Рішення

від 30.08.2007 по справі 16/172

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ  

                                  83048,

м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я  

іменем України

30.08.07 р.                                                                              

Справа № 16/172                              

Суддя господарського суду Донецької

області Підченко Ю.О.

При секретарі судового засідання

Ротар Н.Ю.

Розглянув у відкритому судовому

засіданні господарського суду справу

за позовом товариства з обмеженою

відповідальністю “Поліпром” смт. Володарське         

до відповідача суб'єкта

підприємницької діяльності ОСОБА_1 м.Маріуполь

за участю третіх осіб 1. Товариства

з обмеженою відповідальністю “Медіфаст” м.Маріуполь 

2. Приватного підприємства “Елтіз”

м. Запоріжжя

3. Товариства з  обмеженою відповідальністю “Інел” с.

Малишевка

про стягнення 72439 грн. 00  коп.

за участю:

представників сторін:

від позивача Алфьорова О.А.

-юрисконсульт

від відповідача ОСОБА_2 -

представник

від третьої особи 1  не з'явився

від третьої особи 2  не з'явився

від третьої особи 3  не з'явився

Сторін було належним чином

повідомлено про час та місце проведення судового засідання, тому судом з

урахуванням вимог ст. ст. 42, 43 ГПК України створені всі необхідні умови для

вирішення спору на принципах змагальності, рівності учасників процесу перед

законом.

Постановою Вищого господарського

суду України від від 19.03.07р. по справі № 16/172  постанову Донецького апеляційного

господарського суду від 14.11.06р. та рішення господарського суду Донецької

області від 04.09.06р. було скасовано і справу 

передано на новий розгляд до господарського суду Донецької області.

Відповідно до ст. 111-12 ГПК

України вказівки, що містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими

для суду під час нового розгляду справи.

СУТЬ СПОРУ:

Заявлені вимоги про стягнення з

відповідача збитків в сумі 72439 грн. 00 коп. згідно договору підряду № 8 від

06.04.04р. на виконання обсягу робіт.

Неприбуття у судове засідання

представників третіх осіб, яких було належним чином повідомлено про час та

місце проведення судового засідання не перешкоджає розгляду спору по суті

згідно вимог ст. 75 ГПК України.

Відповідач позов не визнав,

мотивуючи свої заперечення наступними обставинами:

-          трансформатор за якістю відповідає

діючим в Україні стандартам, технічним умовам та виходив з ладу з вини виготовлювача;

-          укладений між сторонами договір є

договором підряду, а тому до нього повинні застосовуватися вимоги ст. 863 ЦК

України, яка передбачає позовну давність в один рік, яка на дату подання позову

минула.

З'ясувавши  фактичні 

обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову

кваліфікацію  відносинам сторін і

виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правову норму, яка

підлягає застосуванню, приймаючи до уваги доводи сторін, суд встановив:

Позов мотивовано тим, що 06.04.04р.

між позивачем та відповідачем був укладений договір підряду № 8, відповідно до

вимог якого відповідач зобов'язався виконати роботи на об'єкті позивача за

адресою м. Маріуполь, вул. Волгоградська, 18, Медичний центр.

09.09.2004р. відповідач, за

договором купівлі-продажу № 22/04, укладеним з Товариством з обмеженою

відповідальністю “ІНЕЛ”, придбав трансформатор ТСЗ-160/6,3-УЗ, виробником якого

є приватне підприємство “Елтіз”. Відповідно до паспортних даних, період

експлуатації вказаного трансформатора, гарантований виробником, становить 24

місяці.

Вказаний трансформатор відповідач

встановив при виконанні робіт за адресою: м. Маріуполь, вул. Волгоградська, 18

за договором підряду №8 від 06.04.2004р. та включив вартість цього

трансформатору до розрахунку загальної вартості виконаних робіт.

Позивач платіжним дорученням №896

від 08.09.2004р., на підставі акту виконаних робіт, перерахував відповідачеві

грошові кошти в розмірі 20000 грн. за вказаний трансформатор.

Вказаний трансформатор, при подальшій

його експлуатації неодноразово виходив з ладу.

