ділянки, а також його вимоги до того ж відповідача про заборону йому в здійсненні протидії у виконанні робіт по поновленню забезпечення газом належного ОСОБА_1 житлового будинку. У зв'язку з цим він прохав суд розглянути тільки решту його позовних вимог, тобто про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

В грудні 2007 року ОСОБА_1 звернувся до суду з уточненою позовною заявою до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної і моральної шкоди, в якій залишивши наведені вище обгрунтування своїх вимог просив суд стягнути з відповідача на його користь 9 483, 57 грн. в якості відшкодування матеріальної шкоди і 3 000, 00 грн. - в якості відшкодування моральної шкоди.

В червні 2008 року позивач остаточно уточнив свої приведені вище позовні вимоги до ОСОБА_2 в частині розміру заподіяної діями останнього шкоди, а тому прохав суд стягнути з відповідача на його користь в рахунок відшкодування матеріальної шкоди 9 483, 57 грн., а в рахунок відшкодування моральної шкоди - 8 755, 00 грн. Крім того, позивач просив суд стягнути на його користь і всі понесені ним витрати по цій справі, які складаються із витрат на повідомлення відповідача про дні, час і місце розгляду даної цивільної справи, витрат по оплаті судового збору при зверненні до суду за захистом своїх порушених прав.

В судовому засіданні ОСОБА_1 1.Д. підтримав свої остаточно уточнені позовні вимоги у повному обсязі, посилаючись на наведені вище обставини.

Відповідач ОСОБА_2 в судовому засіданні проти позову заперечував, посилаючись на його необгрунтованість.

Суд, вислухавши доводи сторін, допитавши за їх клопотанням свідків і дослідивши надані сторонами письмові докази, приходить до висновку про часткову обгрунтованість позовних вимог ОСОБА_1, а тому і про необхідність їх часткового задоволення, виходячи з наступних обставин:

Так, судовим розглядом встановлено, що позивач ОСОБА_1 на підставі договору дарування від 15 лютого 2005 року, посвідченого приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_4, став власником 46/200 частин домоволодіння № 33 по вул. Володарського м. Харкова. (а.с. 7).

Решта зазначеного домоволодіння була зареєстрована за: ОСОБА_3 - 77/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 22.11.1978 року 5-ою Харківською державною нотаріальною конторою; ОСОБА_2 - 77/200 частин на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого 09.12.1997 року 5-ою Харківською державною нотаріальною конторою, (а.с. 6, 135).

Вищевказане домоволодіння розташоване на земельній ділянці площею 918 кв. м і складається з двох окремих жилий будинків - літ. А-1 і літ. Б-1 , а також декількох надвірних будівель.

Як вбачається з пояснень сторін в судовому засіданні і технічного паспорту цього домоволодіння, між співвласниками останнього на протязі тривалого часу склався фактичний порядок користування ним, згідно якого жилий будинок літ. Б-1 і належні до нього надвірні будівлі використовувався його власником окремо від решти домоволодіння, (а.с. 10-12).

Згідно пояснень сторін зазначений вище жилий будинок після надбання ОСОБА_1 права власності на 46/200 часток вказаного домоволодіння знаходився виключно в користуванні позивача по даній справі.

Зважаючи на те, що жилий будинок літ. Б-1 на підставі укладеного 28 січня 1989 року договору № 105 на газифікацію житла за замовленням населення (а.с. 205) був газифікований і з попереднім його власником - гр-кою ОСОБА_5, 19 листопада 2001 року газопостачальним підприємством в особі ВАТ Харківмісьгаз був укладений окремий договір про надання послуг з газопостачання житла (а.с. 203-204), але вищевказаний споживач не виконувала належним чином своїх обов'язків по повній і своєчасній оплаті наданих їй послуг, газопостачання вказаного жилого будинку в 2003 році було припинене шляхом відрізання відповідного ввідного газопроводу, який знаходився біля стіни будинку літ. А-1 .

