Ухвала

від 12.03.2021 по справі 415/7215/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

12 березня 2021 року

м. Київ

справа № 415/7215/17

провадження № 61-2835ск21

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та на постанову Луганського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного професійно-технічного навчального закладу Лисичанський професійний ліцей , правонаступником якого є - Державний професійно-технічний навчальний заклад Привільський професійний ліцей про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

За даною касаційною скаргою не може бути вирішене питання про відкриття касаційного провадження з таких підстав.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить звільнити її від сплати судового збору в зв`язку із тим, що суд першої та апеляційної інстанцій звільнили її від сплати судового збору, проте не обґрунтовує підстави такого звільнення, а тому в задоволенні такого клопотання слід відмовити.

У цій справі предметом позову є вимога про поновлення на роботі, за яку позивач на підставі Закону України Про судовий збір звільняється від сплати судового збору, та майнова вимога про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, за яку ОСОБА_1 не сплачений судовий збір.

Відповідно до правової позиції, викладеної в постанові Великої Палати Верховного Суду від 30 січня 2019 року (справа № 910/4518/16), пільга щодо сплати судового збору, передбачена пунктом 1 частини першої статті 5 Закону України Про судовий збір , згідно з якою від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі, не поширюється на вимоги позивачів про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні під час розгляду таких справ в усіх судових інстанціях.

Пільг щодо сплати судового збору за позовну вимогу про стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу Законом України Про судовий збір не передбачено.

На момент звернення до суду за подачу позову майнового характеру сплаті підлягав судовий збір у розмірі 1 відсоток ціни позову, але не менше 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (640грн).

За подачу касаційної скарги ОСОБА_1 необхідно сплатити 1280 (640 х 200% = 1280), який відповідно до статті 6 Закону України Про судовий збір має бути перерахований до УК у Печерському районі м. Києва, 22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), МФО: 899998, номер рахунку отримувача (стандарт IBAN) UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102, призначення платежу: Судовий збір (Верховний Суд, 055) .

На підтвердження сплати судового збору необхідно надати суду відповідний документ.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, установлених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та на постанову Луганського апеляційного суду від 26 січня 2021 року залишити без руху.

Надати для усунення недоліків касаційної скарги строк, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка подала касаційну скаргу.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко