Рішення

від 03.11.2020 по справі 923/626/20

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХЕРCОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул.Театральна,18, м. Херсон, 73000,

тел./0552/26-47-84, 49-31-78, факс 49-31-78, веб сторінка: ks.arbitr.gov.ua/sud5024/

РІШЕННЯ

Іменем України

03 листопада 2020 року Справа № 923/626/20

Господарський суд Херсонської області у складі судді Гридасова Ю.В., за участю секретаря судових засідань Бурдюг Т.М., розглянув у відкритому судовому засіданні справу

за первісним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (с. Підвиноградів, Виноградського району, Закарпатської області),

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (м. Олешки, Херсонської області),

про стягнення 710 000 грн. 00 коп.,

та за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (м. Олешки, Херсонської області),

до відповідача за зустрічним позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (с. Підвиноградів, Виноградського району, Закарпатської області),

про визнання договору недійсним,

за участю представників:

позивача за первісним позовом - не прибув,

відповідача за первісним позовом - Оганян Г.В., адвокат.

Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" (позивач за первісним позовом) 25.06.2020 року звернувся до Господарського суду Херсонської області з позовною заявою у якій просить стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" (відповідач за первісним позовом) заборгованість за товар в розмірі 710 000 грн. 00 коп., у зв`язку з невиконанням договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2020 року справу розподілено судді Гридасову Ю.В

Ухвалою суду від 26.06.2020 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Розгляд справи ухвалено здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи.

15.07.2020 року до Господарського суду Херсонської області надійшла зустрічна позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" про визнання договору недійсним.

Ухвалою суду від 16.07.20 прийнято зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Агат-Південь" до Товариства з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" про визнання договору недійсним та призначено розгляд зустрічного позову спільно з первісним позовом за правилами загального позовного провадження у підготовчому засіданні на 13 серпня 2020 року о 14:30.

Розгляд справи у підготовчому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 13.08.20 до 14.30 08.10.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 13.08.20, продовжено строк підготовчого провадження до 29.10.20.

Ухвалою у справі, яка занесена до протоколу підготовчого судового засідання 08.10.20, закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні 20.10.20 об 11.30.

Розгляд справи по суті у судовому засіданні відкладався протокольною ухвалою з 20.10.20 до 11.30 03.11.20.

У судовому засіданні 03.11.20 проголошено вступну та резолютивну частини рішення у справі.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом) у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:

20 березня 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА передало для перевірки якісних та технічних характеристик, а товариство з обмеженою відповідальністю АГАТ-ШВДЕНЬ прийняло обладнання (лінія для обробки яблук Apple Working System (виробництво Decco, Італія, рік випуску 2013);

після перевірки обладнання між товариством з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (Постачальник) та товариством з обмеженою відповідальністю АГАТ- ШВДЕНЬ (Покупець) укладено договір постачання №01/2017 від 13.04.2017 року та підписано специфікацію до договору (копія договору та специфікації додаються (додаток №2 та М3 відповідно);

17.04.2017 року між сторонами підписано акт приймання-передачі №1 до договору №1/2017 від 13.04.2017 року. Так як обладнання перебувало у відповідача, фактично було передано 20.03.2017 року, а тому в акті приймання-передачі було зазначено дату фактичної передачі обладнання (20.03.2017 року), в той час як договірні відносини сторони узгодили 13.04.2017 року, після чого підписали договір постачання;

оплату за Товар товариство з обмеженою відповідальністю АГАТ- ПІВДЕНЬ здійснило частково в розмірі 200 000,00 грн., а саме: 29.03.2017 року - 100 000 грн., 05.05.2017 року - 50 000 грн., 17.05.2017 року 50 000 грн.;

станом на момент звернення до суду заборгованість товариства з обмеженою відповідальністю АГАТ-ПІВДЕНЬ становить 1 060 000 грн.;

при цьому, з врахуванням строків позовної давності, Позивач за первісним позовом вважає за необхідне визначити ціну позову в розмірі 710 000,00 грн.;

Позивач за первісним позовом у тексті зазначеної позовної заяви зазначає, що оригінали письмових доказів, зазначених у додатках знаходяться у нього.

Позивач за первісним позовом (відповідач за зустрічним позовом), повідомлений про час, дату і місце проведення засідання господарського суду належним чином, відповідно до ст. ст. 120, 242 Господарського процесуального кодексу України, шляхом направлення ухвал суду рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення на адресу місцезнаходження, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, не скористався своїм правом на участь у вирішенні спору у судовому засіданні, надіславши клопотання про розгляд справи без участі його представника.

Відповідач за первісним позовом (позивач за зустрічним позовом) у заявах по суті справи посилається на наступні обставини:

Відповідач за первісним позовом договір постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року не укладав на не підписував;

на підставі договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року оплату не проводив;

обладнання за договором постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року від Позивача за первісним позовом не отримував.

Представник Відповідача під час розгляду справи по суті у судовому засіданні (у вступному та заключному слові) заперечував проти первісних позовних вимог та аргументів Позивача за первісним позовом, викладених останнім у заявах по суті справи, а також підтримав зустрічні позовні вимоги.

Позивачем за первісним позовом під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

25.06.20 - первісний позов;

10.08.20 - клопотання про відкладення підготовчого судового засідання;

11.09.20 - заява про вступ у справу як представника;

06.10.20 - відзив на зустрічний позов;

19.10.20 - заява про розгляд справи за відсутності представника;

27.10.20 - заява про розгляд справи за відсутності представника.

Відповідачем за первісним позовом під час судового розгляду справи подані наступні заяви (по суті справи та з процесуальних питань):

15.07.20 - зустрічна позовна заява;

15.07.20 - клопотання про витребування оригіналів письмових доказів;

15.07.20 - відзив на первісну позовну заяву;

15.07.20 - клопотання про розгляд справи за правилами загального позовного провадження;

14.08.20 - заява про залучення до матеріалів справи письмових доказів та ознайомлення з матеріалами справи;

10.09.20 - заява про вступ у справу як представника;

08.10.20 - клопотання щодо судових витрат;

28.10.20 - клопотання про виправлення описки.

Заслухавши вступне та заключне слово представника відповідача за первісним позовом (позивача за зустрічним позовом), з`ясувавши обставини на які учасники справи посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, дослідивши у судовому засіданні докази, якими вони обґрунтовуються, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ч. 2 ст. 76 ГПК України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 237 ГПК України при ухваленні рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження.

Підставою звернення Позивача за первісним позовом до суду є та обставина, що 13.04.2017 року сторонами справи нібито було укладено договір постачання № 01/2017, підписано акт приймання-передачі до договору, а відповідачем прийнято лінію для обробки яблук Apple Working System та не оплачено його вартість.

ОСОБА_1 , є учасником товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (код за ЄДРПОУ 40404390) та з 08.04.2016 року його директором.

Доводи та пояснення Позивача за первісним позовом не підтверджуються матеріалами справи, оскільки підписи керівника Відповідача за первісним позовом на доданих до первісного позову копіях Договору постачання № 01/2017 від 13.04.17 (аркуші справи 5 - 7), специфікації до нього (аркуші справи 8 - 9) та акті приймання-передачі № 1 від 13.04.17 не схожі на підписи керівника Відповідача за первісним позовом, що наявні у Статуті останнього (аркуш справи 39), у наказі № 1 від 05.04.16 (аркуш справи 40).

Отже, підписи ОСОБА_1 у доданих до первісного позову документах виконані від його імені іншою особою.

Таким чином, Позивач за зустрічним позовом не виражав своєї волі на укладення Договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року, не укладав та не підписував жодних правочинів та документів направлених на виконання умов оскаржуваного Договору, в тому числі специфікації № 1 до договору від 13.04.2017 року та акту приймання-передачі № 1 від 20.03.2017 до Договору і не надавав будь-якій особі відповідних повноважень.

Щодо посилань Позивача за первісним позовом на те, що Відповідачем за первісним позовом було оплачено частину вартості обладнання, визначеного договором № 01/2017 від 13.04.2017, у розмірі 200 000 гривень, судом приймаються до уваги аргументи Відповідача за первісним позовом про те, що ТОВ АГАТ-ПІВДЕНЬ проводило оплату за товар - лінію сортування фруктів за іншим договором № 01/2017 від 20.03.2017 року, на підставі рахунку на оплату № 1 від 29.03.2017 року яка, як стверджує Відповідач за первісним позовом, так і не була поставлена та передана у власність ТОВ АГАТ-ПІВДЕНЬ .

Ухвалою у справі від 16.07.2020 року, з урахуванням ухвали про виправлення від 29 жовтня 2020 року, суд, за клопотанням Відповідача за первісним позовом, зобов`язав Товариство з обмеженою відповідальністю "РАЙДУГА" до 12.08.2020 року надати суду: оригінал договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017, оригінал специфікації № 1 від 13.04.2017 до договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017, оригінал акту приймання-передачі № 1 від 20.03.2017 до договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017.

У письмовому клопотанні про відкладення підготовчого засідання від 10.08.20 (аркуш справи 72) Позивач за первісним позовом повідомив суду про те, що оригінали договору постачання № 01/2017 від 13.04.2017, специфікації до нього № 1 від 13.04.2017 та акту приймання-передачі № 1 від 20.03.2017 у позивача за первісним позовом відсутні.

Разом з тим, Позивач у первісній позовній заяві стверджує, що оригінали доданих до вказаного позову копій письмових доказів знаходяться саме у нього.

Відповідно до ч. 6 ст. 91 ГПК України якщо подано копію (електронну копію) письмового доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал письмового доказу.

Якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (електронної копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

За вказаних обставин судом не беруться до уваги додані до первісної позовної заяви копії письмових доказів, оригінали яких Позивач за первісним позовом відмовився надати на вимогу суду.

Аргументи, наведені Позивачем за первісним позовом (Відповідачем за зустрічним позовом), щодо наявності підстав для задоволення первісного позову та відсутності підстав для задоволення зустрічного позову не приймаються судом, оскільки не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Аргументи, наведені Відповідачем за первісним позовом (Позивачем за зустрічним позовом), щодо відсутності підстав для задоволення первісного позову та наявності підстав для задоволення зустрічного позову приймаються судом, оскільки відповідають фактичним обставинам справи та вимогам законодавства.

Частина 1 ст. 202 ЦК України передбачає що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, визначені ст. 203 ЦК України, відповідно до якої: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин. Аналогічна правова позиція міститься у пункті 2.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 11 від 29.05.2013 року "Про деякі питання визнання правочинів (господарських договорів) недійсними".

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 3 ст. 203 ЦК України волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Недотримання цієї вимоги є підставою недійсності правочину (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Відповідно до ч. 2, 3 ст. 180 ГК України господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбаченому законом порядку та формі досягнуто згоди по всіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких за вимогою однієї із сторін повинно бути досягнуто згоди. При укладенні господарського договору сторони зобов`язані у будь-якому випадку узгодити предмет, ціну та строк дії договору.

Відповідно до ч. 1 ст. 181 ГК України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду.

Договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії (частини перша та друга статті 640 ЦК України).

Відповідно до ч. 2 ст. 642 ЦК України якщо особа, яка одержала пропозицію укласти договір, у межах строку для відповіді вчинила дію відповідно до вказаних у пропозиції умов договору (відвантажила товари, надала послуги, виконала роботи, сплатила відповідну суму грошей тощо), яка засвідчує її бажання укласти договір, ця дія є прийняттям пропозиції, якщо інше не вказане в пропозиції укласти договір або не встановлено законом.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Відповідно до ст. 193 ГК України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов`язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: відшкодування збитків та моральної шкоди.

Відповідно до ч. 1 ст. 623 ЦК України боржник, який порушив зобов`язання, має відшкодувати кредиторові завдані цим збитки.

Відповідно до ст. 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу. У разі прострочення оплати товару продавець має право вимагати оплати товару та сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.

Відповідно до положень частин 1 та 3 ст. 74, 76 - 79 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.

Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

З`ясувавши викладені обставини, дослідивши у судовому засіданні подані докази, оцінивши аргументи учасників справи, суд дійшов висновку, що права Позивача за первісним позовом, за захистом яких він звернувся до господарського суду, не були порушені Відповідачем за первісним позовом, тому заявлені у первісному позові вимоги не підлягають задоволенню повністю. Натомість зустрічні позовні вимоги підлягають задоволенню повністю оскільки суд дійшов висновку, що права Позивача за зустрічним позовом, за захистом яких він звернувся до господарського суду, були порушені Відповідачем за зустрічним позовом.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи зазначені вище обставини, судові витрати покладаються на позивача за первісним позовом.

З урахуванням викладених обставин та норм права, керуючись ст. 233, 236 - 238, 240, 241, 256, 257, підпунктами 17.1, 17.5. підпункту 17, пункту 1 розділу ХІ Перехідні положення Господарського процесуального кодексу України,

ВИРІШИВ:

1. У задоволенні первісного позову відмовити повністю.

2. Зустрічний позов задовольнити повністю.

3. Визнати недійсним Договір постачання № 01/2017 від 13.04.2017 року, укладений між ТОВ Агат-Південь та ТОВ Райдуга .

4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю РАЙДУГА (адреса місцезнаходження: 90325, Закарпатська область, Виноградський район, село Підвиноградів, вулиця Жовтнева, будинок № 56; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 32695986) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Агат-Південь (адреса місцезнаходження: 75100, Херсонська область, місто Олешки, вулиця гвардійська, будинок № 8; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань: 40404390) 2102грн.00коп. витрат по сплаті судового збору. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційні скарги на рішення суду подаються учасниками справи протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення, через місцевий суд, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності новою редакцією Господарського процесуального кодексу України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Дата складання повного рішення 09 листопада 2020 р.

Суддя Ю.В. Гридасов