Рішення

від 26.11.2020 по справі 583/2472/20

ОХТИРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 583/2472/20

2/583/589/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 листопада 2020 року Охтирський міськрайонний суд Сумської області в складі:

головуючого судді Ярошенко Т.О.

з участю секретаря судового засідання Алєксєєнко І.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Охтирка у спрощеному позовному (письмовому) провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ (місцезнаходження: вул.8-го Березня буд. 42, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 37115941) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування заподіяної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог.

09.07.2020 року позивач звернувся до суду із вказаним позовом. Вимоги мотивує тим, що 28.11.2019 по вул. Армійська в м. Охтирка, Сумської області сталася дорожньо-транспортна пригода з участю автомобіля ВАЗ 2104 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить Товариству з обмеженою відповідальністю В`язівське + під керуванням ОСОБА_2 .

В результаті дорожньо-транспортної пригоди автомобілю Ford Connect спричинено механічні пошкодження. Відповідач ОСОБА_1 визнав свою вину у вчиненні вказаної ДТП, у зв`язку з чим 28.11.2019 було складено Європротокол відносно останнього. Разом з тим, між Товариством з обмеженою відповідальністю В`язівське+ та відповідачем було укладено договір відшкодування заподіяної шкоди, посвідчений приватним нотаріусом Ковальчуком С. П., згідно з яким ОСОБА_1 визнав факт вчинення дорожньо-транспортної пригоди та спричинення по його вині пошкоджень автомобілю Ford Connect , погодився з розміром завданої шкоди у сумі 50 000 грн. та зобов`язався відремонтувати пошкоджений транспортний засіб протягом шести місяців, до 29.05.2020.

30.01.2020 АТ СК Мега Гарант на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське + у рахунок відшкодування шкоди, завданої ДТП, сплачено 43 000 грн. страхового відшкодування за страховим полісом №АО/3091954 від 14.02.2019. Невідшкодованою залишилася шкода у розмірі 7 000 грн., яку відповідач повинен був сплатити за договором від 28.11.2019 у строк до 29.05.2020.

Фактично позивачем понесені витрати, пов`язані з відновленням автомобіля Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 у загальному розмірі 68 425, 74 грн., що підтверджується рахунками-фактурами Дочірнього підприємства Автотрейдінг-Схід № АСО-000257 від 31.01.2020 про вартість пошкоджених запчастин у сумі 55 033,74 грн. та № АСО-001298 від 03.06.2020 про вартість робіт із заміни, фарбування, перепакування, вакуумування, розбирання, збирання, демонтажу, монтажу, заправлення та регулювання у сумі 13 392 грн.

Крім того, автомобіль Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 відповідно до свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , зареєстрований ТСЦ № 5943 від 06.12.2017 за Товариством з обмеженою відповідальністю В`язівське+ .

Наказом Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ № 1201-1 від 01.12.2017 зазначений службовий автомобіль Ford Connect V408 Toumeo LWB 1/5 TDCi 100 S6 M5 5L2 100 Trend , 2017 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 , шасі НОМЕР_4 закріплений за директором ОСОБА_2 , який є відповідальним за здійсненням загального контролю, утриманням, використанням та його технічним обслуговуванням.

Тобто, автомобіль Ford Connect використовується директором Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+" ОСОБА_2 у службових цілях. Внаслідок його пошкодження, з метою ефективного виконання службових обов`язків позивач вимушений був винаймати інший транспортний засіб.

У зв`язку з цим, 24.12.2019 між Товариством з обмеженою відповідальністю В`язівське+ та ПрАТ Сад укладено договір №24/12-1 оренди транспортного засобу, за яким позивачу на підставі акту приймання-передачі було передано у тимчасове платне володіння на умовах оренди аналогічний автомобіль Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 , 2018 року випуску, вартістю 370 800 грн. на умовах сплати орендної плати у розмірі 6 510 грн.

Згідно з актами здачі-прийняття робіт №№ С-00000344, С-00000009, С-00000046, С-00000071, С-00000104, С-00000129 від 31.12.2019, 31.01.2020, 29.02.2020, 31.03.2020, 30.04.2020 та 31.05.2020 відповідно та платіжним дорученням № 1851 від 26.05.2020 позивачем на користь ПрАТ Сад була сплачена вартість оренди вищевказаного автомобіля у розмірі 6510 грн. з ПДВ щомісячно на загальну суму 32 550 грн.

На підставі вищевикладеного просить стягнути з відповідача на користь позивача 58 161,27 грн., з яких: 7000 грн. - шкода, визнана відповідачем за договором від 28.11.2019, що залишилася невідшкодованою після виплати страхового відшкодування; 18 425,74 грн. - вартість запчастин та ремонтних робіт, понесених позивачем понад суму, визначену договором про відшкодування заподіяної шкоди; 32 550 грн. - орендна плата за вимушене користування автомобілем Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 , 162,58 грн. - інфляційні та 22, 95 грн. - три відсотки річних, а також судові витрати у розмірі 10000 грн.

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.07.2020 вказану позовну заяву залишено без руху, надано строк для усунення недоліків.

21.07.2020 на виконання ухвали Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 10.07.2020 позивачем подано заяву про усунення недоліків.

23.07.2020 ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відкрито провадження в справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін.

29.07.2020 позивач звернувся до суду з заявою про забезпечення позову (а.с.84-87).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30.07.2020 в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову відмовлено (а.с. 102-103).

Постановою Сумського апеляційного суду від 04 листопада 2020 року апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ задоволено. Ухвалу Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 30 липня 2020 року в оскаржуваній частині скасовано. Заяву про забезпечення позову задоволено частково. Накладено арешт на транспортний засіб марки ВАЗ 2104, 1985 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 1294 см. Куб, державний номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований 08.09.2015 року за ОСОБА_1

12.08.2020 від відповідача ОСОБА_1 надійшов відзив на позовну заяву, в якому він проти задоволення позовних вимог заперечував в повному обсязі, пославшись на те, що 28.11.2019 по вул. Армійська, 1 м. Охтирка, Сумської області відбулася ДТП з участю його автомобіля ВАЗ - 2104 державний номерний знак НОМЕР_1 та участю автомобіля Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням позивача ОСОБА_2 . На місце події виїжджали працівники поліції, які не складали відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП в зв`язку з відсутністю його вини у вчиненні ДТП. Він виїжджав із другорядної дороги на головну, мав намір повернути ліворуч, так як зліва на узбіччі проїжджої частини були припарковані інші транспортні засоби, які йому повністю закривали видимість ліворуч, він виїхав і зупинився. Тобто, на час вчинення ДТП його автомобіль перебував у нерухомому стані, а причиною зіткнення була неуважність водія ОСОБА_2 , саме його неправомірні дії по недотриманню безпечного бокового інтервалу та безпечної швидкості руху і призвели до вчинення ДТП. Погодившись з його доводами працівники поліції, які виїхали на місце події, відмовились складати відносно нього протокол про адміністративне правопорушення передбачене ст. 124 КУпАП.

Також, на час ДТП автомобіль Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 виїхав на зустрічну смугу руху, що чітко простежується із фототаблиці, наданої стороною позивача, що заборонено, тобто водій повинен був зупинитися, а не продовжувати рух.

З ним під час ДТП в салоні автомобіля на правому передньому сидінні перебував пасажир, який внаслідок ДТП отримав травму голови. В його автомобілі до даного часу деформовані елементи салону. Також під час ДТП він отримав тілесні ушкодження, в зв`язку з чим , погано себе почував, а тому, що він підписував у нотаріуса, він не читав і не зрозумів, йому пояснили, що все буде добре, збитки відшкодує страхова компанія.

Страхова компанія, де був застрахований його транспортний засіб, повністю відшкодувала позивачу завдані збитки. Пошкоджений автомобіль позивача оглядав аварійний комісар-експерт товарознавець, запрошений АТ СК Мега-гарант . В присутності ОСОБА_2 уповноваженою особою складено калькуляцію, проведено огляд і детальний перелік пошкоджень і визначена сума матеріальної шкоди в сумі 43 000 грн. Позивач погодився із визначеною сумою, підписав відповідні акти і отримав кошти від страхової компанії. Таким чином, заподіяні збитки щодо пошкодження автомобіля йому повністю відшкодовані.

Крім того, йому відомо, що автомобіль ОСОБА_2 був відремонтований вже через місяць і за меншу суму коштів, визначену аварійним комісаром.

На його думку, рахунок-фактура від 03.06.2020 не може відповідати дійсності, так як автомобіль не міг ремонтуватися вісім місяців. Щодо наданих на дослідження рахунків фактури від 31.01.2020 та акту виконаних робіт від 14.02.2020, то вони повинні бути співставлені з актом огляду та фіксації механічних пошкоджень транспортного засобу, складеного аварійним комісаром щодо переліку запчастин. Відсутній висновок автотоварознавчої експертизи, який би спростував калькуляцію і розмір збитку, визначеного страховою компанією.

Також, до акту виконаних робіт від 14.02.2020 включено 9 172, 29 грн. ПДВ., за численними правовими позиціями Верховного Суду ця обставина не позбавляє позивача права звернутися до страхової компанії з вимогою про перерахування йому невиплаченої суми ПДВ, надавши відповідні докази на підтвердження включення ПДВ у вартість проведеного ним відновлюваного ремонту.

Крім того, як вбачається з рахунку-фактури №АСО-000257 від 31.01.2020 року до переліку включено, передню панель, бачок омивача, електродвигун склоомивача, однак, вказані елементи при складанні акту огляду пошкоджень транспортного засобу та калькуляції не містили пошкоджень. Рахунок - фактура №АСО-001298 від 03.06.2020 не містить установки запчастин, що зазначені в рахунку-фактурі №АСО-000257 від 31.01.2020. Акт виконаних робіт від 03.06.2020 на дослідження суду та стороні відповідача не надані взагалі, тобто маються сумніви, що автомобіль до 03.06.2020 не відновлювався.

Крім того, згідно платіжного доручення, що позивач додав до позову, за запчастини до СТО було перераховані кошти саме 31.01.2020, а не 03.06.2020.

Відповідач вважає, що так як у справі відсутні докази притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП, відсутній висновок автотехнічної експертизи, його вина не доведена належними доказами, які повинен суд врахувати при ухваленні остаточного рішення по справі.

Щодо позовних вимог про відшкодування оренди транспортного засобу Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 , відповідач вважає їх недоведеними, а договір оренди транспортного засобу, на його думку, не може бути допустимим доказом по даній справі, так як відповідно до п. 1.1, а також п. 4 предметом вказаного договору є оренда автомобіля Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 строком до 31.12.2020. Тобто, в даному договорі немає жодного посилання на те, що автомобіль Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 експлуатується замість пошкодженого Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 . Відсутнє жодне посилання про те, що автомобіль буде експлуатуватися до закінчення відновлюваного ремонту, а не до кінця календарного року, як зазначено в договорі.

Тобто, в даному документі, на який посилається позивач, немає чітко зазначеної мети оренди, для яких цілей використовується автомобіль Renault Dokker , державний номерний знак НОМЕР_5 .

Крім того, відповідно до п. 5.2 договору оренди плата здійснюється щоквартально, а відповідно до наданого позивачем платіжного доручення оплата проведена 26.05.2020 в сумі 32 550 грн., що на думку відповідача, свідчить про штучний характер цього документу.

Позивач не був позбавлений можливості користуватися громадським транспортом та ним не доведено, що існувала саме потреба у використанні автомобіля Renault Dokker для господарської чи іншої діяльності.

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ повністю, стягнувши з нього судові витрати на правничу допомогу сторони відповідача (а.с. 111-114).

Крім того, 03.08.2020 та 12.08.2020 від відповідача ОСОБА_1 надійшли клопотання про розгляд справи з викликом сторін в зв`язку з тим, що він є пенсіонером і справа має для нього важливе значення, вважає, що по справі необхідно допитати свідків та маються обставини, які у позивача необхідно з`ясувати особисто, а тому враховуючи обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказування у справі, в тому числі з`ясування необхідності призначення експертизи, виклику свідків, необхідність витребування страхової справи, просить призначити розгляд справи з викликом сторін, щоб він мав можливість довести в судовому засіданні необґрунтованість позовних вимог і спростування їх, а також скористатися правовою допомогою (а. с. 105, 125).

26.08.2020 від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій зазначає, що твердження у відзиві про винуватість у ДТП ОСОБА_2 через порушення п. 13.1 Правил дорожнього руху України є недоречними, оскільки, вина ОСОБА_1 підтверджується договором про відшкодування заподіяної шкоди, посвідчений приватним нотаріусом Ковальчуком С.П., згідно з яким ОСОБА_1 визнав факт вчинення автоаварії та спричинення по його вині пошкоджень автомобіля Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 , погодився з розміром завданої шкоди у сумі 50 000 грн. та зобов`язався відремонтувати пошкоджений транспортний засіб протягом шести місяців, до 29.05.2020 та повідомленням про дорожньо-транспортну подію від 28.11.2019, у якому відповідач визнав свою вину у скоєнні ДТП. Рахунок та акти виконаних робіт, надані СТО є належними доказами у даній справі та підтверджують виконання робіт для усунення пошкоджень автомобіля, отриманих у ДТП від 28.11.2019, а відтак заперечення відповідача про протилежне є, на думку позивача, безпідставними (а.с. 127-128).

31.08.2020 від відповідача надійшло заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, яке за змістом аналогічне відзиву відповідача від 12.08.2020, в якому додатково зазначає, що вина в ДТП не може підтверджуватися договором, а повинна бути доведена рішенням або вироком суду або постановою про притягнення до адміністративної відповідальності. Також на момент зіткнення автомобілів відповідач перебував в нерухомому положенні, а причиною зіткнення була неуважність водія ОСОБА_2 .

Просить відмовити в задоволенні позовних вимог ТОВ В`язівське+ повністю, стягнувши з позивача судові витрати на правничу допомогу сторони відповідача (а.с. 131-132).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 14.09.2020 позовну заяву ТОВ В`язівське+ залишено без руху, надано строк для усунення недоліків (а. с. 135).

18 вересня 2020 року представник позивача подав заяву, в якій просить призначити справу до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін (а. с. 138-141).

05 жовтня 2020 року ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області відхилено клопотання представника позивача про призначення справи до розгляду у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін. Відхилено клопотання відповідача про розгляд справи з викликом сторін. Продовжено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. Витребувано у Акціонерного товариства Страхова компанія МЕГА-ГАРАНТ належним чином завірену копію страхової справи (а. с. 142).

22 жовтня 2020 року на виконання ухвали суду Акціонерним товариством Страхова компанія МЕГА-ГАРАНТ надано копію звіту №3-23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу (а. с.147-166).

Ухвалою Охтирського міськрайонного суду Сумської області від 26 листопада 2020 року справу призначено до розгляду у спрощеному (письмовому) позовному провадженні на 26 листопада 2020 року без повідомлення учасників справи.

Щодо заяв позивача про подальший розгляд справи у порядку загального позовного провадження та заяв відповідача про подальший розгляд справи з викликом сторін, суд зазначає, що дана справа є незначної складності, характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, обґрунтованих заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження представник позивача та відповідач не надали суду, а тому законних підстав для переходу до розгляду справи в порядку загального позовного провадження чи з викликом сторін суд не вбачає відповідно до положень ст.277 ЦПК України,тому суд вважає, в задоволенні клопотання представника позивача про подальший розгляд справи у порядку загального позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін та у задоволенні клопотання відповідача про подальший розгляд справи з викликом сторін необхідно відмовити.

Крім того, суд вважає за необхідне зазначити таке.

Згідно із частиною першою статті 7 ЦПК України розгляд справ у судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Такий випадок передбачено у частині тринадцятій статті 7 ЦПК України, згідно з якою розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Оскільки Охтирським міськрайонним судом не приймалось рішення про виклик учасників справи для надання пояснень у справі, то справа розглядатиметься в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами (у письмовому провадженні), а копія судового рішення у такому разі надсилається у порядку, передбаченому частиною п`ятою статті 272 ЦПК України.

З огляду на те, що згідно із частиною першою статті 8 ЦПК України ніхто не може бути позбавлений права на інформацію про дату, час і місце розгляду своєї справи, така інформація оприлюднюється на офіційному веб-порталі судової влади України.

Наведене положення відповідає практиці Європейського суду з прав людини і не може автоматично вважатися порушенням п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

В розумінні ч.6 ст.279 ЦПК України характер спірних правовідносин та предмет доказування у даній справі не вимагають проведення судового засідання з викликом сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Оскільки, розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, проаналізувавши матеріали справи, дослідивши письмові докази, вважає, що позов підлягає частковомузадоволенню з таких підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом та мотиви суду.

Частиною 1 ст.2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з Приміткою ст. 124 КУпАП особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".

Судом встановлено, що 28.11.2019 по вул. Армійська в м. Охтирка Сумської області сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля Ford Connect державний номерний знак НОМЕР_2 , що належить ТОВ В`язівське+ під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля ВАЗ 2104 державний номерний знак НОМЕР_1 під керуванням відповідача ОСОБА_1 , унаслідок чого транспортний засіб зазнав механічних пошкоджень.

Учасники дорожньо-транспортної пригоди, позивач та відповідач досягли домовленості, склали Повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду ( Європротокол ) (а.с.74).

З вищевказаного Європротоколу вбачається, що висвітлені обставини ДТП, зазначені сторони, їх підписи, вказані видимі пошкодження транспортних засобів, у п. 14 відповідач визнав свою провину (а.с.74).

Автомобіль Ford Connect державний номерний знак НОМЕР_2 , на час ДТП був застрахований у Акціонерному товаристві Страхова Компанія МЕГА-ГАРАНТ , що підтверджується полісом АО/3091954 від 15 лютого 2019 року.

Відповідно до полісу АО/3091954 обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ліміт відповідальності страховика за шкоду, заподіяну майну, становить 100 000,00 грн.; за шкоду заподіяну життю і здоров`ю 200 000,00 грн.; франшиза 2 000 грн. (а. с. 73).

10 грудня 2019 року суб`єктом оціночної діяльності фізичною-особою підприємцем ОСОБА_3 на замовлення Страхової Компанії МЕГА-ГАРАНТ було оглянуто транспортний засіб Ford Connect державний номерний знак НОМЕР_2 , який належить ТОВ В`язівське+ та складено акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість), в якому зокрема, було зазначено деталі та опис пошкоджень, а саме пошкоджено: передню панель Телевізор , правий нижній кронштейн правого бамперу, правий направлювач повітря, праве нижнє крило, права направляюча нижнього бамперу, правий нижній підкрилок, решітка радіатора, бачок омивача, насос бачка омивача, правий бампер, ліва решітка нижнього бамперу, решітка нижнього бамперу, права протитуманна фара, обліцування правого бамперу, праве крило. Вказаний акт був підписаний позивачем (а.с. 158 зворотній бік).

Відповідно до ремонтної калькуляції №10-12-19 до запасних частин входить: бампер передній нижній, бампер передній верхній, кріплення передньої протитуманної фари, градка бампера права, гратка вентиляції нижнього бампера права, фара права, протитуманна фара права, крило переднє праве, підсилювач крила передній правий, облицовка кол. Арки передньої правої, замикаюча балка права, підсилювач правої попередньої балки, бачок омивача, насос омивача. Рекомендована вартість нормо-годин робіт : ремонтні роботи 1 година - 250 грн., малярні роботи - 260 грн. 1 година роботи (а. с. 162-163).

Згідно звіту №3-23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу виготовленого на замовлення Акціонерного Товариства Страхової Компанії МЕГА-ГАРАНТ про оцінку транспортного засобу Ford Connect загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_7 ідентифікаційний номер НОМЕР_4 , що належить ТОВ В`язівське+ , від 23 грудня 2016 року, вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу Ford Connect загальний легковий універсал-В, реєстраційний номер НОМЕР_7 , станом на дату оцінки, становить 66061, 26 грн. включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування. При оцінці автомобіля використовувався, зокрема, акт огляду об`єкта, який був складений у присутності позивача (а. с. 147-151, 158 зворотній бік).

На підставі зазначеного звіту згідно з платіжним дорученням від 30.01.2020 № 4737 АТ СТРАХОВА КОМПАНІЯ МЕГА-ГАРАНТ перерахувало ТОВ В`ЯЗІВСЬКЕ+ 43000 грн. страхового відшкодування згідно страхового полісу №АО/3091954 від 14 лютого 2019 року без урахування ПДВ (а.с.16).

Позивач у позовній заяві зазначає, що за ремонт пошкодженого транспортного засобу Ford Connect , реєстраційний номер НОМЕР_7 , що належить ТОВ В`язівське+ , сплачено 68 425, 74 грн., у підтвердження чого надає рахунок фактуру №АС0-000257 від 31 січня 2020 року, акт виконаних робіт №АСТО2000310 від 14 лютого 2020 року відповідно до яких позивачем сплачено за запасні частини та матеріали, а саме: фару передню праву, фару протитуманну, решітку бампера CONNECT 13, передню панель CONNECT 13, захист переднього бампера CONNECT 13, нижню решітку переднього бампера, кронштейн, підсилювач, кронштейн кріплення бамперу правий, бампер передній нижня частина CONNECT 13, верхня частина переднього бампера CONNECT 13, бачок омивача, дефлектор правий, переднє праве крило CONNECT 13, підкрилок передній правий CONNECT 13, електродвигун склоомивача, а також надано рахунок-фактуру №АС0-001298 від 03 червня 2020 року Дочірнього підприємства АВТОТРЕЙДІНГ -СХІД (а. с. 20-22).

Мотиви суду.

Відповідно до вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (стаття 76 ЦПК України).

Згідно із практикою Європейського суду з прав людини за своєю природою змагальність судочинства засновується на диференціації процесуальних функцій і відповідно - правомочностей головних суб`єктів процесуальної діяльності цивільного судочинства - суду та сторін (позивача та відповідача). Диференціація процесуальних функцій об`єктивно призводить до того, що принцип змагальності відбиває властивості цивільного судочинства у площині лише прав та обов`язків сторін. Це дає можливість констатувати, що принцип змагальності у такому розумінні урівноважується з принципом диспозитивності та, що необхідно особливо підкреслити, - із принципом незалежності суду. Він знівельовує можливість суду втручатися у взаємовідносини сторін завдяки збору доказів самим судом. У процесі, побудованому за принципом змагальності, збір і підготовка усього фактичного матеріалу для вирішення спору між сторонами покладається законом на сторони. Суд тільки оцінює надані сторонами матеріали, але сам жодних фактичних матеріалів і доказів не збирає.

Згідно зі статтею 22 (далі - ЦК України) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є, зокрема, втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Відповідно до частини першої статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частиною першою статті 1187 ЦК України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням, зокрема транспортних засобів, механізмів та обладнання, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб.

Шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою (пункт 1 частини першої статті 1188 ЦК України).

Статтею 979 ЦК України передбачено, що за договором страхування одна сторона (страховик) зобов`язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов`язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

За змістом пункту 9 частини першої статті 7 Закону України Про страхування страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів в Україні здійснюється обов`язково.

Страховий випадок - подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі (частина друга статті 8 Закону України Про страхування ).

Частиною першою статті 25 Закону України Про страхування передбачено, що здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування на підставі заяви страхувальника (його правонаступника або третіх осіб, визначених умовами страхування) і страхового акта (аварійного сертифіката), який складається страховиком або уповноваженою ним особою (аварійним комісаром) у формі, що визначається страховиком.

Страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю та/або майну потерпілого (статті 6 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів встановлено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно статті 29 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відшкодування шкоди особою, відповідальність якої застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, що згідно з цим договором або Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування (зокрема, у випадках, передбачених у статті 37 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ), чи розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування.

Покладання обов`язку з відшкодування шкоди у межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ).

Пунктом 2.3 Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24 листопада 2003 року № 142/5/2092 (далі - Методика) передбачено, що вартість відновлювального ремонту колісного транспортного засобу визначається як грошові витрати, необхідні для відновлення пошкодженого, розукомплектованого колісного транспортного засобу.

Відповідно до пункту 2.4 указаної Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування КТЗ, з урахуванням фізичного зносу та витрат, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування КТЗ (втрати товарної вартості).

За змістом статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Завдання потерпілому шкоди особою, цивільна відповідальність якої застрахована, унаслідок ДТП породжує деліктне зобов`язання, в якому праву потерпілого (кредитора) вимагати відшкодування завданої шкоди в повному обсязі кореспондується відповідний обов`язок боржника (особи, яка завдала шкоди). Водночас така ДТП слугує підставою для виникнення договірного зобов`язання згідно з договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, в якому потерпілий так само має право вимоги до боржника, яким у договірному зобов`язанні є страховик.

Зазначені зобов`язання не виключають одне одного. Деліктне зобов`язання - первісне, основне зобов`язання, в якому діє загальний принцип відшкодування шкоди в повному обсязі, підставою його виникнення є завдання шкоди. Натомість страхове відшкодування - виплата, яка здійснюється страховиком відповідно до умов договору, виключно в межах страхової суми та в разі, якщо подія, в результаті якої завдана шкода, буде кваліфікована як страховий випадок. При цьому, потерпілий стороною договору страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів не є, але наділяється правами за договором: на його користь, як третьої особи, страховик зобов`язаний виконати обов`язок зі здійснення страхового відшкодування.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України, розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Якщо для відновлення попереднього стану речі, що мала певну зношеність (наприклад, автомобіля), було використано нові вузли, деталі, комплектуючі частини, у тому числі іншої модифікації, що випускаються в обмін знятих із виробництва однорідних виробів, особа, відповідальна за шкоду, не має права вимагати врахування зношеності майна або меншої вартості пошкоджених частин попередньої модифікації.

Судом встановлено, що виплачений позивачеві Акціонерним товариством Страхова Компанія МЕГА-ГАРАНТ розмір страхового відшкодування не покриває вартості відновлювального ремонту автомобіля Ford Connect , реєстраційний номер НОМЕР_7 , а тому суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 , як особи, винної у скоєнні ДТП, на користь потерпілої особи, різниці між розміром заподіяної позивачеві майнової шкоди і сумою страхового відшкодування, виплаченого страховиком.

Разом з тим, суд звертає увагу, що Акціонерне товариство Страхова Компанія МЕГА-ГАРАНТ перерахувало позивачеві страхове відшкодування у розмірі 43 000 грн. без урахування ПДВ, включеного у вартість складових, що підлягають заміні.

Позивач в позовній заяві вказує, що ним були витрачені 13 392 грн. на заміну, фарбування, перепакування, вакуумування, розбирання, збирання демонтажу, монтажу, заправлення та регулювання світла фар на підтвердження чого надає рахунок фактуру №АСО-001298 від 03 червня 2020 року складений Дочірнім підприємством АВТОТРЕЙД-СХІД (а. с. 20), в той же час позивачем не надано відповідних платіжних документів, що ним сплачено за вказані роботи саме таку суму коштів. Крім того, вказаний рахунок -фактура містить відомості про проведення робіт з вакуумування та заправки кондиціонера, однак акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 10 грудня 2019 року (а. с. 158 зворотній бік), який складений фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 на замовлення Акціонерного Товариства Страхової Компанії МЕГА-ГАРАНТ , який підписаний ОСОБА_2 , не містить відомостей про пошкодження кондиціонеру, а тому суд оцінює критично вказаний рахунок - фактуру та не приймає його до уваги, оскільки він не є належним та допустимим доказом у підтвердження понесених позивачем витрат.

Отже, суд зазначає, що позивачем не надано належних, допустимих доказів про сплату коштів за ремонтні роботи.

В той же час в матеріалах справи мається у звіті №3-23 про оцінку вартості (розмір) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу ремонтна калькуляція №10-12-19 (а. с. 161-165), в якій вказано вартість робіт та фарбування при відновленні транспортного засобу складає 7346, 28 грн., яку суд приймає до уваги, як належний та допустимий доказ.

Зважаючи на наведене та з урахуванням наявних у матеріалах справи доказів на підтвердження того, що у вартість відновлювального ремонту, понесеного позивачем, було включено ПДВ, суд вважає, що з ОСОБА_1 на користь ТОВ В`язівське+ підлягає стягненню невідшкодована страховиком сума матеріальних збитків у розмірі 10207, 73 грн. (62 380,02 грн. (загальний розмір заподіяної позивачеві майнової шкоди, з яких 55 033, 74 грн. за запасні частини та матеріали (а. с. 23) та вартість робіт та фарбування 7346, 28 грн. (а. с. 161-164 ), - (43000 грн. (розмір страхового відшкодування виплаченого страховиком) - 9172, 29 грн. (сума ПДВ)).

Зазначене не позбавляє позивача права звернутися до Акціонерного товариства Страхова Компанія МЕГА-ГАРАНТ з вимогою про перерахування йому невиплаченої суми ПДВ, надавши відповідні докази на підтвердження включення ПДВ у вартість проведеного ним відновлювального ремонту.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 22.07.2020 року у справі №583/3159/18 (провадження №61-9730св19) та у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 липня 2018 року у справі № 755/18006/15-ц (провадження № 14-176цс18), від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18).

Вирішуючи позов в частині стягнення коштів за договором оренди, суд не знаходить законних підстав для його задоволення.

Доводи позивача, що за час ремонту автомобіля, що потрапив у ДТП, він був вимушений взяти в оренду інший транспортний засіб, що потягло за собою витрати в сумі 32 550 грн. суд не може взяти до уваги.

У підтвердження вказаних доводів позивачем надано договір оренди транспортного засобу №24/12-1 від 24 грудня 2019 року укладений між Приватним акціонерним товариством САД та Товариством з обмеженою відповідальністю В`язівське+ , за яким ТОВ В`язівське+ прийняло у тимчасове, платне, володіння на умовах оренди, автомобіль Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_5 зі сплатою оренди 6510 грн. в місяць, терміном до 31 грудня 2020 року. Також надано акт приймання-передачі вказаного автомобіля, акти здачі-прийняття робіт (наданих послуг) від 31 грудня 2019 року по 31 травня 2020 року та платіжне доручення №1851 від 26 травня 2020 року про сплату ТОВ В`язівське + на користь ПрАТ САД 32550 грн. оплати за оренду транспортного засобу Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_5 згідно договору №24/12-1 від 24 грудня 2019 року, в тому числі ПДВ 5425 грн., відомості використання пального за січень, лютий, березень, квітень, травень 2020 року, квитанції за пальне, акти на списання дизельного палива (а. с. 24-46).

Однак в розумінні ст. 81 ЦПК України суду не надано належних та допустимих доказів, викладені у позові обставини в цій частині не знайшли свого підтвердження в суді.

Вищезазначені документи, надані позивачем, суд не може прийняти до уваги, оскільки, вони є неналежними доказами.

В ст. 129 Конституції України гарантована реалізація принципу змагальності сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).

Відповідно до положень частини третьої статті 12, частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

У частинах першій та другій статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Судом встановлено, що наданий позивачем договір оренди транспортного засобу №24/12-1 від 24 грудня 2019 року, акт приймання передачі оренди згідно вказаного договору, акти здачі-прийняття робіт ( надання послуг) з грудня 2019 року по травень 2020 року, а також платіжне доручення №1851 від 26 травня 2020 року про сплату ТОВ В`язівське+ на користь ПрАТ САД 32 550 грн. оплати за оренду транспортного засобу не містять даних, які б надавали можливість суду встановити, що вказаний договір оренди був укладений внаслідок пошкодження автомобіля Ford Connect , державний номерний знак НОМЕР_2 , також не зазначено, що транспортний засіб Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_5 використовується замість пошкодженого автомобіля. Відсутні посилання на те, що орендований автомобіль буде використовуватися до відновлюваного ремонту пошкодженого транспортного засобу. Також позивачем не надано доказів про те, коли саме його автомобіль був відновлений, а тому надані докази суд не приймає до уваги, оскільки, вони не є належними та допустимими доказами у підтвердження зазначених обставин.

Відомості використання пального за січень, лютий, березень, квітень, травень 2020 року, квитанції за пальне, акти на списання дизельного палива суд також не приймає до уваги, оскільки вони також не підтверджують, що транспортний засіб Renault Dokker, реєстраційний номер НОМЕР_5 використовувався позивачем замість пошкодженого автомобіля, взагалі не стосуються вказаної справи.

Крім того, позивачем не доведено суду, що кошти сплачені ним за оренду автомобіля є тими збитками в розумінні ст. 22 ЦК України, як і не доведено необхідності використання ним саме у своїх службових цілях орендованого транспортного засобу.

Позивачем надано нотаріально посвідчений договір про відшкодування заподіяної шкоди від 28.11.2019 між ТОВ В`язівське+ в особі директора Смірнова В.В. та відповідачем ОСОБА_1 , згідно з яким відповідач ОСОБА_1 визнав, що керуючи належним йому автомобілем марки ВАЗ 2104, 1985 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_6 , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_8 від 08.09.2015, вчинив автоаварію, в результаті чого спричинив ушкодження автомобілю FORD CONNECT 2017 року випуску, що належить ТОВ В`ЯЗІВСЬКЕ+ , згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 від 06.12.2017 .

Вказаним договором сторони встановили, що матеріальна шкода, завдана в результаті аварії, становить 50 000 гривень. Відповідач взяв на себе зобов`язання відремонтувати автомобіль марки FORD CONNECT в термін шість місяців до 29.05.2020, а представник ТОВ В`ЯЗІВСЬКЕ+ Смірнов В.В. погодився з розміром відшкодування (а.с.15).

Однак, вказаний договір суд не приймає до уваги, оскільки на підтвердження завданих позивачу збитків надано звіт №3-23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, складений суб`єктом оціночної діяльності ОСОБА_3 на замовлення Страхової компанії МЕГА-ГАРАНТ (а. с. 147-165) відповідно до якого вартість збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу FORD CONNECT загальний легковий універсал - В, реєстраційний номер НОМЕР_7 становить 66061, 26 грн., який суд бере до уваги, як належний, допустимий, переконливий доказ.

Крім того, суд зазначає, що у відзиві відповідач вказаний договір також не визнав, крім того, вартість запчастин складає 55033, 74 грн., що підтверджується відповідним платіжним дорученням, наданим позивачем, а також цей розмір визначений суб`єктом оціночної діяльності, тому на думку суду це свідчить про те, що розмір фактично завданої шкоди в наслідок ДТП є більшим ніж визначено сторонами в нотаріально посвідченому договорі. Позиція позивача є в цій частині неоднозначною, суд вважає справедливим і законним в даному випадку врахувати звіт №3-23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу, а не нотаріально посвідчений договір, як належний доказ щодо відшкодування завданої шкоди.

Крім того, правовідносини щодо відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України, регулюються ЦК України, Законом України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів , Законом України Про страхування , а не договорами, а тому вказаний договір суд оцінює критично та не вважає його належним та допустимим доказом у даній справі.

Суд вважає, що до спірних правовідносин з приводу відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки норми ч. 2 ст. 625 ЦК України не застосовуються.

Зокрема, як роз`яснив Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в пункті 4 постанови Пленуму Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки від 01 березня 2013 року № 4 положення статті 625 ЦК не застосовуються до відносин з відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки, оскільки відшкодування шкоди є відповідальністю, а не грошовим зобов`язанням, яке виникає з договірних зобов`язань. Винятком є відповідальність страховика (стаття 992 ЦК).

Таким чином, суд приходить до висновку, що в цій частині вимоги позивача необґрунтовані та задоволенню не підлягають.

Доводи відповідача про порушення позивачем п. 13.1 ПДР України та відсутність доказів притягнення його до адміністративної відповідальності по ст. 124 КУпАП спростовуються повідомленням про дорожньо-транспортну подію від 28.11.2019, у якому відповідач визнав свою вину у скоєнні ДТП та підписав вказане повідомлення (а. с. 74). Крім того, у відповідності до примітки ст. 124 КУпАП особа, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, звільняється від адміністративної відповідальності за порушення правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, за умови, що учасники дорожньо-транспортної пригоди скористалися правом спільно скласти повідомлення про цю пригоду відповідно до Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", а тому доводи відповідача в цій частині суд не приймає до уваги.

Доводи відповідача про те, що пошкоджений автомобіль позивача оглядав аварійний комісар-експерт товарознавець, запрошений АТ СК МЕГА-ГАРАНТ , після чого було складено калькуляцію, проведений огляд і детальний перелік пошкоджень та визначена сума матеріальної шкоди в сумі 43 000 грн. не заслуговують на увагу, оскільки в матеріалах справи мається звіт №3-23 про оцінку вартості (розміру) збитків, заподіяних пошкодженням транспортного засобу від 23 грудня 2019 року складений на замовлення АТ СК МЕГА-ГАРАНТ з якого вбачається, що вартість відновлюваного ремонту з урахуванням зносу складає 66061, 26 грн. включаючи ПДВ на запасні частини, матеріали фарбування (а. с. 147-151).

Твердження відповідача про те, що до рахунку фактури №АСО-000257 від 31 січня 2020 року включено: передню панель (пункт 4), бачок омивача (пункт13), електродвигун склоомивача (пункт 13), які не містили пошкоджень, суд не приймає до уваги, оскільки в матеріалах справи мається акт огляду колісного транспортного засобу (дефектна відомість) від 10 грудня 2019 року та ремонтна калькуляція №10-12-19 складені суб`єктом оціночної діяльності на замовлення АТ Страхова Компанія МЕГА-ГАРАНТ , в яких зазначено пошкодження, в тому числі, передньої панелі, бачка омивача та насоса склоомивача (а. с. 158, 162).

Висновок суду.

Таким чином, аналізуючи приведені докази, даючи їм оцінку в їх сукупності, з урахуванням вищевказаних обставин, оцінюючи докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, оцінюючи у справі докази в цілому, так і кожний доказ, який міститься у справі, з урахуванням принципів розумності, пропорційності, виваженості, справедливості, балансу інтересів сторін, меж дозволеного втручання, вирішуючи справу в межах заявлених вимог, з урахуванням наданих доказів, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в частині стягнення вартості запчастин та ремонтних робіт, понесених позивачем в сумі 10 207, 73 грн., в іншій частині відмовити з вищевикладених підстав.

Щодо судових витрат.

По справі маються судові витрати, а саме позивачем сплачено судовий збір при подачі позову в сумі 840, 80 грн. (а. с. 9) та 420, 40 грн. за розгляд заяви про забезпечення позову (а. с. 83), а всього 1261, 2 грн. Крім того, позивачем понесено витрати за професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн., у підтвердження чого позивачем надано договір про надання правничих послуг від 01 червня 2020 року, акт виконаних робіт від 07 липня 2002 року, ордер та квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 07 липня 2020 року про сплату 10 000 грн. (а. с. 52, 54-56).

За приписами ст. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи .

Згідно вимог ст. 30 Закону України Про адвокатуру і адвокатську діяльність гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Відповідно до роз`яснень п. 48 постанови Пленуму ВССУ № 10 від 17 жовтня 2014 року Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах , витрати на правову допомогу мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

Суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи зокрема на складність справи, витрачений адвокатом час.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи.

Аналогічний висновок викладено у постанові Верховного Суду від 02 липня 2020 року в справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі East/West Alliance Limited проти України, заява № 19336/04, п. 269).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі Лавентс проти Латвії від 28 листопада 2002 року зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Досліджуючи акт виконаних робіт наданий позивачем від 07 липня 2020 року, який мається в матеріалах справи (а. с. 52), в якому зазначено відомості про проведення консультації у вказаній цивільній справі згідно ордеру ПТ№180560 від 01 червня 2020 року в кількості 1 год.; збір виготовлення фотокопій матеріалів цивільної справи - 3 години; роз`яснення прав і обов`язків позивача - 30 хв.; узгодження правової позиції з позивачем - 1 година; збирання, виготовлення та друк письмових доказів і їх копій для учасників справи для обговорення позовних вимог - 2 години; складання позовної заяви - 5 годин; представництво замовника в суді та участь у судовому засіданні під час розгляду справи. Всього виконано робіт на загальну суму 10000 грн.

12 серпня 2020 року відповідач подав відзив на позовну заяву та вказав такий попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат відповідача: 15 000 грн. - витрати на професійну правничу допомогу.

На підтвердження вказаних витрат відповідачем надано договір про надання правничої допомоги від 31 липня 2020 року, акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 12 серпня 2020 року, ордер та квитанцію до прибуткового касового ордера б/н від 03 серпня 2020 року про сплату 15 000 грн. (а. с. 119,-120, 122-124).

Вивчивши акт приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг) за договором про надання правничої допомоги (детальний опис) від 12 серпня 2020 року відповідно до якого в ньому зазначені відомості про витрачений час на ознайомлення та вивчення позовної заяви та письмових доказів в кількості 1 година; консультативна робота та роз`яснення наслідків з приводу подачі позовної заяви та наслідків ухвалення судового рішення, перевірка актуальних змін в діючому законодавстві на час звернення, обговорення об`єму та виду правничої допомоги та її вартість окремо за кожну стадію правничої допомоги в кількості 1 год. 20 хв.; узгодження з стороною відповідача правової позиції по справі та обговорення заперечень в кількості 40 хв.; збирання письмових доказів на обґрунтування заперечень проти позову, а саме направлення адвокатського запиту до АТ СК МЕГА-ГАРАНТ в кількості 40 хв.; складання письмового клопотання про розгляд справи з викликом сторін в кількості 40 хв.; складання, узгодження з довірителем та технічне виготовлення, а також подання письмового відзиву на позовну заяву в кількості 03 год. 30 хв.; складання та оформлення договору про правничу допомогу, ордера адвоката на представництво інтересів, акту приймання-передачі виконаних робіт (наданих послуг), детальний опис, квитанції про оплату гонорару в кількості 50 хв., представництво інтересів відповідача в суді (згідно журналу судових засідань). Всього витрачено часу адвоката фактично 08 год. 40 хв. + попередньо (орієнтовно) в судовому засіданні - 1 год. 20 хв., а всього 10 год.

Суд зазначає, що вказані акти виконаних робіт від 07 липня 2020 року наданий позивачем та від 12 серпня 2020 року, який наданий відповідачем не містять в повній мірі належного обґрунтування фактично витраченого часу на вказану справу в зазначеній кількості, проглядається очевидно штучно завищена кількість витрачених годин, що не є пропорційним та співмірним по вказаній категорії справи, яка не представляє складності, з урахуванням кваліфікації адвокатів та досвіду роботи.

Зокрема, судове засідання під час розгляду справи відбувалось в порядку письмового провадження без виклику сторін, а тому підстав для розподілу витрат, пов`язаних із участю в розгляді справи в суді немає.

Підготовка представником позивача позовної заяви на семи аркушах від імені позивача, на думку суду, не вимагала від адвоката витрат часу у вказаному обсязі, а саме п`яти годин, а підготовка представником відповідача від імені відповідача відзиву на позовну заяву на чотирьох аркушах вочевидь не вимагала від адвоката витрат часу саме трьох годин тридцять хвилин, як зазначено в актах виконаних робіт (а. с. 52, 123-124).

Суд, розподіляючи витрати, понесені позивачем ТОВ В`язівське+ та відповідачем ОСОБА_1 на професійну правничу допомогу, дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази не є безумовною підставою для відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі з іншої сторони, адже цей розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Схожі висновки викладено в постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі №201/14495/16-ц (провадження №61-22962св19), 02 липня 2020 року у справі № 362/3912/18 (провадження № 61-15005св19) та від 31 липня 2020 року у справі № 301/2534/16-ц (провадження № 61-7446св19).

Враховуючи характер виконаної адвокатами роботи (аналіз позовної заяви, складання та оформлення відзиву на позовну заяву, відповіді на відзив, заперечення відповідача на відповідь на відзив, аналіз судової практики), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, її складності та виконаної адвокатами роботи, критерію необхідності подання відзивів на позовну заяву, відповіді на відзив та заперечення, значимості таких дій у справі, суд дійшов висновку про наявність підстав для зменшення витрат на правничу допомогу, визначивши розмір таких витрат кожній стороні по 5000 грн., що буде достатнім та спів мірним з урахуванням вищевказаних обставин.

У зв`язку з частковим задоволенням позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені по справі судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 877, 50 грн. (17, 55 % від 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу) та 221,34 грн. судового збору ( 17, 55% від 1261, 20 грн. ), а всього 1098, 84 грн.

З позивача на користь відповідача підлягають стягненню понесені по справі судові витрати пропорційно задоволеній частині вимог у розмірі 4122, 50 грн. (82, 45 % від 5000 грн. витрат на професійну правничу допомогу).

Стягнення витрат в такому розмірі буде відповідати критеріям розумності, співрозмірності та справедливості, і не становитиме надмірного тягаря для сторін.

Враховуючи, що постановою Сумського апеляційного суду від 04.11.2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ вжиті заходи забезпечення позову у вигляді арешту на транспортний засіб марки ВАЗ 2104,1985 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 1294 см.куб., державний номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований 08 вересня 2015 року за ОСОБА_1 , а клопотання сторонами не заявлялося про скасування заходів забезпечення позову, тому у відповідності до положень ч. 7 ст. 158 ЦПК України вказані заходи продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання рішення законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.2, 5, 10-13, 19, 76-82, 141,158, 258, 259, 264, 265, 273-279 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ (місце знаходження: вул.8-го Березня буд. 42, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 37115941) до ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) про відшкодування заподіяної шкоди задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ (місце знаходження: вул.8-го Березня буд. 42, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 37115941) матеріальну шкоду в сумі 10207, 73 грн.

В іншій частині відмовити.

Стягнути ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ (місце знаходження: вул.8-го Березня буд. 42, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 37115941) судові витрати в розмірі 1098, 84 грн.

Стягнути Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ (місце знаходження: вул.8-го Березня буд. 42, м. Охтирка, Сумської області, код ЄДРПОУ 37115941) на користь ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 ) судові витрати в розмірі 4122, 50 грн.

Заходи забезпечення позову, вжиті за постановою Сумського апеляційного суду від 04.11.2020 року за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю В`язівське+ у вигляді арешту на транспортний засіб марки ВАЗ 2104,1985 року випуску, синього кольору, об`ємом двигуна 1294 см.куб., державний номерний знак НОМЕР_6 , зареєстрований 08 вересня 2015 року за ОСОБА_1 продовжують діяти протягом дев`яноста днів після набрання вказаним рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено безпосередньо до Сумського апеляційного суду, шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення складено 26.11.2020 року.

Суддя Охтирського

міськрайонного суду: Т.О. Ярошенко