Ухвала

від 19.01.2021 по справі 623/2727/20

ІЗЮМСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Номер справи 623/2727/20

Номер провадження 1-кс/623/2/2021

УХВАЛА

іменем України

14 січня 2021 року Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

у складі: слідчого судді Одарюка М.П.,

за участю:секретаря судового засідання Курила Д.І.,

прокурора Козир М.В.,

представника заявника Дьяченка О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН ОСОБА_1 про передачу майна на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2020 року за №12020220320000634,

в с т а н о в и в:

11 січня 2021 року в провадження слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН (далі по тексту - ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН ) ОСОБА_1 про передачу автомобілів і напівпричепу на відповідальне зберігання.

В обґрунтування клопотання ОСОБА_2 зазначає, що ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 05 серпня 2020 року було накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 05 серпня 2020 року, а саме на: автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , оскільки у вказаних транспортних засобах знаходяться стовбури дерев, на частину з яких на сайті Держлісагенції відсутня підтверджуюча інформація, автомобілі та напівпричіп можуть бути знаряддям кримінального правопорушення.

З моменту вилучення автомобілів минуло майже п`ять місяців, було проведено експертизи, допитано свідків, витребувано необхідні письмові документи, жодній собі не повідомлено про підозру, тому необхідність у позбавленні права користування майном, на яке накладено арешт, на думку заявника відпала.

Також, в обґрунтування клопотання заявник посилається на те, що видами діяльності ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, є вантажний автомобільний транспорт, надання в оренду автомобілів та легкових автотранспортних засобів; товариство має ліцензію Міністерства транспорту та зв`язку України на виконання внутрішніх перевезень небезпечних вантажів вантажними автомобілями, причепами та напівпричепами.

В листопаді 2019 року ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН укладено договір з ТОВ ПРОМКОЛІЯ про надання послуг по перевезенню вантажів автомобільним транспортом; 02 серпня 2020 року від ТОВ ПРОМКОЛІЯ надійшла заявка №4 про перевезення лісу-кругляку, на виконання вказаного договору та заявки 05 серпня 2020 року автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , перебували на відкритій місцевості села Студенок, Ізюмського району, для завантаження необробленої деревини.

Крім того, ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН має діючі договірні відносини з іншими суб`єктами господарювання про надання послуг з навантаження та транспортування, які не виконуються з боку підприємства через вилучення транспортних засобів, товариство тривалий час позбавлене можливості здійснювати господарську діяльність, перебування транспортних засобів на зберіганні у правоохоронних органів унеможливлює їх використання та порушує гарантоване Конституцією України право власності. З огляду на вищевикладені обставини, заявник вважає, що транспортні засоби та напівпричіп можуть знаходитись у їх володільця ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН .

В судовому засіданні представник заявника Дьяченко О.В. просив передати ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН на відповідальне зберігання транспортний засіб та напівпричіп.

Прокурор Козир М.В. заперечувала проти задоволення клопотання.

Вислухавши думку сторін кримінального провадження - представника заявника та прокурора, дослідивши надані докази, слідчий суддя вважає за необхідне зазначити наступне.

В провадженні СВ Ізюмського ВП ГУНП в Харківській області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні №12020220320000634 від 05 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України.

Ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року було накладено арешт на майно, вилучене в ході огляду місця події 05 серпня 2020 року, а саме, крім іншого, на автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , який належить ОСОБА_3 на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 , та напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_4 згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_4 , в якому знаходилась деревина.

Підставою арешту спірного транспортного засобу та напівпричепу стало те, що матеріали кримінального провадження містять достатньо даних, що зазначений транспортний засіб та напівпричіп є знаряддям кримінального правопорушення та в подальшому можуть бути використані як речові докази факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України, оскільки деревина перевозилась з лісу автомобілем ЗИЛ, модель 133ГЯ, та грузилась до автомобіля автомобіль марки DAF модель TE95XF, реєстраційний номер НОМЕР_1 , напівпричіп марки KOGEL модель SN 24, реєстраційний номер НОМЕР_2 , номери на частині бірок на деревині, виявленій в автомобілі та напівпричепі, не мали підтверджуючої інформації на сайті ukrforest.com .

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

Відповідно до частини 1 статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Згідно статті 2 КПК України, завданнями кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден невинуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.

За правилами статті 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Арешт майна допускається з метою, зокрема, забезпечення збереження речових доказів.

В цьому випадку, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Як передбачено частиною 1 статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Під час розгляду клопотання прокурора про арешт майна судом було встановлено, що вилучені транспортний засіб та напівпричіп є знаряддям кримінального правопорушення та в подальшому можуть бути використані як речові докази факту вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України.

Відповідне питання переглядалось під час апеляційного оскарження ухвали слідчого судді, за наслідками чого ухвалою Харківського апеляційного суду від 19.10.2020р. апеляційну скаргу ОСОБА_5 , керівника Товариства з обмеженою відповідальністю Промколія - ОСОБА_6 залишено без задоволення, ухвалу слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року залишено без змін.

Звертаючись до суду з клопотанням про передачу майна, на яке накладено арешт, на відповідальне зберігання, заявник посилається на те, що автомобіль та напівпричіп необхідні підприємству для здійснення господарської діяльності та виконання укладених раніше договорів про надання послуг з навантаження та перевезення, однак на підтвердження даного твердження не надано відповідних документів. Додані до клопотання як докази договори вже втратили чинність, доказів пролонгації цих договорів також не надано. Крім того, представником заявника не надано документального підтвердження правомірності здійснення ліцензійної діяльності (перевезень) ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН , про що зазначено в клопотанні.

Слідчий суддя вважає за необхідне звернути увагу представника заявника на те, що в ухвалою слідчого судді Ізюмського міськрайонного суду Харківської області від 13 серпня 2020 року зобов`язано прокурора - процесуального керівника або слідчого, який проводить досудове розслідування впродовж одного місяця до 13 вересня 2020 року вирішити питання щодо передачі автомобілей та напівпричепу на відповідальне зберігання власнику майна згідно статті 100 КПК України за умови проведення необхідних слідчих дій із вказаним майном.

При цьому доказів звернення ТОВ ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН до слідчого чи прокурора з питання передачі транспортного засобу та напівпричепу на відповідальне зберігання чи подачі скарги на бездіяльність вказаних осіб представником заявника слідчому судді не надано.

Жодних інших доказів того, що є підстави для передачі автомобіля та напівпричепу на відповідальне зберігання представником заявника не надано.

З урахуванням викладеного вище, зважаючи на те, що на теперішній час досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12020220320000634 від 05 серпня 2020 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 246 КК України, триває, слідчий суддя вважає, що арешт автомобіля та напівпричепа не втратив своєї актуальності, а тому клопотання є передчасним та задоволенню на теперішній час не підлягає.

На цьому етапі кримінального провадження потреби досудового розслідування виправдовують таке втручання в права та інтереси власника майна з метою забезпечення кримінального провадження.

Крім того, за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Керуючись статтями 2, 7, 174, 309, 372 КПК України, -

у х в а л и в:

В задоволенні клопотання директора Товариства з обмеженою відповідальністю ПІДПРИЄМСТВО ЦЕППЕЛІН ОСОБА_1 про передачу майна на відповідальне зберігання по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 05 серпня 2020 року за №12020220320000634, - відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 19 січня 2021 року о 13 годині 45 хвилин.

Слідчий суддя М.П. Одарюк