Постанова

від 13.09.2007 по справі 20/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

20/294

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  РІВНЕНСЬКОЇ  ОБЛАСТІ

33001, м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

 "13" вересня 2007 р.                                                                  Справа №  20/294

Господарський суд Рівненської області у складі головуючого судді Василишина А.Р. за участю секретаря судового засідання помічника судді Сокола Ф.Г.

за участю представників сторін:

в судовому засіданні від 11 вересня 2007 року –

від позивача: Тарновецький Я.М. (дов. № 1 від 03.07.2006р.);

від відповідача: Оніщук В.П. (дов. № 436/10-32 від 11.01.2007р.),

в судовому засіданні від 13 вересня 2007 року –

від позивача: Тарновецький Я.М. (дов. № 1 від 03.07.2006р.);

від відповідача: Оніщук В.П. (дов. № 436/10-32 від 11.01.2007р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом  Товариства з обмеженою відповідальністю „Вест-Тобако-Груп-Д”

до відповідача Державної податкової інспекції у місті Рівне

про визнання нечинним рішення № 1001022343 від 26 червня 2007 року.

Статті  27, 29, 49, 51, 127 Кодексу адміністративного судочинства України роз'яснені.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю „Вест-Тобако-Груп-Д” (надалі –Позивач) звернулося в господарський суд з позовом до Державної податкової інспекції у місті Рівне (надалі –Відповідач) про визнання нечинним рішення № 1001022343 від 26 червня 2007 року.

Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що автомобіль марки ЗАЗ, що був предметом біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 жовтня 2006 року (а.с. 10), укладеного між Позивачем та приватним підприємцем Случаком Віталієм Олександровичем на підставі акта введення в експлуатацію основних засобів № В-0000001 від 12 січня 2006 року            (а.с. 15) був введений в експлуатацію як основний засіб Позивача і використовувався останнім в своїй господарській діяльності.

Позивач наголошує на тому, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю (не є товаром), призначеним для торгівля, та вказує на те, що дія закону України від 1 червня 2000 року № 1776 „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Відповідач у запереченні на адміністративний позов (а.с. 21) та представник Відповідача в судових засіданнях вимоги Позивача не визнає, посилаючись при цьому на таке:

Відповідачем була проведена планова комплексна документальна перевірка Позивача з питань контролю за здійсненням розрахункових операцій у сфері готівкового та безготівкового обігу. Під час перевірки касових книг, прибуткових та видаткових касових ордерів Відповідачем встановлено, що Позивач 25 жовтня 2006 року здійснив реалізацію автомобіля ЗАЗ 110557, згідно видаткової накладної № ВТ-ОФ/0000003 від 25 жовтня 2006 року (а.с. 32) приватному підприємцю Случаку Віталію Олександровичу за біржовим договором купівлі-продажу транспортного засобу від 25 жовтня 2006 року. Продаж здійснено на підстав протоколу зборів учасників за № 10 від 16 жовтня 2006 року та наказу № 15 за ціною 5 000 грн.00 коп., готівкові кошти оприбутковані в касу Позивача прибутковим касовим ордером № 1400 від 25 жовтня 2006 року (а.с. 29) та відображені у касовій книзі в день одержання Позивачем готівкових коштів, тобто 25 жовтня 2006 року, що Відповідач вважає порушенням пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року за № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями).

В судовому засіданні від 11 вересня 2007 року оголошувалася перерва до 13 вересня 2007 року до 12 години, про що сторони повідомлені під розписку (а.с. 42).

Заслухавши пояснення представників Позивача та Відповідача, та оцінивши наявні в матеріалах справи і досліджені в судовому засіданні докази, суд встановив наступне.

Позивач є платником податків, зборів та обов'язкових платежів.

Відповідачем була проведена планова документальна перевірку Позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 1 квітня 2006 року по 31 грудня 2006 року, за наслідками якої було складено акт № 745/23-100/33723844 від 22 червня 2007 року                (а.с. 5-9).

Перевіряючими Відповідача було встановлено порушення Позивачем пункту 1 статті 3 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” від 6 липня 1995 року за № 265/95-ВР (зі змінами та доповненнями), а саме: продаж Позивачем за готівкові кошти автомобіля ЗАЗ 110557 за ціною 5 000 (п'ять тисяч) грн. без зареєстрованого, опломбованого у встановленому порядку та переведеного у фіскальний режим роботи реєстратора розрахункових операцій.

Відповідачем 26 червня 2007 року на підставі акту перевірки прийнято рішення за                     № 1001022343 (а.с. 4), в якому, у відповідності до пункту 1 статті 17 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”, до Позивача застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 25 000 (двадцять п'ять) грн. –у п'ятикратному розмірі вартості проданого автомобіля ЗАЗ 110557.

Згідно статті 1 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: реєстратори розрахункових операцій застосовуються фізичними особами –суб'єктами підприємницької діяльності або юридичними особами (їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами) (далі - суб'єкти підприємницької діяльності), які здійснюють операції з розрахунків в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг, а також уповноваженими банками та суб'єктами підприємницької діяльності, які виконують операції купівлі-продажу іноземної валюти.

Головною обставиною справи, про що було зазначено в акті, був продаж Позивачем за готівкові кошти автомобіля ЗАЗ 110557 без застосування реєстратора розрахункових операцій, який у відповідності до акту введення в експлуатацію основних засобів № В-0000001 від 12 січня 2006 року (а.с. 15) був введений в експлуатацію як основний засіб Позивача. Відповідно, даний автомобіль відносився до основних засобів Позивача.

Згідно підпункту 8.2.1 пункту 8.2 статті 8 Закону України „Про оподаткування прибутку підприємств”: під терміном „основні фонди” слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1 000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

Автомобіль марки ЗАЗ 110557 на підставі акту № В-0000001 від 12 січня 2006 року (а.с. 15) був введений в експлуатацію як основний засіб Позивача і використовувався Позивачем у господарській діяльності. Даний факт підтверджено і в акті перевірки (а.с. 8).

Враховуючи те, що основні фонди (основні засоби) підприємства не є продуктом праці, а також продукцією власного виробництва, що виробляється та/або реалізується суб'єктами підприємницької діяльності через оптову та роздрібну торгівлю, тобто не є товаром, призначеним для торгівля, суд вважає, що дія закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг” на операції продажу основних фондів (як придатних для подальшого використання, так і непридатних), що належать підприємству і використовуються для виробництва товарів, виконання робіт, послуг (незалежно від групи, на які вони розподіляються), не поширюється.

Також суд враховує і те, що 25 жовтня 2006 року на Рівненській міжрегіональній універсальній товарно-майновій біржі між Позивачем та покупцем –фізичною особою підприємцем приватним підприємцем Случаком Віталієм Олександровичем був укладений біржовий договір купівлі-продажу транспортного засобу. Відповідно до пункту 1 якого Позивач продав, а покупець купив автомобіль ЗАЗ 110557, вантажний фургон малотонажний-В, 2001 року випуску, кузов №Y6D11055710016964, двигун № 10405526 об'ємом 1 200 куб.см. В, транзитний номер 18АА3071 МВ.

Продаж здійснено за 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп., в тому числі ПДВ.

Відповідно до підпунктів 2.2, 2.3, 2.10 ст.2 Положення про ведення касових операцій в національній валюті України, затвердженого постановою Правління НБУ від 19 лютого 2001 за           № 72, розрахунки готівкою підприємств (підприємців) між собою та з фізичними особами проводяться із застосуванням прибуткових та видаткових касових ордерів, касових і товарних чеків, розрахункових квитанцій, проїздних документів, тощо, які підтверджували б факт продажу (проведення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, а також рахунків-фактур, договорів, угод, контрактів, актів закупівлі товарів тощо. Вся готівка, що надходить до кас підприємств, має своєчасно та в повній мірі оприбутковуватися в їх касах.

Готівкові кошти в розмірі 5 000 (п'ять тисяч) грн. були внесені приватним підприємцем Случаком Віталієм Олександровичем в касу Позивача і оприбутковані Позивачем прибутковим касовим ордером № 1400 від 25 жовтня 2006 року (а.с. 29) та відображені в касовій книзі за № 252 в день одержання Позивачем готівкових коштів.

Згідно статті 2 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”: розрахункова операція це приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг), видача готівкових коштів за повернутий покупцем товар (ненадану послугу), а у разі застосування банківської платіжної картки –оформлення відповідного розрахункового документа щодо оплати в безготівковій формі товару (послуги) банком покупця або, у разі повернення товару (відмови від послуги), оформлення розрахункових документів щодо перерахування коштів у банк покупця.

Згідно пункту 4.4 Порядку реєстрації, пломбування та застосування реєстраторів розрахункових операцій за товари (послуги), затвердженого наказом ДПА України від 1 грудня 2000 за № 614, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 5 лютого 2001 за № 107/5298, передбачено, що реєстрація продажу товару (оплати послуг) через реєстратор розрахункових операцій здійснюється одночасно з розрахунковою операцією.

Як вбачається з пункту 3 біржового договору купівлі-продажу транспортного засобу від 25 жовтня 2006 року (а.с. 10): розрахунки між Позивачем і приватним підприємцем Случаком Віталієм Олександровичем були проведені готівкою до підписання цього договору, тобто передача автомобіля від Позивача до покупця та його оплата останнім не співпадають в часі.

Враховуючи усе вищенаведене господарський суд вважає заперечення Відповідача безпідставними, а винесене Відповідачем рішення таким, що суперечить Закону України “Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг”.

Господарський суд прийшов до висновку, що адміністративний позов Позивача про визнання нечинним рішення Відповідача № 1001022343 від 26 червня 2007 року слід задоволити.

Судовий збір у відповідності до статтей 87, 98 і Прикінцевих та перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України покладається на Відповідача.

Керуючись статтями  87, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд –

ПОСТАНОВИВ:

1.          Позов задоволити.

2. Визнати нечинним рішення Державної податкової інспекції у місті Рівне                              № 1001022343 від 26 червня 2007 року.

3. Присудити позивачеві – Товариству з обмеженою відповідальністю                                       „Вест-Тобако-Груп-Д”, 33009, м. Рівне, вул. Кн. Володимира, 122-А, б/р 26009730132320 в РОФ АКБ „Укрсоцбанк”, МФО 333012, код ЄДРПОУ 33723844 – з Державного бюджету України 3 (три) грн. 40 коп. витрат по державному миту (судовому збору).

4.  Видати виконавчий лист за заявою стягувача після набрання постановою законної сили.

5. Копії постанови направити сторонам у справі.

6. Постанова може бути оскаржена до Львівського апеляційного господарського суду через суд першої інстанції, який ухвалив постанову. Заява про апеляційне оскарження подається протягом 10 днів з дня складення постанови в повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Повний текст постанови оформлено та підписано 17.09.2007р.

     Суддя                                                           Василишин А.Р.