ОСОБА_1 1.Д., ставши власником вищевказаного жилого будинку літ. Б-1 і здійснивши в ньому необхідний ремонт, звернувся до ВАТ Харківміськгаз з проханням поновити газопостачання свого будинку в раніше існуючому порядку, після чого на вимогу зазначеного газопостачального підприємства сплатив усі борги попереднього власника за спожитий газ, замовив спеціалізованому підприємству і оплатив розробку робочого проекту газопостачання свого будинку (а.с. 40, 92), оплатив розробку технічних умов і узгодження робочого проекту у відповідних службах (а.с. 39), після чого отримав дозвіл № 65 на поновлення газопостачання свого будинку (а.с. 28).

14 грудня 2005 року на підставі вищевказаного дозволу і в присутності міліціонерів Жовтневого РВ ГУ МВС України в Харківській області працівниками ВАТ Харківмісьгаз було поновлено газопостачання зазначеного вище належного позивачу будинку шляхом здійснення зварювального приєднання до газопроводу зі сторони жилого будинку літ А-1 домоволодіння № 33 по вул. Володарського м. Харкова, тобто в порядку, який існував до припинення газопостачання будинку літ. Б-1 в 2003 році.

Наступного ж дня - 15 грудня 2005 року, відповідач по даній справі ОСОБА_2 самоуправно відрізав пилкою по металу вищезазначений ввід до газопроводу біля свого житлового будинку літ. А-1 , чим припинив подальше постачання газом житла позивача по цій справі і фактично позбавив останнє опалення, що здійснювалося за допомогою газового опалювального котла і водяної системи, встановлених позивачем при проведенні ремонту свого будинку.

Наведені вище обставини поновлення газопостачання належного ОСОБА_1 вищевказаного житлового будинку і припинення його газопостачання в результаті умисних дій ОСОБА_2 були повністю підтверджені в судовому засіданні сторонами по справі, а тому у відповідності до ч. 1 ст. 61 ЦПК України не підлягають доказуванню і вважаються судом остаточно встановленими.

Як пояснив суду позивач ОСОБА_1, в результаті зазначених дій відповідача по даній справі вода в системі опалення його житла замерзла, що призвело до виходу із ладу належного позивачу і встановленого в його будинку газового опалювального котла і опалювального трубопроводу, появленню в помешканні сирості, що в свою чергу пошкодило стіни і поли в жилих кімнатах і чим в результаті позивачу була завдана матеріальна шкода.

Ці пояснення були підтверджені в судовому засіданні дослідженням складеного в присутності ОСОБА_1 сусідами по вищезазначеному домоволодінню відповідного Акту (а.с. 89), а також показами допитаного в якості свідка гр-на ОСОБА_6 О.1.. підстав не довіряти яким у суду немає.

Що ж стосується посилань ОСОБА_2 на незаконність вищевказаного Акту з тих підстав, що він начебто був складений посадовою особою КЖЕП № 83 Жовтневого району, який немає ніякого відношення до приватних житлових будинків, то ці твердження суд находить безпідставними і не відповідаючими дійсності.

Так, з вищевказаного Акту вбачається, що він був складений гр-ми ОСОБА_7, яка мешкає за адресою: м. Харків, вул. Володарського № 31-А, ОСОБА_6, мешкаючим за адресою: ОСОБА_8, вул. Володарського № 39, та позивачем по цій справі ОСОБА_1, підписи яких і були посвідчені головою вуличного комітету та начальником КЖЕП № 83 Жовтневого району (а.с. 89).

Крім того, факт розмерзання системи опалення в будинку позивача по даній справі при вищенаведених обставинах не заперечувався в судовому засіданні і самим ОСОБА_2С, котрий пояснив суду, що винним в таких наслідках є сам позивач, який після вищевказаного припинення відповідачем газопостачання свого будинку своєчасно не злив воду із системи опалення та не прийняв інших заходів по опаленню свого житла.

З правомірністю таких заперечень проти позову суд не може погодитися, тому що розглядом справи був безперечно встановлений причинний зв'язок між конкретними вищевказаними діями відповідача по справі і наслідками у вигляді пошкодження майна ОСОБА_1, котрий як кожний законослухняний громадянин вважав, що і всі оточуючі громадяни не будуть порушувати встановлений порядок вирішення будь-яких спорів.

Не може погодитися суд також і із запереченнями ОСОБА_2 проти позову в частині того, що наведене вище поновлення газопостачання будинку позивача було здійснене з порушенням чинного законодавства України і його особистих прав, тому що зварювальне приєднання до газопроводу було проведене без отримання належного дозволу від власника цього газопроводу, яким і є відповідач по даній справі, а тому він правомірно (з його точки зору) відрізав це приєднання, захищаючи при цьому своє конституційне право власності.

Так, згідно пояснень сторін в судовому засіданні вищенаведений порядок забезпечення газом житлового будинку літ. Б-1 у домоволодінні № 33 по вул. Володарського м. Харкова від будинку літ. А-1 цього ж домоволодіння існував досить тривалий час - з 1989 року по 2003 рік.

Поновлення газопостачання до зазначеного належного ОСОБА_1 будинку було здійснене відповідним газопостачальним підприємством в особі ВАТ Харківміськгаз в тому порядку і на підставі визначених дозвільних документів.

Як з'ясовано судом, ОСОБА_9 ніколи дії вищевказаного підприємства щодо зазначеного вище підключення будинку позивача до газопостачальної мережі у встановленому Законом порядку не оскаржував, а просто самоуправно і брутально відрізав пилкою по металу ввід до газопроводу, що явно свідчить про протиправне втручання в газотранспортну мережу і створило пожежну і вибухову небезпеку, завдало шкоди співвласнику домоволодіння - ОСОБА_1

Згідно ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Збитками є:

1. 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2. 2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

У відповідності до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Зважаючи на те, що факт заподіяння позивачу матеріальної шкоди неправомірними діями ОСОБА_2 знайшов своє повне підтвердження в судовому засіданні, відповідач не довів суду, що цієї шкоди було завдано не з його вини, суд приходить до висновку про повну відповідність вимогам Закону позову ОСОБА_1 про відшкодування такої шкоди.

Разом з тим, визначений позивачем характер і розмір такої шкоди, на думку суду, не зовсім відповідає чинному законодавству України, зокрема - вищенаведеним ст. ст. 22 і 1166 ЦК України, а тому в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 суд вважає можливим задовольнити частково:

Так, в якості відшкодування прямої заподіяної ОСОБА_2 матеріальної шкоди (реальних збитків) підлягають стягненню:

845.00 грн. - підтвердженої відповідним товарним чеком вартості ДСП та його доставки до вищевказаного житла позивача (а.с. 133);

З 300, 00 грн. - вартості газового опалювального котла, що був знищений у результаті вищевказаних умисних дій відповідача по цій справі;

407, 64 грн. - понесені позивачем витрати по оплаті здійснених працівниками ВАТ Харківміськгаз в грудні 2005 року робіт по підключенню будинку ОСОБА_1Д, до мережі газопостачання (а.с. 65);

З 500, 00 грн. - підтвердженої відповідною квитанцією оплати проведених робіт по відновленню пошкоджених полів із ДСП та стін в будинку позивача (а.с. 64);

424, 67 грн. - понесені позивачем в липні 2006 року витрати по оплаті робіт по повторному підключенню свого будинку до мережі газопостачання вже за новим проектом (а.с. 67).

Загальний же розмір реальних збитків ОСОБА_1 складає: 845, 00 грн. + 3 300, 00 грн. + 407, 64 грн. + 3 500, 00 грн. + 424, 67 грн. = 8 477, 31 грн.

Що ж стосується вимог позивача про стягнення на його користь з ОСОБА_2С: 500, 00 грн., витрачених позивачем на оплату розробки проекту поновлення газопостачання його вищевказаного житлового будинку (а.с. 92); 19, 64 грн., витрачених на оплату відпрацювання технічних умов поновлення газопостачання (а.с. 39); 3, 92 грн., витрачених на оплату узгодження робочого проекту поновлення газопостачання (а.с. 39) - то ці вимоги, на думку суду, задоволенню не підлягають, тому що зазначені витрати не являються ні матеріальною шкодою, ні реальними збитками, що були завдані діями відповідача по даній справі.

Про це, зокрема, беззаперечно свідчать ті обставини, що усі ці витрати були обов'язковими для здійснення працівниками ВАТ Харківміськгаз поновлення газопостачання житла ОСОБА_1 і були понесені позивачем за реально виконані роботи і надані йому послуги.

Необгрунтованими суд находить і позовні вимоги щодо відшкодування позивачу понесених ним витрат: в сумі 72, 00 грн. - на купівлю 9 метрів газової труби, діаметром 20 мм (а.с. 38); в сумі 35.20 грн. - на купівлю 4 метрів газової труби, діаметром 20 мм (а.с. 38); 150.00 грн. - на оплату робіт по ремонту трубопроводу водопостачання (а.с. 63), тому що суду не було надано ніяких доказів на підтвердження пошкодження або знищення вищезазначених газових труб, а також трубопроводу водопостачання і заподіяння в результаті цього матеріальної шкоди ОСОБА_1

До вимог позивача в частині стягнення з ОСОБА_2 150, 00 грн., витрачених ним у вересні 2005 року на отримання з КП Харківське МіськБТІ витягу з реєстру власників домоволодіння № 33 по вул. Володарського м. Харкова, суд відноситься критично, тому що судовим розглядом взагалі не був встановлений зв'язок між цими витратами і спірними по справі правовідносинами.

Розглядаючи позовні вимоги в частині відшкодування завданої позивачу вищенаведеними діями відповідача по справі моральної шкоди, суд вважає, що ці вимоги знайшли своє підтвердження в судовому засіданні, бо внаслідок винних самоуправних дій ОСОБА_2 позивачу ОСОБА_1 дійсно були заподіяні значні моральні збитки, тому що на протязі тривалого часу спочатку із-за створення штучних перешкод в користуванні, а потім - в результаті пошкодження житла позивача, останній не міг користуватися належним йому будинком, що призвело до необхідності змінити ним свій образ життя та спонукало до додаткових зусиль і матеріальних витрат на ремонт своєї власності, організацію свого подальшого життя.

У відповідності ж до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Разом з тим, заявлена позивачем ОСОБА_1 в своїх вимогах сума відшкодування такої шкоди, на думку суду, не відповідає ні характеру виявлених судовим розглядом правовідносин сторін, ні ступені вини відповідача ОСОБА_2, а тому позов в цій частині вимог суд вважає необхідним задовольнити частково - на суму 1 000, 00 грн.

У відповідності до ст. 88 ЦПК України суд стягує з відповідача на користь позивача і понесені останнім судові витрати: 8, 50 грн. - по оплаті судового збору (а.с. 1); 30, 04 грн. - витрати по оплаті публікації двох об'яв в газеті „Вечірній ОСОБА_8" про дні слухання справи (а.с. 183); 81, 67 грн. -витрати по оплаті публікації про розгляд цієї справи в газеті „Слобідський край" (а.с. 70); 30, 24 грн. -витрат по оплаті двох телеграм на адресу відповідача з повідомленням про дні розгляду справи (а.с. 135-1, 135-6).

Таким чином, загальна сума, що підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь позивача ОСОБА_1, складає: 8 477, 31 грн. + 8, 50 грн. + 30, 04 грн. + 81, 67 грн. + 30, 24 грн. = 8 627, 65 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 5, 8, 10, 11, 15, 57, 58, 59, 60, 61, 208, 209, 212-215 ЦПК України, ст. ст. 15, 16, 22, 23, 1166, 1167, 1192 ЦК України, Правилами надання населенню послуг з газопостачання, суд -

Вирішив:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 -задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8627 (вісім тисяч шістсот двадцять сім) гривен 65 копійок в якості відшкодування матеріальної шкоди і судових витрат по справі.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1000 (одну тисячу) гривен 00 копійок в якості відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави 77 гривен 78 копійок в якості судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області шляхом подання через Жовтневий районний суд м. Харкова протягом десяти днів з дня його проголошення заяви про апеляційне оскарження, а також апеляційної скарги - протягом двадцяти днів після подання вказаної заяви про його апеляційне оскарження.