Постанова

від 02.08.2021 по справі 922/3713/18

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" серпня 2021 р. Справа № 922/3713/18

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Тарасова І.В. , суддя Білоусова Я.О. , суддя Бородіна Л.І.

за участю секретаря Гончарова О.В.

за участю представників сторін:

позивача - Сосіної І.О., довіреність № 4219/01/-22/12-16 від 29.10.18 р.

відповідача - Сиротенка С.Є., довіреність від 21.02.19 № 55 ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу відповідача - Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (вх. №2288 Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.20 (суддя Сальнікова Г.І., повний текст рішення складено 04.08.2020) у справі № 922/3713/18

за позовом Державної екологічної інспекції у Харківській області, м. Харків

до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", с. Черкаська Лозова Дергачівського району Харківської області.

про стягнення 225 477, 56 грн.

ВСТАНОВИЛА:

У грудні 2018 року Державна екологічна інспекція у Харківській області звернулася до господарського суду Харківської області з позовом до Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про стягнення шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в загальному розмірі 225477,56 грн.

Позов обґрунтовано встановленням під час проведення позивачем у період з 07.11.2018 по 20.11.2018 планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства Державним підприємством "Харківська лісова науково-дослідна станція" порушень зазначеним підприємством вимог ст.ст. 19,63,64,86,89,90,91 Лісового кодесу України,Положення про державну лісову охорону,затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 та п. 2 Порядку спеціального використання лісових ресурсів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761, які полягали у незабезпеченні належної охорони, збереження та використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні підприємства, що призвело до незаконної вирубки (пошкодження) дерев, чим заподіяно державі збитків на загальну суму 225477,56 грн.

Рішенням господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі № 922/3713/18 позов задоволено повністю.

Стягнуто з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" на користь Держави:

- на р/р 33114331020555 Малоданилівської ОТГ, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України і ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 149672,85 грн.;

- на р/р 33111331020213 Русько-Лозівської сільської ради, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 30252,45 грн.;

- на р/р 33115331020004 УК у Київському районі м. Харків, код ЄДРПОУ 37999675, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАГІ), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 43080,67 грн.;

- на р/р 33115331020208 Солоніцевської селищної ради, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 2471,59 грн.

В обґрунтування рішення суд послався на те, що матеріалами справи підтверджується невиконання відповідачем як постійним лісокористувачем покладених на нього чинним законодавством обов`язків із забезпечення охорони і збереження дерев на підвідомчій йому території, допущення ним самовільної вирубки та пошкодження до ступеня припинення росту (зламані) дерев, чим заподіяно матеріальну шкоду лісовому фонду України, розмір якої обраховано відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665.

Відповідач із зазначеним рішенням суду не погодився та подав на нього до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на нез`ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність викладених в рішенні висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким в позові відмовити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається, зокрема, на те, що:

- господарський суд Харківської області при розгляді даної справи не був повноважним судом у розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,оскільки всупереч п.п. 17.4 п. 1 Розділу ХІІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка діє з 15.12.2017, суддя для розгляду даної справи визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу після спливу трьохмісячного строку з дня набрання чинності наведеною редакцією Кодексу;

- суд розглянув дану справу, яка не віднесена до його юрисдикцїї, а відноситься до юрисдикції адміністративних судів з огляду на суб`єктний склад даного спору та його юридичну природу, оскільки позивач є органом державної влади, який діє у спірних правовідносинах як суб`єкт владних повноважень з питань здійснення контролю за охороною,захистом, використанням та відтворенням лісів, а відповідач виконує публічні обов`язки, спірна сума носить санкційний публічно-правовий зміст та віднесена до бюджетних надходжень спеціального фонду з визначеним порядком розподілу між бюджетами різного рівня;

- обставини справи свідчать, що головуючий суддя виявляла необ`єктивність та упередженість до відповідача, а ухвалою від 30.07.2020 щодо заявленого з відповідних підстав відводу вказаних обставин не спростовано;

- процесуальні підстави для розгляду по суті заявлених Державною екологічною інспекцією у Харківській області позовних вимог у даній справі були відсутні, оскільки відповідно до ч.ч. 2 , 3 статті 4 Господарського процесуального кодексу України державні органи мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених прав або охоронюваних законом інтересів у справах, віднесених до юрисдикції господарських судів, а відповідно до статті 53 цього Кодексу у випадках, встановлених законом, органи державної влади можуть звертатися до суду в інтересах інших осіб, державних чи суспільних інтересах та брати участь у цих справах, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, які звертаються до суду за захистом прав і інтересів інших осіб, повинні надати суду документи, які підтверджують наявність передбачених законом підстав для звернення до суду в інтересах таких осіб, в той час як з матеріалів справи не вбачається, що позивач звернувся за захистом свого порушеного права чи інтересу та разом з цим в позові не зазначив будь-яких осіб, в інтересах яких він звернувся, просить стягнути спірну суми не на свою користь, що законодавством не передбачено. Держекоінспекція за змістом рішення Конституційного Суду України від 01.12.2004 у справі № 18-рп/2004 про охоронюваний законом інтерес не може вважатися заінтересованою особою у розгляді цієї справи;

- судом першої інстанції встановлено обставини, що мають істотне значення, на підставі недопустимих, недостовірних доказів, оцінки яким ані окремо, ані у сукупності з іншими доказами та запереченнями відповідача судом не надано; вірогідність доказів судом не встановлювалася, судова експертиза з приводу наявності шкоди та її розміру судом необґрунтовано не призначена; ухвали суду від 24.06.2020 та від 30.06.2020 за поданими клопотаннями відповідача про призначення судової експертизи завданням господарського судочинства не відповідають. Зокрема відповідач зазначає, що складені позивачем претензії про відшкодування шкоди, на які послався суд в оскаржуваному рішенні не є джерелами доказів та первинної інформації, з яких би слідували обставини, факт та обґрунтованість розміру шкоди, заявленої позивачем.Також скаржник зазначає, що господарський суд першої інстанції в порушення вимог ст.ст. 73, 76-79,86 Господарського процесуального кодексу України в обґрунтування порушення відповідачем вимог природоохоронного законодавства та обчислення стягнутої шкоди прийняв як допустимий та достовірний доказ Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю ) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів від 20.11.2019 № 933/01-04/05-09, оскільки за відсутності затвердженої для Держекоінспекції процедури дій та уніфікованої форми актування перевірки здійснення заходів державного нагляду (контролю) за приписами ч. 2 статті 19 Конституції України та Закону № 877 було незаконним, всі одержані при цьому докази є недопустимими. Зазначає, що такими недостовірними та недопустимими доказами є також наявні у матеріалах справи розрахунки завданої шкоди, відомості переліку дерев та пнів, які містять відомості, що не є вірогідними та яким суд оцінки не надав, заперечень відповідача щодо цього не перевіряв.З огляду на оскарження відповідачем з листопада 2018 року внесених до Акту фактичних обставин, доказам чого суд не надав будь-якої оцінки, суд зробив неправильний та такий, що не відповідає матеріалам справи висновок, що відповідач погоджувався зі змістом такого Акту перевірки, розрахунками завданої шкоди, відомостями переліку дерев та пнів, судом неповно встановлено обставини справи, оскільки Акт перевірки та заперечення відповідача посилаються на сім різних епізодів правопорушення;

- судом не досліджено наявні у справі письмові докази, посиланням на які відповідач заперечував проти позову; доводи щодо недостовірності та невірогідності доказів, бездоказовості вимог, покладених в основу вимог позивача, судом не розглянуті.Зокрема скаржник зазначає, що судом не перевірялося обставини щодо наведених в Акті перевірки фактичних даних, від яких залежало нарахування заявленої шкоди (критерії, зазначені в постанові Кабінету Міністрів України від 24.07.2013 № 541),зокрема:яким був стан дерев (пнів), внесених до Акту перевірки, розрахунків шкоди та відомостей пнів (зламані чи пошкоджені, їх сухостійкість або свіжість спилу);якою є кількість виявлених пошкоджених/зрубаних дерев, яка їх порода,товщина пнів та давність спилу(зламу, зрубу); якими є обставини пошкодження саме вимічених /невимічених в рубку дерев іншими засобами, та чи сплачено суму збитків за вказане встановленими особами;

- неврахування судом першої інстанції обставин щодо: відсутності незаконної рубки дерев, про яку зазначено в Акті перевірки у Липецькому лісництві в кв. 92, вид. 10, Дергачівському лісництві кв. 269 вид. 4, кв. 148 вид. 1, Південному лісництві в кв. 107, вид. 2, кв. 159 вид 6, кв. 90 вид. 1, оскільки в Акті перевірки Держекоінспекція визнала, що на зазначених лісових ділянках дерева були зламані підрядниками (ФОП Акімовим Д.М., ФОП Загревським А.О., ФОП Войченко Г.В.) при здійсненні ними лісогосподарського заходу з вибіркової санітарної рубки у технологічному процесі валки вимічених в рубку дерев; притягнення вказаних осіб до адміністративної відповідальності за порушення правил рубок по ст. 65 КУпАП; накладення на них за відповідні правопорушення штрафу та стягнення з них завданої цими порушеннями шкоди лісовому господарству в повному обсязі, що виключає повторне стягнення такої шкоди з відповідача;

- щодо відомостей самовільних рубок в кв. 159 вид. 6; кв. 36 вид 4, кв. 90 вид. 1 Південного лісництва, нарахування позивачем суми шкоди,завданої цими рубками, Акт перевірки, розрахунки шкоди та відомості переліку пнів, подані позивачем як докази, не є достовірними, внаслідок внесення до них необ`єктивної, недостовірної та необґрунтованої інформації. Зокрема, скаржник наголошує, що відомості стосовно діаметру, віку утворених пнів, породи та стану(здорові,хворі, сухі/сироростучі) зрубаних дерев які містяться в Акті перевірки та відомостях переліку пнів щодо кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", від яких залежить розмір розрахованої шкоди відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, суперечать відомостям, що містяться у наданих відповідачем матеріалах ревізій лісових обходів,складених лісничими відповідного лісництва (Акти лісової охорони, Акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, Польовий перелік пнів, пояснення лісопорушника,рапорти, пояснювальні і доповідні записки лісничих).При цьому відповідач зазначає, що відомість переліку пнів зрубаних дерев, складена на виділ № 6 кв. 159 Південного лісництва, в той час як в дійсності інспекторами та лісовою охороною перевірявся виділ № 3 кварталу 159, що підтверджується рапортами лісничого Підвенного лісництва Мироненка В.П. та старшого майстра цього ж лісництва Хмелівського В.В., в яких вони повідомили про зазначену обставину;

- судом першої інстанції не наведено мотиви та докази щодо протиправної бездіяльності відповідача як умови для притягнення його до відповідальності у вигляді відшкодування шкоди.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 09.09.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (вх. № 2288 Х 2/5) на рішення господарського суду Харківської області від 30.07.2020 у справі № 922/3713/18 та

призначено справу до розгляду на 05.10.2020 р. об 11:30.

Протокольною ухвалою від 05.10.2020 оголошено перерву у розгляді справи до 15 жовтня 2020 року о 12:15

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 призначено у справі № 922/3713/18 судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8 А) та провадження у справі № 922/3713/18 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.

23.06.2021 до Східного апеляційного господарського суду разом із супровідним листом директора Національного наукового центру інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України № 17972/17973 (вх. № 7200) надійшли матеріали господарської справи № 922/3713/18 та повідомлення судових експертів зазначеної експертної установи Марченко Т.В. та Коржової Т.О. про неможливість надання висновку експертів від 15.06.2021 № 17972/17973, відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у зв`язку з невиконанням клопотання експертів протягом 45-ти днів з дня його направлення щодо прибуття експерта на місце огляду, надання зразків дослідження, а також повної оплати вартості за проведення комплексної судової біологічної та економічної експертизи.

Оскільки дана справа була зупинена на час проведення призначеної судом експертизи про неможливість проведення якої експерти у встановленому порядку повідомили суд, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 провадження у даній справі поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 02.08.2021 р. о 12:00 год.

29.07.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 9716) про повторне призначення у даній справі екологічної експертизи, яке обґрунтоване необґрунтованою відмовою експертної установи від виконання покладених законодавством обов`язків з виконання судової експертизи та складання експертного висновку експертів, що порушує право відповідача на судовий захист та отримання законного й обґрунтованого судового рішення.

В судовому засіданні 02.08.2021 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу та клопотання про повторне призначення у справі судової екологічної експертизи, а представник позивача-заперечив проти задоволення апеляційної скарги та зазначеного клопотання відповідача, просив оскаржуване рішення залишити без змін.

Відповідно до статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, дослідивши матеріали справи, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та у відзиві на неї, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, відзиву на неї та відповіді на відзив,заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах, встановлених статтею 269 ГПК України, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлення обставин справи та відповідність їх наданим доказам, дійшла висновку про часткове задоволення апеляційної скарги, зважаючи на таке.

Державною екологічною інспекцією у Харківській області прийнято наказ №933/01-04 від 06.11.2018 "Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (т.с. 1 а.с. 10).

Вищевказаним наказом, відповідно до річного плану здійснення заходів державного нагляду (контролю) Державної екологічної інспекції України на 2018 рік, затвердженого наказом від 30.11.2017 року № 710, заплановано здійснення перевірки Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція та направлено уповноважених осіб для здійснення заходу державного нагляду (контролю) за додержанням вимог природоохоронного законодавства у діяльності Державного підприємства Харківська лісова науково-дослідна станція.

Так, уповноваженими особами на виконання вищевказаного наказу №933/01-04 від 06.11.2018, на підставі ст. 20-2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» , ст.ст. 4, 5, 7 Закону України «Про основні засади здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» у період з 07.11.2018 по 20.11.2018 проведено планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у діяльності ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» при здійсненні господарської діяльності, пов`язаної з веденням лісового господарства на території Харківського та Дергачівського районів Харківської області, а також щодо охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісових ресурсів, ввірених під охорону та збереження.

За результатами вказаної перевірки Інспекцією складено Акт проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів № 933/01-04/05-09 від 20.11.2018, який направлено на адресу ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція» супровідним листом з повідомленням від 20.11.2018 № 4597/01-22/05-09, повідомлення про вручення №6110801841661 наявне у матеріалах справи (т.с. 1 а.с. 12-43)(надалі за текстом Акт перевірки).

В Акті перевірки зазначено про встановлення за наслідками її проведенння наступних фактів.

Інвентаризація земельних ділянок проведена Харківським філіалом інституту землевпорядкування (договір 216 від 12.05.1993) площі 10491га. Право власності на земельні ділянки підтверджуються державними актами на землекористування. Також в стадії закінчення оформлення правовстановлюючих документів на користування земельними ділянками на території Дергачівської міської ради Дергачівського району загальною площею 2879,89 га, наразі отримано витяги з державного реєстру речових прав на нерухоме майно площею 1002,4 га. До складу підприємства входять наступні лісництва та адміністративні райони станом на 01.11.2018:

- Дергачівське лісництво, всього 10810,8 га, в тому числі по районам: Дергачівський - 9336,9 га, Золочівський - 192,0 га, м. Харків - 1281,9 га;

- Липецьке лісництво, всього 6332,2 га, в тому числі по районам: Дергачівський - 4874,5 га, Харківський - 1457,7 га;

- Південне лісництво, всього 4222,0 га, в тому числі по районам: Дергачівський - 3867,5 га, Харківський - 138,3 га, м. Харків - 216,2 га.

У ході огляду державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, спільно з посадовими особами ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", лісових масивів виявлено:

1. Санітарні вимоги до проведення рубок та використання лісових ресурсів, встановлені пунктами 40-43 Санітарних правил в лісах України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27.07.1995 № 555 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26.10.2016 № 756), ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" - частково не дотримано, а саме:

- у Липецькому лісництві в кв. 92 вд. 10 виявлено дерева, що були пошкоджені до ступеня припинення росту (зламані) під час проведення лісогосподарського заходу ВСР-2018;

- у Дергачівському лісництві в кв. 269 вд. 4 та в кв. 148 вд. 1 виявлено дерева, що були пошкоджені до ступеня припинення росту (зламані) під час проведення лісогосподарських заходів ВСР-2018.

2. Лісова охорона постійним лісокористувачем, а саме ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" в порушення ст. 89 Лісового кодексу України здійснюється неналежним чином, а саме:

- у Південному лісництві виявлено факти самовільних рубок: у кв. 159 вд. 6; у кв. 36 вд. 4, у кв. 90 вд. 1.

При цьому, до книги виявлених лісопорушень у лісництві та у ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" дані не внесені на момент проведення перевірки та виявлення Інспекцією правопорушення.

3. В порушення п. 2 "Порядку спеціального використання лісових ресурсів", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 № 761 неналежним чином забезпечується збереження не призначених для рубки дерев, а саме:

- у Південному лісництві в кв. 107 вд. 2 при проведенні ВСР-2018 були знесені дерева, які не увійшли до матеріалів відведення.

За наслідками виявлених порушень, державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області, за участю працівників ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", складено відомості переліку пнів незаконно зрубаних (пошкоджених) дерев, у яких зазначено їх кількість, стан та діаметри пнів.

За наслідками виявлених порушень державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Харківської області 19.11.2018 складено протоколи про адміністративні правопорушення за № 001967, № 001968 та № 001783 та винесено постанови про накладення адміністративних стягнень від 20.11.2018 за №250/01-21, №251/05-21 та № 260/05-21 відносно майстрів лісу ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" Юрченко О.Г., ОСОБА_1 та ОСОБА_2 відповідно, за порушення вимог ст. 19, 64 Лісового кодексу України, якими визнано їх винними у вчинені адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 67 КУпАП та накладено адміністративні стягнення у вигляді штрафу у розмірі 119,00 грн. Вказані штрафи сплачено відповідно до квитанції.

У зв`язку із виявленими порушеннями Інспекцією на підставі "Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу", затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 №665, виходячи з первинних даних відомостей переліку пнів незаконно зрубаних (пошкоджених) дерев, у яких зазначено їх кількість, стан та діаметри пнів, здійснено розрахунки розміру шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення лісового законодавства, загальна сума якої склала 225477,56 грн.

Із обставин справи вбачається, що з метою досудового врегулювання спору та добровільного відшкодування відповідачем вказаної суми шкоди, Інспекцією надіслано на адресу ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" відповідні претензії за вих. №№189-195 від 27.11.2018, а саме:

- Претензія № 189 щодо добровільного відшкодування 3179,62 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Південного лісництва (пошкодження 2-х сухостійних дерев до ступеня припинення росту у кварталі 107 виділі 2);

- Претензія № 190 щодо добровільного відшкодування 2089,73 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Дергачівського лісництва (пошкодження 2-х сироростучих дерев до ступеня припинення росту в кварталі 269 виділі 4);

- Претензія №191 щодо добровільного відшкодування 25539,77 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Південного лісництва (незаконне знесення 13-ти сироростучих дерев та 2 сухостійних дерева в кварталі 36 виділі 4);

- Претензія №192 щодо добровільного відшкодування 4712,68 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Липецького лісництва (пошкодження 6-ти сироростучих дерев до ступеня припинення росту в кварталі 92 виділі 10);

- Претензія №193 щодо добровільного відшкодування 2471,59 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Дергачівського лісництва (пошкодження 5-ти сироростучих дерев до ступеня припинення росту в кварталі 148 виділі 1);

- Претензія №194 щодо добровільного відшкодування 144403,50 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Південного лісництва (незаконне знесення 22-х сироростучих дерев та 2-х сухостійних дерева в кварталі 90 виділі 1);

- Претензія №195 щодо добровільного відшкодування 43080,67 грн. шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства на території Південного лісництва (незаконне знесення 15-ти дерев в кварталі 159 виділі 6).

Вказані Претензії отримані уповноваженою особою ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", про що свідчить копія повідомлення про вручення поштового відправлення №6110801824465, проте шкода, заподіяна державі у добровільному порядку з боку відповідача залишилася невідшкодованою.що і стало підставою звернення Державної екологічної інспекції у Харківській області з позовом у даній справі.

Відповідач проти позову заперечував,зокрема, з тих підстав, що:

-Державна екологічна Інспекція не наділена процесуальними повноваженнями на звернення до суду в інтересах держави чи інших осіб з метою стягнення на їх користь шкоди, збитків, втрат, заподіяних державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства;

- Наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 06.11.2018 за №933/01-04 "Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", складений за результатами перевірки Акт перевірки, Відомості переліку пнів та Претензії є незаконними та недопустимими доказами з огляду на проведення перевірки у період мораторію на здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, введеного Законом України Про тимчасові особливості здійснення заходів державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності , відсутність затвердженої для Держекоінспекції процедури дій та уніфікованої форми актування перевірки здійснення заходів державного нагляду (контролю);

-незаконна рубка та пошкодження дерев, на яку міститься посилання в Акті перевірки була здійснена невстановленими особами, про що відповідачем було подано відповідні заяви до правоохоронних органів, а тому в діях відповідача відсутня протиправна поведінка;

-у Липецькому лісництві у кв. 92 вид. 10 та у Дергачівському лісництві у кв. 269 вид 4 та кв. 148 вид 1 Інспекцією було встановлено, що дерева не були незаконно (самовільно) зрубані, а були зламані підрядниками в процесі здійснення лісогосподарського заходу -вибіркової санітарної рубки на цих ділянках, що стало результатом порушення ними технологічного процесу валки вимічених в рубку дерев,зазначені особи були притягнені за відповідні правопорушення до адміністративної відповідальності, сплатили накладені на них за ці порушення штрафи та повністю відшкодували завдану ними лісовому господарству шкоду.Відповідні лісопорушення були внесені відповідачем до книги обліку лісопорушень

- під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області не встановлювалось чи є пні дерев сухими або сироростучими, а вимірювання товщини пнів відбувались всупереч існуючий методиці обрахування з використанням неналежного вимірювального засобу.

Предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Державної екологічної інспекції у Харківській області до суб`єкта господарювання -Державного підприємства Харківська науково-дослідна станція про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Пунктом "б" ч. 1 ст. 20 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" передбачена компетенція спеціально уповноважених органів державного управління в галузі охорони навколишнього природного середовища та використання природних ресурсів щодо державного контролю за використанням і охороною земель, надр, поверхневих і підземних вод, атмосферного повітря, лісів, тваринного світу, морського середовища та природних ресурсів територіальних вод, континентального шельфу і виключної і морської) економічної зони, а також за додержанням норм екологічної безпеки.

Згідно з Положенням про Державну екологічну інспекцію України, затвердженим Указом Президента України від 13.04.2011 за № 454/2011, Державна екологічна інспекція України входить до системи органів виконавчої влади та утворюється для забезпечення реалізації державної політики із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Згідно п. 1 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 04.09.2017 за № 1080/30948, Державна екологічна інспекція в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - Інспекція) є територіальним органом Державної екологічної інспекції України та їй підпорядковується.

Отже, Державна екологічна інспекція у Харківській області є територіальним органом Державної екологічної інспекції України і входить до сфери його управління.

На підставі пунктів 6,7 розділу 2 Положення про Державну екологічну інспекцію в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, затвердженого наказом Міністерства екології та природних ресурсів України 11.08.2017 № 312, Інспекція, розраховує розмір шкоди, збитків і втрат, заподіяних внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції. Вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Аналогічні норми містяться у ст. 20 2 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» .

Відповідно до ст. 29 1 Лісового кодексу України, центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів, у сфері лісових відносин: застосовує у випадках, передбачених законом, економічні санкції до підприємств, установ та організацій, їх посадових і службових осіб, громадян за порушення вимог законодавства, подає позови до суду про відшкодування збитків і втрат, завданих унаслідок такого порушення.

Таким чином, Державна екологічна інспекція у Харківській області, яка реалізує повноваження Державної екологічної інспекції України у межах Харківській області, є органом, уповноваженим здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків заподіяних внаслідок порушення лісового законодавства.

Тому посилання відповідача на те, що у Державної екологічної інспекції у Харківській області відсутні повноваження щодо звернення до суду з позовами про стягнення збитків(шкоди), є необгрунтованими.

Також є безпідставними доводи скаржника щодо того, що дана справа відноситься до адміністративної юрисдикції.

Відповідно до положень статей 55, 124 Конституції України, права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення.

Згідно зі статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Поняття "суд, встановлений законом" містить, зокрема, таку складову, як дотримання усіх правил юрисдикції та підсудності.

У частині 1 статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" визначено, що суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення.

За змістом частини 3 статті 22 зазначеного Закону, місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції.

Згідно з частиною 1 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави.

Відповідно до положень статті 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.

Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.

Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

До господарського суду у справах, віднесених законом до його юрисдикції, мають право звертатися також особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Справи, що відносяться до юрисдикції господарських судів, визначені у статті 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною 2 цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках

Разом з тим, згідно з правилами визначення юрисдикції адміністративних судів щодо вирішення адміністративних справ за статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України ), юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах , зокрема:спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження;

Згідно зі статтею 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Разом з тим, стаття 4 КАС України містить визначення термінів які вживаються в цьому Кодексі,зокрема, адміністративної справи, публічно-правового спору, та суб`єкта владних повноважень, а саме:

адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір;

публічно-правовий спір - спір, у якому:

хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або

хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов`язує надавати такі послуги виключно суб`єкта владних повноважень, і спір виник у зв`язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або

хоча б одна сторона є суб`єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв`язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб`єкта владних повноважень або іншої особи;

суб`єкт владних повноважень - орган державної влади (у тому числі без статусу юридичної особи), орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб`єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг;

Таким чином, до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників є суб`єктом владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.

Зокрема, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

Аналіз положень статті 20 ГПК України та статті 19 КАС України дає підстави для висновку, що при вирішенні питання про розмежування компетенції судів щодо розгляду адміністративних і господарських справ у кожній конкретній справі не достатньо застосування виключно формального критерію визначення суб`єктного складу спірних правовідносин (участь у них суб`єкта владних повноважень). Визначальною ознакою для правильного вирішення такого питання є характер спірних правовідносин, із яких виник спір .

Оскільки предметом позову Державної екологічної інспекції у Харківській області у даній справі є стягнення з відповідача, який є суб`єктом господарювання шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення останнім лісового законодавства, ч. 2 статті 4 ГПК України передбачено право державних органів на звернення до господарського суду з позовом за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, в той час як Державна екологічна інспекція у Харківській області, є органом, уповноваженим законом здійснювати захист порушених інтересів держави зокрема щодо охорони та використання природних ресурсів, які перебувають і є об`єктами права власності Українського народу та наділена повноваженнями виступати позивачем у суді із вимогами про відшкодування збитків, заподіяних внаслідок порушення лісового законодавства, правовідносини щодо відшкодування майнової шкоди врегульовано главою 82 Цивільного кодексу України, спірні правовідносини носять господарський характер, а тому дана справа належить до юрисдикції господарського суду.

Також безпідставними є доводи скаржника щодо того, що господарський суд Харківської області при розгляді даної справи не був повноважним судом у розумінні п. 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод,оскільки всупереч п.п. 17.4 п. 1 Розділу ХІІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України, в редакції, яка діє з 15.12.2017, суддя для розгляду даної справи визначений за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу після спливу трьохмісячного строку з дня набрання чинності наведеною редакцією Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що автоматизованим розподілом судової справи між суддями, визначено єдиний унікальний номер судової справи - №922/3713/18, для розгляду справи визначено головуючого суддю (суддю - доповідача): Сальнікова Г.І., про що заступником керівника апарату суду складено та підписано відповідний Витяг з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.12.2018 (15:59:25) (т.с. І а.с. 1).

Ухвалою господарського суду Харківської області від 10.01.2019 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі у порядку загального позовного провадження та підготовче засідання призначено на 04.02.2019 об 11:20.

Згідно з частинами 4, 7 статті 15 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному процесуальним законом.

Відомості про результати розподілу зберігаються в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі та мають бути захищені від несанкціонованого доступу та втручання.

Відповідно до частини 1 статті 6 Господарського процесуального кодексу України у господарських судах функціонує Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система.

Згідно частини 2 статті 6 Господарського процесуального кодексу України позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до господарського суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі в день надходження документів.

Відповідно до частини 3 статті 6 Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ).

Згідно з частиною 13 статті 6 Господарського процесуального кодексу України, положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Державної судової адміністрації України та після консультацій з Радою суддів України.

Відповідно до частини 3 статті 6, частини 1 статті 32 Господарського процесуального кодексу України вказано, визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою у порядку, визначеному цим Кодексом (автоматизований розподіл справ). Визначення судді, а в разі колегіального розгляду - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється Єдиною судовою інформаційно-телекомунікаційною системою під час реєстрації документів, зазначених в частині другій статті 6 цього Кодексу, а також в інших випадках визначення складу суду на будь-якій стадії судового процесу, з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження справ.

