Постанова

від 04.09.2007 по справі 16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

16/217

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА  

04 вересня 2007 р.                                                             Справа  № 16/217

За позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Перевал”, смт. Воловець

до відповідача 1 Свалявської міжрайонної державної податкової інспекції, м. Свалява

до відповідача 2 Головного управління Державного казначейства України у Закарпатській області ,м.Ужгород

про визнання протиправною бездіяльності при складанні довідки №4-2300/20458698 та №3-2300/20458698 від 16.03.07р., п. №1 акту №4-23-00/20458698 від 11.04.07р.; визнання підтвердженими за результатами перевірки заявлених сум бюджетного відшкодування за листопад 2006 року у сумі 360437 грн., за грудень 2006 року у сумі 250872 грн. та за січень 2007 року у сумі 200756 грн. та стягнення цих сум з Державного бюджету,

Секретар судового засідання –А. В. Ряшко  

                                               Суддя  С. Швед

від позивача  –  Митровцій В. І., адвокат (договір від 14.06.07р. №6);

від відповідача 1 –Горінецький В. Й., ст. держподатінспектор (дов. від 12.01.07р. №79/9/10);

від відповідача 2 -- Борейко Л. О., нач. юрвідділу (дов. від 16.01.2007р. №12-09/119);

Прокурор –Роман М. С.

                                        ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Перевал” (далі - Товариство) з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог від 21.08.2007р. просить визнати протиправною бездіяльність  відповідача 1 при складанні довідки №4-2300/20458698 та №3-2300/20458698 від 16.03.07р., п. №1 акту №4-23-00/20458698 від 11.04.07р.; визнати підтвердженими за результатами перевірки заявлені суми бюджетного відшкодування за листопад 2006 року у сумі 360437 грн., за грудень 2006 року у сумі 250872 грн. та за січень 2007 року у сумі 200756 грн. та стягнути ці суми з державного бюджету на користь Товариства.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що за результатами господарської діяльності за період з листопада 2006 року по січень 2007 року включно у нього виникло право на відшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ на загальну суму 812 065 грн., яка підтверджена даними податкового обліку та довідками податкового органу, однак у встановленому порядку йому не відшкодована.

І-й відповідач та його представник позов не визнали, оскільки за приписами Закону України „Про податок на додану вартість” (далі –Закон №168/97-ВР). (п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7) бюджетному відшкодуванню підлягають лише суми ПДВ, які фактично та надмірно сплачені платником податку постачальникам товарів (послуг) у ціні придбання по господарських операціях на внутрішньому ринку України, а не при сплаті ПДВ до Держбюджету при імпорті товарів (робіт, послуг).

2-й відповідач зазначив, що при наявності висновку податкового органу або судового рішення про відшкодування ПДВ, такі будуть виконані органом державного казначейства у встановленому порядку.

Прокурор позовні вимоги не визнав у повному обсязі, оскільки сплачений ПДВ при розмитненні товарів компенсується позивачеві у ціні реалізації товарів на митній території України. Нараховуючи ПДВ у ціні реалізації, позивач податок до держбюджету в натурі не сплачує по причині включення до податкового кредиту сум ПДВ, сплачених при імпорті, і таким чином відшкодовує сплачений ПДВ при розмитненні за рахунок покупців імпортних товарів.

       Дослідивши подані по справі доказові матеріали та заслухавши пояснення представників сторін, суд констатує наступне:

       Матеріалами справи встановлено, що ТОВ „Перевал” є платником податку на додану вартість (свідоцтво про реєстрацію платника податку на додану вартість від 21.12.2000р. №10385229).

          За результатами своєї господарської діяльності позивач просить відшкодувати йому суму 812065,00 грн. податку на додану вартість, яка відображена ним у податкових деклараціях за листопад 2006р. (360437 грн.), грудень 2006р. (250872 грн.)та за січень 2007р. (200756 грн.).

          Підпунктом 7.7.1. пункту 7.7. статті 7 Закону №168/97-ВР (у редакції Закону України „Про внесення змін до Закону України „Про Державний бюджет України на 2005 рік та деяких інших законодавчих актів України” від 25.03.2005р. №2505-ІV) встановлено правило, згідно з яким сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

          При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності –зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

          Відповідно до п.п.7.7.2. п.7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1. цього пункту, має від'ємне значення, то:

          а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

          б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (п.п. 7.7.2. п. 7.7. ст. 7 Закону 168/97-ВР).

          Податковим обліком позивача та даними податкових перевірок з питань достовірності визначення сум бюджетного відшкодування (довідки від 16.03.07р. №4-2300/20458698 (а.с. 10-28), №3-2300/20458698 (а.с. 29-45), акт від 11.04.2007р. №4-23-00/20458698 (а.с. 46-64) підтверджено, що з заявлених до відшкодування сум у листопаді 2006 року у розмірі 360 437 грн.  позивачем фактично сплачено постачальникам товарів (послуг) по операціях на внутрішньому ринку за жовтень (попередній податковий період) ПДВ у сумі 867 грн. (а.с. 22); із заявленої до відшкодування у грудні суми 250 872 грн. фактично сплачено у попередньому податковому періоді постачальникам товарів (послуг) 775 грн. (а.с. 39); із заявленої до відшкодування у січні 2007р. суми 200756 грн. постачальникам сплачено фактично у попередньому періоді 1002 грн. (а.с. 58).

          Таким чином, позовні вимоги про стягнення з держбюджету сум, заявлених до відшкодування у листопаді –грудні 2006р. та січні 2007р., виходячи з приписів п.п.7.7.2. п. 7.2. ст. 7 Закону №168/97-ВР, можуть бути задоволені лише в сумах відповідно 867 грн., 775 грн. та 1002 грн.

          У задоволенні іншої частини заявлених до відшкодування сум ПДВ належить відмовити.

          Що стосується інших вимог за предметом позову (визнання протиправною бездіяльності Відповідача І при складанні довідок та акту з питань відшкодування ПДВ, визнання підтвердженими сум, заявлених до відшкодування), то вони не відповідають матеріально –правовим способам захисту порушеного права платника податків на відшкодування ПДВ, визначеного законом.

          У контексті правових приписів п.п. 7.7.8. п. 7.7. ст. 7 Закону №168/97-ВР та 15.3.1. п. 15.3. ст. 15 Закону України „Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” від 21.12.2000р. №2181-III матеріально –правовим способом захисту порушеного права платника податків на відшкодування бюджетної заборгованості по ПДВ є звернення до суду з позовом про стягнення коштів з держбюджету, а не визнання протиправною бездіяльності податкових органів, затвердження заявлених до відшкодування сум тощо.

          Таким чином, у задоволенні цієї групи позовних вимог також належить відмовити.

          Крім того суд зазначає, що наявні у матеріалах справи податкові декларації по ПДВ свідчать про те, що обсяги імпортованих товарів реалізовувались позивачем на митній території України з нарахуванням ПДВ у ціні реалізації. Отримуючи від покупців суму вартості товарів з ПДВ, позивач компенсує собі сплачений при розмитненні ПДВ за рахунок податкового кредиту по ньому, оскільки включені до ціни реалізації суми ПДВ фактично позивачем до держбюджету не сплачуються, тобто відсутній сам факт надмірної сплати ПДВ до держбюджету, що є обов'язковою умовою для його відшкодування за рахунок коштів державного бюджету відповідно до пункту 1.8. статті 1 Закону України „Про податок на додану вартість”.

          З огляду на наведене позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення бюджетної заборгованості з ПДВ на суму 2644 грн. (за XІ місяць 2006р. –867 грн.; XІІ місяць 2006р. –775 грн. та за І місяць 2007р. –1002 грн.) та 26 грн. у відшкодування судового збору по справі.

          Законодавчі підстави для задоволення  іншої частини позовних вимог відсутні.

       На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 8, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 7-8, 69, 86, 160 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задоволити частково.

2. Стягнути з державного бюджету на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Перевал” (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 10/16, код 20458698) суму 2670 грн. (у т. ч. 2644 грн. бюджетної заборгованості по ПДВ, 26,00 грн. у відшкодування судового збору).

3. У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

       4. Постанова суду набирає законної сили в порядку, встановленому статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України, і може бути оскаржена за правилами, передбаченими статтями 185-187 цього Кодексу.

       Суддя                            С. Швед