Постанова
від 16.09.2020 по справі 553/2921/16-ц
КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

16 вересня 2020 року

м. Київ

справа № 553/2921/16-ц

провадження № 61-17669 св 18

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

Головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М. (суддя-доповідач), Сакари Н. Ю., Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - публічне акціонерне товариство Банк Січ ;

відповідачі: ОСОБА_1 , фізична-особа підприємець ОСОБА_2 ;

третя особа - приватне підприємство Бізнес-Гід ;

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Січ на рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2017 року у складі судді Крючко Н. І. та постанову апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 рокуу складі колегії суддів: Панченка О. О., Одринської Т. В., Пікуля В. П.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2016 року публічне акціонерне товариство Банк Січ (далі - ПАТ Банк Січ ) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , фізичної-особи підприємця ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_2 ), третя особа - приватне підприємство Бізнес-Гід (далі - ПП Бізнес-Гід ), про визнання договору відступлення права вимоги недійсним.

Позовна заява мотивована тим, що 14 серпня 2014 року між ПАТ Банк Січ та ОСОБА_1 було укладено договір на користування індивідуальним сейфом, зі змінами, за яким банк надав, а наймач орендував індивідуальний сейф НОМЕР_1 в депозитному сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів строком до 11 лютого 2016 року включно. Відповідно до умов вказаного договору на користування індивідуальним сейфом банком було надано у тимчасове користування ОСОБА_1 індивідуальний сейф НОМЕР_1 та два ключі НОМЕР_1.

ОСОБА_1 20 липня 2015 року при відвідуванні орендованого нею сейфу було виявлено зникнення розміщених, за її твердженнями, у сейфу належних їй грошових коштів у розмірі 200 тис. доларів США, про що було повідомлено працівників банку та керівництво банку.

По даному факту було відкрито кримінальне провадження № 42015100040000112 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 185 КК України.

23 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 передала, а новий кредитор - ФОП ОСОБА_2 прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за зобов`язанням ПАТ Банк Січ про відшкодування збитків у розмірі 200 тис. доларів США, які завдані внаслідок неналежного виконання ПАТ Банк Січ взятих на себе зобов`язань згідно з договором на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року, зумовлених зникненням розміщених ОСОБА_1 в орендованому сейфі матеріальних цінностей.

Зазначало, що спірний договір про відступлення права вимоги укладено з порушенням вимог чинного законодавства, оскільки таким договором про відступлення передбачена уступка права вимоги за зобов`язанням ПАТ Банк Січ по відшкодуванню збитків у розмірі 200 тис. доларів США, які завдані внаслідок неналежного виконання ПАТ Банк Січ взятих на себе зобов`язань за договором на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року.

При цьому жодний пункт договору на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року не передбачає, ні серед прав ОСОБА_1 , ні серед обов`язків ПАТ Банк Січ внаслідок неналежного виконання банком своїх обов`язків чи внаслідок порушення умов за договором, обов`язку відшкодувати ОСОБА_1 збитки у розмірі 200 тис. доларів США. Вказані суму коштів банк на відповідальне зберігання не приймав.

Ураховуючи викладене, ПАТ Банк Січ просило суд визнати недійсним договір про відступлення права вимоги від 23 лютого 2016 року, укладений між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 , та стягнути з відповідачів на його користь понесені банком судові витрати.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Ленінського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2017 року у задоволенні позову ПАТ Банк Січ відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що згідно з умовами договору про користування індивідуальним сейфом банк зобов`язався здійснити заходи щодо охорони (контролю) депозитарію з метою запобігання доступу до нього сторонніх осіб, що забезпечує мету укладення такого користування сейфом для зберігання цінностей, та взяв на себе зобов`язання із надання послуг по охороні відповідного сейфу, зокрема шляхом забезпечення неможливості доступу до нього сторонніх осіб з метою збереження розміщених клієнтом цінностей.

Згідно з рішенням господарського суду м. Києва від 11 травня 2016 року, що набрало законної сили, у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ПАТ Банк Січ , треті особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Метрируд , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування збитків, стягнуто з ПАТ Банк Січ на користь ФОП ОСОБА_2 збитки у розмірі 200 тис. доларів США.

Спір у вказаній господарській справі стосувався наявності правових підстав для покладення на ПАТ Банк Січ обов`язку з відшкодування завданих останнім унаслідок неналежного виконання взятих на себе згідно укладеного з ОСОБА_1 договору на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року зобов`язань збитків у розмірі 200 тис. доларів США, право вимоги отримання яких набуто на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23 лютого 2016 року.

Зазначене рішення господарського суду м. Києва фактично виконано, банком перераховано на користь ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 200 тис. доларів США, що підтверджується постановою державного виконавця від 18 листопада 2016 року у ВП № 51928792, про закінчення виконавчого провадження.

Отже, договір відступлення права вимоги від 23 лютого 2016 року вже був оцінений та досліджений судами, оскільки саме існуванням такого договору ФОП ОСОБА_2 обґрунтовував наявність в нього права на отримання заявлених до стягнення коштів.

Короткий зміст судового рішення суду апеляційної інстанції

Постановою апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року апеляційну скаргу ПАТ Банк Січ залишено без задоволення, рішення суду першої інстанції залишено без змін.

Апеляційний суд погодився з висновками суду першої інстанції, зазначивши, що договір відступлення права вимоги від 23 лютого 2016 року вже був оцінений та досліджений судами у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ПАТ Банк Січ , треті особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Метрируд , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування збитків, оскільки саме існуванням такого договору ФОП ОСОБА_2 обґрунтовував наявність в нього права на отримання заявлених до стягнення коштів.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У квітні 2018 року ПАТ Банк Січ подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувані судові рішення скасувати, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, й ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов банку.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Ухвалою Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 07 червня 2018 року касаційне провадження у вказаній справі відкрито та витребувано цивільну справу № 553/2921/16-ц з Ленінського районного суду м. Полтави.

У червні 2018 року справа надійшла до Верховного Суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 квітня 2020 року справу передано судді-доповідачеві Осіяну О. М.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 31 серпня 2020 року справу призначено до розгляду у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що положення договору на користування індивідуальним сейфом не містять жодного застереження про те, що банк приймає від наймача на зберігання будь-які цінності, контролює їх поміщення у сейф та повертає їх наймачу по закінченні терміну зберігання, в зв`язку з чим у наймача й відсутнє відповідне право вимагати від банку відшкодування збитків, у разі зникнення матеріальних цінностей, розміщених наймачем в орендованому сейфі.

За договором на користування індивідуальним сейфом банк передає наймачу в тимчасове користування лише індивідуальний сейф, не приймає від наймача на відповідальне зберігання будь-яких цінностей та не наділений обов`язком їх повернення.

Вважало помилковим висновки судів про те, що право відшкодування матеріальних збитків виникло у ОСОБА_1 в момент зникнення коштів з підстав невиконання банком взятих на себе гарантій.

За договором про відступлення права вимоги відповідно до статті 514 ЦК України до нового кредитора можуть перейти виключно ті права, які мав первісний кредитор. Відступлення ОСОБА_1 права вимоги по відшкодуванню збитків у розмірі 200 тис. доларів США не передбачено первісним договором, а тому є односторонньою зміною умов зобов`язання, що заборонено статтею 525 ЦК України.

За умовами договору про відступлення права вимоги ОСОБА_1 відступила ФОП ОСОБА_2 право вимоги у розмірі 200 тис. доларів США без будь- яких дій з боку останнього на оплату за отримання такого права, тобто договір мав безоплатний характер. Безоплатний характер укладеного договору може пояснюватись також й тим, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є пов`язаними особами, оскільки згідно з інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є засновниками товариства з обмеженою відповідальністю Полтава-Інтелект-Сервіс (код ЄДРПОУ 23560463).

Доводи осіб, які подали відзиви на касаційну скаргу

У липні 2018 року ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 подали відзиви на касаційну скаргу, в яких зазначили, що оскаржувані судові рішення є законними та обґрунтованими. Відтак, підстав для скасування оскаржуваних судових рішень немає, оскільки доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про те, що судами допущено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права, яке призвело до неправильного вирішення справи.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

14 серпня 2014 року між ПАТ Банк Січ та ОСОБА_1 було укладено договір на користування індивідуальним сейфом, за яким банк надав, а наймач орендував індивідуальний сейф НОМЕР_1 в депозитному сховищі банку для зберігання в ньому цінностей та документів на строк з 14 серпня 2014 року по 15 травня 2015 року, включно.

Відповідно до умов вказаного договору на користування індивідуальним сейфом банком було надано у тимчасове користування ОСОБА_1 індивідуальний сейф НОМЕР_1 та два ключі НОМЕР_1.

Договором від 17 квітня 2015 року № 183/01 про внесення змін до договору на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року сторонами погоджено встановити строк користування наймачем орендованим індивідуальним сейфом до 11 лютого 2016 року.

Також судом встановлено, що 20 липня 2015 року при відвідуванні орендованого індивідуального сейфу ОСОБА_1 було виявлено зникнення розміщених в сейфі належних їй грошових коштів у розмірі 200 тис. доларів США, про що останньою було повідомлено працівників та керівництво банку.