Згідно з підпунктом 17.2) пункту 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи позовні та інші заяви, скарги та інші передбачені законом процесуальні документи, що подаються до суду і можуть бути предметом судового розгляду, в порядку їх надходження підлягають обов`язковій реєстрації в автоматизованій системі документообігу суду в день надходження документів;

Відповідно до підпункту 17.4) пункту 17 Розділу XI Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України визначення судді або колегії суддів (судді-доповідача) для розгляду конкретної справи здійснюється: до приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи, але не довше, ніж три місяці з дня набрання чинності цією редакцією Кодексу, - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу; після приведення Положення про автоматизовану систему документообігу суду у відповідність із цією редакцією Кодексу в частині порядку визначення судді або колегії суддів для розгляду конкретної справи - за допомогою автоматизованої системи документообігу суду за правилами, встановленими цією редакцією Кодексу;

Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система починає функціонувати через 90 днів з дня опублікування Державною судовою адміністрацією України у газеті "Голос України" та на веб-порталі судової влади оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Відповідно до пункту 1.6 Розділу XX. Прикінцеві положення Положення про автоматизовану систему документообігу суду, затвердженого рішенням Ради суддів України 26 листопада 2010 року №30 (у редакції рішення Ради суддів України від 02 березня 2018 року №17) автоматизований розподіл судових справ в судах загальної юрисдикції до їх підключення до модулю автоматизованого розподілу та інших підсистем здійснюється за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції цього Положення від 15 вересня 2016 року з урахуванням положень процесуального закону та з використанням програмного забезпечення, розробленого Адміністратором.

01 грудня 2018 року, в газеті "Голос України" опубліковано оголошення про створення та забезпечення функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи. Дослідна експлуатація системи розпочинається з 1 березня 2019 року у складі вісьмох підсистем (модулів): Єдиний контакт-центр судової влади України; Єдина підсистема управління фінансово-господарськими процесами; Офіційна електронна адреса (Електронний кабінет); Офіційний веб-портал "Судова влада України"; Єдиний державний реєстр судових рішень; Підсистема "Електронний суд"; Модуль "Автоматизований розподіл"; Модуль "Судова статистика".

Господарський суд Харківської області, станом на час розподілу не підключений до модулю "Автоматизований розподіл". Єдина судова інформаційно-телекомунікаційна система розпочинає свою роботу з 01 березня 2019 року, отже автоматизований розподіл судових справ здійснено за правилами автоматизованого розподілу, зазначеними в редакції Положення про автоматизовану систему документообігу суду від 15 вересня 2016 року з урахуванням положень процесуального закону.

Положенням про автоматизовану систему документообігу суду передбачено, що автоматизованою системою документообігу суду (АСДС) здійснюється об`єктивний та неупереджений розподіл судових справ за допомогою модуля автоматизованого розподілу в судах загальної юрисдикції між суддями з урахуванням спеціалізації та рівномірного навантаження для кожного судді, за принципом випадковості та в хронологічному порядку надходження судових справ.

Таким чином суддя господарського суду Харківської області Сальнікова Г.І. була визначена для розгляду даної справи у відповідності до вимог чинного законодавства.

Зазначені обставини були предметом оцінки ухвали господарського суду Харківської області від 09.02.2019 у даній справі, якою відмовлено у заявленому відповідачем відводі судді Сальниковій Г.І.

Щодо суті спору колегія суддів зазначає наступне.

Як зазначено вище, предметом позову у цій справі є матеріально-правова вимога Державної екологічної інспекції у Харківській області до суб`єкта господарювання -Державного підприємства Харківська науково-дослідна станція про стягнення з відповідача шкоди, заподіяної державі внаслідок порушення норм лісового та природоохоронного законодавства.

Статтею 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації, як правило, в повному обсязі без застосування норм зниження розміру стягнення та незалежно від збору за забруднення навколишнього природного середовища та погіршення якості природних ресурсів. Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Стаття 11 Цивільного кодексу України встановлює, що підставою виникнення цивільних прав і обов`язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.

Загальні підстави відповідальності за завдану шкоду визначено у статті 1166 ЦК України , з аналізу якої слідує, що будь-яка майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам або майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується особою, яка її завдала, в повному обсязі. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини (частина 2 статті 1166 ЦК України ).

Так, відповідно до ч. 1 статті 1166 Цивільного кодексу України, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з ч. 2 цієї статті особа, яка завдала шкоду, звільняється від її відшкодування, якщо доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Виходячи з положень статті 1166 Цивільного кодексу України відшкодування шкоди є одним із видів цивільно-правової відповідальності, для застосування якої необхідна наявність всіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, дії чи бездіяльності особи; шкідливого результату такої поведінки - майнової шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою; вини особи, яка заподіяла шкоду. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.

При цьому, враховуючи встановлену ч. 2 цієї статті презумпцію вини заподіювача, позивач повинен довести наявність протиправної поведінки, шкоди та причинного зв`язку між протиправною поведінкою і шкодою, а відповідач- відсутність своєї вини у заподіянні шкоди.

Неправомірною можна вважати будь-яку поведінку, внаслідок якої завдано шкоду, якщо завдавач шкоди не був уповноважений на такі дії.

Під шкодою слід розуміти зменшення майнової сфери потерпілого.

Причинний зв`язок між протиправною поведінкою виражається в тому, що шкода має виступати об`єктивним наслідком протиправної поведінки завдавача шкоди.При цьому причина (протиправна поведінка відповідача) повинна не тільки передувати збиткам (вибуттю майна із майнової сфери позивача), але й з необхідністю породжувати такий наслідок, тобто повинен бути не опосередкований, а безпосередній причинний зв''язок, при якому протиправна поведінка прямо (безпосередньо) породжує наслідок.

Згідно зі ст. 66 Конституції України кожен зобов`язаний не заподіювати шкоду природі, культурній спадщині, відшкодовувати завдані ним збитки.

Частиною другою статті 19 Лісового кодексу України визначено, що обов`язок забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, вжиття інших заходів відповідно до законодавства на основі принципів сталого розвитку, а також дотримання правил і норм використання лісових ресурсів покладено на постійних лісокористувачів.

Положеннями статті 63 Лісового кодексу України передбачено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з пунктом 5 частини першої статті 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ст. 86 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб.

За змістом пункту 5 частини другої статті 105 Лісового кодексу України відповідальність за порушення лісового законодавства несуть особи, винні у порушенні вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів.

Згідно з ст. 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації зобов`язані відшкодувати шкоду, заподіяну ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

Отже, організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконних рубок та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів.

Порушення вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній лісокористувачу ділянці лісу.

Таким чином, як правомірно зазначив суд першої інстанції, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, в тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних рубок дерев. Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді невчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Аналогічний висновок викладено в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 09.08.2018 року у справі № 909/976/17.

У ст. 91 Лісового кодексу України та п. 7 Положення про державну лісову охорону визначені повноваження посадових осіб державної лісової охорони.

Із матеріалів справи вбачається, що ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" розташована в північній частині Харківської області на території Дергачівського, Харківського, Золочівського адміністративних районів і міста Харкова та була створена в 1962 році на підставі постанови ЦККПУ і Ради Міністрів УРСР від 11.10.1961 № 1449, наказу Головного управління лісового господарства і лісозаготівель при РМ УРСР № 304 від 01.10.1961, наказу УкрНДІЛГа № 2 від 02.01.1962 і наказу Міністерства сільського господарства УРСР від 13.01.1962. Зокрема, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" є постійним лісокористувачем земельних ділянок площею 21365 га, в тому числі вкриті лісом 20091,4 га у Дергачівському, Липецькому та Південному лісництвах, які розташовані на території Полівської сільської ради, Проходівської сільської ради, Черкасько-Лозівської сільської ради Дергачівського району Харківської області та Циркунівської сільської ради у Харківському районі.

Таким чином, як правомірно зазначив суд першої інстанції, за змістом наведених норм та положення ст. 19 Лісового кодексу України, ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" як постійний лісокористувач зобов`язаний забезпечувати охорону та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні.

Відповідно до п.п.3.3.2 п.3.3 Статуту ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція", затвердженого наказом Державного агентства лісових ресурсів України, основними напрямками діяльності підприємства є охорона та захист лісу (т.с. 3 а.с. 64-71).

Згідно з п. 1.1. Статуту ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" належить до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів України.

Таким чином, посадові особи ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" є також посадовими особами держлісоохорони й зобов`язані здійснювати функції щодо охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція".

Зважаючи на викладене, відповідач безпідставно посилається на те, що ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" не має статусу державної лісової охорони й на нього не покладено функцій щодо охорони лісів.

Як зазначено вище, Актом перевірки зафіксовано порушення відповідачем обов`язків постійного лісокористувача щодо забезпечення належної охорони та збереження лісових ресурсів, які перебувають у його постійному користуванні, що призвело до незаконної вирубки(пошкодження) дерев.

ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" зверталась до суду з адміністративним позовом до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправними дій Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення у листопаді 2018 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності ДП «Харківська лісова науково - дослідна станція» із складанням Акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №933/01-04/05-09 від 20.11.2018.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.06.2019 по справі № 520/1782/19 (т.с. 3 а.с. 56-58), залишеною без змін постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 14.01.2020, у задоволенні адміністративного позову ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" до Державної екологічної інспекції у Харківській області про визнання протиправним та скасування наказу, встановлення відсутності компетенції, визнання протиправними дії - відмовлено, вказаний акт та наказ є чинними.

