ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
31 березня 2021 року Справа № 902/539/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:
Головуючого судді Гудак А.В.
судді Маціщук А.В.
судді Мельник О.В.
секретар судового засідання Орловська Т.Й.
за участю представників:
позивача: не з"явився
відповідача: Сторчак Т.В. представник
третьої особи на стороні позивача: не з"явився
третьої особи на стороні відповідача: Бурятинський В.О. адвокат
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 (суддя Колбасов Ф.Ф., м.Вінниця, повний текст складено 11.12.2020 року)
за позовом Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" (вул. Алеї, 62, смт. Стрижавка, 23210)
до Вінницької міської ради (вул. Соборна, 59, м. Вінниця, 21100)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)" (вул. Алеї, 30, смт. Стрижавка, 23210)
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (вул. Соборна, 226-А, м. Немирів)
про визнання рішення недійсним, визнання договору оренди недійсним, скасування державної реєстрації договору.
ВСТАНОВИВ:
І. Короткий зміст вимог і рішення суду першої інстанції.
1. Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)" звернулась до Господарського суду Вінницької області з позовною заявою до Вінницької міської ради про визнання протиправним та скасування рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса: м.Немирів, вул.Соборна 226-А), визнання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року, зареєстрований в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради №02409, укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, недійсним, скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору від 21.06.20109 року №02409 оренди земель, що укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості.
2. Рішенням Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 у задоволенні позовних вимог Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" відмовлено.
3. Рішення господарського суду мотивоване тим, що отримання позивачем розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 27.10.2008 року №2094 "Про надання дозволу Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування прирейкової бази на території Стрижавської сільської ради, за межами населеного пункту" не є підтвердженням наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою. Отримання позивачем вищевказаного розпорядження є лише одним з етапів законодавчо визначеної процедури, яка передує виникненню права постійного користування земельною ділянкою. Так само не може вважатися доказом наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою довідка управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області від 17.10.2008 року. Отже, позивач не доводів належними та допустимими доказами наявність порушеного права, а саме: позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що на спірній земельній ділянці перебуває майно, яке належить йому на праві власності; позивачем не надано жодних доказів в підтвердження того, що земельна ділянка площею 6,7 га відводилась йому у натурі на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р., оскільки даним рішенням земельна ділянка надавалася у постійне користування Управлінню внутрішніх справ Вінницького облвиконкому; позивачем не доведено, той факт, що Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" було передано в оренду саме ту земельну ділянку, яка передавалась у користування на підставі рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р. Тому з огляду на встановлені вище обставини, суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги позивача є недоведеними належними доказами та такими, що не підлягають задоволенню.
ІІ. Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
4. Не погоджуючись з прийнятим рішенням, Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)" звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд прийняти рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог Державної установи "Стрижавська виправна колонія" до Вінницької міської ради.
5. Державна установа вважає, що договір оренди землі від 21.06.2019 року укладений з порушенням Земельного кодексу України, інших законодавчих актів, а відповідач, укладаючи спірний договір оренди землі з ТОВ СХК Вінницька промислова група, розпорядився землями державної форми власності, які належать на праві користування Державній установі "Стрижавська виправна колонія (№81)", перевищивши свої повноваження.
6. На підтвердження своїх позовних вимог, державна установа зазначала, що земельна ділянка відповідно до розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р передана Управлінню внутрішніх справ Вінницького виконавчого комітету під будівництво складської бази для поліпшення та прискорення вантажоперевезень, зменшення простоїв залізничного транспорту і централізовану доставку вантажів до установ ІВ-301/81 (державна установа Стрижавська виправна колонія (№81), ХВ-301/86 (державна установа Вінницька виправна колонія (№86), ЇВ-301/176 (державна установа Вінницька установа виконання покарань (№1), будівельного управління та відділу господарського забезпечення управління внутрішніх справ.
7. Згодом, складська (прирейкова) база, наказом начальника Управління внутрішніх справ від 14.10.1989 року №235 передана на баланс установи ІВ- 301/81 (на сьогодні - Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)" з присвоєнням інвентарного № 22 по обліку основних засобів.
8. Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №56 від 26.02.1993р. відповідно до наказу Державного Комітету України по земельним ресурсам та Міністерства оборони України від 03.12.192 №34/203 "Про інвентаризацію земель, що знаходяться в користуванні Міністерства оборони України", а також відповідного розпорядження представника президента України у Вінницької області від 08.02.1993 року №49 була утворена відповідна комісія.
9. На виконання розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №56 від 26.02.1993р визначеною комісією було складено акт інвентаризації земель Міністерства внутрішніх справ України на території смт. Стрижавка, Вінницького району. Вінницької області.
10. В п.2.1 та 2.6 акту відображено, що на час проведення інвентаризації в користування установи ІВ-301/81 знаходиться 38,9 га, в тому числі в постійному користуванні 38,9 га.
11. В розрахунку площі земель вказано, що у користуванні установи ІВ- 301/81 перебувають 5 дільниць, з яких дільниця №4, це прирейкова база, яка має площу 6,7га.
12. Судом першої інстанції досліджувався вищезазначений акт, проте як доказ фактичного правокористування земельною ділянкою площею 6,7 га суд проігнорував.
13. Скаржник зазначає, що до 2001 року на прирейковій базі приймалось вугілля та лісоматеріали для потреб Стрижавської виправної колонії Вінницької області (№81).
14. Інвентаризаційний опис, проведений відповідно до наказу Стрижавської виправної колонії (№81) від 28.11.2002 року№152, підтвердив, що на балансі Стрижавської виправної колонії (№81) перебуває прирейкова база з балансовою вартістю 1721474,00 грн..
15. Цей документ на думку скаржника судом першої інстанції не взято до уваги. Крім того, визнаючи, що наказом №235 від 14.10.1989 року Управління внутрішніх справ виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів прирейкову базу зі всіма спорудами та технічним обладнання ( крім площадки та споруд СУ УВС та гаража установи ІВ 301/86) балансовою вартістю 1134.16 тис. руб. передано на баланс установи ІВ 301/81, суд першої інстанції заперечив, що майно належить державній установі на праві власності, оскільки перебування майна на балансі, на думку суду першої інстанції, не визначає підстав знаходження майна у власності, і не є безспірною ознакою його права власності на це майно.
16. Крім того, скаржник зазначає, що судом першої інстанції повністю проігноровані надані докази належності держаній установі, а згодом і державному підприємству прирейкової бази, які підтверджені в тому числі рішенням керівника Вінницької МДПІ про податкову заставу (акту опису від 12.12.2002 року) та актом перевірки стану збереження майна, станом на 02.07.2019 року, складеним головним управлінням ДФС у Вінницькій області.
17. У зв`язку із прийнятою Постановою Верховної Ради України від 13.05.2015 року №401 "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області", земельна ділянка, площею 6,7 га відійшла до м. Вінниці. Водночас, скаржник вважає, що це не означало, що земля державної форми власності, яка фактично перебувала в користуванні державної установи, автоматично стала комунальною власністю.
18. Скаржник вважає, що право користування земельною ділянкою державною установою - не припинено, а прирейкова складська база продовжує перебувати на балансі.
19. Крім того, на думку скаржника судом першої інстанції не надана оцінка діям відповідача при передачі в оренду спірної земельної ділянки. Суд першої інстанції досліджував виключно наявність чи відсутність права державної установи на земельну ділянку, що призвело до неповного з`ясування обставин, що мають значення для справи.
20. Враховуючи вищевикладене, скаржник вважає, що висновки місцевого господарського суду про недоведеність державною установою порушеного права на користування земельною ділянкою не відповідають фактичним обставинам справи. Територія земельної ділянки, яка перебувала в державній власності та на якій розміщено державне майно, що перебуває в оперативному управлінні державного підприємства, інтенсивно забудовується сторонньою особою - ТОВ СХК "Вінницька промислова група", що унеможливлює як використання зазначеного майна, так і неминуче призведе до його повної втрати.
ІІІ. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу та заперечень інших учасників справи.
21. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 05.02.2021 року відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 та розгляд апеляційної скарги призначено на 17 березня 2021 року.
22. На адресу суду 01.03.2021 року від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81) надійшов відзив в якому просить суд прийняти рішення, яким скасувати рішення Господарського суду Вінницької області та ухвалити нове рішення про задоволення позовних вимог державної установи "Стрижавська виправна колонія" до Вінницької міської ради.
23. 09 березня 2021 року на адресу суду від Вінницької міської ради надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 по справі 3 902/539/20 без змін.
24. 10 березня 2021 року на адресу суду від ТОВ "СХК Вінницька промислова група" надійшов відзив в якому просить суд залишити апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 - без змін.
25. В судове засідання 17 березня 2021 року від Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" з`явились представники, що діють на підставі довіреностей, Мельничук Ігор Васильович (який є також представником від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)") та ОСОБА_1 , проте не були допущені судом до розгляду апеляційної скарги з підстав відсутності відомостей в ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, які б засвідчували право представників на здійснення представництва юридичної особи як у порядку самопредставництва, так і представництва.
26. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021 року розгляд апеляційної скарги відкладено на 31 березня 2021 року для подання суду доказів щодо представництва позивача Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)" .
27. 30 березня 2021 року на адресу суду від Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" надійшла заява в якій просить суд розглянути справу №902/539/20, яка призначена на 31 березня 2021 року об 10 год. 30 хв. без участі представника Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)", за наявними в матеріалах справи документами. Апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
28. 30 березня 2021 року на адресу суду від Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)" надійшла заява в якій просить суд розглянути справу №902/539/20, яка призначена на 31 березня 2021 року об 10 год. 30 хв. без участі представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Державне підприємство "Підприємство Державної кримінально - виконавчої служби України (№81)", за наявними в матеріалах справи документами. Апеляційну скаргу підтримує у повному обсязі та просить її задовольнити.
29. Розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 року №01-04/144 у зв`язку з тимчасовою непрацездатністю судді-члена колегії по справі № 902/539/20 - Олексюк Г.Є. 30 березня 2021 р., відповідно до статті 32 Господарського процесуального кодексу України, статті 155 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", пунктів 18, 20 розділу VIII Положення про автоматизовану систему документообігу суду та п.8.2 Засад використання автоматизованої системи документообігу суду у Північно-західному апеляційному господарському суді, призначено заміну судді-члена колегії у судовій справі №902/539/20.
30. Згідно протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.03.2021 року визначено наступний склад колегії суддів: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В.
31. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 30.03.2021 року прийнято апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" на рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 у новому складі суду: головуючий суддя Гудак А.В., суддя Маціщук А.В., суддя Мельник О.В..
32. В судовому засіданні 31.03.2021 року представник Вінницької міської ради заперечила вимоги апеляційної скарги позивача в повному обсязі та надала відповідні пояснення. Зазначила, що посилання позивача на розпорядження Вінницької районної державної адміністрації від 27.10.2008 року №2094 Про надання дозволу Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для обслуговування прирейкової бази на території Стрижавської сільської ради, за межами населеного пункту не є підтвердженням наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою. Відповідно до ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України в редакції від 14.10.2008 року, що діяла на момент винесення вищевказаного розпорядження, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Таким чином, отримання позивачем вищевказаного розпорядження є лише одним з етапів законодавчо визначеної процедури, яка передує виникненню права постійного користування земельною ділянкою. Так само не може вважатися доказом наявності у позивача права постійного користування земельною ділянкою довідка управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області від 17.10.2008 року. Просила суд залишити апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 по справі 3 902/539/20 без змін.
33. В судовому засіданні 31.03.2021 року адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" заперечив апеляційну скаргу в повному обсязі та надав відповідні пояснення. Зазначив, що не заслуговують на увагу твердження позивача про те, що право постійного користування земельною ділянкою може бути припинено лише з підстав, передбачених ст. 141 Земельного кодексу України, а також посилання на правові позиції Великої Палати Верховного Суду України, викладеній у постановах від 30.05.2018 року по справі №923/466/17 та від 12 грудня 2018 року у справі №372/5635/13-ц, оскільки право постійного користування земельною ділянкою у позивача ніколи не виникало. В свою чергу, у справі №923/466/17 право землекористувача підтверджувалось державним актом, а у справі №372/5635/13-ц суд зазначив, що законодавство, чинне на час надання у користування Національному медичному університету імені О. О. Богомольця земельної ділянки, не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування, а на момент винесення розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р набув чинності Земельний кодекс УРСР, в якому визначався момент набуття права на користування земельною ділянкою. У рішенні виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р зазначено, що в користування передається земельна ділянка площею 6,7 га без будь-якої ідентифікації даної земельної ділянки. В Свою чергу, Відповідачем передано в оренду земельну ділянку площею 5,2333 га. Таким чином, позивачем не доведено, що Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" було передано в оренду саме ту земельну ділянку, яка передавалась у користування відповідно до рішення виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р. Крім того, адвокат третьої особи звернув увагу на безпідставність посилань позивача на те, що договори купівлі-продажу від 10 та 11 квітня 2019 року Ѕ частки будівлі підсобного господарства з прибудовами, укладені між ОСОБА_2 та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" є нікчемними, оскільки дані договори ніким не оскаржувались, їх недійсність законом не встановлено, дані правочини у встановленому законодавством порядку не визнано недійсними.
34. Поряд з цим, адвокат Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" звернув увагу, що позивачем разом із апеляційною скаргою було подано докази, які не подавалися до суду першої інстанції. Відповідно до положень ст. 80 Господарського процесуального кодексу України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї. Оскільки, позивач ніяк не обґрунтував неможливість подання вищевказаних доказів у вказаний строк, такі докази не можуть буди прийняті до розгляду.
35. Просив суд, залишити апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 - без змін.
36. Враховуючи, що наявні матеріали справи є достатніми для всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи, судова колегія визнала за можливе розглянути апеляційну скаргу за відсутності представників Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" та Державного підприємства "Підприємство Державної кримінально- виконавчої служби України (№81)".
37. Відповідно до статті 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
ІV. Мотивувальна частина постанови.
38. Заслухавши пояснення представника Вінницької міської ради та адвоката Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" в судовому засіданні 31.03.2021 року, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, оцінивши висновки суду першої інстанції на відповідність дійсним обставинам справи, судова колегія дійшла висновку, що апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" слід залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 залишити без змін, виходячи з наступного.
39. Як вбачається з матеріалів справи, розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р, земельна ділянка площею 6,7 га. передана Управлінню внутрішніх справ Вінницького облвиконкому під будівництво складської бази, умови надання земельної ділянки - в постійне користування (а.с.15 т.1).
40. Наказом начальника Управління внутрішніх справ виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 14.10.1989 року №235 для поліпшення та прискорення вантажоперевезень, зменшення простоїв залізничного транспорту і централізовану доставку вантажів до установ 1В-301/81, 1В-301/86, ІВ-301/176, будівельного управління та відділу господарського забезпечення управління внутрішніх справ, прирейкова база з усіма спорудами та технічними засобами /крім майданчика і споруд СУ УВС і автогаража закладу ІВ 301/86/ балансовою вартістю 1134,16 тис. рублів передана на баланс установи ІВ 301/81 з присвоєнням інвентарного № 22 по обліку основних засобів.(а.с.16-17 т.1).
41. Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації №56 від 26.02.1993 року відповідно до спільного наказу Державного Комітету України по земельним ресурсам та Міністерства оборони України від 03.12.192 №34/203 "Про інвентаризацію земель, що знаходяться в користуванні Міністерства оборони України", а також відповідного розпорядження представника президента України у Вінницької області від 08.02.1993 року №49 була створена комісія по організації робіт по інвентаризації земель Міністерства оборони України на території Вінницького району(а.с.151-153 т.2).
42. На виконання розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №56 від 26.02.1993 року вказаною комісією було складено акт інвентаризації земель Міністерства внутрішніх справ України на території установи ІВ 3001/81 смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області (а.с.154-158 т.2). В пункті 1 акту інвентаризації вказано, що для інвентаризації земель використовувалися Державні акти на права користування землею, матеріали інвентаризації селищної ради. В п.2.1 та 2.6 акту відображено, що на час проведення інвентаризації в користування установи IB-301/81 знаходиться 38,9 га, в тому числі в постійному користуванні 38,9 га. В п.2.3 акту зазначено, що 29.72 га надано в користування без оформлення в установленому порядку. Комісія в пункті 3 акту вказала, що для виготовлення державних актів на право постійного користування землею необхідно провести геодезичну зйомку території. З розрахунку площі земель вбачається, що у користуванні установи ІВ-301/81 перебувають 5 дільниць, з яких дільниця №4, це прирейкова база, площею 6,7 га (а.с.159 т.2).
43. Указом Президента України від 12 березня 1999 року 248/99 "Про виведення Державного департаменту України з питань виконання покарань з підпорядкування Міністерства внутрішніх справ України" зі структури Міністерства внутрішніх справ виведено органи та підрозділи виконання покарань та створено окремий центральний орган виконавчої влади зі спеціальним статусом - Державний департамент України з питань виконання покарань.
44. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29 листопада 1999 року "Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи" перейменовано IB-301/81 у Стрижавську виправну колонію Вінницької області (№81) та присвоєно код ЄДРПОУ для установи - 8562588(а.с. 18-19 т.1).
45. 21 грудня 2004 року заступником голови Державного департаменту України з питань виконання покарань затверджено перелік майна, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного "Казенного" підприємства, яке не підлягає приватизації підприємства Стрижавської виправної колонії №81 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області, в якому серед іншого зазначена під інвентарним номером 1743 - Прирейкова база(а.с. 22 т.1).
46. Згідно довідки Вінницького районного відділу земельних ресурсів від 02.02.2005 №02-85 за Стрижавською виправною колонією №81 рахується земельна ділянка загальною площею 38,7000 га. З них: установа СВК 31,8000 га., склад-база УМВС 6,7000 га., позавідомча охорона 0,2000 га на території Стрижавської селищної ради(а.с. 44 т.1).
47. Листом від 25.01.2006 року Стрижавська селищна рада повідомила начальника СВК-81 про те, що земельна ділянка площею 6,7 га на якій розміщена склад-база по вул. Тарногородського б\н за межами населеного пункту, яка залишається в постійному користуванні СВК-81(а.с. 25 т.1).
48. Згідно доручення Державного департаменту України з питань виконання покарань №10/2983/ВС від 27 червня 2008 року "Про облік земельних ділянок" зобов`язано установи виконання покарань вжити заходи щодо отримання державних актів на право користування земельними ділянками, з урахуванням вимог рішення колегії Департаменту 28.03.2008 №7КД, проведення експертної оцінки земельних ділянок та постановки на облік за цією оцінкою. У вказаному дорученні зазначено, що суб`єкти господарювання Державної кримінально-виконавчої служби України державних актів на право власності на земельні ділянки не мають(а.с.23-24 т.1).
49. Управлінням Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області надано начальнику Стрижавської виправної колонії №81 довідку від 17.10.2008 року №02-141 про те, що згідно бази даних форми 6-зем, станом на 01.07.2008 року, земельна ділянка площею 6,7000 га, рахується в користуванні Стрижавської виправної колонії №81, яка розташована на території Стрижавської селищної ради по вул.Тарногродського, б/н за межами населеного пункту(а.с. 43 т.1).
50. Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 27.10.2008 №2094 "Про надання дозволу Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування прирейкової бази на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту" надано дозвіл Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування прирейкової бази, за рахунок земель, які знаходяться в користуванні виправної колонії, орієнтованою площею 6,7 га, на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту(а.с. 42 т. 1).
51. 06 листопада 2008 року між Стрижавською виправною колонією (№81) та Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №7135/82 про виконання землевпорядних робіт на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування землею на території Стрижавської селищної ради, на загальну суму 19078 грн. 18 коп., 29.04.2009 року здійснено 50% оплату в сумі 9498 грн 29 коп. та надано необхідну інформацію(а.с. 28-29 т.1).
52. Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" в 2013 році розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки Стрижавській виправній колонії (№81) в постійне користування для розміщення та постійної діяльності органів Державного департаменту України з питань виконання покарань (для обслуговування прирейкової складської бази) за рахунок земель, які перебувають в користуванні Стрижавської виправної колонії (№81) на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту(а.с. 37-39 т.1).
53. Згідно Постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 року №401 "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області", земельна ділянка, площею 6,7 га відійшла до м. Вінниці(а.с. 149-151 т.3).
54. 10 квітня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (покупець) укладено договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за №281. Згідно п.1.1 вказаного договору продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) Ѕ частку в праві власності на будівлю підсобного господарства, розташовану за адресою: місто Вінниця, вулиця С.Зулінського, номер 54 (п`ятдесят чотири) та зобов`язується сплатити за нього грошову суму згідно умов цього договору. Предмет договору належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 25 квітня 2017 року за реєстром №403, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2017 р., за номером запису 20132661, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1233168605101, , що підтверджується витягом з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2017 р. за індексним №85792093(п.1.2 договору) (а.с.58-61 т.1). Договір чинний, в судовому порядку недійсним не визнавався.
55. 11 квітня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (покупець) укладено договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за №285. Згідно п.1.1 договору, продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) Ѕ частку в праві власності на будівлю підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та сплатив за нього грошову суму згідно умов цього договору. Предмет договору належить продавцю на праві власності на підставі мирової угоди укладеної 04.07.2007 р., затвердженої ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниці 05.07.2007 р., зареєстрованої Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 25.07.2007 р. в реєстровій книзі №2 за реєстровим №56, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1233168605101(п.1.2 договору) (а.с. 62-63 т.1). Договір чинний, в судовому порядку недійсним не визнавався.
56. З матеріалів справи також вбачається, що станом на 08 жовтня 2009 року згідно Технічного паспорту на виробничий будинок - будівля підсобного господарства АДРЕСА_2 , землі Стрижавської селищної ради, перебувала у власності у двох фізичних осіб, зокрема у ОСОБА_2 розмір частки - Ѕ та у ОСОБА_3 розмір частки - Ѕ.(а.с. 153-161 т.1)
57. 11 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" звернулось до Вінницької міської ради з клопотанням про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 5,3364 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель комунальної власності, в тому числі земель, що перебувають у користуванні гр. ОСОБА_2 , враховуючи перехід права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , від гр. ОСОБА_2 до ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" і договір про забудову території (а.с. 57, 111 т.1).
58. 11 квітня 2019 року між Виконавчим комітетом Вінницької міської ради та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" укладено договір про забудову території. Згідно п.1.1 договору, даний договір укладений між сторонами на підтвердження того, що сторони поділяють спільний інтерес у здійсненні визначених цим договором заходів, спрямованих на реалізацію на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1 (суміжна із земельною ділянкою по АДРЕСА_1 ) орієнтованою площею 5,3364 га (далі за текстом - Земельна ділянка), інвестиційного проекту по будівництву будівель і споруд сільськогосподарського призначення та силосів для зерна (далі за текстом - об1єкт будівництва та/або проект будівництва) з наступними орієнтовними техніко-економічними показниками: ємність зберігання - 207,5 тис.тон; силос (11,570 тис.тон) - 18 шт. робоча потужність - 535 тис.тон; площа твердого покриття - 2,45 га; площа забудови - 1,6 га; площа озеленення - 0,3 га; кількість тимчасових стоянок 49 шт.; майданчик для відстою транспортних засобів - 1 шт. При цьому, техніко-економічні показники забудови підлягають уточненню містобудівними умовами та обмеженнями вихідними даними на проектування, що надаються стороною-1 та проектно-кошторисною документацією, розробленою та затвердженою в порядку, передбаченому чинним законодавством(а.с 162-164 т.1).
59. 26 квітня 2019 року прийнято рішення Вінницької міської ради №1742 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічних документацій із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення". Відповідно до пункту 4 Додатку 2 Рішення вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 5,3364 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель комунальної власності (договір про забудову території, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №154110487, 163151516)(а.с.55-56 т.1).
60. 13 травня 2019 року Департаментом архітектури та містобудування Вінницької міської ради погоджено проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 107-223 т.1).
61. 31 травня 2019 року на 41 сесії Вінницької міської ради 7 скликання прийнято рішення №1786 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок, припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення". Відповідно до пунктів 7, 7.1. Додатку 3 рішення Вінницької міської ради №1786 від 31.05.2019 вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 , розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" та передати Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" в оренду земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, терміном на 10 років, за рахунок земель комунальної власності(а.с. 48-49 т.1).
62. 21 червня 2019 року між Вінницькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група"(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно п.1.1 вказаного договору орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішення від 31.05.2019 №1786 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,2333 га. Кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 .(а.с.30-36 т.1). Підставою надання права оренди земельної ділянки стала наявність у TOB "СХК "Вінницька промислова група" права власності на будівлю підсобного господарства, загальною площею 459,4 м. кв., за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 30-36 т.1).
63. Враховуючи вищевикладене, Державна установа "Стрижавська виправна колонія (№81)" вважає, що договір оренди землі від 21.06.2019 року укладений з порушенням Земельного кодексу України, а Вінницька міська рада, укладаючи спірний договір оренди землі з ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", розпорядилася землями, які належать на праві користування Державній установі "Стрижавська виправна колонія (№81)", перевищивши свої повноваження. Також, позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" від 31.05.2019 року №1786 в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення TOB "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ 33623350, юридична адреса м. Немирів, вул. Соборна, 226-А); визнати договір оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року, зареєстрований в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради № 02409, укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК" Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки що знаходиться за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, недійсним та скасувати державну реєстрацію вищевказаного договору.
64. Перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та правильність їх юридичної оцінки, колегія суддів зазначає наступне.
65. Згідно положень статей 15, 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу має право звернутися до суду, який може захистити цивільне право або інтерес у один із способів, визначених частиною першою ст. 16 Цивільного кодексу України, або й іншим способом, що встановлений договором або законом.
66. Особа, законний інтерес або право якої порушено, може скористатися способом захисту, який прямо передбачений нормою матеріального права або може скористатися можливістю вибору між декількома способами захисту, якщо це не заборонено законом. Якщо ж спеціальні норми не встановлюють конкретних заходів, то особа має право обрати спосіб із числа передбачених ст. 16 Цивільного кодексу України з урахуванням специфіки порушеного права й характеру правопорушення.
67. Згідно із пунктом 10 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
68. Частиною 1 статті 21 Цивільного кодексу України передбачено, що суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.
69. Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що в разі звернення з вимогами про визнання незаконним та скасування, зокрема, правового акта індивідуальної дії, виданого органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, встановленню та доведенню підлягають як обставини, що оскаржуваний акт суперечить актам цивільного законодавства (не відповідає законові), так і обставини, що цей акт порушує цивільні права або інтереси особи, яка звернулась із відповідними позовними вимогами, а метою захисту порушеного або оспорюваного права є відповідні наслідки у вигляді відновлення порушеного права або охоронюваного інтересу саме особи, яка звернулась за їх захистом. Наведена правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23.10.2018 у справі №903/857/18, від 20.08.2019 у справі №911/714/18.
70. Отже, підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.
Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 05.12.2019 у справі №914/73/18.
71. Відповідно до статей 152, 155 Земельного кодексу України захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом визнання прав, визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, а також застосування інших, передбачених законом, способів, у тому числі шляхом поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають у результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, в судовому порядку. Землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.
72. З огляду на викладене, передумовами та матеріальними підставами для захисту права власності або права користування земельною ділянкою у судовому порядку, зокрема у визначений спосіб, є наявність підтвердженого належними доказами права особи (власності або користування) щодо земельної ділянки, а також підтверджений належними доказами факт порушення цього права на земельну ділянку (невизнання, оспорювання або чинення перешкод у користуванні, користування з порушенням законодавства - без оформлення права користування, користування з порушенням прав власника або землекористувача тощо).
Відповідна правова позиція викладена також у постановах Верховного Суду від 20.03.2018 у справі №910/1016/17, від 17.04.2018 у справі №914/1521/17, від 29.05.2018 у справі №915/101/15, від 12.06.2018 у справі №916/2948/15, від 04.09.2018 у справах №915/1279/17, №915/1284/17, №915/1283/17, від 05.11.2019 у справі №926/746/19.
73. Під порушенням слід розуміти такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилось або зникло як таке, порушення права пов`язане з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково. Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право. За приписами процесуального законодавства захисту в господарському суді підлягає не лише порушене суб`єктивне право, а й охоронюваний законом інтерес, яке у логічно-смисловому зв`язку з поняттям "права", треба розуміти як прагнення до користування конкретним матеріальним або нематеріальним благом, як зумовлений загальним змістом об`єктивного і прямо не опосередкований у суб`єктивному праві простий легітимний дозвіл. Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах. Зазначені висновки висвітлені в абзаці 10 пункту 9 Рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003 року № 3-рп/2003.
74. Отже, порушення, невизнання або оспорювання суб`єктивного права є підставою для звернення особи до суду за захистом цього права із застосуванням відповідного способу захисту.
75. Згідно з ч. 1 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом.
76. Відповідно до ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
77. В контексті зазначеної норми, звернення до суду є способом захисту порушених прав, свобод або законних інтересів позивача. Тому особа повинна довести (а суд - встановити), що їй належать права, свободи або законні інтереси, за захистом яких вона звернулася до суду. Права, свободи та законні інтереси, які належать конкретній особі (особам) є предметом судового захисту.
78. Заінтересованість повинна мати об`єктивну основу. Юридична заінтересованість не випливає з факту звернення до суду, а повинна передувати йому.
79. Статтею 5 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що здійснюючи правосуддя, господарський суд захищає права та інтереси фізичних і юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
80. Захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері господарсько-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.
81. Під захистом прав розуміється передбачений законодавством засіб, за допомогою якого може бути досягнуте припинення, запобігання, усунення порушення права, його відновлення і (або) компенсація витрат, викликаних порушенням права.
82. З аналізу вищезазначених норм, вбачається, що під час розгляду справи позивач повинен довести, а суд встановити факти або обставини, які б свідчили про порушення індивідуально виражених прав чи інтересів позивача.
83. Як вбачається з матеріалів справи, в обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р, земельна ділянка площею 6,7 га. вилучена з користування колгоспу "Родіна" Вінницького району та надана Управлінню внутрішніх справ Вінницького облвиконкому під будівництво складської бази, умови надання земельної ділянки - в постійне користування (а.с.15 т.1).
84. Згідно статті 13 Земельного кодексу Української PCP від 1970 р. (тут і далі за текстом - в редакції від 12.03.1981 року, чинній на момент винесення розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р), земля в Українській РСР надається в користування: колгоспам, радгоспам, іншим сільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; промисловим, транспортним, іншим несільськогосподарським державним, кооперативним, громадським підприємствам, організаціям і установам; громадянам СРСР.
85. Згідно статті 15 Земельного кодексу Української PCP від 1970 р., земля надається в безстрокове або тимчасове користування. Безстроковим (постійним) визнається землекористування без заздалегідь встановленого строку. Земля, яку займають колгоспи, закріплюється за ними в безстрокове користування.
86. Відповідно до ст. 16 Земельного кодексу Української PCP від 1970 р., надання земельних ділянок у користування здійснюється в порядку відведення. Відведення земельних ділянок провадиться на підставі постанови Ради Міністрів УРСР або рішення виконавчих комітетів обласної, районної, міської, селищної і сільської Рад народних депутатів в порядку, встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР. У постановах або рішеннях про надання земельних ділянок вказується мета, для якої вони надаються, і основні умови користування землею.
87. Згідно ч.1 ст. 20 Земельного кодексу Української PCP від 1970 року, відповідно до Основ земельного законодавства Союзу РСР і союзних республік право землекористування колгоспів, радгоспів та інших землекористувачів засвідчується державними актами на право користування землею . Форми актів встановлюються Радою Міністрів СРСР.
88. Згідно зі ст. 22 Земельного кодексу Української PCP від 1970 року, приступати до користування наданою земельною ділянкою до встановлення відповідними землевпорядними органами меж цієї ділянки в натурі (на місцевості) і видачі документа, який засвідчує право користування землею, забороняється.
89. Проте, позивач не надав суду акту, який в силу вимог ст. 20 Земельного кодексу Української PCP від 1970 року, підтверджував би право безстрокового (постійного) користування Управлінням внутрішніх справ Вінницького облвиконкому земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н.
90. Поряд з цим, в підтвердження своїх позовних вимог позивач зазначає, що наказом начальника Управління внутрішніх справ виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 14.10.1989 року №235 для поліпшення та прискорення вантажоперевезень, зменшення простоїв залізничного транспорту і централізовану доставку вантажів до установ 1В-301/81, 1В-301/86, ІВ-301/176, будівельного управління та відділу господарського забезпечення управління внутрішніх справ, прирейкова база з усіма спорудами та технічними засобами /крім майданчика і споруд СУ УВС і автогаража закладу ІВ 301/86/ балансовою вартістю 1134,16 тис. рублів передана на баланс установи ІВ 301/81 з присвоєнням інвентарного №22 по обліку основних засобів .(а.с.16-17 т.1).
91. Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що зі змісту наказу начальника Управління внутрішніх справ виконкому Вінницької обласної ради народних депутатів від 14.10.1989 року №235 вбачається, що прирейкова база з усіма спорудами та технічними засобами передана на баланс установи ІВ 301/81 без земельної ділянки площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н.
92. Крім того, на виконання розпорядження Вінницької районної державної адміністрації №56 від 26.02.1993 року комісією було складено акт інвентаризації земель Міністерства внутрішніх справ України на території установи ІВ 3001/81 смт. Стрижавка, Вінницького району, Вінницької області (а.с.154-158 т.2). В пункті 1 акту інвентаризації вказано, що для інвентаризації земель використовувалися Державні акти на права користування землею, матеріали інвентаризації селищної ради. В п.2.1 та 2.6 акту відображено, що на час проведення інвентаризації в користування установи IB-301/81 знаходиться 38,9 га, в тому числі в постійному користуванні 38,9 га. В п.2.3 акту зазначено, що 29.72 га надано в користування без оформлення в установленому порядку . Комісія в пункті 3 акту вказала, що для виготовлення державних актів на право постійного користування землею необхідно провести геодезичну зйомку території. З розрахунку площі земель вбачається, що у користуванні установи ІВ-301/81 перебувають 5 дільниць, з яких дільниця №4, це прирейкова база, площею 6,7 га (а.с.159 т.2).
93. Наказом Державного департаменту України з питань виконання покарань №165 від 29 листопада 1999 року "Про введення в дію нових найменувань органів та установ кримінально-виконавчої системи" перейменовано IB-301/81 у Стрижавську виправну колонію Вінницької області (№81) та присвоєно код ЄДРПОУ для установи - 8562588(а.с. 18-19 т.1).
94. Поряд з цим, позивач надає суду перелік майна затверджений 21 грудня 2004 року заступником голови Державного департаменту України з питань виконання покарань, що включається до складу цілісного майнового комплексу державного "Казенного" підприємства, яке не підлягає приватизації підприємства Стрижавської виправної колонії №81 Управління Державного департаменту з питань виконання покарань у Вінницькій області, в якому серед іншого зазначена під інвентарним номером 1743 - Прирейкова база(а.с. 22 т.1).
95. В підтвердження вказаного факту в матеріалах справи міститься довідка Державного підприємства "Підприємство Державної Кримінально Виконавчої служби України (№81) від 28.09.2020 року №92 в якій зазначено, що на балансовому рахунку державного підприємства "Підприємство Державної кримінально-виконавчої служби України (№81)" рахується "Прирейкова база" присвоєний інвентарний №1033962, балансова вартість 1721474 грн. 00 коп. Відповідно до інвентарної картки №22, "Прирейкова база" постановлена на облік в грудні 1989 році(а.с. 136-137 т.2).
96. Отже, позивач вважає, що якщо згідно інвентаризаційного опису на балансі Державного підприємства "Підприємство Державної Кримінально Виконавчої служби України (№81) перебуває прирейкова база з балансовою вартістю 1721474,00 грн., то в сукупності з вищезгаданими документами вказані обставини є доказом правокористування позивачем земельною ділянкою площею 6,7 га . за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н.
97. Однак, стосовно вказаних доводів позивача суд апеляційної інстанції зазначає, що перебування майна, у тому числі приміщень, споруд, будинків, на балансі підприємства (організації) ще не є безспірною ознакою його права власності чи користування. Баланс підприємства (організації) є формою бухгалтерського обліку, визначення складу і вартості майна та обсягу фінансових зобов`язань на конкретну дату. Баланс не визначає підстав знаходження майна у власності (володінні) підприємства. Одним з основних критеріїв визначення законності володіння майном і відображення його на балансі підприємства є джерела фінансування (централізоване або власні кошти підприємства), передача підприємству у володіння майна безпосередньо власником (уповноваженим ним органом) чи підприємством, яке володіє майном на праві повного господарського відання.
98. Так, у ст. 1 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" міститься визначення, що управління об`єктами державної власності - здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.
99. Відповідно до статті 3 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" об`єктами управління державної власності є у тому числі майно, яке передане казенним підприємствам в оперативне управління.
