Постанова

від 23.10.2020 по справі 922/3713/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2020 р. Справа № 922/3713/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Бородіна Л.І. , суддя Фоміна В.О.

Розглянувши у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція» , с. Черкаська Лозова (вх.№ 2287 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі 922/3713/18, постановлену суддею Сальніковою Г.І. в приміщенні господарського суду Харківської області (повний текст ухвали складено 03.08.2020) у справі №922/3713/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області

до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція"

про стягнення 225477,56 грн.,-

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в загальному розмірі 225477,56 грн.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі № 922/3713/18 відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків. Залишено клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків (вх. №17424 від 30.07.20) без розгляду.

Ухвала обґрунтована тим, що представником відповідача не доведено поважність причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків, крім того поновлення пропущеного процесуального строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду".Також суд зазначив, що звертаючись із клопотанням про виклик та допит свідків відповідачем взагалі не додано заяв таких свідків, не міститься таких заяв і в матеріалах справи, відтак, вирішення судом питання про необхідність виклику та допиту свідків, що за частиною 1 статті 89 ГПК України відбувається у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти, - позбавлене змісту.

Відповідач з ухвалою господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі № 922/3713/18 не погодився та подав до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить зазначену ухвалу скасувати та постановити нову ухвалу, якою вирішити питання заявленого клопотання про призначення експертизи та виклик свідків.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначає, що з урахуванням того, що між сторонами існує спір, у тому числі щодо наявності , порядку обчислення та розміру заявлених позивачем збитків, що залежить від достовірності первинної інформації, отриманої при проведенні перевірки, яка відповідачем ставиться під сумнів протягом усього часу розгляду справи та при проведенні самої перевірки, а наявність збитків та їх розмір, й обставини, що брались до уваги при їх обрахунку, є предметом доказування у даній справі, господарський суд першої інстанції зобов`язаний був розглянути клопотання відповідача про призначення експертизи, керуючись визначеним у статті 2 ГПК України завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 04.09.2020 для розгляду справи №922/3713/18 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 01.10.2020, у зв`язку з відпусткою судді Пуль О.А. для розгляду справи №922/3713/18 сформовано колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Фоміна В.О.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.10.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція , с. Черкаська Лозова (вх.№ 2287 Х/2) на ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі 922/3713/18 та ухвалено здійснити її розгляд у порядку письмового провадження без виклику та повідомлення учасників справи.

У відповідності до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи від 23.10.2020, у зв`язку із знаходженням на лікарняному судді Білоусової Я.О., для розгляду справи №922/3713/18 визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя-доповідач Тарасова І.В., суддя Фоміна В.О., судя Бородіна Л.І.

Від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він просить залишити її без задоволення, а оскаржуване рішення -без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, зважаючи на таке.

Відповідно до статті 129 Конституції України однією з засад судочинства є змагальність.

Даний принцип також знайшов своє відображення у статті 13 ГПК України, згідно з яким судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Статтею 76 ГПК України встановлено, що предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Як правомірно зазначив суд першої інстанції, змагальність полягає в тому, що сторони у процесуальній формі доводять перед судом свою правоту, за допомогою доказів переконують суд у правильності своєї правової позиції.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом. (Рішення ЄСПЛ у справі "Надточий проти України" від 15 травня 2008 року)

При цьому, необхідно враховувати, що процесуальний закон спрямований на забезпечення своєчасності розгляду справ та правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, з огляду на що встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, чіткі стадії судового процесу, розумні обмеження, в тому числі щодо подання доказів.

Саме тому, всі процесуальні дії суду та учасників процесу повинні вчинятися своєчасно з тим, щоб під час підготовки справи до розгляду не залишилося невирішених питань, які можуть затримати розгляд справи по суті.

Відповідачем клопотання про призначення судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків заявлено з пропуском встановленого ГПК України строку. Водночас відповідач просить суд поновити йому строк.

Вимогами частини 4 статті 13 ГПК України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненнями нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 119 ГПК України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Наслідки пропуску процесуальних строків передбачені ч.1 ст.118 Господарського процесуального кодексу України, а саме право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Отже, пропуск процесуального строку - це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Як правильно встановлено господарським судом першої інстанції, у поданому клопотанні про поновлення процесуального строку для подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків представником відповідача взагалі не зазначено мотивованих та переконливих обґрунтувань стосовно причин пропуску процесуального строку на подання цього клопотання. Зазначено лише про поновлення процесуального строку подання вказаного клопотання, надавши можливість обґрунтувати клопотання в судовому засіданні. Разом з тим, озвучені представником відповідача в судовому засіданні аргументи жодним чином не підтверджують поважність причин пропуску строку на звернення з клопотанням про призначення судової-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків, тому наявності підстав для його поновлення немає.

Так, відповідно до п. 8 ч. 2 статті 182 Господарського процесуального кодексу України, у підготовчому засіданні суд, зокрема, вирішує питання про призначення експертизи, виклик у судове засідання експертів, свідків.

Відповідно до статті 194 Господарського процесуального кодексу України, завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

З матеріалів справи вбачається, що на час заявлення відповідачем 30.07.2020 клопотання про призначення експертизи та про виклик та допит свідків, розгляд справи вже тривав більше ніж півтори роки та ухвалами суду від 05.02.2019, від 25.02.2019, від 20.05.2019, від 02.06.2020 (протокольна ухвала), дата підготовчого судового засідання неодноразово відкладалася, в тому числі за клопотанням сторін , а строк проведення такого засідання продовжувався, а ухвалою суду від 24.06.2020 було відмовлено в задоволенні клопотання відповідача про призначення по справі судової екологічної експертизи та закрито підготовче провадження з призначенням розгляду справи по суті на 29.07.2020.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що суд першої інстанції правомірно зазначив про те, що відповідач мав достатньо часу для своєчасного подання клопотання про виклик та допит свідків, в тому числі разом із відзивом на позовну заяву, в той час як статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основних свобод гарантовано кожній фізичній або юридичній особі право на розгляд судом упродовж розумного строку справи, в якій вона є стороною.

З урахуванням наведеного, оскільки представником відповідача не доведено поважність причин пропуску процесуального строку на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків, а також враховуючи, що поновлення пропущеного процесуального строку порушить закладений в основі процесуального законодавства принцип рівності, який є складовою більш широкого розуміння поняття "справедливого судового розгляду", суд першої інстанції правомірно відмовив відповідачеві в поновленні процесуального строку на подання клопотання про призначення по справі судово-екологічної експертизи та про виклик та допит свідків.

Окремо суд першої інстанції правомірно врахував, що звертаючись із клопотанням про виклик та допит свідків відповідачем взагалі не додано заяв таких свідків, не міститься таких заяв і в матеріалах справи, відтак, вирішення судом питання про необхідність виклику та допиту свідків, що за частиною 1 статті 89 ГПК України відбувається у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти , позбавлене змісту.

З урахуванням наведеного в сукупності, колегія суддів відхиляє доводи скаржника щодо того, що оскаржувана ухвала постановлена з порушенням встановленого статтею 2 Господарського процесуального кодексу України завдання господарського судочинства, яким є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала постановлена з дотримання норм матеріального і процесуального права, що є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, а зазначеної ухвали -без змін.

Керуючись статтями 269, 271, 275, 276, статтями 281, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів,-

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства «Харківська лісова науково-дослідна станція»залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі 922/3713/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 23.10.2020

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Л.І. Бородіна

Суддя В.О. Фоміна