Предметом розгляду в зазначеній справі було: законність наказу Державної екологічної інспекції у Харківській області від 06.11.2018 року за №933/01-04 "Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Харківська лісова науково - дослідна станція";питання щодо наявності компетенції (повноважень) Державної екологічної інспекції у Харківській області проводити у листопаді 2018 року планову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" із складанням Акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №933/01-04/05-09 від 20.11.2018; правомірність дій Державної екологічної інспекції у Харківській області з проведення у листопаді 2018 року планової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства у господарській діяльності ДП "Харківська лісова науково - дослідна станція" із складанням Акту проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №933/01-04/05-09 від 20.11.2018.

Разом з тим, в постанові зазначено про відхилення доводів апелянта (позивача у зазначеній адміністративній справі) -ДП «Харківська лісова науково-дослідна станція» (відповідач у даній справі) про те, що він оскаржував об`єктивність та повноту внесених до акту перевірки відомостей, що не взято до уваги судом першої інстанції, з огляду на те, що фактично, зазначені вимоги є незгодою з порушеннями, наведеними в акті проведення планового (позапланового) заходу державного нагляду (контролю) щодо додержання суб`єктом господарювання вимог законодавства у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів №933/01-04/05-09 від 20.11.2018., в той час як під час слухання справи в суді апеляційної інстанції з пояснень директора Державного підприємства "Харківська лісова науково - дослідна станція" Мостепанюка А.А. встановлено, що відповідач -Державна екологічна інспекція у Харківській області звернувся до господарського суду Харківської області за відшкодуванням матеріальної шкоди, встановленої за результатом проведеної перевірки. Зважаючи на це, адміністративний суд зазначив, що наявність порушень, внаслідок яких встановлена матеріальна шкода, або їх відсутність має бути перевірена під час розгляду справи щодо відшкодування матеріальної шкоди.

Отже, оцінку правомірності проведення перевірки, складання Акту та виявлених порушень вже надав Харківський окружний адміністративний суд в рішенні від 06.06.19 у справі № 520/1782/19 та Другий апеляційний адміністративний суд в постанові від 14.01.2020 у справі № 520/1782/19, а тому колегія суддів відхиляє доводи відповідача щодо того, що Наказ Державної екологічної інспекції у Харківській області від 06.11.2018 №933/01-04 "Про здійснення планового заходу (перевірки) Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", а також складені за результатами перевірки Акт перевірки, відомості переліку пнів та претензії є недопустимими доказами через порушення процедурних питань.

При цьому колегія суддів зазначає, що при прийнятті зазначених рішень адміністративний суд як першої, так і апеляційної інстанції під час розгляду зазначеної справи не досліджував питання, що стосуються об`єктивності та повноти внесених до Акту перевірки відомостей щодо виявлених порушень, в тому числі щодо кількісних та якісних характеристик зрубаних дерев, а також розміру завданої шкоди, що входить до предмету доказування у даній справі.

Відповідач у заявах по суті справи проти позову заперечує повністю, зокрема, з тих підстав, що, складені за результатами перевірки Акт перевірки, відомості переліку пнів та претензії є незаконними та недопустимими доказами, виявлена під час перевірки незаконна вирубка дерев була здійснена невстановленими особами, про що відповідачем було подано відповідні заяви до правоохоронних органів. Під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області не встановлювалось чи є пні дерев сухими або сироростучими, вимірювання товщини пнів відбувались всупереч існуючий методиці обрахування з використанням неналежного вимірювального засобу, а позовні вимоги ґрунтуються виключно на матеріалах проведеної планової перевірки, проведеної Державною екологічною інспекцією у Харківській області, складеним актом перевірки та відповідних претензій щодо сум збитків.

При цьому відповідач наголошував, що відомості стосовно діаметру, віку утворених пнів, породи та стану(здорові,хворі, сухі/сир ростучі) зрубаних дерев які містяться в Акті перевірки та відомостях переліку пнів щодо кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", від яких залежить розмір розрахованої шкоди відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, суперечать відомостям, що містяться у наданих відповідачем матеріалах ревізій лісових обходів,складених лісничими відповідного лісництва(Акти лісової охорони, Акти огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства, Польовий перелік пнів, пояснення лісопорушника,рапорти, пояснювальні і доповідні записки лісничих).

При цьому відповідач зазначає, що відомість переліку пнів зрубаних дерев, складена на виділ № 6 кв. 159 Південного лісництва, в той час як в дійсності інспекторами та лісовою охороною перевірявся виділ № 3 кварталу 159, що підтверджується рапортами лісничого Підвенного лісництва Мироненка В.П. та старшого майстра цього ж лісництва Хмелівського В.В., в яких вони повідомили про зазначену обставину.

Разом з тим, представник позивача в судовому засіданні 15.10.2020 суду апеляційної інстанції заявив, що під час здійснення планової перевірки відповідача з питань дотримання вимог природоохоронного законодавства у період з 07.11.2018 по 20.11.2018, відомості щодо кварталу та виділу лісництва вносились працівниками позивача в Акт перевірки та відомості переліку пнів на підставі даних, які повідомляла визначена керівником відповідача для участі в перевірці відповідальна особа.

Зважаючи на це, враховуючи, що відповідні відповідальні особи у своїх рапортах повідомили про помилкове визначення ними виділу 6 замість виділу 3 кв 159, стосовно якого в дійсності проводилась перевірка, зазначена обставина на думку колегії суддів апеляційної інстанції є доведеною.

З огляду на існування між сторонами спору та наявність суперечності у наданих ними доказах щодо діаметру, віку утворених пнів, породи та стану(здорові,хворі, сухі/сир ростучі) зрубаних дерев в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09, тобто щодо вихідних даних, від яких відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 залежить розмір спірної суми шкоди, що входить до предмету доказування у цій справі, для встановлення яких необхідні спеціальні знання, ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 було частково задоволено клопотання Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" про призначення у справі судової екологічної експертизи (вх. № 8324 від 04.09.2020)

Призначено у справі № 922/3713/18 судову екологічну експертизу, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (61177, м. Харків, вул. Золочівська, 8 А).

На розгляд та вирішення експерта (експертів) поставлено наступні питання:

- визначити діаметр та вік утворених пнів, а також породу та стан(здорові,хворі, сухі/сироростучі)зрубаних дерев: в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09;

- визначити розмір збитків внаслідок зламу, зрубування (спилу) дерев: в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція", відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09.

Витрати по проведенню судової експертизи покладено на Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" та зобов`язано останнього надати докази своєчасної оплати експертизи до Східного апеляційного господарського суду.

Разом з тим, 26.11.2020 від судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України Марченко Т.В. та Балинян Т.Є. надійшло клопотання (вх. № 11620) про надання додаткових документів та зразків, необхідних для проведення комплексної судової біологічної та економічної експертизи, призначеної у справі № 922/3713/18, в якому судові експерти просять надати :

- розрахунок розміру шкоди, заподіяної внаслідок порубки дерев в кварталі 159 виділ 3 Південного лісництва ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" складений відповідним фахівцем, згідно з Постановою Кабінету Міністрів України "Про затвердження такс для обчислення розміру шкоди,заподіяної лісу" № 665 від 23.07.2008";

- перелікову відомість порублених дерев в кварталі 159 виділ 3 Південного лісництва "Харківська лісова науково-дослідна станція" ;

-зразки (спили) пнів дерев відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень;

- інші матеріали, що мають значення для справи.

Крім того, 30.11.2020 до Східного апеляційного гсоподарського суду надійшов лист від завідувача лабораторії економічних та товарознавчих досліджень у резонансних провадженнях Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України, в якому заявник, посилаючись на значну завантаженість судових експертів, що виконують експертизу, просить суд розглянути питання про проведення експертизи у термін, що перевищує 90 календарних днів.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 30.11.2020 поновлено провадження у справі №922/3713/19 для розгляду клопотання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України Марченко Т.В. та Балинян Т.Є. (вх. № 11620) про надання додаткових документів та зразків, необхідних для проведення комплексної судової біологічної та економічної експертизи, призначеної у справі № 922/3713/18. Розгляд клопотання призначено в судове засідання з повідомленням сторін на 10.12.2020 р. о 14:30 год.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 10.12.2020 клопотання завідувача лабораторії економічних та товарознавчих досліджень у резонансних провадженнях Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України про погодження строку проведення експертизи у справі №922/3713/18 та надання висновку у термін, більший ніж 90 днів задоволено.

Погоджено термін проведення експертизи по справі №922/3713/18, що призначена ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020, проведення якої доручено Харківському науково-дослідному інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса у термін, більший ніж 90 днів.

Клопотання судових експертів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України (вх. № 11620) про надання додаткових документів та зразків, необхідних для проведення експертизи у справі № 922/3713/18 задоволено частково.

Зобов`язано відповідача -Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" узгодити з судовим експертом Балинян Т.Є. за тел. (057) 372-17-94 дату та час огляду об`єктів дослідження, а також зобов`язати Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" забезпечити доставку експерта Балинян Т.Є. на місце огляду об`єктів дослідження, що знаходяться в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09.Про дату та час огляду повідомити позивача.

Зобов`язано позивача та відповідача забезпечити судовому експерту Балинян Т.Є. безперешкодний доступ до об`єктів дослідження, розташованих в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09, надання зразків (спилів) пнів дерев відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень, а також належні умови для обстеження об`єктів дослідження.

Провадження у справі № 922/3713/18 зупинено до закінчення проведення призначеної судової експертизи.

Зазначені обов`язки було покладено на сторони ухвалою суду від 10.12.2020 на підставі положень пункту 1 частини 1 статті 13 Закону України "Про судову експертизу", ч. 6 ст. 69, ч.ч. 1, 3 ст. 102, статті 103 Господарського процесуального кодексу України, пункту 2.3 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998р. №53/5, й відповідне обґрунтування наведено в цій ухвалі суду.

Зокрема суд зазначив, що оскільки в клопотанні експерт Балинян Т.Є. просить надати зразки (спили) пнів дерев, відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень, що пов`язано з повним або частковим знищенням об`єктів експертизи або зміною їх властивостей, в той час як на вирішення експетизи суд, окрім питання щодо визначення віку утворених пнів, породи та стану зрубаних дерев поставив також питання щодо визначення діаметру пнів спилених дерев, у зв`язку з чим за характером досліджень вбачається необхідність збереження об`єктів дослідження для їх огляду та заміру експертом за їх місцезнаходженням в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» .

Оскільки для проведення судової експертизи, призначеної у даній справі, необхідним є забезпечення умов роботи судового експерта Балинян за місцезнаходженням об`єктів дослідження, наявна необхідність у зобов`язанні позивача та відповідача забезпечити судовому експерту Балинян Т.Є. безперешкодний доступ до об`єктів дослідження, розташованих в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09 та надання зразків (спилів) пнів дерев відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень.

Враховуючи необхідність забезпечення прибуття експерта для огляду об`єктів дослідження за їх місцезнаходженням, колегія суддів з урахуванням наданих в судовому засіданні 10.12.2020 пояснень експерта Балинян Т.Є. вважала за необхідне зобов`язати відповідача -Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" узгодити з судовим експертом Балинян Т.Є. за тел. (057) 372-17-94 дату та час огляду об`єктів дослідження, а також зобов`язати Державне підприємство "Харківська лісова науково-дослідна станція" забезпечити доставку експерта на місце огляду об`єктів дослідження, що знаходяться в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» ,відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09.

Крім того на відповідача покладено обов`язок повідомити позивача про дату та час огляду об`єктів дослідження.

Проте, 23.06.2021 до Східного апеляційного господарського суду разом із супровідним листом директора Національного наукового центру інституту судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса Міністерства юстиції України № 17972/17973 (вх. № 7200) надійшли матеріалами господарської справи № 922/3713/18 та повідомлення судових експертів зазначеної експертної установи Марченко Т.В. та Коржової Т.О. про неможливість надання висновку експертів від 15.06.2021 № 17972/17973, відповідно до п. 1.13 Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень,затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 08.10.1998 № 53/5, у зв`язку з невиконанням клопотання експертів протягом 45-ти днів з дня його направлення щодо прибуття експерта на місце огляду, надання зразків дослідження, а також повної оплати вартості за проведення комплексної судової біологічної та економічної експертизи.

Оскільки дана справа була зупинена на час проведення призначеної судом експертизи про неможливість проведення якої експерти у встановленому порядку повідомили суд, Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 05.07.2021 у провадження у даній справі поновлено та призначено її до розгляду в судовому засіданні з повідомленням сторін на 02.08.2021 р. о 12:00 год.

29.07.2021 від відповідача надійшло клопотання (вх. № 9716) про повторне призначення у даній справі екологічної експертизи, яке обґрунтоване необґрунтованою відмовою експертної установи від виконання покладених законодавством обов`язків з виконання судової експертизи та складання експертного висновку, що порушує право відповідача на судовий захист та отримання законного й обґрунтованого судового рішення.

Колегія суддів зазначає, що з матеріалів справи вбачається, що неможливість проведення призначеної у даній справі судової експертизи зумовлена невиконанням відповідачем покладених на нього ухвалами суду 15.10.2020 та від 10.12.2020 обов`язків щодо сприяння судовому експерту у проведенні судової експертизи, виконуючи всі вимоги судового експерта, зокрема, шляхом надання додаткових документів, узгодження з судовим експертом дати та час огляду об`єктів дослідження, забезпечення доставки експерта на місце огляду об`єктів дослідження, забезпечення судовому експерту безперешкодного доступ до об`єктів дослідження, розташованих в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09, надання зразків (спилів) пнів дерев відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень, а також належні умови для обстеження об`єктів дослідження, які відповідач всупереч вимог чинного законодавства намагався перекласти на судових експертів, а також невиконання обов`язку щодо оплати судової експертизи.

Так, відповідно до положень Інструкції про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 року № 53/5 (Далі по тексту Інструкція), експертиза проводиться після подання органом (особою), який (яка) її призначив(ла) (залучив(ла) експерта), матеріалів, оформлених згідно з вимогами процесуального законодавства та цієї Інструкції (п. 3.1. Інструкції)

До експертної установи (експерту) надаються: документ про призначення експертизи (залучення експерта), об`єкти, зразки для порівняльного дослідження та, за клопотанням експерта, - матеріали справи (протоколи оглядів з додатками, протоколи вилучення речових доказів тощо)(п. 3.2. Інструкції).

Вилучення об`єктів, що підлягають дослідженню, та відібрання зразків оформлюються протоколом згідно з вимогами процесуального законодавства. У них, крім загальних реквізитів такого роду документів, зазначається, які саме зразки були вилучені або відібрані, їх кількість, умови відбору або вилучення, а також інші обставини, що мають значення для вирішення поставлених питань. Протокол підписується всіма особами, які брали участь у вилученні об`єктів, відібранні зразків.

Об`єкти дослідження надсилаються в експертну установу (експертові) в упаковці, яка забезпечує їх збереження, та засвідчуються особою у передбаченому законодавством порядку. Речові докази і порівняльні зразки упаковуються окремо.

Для відібрання зразків орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), може залучити спеціаліста.(п. 3.4 Інструкції).

Якщо необхідно провести експертизу (дослідження) на місці події або огляд об`єкта за його місцезнаходженням, орган (особа), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта) (замовив(ла) дослідження), повинен(на) забезпечити прибуття експерта, безперешкодний доступ до об`єкта, а також належні умови для його роботи, а в разі потреби викликати учасників процесу або інших осіб. У разі неявки осіб чи їх законних представників, що викликалися, у визначений час на місце події або огляду об`єкта дослідження (огляд) проводиться без їх участі, про що зазначається у висновку(п. 3.9. Інструкції).

Виходячи з наведеного, організація проведення, доставка, безперешкодний доступ до об`єктів дослідження, організація огляду об`єктів за їх місцезнаходженням, отримання зразків дослідження, повідомлення сторін по справі покладається на орган, що призначив проведення експертизи, або на залучених судом сторін по справі.

Вищевказаними ухвалами Східного апеляційного господарського суду зазначені обов`язки, а також оплата призначеної судом експертизи покладені на відповідача по справі.

Відповідно до п. 1.13. Інструкції, строк проведення експертизи встановлюється керівником експертної установи (або заступником керівника чи керівником структурного підрозділу) і не повинен перевищувати 90 календарних днів.

У разі значного завантаження експерта (за наявності у нього на виконанні одночасно понад десять експертиз, у тому числі комісійних та комплексних) більший розумний строк установлюється за письмовою домовленістю з органом (особою), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), після попереднього вивчення експертом наданих матеріалів.

Час попереднього вивчення матеріалів не повинен перевищувати п`ятнадцяти робочих днів.

У разі невиконання клопотань експерта щодо надання додаткових матеріалів, несплати вартості експертизи протягом 45 календарних днів з дня направлення клопотання в порядку, передбаченому чинним законодавством, незабезпечення прибуття експерта, безперешкодного доступу до об`єкта дослідження, а також належних умов для його роботи (учинення перешкод з боку сторін, що беруть участь у справі, в обстеженні об`єкта) матеріали справи повертаються органу (особі), який (яка) призначив(ла) експертизу (залучив(ла) експерта), із зазначенням мотивованих причин неможливості її проведення.

Незважаючи на те, що з часу отримання відповідачем 30.12.2020 ухвали суду від 10.12.2020 на час повернення даної справи з експертної установи із повідомленням про неможливість проведення експертизи 02.07.2020 минуло більше семи місяців, відповідачем не було виконано вимоги цієї ухвали щодо повної оплати експертизи, узгодження із судовим експертом дати, часу огляду об`єктів дослідження, забезпечення доставки експерта на місце огляду об`єктів дослідження, що знаходяться в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» , відомості щодо яких містяться в Акті перевірки від 20.11.2018 № 933/01-04/05-09 із повідомленням позивача про дату та час огляду повідомити позивача,забезпечення експерту безперешкодного доступу до об`єктів дослідження, надання зразків (спилів) пнів дерев відносно яких ставляться питання, для стаціонарних лабораторних біологічних досліджень, а також належні умови для обстеження об`єктів дослідження.

В повідомленні про неможливість надання висновку експерта від 15.06.2021 зазначено, що направленими на адресу ННЦ ІСЄ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. листами датованими 13.01.2021 та від 14.05.2021 відповідач звертався з проханням організаційно вирішити та узгодити зі сторонами у справі, а також зі слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області питання ідентифікації пнів дерев та інших організаційних питань щодо виїзду експерта до об`єктів дослідження в цілях виконання ухвали Східного апеляційного господарського суду відь 10.12.2020 у справі № 922/3713/18; У відповідь на зазначені листи ННЦ ІСЄ ім. засл. проф. Бокаріуса М.С. листами від 22.01.2021 вих. № 99/06-22/16/21 та від 26.05.2021 вих. № 1012/15-15/21 повідомляло про те, що всі організаційні питання щодо виїзду експерта на місце огляду об`єктів дослідження, отримання зразків дослідженя, залучення сторін по справі, слідчих органів та всі узгодження щодо цього покладається на орган, що призначив проведення експертизи або на залучені судом сторони, а також звертався з проханням до відповідача узгодити час та місце виїзду експерта, повідомляв про необхідність оплати вартості комплексної судової біологічної та економічної експертизи в повному обсязі .Однак жодного разу дата виїзду експерта не була узгоджена, що унеможливлює виконання покладених на експерта обов`язків.

З матеріалів справи вбачається, що в листах від 13.01.2021 та від 14.05.2021 відповідач повідомив керівника Наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про те, що ДП Харківська лісова науково-дослідна станція підтверджує готовність доставити експерта Балинян Т.Є. на місце огляду об`єктів дослідження, що знаходяться в кв.36 вд.4; кв.159 вд 3; кв.90 вд. 1 Південного лісництва Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція» з віднесенням понесених витрат на таку доставку на відповідача, а також про те, що ідентифікація пнів на зазначених ділянках, відомості щодо яких містяться в Акті перевірки може бути здійснена виключно представниками Державної екологічної інспекції у Харківській області, які такі пні в лісі вишукували та підписували Акт перевірки, у зв`язку з чим відповідач не має можливості виконати зазначену дію без участі представників Інспекції. Також відповідач зазначив про неможливість здійснення без дозволу слідчого зміни фізичного стану пнів дерев у кварталі 90 вд. 1 Півленного лісництва у зв`язку з тим, що за фактом незаконної рубки у вказаному місці здійснюється кримінальне провадження.

З огляду на наведене, відповідач в цих листах просив керівника Наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса організаційно вирішити та узгодити, зокрема день (дні) та години, а також конкретне місце, від якого відповідач може доставити експерта Балинян Т.Є. на місце огляду об`єктів дослідження та узгодити з Державною екологічною інспекцією у Харківській області питання ідентифікації пнів дерев, відомості щодо яких містяться в Акті перевірки у всіх трьох кварталах. Також відповідач в цих листах просив узгодити зі слідчим СВ Дергачівського ВП ГУ НП в Харківській області можливість отримання судовим експертом зразків(спілів) пнів дерев, внесених до Акту перевірки по кварталу 90 вд. 1 Південного лісництва.

З наведеного вбачається, що відповідач всупереч вимог ухвал суду від 15.10.2020 та 10.12.2020 та вимог чинного законодавства, протягом всього достатньо тривалого часу проведення призначеної у даній справі експертизи, ухилявся від покладених на нього судом обов`язків, безпідставно висуваючи експертній установі умови, при виконанні яких останньою він виконуватиме відповідні обов`язки, перекладаючи тим самим їх виконання на таку установу, що зумовило неможливість проведення судової експертизи.

При цьому відповідач безпідставно посилається на неможливість здійснення ідентифікації пнів без участі представників Державної екологічної інспекції , оскільки з Акту перевірки та відомостей переліку пнів вбачається, що відповідні відомості щодо зрубаних(пошкоджених) дерев вносились Інспекцією до матеріалів перевірки саме за участю фахівців відповідача, які направлялись останнім для участі у перевірці, крім того саме працівниками відповідача складалися Польові переліки пнів незаконно зрубаних дерев та чагарників в кв. 36 вид. 4, кв. 90 вид. 1 Південного лісництва, на які відповідач посилався в обгрунтування своїх заперечень проти позову .

Посилаючись на необхідність узгодження зі слідчим СВ Дергачівського ВП ГУНП в Харківській області питання ідентифікації пнів дерев та інших організаційних питань щодо виїзду експерта до об`єктів дослідження, відповідач не надав та з матеріалів справи не вбачається обставин щодо накладення арешту на об`єкти дослідження чи інші обставини, які перешкоджають доступ до цих об`єктів у зв`язку із кримінальним провадженням.

Крім цього в зазначених листах відповідач повідомив керівника Наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса про відсутність наміру сплачувати повну вартість експертизи, посилаючись на те, що послідовність та взаємозв`язок проведення експертних досліджень є такими, що виконання судово-економічних досліджень може бути здійснене виключно після отримання вихідних даних судової біологічної експертизи, а тому виконання економічних досліджень та їх оплата має бути відтермінована до моменту отримання експертом біологом вихідних даних.

Також відповідач вказував на те, що оскільки ухвалою суду від 15.10.2020 у даній справі було призначено екологічну експертизу, а експертною установою проводиться комплексна судова біологічна та економічна експертиза, він оплатив проведення експертизи лише в частині біологічних досліджень.

З матеріалів справи вбачається, що експертною установою на оплату призначеної судом у даній справі експертизи виставлено рахунок від 10.11.2020 № 2106 на суму 22064,40 грн. на оплату біологічної експертизи та рахунок від 13.11.20 № 2130 на суму 22064,40 грн. на оплату економічної експертизи.

Натомість відповідачем платіжним дорученням від 30.12.2020 було сплачено лише рахунок від 10.11.2020 № 2106 на суму 22064,40 грн. за проведеня біологічної експертизи.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до пункту 4.2. Інструкції в редакції, чинній на час призначення експертизи у даній справі, у разі коли призначена первинна, додаткова, повторна або комплексна експертиза за процесом дослідження чи наданими об`єктами не є такою по суті, керівник експертної установи організовує проведення відповідної експертизи, а у вступній частині висновку зазначаються мотиви зміни її процесуального визначення відповідно до законодавства.

Листом від 18.11.2020 № 5307/05-23/16/15-20 завідувач лабораторії економічних та товарознавчих досліджень у резонансних провадженнях Наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса повідомив суд, що за ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 15.10.2020 у справі № 922/3713/18 проводиться комплексна судова біологічна та економічна експертиза.

В листі від 22.01.2021 № 99/06-22/16/21 завідувач лабораторії економічних та товарознавчих досліджень у резонансних провадженнях Наукового центру Інститут судових експертиз ім. Засл. проф. М.С. Бокаріуса повідомив суд про висловлену відповідачем в листі від 13.01.2021 відмову від оплати експертизи в частині економічних досліджень до отримання вихідних даних біологічного дослідження, зазначивши при цьому, що згідно з п. 4.2. Інструкції, дана судова експертиза проводиться як комплексна судова біологічна та економічна експертиза, у зв`язку з чим для її проведення необхідна повна, а не часткова оплата за судово-біологічні дослідження.

Отже, з огляду на наведені обставини невиконання відповідачем обов`язків з повної оплати призначеної судом експертизи та обов`язків щодо сприяння експертам у її проведенні, які зумовили неможливість надання експертного висновку, колегія суддів відмовляє в задоволенні клопотання відповідача про повторне призначення експертизи у даній справі.

Отже, оскільки неможливість проведення призначеної судом судової експертизи у даній справі є наслідком невиконання останнім покладених на нього судом у відповідності до чинного законодавства обов`язків, експертиза призначалась за клопотанням відповідача у зв`язку із запереченням ним зафіксованих в Акті перевірки вихідних даних виявлених порушень, від яких відповідно до «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665 залежить розмір спірної суми шкоди, судом узгоджено максимальний термін проведення експертизи, враховуючи принцип змагальності, приймаючи до увагу те, що законність процедури призначення перевірки, її проведення та складання за її результатами Акту підтверджено рішеннями адміністративних судів, колегія суддів дійшла висновку, що відповідачем не доведено недостовірність даних щодо зафіксованих в Акті порушень, а тому цей Акт разом з відомостями переліку пнів зрубаних дерев, є належними, допустимим, достовірним та вірогідними доказами вчинення відповідачем правопорушення у вигляді незабезпеченні належної охорони, збереження та використання лісових ресурсів, які перебувають у постійному користуванні підприємства відповідача, які призвели до незаконної вирубки (пошкодження) дерев та заподіяння таким порушенням державі збитків.

При цьому розмір збитків,завданих державі внаслідок зазначених порушень правомірно обчислено позивачем на підставі «Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу» затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665,виходячи з вихідних даних, зазначених в Акті перевірки та та відомостях переліку пнів.

Посилання апелянта на те, що незаконна вирубка дерев була здійснена невстановленими особами, про що відповідачем було подано відповідні заяви до правоохоронних органів, не підтверджено Порядком проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць) в лісництвах та здійснення комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів, регламентованим Інструкцією про порядок проведення ревізій лісових обходів, затвердженої наказом Державного комітету лісового господарства України №23 від 08.02.2010.

Вказана інструкція встановлює порядок проведення ревізій лісових обходів (майстерських дільниць) в лісництвах на предмет збереження лісів і майна, яке знаходиться під охороною матеріально-відповідальних осіб державної лісової охорони, здійснення ними комплексу лісогосподарських та лісоохоронних заходів, відповідно до встановлених вимог (пункт 1.1), що підтверджується Актами ревізій щодо зафіксації незаконно знесених дерев, Книгами обліку лісопорушень, як це передбачено пунктом 2.6 Інструкції.

Разом з тим, з Книги обліку лісопорушень вбачається, що інформація про лісопорушення в кв. 36 вид. 4,кв. 90 вид. 1,кв. 107 вид. 2 Південного лісництва, кв. 148 вид. 1, кв. 269 вид. 4 Дергачівського лісництва, кв. 92 вид. 10 Липецького лісництва відповідачем вносилась до цієї книги, або у день, або наступного дня після виявлення цих порушень працівниками Державної екологічної інспекції.

Таким чином, відповідачем не дотримано процедури перевірки лісових ресурсів, які знаходяться у його постійному користуванні.

Посилання представника відповідача на дотримання та виконання відповідачем п. 2.5 Інструкції з оформлення органами Державного комітету лісового господарства України матеріалів про адміністративні правопорушення, яким встановлено спосіб дії посадових осіб державної лісової охорони в разі виявлення фактів порушення вимог лісового законодавства та щодо звернення до органів поліції стосовно незаконної порубки, суд вважає безпідставними, оскільки вирубка дерев у кв. 90 вид. 1 Південного лісництва була здійснена невстановленими особами, про що відповідачем було подано відповідну заяву до Дергачівського відділу поліції ГУНП України в Харківській області 20.11.2018 ,тобто лише наступного дня після закінчення перевірки, під час здійснення якої працівники Державної екологічної інспекції у Харківській області виявили зазначене порушення.

Судова колегія відхиляє посилання відповідача на те, що під час проведення планової перевірки Державною екологічною інспекцією у Харківській області не встановлювалось чи є пні дерев сухими або сироростучими, а вимірювання товщини пнів відбувались всупереч існуючий методиці обрахування з використанням неналежного вимірювального засобу, з матеріалів справи вбачається, що під час перевірки ДП "Харківська лісова науково-дослідна станція" посадовими особами Держекоінспекції складено відомості переліку пнів зрубаних дерев, в яких зазначено відомості щодо кількості пнів сухостійних та сироростучих дерев.

Посилання відповідача на те, що вимірювальні засоби, якими здійснювався обмір діаметрів дерев, внесених до розрахунків шкоди згідно акту перевірки, є невідомого походження, суд вважає безпідставними, оскільки проведення замірів пнів Держекоінспекція здійснювала вимірювальною металевою рулеткою Р20УЗК зав. № 100135, про що зазначено у відомостях переліку пнів зрубаних дерев.

Разом з тим з наданих відповідачем в підтвердження своїх доводів щодо порушення позивачем процедури нарахування шкоди та невірного визначення параметрів незаконно знесених дерев складених працівниками відповідача Польових переліках пнів незаконно зрубаних дерев та чагарників в кв. 36 вид. 4 , кв. 90 вид.1 Південного лісництва не зазначено відомостей щодо того, за допомогою якого вимірювального пристрою здійснювався замір пнів(т. 2 а.с. 57,66).

Відповідач безпідставно посилається на те, що 12 шт пнів дерев сосни звичайної, які було виявлено у кв. 159 вид. 3 Південого лісництва лісовою охороною лісництва спільно з інспекторами Держекоінспекції під час проведення перевірки, раніш були вже оформлені із переданням відповідних матеріалів до Київського РВГУВС в Харківській області, оскільки докази відповідного оформлення та передання матеріалів до РВГУВС в Харківській області в матеріалах справи відсутні.

При цьому відповідач безпідставно зазначає, що зразки зазначених пнів для встановлення віку їх утворення було передано для дослідження до Українського науково-дослідного інституту лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г.М. Висоцького, яким за результатами їх дослідження встановлено вік утворення пнів, оскільки з Акту № 1 обстеження лісової ділянки з наявністю пеньків дерев сосни звичайної від 17.12.2018, Результатів аналізу зразків деревини, відібраних із пнів дерев сосни звичайної у кв. 159 вид. 3 Південного лісництва на предмет часу їх утворення, Акту від 19.12.2018 № 2 щодо визнання терміну утворення пнів (віку пнів) у кварталі 159 вид.3 Південного лісництва (т. 2 а.с. 192-197) , які складено працівниками вказаного Інституту не вбачається, що Інститутом здійснено відбір зразків та дослідження саме тих пнів, які зазначені у відомості переліку пнів зрубаних дерев у кв. 159 вид. 3 Південного лісництва,складеному працівниками Держекоінспекції. (т. 1 а.с. 47).

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що заявлений позивачем до стягнення розмір шкоди ще до звернення до суду з позовом було частково відшкодовано державі особами, які за укладеними з відповідачем договорами підряду проводили роботи в порядку здійснення лісогосподарського заходу з вибіркової санітарної рубки з порушенням технологічного процесу та гр. ОСОБА_3 , у Липецькому лісництві в кв. 92 вд. 10, Дергачівському лісництві кв. 269 вд. 4 та кв 148 вд. 1,Піденному лісництві в кв. 107 вд. 2 , кв.36 вд. 4 (частково), за відповідні порушення вказані особи були притягнені до адміністративної відповідальності за статтею 65 КУпАП, сплатили накладений за ці порушення штраф та шкоду лісовому господарству, що виключає повторне відшкодування відповідних сум шкоди за рахунок відповідача.

Так, в кв. 92 вд10 Липецького лісництва роботи з виконання вибірково санітарної рубки проводив ФОП Акімов Д.М. згідно з договором від 29.10.2018 № 357.

За фактом пошкодження дерев на зазначеній ділянці лісовою охороною лісництва складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 15.11.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення №37 від 15.11.2018. постанова про накладання адміністративного стягнення №37 від 20.11.2018.

ФОП Акімовим Д.М. було сплачено накладений за вказане порушення штраф в розмірі 85.00 гри. за ст.65 КУпАП та сума шкоди лісовому господарству врозмірі 4712,68 грн. сплачена до бюджету в повному обсязі.

В кв. 269 вид. 4 Дергачівського лісництва роботи з виконання вибірково

санітарної рубки проводив ФОП Загревський А.О. згідно з договором від 11.09.2018 №270.

За фактом пошкодження дерев на зазначеній ділянці лісовою охороною лісництва складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 16.11.2018 року, протокол про адміністративне правопорушення №41 від 16.11.2018, постанова про накладання адміністративного стягнення №41 від 19.11.2018.

ФОП Загревський А.О. було сплачено накладений за вказане порушення штраф в розмірі 85.00 гри. за ст.65 КУпАП та сума шкоди лісовому господарству в

розмірі 2089,71 грн. сплачена до бюджету в повному обсязі.

В кв. 148 вд.1 Дергачівського лісництва роботи з виконання вибіркової санітарної рубки проводив ФОП Войченко Г.В. згідно з договором від 09.07.2018 №207.

За фактом пошкодження дерев на зазначеній ділянці лісовою охороною лісництва було складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.11.2018, протокол про адміністративне правопорушення №40 від 14.11.2018 року, постанова про накладання адміністративного стягнення №40 від 15.11.2018.

ФОП Войченко Г.В. було сплачено накладений за вказане порушення штраф в розмірі 85 грн. за ст.65 КУпАП та сума шкоди лісовому господарству в розмірі в розмірі 2471,68 грн. сплачена до бюджету в повному обсязі.

В кв. в кв.107 вид. 2 Південного лісництва роботи з виконання вибіркової санітарної рубки проводив ФОП Бельський Ю.В. згідно з договором від 10.09.2018 №266.

За фактом пошкодження дерев на зазначеній ділянці Лісовою охороною лісництва складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 22.11 2018 року, протокол про адміністративне правопорушення №23 від 22.11.2018 та постанову про накладання адміністративного стягнення №23 від 22 листопада 2018 року

ФОП Бельським Ю.В, було сплачено накладений за вказане порушення штраф в розмірі 85 грн. за ст.65 КУпАП в сумі 85,00 грн. та сума шкода лісовому господарству в розмірі 3179,64 грн. сплачена до бюджету в повному обсязі.

В кв. 36 вд. 4 Південного лісництва вирубка та пошкодження дерев була здійснена гр. Хуповцем В.І.

За даним фактом порушення лісництвом було складено Акт огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 12.11.2018, протокол про адміністративне правопорушення №22 від 14.11.2018, постанова про накладання адміністративного стягнення від 15.11.2018.

Гр. ОСОБА_3 , було сплачено накладений за вказане порушення штраф в розмірі 85 грн.за ст.65 КУпАП та частково відшкодована сума шкоди лісовому господарству в розмірі 6705,10грн.

На підставі викладеного колегія суддів дійшла висновку про часткове задоволення позовних вимог і вважає, що стягненню підлягає розмір шкоди, визначений шляхом зменшення заявленого позивачем розміру шкоди на відповідні суми, що відшкодовані зазначеними вище особами, а саме підлягає стягненню з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" на користь Держави:

- на р/р 33114331020555 Малоданилівської ОТГ, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 длязарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України і ЕАП), шкода, заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 144403,50 грн.;

- на р/р 33111331020213 Русько-Лозівської сільської ради, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкода, заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 18834,67грн.;

- на р/р 33115331020004 УК у Київському районі м. Харків, код ЄДРПОУ 37999675, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАГІ), шкода, заподіяна державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 43080,67 грн.

В іншій частині позову слід відмовити.

Разом з цим господарський суд першої інстанції зазначених обставин не з`ясував, стягнувши з відповідача заявлений позивачем розмір шкоди в повному обсязі, у зв`язку з чим апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а оскаржуване рішення -відповідній зміні.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати за подання позовної заяви і апеляційної скарги покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Виходячи з наведеного, керуючись ст.ст. 129, 256, 269, 270, 273, п. 2 ч. 1 ст. 275, п. 1 ч. 1 ст. 277, 282-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Харківської області від 30.07.20 у справі № 922/3713/18 змінити, виклавши його в наступній редакції:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова, код ЄДРПОУ 00994058) на користь Держави:

- на р/р 33114331020555 Малоданилівської ОТГ, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 длязарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України і ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 144403,50 грн.;

- на р/р 33111331020213 Русько-Лозівської сільської ради, УК у Дергачівському районі Харківської області, код ЄДРПОУ 37981703, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАП), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 18834,67грн.;

- на р/р 33115331020004 УК у Київському районі м. Харків, код ЄДРПОУ 37999675, МФО 899998, символ звітності 331 для зарахування по коду бюджетної кваліфікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності» , в установі банку - Казначейство України (ЕАГІ), шкоду, заподіяну державі внаслідок порушення природоохоронного законодавства в розмірі 43080,67 грн.

В іншій частині позову відмовити.

Стягнути з Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова, код ЄДРПОУ 00994058) на користь Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518) - 3094,69 грн. витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви .

Стягнути з Державної екологічної інспекції у Харківській області (61166, м. Харків, вул. Бакуліна, 6, код ЄДРПОУ 37999518)на користь Державного підприємства "Харківська лісова науково-дослідна станція" (62340, Харківська обл., Дергачівський р-н, село Черкаська Лозова, код ЄДРПОУ 00994058) 431,23 грн. витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Доручити господарському суду Харківської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.Порядок і строк її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 12.08.2021

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя Л.І. Бородіна