По даному факту було відкрито кримінальне провадження № 42015100040000112 за фактом вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною п`ятою статті 185 КК України.

Згідно з постановою слідчого Дніпровського районного управління Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Києві, ОСОБА_1 було визнано потерпілою у даному кримінальному провадженні.

23 лютого 2016 року між ОСОБА_1 та ФОП ОСОБА_2 було укладено договір про відступлення права вимоги, за яким ОСОБА_1 передала, а новий кредитор - ФОП ОСОБА_2 прийняв на себе право вимоги, що належить первісному кредитору, і стає кредитором за зобов`язанням ПАТ Банк Січ про відшкодування збитків у розмірі 200 тис. доларів США, які завдані внаслідок неналежного виконання ПАТ Банк Січ взятих на себе зобов`язань згідно з договором на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року, зумовлених зникненням розміщених ОСОБА_1 в орендованому сейфі матеріальних цінностей.

Згідно з пунктом 2.4 договору на користування індивідуальним сейфом банк зобов`язаний: надавати наймачу індивідуальний сейф у належному стані та забезпечити умови для зберігання речей наймача; забезпечити наймачу вільний доступ до своїх речей при умові дотримання ним правил користування індивідуальним сейфом; забезпечити згідно з чинним законодавством України збереження конфіденційної інформації, яка стосується наймача, факту укладення цього договору та вкладеного майна; забезпечити неможливість відкриття сейфа без участі наймача, крім випадків, передбачених в пункті 2.3.4 цього договору.

Відповідно до пункту 5.2 договору на користування індивідуальним сейфом банк гарантує наймачу недоторканість вмісту сейфа третіми особами, крім випадків, передбачених цим договором та чинним законодавством України. Банк не несе відповідальності за вміст сейфа наймача, а також по зобов`язаннях наймача перед третіми особами.

Згідно з пунктами 1.2, 1.3 Положення про порядок надання в тимчасове користування індивідуальних сейфів фізичним та юридичним особам для зберігання цінностей та документів ПАТ Банк Січ , затвердженого рішенням Правління ПАТ Банк Січ від 24 травня 2011 року, оформленим протоколом від 24 травня 2011 року № 31, Положення діє в системі банку та регламентує порядок надання в тимчасове користування індивідуальних сейфів фізичним та юридичним особам для зберігання цінностей та документів. Це положення є актом внутрішнього регулювання, виконання якого є обов`язковим для всіх структурних підрозділів банку.

Пунктами 1.6., 1.7 Положення встановлено, що банк забезпечує неможливість доступу до індивідуальних сейфів сторонніх осіб. Банк не складає опису майна, що міститься в індивідуальному сейфі, не несе відповідальність за псування цінностей і документів не з вини банку (хімічна реакція, корозія металу, стихійне лихо тощо), а лише відповідає за зовнішню недоторканність індивідуального сейфа, яким користується користувач, а також по зобов`язанням користувача перед третіми особами.

Рішенням господарського суду м. Києва від 11травня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року, позов ФОП ОСОБА_2 до ПАТ Банк Січ , треті особи: ОСОБА_1 ,ТОВ Метрируд , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з ПАТ Банк Січ на користь ФОП ОСОБА_2 200 тис. доларів США на відшкодування збитків.

Встановлено, що спір у вказаній господарській справі стосувався наявності правових підстав для покладення на ПАТ Банк Січ обов`язку з відшкодування завданих останнім, внаслідок неналежного виконання взятих на себе згідно з укладеним з ОСОБА_1 договором на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року зобов`язань, збитків у розмірі 200 тис. доларів США, право вимоги отримання яких набуто на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23 лютого 2016 року.

Зазначене рішення господарського суду фактично виконано, банком перераховано на користь ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 200 тис. доларів США, що підтверджується постановою державного виконавця від 18 листопада 2016 року у ВП № 51928792, про закінчення виконавчого провадження (а. с.174, т. 2).

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Пунктом 2 Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ передбачено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України (тут і далі в редакції до наведених змін) підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга ПАТ Банк Січ задоволенню не підлягає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з вимогами частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Встановлено й це вбачається із матеріалів справи, що оскаржувані судові рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.

Відповідно до частини другої статті 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема договори та інші правочини.

За змістом статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до пункту 4 частини першої статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема відшкодування збитків та моральної шкоди.

Статтею 614 ЦК України визначено, що особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договору або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання. Правочин, яким скасовується чи обмежується відповідальність за умисне порушення зобов`язання, є нікчемним.

Статтею 971 ЦК України передбачено, що до договору про надання особі банківського сейфа без відповідальності банку за вміст сейфа застосовуються положення цього Кодексу про майновий найм (оренду).

Стаття 759 ЦК України визначає поняття договору найму, а саме: за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Предметом договору найму може бути річ, яка визначена індивідуальними ознаками і яка зберігає свій первісний вигляд при неодноразовому використанні (неспоживна річ) (частина перша статті 760 ЦК України).

Згідно зі статтею 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 215 ЦК України підставами недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, встановлених частинами першою, третьою, п`ятою, шостою статті 203 ЦК України. Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом, та із застосуванням наслідків недійсності, передбачених законом.

Відповідно до пункту 8.4 Правил з організації захисту приміщень банків України, затверджених Постановою Правління Національного Банку України від 04 червня 2013 року № 195/ДСК (чинних на момент існування спірних взаємовідносин), банк зобов`язаний забезпечити зберігання цінностей клієнта в індивідуальному сейфі, який установлено у сховищі для індивідуальних сейфів, або в сейфі з індивідуальними сейфами.

Судом встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 11 травня 2016 року, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 08 серпня 2016 року та постановою Вищого господарського суду України від 07 грудня 2016 року, позов ФОП ОСОБА_2 до ПАТ Банк Січ , треті особи: ОСОБА_1 ,ТОВ Метрируд , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування збитків задоволено. Стягнуто з ПАТ Банк Січ на користь ФОП ОСОБА_2 200 тис. доларів США на відшкодування збитків.

Встановлено, що спір у вказаній господарській справі стосувався наявності правових підстав для покладення на ПАТ Банк Січ обов`язку з відшкодування завданих останнім, внаслідок неналежного виконання взятих на себе згідно з укладеним з ОСОБА_1 договором на користування індивідуальним сейфом від 14 серпня 2014 року зобов`язань, збитків у розмірі 200 тис. доларів США, право вимоги отримання яких набуто на підставі договору про відступлення прав вимоги від 23 лютого 2016 року.

Зазначене рішення господарського суду фактично виконано, банком перераховано на користь ФОП ОСОБА_2 кошти у розмірі 200 тис. доларів США, що підтверджується постановою державного виконавця від 18 листопада 2016 року у ВП № 51928792, про закінчення виконавчого провадження (а. с.174, т. 2).

Відтак, колегія суддів погоджується з висновками судів про те, що договір відступлення права вимоги від 23 лютого 2016 року вже був оцінений та досліджений судами у справі за позовом ФОП ОСОБА_2 до ПАТ Банк Січ , треті особи: ОСОБА_1 , товариство з обмеженою відповідальністю Метрируд , ФОП ОСОБА_4 , про відшкодування збитків, оскільки саме існуванням такого договору ФОП ОСОБА_2 обґрунтовував наявність в нього права на отримання заявлених до стягнення коштів. Інших підстав для визнання спірного правочину недійсним позивачем не доведено, а судом не встановлено

Доводи касаційної скарги безпідставні, оскільки впродовж всього розгляду судами господарської юрисдикції вказаної вище справи позивачу було відомо про існування спірного договору про відступлення права вимоги, але вимоги щодо недійсності оспорюваного правочину ПАТ Банк Січ заявлено не було.

Інші доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують, на законність оскаржуваних судових рішень не впливають.

Відповідно до статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті і законне рішення з одних лише формальних міркувань.

Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу публічного акціонерного товариства Банк Січ залишити без задоволення.

Рішення Ленінського районного суду м. Полтави від 23 листопада 2017 року та постанову апеляційного суду Полтавської області від 01 лютого 2018 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий Є. В. Синельников

Судді: О. В. Білоконь

О. М. Осіян

Н. Ю. Сакара

В. В. Шипович

Дата ухвалення рішення16.09.2020
Оприлюднено28.09.2020

Судовий реєстр по справі —553/2921/16-ц

Постанова від 16.09.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 31.08.2020

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Осіян Олексій Миколайович

Ухвала від 07.06.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 23.04.2018

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Олійник Алла Сергіївна

Ухвала від 01.02.2018

Цивільне

Апеляційний суд Полтавської області

Панченко О. О.

Ухвала від 04.01.2018

Цивільне

Апеляційний суд Полтавської області

Панченко О. О.

Ухвала від 26.12.2017

Цивільне

Апеляційний суд Полтавської області

Панченко О. О.

Рішення від 23.11.2017

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Крючко Н. І.

Рішення від 23.11.2017

Цивільне

Ленінський районний суд м.Полтави

Крючко Н. І.

Ухвала від 08.09.2017

Цивільне

Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ

Кадєтова Олена Веніамінівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмТелеграмВайберВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовахліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні