Ухвала

від 10.11.2020 по справі 320/11139/20

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

10 листопада 2020 року м. Київ №320/11139/20

Суддя Київського окружного адміністративного суду Брагіна О.Є., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до сільського голови Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Сизона Володимира Григоровича, третя особа: Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення,

у с т а н о в и в:

до суду в інтересах ОСОБА_1 звернувся адвокат ОСОБА_2 , в якому просив визнати протиправним та скасувати розпорядження сільського голови Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Сизона В.Г. №3-ОД від 03.03.2020 про зупинення рішення чергової LVII сесії УІІ скликання Тарасівської сільської ради №21/44 від 27.02.2020 "Про затвердження проекту землеустрою та передачу в приватну власність земельної ділянки гр. ОСОБА_1 ".

Відповідно до ч. 1 ст. 171 КАС України, суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, зокрема чи: 1) подана позовна заява особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність; 2) має представник належні повноваження (якщо позовну заяву подано представником); 3) відповідає позовна заява вимогам, встановленим статтями 160, 161, 172 цього Кодексу; 4) належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності; 5) позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними); 6) немає інших підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених цим Кодексом.

Дослідивши позовну заяву на предмет дотримання вимог процесуального законодавства, суд приходить до висновку про її невідповідність у зв`язку з чим позов підлягає залишенню без руху з наданням заявникові десятиденного строку з моменту одержання копії цієї ухвали для усунення недоліків шляхом подання позову у новій редакції у кількості екземплярів, що відповідає кількості учасників справи із зазначенням у ньому: засобів зв`язку та адреси електронної пошти позивачки; коду РНОКПП відповідача; коду ЄДРПОУ, засобів зв`язку та адреси електронної пошти третьої особи; викладення обставин якими обґрунтовані заявлені вимоги з посиланням на докази, які підтверджують вказані у позові обставини, в тому числі, що функціональне використання земельної ділянки на одержання якої претендує заявниця, передбачено генеральним планом та планом зонування території с.Тарасівки Києво-Святошинського району для сільськогосподарського призначення та відсутність законодавчо встановлених заборон на приватизацію цієї земельної ділянки; обґрунтування порушення рішенням відповідача прав, свобод, інтересів позивачки із визначенням конкретного змісту порушених прав; підтвердження про відсутність аналогічного спору на розгляді іншої судової установи; надання копій усіх сторінок паспорту, довідки про присвоєння ідентифікаційного коду позивачки, викопіювання з генерального плану с.Тарасівки у придатному для читання вигляді; надання доказів на підтвердження поважності пропуску строку звернення до суду.

Одночасно, суд звертає увагу, що наведення змісту положень законів, інших нормативно-правових актів, цитування у позовній заяві їх приписів без відповідної фактичної аргументації оспорюваних дій та/або рішення не є обґрунтуванням твердження про порушення прав та інтересів заявника.

Суд звертає увагу, що у поданій заяві позивачка оскаржує розпорядження відповідача від 03.03.2020, в той час як до суду позовна заява надійшла 06.11.2020, тобто після спливу шестимісячного строку звернення до суду.

Відповідно до положень ч.1 ст. 122 КАСУ позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Відповідно до вимог ч. 2 ст. 122 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Як убачається з ч. 1 ст. 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суддя зауважує, що початок перебігу шестимісячного строку у процесуальному законі визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права. Порівняльний аналіз термінів "дізнався" та "повинен був дізнатись", що містяться у ч. 2 ст. 122 КАС України, дає підстави для висновку про презумпцію можливості та обов`язку особи знати про стан своїх прав, а тому сама по собі необізнаність позивача з фактом порушення її прав не є підставою для автоматичного і безумовного поновлення строку звернення до суду.

Частиною 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску .

В свою чергу судом було встановлено, що позивачем не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку.

Як вже було зазначено судом вище, згідно із частиною 2 статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів .

Суд зазначає, що у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для його поновлення та розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто, обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

В контексті наведеного слід зазначити, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, а також однією із гарантій дотримання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

При цьому, положення повинна слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися, або направлення адвокатом запитів до відповідних органів з метою виконання укладеного між позивачем та адвокатом договору про надання правової допомоги не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

У справах Стаббігс та інші проти Великобританії та Девеер проти Бельгії Європейський суд дійшов висновку, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав.

Крім того, Європейський суд з прав людини у рішенні від 28.03.2006 у справі Мельник проти України зазначив, що правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності.

Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає про те, що процесуальні строки (строки позовної давності) є обов`язковими для дотримання. Правила регулювання строків для подання скарги, безумовно, мають на меті забезпечення належного відправлення правосуддя і дотримання принципу юридичної визначеності. Зацікавлені особи повинні розраховувати на те, що ці правила будуть застосовані (рішення Європейського суду у справі Перез де Рада Каванілес проти Іспанії від 28.10.1998, заява № 28090/95, пункт 45).

Реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції, кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух.

У відповідності до частин 1, 2 статті 123 КАС України, у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду , або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Суд зазначає, що строки звернення до адміністративного суду є аналогом інституту позовної давності, який належить до галузей матеріального приватного права. Під строком звернення до адміністративного суду з позовною заявою слід розуміти проміжок часу після виникнення спору у публічно - правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою про захист своїх прав, свобод чи інтересів, а дотримання такого строку звернення є однією з умов для реалізації права на звернення до суду. Після закінчення цього строку особа не втрачає права звернутися з адміністративним позовом, при цьому, законодавцем врегульовано питання щодо необхідності зазначення поважних підстав для поновлення такого строку.

Таким чином, враховуючи вищевикладене та ту обставину, що позивачем в супереч встановлених вимог чинного процесуального законодавства, при зверненні до адміністративного суду з даною позовною заявою не було подано відповідної заяви про поновлення пропущеного строку, та навіть в прохальній частині позовної заяви позивачем не було заявлено клопотання про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з зазначенням поважності причин пропуску такого строку суд дійшов до висновку про необхідність надання позивачеві десятиденного терміну для звернення до суду із заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду, в якій зазначити поважні підстави, з яких вказаний строк було пропущено, та з наданням доказів на підтвердження цього.

З огляду на те, що матеріали позовної заяви оформлені не належним чином, чого вимагає Кодекс адміністративного судочинства України, суддя визнав за необхідне залишити позовну заяву без руху.

Керуючись ст.ст. 161, 169, 171 КАС України, суд -

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 до сільського голови Тарасівської сільської ради Києво-Святошинського району Київської області Сизона Володимира Григоровича, третя особа: Тарасівська сільська рада Києво-Святошинського району Київської області про визнання протиправним та скасування рішення, - залишити без руху.

Встановити позивачці десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали.

Копію ухвали надіслати позивачці.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду .

Суддя Брагіна О.Є.