Ухвала

від 09.04.2021 по справі 456/21/21

ДРОГОБИЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 456/21/21

Провадження № 1-кс/442/561/2021

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 квітня 2021 року Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області в складі:

головуючої судді - ОСОБА_1

з участю секретаря - ОСОБА_2

розглянувши заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 від розгляду його скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, -

ВСТАНОВИВ:

08.04.2021 року до судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 , надійшла заява ОСОБА_3 , подана в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді ОСОБА_5 в розгляді його скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

У своїй заяві ОСОБА_3 вказує на те, що розгляд справи здійснюється незаконним складом суду, що не є «судом, встановленим законом» в розумінні п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод 1950 року. Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області утворений у незаконний спосіб - з порушенням конституційної норми права, передбаченої п.23 ст. 106 Конституції України.

Згідно з п.23 ст. 106 Конституції України (в редакції, що діяла на дату державної реєстрації суду) Президент України утворює суди у визначеному законом порядку. Таким чином, будь-який Указ Президента щодо утворення суду мав містити чітке формулювання: "Утворити суд" або "Утворити суди". Відсутність такого формулювання свідчить про те, що рішення про утворення відповідного суду не приймалось. Згідно з даними Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, який є загальнодоступним на офіційному веб-сайті Міністерства юстиції України - https://usr.minjust.gov.ua/content/free-search/person-result Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області ніби то зареєстрований 31 грудня 2010 року і має ідентифікаційний код юридичної особи - 37390247. При цьому, у графі «Дані про розпорядчий акт, на підставі якого створено юридичну особу (крім місцевих рад та їхніх виконавчих комітетів)» зазначено, дослівно: «Указ Президента 641/2001».

Дійсно, Указом Президента №641/2001 від 20 серпня 2001 року затверджено Мережу та кількісний склад суддів місцевих судів, в т.ч., Дрогобицького міськрайонного суду. Однак, у тексті цього Указу відсутні дані про "утворення" суду в розумінні п.23 ст.106 Конституції України. Водночас, рішення про утворення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ухвалено згідно з п.2 Указу Президента України від 15 березня 2004 року N328/2004. При цьому, Президентом України ухвалено рішення, відповідно до якого суддів ліквідованих судів - Дрогобицького міського суду Львівської області та Дрогобицького районного суду Львівської області переведено до Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області. (Указ Президента України від 23 березня 2004 року N 358/2004).

Таким чином, рішення про утворення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області в розумінні п.23 ст.106 Конституції України не ухвалювалось на підставі Указу Президента України №641/2001 від 20 серпня 2001 року. Відтак, державна реєстрація юридичної особи «Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області» на підставі Указу Президента України №641/2001 від 20 серпня 2001 року є незаконною.

Більше того, за будь-яких умов, державна реєстрація юридичної особи «Дрогобицький міськрайонний суд Львівської області» від 31.12.2010 є незаконною, оскільки здійснена через понад дев`ять з половиною років після ухвалення рішення про його утворення.

За таких обставин, державна реєстрація Дрогобицького міськрайонного суду є явно незаконною, здійсненою у свавільний спосіб. Отже, функціонування суду є незаконним, відтак, не заслуговує на довіру розгляд цієї справи суддею, який перебуває на посаді судді цього суду.

Крім того, суддя отримує винагороду (заробітну плату), набуває стаж, має пільги та інші соціальні гарантії, визначені законодавством, саме у зв`язку з перебуванням на посаді незаконно існуючого суду. За таких обставин, а також з мотивів «корпоративної солідарності суддів» суддя не може визнати будь-які порушення закону при створенні та функціонуванні суду, в якому він працює. У зв`язку з чим, він не може бути об`єктивним та неупередженим при розгляді цієї справи.

Крім того зазначає, що головуюча поставила скаржника у завідомо невигідне становище при визначенні судового засідання, зокрема ухвалила провдити судове засідання в режимі відеоконференції одночасно у двох судах.

Обставини, що викладені вище, викликають глибокий сумнів стосовно того, що головуюча у цій справі суддя ОСОБА_5 може забезпечити достатні гарантії для виключення будь-якого розумного сумніву з приводу своєї безсторонності. Суддя не відмовився від роботи на посаді судді незаконно утвореного та незаконно функціонуючого суду, тобто, поставив власні кар`єрні інтереси вище над законом та правами людини.

