Рішення

від 14.12.2020 по справі 648/2392/19

БІЛОЗЕРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХЕРСОНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 648/2392/19

Провадження № 2/648/72/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 грудня 2020 року смт. Білозерка

Білозерський районний суд Херсонської області в складі:

головуючого - судді: Кусік І.В.

за участю:

секретаря судового засідання: Ербеса А.О.,

представника позивача: ОСОБА_1 ,

представника відповідача 1: ОСОБА_2 ,

представника відповідача 2: ОСОБА_3 ,

відповідача 2: ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_7 , Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації, про визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкування, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з вказаним позовом, яким вказав, що його батьки - ОСОБА_6 та ОСОБА_8 перебували в зареєстрованому шлюбі з 10 серпня 1990 року. У шлюбі вони побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами, яки розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, на момент її смерті вищевказаний будинок в експлуатацію введено не було, державна реєстрація права власності не була проведена. Отже, на момент смерті матері позивача, їй разом з відповідачем належали права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме по 1/2 частці за кожним. На момент смерті ОСОБА_8 постійно проживала у спірному будинку. Заповіту вона не залишила. На момент її смерті разом з нею за вищевказаною адресою постійно проживали: позивач, його сестра ( ОСОБА_7 ) та їх батько - відповідач по справі. Таким чином, кожен із вказаних спадкоємців мав успадкувати права та обов`язки забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Проте, через два місяці після смерті ОСОБА_8 відповідач зареєстрував право власності на будинок на своє ім`я, чим позбавив позивача можливості отримати у спадщину належну частку прав та обов`язків забудовника, а в подальшому - набути у власність відповідну частину об`єкту нерухомого майна.

Крім того, у жовтні 2017 року за договором купівлі-продажу, посвідченим 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстрованим в реєстрі за № 805, відповідач ОСОБА_6 здійснив відчуження будинку на користь відповідача-2. Факт оформлення на своє ім`я права власності на спільне майно подружжя, як і факт його подальшого відчуження, ОСОБА_6 від позивача приховав.

Як уже зазначалося, оформивши на своє ім`я право власності на спірний будинок та здійснивши відчуження будинку, відповідач-1 позбавив позивача можливості отримати у спадщину належну йому частку прав та обов`язків забудовника та набути у власність відповідну частину об`єкту нерухомого майна.

Як вказав позивач, оформлення відповідачем-1 на своє ім`я права власності на житловий будинок в цілому та подальше відчуження житлового будинку на користь відповідача-2 є перешкодою ОСОБА_5 у прийнятті ним спадщини за законом.Отже, ефективним способом відновлення його прав, який сприятиме відновленню мого законного права на оформлення спадщини, що відкрилася після смерті матері, є відновлення становища, яке існувало до порушення права, а саме: скасування реєстраційного запису № 20350390, вчиненого 25.04.2017 року про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , який посвідчено 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805; визнання на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8 прав та обов`язків забудовника в рівних частках, а саме по 1 /2 частці за кожним, на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 ; про визнання за мною прав та обов`язків забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

В судовому засіданні:

Представник позивача ОСОБА_1 заявлені вимоги підтримала у повному обсязі, надала суду пояснення аналогічні позову.

Представник відповідача-1 ОСОБА_2 заявлені вимоги визнав, не заперечував проти задоволення позову.

Відповідач-2 ОСОБА_4 позов не визнала, надала суду відзив на позов, яким вказала, що 0 5.10.2017 року між нею та відповідачем-1 було укладено договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, право власності на який зареєстровано 25.04.2017 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за номером запису 20350390, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1244838765203. Зазначене майно належало продавцю ОСОБА_6 на підставі Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86884640 від 12.05.2017 року, розташованого на земельній ділянці площею 0.1394 га кадастровий номер 6520355100:03:001:0622.Таким чином, 28.02.2017р., тобто станом на момент смерті ОСОБА_8 , зазначений об`єкт права власності юридично не існував та не був зареєстрований.Спадкових справ після смерті ОСОБА_8 з зазначенням спадкового майна у вигляді зазначеного об`єкту або будь-якого іншого, після її смерті та протягом встановленого законом строку на прийняття спадщини, не відкривалося. У житловому будинку, який був предметом договору купівлі-продажу, ніхто не жив та не був зареєстрований.

Крім того, земельну ділянку для будівництва та обслуговування житлового будинку було виділено ОСОБА_6 згідно рішення виконкому Білозерської районної Ради № 106 від 17.07.1990року. На той час він не перебував у шлюбі з ОСОБА_8 ри посвідченні угоди купівлі-продажу 05.10.2017 року нотаріус Гребенюк Т.М. переконалася у належності продавцю майна, що є предметом договору, його державній реєстрації у травні 2017 року, відсутності прав третіх осіб на зазначене майно, відсутності будь-яких обтяжень або спорів щодо цього майна, тощо. Про виконання всіх цих вимог при посвідченні угоди свідчать п.п. 4-12 Договору купівлі-продажу.

ОСОБА_4 окремо зазначила, що позивач та третя особа на його боці - ОСОБА_7 особисто були обізнані про вчинення їхнім батьком продажу зазначеного будинку саме їй, зацікавлені у скорішому укладанні угоди купівлі-продажу та цікавилися строками укладення нею кредитного договору з метою пришвидшення надходження коштів за продаж будинку на рахунок їхнього батька ОСОБА_6 . Тому, внаслідок отримання відповідачем-2 такої позовної заяви, вона зробила однозначний висновок про недобросовісність їхньої процесуальної поведінки.

Як покупець за договором купівлі-продажу, ОСОБА_4 діяла цілком добросовісно, оскільки у встановлений законом спосіб переконалася у правомірності володіння майном продавцем, у вільності його волевиявлення, у відсутності прав третіх осіб на зазначений будинок, та з додержанням передбаченої законом форми придбала цей будинок за ціну, навіть вищу, ніж його експертна оцінка. Так, оцінка становила 239 471 гривня, а продаж було вчинено за 240000 гривень. Крім того, відповідачем-2 було сплачено витрати по нотаріальному оформленню договору.Таким чином, вимоги до дійсності угоди, передбачені ст. 203 ЦК України, її сторонами було додержано. Угода була спрямована на реальне настання наслідків, що нею обумовлені, я та моя родина вселилася до будинку, та безперешкодно здійснює від моменту укладання угоди своє право власності, проживаючи у будинку, дбаючи про свою власність. Відповідач-2 цілком на законних підставах провела ремонт у будинку, вартість якого відповідно до висновку експерта ОСОБА_9 становить 256 186грн.

Крім того, зазначений позов ОСОБА_5 було заявлено практично через 2 роки після укладення угоди купівлі-продажу, саме після проведення відповідачм-2 у будинку масштабних ремонтних робіт.

Факт отримання продавцем ОСОБА_6 (батьком позивача) грошових коштів (покупної ціни будинку) сторонами не оспорюється.Для виконання своїх обов`язків за договором купівлі-продажу житлового будинку, відповідачем-2 було укладено кредитний договір № 8188-к (придбання житла з подальшою реконструкцією) від 09.10.2017 року з Обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі, за яким на умовах сплати 3 відсотків річних з погашенням кредиту протягом 17 років, ОСОБА_4 було виділено 160 000 гривень. Саме ці кошти й було перераховано продавцю будинку ОСОБА_6 за платіжним дорученням № 909 від 27.11.2017 року.

27.10.2017 року нею з Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було укладено договір іпотеки на забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 8188-к від 09.10.2017 року. Предметом іпотеки став предмет договору купівлі-продажу , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору зареєстровано обтяження зазначеного предмету іпотеки.

Зважаючи на вищевикладене, ОСОБА_4 просила суд відмовити ОСОБА_5 в задоволенні його вимог у повному обсязі.

Представник відповідача-2 ОСОБА_3 заперечив проти позову, підтримав свою довірительницю, наголосив, що подання позову до неї, як до добросовісного набувача, щодо проданого майна після спливу практично 2 років від укладення угоди, може свідчити або про непорозуміння у родині ОСОБА_10 , яке б вони мали уладнати між собою , або про існування шахрайської схеми за наявності попередньої змови між ними. На користь саме другого свідчить відсутність будь-яких претензій до відповідача-2 з боку позивача та третьої особи після укладання угоди; ухилення ОСОБА_6 від спілкування з ОСОБА_4 після подання позову його дітьми, оскільки на її телефонні дзвінки він не відповідав.Проте, у будь-якому випадку, відповідно до ст. 388 ЦК України, якщо майно за відплатною угодою придбано у особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав й не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно у набувача, якщо воно було втрачено власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадено у власника; вибуло з володіння власника або особи, якій він передав, майно у володіння, не за їхньою волею, іншим шляхом. Жодний з цих випадків не може бути застосовано, оскільки умови викладені в цій нормі, не відповідають фактичним обставинам укладення договору купівлі-продажу.

Третя особа: ОСОБА_7 в судове засідання не з`явилася.

Представник обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації направив на адресу суду пояснення (а.с. 162-163), якими наголосив, що 09.10.2017 року між Фондом та ОСОБА_4 було укладено кредитний договір № 8188-к (придбання житла з подальшою реконструкцією) для придбання останньою житлового будинку по АДРЕСА_1 . Кошти в сумі 160 000 гривеньз вказаним договором були перераховані Фондом на особовий рахунок відповідача-1. В забезпечення виконання ОСОБА_4 кредитних зобов`язань за кредитним договором, 27.10.2017 року нею та Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було укладено договір іпотеки на забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 8188-к від 09.10.2017 року. Предметом іпотеки став предмет договору купівлі-продажу, а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору зареєстровано обтяження зазначеного предмету іпотеки.

Представник третьої особи наголосив, що із змісту оспорюваного правочину не вбачається недодержання сторонами вимог, встановлених ст. 203 ЦК України. В позовній заяві позивач не наводить підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу. В силу вимог ст. 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зважаючи на вищевикладене, Фонд не вбачає підстав для визнання спірного договору купівлі-продажу недійсним, оскільки він був укладений з дотриманням умов чинного законодавства. Відповідно викладеного, представник третьої особи-1 просив суд відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5 .

Процесуальні дії суду по справі:

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 06.08.2019 року у вказаній справі було відкрито провадження та призначено її до розгляду в порядку загального позовного провадження.

06.08.2019 року було задоволено заяву ОСОБА_5 про витребування доказів у справі.

16.01.2020 року до участі у розгляді вказаної справи в якості третьої особи без самостійних вимог було залучено Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації.

Ухвалою Білозерського районного суду Херсонської області від 16.01.2020 року було продовжено підготовче провадження у вказаній справі строком на 30 днів.

14.02.202 року підготовче провадження у справі було закрито та призначено справу до судового розгляду по суті.

Судом встановлені наступні факти та відповідні їм правовідносини:

Згідно свідоцтва про укладення шлюбу серії НОМЕР_1 , виданого 10.08.1990 року Білозерським районним РАЦС Херсонської області, свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 29.01.1993 року Білозерським районним РАЦС Херсонської області, відповіч-1 та ОСОБА_11 , перебували у зареєстрованому шлюбі з 10.08.1990 року. У шлюбі у них народився син - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

На земельній ділянці за адресою АДРЕСА_1 , виділеній згідно рішення Білозерської селищної ради № 16 від 30.01.1992 року, відповідач-1 та ОСОБА_8 побудували житловий будинок з господарськими будівлями і спорудами.

Відповідно до технічного паспорту на індивідуальний житловий будинок, виготовлений 12 квітня 2017 року, будівлі та споруди домоволодіння були повністю завершені будівництвом у 1992 - 1993 роках, проте станом на квітень 2017 року документи на право власності оформлені не були.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_8 померла, що підтверджується свідоцтвом про смерть НОМЕР_3 , виданим 01 березня 2017 року Білозерським РВ ДРАЦС ГТУЮ в Херсонській області.

Заявою від 04.01.2019 року відповідач-1 звернувся до нотаріальної контори з питанням прийняття спадщини після померлої ОСОБА_8 .

Як вбачається з довідки Білозерської селищної ради Херсонської області № 02-23/3027 від 27.12.2018 року, померла ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 проживала та була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 . На день ї смерті та протягом шести місяців після смерті за вказаною адресою були зареєстровані донька - ОСОБА_7 , чоловік - ОСОБА_6 , син - ОСОБА_5 та онука - ОСОБА_12 .

Згідно Інформаційної довідки зі спадкового реєстру № 57142200 від 08.08.2019 року, після померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_8 спадкова справа не заводилася, з заявою про прийняття спадщини ніхто не звертався.

Як вбачається з Витягу з державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності № 86884640 від 12.05.2017 року, на підставі висновку про технічний стан приватного житлового будинку, серія та номер: 47, виданий 12.04.2017 року, видавник: КП Херсонське бюро технічної інвентаризації ХОР, відповідач-1 став власником 1/1 частки житлового будинку , загальною площею 87,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_1 .

0 5.10.2017 року між відповідачем-1 та ОСОБА_4 було укладено договір купівлі-продажу спірного житлового будинку, який було посвідчено 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805.

Для виконання своїх обов`язків за договором купівлі-продажу житлового будинку, а саме сплати його покупної ціни, між відповідачем-2 та Обласним Фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було укладено кредитний договір № 8188-к (придбання житла з подальшою реконструкцією) від 09.10.2017 року.

27.10.2017 року між ОСОБА_4 Обласним фондом підтримки індивідуального житлового будівництва на селі було укладено договір іпотеки на забезпечення вимог Іпотекодержателя, що випливають з кредитного договору № 8188-к від 09.10.2017 року. Предметом іпотеки став предмет договору купівлі-продажу , а саме житловий будинок АДРЕСА_1 . Відповідно до умов цього договору зареєстровано обтяження зазначеного предмету іпотеки.

Як було встановлено в судовому засіданні (а.с. 25-26, 60-62), та не оспорюється відповідачем-1, останній отримав від відповідача-2 та Обласного фонду підтримки індивідуального житлового будівництва на селі за спірний будинок грошові кошти на загальну суму 240 000 грн.

При цьому, згідно висновку експерта Фесун Л.А. № 38 за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи по цивільній справі № 648/961/19, відповідачем-2 було проведено вартість ремонтних робіт, проведених в садибі АДРЕСА_1 після 05.10.2017 року станом на травень 2019року складає 256 186 грн.

З наданого в судовому засіданні представником відповідача-2 рішення Білозерського районного суду Херсонської області від 19.06.2020 року по справі № 648/961/19 вбачається, що ОСОБА_7 було відмовлено в задоволенні позову до ОСОБА_6 , ОСОБА_4 , треті особи: ОСОБА_5 , Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації, приватний нотаріус Білозерського районного нотаріального округу Херсонської області Гребенюк Т.М. про визнання житлового будинку спільною сумісною власністю та визнання недійсним договору купівлі-продажу будинку.

Оцінивши надані сторонам докази в їх сукупності, вислухавши позицію сторін, суд дійшов висновку про задоволення позову виходячи з наступного:

Як вбачається з технічної документації на спірний будинок, був побудований в період 1992-1993 року, тобто в період шлюбу (з 10.08.1990 року по 28 лютого 2017 року) ОСОБА_6 та ОСОБА_8 , а введений в експлуатацію у квітні 2017 року, вже після смерті ОСОБА_8 .

Норми ст.ст. 60-61 СК України встановлюють загальні принципи нормативно-правового регулювання відносин подружжя щодо належного їм майна, згідно з якими майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу). Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя. Об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Згідно ч.3 ст. 368 ЦК України, майно, набуте подружжям за час шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 331 ЦК України встановлено загальне правило, відповідно до якого право власності на новостворене нерухоме майно (житлові будинки, будівлі, споруди тощо) виникає з моменту завершення будівництва (створення майна). Якщо договором або законом передбачено прийняття нерухомого майна до експлуатації, право власності виникає з моменту його прийняття до експлуатації. Якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації. З моменту прийняття новоствореного нерухомого майна до експлуатації та його державної реєстрації виникає і право власності на цей об`єкт, яке може бути об`єктом спадкування.

Відповідно до частини третьої статті 331 ЦК України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна).

Таким чином, судом встановлено, що на момент смерті ОСОБА_8 , їй, разом з відповідачем-2 в рівних частках належали права та обв`язки забудовника домоволодіння за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідно до ст.ст. 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Позивач, як спадкоємець першої черги: третя особа ОСОБА_7 , а також чоловік спадкодавця - відповідач-1, протягом строку, встановленого статтею 1270 ЦК України, фактично прийняли спадщину після смерті ОСОБА_8 , як особи, які на момент смерті були зареєстровані з померлою за однією адресою та не заявили про відмову від спадщини.

Згідно із частиною першою статті 1218 ЦК України до складу спадщини входять всі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

Якщо будівництво об`єкта нерухомого майна здійснювалося згідно із законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини на підставі статті 1216 ЦК України.

У пунктах 7, 8 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування роз`яснено, що якщо спадкодавцем було здійснене самочинне будівництво (ч.1 ст. 376 ЦК України), до спадкоємців переходить право власності на будівельні матеріали, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва. Якщо будівництво здійснювалося згідно з законом, то у разі смерті забудовника до завершення будівництва його права та обов`язки як забудовника входять до складу спадщини.

За таких обставин, до позивача, як одного із спадкоємців після померлої матері, перейшли її права та обов`язки як забудовника, які входять до складу спадщини. Враховуючи, що матеріали справи містять дані про прийняття спадщини трьома спадкоємцями першої черги (діти та чоловік ОСОБА_8 ), то права і обов`язки забудовника будинку мають успадковуватися ними у рівних частках.

Аналогічна позиція викладена у Постанові Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі справа № 405/3973/16-ц.

За таких обставин вимоги позивача про визнання на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 за подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8 права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме: по 1/2 частці за кожним на спірний житловий будинок та визнання за позивачем права та обов`язки забудовника на 1/6 спірного житлового будинку, є такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Як визначено п.1. ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - державна реєстрація прав) - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Таким чином, право та інтерес позивача, якому належить частина спадкового майна померлої матері, порушено внесенням до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про наявність прав власності іншої особи на вказане майно. Таким чином, належним способом захисту своїх прав або інтересу у такому разі є скасування запису про проведену державну реєстрацію права власності, що узгоджується з позицією Великої Палати верховного Суду, викладеній в Постанові від 07.08.2019 року № 823/750/16.

Тож розглядаючи вимогу позивача про скасування реєстраційного запису № 20350390, суд дійшов висновку, що вказана вимога пов`язана з порушенням відповідачем-1 цивільних прав позивача, зокрема його права на частку спадкового майна після смерті матері, вказаний запис був вчинений з порушеннями закону, а отак, заявлена ОСОБА_5 вимога про скасування реєстраційного запису № 20350390, вчиненого 25.04.2017 року про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Як вже було встановлено судом, до спадкоємців померлої ОСОБА_8 перейшли її права та обов`язки як забудовника, які входять до складу спадщини. Враховуючи, що матеріали справи містять дані про прийняття спадщини трьома спадкоємцями першої черги (її діти та чоловік), то права і обов`язки забудовника спірного будинку мають успадковуватися ними у рівних частках.

Разом із тим, судом встановлені обставини завершення будівництва спірного будинку після смерті спадкодавця та факт державної реєстрації вказаного будинку відповідачем-1, тобто за одним із трьох спадкоємців, чим позбавив позивача можливості отримати у спадщину належну частку прав т обов`язків забудовника, а в подальшому - набути у власність відповідну частину об`єкту нерухомого майна.За таких обставин і вимога позивача про визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладеного між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , є такою, що підлягає задоволенню у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 7-13, 80-81, 141, 263, 265, 273, 280 ЦПК України, на підставі ст.ст 331, 368 ч.3, 1216-1218 ЦК України, 60-61 СК України, з урахуванням позиції Великої Палати Верховного Суду, викладеній в Постанові від 07.08.2019 року по справі № 823/750/16, пунктів 7, 8 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 Про судову практику у справах про спадкування , Постанови Верховного Суду від 29 квітня 2020 року по справі справа № 405/3973/16-ц, п.1. ч.1 ст. 2 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень від 1 липня 2004 року № 1952-IV, суд,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_3 ) до ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5 , АДРЕСА_3 ) , ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_6 , АДРЕСА_4 ) , треті особи: ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_7 , АДРЕСА_3 ), Обласний фонд підтримки індивідуального житлового будівництва на селі Херсонської обласної державної адміністрації (код ЄДРПОУ 30245400, вул. Університетська, 136-А, м. Херсон, 73000), про визнання прав та обов`язків забудовників, визнання прав забудовника в порядку спадкування, скасування реєстраційного запису, визнання недійсним договору купівлі-продажу - задовольнити повністю .

Скасувати реєстраційний запис № 20350390, вчинений 25.04.2017 року про реєстрацію за ОСОБА_6 права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати недійсним договір купівлі-продажу житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 , укладений між ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , який посвідчено 05.10.2017 року приватним нотаріусом Білозерського районного нотаріального округу Гребенюк Т.М. та зареєстровано в реєстрі за № 805.

Визнати на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_8 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 ) за подружжям ОСОБА_6 та ОСОБА_8 права та обов`язки забудовників в рівних частках, а саме: по 1/2 частці за кожним на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, що знаходиться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_5 права та обов`язки забудовника на 1/6 житлового будинку з надвірними будівлями і спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_6 на користь ОСОБА_5 понесені судові витрати в сумі 3073,60 грн. - витрати на оплату судового збору.

Рішення може бути оскаржене до Херсонського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Згідно п.п.15.5 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.

Повне рішення суду складено 24 грудня 2020 року.

Головуючий суддя: Кусік І.В.