Постанова

від 11.05.2021 по справі 924/1140/20

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 травня 2021 року Справа № 924/1140/20

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Савченко Г.І., суддя Демидюк О.О. , суддя Тимошенко О.М.

секретар судового засідання Соколовська О.В.

за участю представників сторін:

позивача - не з`явився

відвідача - адвокат Сокотун В.А

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20 (повний текст складено 12.02.2021р., 19.02.2021р., судді Виноградова В.В.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М", м. Красилів Хмельницької області

до Приватного підприємства "Вектор-М", м. Хмельницький

про стягнення 1 231 591,72 грн

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. у справі №924/1140/20 позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" до Приватного підприємства "Вектор-М" про стягнення 1 231 591,72 грн задоволено частково.

Стягнуто з Приватного підприємства "Вектор-М" на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" 14 836,92 грн заборгованості, 13 731,52 грн 3% річних, 12 591,45 грн інфляційних втрат, 617,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Вказане рішення обґрунтоване тим, що, змінивши призначення платежів, відповідач зазначеними коштами здійснив погашення заборгованості за договором підряду. Доказів про повернення позивачем зазначених коштів як отриманих помилково та доказів щодо підстав їх отримання суду не подано. А тому суд першої інстанції, виходячи з вартості виконаних робіт на загальну суму 2637775,34 грн та суми коштів, призначених відповідачем для оплати вартості робіт, в загальному розмірі 2739293,92 грн, дійшов висновку про необґрунтованість тверджень позивача про наявність заборгованості відповідача за договором підряду. Крім того, з огляду на прострочення відповідачем строків оплати виконаних робіт, за підрахунком суду першої інстанції, обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат в розмірі 12585,81 грн, які і підлягають стягненню. У позові в частині стягнення 1758,04 грн інфляційних втрат за договором підряду відмовлено. Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що підписання сторонами видаткових накладних після 31.12.2018р. здійснено уже за межами договору поставки від 23.10.2018р. Місцевий господарський суд зазначив, що оскільки в даному випадку дія договору стосується лише повного і належного виконання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості отриманого за договором товару та не поширюється на здійснення позивачем нових поставок товару після 31.12.2018р.

Додатковим рішенням господарського суду Хмельницької області від 18.02.2021р. стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" на користь приватного підприємства "Вектор-М" 60 411,25 грн витрат на професійну правничу допомогу.

Судом першої інстанції враховано фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, взято до уваги доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надання йому послуг професійної правничої допомоги, відсутність клопотання позивача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (часткове задоволення позову). А тому суд першої інстанції дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви приватного підприємства "Вектор-М" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України, а саме: покладення на позивача витрат відповідача на професійну правничу допомогу пропорційно до суми задоволених позовних вимог та стягнення з позивача на користь відповідача 60 411,25 грн таких витрат.

Не погоджуючись із ухваленим рішення та додатковим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" звернулося до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20 та прийняти нове, яким позовну заяву про стягнення 1 231 591,72 грн задоволити. Стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати, в т.ч. за подання позовної заяви та даної апеляційної скарги. Всі судові засідання в рамках розгляду апеляційної скарги проводити в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EasyCon". Виключно у разі технічної неможливості проведення судових засідання судових засідань в режимі відеоконференцій поза межами приміщення суду за допомогою сервісу "EasyCon" всі судові засідання в рамках даного апеляційного оскарження проводити в режимі відеоконференцій з Хмельницьким апеляційним судом, Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області або господарським судом Хмельницької області. Доручити забезпечення проведення відеоконференцій вказаними судами. Всі процесуальні рішення та кореспонденцію, що стосується позивача в рамках даного апеляційного оскарження, надсилати поштовим відправленням за адресою: 29001, м. Хмельницький, вул. Володимирська, 79, оф. 3.

Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає, що судом першої інстанції не враховано, що умовами п. 8.1 договору поставки від 23.10.2018р. визначено те, що вказаний договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31.12.2018 р., але у будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань. Скаржник вважає, що сторонами зазначеного договору поставки визначено те, що у разі невиконання або неналежного виконання однією із сторін своїх зобов`язань за договором в межах строку до 31.12.2018р. цей договір в цілому продовжує свою дію до повного і належного виконання такою стороною своїх зобов`язань. Зазначає, що заборгованість приватного підприємства "Вектор-М" перед товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М" на підставі отриманого відповідно до видаткової накладної №185 від 27.11.2018р. товару становить 697 866,44 гривень. Відповідачем неналежним чином виконано зобов`язання щодо оплати отриманого 27.11.2018р. товару, вказане свідчить про те, що договір поставки від 23.10.2018р. продовжує свою дію, в тому числі на момент прийняття рішення у даній справі. Тому твердження суду першої інстанції про припинення дії договору поставки 31.12.2018р., відтак, неврахування 14 господарських операції, що підтверджуються видатковими накладними на загальну суму 176 100,09 грн, є безпідставним та необґрунтованим. Скаржник вважає, що загальний розмір здійснених позивачем на користь відповідача господарських операції відповідно до укладених між сторонами договорів підряду та поставки становить 3 783 469,35 грн. Звертає увагу на те, що товари, які зазначені у видатковій накладній №185 від 27.11.2018р., та товари, передбачені в акті приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року №1 від 31.12.2018р., є різними рухомими речами й їх передання здійснювалось на підставі різних (окремих за своєю правовою природою) первинних бухгалтерських документів, які складені на виконання різних господарських зобов`язань: товари за видатковою накладною №185 від 27.11.2018р. були передані позивачем на виконання договору постави від 23.10.2018р.; товари за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року №1 від 31.12.2018р. були передані позивачем на виконання договору підряду від 23.10.2018р. Суд першої інстанції дійшов до необґрунтованого висновку про те, що частина товару, яка зазначена у видатковій накладній №185 від 27.11.2018р., включена у вартість робіт, тому, правові підстави для стягнення вартості вказаних товарів на підставі договору поставки відсутні. Звертає увагу на те, що підсумкова відомість ресурсів не є документом, який підтверджує факт передання товару, а здійснення у підсумковій відомості ресурсів зазначення відносно певної частини товару на суму 39 895,95 грн примітки "№185 від 27 листопада 2018 року" вказує лише на обґрунтування позивачем для відповідача піни такого товару, переданого за актом приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року №1 від 31.12.2018р., оскільки схожий товар був раніше поставлений позивачем на користь відповідача на підставі видаткової накладної №185 від 27.11.2018р. Таким чином, у зв`язку із тим, що належних доказів оплати відповідачем виконаних позивачем робіт суду не надано, відтак, господарський суд Хмельницької області був позбавлений можливості здійснювати зарахування грошових коштів в розмірі 339 000,00 грн в рахунок погашення боргу за договором підряду, що свідчить про необґрунтованість рішення суду в частині відмови у стягненні заборгованості за вказаним правочином.

Також скаржник не погоджується із додатковим рішенням, враховуючи час на підготовку матеріалів для подання відзиву, який складений на 3 аркушах, незначну складність юридичної кваліфікації правовідносин у справі, заявлений до стягнення розмір витрат на оплату правничої допомоги не є співмірними із складністю справи, часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), а також обсягом наданих адвокатом послуг, що свідчить про відсутність підстав для стягнення витрат на правничу допомогу в розмірі 60 4011,25 грн.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2021р. відкрите апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20. Розгляд апеляційної скарги призначити на 07.04.2021р. об 14:00 год. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №924/1140/20 задоволено.

30.03.2021р. на адресу суду від Приватного підприємства "Вектор-М" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

В судовому засіданні представник відповідача заперечив доводи апеляційної скарги з підстав, викладених у відзиві.

В судове засідання представник позивача не з`явився.

Питання участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції врегульовано статтею 197 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до приписів частин 1, 2, 3, 4, 6, 8, 9 статті 197 Господарського процесуального кодексу України учасники справи мають право брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за умови наявності у суді відповідної технічної можливості, про яку суд зазначає в ухвалі про відкриття провадження у справі, крім випадків, коли явка цього учасника справи в судове засідання визнана судом обов`язковою. Учасник справи подає заяву про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання. Копія заяви в той самий строк надсилається іншим учасникам справи. Учасники справи беруть участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису згідно з вимогами Положення про Єдину судову інформаційно-телекомунікаційну систему. Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), учасники справи можуть брати участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів. Підтвердження особи учасника справи здійснюється із застосуванням електронного підпису, а якщо особа не має такого підпису, то у порядку, визначеному Законом України "Про Єдиний державний демографічний реєстр та документи, що підтверджують громадянство України, посвідчують особу чи її спеціальний статус" або Державною судовою адміністрацією України. Суд може постановити ухвалу про участь учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду, визначеному судом. У клопотанні про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в приміщенні суду в обов`язковому порядку зазначається суд, в якому необхідно забезпечити її проведення. Таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання. Копія ухвали про участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні суду негайно надсилається до суду, який зобов`язаний організувати її виконання, та особі, яка братиме участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.

Колегія суддів зазначає, що приписами ст. 197 Господарського процесуального кодексу України не передбачено можливості суду щодо вирішення питання про участь у режимі відеоконференції учасників справи у ще не призначених судових засіданнях, а відповідно до ч. 7 вказаної статті, таке клопотання може бути подано не пізніш як за п`ять днів до відповідного судового засідання із зазначенням в обов`язковому порядку суду, в якому необхідно забезпечити її проведення.

Враховуючи вищевикладені положення ст. 197 ГПК України, питання щодо участі учасника справи у судовому засіданні в режимі відеоконференції має розглядатися судом стосовно кожного судового засідання окремо, виходячи з конкретних обставин, зокрема, щодо обов`язковості явки цього учасника справи в конкретне судове засідання, щодо наявності у суді відповідної технічної можливості проведення конкретного судового засідання в режимі відеоконференції тощо.

Як вбачається із матеріалів справи, клопотання про проведення судового засідання 11.05.2021р. ТОВ "Торговий дім "Мономах М" не подавало.

Поряд з цим, колегія суддів зазначає, що в судовому засіданні 07.04.2021р. представники сторін висловили свої позиції щодо апеляційної скарги та її доводів.

Відповідно до частини 1 статті 202 ГПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки (частина третя статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Враховуючи те, що судом вчинено всі необхідні дії для належного повідомлення всіх учасників провадження у справі про день, час та місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в даному судовому засіданні за наявними у справі матеріалами у відповідності до вимог статті 269 ГПК України.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, заслухавши представників сторін в судовому засіданні 07.04.2021р. та представника відповідача 11.05.2021р., перевіривши надану судом юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржуване рішення слід залишити без змін.

При цьому колегія суддів виходила з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 20.09.2018р. №126Т, укладеним між Хмельницьким обласним госпіталем ветеранів війни (замовник) та приватним підприємством "Вектор-М" (підрядник), предметом договору є зобов`язання підрядника упродовж 2018 року виконати роботи - "Реконструкція внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області"; при цьому підрядник має право залучати до виконання робіт субпідрядників (п. п. 1.1, 1.2, 2.2).

Між приватним підприємством "Вектор-М" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М" (підрядник) 23.10.2018 укладено договір підряду (далі - договір підряду), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується упродовж 2018 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт "Реконструкція внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області" ("Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва" код ДК 021-2015 - 45200000-9)", а замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

У п. 1.2 договору сторони передбачили найменування робіт - "Реконструкція внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області". Кількість (обсяг) робіт: відповідно до проектно-кошторисної документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї) (п. 1.2 договору підряду).

Згідно з п. 3.1 договору підряду загальна сума, що визначена у договорі становить 3231979,74 грн, в т.ч. ПДВ 538663,29 гривень. Замовник бере на себе бюджетні зобов`язання відповідно до ст. 48 Бюджетного кодексу України виключно в межах відповідних фактичних надходжень спеціального фонду бюджетів.

Вартість договору може змінюватися відповідно до обсягів робіт. Ціни на окремі види робіт є динамічними і можуть коригуватися відповідно до вимог діючого законодавства по фактично виконаним об`ємам, цінам і матеріалам, але в межах договірної ціни. Ціна на окремий вид робіт уточнюється при оформленні форм № КБ-2 і № КБ-3 згідно з діючими національними стандартами в будівництві (п. 3.3 договору підряду).

У п. 4.1 договору підряду сторони, зокрема погодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником, на підставі норм постанови КМУ "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" №117 від 23.04.2014 попередньої оплати (авансу) на організацію виконання робіт та придбання матеріалів в розмірі не більше 30% від вартості робіт, що фінансуються в 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, та який становить 969994,92 грн з ПДВ та на строк не більше 30 календарних днів. Замовник здійснює наступні платежі за виконані роботи на підставі актів за формою КБ-3 і КБ-2, підписані уповноваженими представниками сторін. Акт приймання виконаних підрядних робіт і довідку про вартість виконаних підрядних робіт готує підрядник і передає для підписання уповноваженому представнику замовника до 26 числа звітного місяця на паперових носіях. Замовник зобов`язаний розглянути і підписати подані підрядником документи, що підтверджують виконання робіт, або обґрунтувати причини відмови від їх підписання протягом 3-х робочих днів з дня одержання. Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів за формою КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 протягом 5 робочих днів після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок замовника. Замовник може відстрочити платежі на 10 календарних днів. Замовник бере на себе бюджетні фінансові зобов`язання виключно в межах відповідних фактичних надходжень бюджету. Оплата за виконані роботи здійснюється в межах фактичних надходжень на реєстраційний рахунок замовника. Підрядник протягом 30 календарних днів з дня надходження коштів як попередньої оплати підтверджує їх використання згідно з актом приймання-передачі товарів (виконаних робіт) або проміжним актом-звітом про використання коштів за призначенням.

Для оплати надаються: форма КБ №2 і КБ №3 (п. 4.2 договору підряду).

За умовами п. 5.1 договору підряду строк виконання робіт - до 31.12.2018. За умови своєчасного фінансування в повному обсязі строк виконання робіт - 70 календарних днів.

