Ухвала

від 07.04.2010 по справі 2-а-1/08

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУ Д УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"07" квітня 2010 р. м. Київ К-14502/08

колегія суддів Вищог о адміністративного суду Укр аїни в складі:

головуючого-судді: Юрченк а В.В.,

суддів: Амєліна С.Є., Гаманка О.І., Гуріна М.І., Кобилянського М.Г.,

розглянувши в попередньо му судовому засіданні в поря дку касаційного провадження адміністративну справу за п озовом ОСОБА_1 до управлін ня Пенсійного фонду України в м. Первомайську Луганської області про перерахунок пен сії за касаційною скаргою уп равління Пенсійного фонду Ук раїни в м. Первомайс ьку Луганської області на по станову Донецького апеляцій ного адміністративного суду від 10 липня 2008 року,

в с т а н о в и л а:

У липні 2006 року ОСОБА_1 з вернувся до суду з вказаним п озовом.

Свої позовні вимоги обґру нтовував тим, що він має стату с учасника ліквідації наслід ків аварії на Чорнобильській АЕС категорії 1 та є інвалідом ІІ групи внаслідок захворюв ання, пов' язаного з участю у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, тому в ідповідно до статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціал ьний захист громадян, які пос траждали внаслідок Чорнобил ьської катастрофи»має право на отримання щомісячної дод аткової пенсії за шкоду, запо діяну здоров' ю, у розмірі 75 п роцентів мінімальної пенсії за віком та державної пенсії для інвалідів ІІ групи в розм ірі, не нижчому 8 мінімальних п енсій за віком. 30 червня 2006 року ОСОБА_1 звертався до упра вління Пенсійного фонду Укра їни в м. Первомайську Лугансь кої області із заявою про пер ерахунок призначеної пенсії . Проте відповідач відмовив в перерахунку пенсії та поясн ив, що при визначенні розміру пенсії позивача керувався п остановами Кабінету Міністр ів України «Про підвищення р озмірів пенсій та інших соці альних виплат окремим катего ріям пенсіонерів, фінансуван ня яких здійснюється за раху нок державного бюджету»від 3 січня 2002 року № 1 та «П ро збільшення розмірів пенсі ї деяким категоріям громадян , які постраждали внаслідок Ч орнобильської катастрофи»в ід 27 грудня 2005 року № 1293.

Вважаючи, що відповідач пр и нарахуванні державної пенс ії та додаткової пенсії за шк оду, заподіяну здоров' ю, пов инен керуватись Законом Укра їни «Про статус і соціальний захист громадян, які постраж дали внаслідок Чорнобильськ ої катастрофи», позивач прос ив визнати незаконними дії у правління Пенсійного фонду У країни в м. Первомайську Луга нської області та зобов' яза ти його перерахувати державн у пенсію для інваліда ІІ груп и, встановивши її в розмірі 8 м інімальних пенсій за віком в сумі 2 872 грн., додаткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров' ю, встановивши її в розмірі 75 п роцентів мінімальної пенсії за віком в сумі 269,25 грн., всього в сумі 3141,25 грн., з дня звернення із заявою до відповідача (30 че рвня 2006 року), а також по стійно проводити перерахуно к пенсії у разі підвищення ро зміру мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру про житкового мінімуму для осіб, які втратили працездатність .

У січні 2008 року позивач уточн ив позовні вимоги та зазначи в, що з 14 листопада 2006 р оку йому встановлено статус інваліда І групи внаслідок з ахворювання, пов' язаного з участю у ліквідації наслідкі в аварії на Чорнобильській А ЕС; він повторно, 21 серпня 2007 рок у, звертався до управління Пе нсійного фонду України в м. Пе рвомайську Луганської облас ті із заявою про перерахунок призначеної пенсії, на що зно ву отримав відмову. Просив зо бов' язати відповідача пере рахувати державну пенсію для інваліда І групи, встановивш и її в розмірі 10 мінімальних п енсій за віком в сумі 4 100,60 грн., д одаткову пенсію за шкоду, зап одіяну здоров' ю, встановивш и її в розмірі 100 процентів мін імальної пенсії за віком в су мі 410,06 грн., всього в сумі 4510,66 грн., з дня звернення із заявою до в ідповідача (21 серпня 2007 року).

Постановою Первомайського районного суду Луганської о бласті від 14 люто го 2008 року у задоволенні позов у ОСОБА_1 було відмовлено.

Постановою Донецького апе ляційного адміністративног о суду від 10 липня 2008 року апеляційну скаргу О СОБА_1 було задоволено част ково. Постанову Первомайсько го районного суду Луганської області від 14 лютого 2008 року скасовано, а позов ОС ОБА_1 задоволено частково. З обов' язано управління Пенс ійного фонду України в м. Перв омайську Луганської області перерахувати пенсію ОСОБА _1 з 1 липня 2006 року на підставі статей 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист г ромадян, які постраждали вна слідок Чорнобильської катас трофи», виходячи з розміру мі німальної пенсії за віком, вс тановленого частиною 1 статт і 28 Закону України «Про загаль нообов' язкове державне пен сійне страхування».

Вказуючи на допущені, на дум ку управління Пенсійного фон ду України в м. Перв омайську Луганської області , судом апеляційної інстанці ї порушення норм чинного про цесуального і матеріального законодавства, що призвело д о постановлення неправильно го судового рішення, відпові дач просить скасувати постан овлене судове рішення суду а пеляційної інстанції та зали шити в силі судове рішення су ду першої інстанції.

Заслухавши суддю-допові дача, обговоривши доводи кас аційної скарги та перевіривш и за матеріалами справи прав ильність застосування судам и норм матеріального та проц есуального законодавства, ко легія суддів вважає, що касац ійна скарга задоволенню не п ідлягає з наступних підстав.

Статтею 49 Закону України « Про статус та соціальний зах ист громадян, які постраждал и внаслідок Чорнобильської к атастрофи»від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ передбачено, щ о пенсії особам, віднесеним д о категорій 1, 2, 3, 4, встановлюють ся у вигляді: а) державної пенс ії; б) додаткової пенсії за шко ду, заподіяну здоров'ю, яка при значається після виникнення права на державну пенсію.

Відповідно до частини 4 стат ті 54 цього Закону (у редакції, ч инній на час виникнення спір них правовідносин), якою визн ачено підстави та умови приз начення державних пенсій осо бам, віднесеним до категорії 1, та у зв'язку з утратою годува льника, в усіх випадках розмі ри пенсій для інвалідів І гру пи та ІІ групи, щодо яких встан овлено зв'язок із Чорнобильс ькою катастрофою, не можуть б ути нижчими 10 та 8 мінімальних пенсій за віком відповідно.

Згідно зі статтею 50 Закону № 796-ХІІ особам, віднесеним до ка тегорії 1, призначається щомі сячна додаткова пенсія за шк оду, заподіяну здоров'ю, зокре ма, інвалідам І групи - у розмі рі 100 процентів мінімальної пе нсії за віком та інвалідам ІІ групи - у розмірі 75 процентів м інімальної пенсії за віком.

Як передбачено статтею 53 за значеного Закону, виплата до даткової пенсії здійснюєтьс я повністю незалежно від зар обітку, пенсії чи іншого дохо ду.

Таким чином, вихідним крите рієм розрахунку державної та додаткової пенсій визначено мінімальну пенсію за віком, р озмір якої згідно з частиною першою статті 28 Закону України «Про загальнообов'я зкове державне пенсійне стра хування»від 9 липня 2003 року № 1058- ІV встановлюється в розмірі п рожиткового мінімуму для осі б, які втратили працездатніс ть, визначеного законом.

Під час розгляду справи по с уті судами першої та апеляці йної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 має статус учас ника ліквідації наслідків ав арії на Чорнобильській АЕС к атегорії 1 та на момент зверне ння до суду був інвалідом ІІ г рупи внаслідок захворювання , пов' язаного з участю у лікв ідації наслідків аварії на Ч орнобильській АЕС. З 14 листопа да 2006 року позивач є інвалідом І групи, внаслідок захворюва ння, пов' язаного з участю у л іквідації наслідків аварії н а Чорнобильській АЕС.

Відповідач провів розраху нок пенсії позивачу виходячи з розміру 19,91 грн. та 22,30 грн., уста новлених чинною на той час по становою Кабінету Міністрів України «Про підвищення роз мірів пенсій та інших соціал ьних виплат окремим категорі ям пенсіонерів, фінансування яких здійснюється за рахуно к державного бюджету»від 3 січня 2002 року № 1 (з урахува нням змін, внесених постанов ою Кабінету Міністрів У країни «Про підвищення розмі рів пенсій, призначених відп овідно до частини четвертої статті 54 Закону України «Про с татус і соціальний захист гр омадян, які постраждали внас лідок Чорнобильської катаст рофи»від 13 липня 2004 року № 894).