100. Суб`єктами управління об`єктами державної власності є, зокрема, Кабінет Міністрів України, міністерства та інші органи виконавчої влади (далі - уповноважені органи управління (стаття 4 цього Закону).
101. Згідно ч.1, п.2 ч.2 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом. Здійснюючи управління об`єктами державної власності, Кабінет Міністрів України: встановлює порядок передачі об`єктів державної власності суб`єктам управління, визначеним цим Законом.
102. Пунктом 28 ч.1 ст.6 Закону України "Про управління об`єктами державної власності" уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань: забезпечують оформлення прав на земельні ділянки (у разі відсутності необхідних документів) та уточнення меж земельних ділянок державних і казенних підприємств, державних установ, організацій та об`єктів нерухомості (будівлі, споруди), що не увійшли до статутних капіталів господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації державних підприємств.
103. Відповідно до частини 1, 2 ст.12 Закону України "Про управління об`єктами державної власності", єдиний реєстр об`єктів державної власності (далі - Реєстр) є автоматизованою системою збирання, обліку, накопичення, оброблення, захисту та надання інформації про нерухоме майно, у тому числі передане в оренду (лізинг), концесію або заставу, державних підприємств, установ та організацій, а також про корпоративні права держави та державне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських структур. Реєстр формується Фондом державного майна України за участю центральних органів виконавчої влади, що забезпечують реалізацію державної політики у сфері земельних відносин, у сфері статистики, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну податкову політику, Антимонопольного комітету України, інших уповноважених органів управління, а також Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, на єдиних методологічних засадах, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Формування Реєстру в частині нерухомого майна здійснюється на підставі відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, отриманих зазначеними в абзаці першому цієї частини органами відповідно до законодавства.
104. Згідно Положення про державну установу "Стрижавська виправна колонія (№81)" затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27.06.2018 року, Стрижавська виправна колонія (№81) є державною установою, яка входить до складу Державної кримінально-виконавчої служби України. Виправна колонія є правонаступником Стрижавської виправної колонії управління Державної пенітенціарної служби України у Вінницькій області (№81). Органом управління виправної колонії є Міністерство юстиції України. Діяльність виправної колонії контролюється та координується Центрально-Західним міжрегіональним управлінням з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства юстиції та Адміністрацією ДКВС України. Виправна колонія є бюджетною неприбутковою установою(а.с.50-54 т.1).
105. Згідно п.12 вказаного положення, майно виправної колонії перебуває у державній власності та використовується нею на правах оперативного управління виключно для забезпечення виконання її завдань та не може бути об`єктом застави. Згідно ч. 3 ст. 76 ГК України, майно казенного підприємства закріплюється за ним на праві оперативного управління.
106. Спеціальним Законом, яким визначаються правові основи організації та діяльності Державної кримінально-виконавчої служби України, її завдання та повноваження є Закон України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України".
107. Відповідно до ст. 13 Закону України "Про Державну кримінально-виконавчу службу України" підприємства установ виконання покарань є державними підприємствами, які здійснюють господарську діяльність та професійно-технічне навчання засуджених.
108. Підприємства установ виконання покарань проводять свою діяльність відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей: засновником підприємств установ виконання покарань є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який затверджує їх статути.
109. Статтею 26 вказаного Закону визначено, що майно Державної кримінально-виконавчої служби України перебуває в державній власності та використовується виключно для забезпечення виконання її завдань.
110. Управління майном здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері виконання кримінальних покарань, який закріплює його за органами і установами виконання покарань, слідчими ізоляторами, навчальними закладами, закладами охорони здоров`я, підприємствами установ виконання покарань, іншими підприємствами, установами і організаціями, створеними для забезпечення виконання завдань Державної кримінально-виконавчої служби України, збереження та раціональне використання цього майна.
111. Пунктом 1 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 02.07.2014 №228 визначено, що Міністерство юстиції України є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну правову політику у сфері виконання кримінальних покарань та пробації.
112. Отже, колегією суддів встановлено, що власником майна, закріпленого за казенним підприємством, є держава в особі органу влади, до сфери управління якого входить казенне підприємство, та при реєстрації прав власності робиться відмітка про правовий режим майна, а саме, належність майна підприємству на праві оперативного управління.
113. Однак, доказів закріплення Міністерством юстиції України за позивачем на праві оперативного управління земельної ділянки площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н матеріали справи не містять.
114. А відтак, враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що перебування прирейкової бази на балансі Державного підприємства "Підприємство Державної Кримінально Виконавчої служби України (№81) не підтверджує право постійного користування позивачем земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н.
115. Поряд з цим, колегія суддів відзначає, що не можуть вважатися належними доказами права постійного користування земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н надані позивачем рішення керівника Вінницької МДПІ про податкову заставу (акту опису від 12.12.2002 року), акт перевірки стану збереження майна, станом на 02.07.2019 року, складеним головним управлінням ДФС у Вінницькій області, довідка управління Держкомзему у Вінницькому районі Вінницької області від 17.10.2008 року та бази даних форми 6-зем, довідка Вінницького районного відділу земельних ресурсів від 02.02.2005 №02-85, лист від 25.01.2006 року Стрижавської селищної ради, оскільки в силу приписів частини першої статті 77 Господарського процесуального кодексу України, яка встановлює, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування, право постійного користування конкретно визначеною земельною ділянкою може бути підтверджене лише Державним актом на право постійного користування землею із зазначенням її координат, площі та призначення, а не будь-якими іншими документами.
116. Водночас, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що про відсутність у позивача права користування земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н, свідчать наступні обставини, на які сам же позивач і посилається, а саме: згідно доручення Державного департаменту України з питань виконання покарань №10/2983/ВС від 27 червня 2008 року "Про облік земельних ділянок" зобов`язано установи виконання покарань вжити заходи щодо отримання державних актів на право користування земельними ділянками, з урахуванням вимог рішення колегії Департаменту 28.03.2008 №7КД, проведення експертної оцінки земельних ділянок та постановки на облік за цією оцінкою. У вказаному дорученні зазначено, що суб`єкти господарювання Державної кримінально-виконавчої служби України державних актів на право власності на земельні ділянки не мають (а.с.23-24 т.1).
117. Розпорядженням Вінницької районної державної адміністрації від 27.10.2008 №2094 "Про надання дозволу Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування прирейкової бази на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту" надано дозвіл Стрижавській виправній колонії управління державного департаменту України з питань виконання покарань у Вінницькій області (№81) на виготовлення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в постійне користування для обслуговування прирейкової бази, за рахунок земель, які знаходяться в користуванні виправної колонії, орієнтованою площею 6,7 га, на території Стрижавської селищної ради, за межами населеного пункту(а.с. 42 т. 1).
118. Відповідно до статей 125, 126 Земельного кодексу України в редакції від 14.10.2008 року, що діяла на момент винесення вищевказаного розпорядження, право власності та право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації. Право на оренду земельної ділянки виникає після укладення договору оренди і його державної реєстрації. Приступати до використання земельної ділянки до встановлення її меж у натурі (на місцевості), одержання документа, що посвідчує право на неї, та державної реєстрації забороняється.
119. Право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами. Форми державних актів (449-2002-п) затверджуються Кабінетом Міністрів України.
120. Щодо аргументу скаржника про отримання позивачем дозволу на розробку проекту землеустрою та розроблення ним відповідного проекту, з огляду на що спірна земельна ділянка перебуває у нього в законному користуванні, колегія суддів зазначає, що надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки є одним із підготовчих етапів та обов`язковою передумовою для розгляду уповноваженим органом державної влади або органом місцевого самоврядування питання про передачу землі в оренду для зацікавленої особи, тобто не є документом, який підтверджує право користування земельною ділянкою.
Аналогічного висновку дійшов Верховний суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в постанові від 27 травня 2020 року по справі №910/1310/19.
121. 06 листопада 2008 року між Стрижавською виправною колонією (№81) та Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" укладено договір №7135/82 про виконання землевпорядних робіт на виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання державного акта на право постійного користування землею на території Стрижавської селищної ради, на загальну суму 19078 грн. 18 коп., 29.04.2009 року здійснено 50% оплату в сумі 9498 грн 29 коп. та надано необхідну інформацію(а.с. 28-29 т.1).
122. В 2013 році Державним підприємством "Вінницький науково-дослідний та проектний інститут землеустрою" тільки розроблено проект землеустрою, щодо відведення земельної ділянки Стрижавській виправній колонії (№81) в постійне користування для розміщення та постійної діяльності органів Державного департаменту України з питань виконання покарань (для обслуговування прирейкової складської бази) за рахунок земель, які перебувають в користуванні Стрижавської виправної колонії (№81) на території Стрижавської селищної ради Вінницького району Вінницької області за межами населеного пункту(а.с. 37-39 т.1), однак він не був завершений через брак коштів про що зазначає позивач як в позовній заяві так і в апеляційній скарзі.
123. Відповідно до ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
124. Згідно ст. 79-1 Земельного кодексу України земельна ділянка може бути об`єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї.
125. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі.
126. Державна реєстрація прав суборенди, сервітуту, які поширюються на частину земельної ділянки, здійснюється після внесення відомостей про таку частину до Державного земельного кадастру.
127. Згідно зі ст. 182 ЦК України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
128. Відповідно до п. 1 ст. 1 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ГУ державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
129. Статтею 125 Земельного кодексу України імперативно встановлено, що право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.
130. Відповідно до статті 126 Земельного кодексу України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
131. Згідно з положеннями статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" право постійного користування та право оренди земельної ділянки підлягають обов`язковій державній реєстрації.
