Ухвала

від 15.04.2021 по справі 440/1583/21

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

15 квітня 2021 року м. ПолтаваСправа №440/1583/21

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Кукоби О.О.,

за участю:

секретаря судового засідання - Лазебної А.В.,

представника позивача - Семенова О.В.,

відповідача - Скрипника В.Л.,

третьої особи - Іванова А.В.,

розглянувши у підготовчому засіданні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо" до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання постанови такою, що не підлягає виконанню,

В С Т А Н О В И В:

Приватне акціонерне товариство "Кременчукм`ясо" звернулось до суду з позовом до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, у якому позивач просив:

визнати протиправними дії приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича з подання до виконання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 55957661,55 грн без повного виконання рішення суду у порушення вимоги частини третьої статті 40 Закону України "Про виконавче провадження";

зобов`язати відповідача утриматися від подання постанови про стягнення з боржника основної винагороди від 15.07.2019 №59552631 до виконання;

визнати постанову про стягнення з боржника основної винагороди від 15.07.2019 №59552631 такою, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Полтавського окружного адміністративного суду від 22.03.2021 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у цій справі, а її розгляд призначено за правилами загального позовного провадження. Цією ухвалою до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача залучено приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Іванова Андрія Валерійовича.

У ході підготовчого провадження відповідачем подано до суду клопотання про закриття провадження у справі, оскільки на його переконання цей спір не належить розглядати у порядку адміністративного судочинства.

Представником позивача надано до суду заперечення на зазначене клопотання, у якому заявник стверджував про підсудність цього спору адміністративному суду.

У підготовчому засіданні 14.04.2021 відповідач подане клопотання підтримав та просив його задовольнити.

Представник позивача у підготовчому засіданні 14.04.2021 проти задоволення клопотання заперечував, наполягав на відмові у його задоволенні.

Третя особа Приватний виконавець Іванов А.В. підтримав клопотання позивача.

Заслухавши доводи відповідача та думку інших учасників справи, розглянувши подане клопотання та матеріали адміністративної справи, суд дійшов такого висновку.

Для більш детального розуміння характеру та суті спірних відносин суд вважає за доцільне коротко зупинитись на повідомлених сторонами обставинах справи.

Так, у провадженні Приватного виконавця Скрипника В.Л. перебувало виконавче провадження №59552631 з примусового виконання наказу господарського суду Полтавської області від 24.10.2017 №917/1339/16 про стягнення з ПрАТ "Кременчукм`ясо" на користь ПАТ "Банк "Фінанси та кредит" коштів загалом у розмірі 559 576 615,45 грн /т. 2, а.с. 39-40/.

Виконавче провадження №59552631 відкрито 15.07.2019 та того ж дня Приватним виконавцем Скрипником В.Л. прийнято постанову про стягнення з боржника основної винагороди у розмірі 55 957 661,55 грн, тобто 10% від загальної суми боргу /т. 2, а.с. 42, 43/.

21.12.2020 відповідачем отримано заяву стягувача про повернення виконавчого документа та зняття арешту з майна боржника /т. 2, а.с. 244-245/.

Того ж дня Приватним виконавцем Скрипником В.Л. прийнято постанову про повернення виконавчого документа стягувачу, у якій зафіксовано, що у ході виконавчого провадження стягнуто з боржника основну суму боргу у розмірі 92 836 179,90 грн, 205 280,45 грн судових витрат та 78433,94 грн основної винагороди приватного виконавця, залишок нестягнутого боргу становить 466 535 155,10 грн, залишок нестягнутої основної винагороди виконавця - 55 858 699,56 грн та 20528,05 грн основної винагороди в частині стягнення судових витрат /т. 2, а.с. 247-254/.

12.01.2021 Приватним виконавцем Івановим А.В. отримано заяву Приватного виконавця Скрипника В.Л. від 11.01.2021 про примусове виконання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з ПрАТ "Кременчукм`ясо" основної винагороди та того ж дня третьою особою відкрито виконавче провадження №64103505 /т. 1, а.с. 167-171/.

Виходячи з обставин цього спору позивач переконаний у порушенні своїх прав діями приватного виконавця щодо пред`явлення до примусового виконання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з боржника основної винагороди.

Звертаючись до суду з цим позовом ПрАТ "Кременчукм`ясо" зазначено, що про порушення своїх прав підприємство довідалось після отримання 18.01.2021 постанови Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64103505, на підтвердження чого до позовної заяви додано копію супровідного листа з відміткою про отримання на вхідному штампі /т. 1, а.с. 14/.

Згідно з частиною першою статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною першою статті 287 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб.

А відповідно до пункту 1 частини другої цієї статті, позовну заяву може бути подано до суду у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи інтересів.

В ухвалі суду від 22.03.2021 викладено висновок про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до суду з цим позовом, що обґрунтований посиланнями на подання позивачем 26.01.2021 позову до окружного адміністративного суду міста Києва щодо оскарження дій приватного виконавця Скрипника В.Л. та скасування постанови від 12.01.2021 №64103505 /т. 1, а.с. 118-120/. Суд зазначив, що ухвалами окружного адміністративного суду міста Києва від 29.01.2021 та 09.02.2021 у справі №640/1919/21 позовна заява була залишена без руху. Після отримання 10.02.2021 ухвали окружного адміністративного суду міста Києва від 09.02.2021 у справі №640/1919/21, позивач вирішив роз`єднати позовні вимоги шляхом подання окремого позову до Полтавського окружного адміністративного суду; цей позов надіслано до суду 22.02.2021.

Натомість відповідач переконаний, що строк звернення до суду з цим позовом має обчислюватись з 22.12.2020 - дати вручення представнику позивача постанови Приватного виконавця Скрипника В.Л. від 21.12.2020 про повернення виконавчого документа стягувачу /т. 1, а.с. 221/, у пункті 3 якої зазначено, що постанову про стягнення основної винагороди буде передано на виконання у відповідності до вимог Закону України "Про виконавче провадження" /т. 2, а.с. 253/.

Суд не погоджується з наведеними доводами відповідача, адже правомірність постанови від 21.12.2020 ВП №59552631 не є предметом цього спору.

Суд вкотре звертає увагу на те, що позивач пов`язує порушення своїх прав саме з вчиненням відповідачем дій щодо подання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з ПрАТ "Кременчукм`ясо" основної винагороди до примусового виконання, а про такі дії Приватного виконавця Скрипника В.Л. позивач довідався лише після отримання постанови Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64103505.

При цьому щодо дати отримання згаданої постанови Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 представник позивача зазначав, що вона надійшла на адресу ПрАТ "Кременчукм`ясо" 18.01.2021, на підтвердження чого до матеріалів справи надано копію супровідного листа від 12.01.2021 вих.№147-64103505/21 з відміткою про реєстрацію вхідної кореспонденції /т. 1, а.с. 14/.

Разом з цим, відповідач та третя особа стверджували, що згадану постанову одержано позивачем 14.01.2021. На підтвердження цих доводів відповідач посилався на лист Полтавської дирекції АТ "Укрпошта" від 24.03.2021 вих.№01.1-17/246, у якому повідомлялось, що поштове відправлення з рекомендованим повідомленням №0500352476156 від 12.01.2021 вручене під підпис охоронцю ПрАТ "Кременчукм`ясо" Петрову С.В. 14.01.2021 /т. 2, а.с. 7/. При цьому до матеріалів справи також залучено копію опису вкладення у цінний лист №0500352476156, зі змісту якого слідує, що цим листом позивачу надіслано постанову Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64103505 /т. 1, а.с. 172 - зворот/.

На цій підставі, суд погоджується з доводами відповідача, що постанова Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64103505 отримана ПрАТ "Кременчукм`ясо" 14.01.2021.

Однак, наведена обставина жодним чином не впливає на висновок суду щодо дотримання позивачем строку звернення, адже, з позовом про оскарження дій Приватного виконавця Скрипника В.Л. позивач вперше звернувся до окружного адміністративного суду міста Києва у межах строку, визначеного статтею 74 Закону України "Про виконавче провадження".

До того ж, відповідач помилково вважає строк звернення до суду присічним строком, адже такий строк може бути поновлено за наявності поважних причин його пропуску.

Висновок про наявність поважних причин пропуску ПрАТ "Кременчукм`ясо" строку звернення до суду з цим позовом викладений судом в ухвалі від 22.03.2021 у цій справі, а відповідачем не надано суду доказів, що свідчили б про передчасність та необґрунтованість такого висновку.

Стосовно посилання відповідача на пропуск ПрАТ "Кременчукм`ясо" строку звернення до суду в частині позовних вимог щодо визнання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з боржника основної винагороди такою, що не підлягає виконанню, оскільки така постанова була оскаржена позивачем до Полтавського окружного адміністративного суду у справі №440/2757/19, в якій ухвалою суду від 02.08.2019 позов залишено без розгляду у зв`язку з його відкликанням, суд звертає увагу на відмінність предмета та підстав позову у цій справі та у справі №440/2757/19.

Так, у справі №440/2757/19 позивач просив суд визнати постанову від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з боржника основної винагороди протиправною та скасувати її, а залишення його позову без розгляду не перешкоджає повторному зверненню до суду, що прямо передбачено частиною четвертою статті 240 КАС України.

Натомість у цій справі позивач просить суд визнати постанову від 15.07.2019 ВП №59552631 такою, що не підлягає примусовому виконанню, така вимога ПрАТ "Кременчукм`ясо" є похідною від вимоги позивача про визнання дій Приватного виконавця Скрипника В.Л. протиправними, а її розгляд по суті залежить від результату вирішення основної позовної вимоги.

Відтак, підстав для закриття провадження в цій частині позовних вимог немає.

Позивач на власний розсуд обирає спосіб захисту порушеного права, а тому підстав для залишення без руху позовної заяви ПрАТ "Кременчукм`ясо" в цій частині також немає.

Суд звертає увагу на те, що право позивача на звернення до адміністративного суду гарантоване статтею 55 Конституції України, статтею 5 КАС України, а обмеження такого права у спосіб надання оцінки відповідності змісту позовних вимог критерію ефективності та допустимості обраного способу захисту на стадії вирішення питання про прийняття позовної заяви до розгляду буде порушенням цього права.

Щодо доводів відповідача про непідсудність цього спору адміністративному суду, суд виходить з такого.

Спірним у цій справі, передусім, є питання правомірності дій приватного виконавця щодо звернення до примусового виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди.

Суд зауважує, що основна винагорода - це платіж на користь приватного виконавця за вчинення заходів примусового виконання вимог виконавчого документа.

У силу положень частини першої статті 16 Закону України від 02.06.2016 №1403-VIII "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" приватним виконавцем може бути громадянин України, уповноважений державою здійснювати діяльність з примусового виконання рішень у порядку, встановленому законом.

Згідно з частинами першою - третьою статті 31 названого Закону, за вчинення виконавчих дій приватному виконавцю сплачується винагорода. Винагорода приватного виконавця складається з основної та додаткової. Основна винагорода приватного виконавця залежно від виконавчих дій, що підлягають вчиненню у виконавчому провадженні, встановлюється у вигляді: 1) фіксованої суми - у разі виконання рішення немайнового характеру; 2) відсотка суми, що підлягає стягненню, або вартості майна, що підлягає передачі за виконавчим документом.

Отже, питання стягнення основної винагороди перебувають у нерозривному взаємозв`язку із вчиненням приватним виконавцем дій щодо примусового виконання виконавчих документів.

З урахуванням наведеного, суд визнає помилковими доводи відповідача про те, що звертаючись до Приватного виконавця Іванова А.В. із заявою про примусове виконання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 він діяв не як уповноважений суб`єкт владних повноважень, а як фізична особа.

Окрім того, суд зауважує, що безпосередньо заява відповідача від 11.01.2021 про примусове виконання підписана ним як приватним виконавцем, а не як фізичною особою. Так само, у постанові Приватного виконавця Іванова А.В. від 12.01.2021 про відкриття виконавчого провадження №64103505 зазначено, що стягувачем є Приватний виконавець Скрипник В.Л.

Таким чином, вчиняючи дії з подання до виконання постанови від 15.07.2019 ВП №59552631 про стягнення з боржника основної винагороди відповідач діяв як приватний виконавець, а не як фізична особа.

Згідно з частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

Отже, імперативною нормою - частиною другою статті 74 Закону України "Про виконавче провадження" закріплено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

Аналогічні правові висновки викладені Великою Палатою Верховного Суду у постановах від 06.06.2018 у справах №921/16/14-г/15 та №127/9870/16-ц, від 28.11.2018 у справі №2-01575/11, від 13.03.2019 у справі №545/2246/15-ц, від 03.04.2019 у справі №370/1288/15, від 10.04.2019 у справі №766/740/17-ц, від 29.05.2019 у справі №758/8095/15-ц.

А оскільки предметом цього спору є правомірність дій приватного виконавця з пред`явлення до виконання постанови про стягнення з боржника основної винагороди та у якості похідної від цієї вимоги - вимога про визнання постанови про стягнення з боржника основної винагороди такою, що не підлягає виконанню, суд дійшов висновку, що цей спір належить розглядати у порядку адміністративного судочинства, він підсудний Полтавського окружному адміністративному суду.

А тому, у задоволенні клопотання відповідача про закриття провадження у справі належить відмовити.

Керуючись статтями 2, 5, 44, 238, 241-245, 248, 269, 271, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, Полтавський окружний адміністративний суд

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича про закриття провадження у справі за позовом Приватного акціонерного товариства "Кременчукм`ясо" до приватного виконавця виконавчого округу Полтавської області Скрипника Володимира Леонідовича, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача - приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Іванов Андрій Валерійович про визнання дій протиправними, зобов`язання утриматися від вчинення певних дій, визнання постанови такою, що не підлягає виконанню - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та окремо не оскаржується. Заперечення проти такої ухвали може бути включено до апеляційної чи касаційної скарги на рішення суду, ухвалене за результатами розгляду справи.

Суддя О.О. Кукоба