Задовольняючи позов та ска совуючи рішення суду першої інстанції, суд апеляційної і нстанції дійшов висновку про те, що при розрахунку державн ої та додаткової пенсій, пере дбачених статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, застосуванню підлягає розмір прожиткового мінімум у для осіб, які втратили праце здатність, установлений у за коні про Державний бюджет Ук раїни на відповідний рік, вих одячи з якого визначається м інімальний розмір пенсії за віком.

Порядок обчислення пенсій по інвалідності, що настала в наслідок каліцтва чи захворю вання, і пенсій у зв'язку з втр атою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи з атверджено чинною постаново ю Кабінету Міністрів України від 30 травня 1997 року № 523, положення якої стосовно к ритеріїв обчислення розмірі в пенсій відповідають змісту статей 50, 54 Закону № 796-ХІІ. А в пун кті 2 постанови від 3 січня 2002 ро ку № 1 Кабінет Міністрів Украї ни установив розміри сум, з як их проводиться розрахунок пе нсій, усупереч положенням за значених статей Закону, прич ому ці суми не відповідають р озмірам мінімальної пенсії з а віком.

Виходячи із загальних зас ад пріоритетності законів на д підзаконними актам, вирішу ючи спір суди першої та апеля ційної інстанцій прийшли до обґрунтованого висновку, що при розрахунку державної та додаткової пенсій, передбаче них статтями 50, 54 Закону Україн и «Про статус і соціальний за хист громадян, які постражда ли внаслідок Чорнобильської катастрофи», застосуванню п ідлягає розмір прожиткового мінімуму для осіб, які втрати ли працездатність, що встано влений в законі про Державни й бюджет України на відповід ний рік, із якого визначаєтьс я мінімальний розмір пенсії за віком.

Положення частини 3 статті 2 8 Закону України «Про загальн ообов'язкове державне пенсій не страхування», на думку кол егії суддів, не є перешкодою д ля застосування зазначеної в еличини (мінімального розмір у пенсії за віком) для розраху нку інших пов'язаних із нею пе нсій чи доплат, оскільки чинн им законодавством не встанов лено іншого мінімального роз міру пенсії за віком, крім пер едбаченого частиною 1 цієї ст атті.

Відповідно до вимог части ни 1 статті 220 Кодексу адмініст ративного судочинства Украї ни суд касаційної інстанції не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не б ули встановлені в судовому р ішенні, та вирішувати питанн я про достовірність того чи і ншого доказу.

За правилами статті 224 Кодек су адміністративного судочи нства України, суд касаційно ї інстанції залишає касаційн у скаргу без задоволення, а су дові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апел яційної інстанції не допуст или порушень норм матеріальн ого і процесуального права п ри ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних ді й. Не може бути скасовано судо ве рішення з мотивів порушен ня норм процесуального права , якщо це не призвело і не могл о призвести до неправильного вирішення справи.

Встановлено, і це вбачаєтьс я з матеріалів справи, що оска ржуване судове рішення суду апеляційної інстанції поста новлене з дотриманням норм м атеріального та процесуальн ого права, доводами касаційн ої скарги висновки, викладен і в судовому рішенні, не спрос товуються, підстави для його скасування відсутні.

Враховуючи наведене, колег ія суддів вважає за необхідн е відмовити в задоволенні ка саційної скарги.

Керуючись статтями 210, 220, 220-1, 223, 224, 230, 231 Кодексу адміністратив ного судочинства України, ко легія суддів

у х в а л и л а :

Касаційну скаргу управл іння Пенсійного фонду Україн и в м. Первомайську Лугансько ї області залишити без задов олення, а постанову Донецько го апеляційного адміністрат ивного суду від 10 липня 2008 року - без змін.

Ухвала набирає законної с или з моменту проголошення і може бути оскаржена до Верхо вного Суду України з підстав , у строк та в порядку, встанов леними статтями 237-239 Кодексу ад міністративного судочинств а України.

Головуючий: Юрченк о В.В.

Судді: Амєлін С.Є.

Гаманк о О.І.

Гурін М .І.

Кобил янський М.Г.