132. Частиною 3 статті 3 вказаного Закону встановлено, що права на нерухоме майно та їх обтяження, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.
133. Статтею 5 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" визначено, що у Державному реєстрі прав реєструються речові права їх обтяження на земельні ділянки, а також на об`єкти нерухомого майна, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливе без їх знецінення та зміни призначення, а саме: підприємства як єдині майнові комплекси, житлові будинки, будівлі, споруди, а також їх окремі частини, квартири, житлові та нежитлові приміщення.
134. Державна реєстрація речових прав на нерухоме майно - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів виникнення, переходу або припинення прав на нерухоме майно, обтяження таких прав шляхом внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
135. Відповідно до частини четвертої статті 334 ЦК України права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону. Тобто, особа, яка зареєструвала право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього повноваження власника, зокрема набуває і право володіння.
136. Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Вінницької області від 29.11.2019 року №0-2-0.6-13062/2-19 наданого за результатами розгляду запиту Прокуратури Вінницької області та Центрально-західного міжрегіонального управління з питань виконання кримінальних покарань та пробації Міністерства Юстиції, згідно даних Державного земельного кадастру, інформація про земельну ділянку Стрижавської виправної колонії загальною площею 6,7 га. відсутня. Окремої документації із землеустрою на зазначену земельну ділянку в архіві Відділу у Вінницькому районі Головного управління Держгеокадастру у Вінницькій області не виявлено(а.с. 64 т.1).
137. Крім того, колегія суддів звертає увагу, що з розрахунку площі земель вказано, що у користуванні установи ІВ- 301/81 перебувають 5 дільниць, з яких дільниця IV , це прирейкова база, яка має площу 6,7га(а.с. 159 т.2). З експлікації земель Міністерства внутрішніх справ України, що використовуються не за цільовим призначенням і надані в користування без оформлення в установленому порядку на території смт. Стрижавка, Вінницького області, Вінницького району вбачається, що земельна ділянка IV включена у даний перелік земель, які надані в користування без оформлення в установленому порядку (а.с. 157 т.2).
138. Враховуючи вищевикладене, колегією суддів встановлено, що позивач здійснював фактичне використання земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н, без правовстановлюючих документів.
139. Таким чином, відсутність у позивача Державного акту на право постійного користування земельною ділянкою площею 6,7 га. за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського (Тарногродського), б/н спростовує доводи позивача про порушення оскаржуваним рішенням Вінницької міської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса: м.Немирів, вул.Соборна 226-А), права постійного користування на належну йому земельну ділянку, зважаючи на те, що позивачем не надано належних доказів, що спірна земельна ділянка була в його постійному користуванні.
140. Отже, правові підстави для захисту порушеного права позивача, що звернувся із позовною вимогою про визнання протиправним та скасування рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса: м.Немирів, вул.Соборна 226-А), у даній справі, відсутні.
141. Поряд з цим, колегія суддів відхиляє посилання позивача в апеляційній скарзі, що судом першої інстанції необхідно було враховувати висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постановах від 30.05.2018 року по справі №923/466/17 та від 12 грудня 2018 року у справі №372/5635/13-ц щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, враховуючи наступне.
Проаналізувавши зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.05.2018 у справі №923/466/17, колегія суддів дійшла висновку, що обставини цієї справи, є відмінними від обставин справи, що переглядається.
142. Так, у справі №923/466/17 заступник прокурора Херсонської області в інтересах держави в особі Міністерства освіти і науки України, Херсонського державного університету звернувся до господарського суду з позовною заявою про визнання недійсним і скасування рішення Лазурненської селищної ради Скадовського району Херсонської області від 20 травня 2015 року № 820 "Про вчинення дій на виконання суду", яким Херсонському державному університету припинено право постійного користування земельною ділянкою площею 5,1188 га. під розміщення Спортивно-оздоровчого табору "Буревісник" (далі - СОТ "Буревісник"), вилучено із земель державної власності та переведено до земель запасу Лазурненської селищної ради вказану земельну ділянку у зв`язку з ухваленням рішення Скадовського районного суду від 04 листопада 2014 року у справі № 663/2845/14-ц про визнання недійсним рішення відповідача від 24 жовтня 2006 року № 106 та державного акта на право постійного користування земельною ділянкою, виданого Херсонському державному університету 14 листопада 2006 року.
143. Разом з тим, у справі № 923/466/17 судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що Херсонський державний університет і Херсонський педагогічний інститут ім. Н. К. Крупської є однією і тією ж юридичною особою, якій відповідно до рішень виконавчого комітету Херсонської обласної ради депутатів трудящих від 06 квітня 1965 року № 232 та від 26 лютого 1966 року № 124, а також розпорядження Ради Міністрів УРСР від 01 лютого 1991 року № 22-р 14 листопада 2006 року було надано державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою , таким чином, з моменту видачі цього акта у Херсонського державного університету виникло право постійного користування земельною ділянкою площею 5,1188 га в межах згідно з планом землекористування під розміщення СОТ "Буревісник".
144. Отже, на відміну від справи, яка переглядається судом апеляційної інстанції у справі №923/466/17 право позивача Херсонського державного університету, як землекористувача підтверджувалось належним доказом, а саме: державним актом на право постійного користування земельною ділянкою.
145. Крім того, колегія суддів зазначає, що правові висновки Великої Палати Верховного Суду у справі №372/5635/13-ц, про те, що якщо рішення попередніх років, на підставі яких земельна ділянка передавалась у постійне користування, не скасовані, земельна ділянка в установленому законом порядку з користування не вилучалась, права користування нею в установленому законом порядку позивач не позбавлений, зроблено виходячи з інших фактичних обставин справи.
146. Так, у справі №372/5635/13-ц Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що оскільки законодавство, чинне на час надання у користування НМУ імені О. О. Богомольця земельної ділянки, не визначало момент, з якого особа набувала прав землекористування, то право користування земельною ділянкою в нього виникло на підставі рішень виконавчого комітету Київської обласної ради депутатів трудящих від 7 вересня 1957 року № 640 та від 31 січня 1959 року № 85.
147. Водночас, Велика Палата Верховного Суду у справі №372/5635/13-ц звернула увагу на те, що прийнятими у подальшому Земельними кодексами (1970 року, 1990 року) було встановлено, що право власності та право користування земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельних ділянок на місцевості та видачі документа (державного акту), що посвічує відповідне право . З урахуванням принципу дії законів у часі, вказані нормативно-правові акти поширювали свою дію на відносини, що виникли після набрання ними чинності.
148. Як встановлено судом апеляційної інстанції позивач в підтвердження наявності права користування спірною земельною ділянкою посилається на розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р , яким земельна ділянка площею 6,7 га передана Управлінню внутрішніх справ Вінницького облвиконкому під будівництво складської бази, умови надання земельної ділянки - в постійне користування.
149. Отже, колегією суддів з урахуванням правових висновків Великої Палати Верховного Суду у справі №372/5635/13-ц встановлено, що на правовідносини набуття права користування спірною земельною ділянкою на момент винесення розпорядження виконавчого комітету Вінницької обласної Ради народних депутатів від 06.10.1981 року №424/р поширював дію Земельний кодекс Української PCP від 1970 р., яким було встановлено, що право користування земельною ділянкою засвідчується актами, форма яких встановлюється Радою Міністрів СPCP.
150. Однак, як встановлено судом апеляційної інстанції позивачем не надано суду в підтвердження позовних вимог державний акт на право постійного користування спірною земельною ділянкою.
151. Щодо вимог позивача про визнання протиправним та скасування рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради №1786 від 31 травня 2019 року "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса: м.Немирів, вул.Соборна 226-А) та визнання договору оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року, зареєстрований в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради №02409, укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га., кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, недійсним колегія суддів зазначає наступне.
152. Відповідно до Постанови Верховної Ради України "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області" від 13.05.2015р. №401-VIII змінено межі міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області, збільшивши територію міста на 4448,97 гектара земель, у тому числі за рахунок 158,20 гектара земель, що знаходяться у віданні Агрономічної сільської ради, 425,03 гектара земель - Бохоницької сільської ради, 947,35 гектара земель - Вінницько-Хутірської сільської ради, 495,19 гектара земель - Луко-Мелешківської сільської ради, 332,35 гектара земель - Стадницької сільської ради, 1134,39 гектара земель - Стрижавської селищної ради , 956,46 гектара земель - Якушинецької сільської ради Вінницького району, та затвердити територію міста Вінниця загальною площею 11316,97 гектара, територію Вінницького району загальною площею 91035,54 гектара. В зв`язку з прийняттям постанови Верховної Ради України від 13.05.2015 року №401 "Про зміну і встановлення меж міста Вінниця і Вінницького району Вінницької області" земельна ділянка площею 6,7 га увійшла в межі міста Вінниці.
153. Верховний Суд у постанові від 05.03.2019 у справі №910/6317/18 навів висновок, згідно з яким розташування земельної ділянки на території відповідного міста свідчить про те, що така земельна ділянка перебуває у комунальній власності територіальної громади міста в силу закону через її територіальне розташування в межах населеного пункту, а тому право власності на таку земельну ділянку та право розпорядження нею шляхом прийняття відповідного рішення належить органу місцевого самоврядування, який діє у відповідних правовідносинах від імені територіальної громади міста, - міській раді. Тобто, право власності територіальної громади виникає на відповідні землі комунальної власності в силу їх територіального розташування в межах населеного пункту.
154. Відповідно до вимог ст. 12 Земельного кодекс України, до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить, у тому числі, розпорядження землями територіальних громад; передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу; надання земельних ділянок у користування із земель комунальної власності відповідно до цього Кодексу.
155. Згідно зі ст. 80 Земельного кодексу України суб`єктами права на землі комунальної власності є територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування, незалежно від того, зареєстрована земельна ділянка за територіальною громадою чи ні.
156. Частиною 1 статті 116 Земельного кодексу України, встановлено, що громадяни та юридичні особи набувають право власності та право користування земельними ділянками із земель державної та комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом.
157. За змістом статей 122, 123, 124 Земельного кодексу України селищні міські ради передають земельні ділянки у власність або користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб. Надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Передання в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органів місцевого самоврядування, згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки.
158. Виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання регулювання земельних відносин (п. 34 ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
159. Як вбачається з матеріалів справи, 10 квітня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (покупець) укладено договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за №281. Згідно п.1.1 вказаного договору продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) Ѕ частку в праві власності на будівлю підсобного господарства, розташовану за адресою: місто Вінниця, вулиця С.Зулінського, номер 54 (п`ятдесят чотири) та зобов`язується сплатити за нього грошову суму згідно умов цього договору. Предмет договору належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 25 квітня 2017 року за реєстром №403, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2017 р., за номером запису 20132661, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1233168605101, що підтверджується витягом з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2017 р. за індексним №85792093(п.1.2 договору)(а.с.58-61 т.1).
160. 11 квітня 2019 року між ОСОБА_2 (продавець) та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (покупець) укладено договір купівлі-продажу зареєстрований в реєстрі за №285. Згідно п.1.1 договору, продавець передав у власність (продав) покупцю, а покупець прийняв у власність (купив) Ѕ частку в праві власності на будівлю підсобного господарства, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 та сплатив за нього грошову суму згідно умов цього договору. Предмет договору належить продавцю на праві власності на підставі мирової угоди укладеної 04.07.2007 р., затвердженої ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниці 05.07.2007 р., зареєстрованої Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 25.07.2007 р. в реєстровій книзі №2 за реєстровим №56, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1233168605101(п.1.2 договору) (а.с. 62-63 т.1).
161. При цьому, колегія суддів зазначає, що статтею 204 Цивільного кодексу України визначено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
162. Закріплена цією статтею презумпція правомірності правочину означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема на підставі рішення суду, яке набрало законної сили; у разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, мають безперешкодно здійснюватися, а створені обов`язки підлягають виконанню. (Вказана правова позиція, викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 23.05.2018 року у справі №916/5073/15).
163. Доказів того, що вищевказані договори купівлі-продажу від 10 та 11.04.2019 року у передбаченому чинним законодавством України порядку були визнані недійсними позивачем не надано та такі докази відсутні в матеріалах справи.
164. Поряд з цим, колегія суддів вважає безпідставним твердження позивача про те, що будівля площею 459,4 м. кв., за адресою м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 54 не могла бути предметом купівлі -продажу, з підстав того, що рішенням від 10 січня 2011 року Апеляційного суду Вінницької області у справі №22Ц-97/11 задоволено апеляційну скаргу прокурора Вінницької області та скасовано Рішення Замостянського районного суду м. Вінниці від 14.02.2007 року, яким було визнано право власності на зазначену будівлю за гр. ОСОБА_4 , оскільки, як вбачається з рішення від 10 січня 2011 року Апеляційного суду Вінницької області у справі №22Ц-97/11 судом встановлено, що будівля підсобного господарства, загальною площею 459,4 м2, належала Вінницькій ВК № 86, а не Державній установі "Стрижавська виправна колонія (№81)".
165. Крім того, як вбачається зі змісту вищевказаного договору купівлі-продажу від 10.04.2019 предмет договору належить продавцю на праві власності на підставі договору купівлі-продажу посвідченого приватним нотаріусом Вінницького міського нотаріального округу Дунаєвською С.М. 25 квітня 2017 року за реєстром №403, що зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 25.04.2017 р., за номером запису 20132661, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1233168605101, що підтверджується витягом з ДРРП на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 25.04.2017 р. за індексним №85792093(п.1.2 договору), а предмет договору купівлі-продажу від 11.04.2019 належить продавцю на праві власності на підставі мирової угоди укладеної 04.07.2007 р., затвердженої ухвалою Ленінського районного суду м.Вінниці 05.07.2007 р., зареєстрованої Комунальним підприємством "Вінницьке обласне об`єднане бюро технічної інвентаризації" 25.07.2007 р. в реєстровій книзі №2 за реєстровим №56, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно: 1233168605101.
166. Крім того, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 154110487) TOB " СХК " Вінницька промислова група " є власником нежитлових будівель та споруд, що розташовані за адресою: АДРЕСА_1 , що розташовані на земельній ділянці площею 6,01 га, кадастровий номер 0520655900:07:016:0011(а.с.121 т.1).
До складу даного об`єкта, в тому числі, входить:
- Колія №1-починається від СП №303 і закінчується упором;
- Колія №2-починається від СП №1 через стрілочний перевід №2 і закінчується упором;
- Колія №3-починається від СП №2 і закінчується упором.
167. Вказане, також підтверджується наявним у матеріалах справи Технічним паспортом під`їзної залізничної колії ТОВ СХК Вінницька промислова група при станції Вінниця Південно-Західної залізниці(а.с. 94-118 т.2).
168. Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (індексний номер витягу: 132257837) TOB "СХК " Вінницька промислова група" користувачем на праві постійного користування земельною ділянкою за кадастровим номером: 0520655900:07:016:0011, площею 6,01 га. за адресою: АДРЕСА_2 .(а.с. 119 т.2).
169. З пояснювальної записки до проекту землеустрою щодо відведення земельної діялнки Стрижавській виправній колонії-81 в постійне користування для розміщення та постійної діяльності органів Державного департаменту України з питань виконання покарань (для обслуговування прирейкової складської бази) вбачається, що запректована до відведення земельна ділянка розташована за межами населенного пункту в південно-східній частині Стрижавської селищної ради. Під`їзд до ділянки забезпечуватиметься по існучій дорожній мережі. Земельна ділянка межує з землями Стрижавської селищної ради, землями Південно-Західної залізниці та ТОВ АГРОС В . На запректований до відведення земельній ділянці розташована під`їздна залізнична колія, якою також користується ТОВ АГРОС В , тому в межах розташування під`їздної колії, на ділянку поширюється дія обтяження-право проїзду транспортному засобів по наявному шляху для ТОВ АГРОС В , код обтяження 07.02. На ділянці відведення розташовані дві капітальні нежитлові будівлі, які рахувались на балансі Державного підприємства Вінницької виправної колонії №86 Управління державного департаменту України виконання покарань у Вінницькій області та 20.12.2006 року були списані з балансу основних засобів і вданий час підлягають демонтажу(а.с. 39 т.1).
170. Отже, колегія суддів встановила, що відповідно до Технічного паспорта на виробничий будинок, що розташований за адресою: Вінницька обл., м. Вінниця, вулиця Сергія Зулінського, будинок 54-А, інвентаризаційна справа 175-14-ТП, та роздруківок з Публічної кадастрової карти України, вищевказані колії розташовані безпосередньо на території об`єкта нерухомого майна та виходять за її межі, а саме на земельну ділянку під кадастровим номером 0510100000:01:124:0002(а.с. 122-161 т.1). Відповідно до Технічного паспорту під`їзної колії ТОВ "СХК "Вінницька промислова група " при станції Вінниця Південно-Західної залізниці, власником вищевказаних колій є саме ТОВ "СХК "Вінницька промислова група".
171. 11 квітня 2019 року виконавчим комітетом Вінницької міської ради прийнято рішення №969 "Про визнання таким, що втратило чинність, рішення виконавчого комітету міської ради від 07.02.2019 р. № 354 та затвердження договору про забудову території". Даним рішенням затверджено договір про забудову території (вул. С.Зулінського в м. Вінниця (суміжна із земельною ділянкою по вул. С. Зулінського, 54а) орієнтовною площею 5,3364 га) між виконавчим комітетом міської ради та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група".
172. 11 квітня 2019 року Товариство з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" звернулось до Вінницької міської ради із клопотанням щодо надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 54-А, б/н, орієнтовною площею 5,3364 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель комунальної власності, в тому числі земель, що перебувають у користуванні гр. ОСОБА_2 , враховуючи перехід права власності на нерухоме майно за адресою: АДРЕСА_1 , від гр. ОСОБА_2 до ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" і договір про забудову території.
173. За результатами розгляду вказаного листа 26 квітня 2019 року на 40 сесії Вінницької міської ради 7 скликання прийнято рішення № 1742 "Про надання дозволів на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, технічної документації із землеустрою, щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості), технічних документацій із землеустрою щодо поділу (об`єднання) земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок несільськогосподарського призначення". Відповідно до пункту 4 Додатку 2 рішення, вирішено надати Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ - 33623350, юридична адреса м. Немирів, вул. Соборна, 226-А) дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки в оренду, розташованої за адресою: АДРЕСА_1 , орієнтовною площею 5,3364 га, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, за рахунок земель комунальної власності (договір про забудову території, витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №154110487, 163151516).