Більше того, наведене вище порушення має наслідком неправомірне визначення складу суду (слідчого судді) у відповідності до ст.35 КПК України.

Наведене вище надає підстави не довіряти судді, а тому на підставі п.4 ч.1 ст.75 КПК України вважає, що суддя не може брати участь в кримінальному провадженні за наявності інших обставин, що викликають сумнів у його неупередженості.

Заявник в судове засідання не з`явився, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. Розгляд заяви на його вимогу було призначено в режимі відеоконференції через Деснянський районний суд м. Києва, суд який зазначено самим скаржником. Копію ухвали про призначення заяви про відвід слідчої судді ОСОБА_5 було надіслано на електронну пошту скаржника.

Його неявка не перешкоджає розгляду питання.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України регламентовано, що фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов`язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

На адресу суду 09.04.2021 року було надіслано заяву ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_1 від розгляду заяви про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 від розгляду його скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР.

Однак вирішуючи питання відводу судді, який розглядає питання відводу слідчому судді, який здійснює розгляд скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР, суд виходить з поняття такої процесуальної дії як відвід, який може бути заявлений лише тому слідчому судді, який бере участь у кримінальному провадженні (ч.1 ст.75 КПК України). У випадку заявлення відводу слідчому судді, такий відвід розглядає інший суддя цього суду (ч.1,2 ст.81 КПК України).

Отже, заявлення відводу судді, який розглядає відвід слідчому судді, а отже не здійснює повноваження слідчого судді у даному кримінальному провадженні, а лише перевіряє наявність підстав, що виключають участь слідчого судді у провадженні, КПК України не передбачає. Заявлення такому судді відводів можна розцінювати як зловживання правом на відвід з метою затягування провадження.

Відтак, розглянувши заяву про відвід судді Дрогобицького міськрайонного суд Львівської області ОСОБА_5 , суд доходить наступного висновку.

За положеннями п. 4 ч. 1 ст. 75 КПК України, слідчий суддя, суддя або присяжний не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості. У випадку заявлення відводу слідчому судді, такий відвід розглядає інший суддя цього суду (ч.1,2 ст.81 КПК України).

У своїй заяві заявник вказує на незаконність утворення Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області та на те, що суддя ОСОБА_5 не відмовилась від посади судді незаконно утвореного та незаконно функціонуючого суду, поставивши власні кар`єрні інтереси вище над законом та правами людини.

За змістом п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий розгляд його справи незалежним і безстороннім судом, а наявність безсторонності повинна визначатись суб`єктивними та об`єктивними критеріями. Відповідно до суб`єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об`єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності. У кожній окремій справі слід враховувати, чи мають стосунки, що розглядаються, таку природу та ступень, що свідчать про небезсторонність суду.

З огляду на вказане, суд вважає, що доводи заявника ОСОБА_3 про безсторонність слідчого-судді ОСОБА_5 щодо розгляду його скарги є надуманими, заявлений відвід не містить належних та законно підтверджених даних, які б свідчили про наявність підстав для відводу.

Щодо доводів про поставлення скаржника у завідомо невигідне становище при визначенні судового засідання, то такі є теж надуманими та спростовуюються ухвалами слідчої судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 , які містяться в матеріалх кримінального провадження та з яких вбачається, що судові засідання призначались в режимі відеоконференції з одним із судів, які зазначалися скаржнком.

Зважаючи на вище викладене, суд приходить до висновку, що будь-яких сумнівів щодо розгляду даної скарги безстороннім та неупередженим судом немає, наведені заявником обставини випливають лише з особистих суб`єктивних оцінок, а тому в задоволенні заяви про відвід слідчого судді ОСОБА_5 слід відмовити.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст.75, 76, 80, 81, 372 КПК України,-

УХВАЛИВ :

В задоволенні заяви ОСОБА_3 в інтересах ОСОБА_4 про відвід слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_5 від розгляду його скарги на бездіяльність прокурора щодо невнесення відомостей про кримінальні правопорушення до ЄРДР відмовити.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя ОСОБА_1