Постанова

від 20.10.2020 по справі 2-880/10

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

20 жовтня 2020 року

м. Київ

справа № 2-880/10

провадження № 61-4193св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду: Фаловської І. М. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В.,

учасники справи:

скаржник - ОСОБА_1 , стягувач - Публічне акціонерне товариство БТА Банк , суб`єкт оскарження - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Павлюк Назар Васильович, розглянувши у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року у складі колегії суддів: Яворського М. А., Кашперської Т. Ц., Фінагеєва В. О.,

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ

(далі - Закон України № 460-IX) касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Описова частина

Короткий зміст вимог скарги

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою, стягувач - Публічне акціонерне товариство БТА Банк (далі - ПАТ БТА Банк ), про визнання дій приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н. В. незаконними та скасування постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року.

Скарга мотивована тим, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 лютого 2010 року у справі № 2-880/10 з ОСОБА_1

на користь ПАТ БТА Банк стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 509 812 грн, 551,52 грн судового збору та технічних витрат - 120 грн,

всього - 510 484,01 грн.

На підставі вказаного рішення 02 лютого 2010 року Деснянським районним судом міста Києва видано виконавчий лист № 2-880/10.

13 червня 2018 року приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Павлюком Н. В. відкрито виконавче провадження. На думку скаржника, зазначена постанова про відкриття виконавчого провадження постановлена з порушенням норм діючого законодавства та підлягає скасуванню з огляду на те, що термін пред`явлення виконавчого листа

№ 2-880/10 закінчився.

Посилаючись на те, що приватним виконавцем Павлюком Н. В. було неправильно обчислено строки для відкриття виконавчого провадження, ОСОБА_1 просив визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н. В. щодо ухвалення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року, за виконавчим листом № 2-880/10, термін пред`явлення до виконання якого закінчився, та скасувати зазначену постанову.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою Деснянського районного суду міста Києва від 01 листопада

2018 року скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Визнано неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н. В. щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження від 13 червня 2018 року за виконавчим листом

№ 2-880/10, виданого 29 березня 2010 року Деснянським районним судом міста Києва.

Скасовано постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюка Н. В. про відкриття виконавчого провадження

від 13 червня 2018 року за виконавчим листом № 2-880/10, виданого

29 березня 2010 року Деснянським районним судом міста Києва, на підставі якого відкрито виконавче провадження № 56607238.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Ухвала суду першої інстанції мотивована тим, що, оскільки строк пред`явлення виконавчого листа, виданого 12 лютого 2010 року Деснянським районним судом міста Києва за позовом ВАТ БТА Банк до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, був встановлений

до 19 листопада 2016 року, а поданий до виконання приватному

виконавцю - 13 червня 2018 року, тому дані правовідносини регулюються Законом України Про виконавче провадження (у редакції від 02 червня 2016 року, чинній на момент виникнення спірних правовідносин). Отже, виконавчий лист від 12 лютого 2010 року був пред`явлений до виконання приватному виконавцю після спливу трьох років від дня його видачі. Тому скарга ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Постановою Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року ухвалу Деснянського районного суду міста Києва від 01 листопада 2018 року скасовано та постановлено нову ухвалу, якою скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Постанова апеляційного суду мотивована тим, що строк пред`явлення до виконання виконавчого листа не пропущено, як такий, що переривався пред`явленням до виконання, тому повинен обчислюватись з 19 листопада 2015 року до 19 листопада 2018 року, тому дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Павлюком Н. В. про відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати постанову суду апеляційної інстанції і залишити в силі ухвалу суду першої інстанції, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права.

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

Касаційна скарга мотивована тим, що загальний строк пред`явлення виконавчого листа до виконання № 2-880/10 згідно з діючим законодавством України станом на дату винесення постанови про відкриття виконавчого провадження становив 3 роки, приватний виконавець відкрив виконавче провадження на підставі виконавчого листа, термін пред`явлення до виконання якого вже закінчився, що є грубим порушенням Закону України Про виконавче провадження .

Тому постанова апеляційного суду є такою, що не відповідає нормам закону, та підлягає скасуванню.

Доводи інших учасників справи

Інші учасники судового процесу не скористались правом подати відзив на касаційну скаргу, заперечень щодо її вимог і змісту до суду не направили.

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами встановлено, що рішенням Деснянського районного суду міста Києва від 12 лютого 2010 року у справі № 2-880/10 з ОСОБА_1

на користь ПАТ БТА Банк стягнуто заборгованість за кредитом у розмірі 509 812 грн, 551,52 грн судового збору та технічних витрат - 120 грн,

всього - 510 484,01 грн.

29 березня 2010 року на підставі вказаного рішення суду Деснянським районним судом видано виконавчий лист № 2-880/10, визначено строку пред`явлення виконавчого листа до виконання до 24 лютого 2013 року.

29 квітня та 04 червня 2010 року виконавчий лист № 2-880/10 був пред`явлений ПАТ БТА Банк до державної виконавчої служби Деснянського району міста Києва (далі - ДВС Деснянського району міста Києва). Проте, йому було відмовлено у відкритті виконавчого провадження, що підтверджується відмітками на виконавчому листі, здійсненими старшим державним виконавцем Славіним В. С.

08 липня 2010 року виконавчий лист був поданий стягувачем до виконання до державної виконавчої служби Броварського міськрайонного управління юстиції (далі - ВДВС Броварського МРУЮ). Постановою головного державного виконавця від 12 липня 2010 року відмовлено у відкритті виконавчого провадження.

05 жовтня 2011 року виконавчий лист був поданий стягувачем до виконання до ВДВС Броварського МРУЮ. Постановою державного виконавця

від 06 жовтня 2011 року відкрито виконавче провадження.

Постановою головного державного виконавця від 19 листопада 2015 року повернуто виконавчий лист стягувачеві у зв`язку з його частковим виконанням та вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 19 листопада 2016 року.

13 червня 2018 року виконавчий лист був поданий стягувачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва Павлюку Н. В. Постановою приватного виконавця від 13 червня 2018 року відкрито виконавче провадження.

Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

У частині третій статті 3 ЦПК України (тут і далі - у редакції, що діяла до набрання чинності Законом України № 460-IX) визначено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з частиною другою статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанов суду апеляційної інстанції відповідає.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

Згідно зі статтею 129-1 Конституції України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання.

Основними засадами судочинства є, зокрема, обов`язковість судового рішення (пункт 9 частини другої статті 129 Конституції України).

Частиною першою статті 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади

і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до статті 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Скасовуючи ухвалу суду першої інстанції та постановляючи нову ухвалу про залишення скарги без задоволення, апеляційний суд виходив з того, що відповідно до частини третьої статті 451 ЦПК України, якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

Суди встановили, що 05 жовтня 2011 року виконавчий лист подано стягувачем до виконання до виконавчої служби. Постановою державного виконавця від 06 жовтня 2011 року відкрито виконавче провадження. Постановою головного державного виконавця від 19 листопада 2015 року повернуто виконавчий лист стягувачеві, у зв`язку з його частковим виконанням та вказано, що виконавчий документ може бути повторно пред`явлений до виконання у строк до 19 листопада 2016 року.

13 червня 2018 року виконавчий лист повторно подано стягувачем до виконання приватному виконавцю виконавчого округу міста Києва. Постановою приватного виконавця від 13 червня 2018 року відкрито виконавче провадження.

Відповідно до частин першої, другої, п`ятої статті 12 Закону України Про виконавче провадження (у редакції від 02 червня 2016 року, яка набрала чинності 05 жовтня 2016 року) виконавчі документи можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох років, крім посвідчень комісій по трудових спорах та виконавчих документів, за якими стягувачем є держава або державний орган, які можуть бути пред`явлені до примусового виконання протягом трьох місяців.

Строки, зазначені в частині першій цієї статті, встановлюються для виконання рішення з наступного дня після набрання ним законної сили чи закінчення строку, встановленого в разі відстрочки чи розстрочки виконання рішення, а якщо рішення підлягає негайному

виконанню - з наступного дня після його прийняття.

У разі повернення виконавчого документа стягувачу у зв'язку з неможливістю в повному обсязі або частково виконати рішення строк пред'явлення такого документа до виконання після переривання встановлюється з дня його повернення, а в разі повернення виконавчого документа у зв'язку із встановленою законом забороною щодо звернення стягнення на майно чи кошти боржника, а також проведення інших виконавчих дій стосовно боржника - з дня закінчення строку дії відповідної заборони.

Згідно з пунктами 5, 7 Прикінцевих та перехідних положень Закону України Про виконавче провадження (у редакції від 02 червня 2016 року, яка набрала чинності 05 жовтня 2016 року) виконавчі документи, видані до набрання чинності цим Законом, пред`являються до виконання у строки, встановлені цим Законом.

Виконавчі дії, здійснення яких розпочато до набрання чинності цим Законом, завершуються у порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом. Після набрання чинності цим Законом виконавчі дії здійснюються відповідно до цього Закону.

Отже, строк пред`явлення до виконання виконавчого листа № 2-880/10 не пропущено, оскільки строк переривався пред`явленням до виконання. Разом з тим, оскільки постановою головного державного виконавця від 19 листопада 2015 року виконавчий документ повернуто стягувачеві, тому строк пред`явлення слід обчислювати з 19 листопада 2015 року по 19 листопада 2018 року.

Таким чином, виконавчий документ подано до виконання у строк, визначений законом, тому дії приватного виконавця виконавчого округу міста Києва про відкриття виконавчого провадження є правомірними.

Враховуючи вищевказані обставини, апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку про залишення скарги без задоволення.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі Серявін та інші проти України , заява № 4909/04, від 10 лютого 2010 року).

Постанова суду апеляційної інстанції є достатньо мотивованою та такою, що відповідає нормам закону.

Наведенні в касаційній скарзі доводи Верховним Судом відхиляються, оскільки судом апеляційної інстанцій правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального права та не порушено норми процесуального права.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін, оскільки доводи касаційної скарги висновків судів не спростовують.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Постанову Київського апеляційного суду від 28 січня 2019 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді:І. М. Фаловська А. І. Грушицький І. В. Литвиненко