Місце виконання робіт: Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни, Україна, Хмельницька область, Хмельницький район, с. Ружичанка, вул. Визволителів, 3 (п. 5.2 договору підряду).

Відповідно до п. п. 6.1.1, 6.1.3 договору підряду замовник зобов`язується своєчасно та в повному обсязі сплачувати кошти за виконані роботи, оплатити підряднику виконані роботи; відповідно до п. 6.4.1 договору підряду підрядник має право своєчасно та в повному обсязі отримувати оплату за виконані роботи.

У разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов`язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену чинним законодавством та цим договором (п. 7.1 договору підряду).

Замовник не несе відповідальність за відсутність чи недостатність фінансування відповідного рівня (п. 7.4 договору підряду).

Згідно з п. 10.1 договору підряду цей договір набирає чинності з дати підписання і діє до 31.12.2018 включно, але в будь-якому випадку до повного виконання сторонами своїх зобов`язань. Строк дії договору за згодою сторін може бути продовжений, про що укладається додаткова угода.

Між сторонами договору підряду 31.12.2018 підписано: акт №1 приймання виконаних будівельних робіт форми КБ-2в за грудень 2018 року на суму 2355593,92 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (акт 1) форми КБ-3 за грудень 2018 року на суму 2355593,92 грн, підсумкову відомість ресурсів по об`єкту за грудень 2018 року, а також акт №2 форми КБ-2в приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 282181,42 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (акт 2) форми КБ-3 за грудень 2018 року на суму 282181,42 грн, підсумкову відомість ресурсів по об`єкту за грудень 2018 року (всього на суму 2637775,34 грн).

Відповідачем позивачу в якості оплати за договором підряду від 23.10.2018 сплачено згідно з платіжними дорученнями: від 26.10.2018 №340 - 869593,92 грн, від 20.12.2018 №100001943 - 80000,00 грн, від 27.12.2018 №415 - 869500,00 грн, від 27.12.2018 №416 - 131200,00 грн, від 18.02.2019 №100000243 - 50000,00 грн, від 20.02.2019 №100000246 - 100000,00 грн, від 27.02.2019 №100000272 - 100000,00 грн, від 13.03.2019 №100000385 - 100000,00 грн, від 29.03.2019 №100000440 - 50000,00 грн, від 19.04.2019 №100000583 - 50000,00 грн (всього 2400293,92 грн).

23.10.2018 між приватним підприємством "Вектор-М" (покупець) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М" (постачальник) укладено договір поставки (далі - договір поставки), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов`язується передати у власність покупця товар, а покупець бере на себе зобов`язання прийняти і оплатити за нього в строки і на умовах даного договору.

Найменування, асортимент, кількість, ціна та загальна вартість товару, що постачається, погоджується Сторонами у накладних, які є невід`ємними частинами даного договору (п. 1.2 договору поставки).

Згідно з п. 2.1 договору поставки постачальник зобов`язаний: передати у власність покупця товар певного найменування, в кількості, асортименті та по цінах, що погоджені сторонами у документах відповідно до п. 1.2. цього договору, які оформлені відповідно до поданого покупцем замовлення, на умовах і в строки, визначені в ньому.

3а цим договором постачальник має право: вимагати від покупця належного виконання ним взятих на себе зобов`язань; вимагати від покупця оплатити прийнятий ним товар за ціною, визначеною відповідно до п. 4.1. даного договору та в строки, визначені у п. 4.2 даного договору (п. 2.2 договору поставки).

У п. 2.3 договору поставки зазначено, що покупець зобов`язаний: прийняти товар, визначений у документах відповідно до п. 1.2 цього договору, у місці його передачі постачальником; оплатити товар у строки і на умовах, вказаних у даному договорі.

Поставка здійснюється на підставі замовлення, наданого покупцем. Приймання товару по кількості і якості здійснюється відповідно до вимог чинного законодавства України (п. п. 3.1, 3.2 договору поставки).

Відповідно до п. 3.4 договору поставки право власності покупця та усі можливі ризики, на поставлений товар, виникають з моменту приймання товару, факт якого засвідчується відміткою уповноваженого покупця на відповідній видатковій накладній

За умовами п. 4.1 договору поставки ціна товару є договірною, визначається у документах, погоджених сторонами відповідно до п. 1.2. цього договору, які є невід`ємними частинами даного Договору.

Для оплати постачальник виставляє покупцю рахунок-фактуру згідно комерційного курсу Євро до гривні на дату виставлення рахунку-фактури, яка дійсна для сплати протягом 1 банківського дня. У разі якщо покупець не сплачує рахунок-фактуру протягом поточного банківського дня та збільшення курсу Євро постачальник перевиставляє рахунок відповідно до іншого курсу. Покупець зобов`язаний доплатити різницю за товар. Курс Євро є комерційним та джерело розрахунку вказане в прайс-листі постачальника (п. 4.2 договору).

Пунктом 4.3 договору поставки передбачено, що оплата товару покупцем проводиться шляхом попереднього банківського безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника. Днем оплати є день зарахування грошових коштів на поточний рахунок постачальника.

Загальна сума (загальна вартість (ціна)) цього договору визначається на підставі фактично поставлених партій товару згідно з документами, погодженими сторонами відповідно до п. 1.2 цього договору, постачальника протягом дії цього договору (п. 4.4 договору поставки).

Відповідно до п. 5.1 договору поставки за невиконання чи неналежне виконання умов даного договору сторони несуть відповідальність, встановлену чинним законодавством України та цим договором.

Договір вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань (п. 8.1 договору поставки).

Позивачем у підтвердження поставки товару надано копії підписаних сторонами видаткових накладних від 27.11.2018 №185 на суму 969593,92 грн, від 29.03.2019 №223 на суму 50294,26 грн, від 18.04.2019 №256 на суму 13074,00 грн, від 18.04.2019 №366 на суму 13377,60 грн, від 06.06.2019 №519 на суму 8481,23 грн, від 07.06.2019 №370 на суму 2448,00 грн, від 07.06.2019 №415 на суму 11651,29 грн, від 07.06.2019 №520 на суму 961,37 грн, від 07.06.2019 №521 на суму 16858,44 грн, від 07.06.2019 №524 на суму 13820,59 грн, від 07.06.2019 №525 на суму 8370,74 грн, від 07.06.2019 №526 на суму 14119,01 грн, від 07.06.2019 №527 на суму 6770,56 грн, від 12.09.2019 №964 на суму 11273,00 грн, від 23.09.2019 №962 на суму 4600,00 грн (всього 1145694,01 грн) про передачу позивачем відповідачу товару.

У матеріали справи надано також копії платіжних доручень про сплату відповідачем коштів на рахунок позивача: від 13.03.2019 №0100000386 - 40000,00 грн, від 03.04.2019 №100000451 - 40000,00 грн, від 24.04.2019 №100000608 - 60000,00 грн, від 06.06.2019 №100000853 - 6500,00 грн, від 06.06.2019 №100000856 - 1981,23 грн, від 08.07.2019 №100001002 - 4819,98 грн, від 16.07.2019 №100001029 - 3796,27 грн, від 17.07.2019 №100001034 - 78757,00 грн, від 23.09.2019 №100001468 - 4600,00 грн, від 06.04.2020 №100000464 - 20000,00 грн, від 10.09.2019 №100001389 - 11273,00 грн (всього 271727,48 грн) з посиланням у призначеннях платежів на рахунки, а також копії виписки за період з 01.09.2019-30.09.2019.

Відповідачем у матеріали справи надано лист (від 06.04.2020), в якому він просив позивача у платіжних дорученнях на суму 20000,00 грн від 06.04.2020 №100000464, на суму 104000,00 грн від 24.12.2019 №100002075, на суму 30000,00 грн від 25.07.2019 №100001117, на суму 10000,00 грн від 05.07.2019 №100000995, на суму 20000,00 грн від 18.06.2019 №100000928, на суму 25000,00 грн від 11.06.2019 №100000873, на суму 50000,00 грн від 07.06.2019 №100000859, на суму 40000,00 грн від 03.04.2019 №100000451, на суму 40000,00 грн від 13.03.2019 №100000386 вважати вірним призначення платежу: "Згідно договору підряду від 23.10.2018, в т.ч. ПДВ (20%)".

При цьому відповідачем надано копії платіжних доручень про сплату коштів позивачу: на суму 20000,00 грн від 06.04.2020 №100000464 ("Згідно рах. від 06.04.2020"), на суму 104000,00 грн від 24.12.2019 №100002075 ("За вик. робіт згідно договору №24/19 від 23.07.2019"), на суму 30000,00 грн від 25.07.2019 №100001117 ("За вик. робіт згідно договору №24/19 від 23.07.2019"), на суму 10000,00 грн від 05.07.2019 №100000995 ("Оплата згідно договору від 07.06.2019"), на суму 20000,00 грн від 18.06.2019 №100000928 ("Оплата згідно договору від 07.06.2019"), на суму 25000,00 грн від 11.06.2019 №100000873 ("Оплата згідно договору від 07.06.2019"), на суму 50000,00 грн від 07.06.2019 №100000859 ("Оплата згідно договору від 07.06.2019"), на суму 40000,00 грн від 03.04.2019 №100000451 ("Попередня оплата за рах. №153 від 04.03.2019"), на суму 40000,00 грн від 13.03.2019 №100000386 ("Попередня оплата за рах. №153 від 04.03.2019").

Крім того, відповідачем надано копію листа (від 19.11.2020), адресованого позивачу, в якому відповідач зазначив, що в 2019 році позивачем здійснено продаж товарно-матеріальних цінностей на користь відповідача відповідно до накладних №223 від 29.03.2019 на суму 50294,26 грн, №256 від 18.04.2019 на суму 13074,00 грн, №366 від 18.04.2019 на суму 13377,60 грн, №519 від 06.06.2019 на суму 8481,23 грн, №370 від 07.06.2019 на суму 2448,00 грн, 415 від 07.06.2019 на суму 11651,29 грн, №520 від 07.06.2019 на суму 961,37 грн, №521 від 07.06.2019 на суму 16858,44 грн, №524 від 07.06.2019 на суму 13820,59 грн, №525 від 07.06.2019 на суму 8370,74 грн, №526 від 07.06.2019 на суму 14119,01 грн, №527 від 07.06.2019 на суму 6770,56 грн, №964 від 12.09.2019 на суму 11273,00 грн, №962 від 23.09.2019 на суму 4600,00 грн всього на загальну суму 176100,09 гривень. Вказав, що відповідачем здійснено оплату за вказані товарно-матеріальні цінності на загальну суму 171727,48 грн, просить вважати (не зважаючи на призначення платежу) такими, що вчинені на виконання зазначених вище разових договорів купівлі-продажу, оплати за платіжними дорученнями: №100000608 від 24.04.2019 на суму 60000,00 грн, №100000853 від 06.06.2019 на суму 6500,00 грн, №100000856 на суму 1981,23 грн, №100001002 від 08.07.2019 на суму 4819,98 грн, №100001029 від 16.07.2019 на суму 3796,27 грн, №100001034 від 17.07.2019 на суму 78757,00 грн, №100001389 від 10.09.2019 на суму 11273,00 грн, №100001468 від 23.09.2019 на суму 4600,00 грн (всього 171727,48 грн).

У підтвердження проведення розрахунків за договором про закупівлю робіт за бюджетні кошти від 20.09.2018 №126Т відповідачем у матеріали справи надано виписки з рахунку, відповідно до яких на рахунок відповідача від контрагента - Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни надійшли кошти: 12.10.2018 - 969593,92 грн, 26.12.2018 - 1668181,42 грн, 13.12.2019 - 39878,20 грн, 21.12.2019 - 266620,31 грн, 26.12.2019 - 287705,89 грн із призначеннями платежів, які містять посилання, зокрема на назву робіт "Рек.вн.мер.вод., гар.вод.та к.мер.ХОГВВ" і договір №126Т від 20.09.2018.

Такі ж платежі відображені у наданому відповідачем реєстрі "Надходження на банківський рахунок" за жовтень 2018 року - грудень 2019 року.

Позивачем в обґрунтування поставки за накладною №185 від 27.11.2018 надано копію акта-звіту №1 від 06.12.2018 про використання коштів при виконанні будівельно-монтажних робіт на "Реконструкції внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області". В акті зазначено, що на виконання договору підряду №126Т від 20.09.2018 між Хмельницьким обласним госпіталем ветеранів війни та приватним підприємством "Вектор М" використано кошти на придбання матеріалів для "Реконструкції внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області". Вказано, що підтвердження використання коштів є видаткова накладна за №185 від 27.11.2018 та наведено перелік товарів, кількість та ціну згідно з видатковою накладною від 27.11.2018 №185.

Копія акта-звіту містить відмітки про його затвердження головним лікарем Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни, відтиск печатки відповідача та підпис.

Згідно з відповіддю КНП "Хмельницький обласний госпіталь ветеранів війни" Хмельницької обласної ради (від 11.01.2021), наданою на запити адвоката позивача (з урахуванням листа від 20.01.2021 щодо описки, наданого на звернення відповідача), на виконання умов договору підряду №126Т підрядником було надано акт-звіт та завірена підрядником копія видаткової накладної №185 від 27.11.2018, що підтверджувала придбання підрядником матеріалів у ТОВ "ТД "Мономах М" на суму 969539,92 гривень. При цьому фактична передача товару у власність госпіталю не відбувалась, оскільки предметом договору було виконання робіт і закупівля матеріалів підрядником була здійснена для використання їх у процесі виконання робіт, що підтверджується відповідними актами виконаних робіт, які були надані у подальшому. До завершення робіт відображені у акті-звіті матеріали перебували у власності і розпорядженні підрядника. У листі зазначено про оплату на користь ПП "Вектор М" за договором №126Т від 20.09.2018 коштів з доданням копій відповідних платіжних доручень (від 24.12.2019 №6 на суму 287705,89 грн, від 20.12.2019 №4 на суму 266620,31 грн, від 10.12.2019 №2 на суму 39878,20 грн, від 22.12.2018 №25 на суму 1668181,42 грн, від 11.10.2018 №10 на суму 969593,92 грн).

Крім того, до матеріалів справи додано витяг з Єдиного реєстру податкових накладних №39385 від 06.01.2021, витяг з Єдиного реєстру податкових накладних по контрагенту ТОВ Торговий дім Мономах М", зареєстрованих за період з 29.10.2018 по 18.10.2019 на ПП "Вектор-М".

Позивач, вважаючи, що відповідачем неналежним чином виконувались зобов`язання за договорами поставки та підряду від 23.10.2018 щодо оплати вартості товарів та робіт, звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 1231591,72 грн, з яких 237481,42 грн основного боргу, 14343,85 грн інфляційних нарахувань, 12515,88 грн 3% річних за договором підряду від 23.10.2018 та 873966,53 грн основного боргу, 46574,17 грн інфляційних нарахувань, 46709,87 грн 3% річних за договором поставки від 23.10.2018.

Статтею 837 ЦК України передбачено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Статтею 854 ЦК України передбачено, що якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 1 ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Відповідно до ч. 4 ст. 879 ЦК України оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Як зазначалося вище, 23.10.2018р. між Приватним підприємством "Вектор-М" (замовник) та товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М" (підрядник) укладено договір підряду (далі - договір підряду), відповідно до п. 1.1 якого підрядник зобов`язується упродовж 2018 року виконати роботи, зазначені в проектно-кошторисній документації (і при потребі зі змінами, внесеними до неї), що виготовлена на об`єкт "Реконструкція внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області" ("Роботи, пов`язані з об`єктами завершеного чи незавершеного будівництва та об`єктів цивільного будівництва" код ДК 021-2015 - 45200000-9)", а Замовник - прийняти і оплатити такі роботи.

У підтвердження виконання робіт за договором підряду позивачем надано підписані сторонами акт №1 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 2355593,92 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (акт 1) за грудень 2018 року на суму 2355593,92 грн, підсумкову відомість ресурсів по об`єкту за грудень 2018 року, а також акт №2 приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року на суму 282181,42 грн, довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати (акт 2) за грудень 2018 року на суму 282181,42 грн, підсумкову відомість ресурсів по об`єкту за грудень 2018 року (всього на суму 2637775,34 грн).

Зауважень до актів сторонами не висловлено.

У договорі сторони погодили, що розрахунки проводяться шляхом: оплати замовником, на підставі норм постанови КМУ "Про здійснення попередньої оплати товарів, робіт і послуг, що закуповуються за бюджетні кошти" №117 від 23.04.2014 попередньої оплати (авансу) на організацію виконання робіт та придбання матеріалів в розмірі не більше 30% від вартості робіт, що фінансуються в 2018 році за рахунок коштів державного бюджету, та який становить 969994,92 грн з ПДВ та на строк не більше 30 календарних днів. Замовник здійснює наступні платежі за виконані роботи на підставі актів за формою КБ-3 і КБ-2, підписані уповноваженими представниками сторін. Замовник здійснює платежі за виконані роботи на підставі підписаних актів за формою КБ-2 в та довідки про вартість виконаних робіт за формою КБ-3 протягом 5 робочих днів після надходження коштів з бюджету на реєстраційний рахунок замовника.

Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Статтями 526 Цивільного кодексу України, 193 Господарського кодексу України передбачено, що суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України, ч. 7 ст. 193 ГК України).

Відповідачем здійснено оплату вартості виконаних робіт за договором підряду відповідно до платіжних доручень на загальну суму 2400239,92 грн (від 26.10.2018 №340 - 869593,92 грн, від 20.12.2018 №100001943 - 80000,00 грн, від 27.12.2018 №415 - 869500,00 грн, від 27.12.2018 №416 - 131200,00 грн, від 18.02.2019 №100000243 - 50000,00 грн, від 20.02.2019 №100000246 - 100000,00 грн, від 27.02.2019 №100000272 - 100000,00 грн, від 13.03.2019 №100000385 - 100000,00 грн, від 29.03.2019 №100000440 - 50000,00 грн, від 19.04.2019 №100000583 - 50000,00 грн).

При цьому відповідачем у матеріали справи надано лист від 06.04.2020, адресований позивачу, про зміну призначення здійснених раніше окремих платежів на призначення, відповідно до якого ці платежі слід вважати такими, що здійснені на оплату робіт за договором підряду від 23.10.2018.

Судом враховується, що платіжне доручення - це розрахунковий документ, який містить доручення платника банку, здійснити переказ визначеної в ньому суми коштів зі свого рахунка на рахунок отримувача (п. 1.30 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні").

Згідно з пунктом 3.1 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженою постановою Правління НБУ від 21.01.2004р. за №22, платіжне доручення оформляється платником за формою, наведеною в додатку 3 до цієї Інструкції, згідно з вимогами щодо заповнення реквізитів розрахункових документів, що викладені в додатку 9 до цієї Інструкції, та подається до банку, що обслуговує його, у кількості примірників, потрібних для всіх учасників безготівкових розрахунків.

Згідно з п. 3.7 вищезазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України.

Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність вимогам, викладеним у цій главі, лише за зовнішніми ознаками.

При цьому питання уточнення інформації, вказаної у реквізиті "Призначення платежу" виконаного платіжного доручення вирішується сторонами у порядку, узгодженому між ними, без участі банку. Зазначене підтверджується листом Національного Банку України від 09.06.2011р. №25-111/1438-7141 "Про заміну інформації у реквізиті "Призначення платежу", яким встановлено, що після списання коштів з рахунку платника питання щодо уточнення інформації, зазначеної у реквізиті "Призначення платежу", вирішується між сторонами без участі банку.

Визначальним у змісті наведених законодавчих норм, якими регулюються правильність заповнення платіжного доручення, є те, що вони регулюють правовідносини між банком та платником, у той час, як зміна волевиявлення у розпорядженні коштами є господарськими правовідносинами та визначається учасниками таких відносин самостійно.

Право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику, особі, що здійснює відповідний платіж. У цій справі таке право визначення призначення платежу належало контрагенту позивача - ТОВ "Вектор-М".

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що змінивши призначення платежів (за 13.03.2019р. на суму 40000,00 грн, 03.04.2019р. на суму 40000,00 грн, 07.06.2019р. на суму 50000,00 грн, 11.06.2019р. на суму 25000,00 грн, 18.06.2019р. на суму 20000,00 грн, 05.07.2019 на суму 10000,00 грн, 25.07.2019 на суму 30000,00 грн, 24.12.2019р. на суму 104000,00 грн, 06.04.2020р. на суму 20000,00 грн) всього на загальну суму 339000,00 грн, відповідач зазначеними коштами здійснив погашення заборгованості за договором підряду. Доказів про повернення позивачем зазначених коштів як отриманих помилково та доказів щодо підстав їх отримання суду не подано.

Враховуючи вищевикладене, взявши до уваги вартість виконаних робіт на загальну суму 2637775,34 грн та суми коштів, призначених відповідачем для оплати вартості робіт, в загальному розмірі 2739293,92 грн (2400239,92 грн + 339000,00 грн), колегія суддів висновку про необґрунтованість тверджень позивача про наявність заборгованості відповідача за договором підряду.

Разом з тим, оплата вартості виконаних робіт за договором підряду, враховуючи, в тому числі зміну призначення окремих платежів згідно з листом від 06.04.2020, який наданий у матеріали справи, однак за відсутності доказів його попереднього направлення позивачу, відбулась з порушенням встановленого ч. 4 ст. 879 ЦК України строку.

Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відтак, з огляду на прострочення відповідачем строків оплати виконаних робіт позивач просить стягнути з нього 14343,85 грн інфляційних нарахувань, 12515,88 грн. 3% річних

Згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунків 3% річних в сумі 12515,88 грн, суд зазначає, що останні нараховані правомірно, в можливих межах, з огляду на що позовні вимоги про їх стягнення є обґрунтованими.

Колегія суддів погоджується із висновком місцевого господарського суду, що інфляційні втрати в розмірі 14343,85 грн, нараховані у більшому розмірі, ніж допустимий за визначених позивачем суми заборгованості та періоду нарахування. За вказаний позивачем у розрахунку період обґрунтованим є нарахування інфляційних втрат в розмірі 12585,81 грн, які підлягають стягненню. У позові в частині стягнення 1758,04 грн інфляційних втрат за договором підряду слід відмовити.

Позивач також просить стягнути з відповідача 873966,53 грн боргу, 46574,17 грн інфляційних нарахувань та 46709,87 грн 3% річних за договором поставки від 23.10.2018.

Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

23.10.2018р. між сторонами також було укладено договір поставки, за умовами якого позивач зобов`язався передати у власність відповідача товар, а відповідач взяв на себе зобов`язання прийняти і оплатити за нього в строки і на умовах даного договору.

Відповідно до п. 8.1 договору поставки він вступає в силу з моменту його підписання і діє до 31 грудня 2018 року, але у будь-якому випадку до повного і належного виконання сторонами своїх зобов`язань.

На підтвердження здійснення поставки товару за договором поставки від 23.10.2018р. позивачем надано копії видаткових накладних від 27.11.2018р. №185 на суму 969593,92 грн, від 29.03.2019р. №223 на суму 50294,26 грн, від 18.04.2019р. №256 на суму 13074,00 грн, від 18.04.2019р. №366 на суму 13377,60 грн, від 06.06.2019р. №519 на суму 8481,23 грн, від 07.06.2019 №370 на суму 2448,00 грн, від 07.06.2019р. №415 на суму 11651,29 грн, від 07.06.2019р. №520 на суму 961,37 грн, від 07.06.2019р. №521 на суму 16858,44 грн, від 07.06.2019р. №524 на суму 13820,59 грн, від 07.06.2019р. №525 на суму 8370,74 грн, від 07.06.2019р. №526 на суму 14119,01 грн, від 07.06.2019р. №527 на суму 6770,56 грн, від 12.09.2019р. №964 на суму 11273,00 грн, від 23.09.2019р. №962 на суму 4600,00 грн (всього 1145694,01 грн).

Враховуючи умови договору поставки від 23.10.2018р., підписання сторонами видаткових накладних після 31.12.2018р. здійснено уже за межами договору поставки від 23.10.2018р. Колегія суддів погоджується із місцевим господарським судом щодо не взяття до уваги доводів скаржника доводів скаржника, що договір продовжив свою дію у зв`язку з невиконанням відповідачем свого обов`язку з оплати вартості товару за видатковою накладною від 27.11.2018р. №185, судом оцінюються критично, оскільки в даному випадку дія договору стосується лише повного і належного виконання відповідачем свого обов`язку з оплати вартості отриманого за договором товару та не поширюється на здійснення позивачем нових поставок товару після 31.12.2018.

При цьому в накладних відсутні посилання на договір поставки від 23.10.2018р. як на підставу поставки товару. Твердження позивача про наявність зазначення в деяких накладних такої підстави як "договір поставки" спростовується вищенаведеним, зокрема, закінченням строку дії договору поставки від 23.10.2018 (п. 8.1 договору), та неможливістю ідентифікувати конкретний договір поставки як підставу.

Відповідно, з приводу видаткових накладних, підписаних сторонами протягом березня-вересня 2019 року, судом враховується, що згідно з ч. 1 ст. 181 Господарського кодексу України господарський договір за загальним правилом викладається у формі єдиного документа, підписаного сторонами. Допускається укладення господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження прийняття до виконання замовлень, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладення даного виду договорів.

За приписами ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України договір вважається укладеним, якщо його сторони у відповідній формі дійшли згоди у відношенні всіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).

Враховуючи вищезазначене, шляхом підписання видаткових накладних у березні-вересні 2019 року про передання товару відповідачу та здійснення їх часткової оплати сторонами укладено договори поставки у спрощений спосіб.

Колегія суддів вважає, що місцевий господарський суд правомірно не взяв до уваги доводи відповідача про відсутність факту поставки за видатковою накладною від 27.11.2018р. №185 та заперечення її підписання, враховуючи наявність лише копії цієї видаткової накладної, оскільки наявна у матеріалах справи копія видаткової накладної від 27.11.2018р. №185, завірена з використанням відтиску печатки відповідача, змісту акта-звіту №1 від 06.12.2018р. про використання коштів при виконанні будівельно-монтажних робі на "Реконструкції внутрішніх мереж водопостачання, гарячого водопостачання та каналізаційної мережі Хмельницького обласного госпіталю ветеранів війни по вул. Визволителів, 3 в. с. Ружичанка Хмельницького району Хмельницької області", в якому вказано про наявність відповідної видаткової накладної, а також зміст акту №1 виконаних робіт та підсумкової відомості ресурсів, в якій зазначено про використання окремих матеріалів з посиланням на дату та номер цієї видаткової накладної. Доказів про зникнення, викрадення, підроблення тощо печатки відповідача, відтиск якої у засвідчення міститься на копії видаткової накладної №185 від 27.11.2018р., суду не подано.

Посилання відповідача на відсутність реєстрації податкової накладної за вказаною господарською операцією, відсутність товаро-транспортних документів, відсутність обліку таких товарів на підприємстві відповідача як на відсутність господарської операції не спростовують, враховуючи вищенаведені обставини, факту такої господарської операції, а можуть свідчити, зокрема про порушення податкового законодавства, бухгалтерського та іншого обліку суб`єкта господарювання.

Зі змісту акта приймання виконаних будівельних робіт за грудень 2018 року №1 (підписаний сторонами 31.12.2018р.), а також підсумкової відомості ресурсів до цього акта, позивачем до вартості робіт за актом було включено вартість використаних матеріалів. При цьому вказані матеріали (товари) також відображені у видатковій накладній від 27.11.2018р. №185 (позиції товарів №№3-12, 14-17, 25-38, 41-45), і, як зазначалося вище, посилання на номер та дату видаткової накладної міститься у підсумковій відомості ресурсів до акта за грудень 2018 року №1 при формуванні ціни робіт.

З огляду на наведене, беручи до уваги доводи позивача про поставку ним товарів відповідачу для виконання договору підряду від 23.10.2018р., а також враховуючи оплату відповідачем вартості робіт за актом від 31.12.2018 №1 до договору підряду від 23.10.2018р., до складу якої включено як вартість робіт, так і вартість матеріалів (товарів), суд доходить висновку про оплату таких товарів відповідачем. А тому позовні вимоги про стягнення заборгованості за такі товари за договором поставки є необґрунтованими. Разом з тим, вартість товарів, що не були використані позивачем при виконанні робіт за договором підряду та докази оплати якого сторонами не надано, становить 10464,31 грн (позиції товарів під номерами 1, 2, 13, 18-24, 39, 40, 46, 47 видаткової накладної).

Покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару (ст. 692 ЦК України).

Пунктом 4.3 договору поставки передбачено, що оплата товару покупцем проводиться шляхом попереднього банківського безготівкового переказу коштів на поточний рахунок постачальника.

У підтвердження оплати вартості товарів, отриманих відповідачем від позивача, сторонами надано копії виписок з рахунків, а також платіжні доручення на загальну суму 271727,48 грн (від 13.03.2019 №0100000386 - 40000,00 грн, від 03.04.2019 №100000451 - 40000,00 грн, від 24.04.2019 №100000608 - 60000,00 грн, від 06.06.2019 №100000853 - 6500,00 грн, від 06.06.2019 №100000856 - 1981,23 грн, від 08.07.2019 №100001002 - 4819,98 грн, від 16.07.2019 №100001029 - 3796,27 грн, від 17.07.2019 №100001034 - 78757,00 грн, від 23.09.2019 №100001468 - 4600,00 грн, від 06.04.2020 №100000464 - 20000,00 грн, від 10.09.2019 №100001389 - 11273,00 грн).

Отже, враховуючи наявність заборгованості за накладною від 27.11.2018р. №185 в сумі 10464,31 грн, неповну оплату відповідачем решти видаткових накладних, підписаних сторонами у 2019 році, заборгованість за якими становить 4372,61 грн (визнається відповідачем), сума заборгованості відповідача перед позивачем за отримані товари як за договором поставки, так і за окремими видатковими накладними становить 14836,92 грн, які і піддягають стягненню. Відтак, позовні вимоги в частині стягнення решти заборгованості, а саме: в сумі 859129,61 грн задоволенню не підлягають.

Позивачем при здійсненні нарахувань 3% річних та інфляційних втрат неправомірно включено до суми заборгованості усю суму за видатковою накладною від 27.11.2018р. №185. Колегія суддів погоджується із підрахунком суду першої інстанції, здійсненим з урахуванням суми заборгованості за видатковою накладною від 27.11.2018р. №185 в розмірі лише 10464,31 грн, сум заборгованостей за рештою видаткових накладних та періодичних платежів на погашення заборгованості, стягненню підлягають 3% річних в сумі 1215,64 грн (на заборгованість в сумі 10464,31 грн за 28.11.2018-23.04.2019 - 126,43 грн; на заборгованість в сумі 50294,26 грн за 30.03.2019-23.04.2019 - 103,34 грн; на заборгованість в сумі 758,57 грн за 24.04.2019-05.06.2019 - 2,67 грн; на заборгованість в сумі 13074,00 грн за 19.04.2019-05.06.2019 - 51,58 грн; на заборгованість в сумі 5351,34 грн за 06.06.2019-07.07.2019 - 14,07 грн; на заборгованість в сумі 531,36 грн за 08.07.2019-15.07.2019 - 0,35 грн; на заборгованість в сумі 13377,60 грн за 19.04.2019-15.07.2019 - 96,76 грн; на заборгованість в сумі 10112,69 грн за 16.07.2019 - 0,83 грн; на заборгованість в сумі 8481,23 грн за 07.06.2019-16.07.2019 - 27,88 грн; на заборгованість в сумі 2448,00 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 7,85 грн; на заборгованість в сумі 11651,29 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 37,35 грн; на заборгованість в сумі 961,37 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 3,08 грн; на заборгованість в сумі 16858,44 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 54,04 грн; на заборгованість в сумі 13820,59 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 44,30 грн; на заборгованість в сумі 8370,74 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 26,83 грн; на заборгованість в сумі 14119,1 грн за 08.06.2019-16.07.2019 - 45,26 грн; на заборгованість в сумі 8066,36 грн за 17.07.2019-09.09.2019 - 36,46 грн; на заборгованість в сумі 6770,56 грн за 07.06.2019-09.09.2019 - 52,87 грн; на заборгованість в сумі 3563,92 грн за 10.09.2019-22.09.2019 - 3,81 грн; на заборгованість в сумі 11273,00 грн за 13.09.2019-22.09.2019 - 9,27 грн; на заборгованість в сумі 10236,92 грн за 23.09.13.10.2020 - 324,96 грн; на заборгованість в сумі 4600,00 грн за 24.09.2019-13.10.2020 - 145,64 грн) та 5,64 грн інфляційних втрат (на заборгованість в сумі 10464,31 грн за грудень 2018 року - квітень 2019 року - 446,85 грн; на заборгованість в сумі 50294,26 грн за квітень 2019 року - 502,94 грн; на заборгованість в сумі 758,57 грн за травень 2019 року - 5,31 грн; на заборгованість в сумі 13074,00 грн за травень 2019 року - 91,52 грн; на заборгованість в сумі 5351,34 грн за червень 2019 року - -26,76 грн; на заборгованість в сумі 13377,60 грн за травень-липень 2019 року - -54,14 грн; на заборгованість в сумі 8481,23 грн за червень-липень 2019 року - -93,04 грн; на заборгованість в сумі 2448,00 грн за червень-липень 2019 року - -26,85 грн; на заборгованість в сумі 11651,29 грн за червень-липень 2019 року - -127,81 грн; на заборгованість в сумі 961,37 грн за червень-липень 2019 року - -10,55 грн; на заборгованість в сумі 16858,44 грн за червень-липень 2019 року - -184,94 грн; на заборгованість в сумі 13820,59 грн за червень-липень 2019 року - -151,61 грн; на заборгованість в сумі 8370,74 грн за червень-липень 2019 року - -91,83 грн; на заборгованість в сумі 14119,1 грн за червень-липень 2019 року - -154,89 грн; на заборгованість в сумі 8066,36 грн за серпень 2019 року - -24,20 грн; на заборгованість в сумі 6770,56 грн за червень-серпень 2019 року - -94,36 грн). При цьому судом взято до уваги черговість виникнення заборгованості за видатковими накладними та черговість платежів, здійснених відповідачем, а також відсутність у матеріалах справи рахунків, зазначених у призначеннях платежів, та, відповідно, неможливість віднесення того чи іншого платежу на погашення заборгованості за конкретною видатковою накладною. Також враховано, що в розрахунок інфляційних нарахувань мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Отже, позовні вимоги слід задоволити частково: в частині стягнення 12515,88 грн 3% річних та 12585,81 грн інфляційних нарахувань за виконані підрядні роботи, 14836,92 грн заборгованості, 1215,64 грн 3% річних та 5,64 грн інфляційних втрат за поставлений товар. У решті позову потрібно відмовити з вищенаведених підстав.

Щодо додаткового рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20, колегія суддів зазначає наступне.

Як вбачається із матеріалів справи, відповідачем у відзиві на позов вказано, що він передбачає витрати, пов`язані з розглядом справи, а саме: витрати на правову допомогу у розмірі 100000,00 грн, докази на підтвердження яких будуть надані у встановлені процесуальним законом строки.

У матеріалах справи наявний ордер від 13.11.2020р. серії ХМ №049874, виданий адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора "Місяць і партнери" на надання правової допомоги ПП "Вектор-М" на підставі договору про надання правової допомоги від 05.11.2020р. у господарському суді Хмельницької області, органах ДФС адвокатом Заболотним А.М. Також наявні копії посвідчення адвоката України від 18.11.2009р. та свідоцтва про заняття адвокатською діяльністю від 18.11.2009р. №439, виданих на ім`я Заболотного А.М.

У підтвердження понесення витрат на правову допомогу відповідачем до заяви про розподіл витрат на професійну правничу допомогу надано договір про надання правової допомоги від 05.11.2020р., укладений між приватним підприємством "Вектор-М" (клієнт) та адвокатським об`єднанням "Адвокатська контора "Місяць і партнери" (адвокатське об`єднання).

Згідно з п. 1.1 цього договору клієнт доручає, а адвокатське об`єднання приймає на себе зобов`язання надавати правову допомогу по забезпеченню представництва інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/1140/20 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "Мономах М" до приватного підприємства "Вектор-М" про стягнення грошових коштів.

Адвокатське об`єднання, на підставі звернення клієнта, приймає на себе зобов`язання з надання наступної правової допомоги, зокрема, надання консультацій, довідок з діючого законодавства та судової практики, обставин справи; підготовка проектів та подача необхідних процесуальних документів (відзиву на позовну заяву, заперечень, заяв, клопотань, адвокатських запитів тощо); представництво інтересів клієнта в Господарському суді Хмельницької області при розгляді справи №924/1140/20. Перелік правової допомоги, визначений у п. 2.1 цього договору, є невичерпним, адвокатське об`єднання може надати клієнту будь-яку іншу юридичну послугу, яка прямо не визначена у п. 2.1 договору, якщо це необхідно для ефективного захисту інтересів клієнта (п. 2.1 вищезазначеного договору).

У п. 4.1 договору про надання правової допомоги зазначено, що вартість професійної правничої допомоги, наданої адвокатським об`єднанням, становить 62500 гривень. Сторони погодили, що вартість правової допомоги інтересів клієнта у суді першої інстанції є фіксованою.

Сума, сплачена за надану правову допомогу за даним договором, є гонораром адвокатського об`єднання за надання правової допомоги (п. 4.3 договору).

Відповідно до п. 4.4 договору правова допомога вважатиметься наданою клієнту у повному обсязі на дату підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг, у якому сторони можуть зазначити розмір та вартісну деталізацію послуг із правової допомоги.

До заяви додано копії платіжних доручень від 06.11.2020 №0100001773 на суму 40000,00 грн та від 30.12.2020р. №100002126 на суму 22500,00 грн про сплату відповідачем коштів адвокатському об`єднанню "Адвокатська контора "Місяць і партнери" згідно з договором про надання правової допомоги від 05.11.2020.

05.02.2021р. клієнтом та адвокатським об`єднанням складено акт приймання-передачі наданих послуг за договором про надання правової допомоги від 05.11.2020р., згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт отримав такі юридичні послуги, передбачені договором про надання правової допомоги від 05.11.2020р., а саме: правовий аналіз наданих клієнтом матеріалів позовної заяви та додатків до неї; вивчення судової практики в подібних категоріях справ з урахування правового становища клієнта; аналіз та вивчення документів, наявних у клієнта, що стосуються господарських відносин, щодо яких виник спір; розробка стратегії ведення справи; підготовка проекту відзиву на позовну заяву, формування пакету документів, які додаються до відзиву, надіслання матеріалів відзиву в суд та позивачу; вивчення та аналіз відповіді на відзив, поданої позивачем; підготовка та подання до органів ДФС адвокатських запитів в інтересах клієнта з метою здобуття доказів по справі; підготовка та подання суду клопотання про витребування доказів (у зв`язку з відмовою органів ДФС задовольнити адвокатський запит); підготовка та подання суду клопотання про прийняття додаткових доказів від 01.12.2020р.; вивчення поданих позивачем документів із клопотанням про приєднання письмових доказів від 13.01.2021р.; вивчення поданих позивачем клопотання про витребування доказів від 13.01.2021р.; вивчення поданих позивачем документів із клопотанням про приєднання письмових доказів від 13.01.2021р.; підготовка письмових пояснень від 21.01.2021р.; підготовка письмових пояснень від 28.01.2021р.; надання консультацій, роз`яснень в усному порядку щодо справи; представництво інтересів клієнта у суді першої інстанції по справі №924/1140/20 (участь в судових засіданнях). В акті зазначено, що вартість послуг, вказаних у п. 1 цього акта, фіксована та складає 62500 грн, замовник оплатив вказані послуги на суму 62500 грн, не заявив претензій та зауважень щодо якості наданих послуг.

За змістом ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).

Згідно ст. 15 ГПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання господарського судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (ст. 16 ГПК України).

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3 ст. 2 зазначеного Кодексу).

За змістом ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 126 цього Кодексу).

Водночас за змістом ч. 4 ст. 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 ГПК України).

Отже в розумінні положень ч. 5 ст. 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, враховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Відповідна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, у справі від 22.11.2019р. у справі № 902/347/18, у додатковій постанові Великої палати Верховного Суду у справі № 9901/350/18 від 12.09.2019р.

Оскільки в матеріалах справи відсутні будь-які заперечення позивача щодо співмірності заявлених відповідачем до відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, судова колегія з урахування вищенаведених приписів чинного процесуального законодавства не вбачає правових підстав для їх зменшення в порядку ст. 126 ГПК України.

Частиною 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Таким чином, з урахуванням наведеного вище та враховуючи фактичний об`єм наданих адвокатом послуг, співмірність суми витрат зі складністю справи, відповідність суми понесених витрат критеріям реальності і розумності з урахуванням ціни позову у справі, беручи до уваги доведеність відповідачем відповідно до вимог ст. 74 Господарського процесуального кодексу України надання йому послуг професійної правничої допомоги, відсутність клопотання позивача про їх зменшення та результат вирішення спору у справі (часткове задоволення позову), суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для часткового задоволення заяви приватного підприємства "Вектор-М" про розподіл витрат на професійну правничу допомогу відповідно до п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України та стягнення з позивача на користь відповідача 60 411,25 грн таких витрат. У решті заява задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.

Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За наведених обставин, рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" - без задоволення.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Мономах М" на рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20 залишити без задоволення.

2. Рішення господарського суду Хмельницької області від 04.02.2021р. та додаткове рішення від 18.02.2021р. у справі №924/1140/20 залишити без змін.

3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.

4. Матеріали справи №924/1140/20 повернути до господарського суду Хмельницької області.

Повний текст постанови складений "17" травня 2021 р.

Головуючий суддя Савченко Г.І.

Суддя Демидюк О.О.

Суддя Тимошенко О.М.