174. 14 травня 2020 року Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" на адресу Вінницької міської ради було подано заява/клопотання про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачі в постійне користування земельної ділянки загальною площею 5,2333 м2, що розташована у АДРЕСА_1 , на якій розміщені об`єкти нерухомого майна(а.с. 279 т.1).
175. За результатами розгляду вказаного клопотання 31 травня 2019 року на 41 сесії Вінницької міської ради 7 скликання прийнято рішення № 1786 "Про затвердження документацій із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок, припинення права постійного користування земельною ділянкою та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення". Відповідно до пункту 7 додатку 3 рішення вирішено затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м. Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення Товариства з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ - 33623350, юридична адреса м. Немирів, вул. Соборна, 226-А). Передати Товариству з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ - 33623350, юридична адреса м. Немирів, вул. Соборна, 226-А), в оренду земельну ділянку, за адресою: АДРЕСА_1 , площею 5,2333 га. , кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, терміном на 10 років, за рахунок земель комунальної власності.
176. Відповідно до статей 123, 124 Земельного кодексу України надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування.
177. Частиною 2 статті 16 Закону України "Про оренду землі" унормовано, що укладення договору оренди земельної ділянки із земель державної або комунальної власності здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування - орендодавця, прийнятого у порядку, передбаченому Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
178. З аналізу наведених норм матеріального права, які регулюють земельні правовідносини, вбачається, що надання земельної ділянки із земель державної або комунальної власності в оренду шляхом укладення відповідного договору здійснюється на підставі рішення ради, прийнятого за результатами розгляду заяви (клопотання) особи, яка бажає отримати земельну ділянку в оренду, поданої відповідно до статті 16 Закону України "Про оренду землі". При цьому підставою набуття відповідного права є саме рішення ради, яке відповідно до частини 2 статті 126 Земельного кодексу України лише оформляється договором як документом, що посвідчує право на земельну ділянку.
179. Отже, необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про передачу земельної ділянки в оренду (Аналогічна правова позиція викладена Верховним судом у постанові від 13.08.2019 у справі №914/1087/18).
180 . Враховуючи вищевикладене, 21 червня 2019 року між Вінницькою міською радою (орендодавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "СХК "Вінницька промислова група"(орендар) було укладено договір оренди земельної ділянки. Згідно п.1.1 вказаного договору орендодавець Вінницька міська рада на підставі рішення від 31.05.2019 №1786 надає, а орендар приймає у строкове платне користування земельну ділянку площею 5,2333 га. Кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, для розміщення та експлуатації основних, підсобних і допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, розташовану за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н.(а.с.30-36 т.1). Підставою надання права оренди земельної ділянки стала наявність у TOB "СХК "Вінницька промислова група" права власності на будівлю підсобного господарства, загальною площею 459,4 м. кв., за адресою: Вінниця, вул. Сергія Зулінського, 54-А(а.с. 30-36 т.1).
181. Таким чином, за вказаних обставин, колегія суддів дійшла висновку, що Вінницька міська рада, приймаючи рішення 41 сесії 7 скликання Вінницької міської ради "Про затвердження документації із землеустрою, передачу земельних ділянок в постійне користування, оренду, поновлення, припинення договорів оренди земельних ділянок та надання дозволу на проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки несільськогосподарського призначення" в частині, зазначеній у додатку №3, а саме укладення договору оренди земельної ділянки, за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, виданого 21.06.2019 року та затвердженого проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, розроблений МКП "Вінницький муніципальний центр містобудування і архітектури" на замовлення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" (ЄДРПОУ-33623350, юридична адреса: м.Немирів, вул.Соборна 226-А) та укладаючи договір оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року, зареєстрований в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради №02409, укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул. Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га., кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, діяла в межах чинного законодавства України та не порушила права та законні інтереси позивача.
182. Поряд з цим, колегія суддів звертає увагу, що згідно інвентаризаційного опису Стрижавської ВК-81 долученого позивачем до матеріалів справи вбачається, що прирейкова база - не діюча(а.с. 26-27 т.1).
183. Крім того, колегія суддів відзначає, що згідно з викопіюванням з плану землекористування Стрижавської селищної ради земельна ділянка площею 6,7 га. перебуває в постійному користуванні УВС (склад база)(а.с. 45 т.1).
184. Окрім того, судова колегія звертає увагу, що відповідачами у справі про визнання договору недійсним мають бути сторони договору. Як вбачається з оскаржуваного договору оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року сторонами вказаного договору є Вінницька міська рада та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", однак позивачем в даній справі визначено в якості відповідача по позовній вимозі про визнання договору недійсним тільки Вінницьку міську раду.
185. Згідно ч. 1 ст.48 ГПК України, суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання, залучити до участі у ній співвідповідача. Однак, позивачем у даній справі не було подано до суду першої інстанції клопотання про залучення ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" в якості співвідповідача, а залучено ТОВ "СХК "Вінницька промислова група" у даній справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача.
186. Враховуючи обставини справи та докази на їх підтвердження, та те, що позивачем неповністю визначений суб`єктивний склад відповідачів щодо позовної вимоги про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки від 21.06.2019 року, зареєстрованого в Департаменті земельних ресурсів Вінницької міської ради №02409, укладеного між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", колегія суддів дійшла висновку про правомірність відмови судом першої інстанції у позові в даній частині.
187. Колегія суддів також звертає увагу на те, що недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу як приватно-правова категорія, покликана не допускати або присікати порушення цивільних прав та інтересів або ж їх відновлювати. По своїй суті ініціювання спору про недійсність правочину, договору, акту органу юридичної особи чи документу не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 27 січня 2020 року у справі № 761/26815/17.
188. Суд апеляційної інстанції не приймає до уваги подані позивачем документи, а саме: головна книга установи ІВ 301/81 з виробничо-господарської діяльності 1993 року; головна книга з основної виробничо-господарської діяльності УІН 903/81 за 1992 року; накази установи ІВ-301/81 УВС Вінницького облвиконкому від 24.08.1987 р. №76; від 12.04.1989 року №53; від листопада 1990 року №93; від 19.09.1990 року №83; від 01.08.1990 року №66; від 08.07.1993 року №66, оскільки вказані документи не стосуються предмету спору в даній справі.
189. Колегія суддів також відхиляє посилання позивача в обґрунтування вимог апеляційної скарги на ряд доданих до скарги документів, а саме: вирок від 24.02.2010 року у справі №1-27/2010; постанову Вінницького районного суду Вінницької області від 28.03.2011 року у справі № 5-125/1 Ц, оскільки згідно з ч.3 ст. 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Натомість в даному випадку позивач посилається на докази, які не були предметом розгляду в суді першої інстанції, а відтак не могли бути враховані судом першої інстанції.
190. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 року у справі №756/1529/15-ц (провадження № 14-242цс18) вказано, що "апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції. При цьому суд апеляційної інстанції перевіряє законність рішення суду першої інстанції в межах тих обставин та подій, які мали місце підчас розгляду справи судом першої інстанції ".
191. Щодо позовних вимог про скасування державної реєстрації у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно договору від 21.06.20109 року №02409 оренди земель, що укладений між Вінницькою міською радою та ТОВ "СХК "Вінницька промислова група", предметом якого є оренда земельної ділянки, що знаходиться за адресою: м.Вінниця, вул.Сергія Зулінського, б/н, площею 5,2333 га, кадастровий номер 0510100000:01:124:0002, що передана у строкове платне користування, строк оренди 10 років, для розміщення та експлуатації основних підсобних та допоміжних будівель та споруд підприємств переробної, машинобудівної та іншої промисловості, суд апеляційної інстанції зазначає, що ці вимоги є похідними від вирішення спору в даній справі про визнання рішення недійсним, визнання договору оренди недійсним, а тому також є безпідставними.
192. Стосовно твердження скаржника, що судом першої інстанції не надано мотивованої оцінки кожного аргументу позивача, колегія суддів зазначає про таке.
193. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях у справі, питання вичерпності висновків судів, суд касаційної інстанції враховує, що як зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні "Серявін та інші проти України" (Seryavin and Others v. Ukraine), заява №4909/04, § 58, 10.02.2010, згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. В рішенні у справі "Трофимчук проти України" (Trofimchuk v. Ukraine), № 4241/03, § 54, 28.01.2011, Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо наведення обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
194. Відповідно до ст.73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи
195. Згідно із п.1 ст.76 ГПК України суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
196. Частинами 1-3 статті 86 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
197. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
198. Враховуючи вищезазначене, колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 відповідає чинному законодавству та матеріалам справи, підстав для його скасування з мотивів, викладених в апеляційній скарзі, не вбачається.
199. З урахуванням відмови в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати за розгляд справи в суді апеляційної інстанції покладається на апелянта в порядку ст. 129 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Апеляційну скаргу Державної установи "Стрижавська виправна колонія (№81)" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Вінницької області від 01.12.2020 року у справі №902/539/20 без змін.
2. Справу №902/539/20 повернути Господарському суду Вінницької області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з моменту складення повного тексту в порядку, передбаченому главою 2 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складений "05" квітня 2021 р.
Головуючий суддя Гудак А.В.
Суддя Маціщук А.В.
Суддя Мельник О.В.
Суд | Північно-західний апеляційний господарський суд |
Дата ухвалення рішення | 31.03.2021 |
Оприлюднено | 05.04.2021 |
Номер документу | 96002998 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Північно-західний апеляційний господарський суд
Гудак А.В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні