Ухвала

від 11.11.2020 по справі 461/8313/20

ГАЛИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ЛЬВОВА

Справа № 461/8313/20

Провадження № 1-кс/461/7219/20

УХВАЛА

про накладення арешту на майно

11.11.2020 року місто Львів

Слідчий суддяГалицького районногосуду містаЛьвова ОСОБА_1 ,за участюсекретаря судовогозасідання ОСОБА_2 ,розглянувши клопотанняслідчого відділурозслідування особливотяжких злочинівслідчого управлінняГУ Національноїполіції уЛьвівській областістарший лейтенантполіції ОСОБА_3 про арешт майна,

встановив:

слідчим управлінням ГУ Національної поліції у Львівській області проводиться досудове розслідування по кримінальному провадженні, відомості про яке 02.10.2020 року внесено до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12020140000000800, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 3, 4 ст. 190 КК України.

Слідчий відділу розслідування особливо тяжких злочинів слідчого управління ГУ Національної поліції у Львівській області старший лейтенант поліції ОСОБА_3 , за погодженням прокурора Львівської обласної прокуратури, звернувся до слідчого судді з клопотанням про накладення арешту на приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна:389031546101), шляхом заборони його відчуження, розпорядження та користування.

Клопотання мотивує тим, що вказане нерухоме майно є речовим доказом по вказаному кримінальному провадженні та відповідає критеріям ст.98 КПК України, має суттєве значення для проведення досудового розслідування та може бути використане як доказ вчиненого кримінального правопорушення.

Слідчий, згідно матеріалів клопотання, просить розгляд справи проводити без його участі.

З метою забезпечення арешту та збереження майна, запобігання його відчуження, вважаю за можливе при розгляді клопотання застосувати положення ч.2 ст.172 КПК України, згідно яких, клопотання слідчого, прокурора, цивільного позивача про арешт майна, яке не було тимчасово вилучене, може розглядатися без повідомлення підозрюваного, обвинуваченого, іншого власника майна, їх захисника, представника чи законного представника, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження.

Дослідивши матеріали клопотання, приходжу до наступного висновку.

Згідно ч.10 ст.170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Вказаною нормою передбачено, що не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура (стаття 2 КПК України).

У відповідності до ст.170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Відповідно до ч.2ст.170 КПК України,арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

У випадку, передбаченому п. 1 ч.2 цієї ж статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним уст. 98 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення. Документи є речовими доказами, якщо вони містять ознаки, зазначені в частині першій цієї статті.

Обґрунтовуючи подане клопотання, слідчий покликається на те, що група осіб, у період з 2019 року по даний час, перебуваючи на території міста Львова, шляхом обману, використовуючи підроблені документи заволодівають об`єктами нерухомості, які перебувають у комунальній та спільній сумісній власності.

В ході досудового розслідування ОСОБА_4 та ОСОБА_5 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 190 КК України.

06 листопада 2020 року приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , визнано речовим доказом в межах кримінального провадження №12020140000000800.

Згідно інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майна, Державного реєстру іпотек, ЄДР заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , на праві приватної власності належить Приватному підприємству «Леохард» (код ЄДРПОУ: 41517816).

Враховуючи вимоги ст. 98 КПК України, з врахуванням представлених в справі матеріалів, нерухоме майно, на яке слідчий просить накласти арешт, є речовим доказом, оскільки являється предметом кримінально протиправних дій.

Так, відповідно до обставин, викладених в клопотанні слідчого, існують обґрунтовані підстави вважати, що мають місце ознаки незаконного заволодіння нерухомим майном. Наведені обставини підлягають перевірці в процесі проведення досудового розслідування. Представлені слідчим у клопотанні документи містять дані щодо наявності обґрунтованих підстав перевірки відомостей щодо ймовірного вчинення кримінального правопорушення.

Таким чином, збереження речових доказів, яким являється предмет протиправних дій, запобігання подальшого їх відчуження, розпорядження та користування, а також заборона пошкодження, знищення, перетворення та користування, має важливе значення для кримінального провадження, а майно,на якепросить накластиарешт слідчий,відповідає критеріям,визначеним уст.170КПК України.

Приймаючи до уваги наведене, враховуючи доведення слідчим правових підстав для застосування арешту майна, необхідність визначення обмежень які встановлюються при накладенні арешту, наслідки арешту майна для третіх осіб, розумність і співмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, приходжу до висновку, що наявні правові підстави для арешту майна, передбачені ст.170 КПК України, клопотання є обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню. Водночас, під час розгляду клопотання не встановлено обставин, які б підтверджували, що незастосування заборони користування нерухомим майном призведе до його зникнення, втрати, перетворення, пересування, а тому клопотання в цій частині задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст.131, 132, 170,172, 173, 222 КПК України, -

постановив:

Клопотання задовольнити частково.

Накласти арешт на приміщення, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 389031546101), шляхом заборони його відчуження, розпорядження.

У решті клопотання відмовити.

Зобов`язати слідчого невідкладно повідомити всіх заінтересованих осіб (володільця, користувачів) про накладення арешту на майно.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя: ОСОБА_6