23.11.04р. в присутності

представників відповідача та третіх осіб 2, 3 був складений акт про вихід

трансформатора з ладу через межвіткове замикання фази “А”НН. Згідно із вказаним

актом трансформатор вийшов з ладу з вини виготовлювача -приватного підприємства

“Елтіз”.

Вихід з ладу трансформатора

потягнув за собою зупинення роботи Медичного центру та вимушений аварійний

монтаж резервної кабельної лінії 0,4 кв. від ТП-431 з окремим обліком на час

ремонту трансформатора, який не був запланованим заздалегідь. Виробник -

приватне підприємство “Елтіз” зобов'язався виконати демонтаж трансформатора,

його завантаження, транспортування у м. Запоріжжя та із м. Запоріжжя,

розвантажування, підключення у м. Маріуполі зі здачею його згідно акту

здачі-приймання та з видачею відповідних протоколів про випробування.

Наступний запуск трансформатора,

після його ремонту, відбувся 07.12.2004р.-09.12.2004р, однак вже 08.01.2005р.

трансформатор знов вийшов з ладу, що підтверджено актом від 07.07.2005р.

Діагностика причини розладу трансформатора показала межвіткове замикання

катівки “Б”НН. 22.01.2005р. був встановлений новий трансформатор, однак

01.07.2005р. з причини замикання фази “С”НН він знову вийшов з ладу, що

призвело до поломки ультразвукового апарату „Image point”, загальною вартістю

121818 грн. 67 коп., який належить ТОВ “Мєдіфаст”, з яким позивачем укладений

договір оренди приміщення №25 від 01.02.2005р., в якому знаходився

трансформатор. Тобто, причиною виходу з ладу пристрою були скриті дефекти, які

виявлені в процесі експлуатації.

Позивачем 12.12.2005р. від ТОВ

“Мєдіфаст” була отримана претензія №112 від 09.12.2005р. з вимогою оплатити

суму збитків в розмірі 52439 грн., з яких 7215 грн. 00 коп. - вартість ремонту

ультразвукового апарату, 4612 грн. 00 коп. - збитки понесені у вигляді сплати

орендної плати за апарат та 40612 грн. 00 коп. - збитки у вигляді неотриманого

доходу від експлуатації апарату.

Вказані вимоги ТОВ “Мєдіфаст” були

повністю задоволені позивачем, та 25.01.2006р. платіжним дорученням №1057

перераховано грошові кошти в сумі 52439 грн.

У зв'язку з викладеним, позивачем

заявлені вимоги про стягнення з відповідача збитків в сумі 72439 грн. 00 коп.,

з яких 20000 грн. 00 коп. збитків, завданих неналежною якістю трансформатора,

та 52439 грн. 00 коп., які виникли в зв'язку із виходом із ладу апарату „Image

point” та неможливістю одержання прибутку, на який розраховувало ТОВ

“Мєдіфаст”.

Відповідачем заявлено клопотання

про застосування строку позовної давності згідно ст. 257 ЦК України.

Строк позовної давності

застосовується судом відповідно до вимог п. 6 Прикінцевих та перехідних

положень ЦК України 2003 року, оскільки правила цього кодексу про позовну

давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений

законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності Цивільним

кодексом України.

Згідно п. 3 ст. 267 ЦК України

позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою

до винесення ним рішення.

Пунктом 2 ст. 839 та пунктом 5 ст.

858 ЦК України встановлено, що підрядник відповідає за неналежну якість наданих

ним матеріалів і устаткування, відповідно до положень про відповідальність

продавця за товари неналежної якості.

Статтями 258, 681 ЦК України

передбачено,  що до вимог у зв'язку з

недоліками проданого товару, на який встановлено гарантійний строк,

застосовується позовна давність в один рік, яка обчислюється від дня виявлення

недоліків у межах гарантійного строку.

Недоліки отриманого трансформатора

були виявлені 01.07.05р., а позовна заява 03.05.06р. направлена до

господарського суду з дотриманням зазначеного терміну.

Таким чином, строк позовної

давності позивачем не пропущений, оскільки позовну заяву було подано до його

спливу, тобто до 30.06.06р.

Слід звернути увагу сторін на те,

що коли суд на підставі досліджених у судовому засіданні доказів установить, що

право позивача, захистити яке він просить, відповідачем не порушено,

приймається рішення про відмову у задоволенні позову саме з цих підстав, а не

через пропуск строку позовної давності.

Якщо буде встановлено, що право

позивача порушено і строк позовної давності пропущено без поважних причин, суд

приймає рішення, яким відмовляє в позові у зв'язку із закінченням строку

позовної давності. А при визнанні причин пропуску цього строку поважною

порушене право має бути захищене.

З введенням нового ЦК України

2003р. суд може застосувати строк позовної давності тільки за заявою сторони у

спорі (частина 4 ст. 267 ЦК України). Така заява стане підставою для відмови у

позові, коли суд не визнає причину пропуску строку поважною. По старому ЦК

України 1963р. суд був зобов'язаний застосувати строк позовної давності

незалежно  від заяв сторін.

Судом надана належна правова

кваліфікація правовідносинам сторін. За своєю правовою природою між ними

укладено договір підряду.

Особливості регулювання майнових

відносин у сфері господарювання визначається господарським кодексом. Майнові

зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин регулюються

ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Стаття 837 ЦК України (загальна

норма права про підряд) зазначає, що за договором підряду одна

сторона(підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за

завданням другої сторони(замовника0, а замовник зобов'язується прийняти та

оплатити виконану роботу, як це передбачено у статтях 839, 882 ЦК України.

У силу частини першої ст. 193 ГК

України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні

виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших

правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання

зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При

цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення

ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.

Згідно частини 1 ст. 628 ЦК Зміст

договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені

ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного

законодавства.

До договору поставки застосовуються

загальні положення про купівлю-продаж, коли інше не встановлено договором,

законом або витикає із характеру правовідносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК

України).

Повне застосування Інструкції № П-7

“Про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів

народного споживання за якістю”, затвердженою постановою Державного арбітражу

Союзу РСР від 25.04.66 р. N П-7.,  не є

обов'язковим у разі, коли відповідно до положень Цивільного кодексу України

сторони договору поставки на власний розсуд урегулювали питання щодо порядку

приймання-передачі продукції.

У разі коли сторони не визначають у

договорі поставки порядок приймання-передачі продукції, застосовуються

положення інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного

призначення і товарів народного споживання за якістю.

Пунктом 4.2 договору

купівлі-продажу трансформатора № 22/04 від 09.09.04р. передбачено, що товар

вважається виготовленим продавцем та прийнятим покупцем за якістю згідно із

сертифікатом якості (ГОСТом, ТУ), виданого продавцем, та Інструкції П-7 від

25.04.1966р.

Згідно із ч. 3 ст. 858 ЦК України,

якщо відступи у роботі від умов договору підряду або інші недоліки у роботі є

істотними та такими, що не можуть бути усунені, або не були усунені у

встановлений замовником розумний строк, замовник має право відмовитися від

договору та вимагати відшкодування збитків.

Відповідно до частини 2 ст. 678 ЦК

України у разі істотного порушення вимог щодо якості товару (виявлення

недоліків, які не можна усунути, недоліків, усунення яких пов'язане з

непропорційними витратами або затратами часу, недоліків, які виявилися

неодноразово чи з'явилися знову після їх усунення) покупець має право за своїм

вибором:

1) відмовитися від договору і

вимагати повернення сплаченої за товар грошової суми;

2) вимагати заміни товару.

Підприємство позивача обрало у

якості способу захисту свого порушеного права - стягнення з відповідачів

збитків.

Відносно стягнення збитків, то законодавець

зазначає, що стаття 623 як загальна норма та статті 224, 225 ГК України 2003р.,

як спеціальні норми, передбачають, що у випадку невиконання або неналежного

виконання зобов'язань боржником він повинен відшкодувати кредитору заподіяні

цим збитки. Слід звернути увагу сторін на те, що до складу збитків не входить

основний борг, а тільки санкції.

Тобто, відповідно до вимог

законодавства обсяг збитків, які підлягають відшкодуванню, складають витрати,

зроблені кредитором внаслідок гіршого ставлення контрагентом до виконання своїх

обов'язків за договором, втрата або пошкодження майна, до яких за родовими

ознаками відносяться і грошові кошти.

На позивачеві лежить обов'язок

довести суду згідно ст. 33 ГПК України наступне:

-          по-перше, факт заподіяння йому

збитків;

-          по-друге, розмір зазначених збитків

та докази невиконання зобов'язань;

-          по-третє, причинно-наслідковий

зв'язок між невиконанням зобов'язань та заподіяними збитками.

Судом з'ясовано, що по акту

прийому-передачі від 07.07.05р. спірний трансформатор був переданий

відповідачем на гарантійний ремонт третій особі - приватному підприємству

„Елтіз” і більше позивачу не повертався. Листом № 114-Д від 26.08.05р.

товариство з обмеженою відповідальністю „Інел” повідомив, що даний

трансформатор незаконно утримується на території, що належить закритому

акціонерному товариству „Інком центр”.

Позивачем доведено факт виявлення

недоліків виконаної підрядником роботи у вигляді поставки товару (матеріалів)

неналежної якості (скриті дефекти) після завершення робіт за договором підряду,

складова збитків, їх розмір, причинний зв'язок між неналежним виконанням

відповідачем зобов'язань за договором підряду та настанням наслідків у вигляді

збитків, заподіяних йому.

За таких обставин, з урахуванням

вищевикладеного, суд вважає, що позов щодо стягнення з відповідача збитків в

розмірі 20 000 грн. 00 коп. за придбаний товар неналежної якості, а саме

трансформатор ТСЗ-160/6,3-УЗ, оскільки він, як підрядник за укладеним

договором, відповідає за якість матеріалів, отриманих від третіх осіб,

обґрунтовано та підлягає задоволенню.

У задоволенні вимог щодо стягнення

з відповідача збитків в сумі 52 439  грн.

00 коп., зокрема : з яких 7215 грн. 00 коп. - вартість ремонту ультразвукового

апарату, 4612 грн. 00 коп. - збитки понесені у вигляді сплати орендної плати за

апарат та 40612 грн. 00 коп. - збитки у вигляді неодержаного прибутку (доходу)

від експлуатації апарату слід відмовити за відсутності  складової збитків, зокрема, вини відповідача у

виході з ладу трансформатору ТСЗ-160/6,3-УЗ та причинно-наслідкового зв'язку

між виходом з ладу трансформатору та поломкою апарату „Image point.

Слід звернути увагу на те, що для

стягнення неодержаного прибутку(доходу) потрібно виходити із виду та наслідків

порушення договірних зобов'язань у вигляді зменшення обсягів виробництва.

Чинне законодавство не містить та не встановлює розрахункового порядку

визначення розміру прямих та  непрямих

збитків у вигляді неодержаних доходів ( прибутку), а саме упущеної вигоди,

заподіяних порушеннями господарських договорів, 

так як не відноситься до підстав цивільно-правової відповідальності.

Однак, доцільно дотримуватися того, що неодержаний прибуток при зменшенні  обсягу 

чи  виробництва  реалізації продукції (робіт, послуг)

визначається  як різниця між ціною і

повною  плановою собівартістю одиниці

продукції  (робіт,  послуг), помножена  на кількість не зробленої чи не реалізованої

або неповернутого  своєчасно  майна, продукції ( робіт, послуг) з вини  контрагента. 

Кількість не зробленої або 

неповернутої з   вини   контрагента  

продукції  (робіт,  послуг),майна за родовими ознаками,

розраховується в залежності від конкретної ситуації,  зокрема, шляхом:

а) розподілу обсягу 

недопоставленої  (неналежної

чи  якості  некомплектної) або неповернутої  продукції на норму її витрати на один виріб

(роботу,  послугу),  якщо 

мала   місце недопоставка

(постачання продукції неналежної чи якості некомплектної);     

б) множення     часової    

(денної)     продуктивності  цеху, що простояв,  (ділянки, 

агрегату,  верстата)  на тривалість простою в годинах (днях), якщо

мав місце простій.

Відносно збільшення суми умовно-постійних витрат  у зв'язку 

зі зменшенням обсягу виробництва продукції (робіт,  послуг) визначається як  добуток 

розміру  цих  витрат 

у  повній плановій   собівартості   одиниці 

виробу  (роботи,  послуги) 

на кількість не зроблених з вини 

контрагента  виробів  (робіт, послуг).

Віднесення тих чи інших витрат до умовно-постійних, а  також визначення  суми 

умовно-постійних  витрат  у 

собівартості одиниці продукції здійснюються відповідно до  діючого 

в галузі  положеннями  по 

плануванню,  обліку  і 

калькулюванню собівартості продукції (робіт, послуг).

          Поняття доходів (доходу) слід

розуміти як валовий доход, тобто виторг від реалізації та інші доходи та як

валовий доход за відрахуванням матеріальних затрат як прибуток.

          З огляду на вищевикладене, слід дійти

висновку, що у даному випадку не одержаний прибуток (упущена вигода) має бути

розрахована як різниця між ціною не реалізованої продукції та ціною продукції,

не переданої зі зберігання, помноженої на кількість продукції з відрахуванням

умовно-постійних чи умовно-змінних витрат як то витрат на пакування,

транспортування, а також розмір податків, визначений за встановленими ставками

(податок на додану вартість, податок на прибуток), тощо.

Витрати по держмиту та забезпечення

судового процесу покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених

позовних  вимог за приписами частини

п'ятої ст. 49 ГПК України.

Відповідно до частини 2 ст. 49 ГПК

України якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, господарський суд

має право покласти на неї державне мито незалежно від результатів вирішення

спору, а тому витрати по державному миту в сумі 102 грн. за подання скарги про

перегляд рішення у апеляційному порядку та касаційному порядку в сумі 102 грн.

відносяться на відповідача та відшкодуванню не підлягають.

У задоволенні вимог стосовно вжиття

заходів щодо забезпечення позову слід відмовити за тих обставин, що позивачем

не доведено суду, що майно, у т.ч. грошові суми, цінні папери, тощо, яке є у

відповідача, може зникнути, погіршитися за якістю або зменшитися за кількістю

на момент винесення рішення господарським судом.

У зв'язку з тим, що у судовому

засіданні за згодою сторін було оголошено лише вступну та резолютивну частини

рішення згідно частини третьої ст. 85 ГПК України, воно набирає законної сили

після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно

до статті 84 ГПК України.

На підставі викладеного, керуючись

ст. ст. 614, 623, 678, 837 ЦК України 2003 року, ст. ст. 174, 193, 224, 225 ГК

України, ст. ст. 22, 33, 44, частиною п'ятою ст. 49, ст. ст. 66, 67, 82, 84,

частиною третьою ст. 85 ГПК України, суд

В И Р І Ш И В:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з суб'єкта

підприємницької діяльності- фізичної особи ОСОБА_1, АДРЕСА_1, ід. код. НОМЕР_1,

на користь:

- товариства з обмеженою

відповідальністю "Поліпром", 87502, м. Маріуполь, вул. Волго-Донська,

18, ід. код 31767005, р/р 26000215063701 в Маріупольській філії АКБ „АСБ”, МФО

334185, збитки в сумі 20 000 грн. 00 коп., витрати по держмиту в сумі 200 грн.

00 коп., витрати по забезпеченню судового процесу в сумі 32 грн. 57 коп., видавши

наказ.

3.У задоволенні вимог щодо

стягнення збитків в сумі 52 439  грн. 00

коп. відмовити.

4.У задоволенні вимог стосовно

вжиття заходів щодо забезпечення позову відмовити.

5. Витрати по державному миту в

сумі 102 грн. за подання скарги про перегляд рішення у апеляційному порядку та

касаційному порядку в сумі 102 грн. відносяться на відповідача.

6.Рішення суду набирає законної

сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.

Суддя                                                                                                        

Дата

підписання рішення оформленого у відповідності до вимог ст.84 ГПК України:

04.09.07р.