Ухвала

від 07.05.2021 по справі 456/21/21

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 456/21/21 Головуючий у 1 інстанції: ОСОБА_1

Провадження № 11-сс/811/476/21 Доповідач: ОСОБА_2

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2021 року м. Львів

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Львівського апеляційного суду у складі:

головуючої судді ОСОБА_2

суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4

секретаря ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 на ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2021 року,

встановила:

цією ухвалою, відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність прокурора Стрийської місцевої прокуратури Львівської області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР.

На дану ухвалу адвокат ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати таку та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.

На думку захисника, вказана ухвала є незаконною і підлягає скасуванню виходячи з наступного.

Слідчим суддею порушено норму ст.25 КПК України, відповідно до якої, прокурор, слідчий зобов`язані в межах своєї компетенції розпочати досудове розслідування в кожному випадку безпосереднього виявлення ознак кримінального правопорушення (за виключенням випадків, коли кримінальне провадження може бути розпочате лише на підставі заяви потерпілого) або в разі надходження заяви (повідомлення) про вчинення кримінального правопорушення, а також вжити всіх передбачених законом заходів для встановлення події кримінального правопорушення та особи, яка його вчинила.

За змістом зазначеної імперативної норми процесуального права у прокурора відсутні законні підстави для відмови у прийнятті заяви про вчинення кримінального правопорушення та початку досудового розслідування.

Відтак, слідчий суддя зобов`язаний застосувати зазначену вище норму процесуального права - ухвалити судове рішення про зобов`язання службової особи правоохоронного органу внести відомості до ЄРДР за заявою заявника.

Вказане є істотним порушенням норм процесуального права в розумінні ч.1 ст.412 КПК України, що перешкоджало ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення. Тому, оскаржувана ухвала підлягає скасуванню.

Зазначає, що слідчим суддею порушено норму ст.214 КПК України, відповідно до якої, слідчий, дізнавач, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов`язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань, розпочати розслідування та через 24 години з моменту внесення таких відомостей надати заявнику витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, головною підставою для внесення відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань є подача (отримання) заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення.

На стадії подання заяви про вчинення кримінального правопорушення та внесення відомостей про нього до ЄРДР кримінальний процесуальний закон не вимагає подання доказів вчинення кримінального правопорушення чи навіть посилання на такі докази.

Вважає, що прокурори діяли у свавільний спосіб, відмовивши внести відомості до ЄРДР за заявою ОСОБА_7 .

Поряд з цим, орган досудового розслідування позбавлений процесуальної можливості здійснювати перевірку обставин, викладених у заяві про вчинення кримінального правопорушення та виконати вимоги вищенаведених норм процесуального права до внесення відомостей в ЄРДР.

Фактично, неправомірна бездіяльність прокурорів спрямована на приховування кримінальних правопорушень, про які зазначено у заяві ОСОБА_7 .

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що її автор вважає, що у заяві ОСОБА_7 ніби то відсутні конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень.

Однак, ОСОБА_7 , серед іншого, зазначив у заяві конкретні обставини вчинення кримінальних правопорушень, з посиланням на норму закону, тому заява ОСОБА_7 містить не лише відомості про вчинення особою суспільно небезпечного діяння, що підпадає під ознаки діяння, передбаченого законом України про кримінальну відповідальність, але і ознаки конкретних кримінальних правопорушень та докладні обставини їх вчинення.

По справі було призначено відеоконференцію із Деснянським районним судом м.Києва, однак адвокат ОСОБА_6 , будучи належним чином повідомлений про час та місце розгляду справи не з`явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки. Клопотань про відкладення розгляду справи не надходило. Тому апеляційний суд вважає за можливе провести розгляд справи у його відсутності.

Суд апеляційної інстанції досліджуючи матеріали скарги, приходить до обґрунтованого переконання про те, що висновки слідчого судді з приводу скарги адвоката ОСОБА_6 є обґрунтованими належним чином та суд апеляційної інстанції не вбачає жодних підстав не погоджуватися із зазначеними висновками.

Слідчий суддя вірно встановив, що суть заяви ОСОБА_7 від 24.12.2020, інтереси якого представляє адвокат ОСОБА_6 , фактично зводиться до його незгоди із діями судді Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_8 , під час розгляду кримінального провадження, за обвинуваченням ОСОБА_7 за ч.3 ст.286 КК України.

Також, слідчим суддею встановлено, що на момент звернення ОСОБА_7 із заявою про вчинення кримінального правопорушення в провадженні Стрийського міськрайонного суду Львівської області у складі головуючого судді ОСОБА_8 перебувала справа № 453/10/17 за матеріалами кримінального провадження №1201614001000788 за обвинуваченням ОСОБА_7 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України.

Також у даній заяві вказано, що суддею вчинено кримінальне правопорушення, при ухваленні судового рішення від 30.12.2019, про повернення обвинувального акта прокурору.

Оскільки заява ОСОБА_7 про вчинення кримінального правопорушення суддею Стрийського міськрайонного суду Львівської області ОСОБА_8 стосується дій судді при розгляді кримінального провадження по обвинуваченню самого заявника ОСОБА_7 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.3 ст.286 КК України, а так само така заява подана 24.12.2020 щодо подій, які, за твердженням заявника, мали місце 30.12.2019, слідчий суддя вірно розцінює це як тиск на суд, який розглядає кримінальне провадження щодо заявника, шляхом ініціювання кримінальних проваджень до того, як завершився судовий розгляд справи та суди апеляційної та касаційної інстанції дали оцінку діям суду під час розгляду справи.

Зважаючи на те, що заява про вчинення кримінального правопорушення ОСОБА_7 по суті зводиться до незгоди із прийнятими суддею процесуальними рішеннями при розгляді справи, а не вчиненням кримінального правопорушення суддею, тому слідчий суддя дійшов правильного висновку, що у задоволенні скарги щодо невнесення відомостей до ЄРДР слід відмовити.

Таким чином, суд апеляційної інстанції приходить до переконання про те, що ухвала слідчого судді, якою було відмовлено в задоволенні скарги адвоката ОСОБА_6 , є законною, обґрунтованою та вмотивованою. Висновки викладені у ній відповідають матеріалам справи, тому колегія суддів не вбачає підстав для задоволення його апеляційної скарги.

Керуючись ст.ст. 404, 407, 419, 422 КПК України, колегія суддів

постановила:

апеляційну скаргу адвоката ОСОБА_6 подану в інтересах ОСОБА_7 - залишити без задоволення, а ухвалу слідчого судді Дрогобицького міськрайонного суду Львівської області від 15 квітня 2021 року, якою відмовлено у задоволенні скарги ОСОБА_6 в інтересах ОСОБА_7 , на бездіяльність прокурора Стрийської місцевої прокуратури Львівської області стосовно невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та касаційному оскарженню не підлягає.

Судді:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4