Рішення

від 08.12.2020 по справі 532/1223/20

КОБЕЛЯЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

532/1223/20

2/532/522/2020

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

08.12.2020 м. Кобеляки

Кобеляцький районний суд Полтавської області в складі:

судді - Омельченко І. І.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

представник позивача - адвокат Коломієць Є.Є.,

представник відповідача - адвокат Шурда О.В.,

секретаря судового засідання - Логвиненко А. В.,

розглянувши матеріали цивільної справи у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до державної продовольчо-зернової корпорації України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів в особі філії акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, -

В С Т А Н О В И В:

02 липня 2020 р., позивач, ОСОБА_1 , звернувся до Кобеляцького районного суду Полтавської області з позовом до Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Кобеляцький комбінат хлібопродуктів , в якому прохає визнати незаконним та скасувати наказ Про звільнення з роботи № 128-К від 04.06.2020 року, поновити його на посаді начальника виробничої дільниці філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Кобеляцький комбінат хлібопродуктів та стягнути з Акціонерного товариства "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Кобеляцький комбінат хлібопродуктів на його користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 04.06.2020 р. по день поновлення на роботі. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що з 2005 року його прийнято на посаду начальника виробничої дільниці Філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Кобеляцький комбінат хлібопродуктів . 04 червня 2019 року, відповідно до наказу № 128-к ОСОБА_1 було звільнено з посади у зв`язку з втратою довіри, не проведено розрахунок по виплатах та не видано нарочно трудову книжку. Позивач, вважає звільнення незаконним, оскільки він не вчиняв жодних дій чи бездіяльності, які могли б обґрунтовано призвести до втрати довіри, жодних збитків підприємству не завдано, тому підстави для звільнення відсутні.

Ухвалою Кобеляцького районного суду від 07 липня 2020 року відкрито провадження по справі за правилами спрощеного позовного провадження.

03 вересня 2020 року від представника відповідача АТ ДПЗКУ , адвоката Леськова В.П. до суду надійшов відзив, у якому зазначено, що позов ОСОБА_1 не обґрунтований та не відповідає дійсності, оскільки звільнення з підстав довіри не передбачає настання для роботодавця негативних наслідків, чи наявності завданої матеріальної шкоди. Також зазначив, що згідно посадової інструкції на ОСОБА_1 покладено обов`язок здійснювати керівництво роботами з приймання, зберігання і відпуску хлібопродуктів, кондиційного насіння, забезпечувати облік хлібопродуктів, вести облік та контроль за станом складських приміщень, забезпечувати своєчасну роботу для забезпечення якісного збереження зерна, організовувати щоденну працю і розстановку робітників на дільниці, забезпечувати проведення всіх навантажувально-розвантажувальних робіт, не допускати понаднормовий простой вагонів і автотранспорту, виписувати наряди, вести контроль за дотриманням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, сприяти розвитку раціоналізації та винахідництву, що встановлює факт того, що складовою трудових обов`язків ОСОБА_1 є безпосереднє обслуговування матеріальних цінностей. Крім цього, з ОСОБА_1 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність, згідно якого позивач несе матеріальну відповідальність за передані йому під звіт матеріальні цінності згідно додатку до договору. В той же час, відповідно до службової записки від 05.05.2020 р. начальника варти окремого пожежно-сторожового поста філії АТ ДПЗКУ Кобеляцький КХП за приміщенням елеватора поблизу колишнього Ж/Д прийому було виявлено витоптані на траві стежки, які вели до огорожі даної території. З іншого боку паркану також було виявлено нахилену траву та стежку, яка по напрямку вела до села Бутенки. Даний факт свідчить про можливість неодноразового винесення працівниками з території підприємства товарно-матеріальних цінностей, які належать підприємству. Крім того, відповідно до службової записки начальника ВТЛ ОСОБА_2 02.06.2020 було проведено огляд складів підлогового зберігання на наявність потрапляння атмосферних опадів в склади. Було оглянуто склади № 10, 11, 12, 13, 14, 15, 23, 24, 25, 26 та окреслено крейдою місця затікання та висловлено прохання вжити заходи по мірі можливості по усуненню недоліків, щоб в подальшому запобігти потраплянню атмосферних опадів в партії зерна та не допущення погіршення якісних показників.

Крім того, відповідно до доповідної записки начальника дільниці Цуркан О.А. від 10.06.2020 при огляді складських ємкостей виявлено залишки зерна, яке знаходиться у стані гниття, у складі № 35 виявлено близько 15 т. відходів з явними ознаками гниття та осередками шкідників зерна.

Таким чином, ОСОБА_1 , неналежним чином зберігав ввірене йому майно, що стало підставою для втрати довіри роботодавцем до нього, тому винесення наказу про звільнення № 128-к від 04.06.2020 є законним.

Також, Філією належним чином проведено розрахунки при звільненні ОСОБА_1 , оскільки виплачено заробітну плату у розмірі 1985,80 грн. (за період роботи 01.06.2020-04.06.2020) та компенсацію за невикористану відпустку у кількості 60 календарних днів у розмірі 34 629,60 грн., що підтверджується зарплатною відомістю та бухгалтерською довідкою.

ОСОБА_1 у день звільнення відмовився отримувати трудову книжку, про що працівниками філії складено акт та направлено поштовим відправленням на адресу позивача його трудову книжку, тому доводи позивача, що йому не відділи трудову книжку є необґрунтованими та безпідставними.

Враховуючи вищевикладене, представник відповідача прохає відмовити в задоволенні позовної заяви ОСОБА_1 в повному обсязі.

Позивач, ОСОБА_1 , в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та пояснив, що за весь час роботи на даному підприємстві до нього жодних претензій не було.

Представник позивача, адвокат Коломієць Є.Є., в судовому засіданні прохав позов задовольнити. Крім того, прохав стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в сумі 7500 грн.

Представник відповідача, адвокат Шурда О.В., в судовому засіданні прохала у позові відмовити з підстав зазначених у відзиві на позов.

Вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши письмові докази, зібрані в матеріалах справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.

04 червня 2020 року ОСОБА_1 звільнено з посади начальника виробничої дільниці на підставі п.2 ст. 41 КЗпП України (а.с. 9).

Згідно посадової інструкції, начальник дільниці зобов`язаний здійснювати керівництво роботами з приймання, зберігання і відпуску хлібопродуктів, кондиційного насіння, забезпечувати облік хлібопродуктів, вести облік та контроль за станом складських приміщень, забезпечувати своєчасну роботу для забезпечення якісного збереження зерна, організовувати щоденну працю і розстановку робітників на дільниці, забезпечувати проведення всіх навантажувально-розвантажувальних робіт, не допускати понаднормовий простой вагонів і автотранспорту, виписувати наряди, вести контроль за дотриманням працівниками правил внутрішнього трудового розпорядку, сприяти розвитку раціоналізації та винахідництву (а.с. 83-85).

25 жовтня 2017 року між директором філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький КХП та ОСОБА_1 укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність (а.с. 86-89).

Суд не бере до уваги службову записку від 05.05.2020 р. начальника варти окремого пожежно-сторожового поста філії АТ ДПЗКУ Кобеляцький КХП , згідно якої зазначено, що за приміщенням елеватора поблизу колишнього Ж/Д прийому було виявлено витоптані на траві стежки, які вели до огорожі даної території (а.с. 95) та службову записку начальника ВТЛ ОСОБА_2 02.06.2020 р., згідно якої було проведено огляд складів підлогового зберігання на наявність потрапляння атмосферних опадів в склади (а.с. 96), оскільки в даних записках вбачається лише припущення щодо можливого розкрадання майна підприємства і не свідчить про те, що саме дії або бездіяльність ОСОБА_1 з даних питань могли б завдати збитки підприємству. Крім того, ОСОБА_1 пояснив, що на підприємстві є охоронник, який безпосередньо відповідає за схоронність майна, що зберігається на складах.

Відповідно до доповідної записки начальника дільниці ОСОБА_3 від 10.06.2020 при огляді складських ємкостей виявлено залишки зерна, яке знаходиться у стані гниття, у складі № 35 виявлено близько 15 т. відходів з явними ознаками гниття та осередками шкідників зерна (а.с. 99), однак відходи зерна не становлять матеріальної цінності для підприємства, що також підтверджується поясненнями, наданими в судовому засіданні ОСОБА_1 , де він зазначив, що відходи зерна взагалі підлягають знищенню. Крім того, відповідачем не надано суду доказів щодо передачі зерна ОСОБА_1 під звіт.

Доповідна записка начальника дільниці Цуркан О.А. від 07.08.2020 р. щодо продовження виявлення значних порушень посадової інструкції колишнім працівником ОСОБА_1 (а.с. 100), винесена після звільнення ОСОБА_1 з посади і не може бути належним доказом по даній справі.

Відповідно до акту від 04.06.2020 р. ОСОБА_1 відмовився від ознайомлення з наказом № 128-к від 04.06.2020 р (а.с 97).

Відповідно до акту від 04.06.2020 р. ОСОБА_1 , відмовився від отримання своєї трудової книжки, яку в подальшому було направлено йому рекомендованим листом (а.с 98, 103).

Згідно з пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний у випадку винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір`я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу.

Відповідно до пункту 28 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 06.11.1992 року Про практику розгляду судами трудових спорів , звільнення з підстав втрати довір`я (п.2 ст.41 КЗпП) суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом і т.п.) вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

У висновках, викладених у постановах Верховного Суду від 27 листопада 2019 р. у справі №543/690/16-ц, від 13 листопада 2019 р. у справі №320/7056/17, вказано, що для розірвання трудового договору із зазначеної підстави потрібна наявність таких умов: 1) безпосереднє обслуговування працівником грошових, товарних або культурних цінностей (прийом, зберігання, транспортування, розподіл та інше); 2) винна дія працівника; 3) втрата довір`я до працівника з боку власника або уповноваженого ним органу.

Звільнення з підстав втрати довір`я суд може визнати обґрунтованим, якщо працівник, який безпосередньо обслуговує грошові або товарні цінності (зайнятий їх прийманням, зберіганням, транспортуванням, розподілом та інше), вчинив умисно або необережно такі дії, які дають власнику або уповноваженому ним органу підстави для втрати до нього довір`я.

Виходячи з викладеного та з розуміння безпосереднього обслуговування грошових і товарних цінностей, можна дійти висновку, що основне коло працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, це особи, які одержують їх під звіт. Вирішуючи питання, чи відноситься позивач до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові та товарні цінності, суд у кожному конкретному випадку з`ясовує: чи становить виконання операцій, що пов`язані з таким обслуговуванням цінностей, основний зміст трудових обов`язків позивача та чи носить виконання ним указаних дій відповідальний, підзвітний характер з наявністю обліку, контролю за рухом і зберіганням цінностей.

Особи, які здійснюють функції обліку, охорони або управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, не відносяться до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, і такі особи не можуть бути суб`єктами звільнення за пунктом 2 частини першої статті 41 КЗпП України.

Дані висновки викладені також у постанові Верховного Суду України від 24 вересня 2014 року у справі №6-104цс14.

Відповідно до ч.1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Як вбачається з посадової інструкції, основний зміст трудових обов`язків ОСОБА_1 полягав у здійсненні керівництва роботами з приймання, зберігання і відпуску хлібопродуктів, кондиційного насіння, забезпечення обліку хлібопродуктів та дотримання правил оформлення і здавання документів по їх надходженню і відпуску в бухгалтерії, що свідчить, що ОСОБА_1 безпосередньо не обслуговує грошові та товарні цінності, а здійснює лише функції обліку, охорони та управлінські функції щодо розпорядження майном та коштами підприємства, тому він не відноситься до кола працівників, які безпосередньо обслуговують грошові чи товарні цінності, а тому ОСОБА_1 не може бути звільнено з підстав втрати довір`я.

Звільнення за п.2 ч. 1 ст. 41 КЗпП України може мати місце за умови вчинення працівником винних дій. Втрата довір`я може бути наслідком вчинення проступку, який дає підстави для висновку, що подальше звільнення працівника може призвести до утрати грошових або матеріальних цінностей.

Також, звільнення з підстав втрати довір`я має місце лише за умови вчинення ним винних дій як навмисно так і внаслідок необережного ставлення.

Провина працівника має бути доведена власником або уповноваженим органом.

Припущення роботодавця або уповноваженої особи не може бути підставою для виявлення недовіри до працівника.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем не надано жодного належного та допустимого доказу вчинення позивачем протиправних дій навмисно чи з необережності, оскільки службового розслідування проведено не було, до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1 жодного разу не притягувався.

Враховуючи вищевикладене, оскільки основна трудова функція ОСОБА_1 це організаційно-розпорядчі дії, він не відноситься до кола осіб, які безпосередньо обслуговують грошові та матеріальні цінності, винність ОСОБА_1 відповідачем не доведена, наведені підстави для звільнення позивача з підстав втрати довір`я є лише припущеннями, на яких не може ґрунтуватися судове рішення.

Згідно ч.1 ст.235 КЗпП України у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв`язку з повідомленням про порушення вимог Закону України "Про запобігання корупції" іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.

Згідно ч.7 ст.235 КЗпП України рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню.

Пунктом 32 Постанови Пленуму ВСУ визначено, що у випадках стягнення на користь працівника середнього заробітку за час вимушеного прогулу в зв`язку з незаконним звільненням або переведенням, відстороненням від роботи - невиконанням рішення про поновлення на роботі, затримкою видачі трудової книжки або розрахунку він визначається за загальними правилами обчислення середнього заробітку, виходячи з заробітку за останні два календарні місяці роботи.

На день ухвалення судового рішення часом вимушеного прогулу позивача, є період з 05.06.2020 по 08.12.2020 року (включно).

Враховуючи вищевикладене, задоволенню підлягають і вимоги позивача про поновлення його на роботі та стягнення на його користь з відповідача середнього заробітку з дня звільнення по день винесення судом рішення відповідно до ч.2 ст. 235 КЗпП України, що становить 68213,64 грн., згідно розрахунку наданого позивачем, який є вірним (а.с. 149-150).

Враховуючи вищевикладене, позов ОСОБА_1 слід задовольнити повністю.

Статтею 137 ЦПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Оскільки, позов ОСОБА_1 задоволено у повному обсязі із відповідача "Державна продовольчо-зернова корпорація України" в особі філії ПАТ "Державна продовольчо-зернова корпорація України" Кобеляцький комбінат хлібопродуктів слід стягнути на користь позивача судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги в сумі 7500 грн., яка знайшла своє підтвердження згідно поданих документів (а.с. 10-19).

Також, на підставі ст. 141 ЦПК України, оскільки позивач при подачі позову звільнений від сплати судового збору та оскільки позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь держави судовий збір в розмірі 840,80 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 12, 82, 263, 265, 272-273, 354-355 ЦПК України, суд,

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу задовольнити повністю.

Скасувати наказ Про звільнення з роботи № 128 від 04.06.2020 року ОСОБА_1 з посади начальника виробничої дільниці Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів .

Поновити ОСОБА_1 на посаді начальника виробничої дільниці Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів з 05.06.2020 року.

Стягнути із Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів на користь ОСОБА_1 середній заробіток з 05.06.2020 р. по 08.12.2020 р. у розмірі 68213,64 (шістдесят вісім тисяч двісті тринадцять гривень шістдесят чотири копійки) гривень.

Стягнути із Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів на користь ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 7500,00 (сім тисяч п`ятсот) гривень.

Стягнути із Акціонерного товариства Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів на користь держави судовий збір у розмірі 840, 80 (вісімсот сорок гривень вісімдесят копійок) гривень.

Повний текст рішення виготовлений 14.12.2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Полтавського апеляційного суду через Кобеляцький районний суд Полтавської області.

Сторони:

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканець АДРЕСА_1 ;

Відповідач: Акціонерне товариство Державна продовольчо-зернова корпорація України в особі Філії ПАТ Державна продовольчо-зернова корпорація України Кобеляцький комбінат хлібопродуктів , ЄДРПОУ 37506117, с. Бутенки, вул. Полтавська, 62 Кобеляцького району Полтавської області.

Суддя