Ухвала

від 08.04.2021 по справі 415/7215/17

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

УХВАЛА

08 квітня 2021 року

м. Київ

справа № 415/215/17

провадження № 61-2835ск21

Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду Антоненко Н. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та на постанову Луганського апеляційного суду від 26 січня 2021 року в справі за позовом ОСОБА_1 до державного професійно-технічного навчального закладу Лисичанський професійний ліцей , правонаступник якого - Державний професійно-технічний навчальний заклад Привільський професійний ліцей про поновлення на роботі та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу,

ВСТАНОВИВ :

16 лютого 2021 року ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку подала до Верховного Суду касаційну скаргу на зазначені судові рішення.

Ухвалою Верховного Суду від 12 березня 2021 року року залишено скаргу без руху для зазначення норми, щодо якої відсутній висновок Верховного Суду про застосування такої норми з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та сплати судового збору.

05 квітня 2021 року на виконання вимог указаної ухвали ОСОБА_1 подала до Верховного Суду документ на підтвердження сплати судового збору, тобто усунула недоліки не в повному обсязі.

У касаційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати оскаржувані рішення та як на підставу касаційного оскарження посилається на частину другу статті 389 ЦПК України, зокрема, на пункт 3 (відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах).

Якщо касаційна скарга оскаржується на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, то вона окрім посилання на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, повинна містити зазначення норми права, щодо якої відсутній висновок її застосування з конкретизацією змісту правовідносин, в яких цей висновок відсутній, та обґрунтування необхідності формування єдиної правозастосовчої практики щодо цієї норми для правильного вирішення справи.

У частині першій статті 400 ЦПК України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Ураховуючи викладене, ОСОБА_1 необхідно надати уточнену касаційну скаргу з посиланням на підставу (підстави) касаційного оскарження, передбачену (передбачені) статтею 389 ЦПК України.

Відповідно до частини другої статті 127 ЦПК України встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом з ініціативи суду.

Керуючись статтями 127, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд у складі судді Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

УХВАЛИВ :

Продовжити ОСОБА_1 строк на касаційне оскарження рішення Лисичанського міського суду Луганської області від 12 листопада 2020 року та на постанову Луганського апеляційного суду від 26 січня 2021 року.

У разі невиконання в установлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута особі, яка її подала.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Суддя Н. О. Антоненко