Постанова

від 18.05.2021 по справі 220/1022/20

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

22-ц/804/821/21

220/1022/20

П О С Т А Н О В А

Іменем України

Єдиний унікальний номер 220/1022/20

Номер провадження 22-ц/804/821/21

19 травня 2021 року місто Маріуполь

Донецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді Лопатіної М.Ю.

суддів Мальцевої Є.Є., Пономарьової О.М.

за участю секретаря Сидельнікової А.В.

сторони:

позивачка ОСОБА_1

відповідач Великоновосілківський районний військовий комісаріат

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гаргач Сергій Якович, на рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року, ухвалене у складі судді Яненко Г.М., повний текст якого складено 28 грудня 2020 року,-

В С Т А Н О В И В:

Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У червні 2020 року ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військовий комісар ОСОБА_2 , про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Позов мотивовано тим, що 12 січня 2015 року ОСОБА_1 була призначена на посаду завідуючої складом відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 та, згідно наказу військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №40 від 27 травня 2020 року звільнена, на підставі п.3 ст.40 Кодексу законів про працю України за систематичне невиконання без поважних причин обов`язків, покладених на неї трудовим договором. Позивачка посилалась на те, що безпосередньо перед її звільненням навмисно, штучними заходами, під особистим впливом військового комісара майора ОСОБА_2 , через дії підлеглих останнього, були проведені безпідставні службові розслідування та на неї накладені дисциплінарні стягнення. Так, наказом військового комісара № 31 від 18 травня 2020 року за порушення розпорядку дня ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме самовільне залишення робочого місця та території військового комісаріату, ОСОБА_1 було оголошено зауваження. Виявлення факту відсутності проходження періодичного медичного огляду позивачкою стало підставою для прийняття військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу №32 від 20 травня 2020 року про оголошення ОСОБА_1 та її безпосередньому керівнику ОСОБА_3 догани. Крім того, 26 травня 2020 року, у зв`язку з виявленими недоліками при перевірці санітарного стану складу, де зберігаються харчові продукти, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу №39 позивачці оголошено догану. Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №40 від 27 травня 2020 року за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, відповідно до п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, позивачку звільнено.

Посилаючись на те, що зазначені накази відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності були винесені з порушенням вимог трудового законодавства, ОСОБА_1 просила визнати їх такими, що не відповідають діючому законодавству України та скасувати; поновити її на роботі у якості завідуючої складом відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 ; стягнути з відповідача на її користь середній заробіток за час вимушеного прогулу з 30 травня 2020 року і до дня поновлення на роботі; стягнути з третьої особи - військового комісара ОСОБА_2 на її користь моральну шкоду, яку вона оцінює в10 000,00 грн.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції.

Рішенням Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військовий комісар ОСОБА_2 , про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Відмовляючи в задоволенні позову, місцевий суд виходив з правомірності оскаржуваних наказів про притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в тому числі звільнення позивачки за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, відповідно до п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якої діяв адвокат Гаргач С.Я., посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просила рішення суду скасувати та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції не надано належної оцінки доказам у справі, а тому зроблено помилковий висновок про дотримання відповідачем під час притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності, в тому числі під час звільнення, вимог закону.

Доводи і заперечення інших учасників справи.

У відзиві на апеляційну скаргу третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 , посилаючись на відповідність рішення суду першої інстанції вимогам законності та обґрунтованості, просив апеляційну скаргу позивачки залишити без задоволення.

У судовому засіданні апеляційного суду позивачка та її представник - адвокат Гаргач С.Я. доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник відповідача ОСОБА_4 та третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні апеляційного суду заперечували проти задоволення апеляційної скарги, просили рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Мотивувальна частина

Позиція апеляційного суду

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення позивачки, представників сторін, третьої особи, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з таких підстав.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржене рішення суду не відповідає зазначеним вимогам закону.

Фактичні обставини справи, встановлені судом першої інстанції.

12 січня 2015 року позивачка була призначена на посаду завідуючої складом відділення забезпечення ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що свідчить запис № 49 у трудовій книжці ОСОБА_1 (т.1 а.с. 11-16).

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 № 31 від 18 травня 2020 року, за порушення розпорядку дня, а саме самовільне залишення робочого місця та території військового комісаріату, ОСОБА_1 оголошено зауваження (т.1 а.с.19).

Виявлення факту відсутності проходження періодичного медичного огляду позивачкою стало підставою для прийняття військовим комісаром ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу №32 від 20 травня 2020 року про оголошення ОСОБА_1 та її безпосередньому керівнику ОСОБА_3 догани (т.1 а.с.20).

Крім того, 26 травня 2020 року, у зв`язку з виявленими недоліками при перевірці санітарного стану складу, де зберігаються харчові продукти, наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 наказу №39 ОСОБА_1 оголошено догану (т.1 а.с 22).

Наказом військового комісара ІНФОРМАЦІЯ_1 №40 від 27 травня 2020 року за систематичне невиконання без поважних причин трудових обов`язків, відповідно до п.3 ст. 40 Кодексу законів про працю України, завідуючу складом відділення забезпечення ОСОБА_1 звільнено (т.1 а.с. 97-98).

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції, та застосовані норми права.

Відповідно до частин першої та третьої статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмету спору на власний розсуд.

У пункті 1 частини першої статті 19 ЦПК України зазначено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

У справах позовного провадження учасниками справи є сторони, треті особи (частина перша статті 42 ЦПК України).

Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України).

Відповідно до статті 46 ЦПК України здатність мати цивільні процесуальні права та обов`язки сторони, третьої особи, заявника, заінтересованої особи (цивільна процесуальна правоздатність) мають усі фізичні і юридичні особи.

Здатність особисто здійснювати цивільні процесуальні права та виконувати свої обов`язки в суді (цивільна процесуальна дієздатність) мають фізичні особи, які досягли повноліття, а також юридичні особи (частина перша статті 47 ЦПК України).

У статті 80 Цивільного кодексу України передбачено, що юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Звертаючись до суду з позовом, позивачка визначила відповідачем у справі Великоновосілківський районний військовий комісаріат.

При цьому встановлено, що дана установа не є юридичною особою, що підтверджується відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, згідно якого на підставі постанови Донецького окружного адміністративного суду від 10 травня 2012 року було скасовано запис № 12381200000000252 від 19 липня 2006 року про включення відомостей про Великоновосілківський районний військовий комісаріат, як про юридичну особу (ідентифікаційний код: НОМЕР_1 ) (т. 3 а.с.29-34).

Згідно п. 7 Положення про військові комісаріати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 червня 2013 року № 389, обласні військові комісаріати є юридичними особами, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства. Інші військові комісаріати є відокремленими підрозділами відповідних обласних військових комісаріатів.

Донецькій обласний військовий комісаріат, який мав статус юридичної особи, з 01 листопада 2020 року був переформований у Донецький обласний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, що також є юридичною особою (т.3 а.с.54).

Згідно листа Донецького обласного територіального центру комплектування та соціальної підтримки від 12 травня 2021 року № 061262, відповідно до Директиви командувача військ оперативного командування «Схід» від 26 грудня 2019 року № Д-11 дск «Про формування територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки у військах оперативного командування «Схід» у 2020 році з 01 листопада 2020 року Великоновосілківський районний військовий комісаріат було переформовано у Великоновосілківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки, який не має статусу юридичної особи (т. 3 а.с. 27)

Великоновосілківський районний територіальний центр комплектування та соціальної підтримки підпорядковується Донецькому обласному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки.

У частинах першій та другій статті 51 ЦПК України передбачено, що суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не було з`ясовано цивільну процесуальну дієздатність ІНФОРМАЦІЯ_1 , а саме чи має дана установа статус юридичної особи, також позивачці не були роз`яснені вимоги статей 12, 13, 51 ЦПК України про можливість заміни первісного відповідача належним відповідачем.

Таким чином, у порушення вимог статті 12 ЦПК України, яка також покладає і на суд певні обов`язки зі створення для сторін змагального процесу, суд першої інстанції не сприяв повному та всебічному розгляду справи, не роз`яснив особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджаючи про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і не сприяв здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом, зокрема, в частині роз`яснення позивачці її права на залучення у справі належного відповідача. Судом не вжито заходів із визначення кола осіб, які беруть участь у справі, та права яких можуть бути порушені у результаті розгляду справи.

Таким чином, з огляду на те, що Великоновосілківський районний військовий комісаріат не є юридичною особою, а отже не має цивільної процесуальної дієздатності та не може бути учасником (стороною або третьою особою) у судовій справі, а тому позовна заява ОСОБА_1 з визначеним нею складом сторін задоволенню не підлягає.

Апеляційний суд звертає увагу на те, що відмова в задоволенні позовних вимог у зв`язку із вказаних вище підстав не позбавляє позивачку права на захист своїх порушених прав шляхом звернення до суду із відповідним позовом до належного відповідача, тому її право на судовий захист, гарантоване статтею 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, не є порушене.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно п. 4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення суду повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Відповідно до ч.ч.1,4 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Оскільки вирішення даного спору без залучення до участі у справі належного відповідача є передчасним, оскаржене рішення не може вважатися законним і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 з інших підстав.

Керуючись ст. ст. 374,376,381, 382 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якої діє Гаргач Сергій Якович, задовольнити частково.

Рішення Великоновосілківського районного суду Донецької області від 27 листопада 2020 року скасувати.

Відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: військовий комісар ОСОБА_2 про поновлення на роботі і оплату за час вимушеного прогулу, стягнення моральної шкоди.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду за наявності передбачених ст.389 ЦПК України підстав протягом тридцяти днів з дня складання її повного тексту.

Судді:

Повний текст постанови складено 21 травня 2021 року.

Суддя: