Постанова

від 22.12.2020 по справі 386/993/15-ц

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

22 грудня 2020 року

м. Київ

справа № 386/993/15-ц

провадження № 61-8597св19

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Коротуна В. М. (суддя-доповідач), Бурлакова С. Ю., Червинської М. Є.,

учасники справи:

позивач - фермерське господарство Родючість ,

відповідачі: ОСОБА_1 , приватне підприємство Хорт-М ,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу фермерського господарства Родючість на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада

2018 року у складі судді Гут Ю. О. та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2019 року у складі колегії суддів: Суровицької Л. В., Авраменко Т. М., Черненка В. В.,

ВСТАНОВИВ:

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

У серпні 2015 року фермерське господарство Родючість (далі - ФГ Родючість ) звернулось до суду із позовом до ОСОБА_1 , приватного підприємства Хорт-М (далі - ПП Хорт-М ) про стягнення майнової та моральної шкоди завданої неправомірними діями.

Позов мотивована тим, що 27 листопада 2013 року державним виконавцем ВДВС Голованівського районного управління юстиції відкрито виконавче провадження за № 40967946 на підставі виконавчого листа, виданого 20 листопада 2013 року на виконання рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення боргу за договором позики в розмірі 230 000,00 грн.

В порядку примусового виконання рішення суду, 07 липня 2015 року державним виконавцем було складено акт опису і арешту майна, згідно якого описано та накладено арешт на незавершене виробництво сільськогосподарських культур - урожай пшениці, що знаходиться на трьох земельних ділянках, площею 22,3 га, 15,29 га, 12 га на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Арештоване майно було передане на зберігання боржнику ОСОБА_2 , а потім 16 липня 2015 року старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень УДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А. О. винесено постанову про заміну зберігача описаного й арештованого майна та майбутній урожай передано на зберігання стягувачу ОСОБА_1 .

У користуванні ФГ Родючість перебувають також інші земельні ділянки розташовані на території Розкішненської сільської ради, призначені для ведення селянського фермерського господарства, які господарство обробляє та збирає врожай різних зернових та інших культур. Зокрема ФГ відповідно до договору оренди землі обробляє земельну ділянку, площею 65,75 га. ОСОБА_1 та працівниками ПП Хорт-М вчинялись перешкоди зі збору врожаю на вказаній земельній ділянці.

Внаслідок цих протиправних дій господарство не змогло вчасно зібрати урожай на земельній ділянці до настання несприятливих погодних умов і 20 липня 2015 року через сильний шквальний вітер, зливний дощ та град, урожай знищено на 80 %, чим господарству завдано шкоди (збитків) на загальну суму 633 000,00 грн у вигляді втрати урожаю пшениці, що підтверджується звітом про визначення розміру матеріальних збитків, завданих ФГ, Актом № 1 від 22 липня 2015 року.

Позивач вважав, що такі дії відповідачів з перешкоджання збору врожаю були неправомірними, спричинили йому пряму шкоду (збитки), між цими неправомірними діями та шкодою є прямий причинно-наслідковий зв`язок та наявна вина у діях відповідачів, а тому відповідачі мають нести солідарну відповідальність у вигляді відшкодування завданих їх неправомірними діями збитків. Також позивач просив стягнути на його користь солідарно з відповідачів 150 000,00 грн за завдану моральну шкоду.

ФГ Родючість просило стягнути солідарно з відповідачів на свою користь завдану майнову шкоду в розмірі 633 000,00 грн та моральну шкоду у сумі

150 000,00 грн.

Короткий зміст рішень судів першої та апеляційної інстанцій

Рішенням Голованівського районного суду Кіровоградської області

від 28 листопада 2018 року позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ПП Хорт-М на користь ФГ Родючість завдану майнову шкоду в розмірі 633 000,00 грн та 3 654,00 грн сплаченого судового збору, а всього - 636 654,00 грн.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд дійшов висновку, що позов в частині відшкодування майнової шкоди є доведеним та обґрунтованим. Відповідачі здійснили протиправні дії, які полягали у незаконному перешкоджанні у користуванні земельною ділянкою, завчасному зборі врожаю пшениці, і що ці протиправні дії призвели та сприяли спричиненню позивачеві шкоди у вигляді збитків, які полягають у загибелі урожаю пшениці і неотриманні прибутку з вини відповідачів через настання стихійного лиха.

У задоволенні вимог про відшкодування моральної шкоди суд відмовив, оскільки вважав, що позивачем не доведено належними доказами в чому саме полягає вказана шкода

Постановою Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року в частині задоволених вимог скасовано.

У задоволенні позову ФГ Родючість до ОСОБА_1 та ПП Хорт-М про стягнення майнової шкоди відмовлено.

Рішення апеляційного суду мотивовано тим, що позивачем не надано доказів того, що внаслідок неправомірного зайняття земельної ділянки відповідачами була завдана шкода у вигляді знищення урожаю пшениці та, що саме зайняття земельної ділянки знаходиться у прямому причинному зв?язку з завданими збитками, оскільки шкода заподіяна внаслідок сильного шквального вітру, зливного дощу, граду. А за відсутності причинного зв`язку між протиправною поведінкою та збитками, вини правопорушника, безпідставним є покладення солідарного обов?язку на відповідачів щодо відшкодування майнової шкоди.

Рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФГ Родючість до ОСОБА_1 та ПП Хорт-М про відшкодування моральної шкоди в апеляційному порядку не переглядалося.

Короткий зміст вимог та доводів касаційної скарги

23 квітня 2019 року голова ФГ Родючість - Яніцький О. С. через засоби поштового зв?язку подав до Верховного Суду касаційну скаргу, у якій просить: скасувати постанову апеляційного суду та змінити рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення моральної шкоди; стягнути солідарно з ПП Хорт-М та ОСОБА_1 на користь ФГ Родючість завдану моральну шкоду в розмірі 150 000,00 грн; у іншій частині рішення суду першої інстанції від 28 листопада 2018 року залишити без змін; вирішити питання щодо розподілу судових витрат.

Аргументи касаційної скарги зводяться до того, що висновок апеляційного суду про відсутність у діях відповідачів всіх складових елементів складу цивільного правопорушення є неправильним. Судом першої інстанції всі ці обставини з?ясовані, надана правильна оцінка, у зв?язку із чим суд першої інстанції обґрунтовано та правильно вирішив спір та стягнув солідарно з відповідачів завдану майнову шкоду.

Щодо стягнення моральної шкоди, заявник вказує на те, що суди повинні були виходити з презумпції спричинення позивачу моральної шкоди відповідачем та обов?язку саме відповідача спростувати таку презумпцію.

Доводи інших учасників справи

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Рух касаційної скарги та матеріалів справи

Ухвалою Верховного Суду від 21 червня 2019 року поновлено ФГ Родючість строк на касаційне оскарження рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року та постанови Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2019 року . Відкрито касаційне провадження у даній справі та витребувано матеріали цивільної справи з Голованівського районного суду Кіровоградської області.

17 липня 2019 року матеріали цивільної справи надійшли до Верховного Суду.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ У СКЛАДІ КОЛЕГІЇ СУДДІВ ДРУГОЇ СУДОВОЇ ПАЛАТИ КАСАЦІЙНОГО ЦИВІЛЬНОГО СУДУ

08 лютого 2020 року набрав чинності Закону України від 15 січня 2020 року

№ 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ .

Частиною другою розділу ІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України від 15 січня 2020 року № 460-IX Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ установлено, що касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності цим Законом.

За таких обставин розгляд касаційної скарги ФГ Родючість на рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада

2018 року та постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 березня

2019 року здійснюється Верховним Судом в порядку та за правилами ЦПК України в редакції Закону від 03 жовтня 2017 року № 2147-VIII, що діяла до 08 лютого

2020 року.

Положеннями частини другої статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Вимогами частин першої та другої статті 400 ЦПК України визначено, що під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Оскільки рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області

від 28 листопада 2018 року в частині відмови у задоволенні позовних вимог ФГ Родючість до ОСОБА_1 , ПП Хорт-М про стягнення моральної шкоди не було предметом апеляційного перегляду, тому рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області від 28 листопада 2018 року в цій частині згідно правил статті 389 ЦПК України не може бути предметом касаційного перегляду.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення.

Фактичні обставини справи

Згідно з державними актами на право постійного користування землею від 15 липня 1997 року серія КР 0022 та від 20 червня 1995 року серія КР 0011, виданих на ім?я ОСОБА_2 для ведення селянського (фермерського) господарства, у користуванні ОСОБА_2 перебували земельні ділянки, площею 22,3 га, площею 15,59 га та 12,0 га, які розташовані на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області.

27 листопада 2013 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Топольником В. В відкрито виконавче провадження № 40967946 на підставі виконавчого листа № 386/338/13-ц, виданого 20 листопада 2013 року на виконання рішення Голованівського районного суду Кіровоградської області про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в розмірі 230 000,00 грн.

При примусовому виконанні указаного рішення суду 07 липня 2015 року державним виконавцем відділу державної виконавчої служби Голованівського районного управління юстиції Сторожуком В. О., у відсутність стягувача ОСОБА_1 складено акт опису й арешту майна, згідно з яким накладено арешт на незавершене виробництво сільськогосподарських культур, а саме урожай пшениці на земельних ділянках, площею 22,3 га, 15,29 га та 12,0 га, які розташовані на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області. Арештоване майно передано на відповідальне зберігання боржнику ОСОБА_2 , який є головою ФГ Родючість . У акті опису й арешту майна боржник ОСОБА_2 зазначив, що заперечує проти опису і арешту вказаного майна, оскільки урожай пшениці належить ФГ Родючість та за договором заставлено ПАТ Аграрний Фонд .

15 липня 2015 року стягувач ОСОБА_1 звернувся до відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області, у якого на виконанні перебувало виконавче провадження, з письмовою заявою про заміну зберігача майна.

Постановою старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління ДВС Головного управління юстиції у Кіровоградській області Красною А. О. при примусовому виконанні виконавчого листа від 20 листопада 2013 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 боргу за договором позики в сумі 230 000,00 грн, з урахуванням заяви стягувача ОСОБА_1 , 16 липня 2015 року винесено постанову про заміну зберігача майна, якою описане й арештоване майно відповідно до акту опису й арешту від

07 липня 2015 року, а саме майбутній урожай пшениці 2015 року, що перебуває на земельних ділянках, площею 22,3 га, площею 15,29 га та площею 12,0 га, що перебувало на відповідальному зберіганні у ОСОБА_2 , передано на відповідальне зберігання стягувачу ОСОБА_1

17 липня 2015 року ОСОБА_1 як новий зберігач майна, уклав з ПП Хорт-М договір про охорону об?єктів (об?єкта) і приміщень № 2, згідно з яким доручив, а ПП Хорт-М прийняло під охорону незавершене виробництво сільськогосподарських культур, а саме урожай пшениці, що знаходиться на трьох земельних ділянках, площею 22,3 га, 15,29 га та 12 га, яке, як зазначено у договорі, перебуває у законному користуванні ОСОБА_1 на підставі постанови державного виконавця ВП № 40967946 про заміну зберігача від 16 липня 2015 року.

Підставою позову позивач зазначав неправомірні дії відповідачів, які чинили перешкоди у зборі врожаю пшениці на земельній ділянці, площею 65,75 га на території Розкішненської сільської ради Голованівського району Кіровоградської області, внаслідок яких позивач не зміг вчасно зібрати врожай до настання несприятливих погодних умов, тому внаслідок того, що 20 липня 2015 року був сильний шквальний вітер, зливний дощ та град, було знищено 80 % урожаю пшениці та завдано збитки ФГ в розмірі 633 000,00 грн.

На підтвердження розміру збитків у вигляді неодержаного доходу позивач надав звіт про визначення розміру матеріальних збитків, завданих ФГ Родючість внаслідок шквального вітру, зливового дощу та граду 20 липня 2015 року на території с. Розкішне Голованівського району Кіровоградської області, складений суб?єктом оціночної дяльності ПП МКЦ Паритет , згідно з яким розмір матеріальних збитків, завданих ФГ згідно з Актом від 22 липня 2015 року № 1, а саме внаслідок сильного шквального вітру, зливового дощу та граду 20 липня 2015 року склали 633 000,00 грн без урахування ПДВ.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд та застосовані норми права

Статтею 56 Конституції України кожному гарантовано право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками згідно із частиною другої цієї статті є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки), доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Частиною першою статті 1166 ЦК України унормовано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

При вирішенні спорів про відшкодування шкоди за статтею 1166 ЦК України доказуванню підлягає: факт спричинення шкоди, протиправність дій заподіювача шкоди і його вина, причинний зв`язок між протиправною дією та негативними наслідками.

Відсутність хоча б одного з таких елементів виключає відповідальність за заподіяння шкоди. Деліктна відповідальність за загальним правилом настає лише за наявності вини заподіювача шкоди.

Відповідно до вимог статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (статі 76, 77 ЦПК України).

Згідно вимог статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Скасовуючи рішення суду першої інстанції та ухвалюючи нове рішення, апеляційний суд, встановивши, що шкода заподіяна внаслідок сильного шквального вітру, зливного дощу, граду, дійшов правильного висновку про відмову у задоволенні позовних вимог про відшкодування майнової шкоди, оскільки позивачем не надано доказів того, що внаслідок неправомірного зайняття земельної ділянки відповідачами була завдана шкода у вигляді знищення урожаю пшениці та, те що саме зайняття земельної ділянки знаходиться у прямому причинному зв?язку з завданими збитками.

Доводи касаційної скарги не спростовують правильність висновків суду апеляційної інстанції, якими у повному обсязі з`ясовані права та обов`язки сторін, обставини справи, доводи сторін перевірені та їм дана належна оцінка, а зводяться до неправильного тлумачення норм матеріального права та до переоцінки доказів, що відповідно до приписів статті 400 ЦПК України виходить за межі повноважень суду касаційної інстанції.

Висновки за результатом розгляду касаційної скарги

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Враховуючи наведене, колегія суддів залишає касаційну скаргу без задоволення, а постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2019 року - без змін, оскільки підстави для скасування судового рішення відсутні.

Щодо судових витрат

Відповідно до підпункту в пункту 4 частини першої статті 416 ЦПК України суд касаційної інстанції повинен вирішити питання про розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції.

Оскільки касаційну скаргу ФГ Родючість залишено без задоволення, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої та апеляційної інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді касаційної інстанції, немає.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу фермерського господарства Родючість залишити без задоволення.

Постанову Кропивницького апеляційного суду від 13 березня 2019 рокузалишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. М. Коротун

С. Ю. Бурлаков

М. Є. Червинська