Рішення
від 06.08.2021 по справі 363/3376/19
ВИШГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

06.08.2021 Справа № 363/3376/19

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 серпня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого-судді Чіркова Г.Є.,

при секретарі Гриб Л.І.,

за участі позивачки за первісним позовом ОСОБА_1 ,

представника позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 ,

відповідача за первісним позовом ОСОБА_3 ,

представника відповідача за первісним позовом ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вишгороді цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про визнання права особистої приватної власності на нерухоме майно,

та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про встановлення факту проживання однією сім`єю без реєстрації шлюбу, визнання майна спільною сумісною власністю та поділ майна,

встановив:

позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просила визнати за нею право особистої приватної власності на квартиру загальною площею 75,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що, не дивлячись на те, що право власності на вказану квартиру зареєстровано за час шлюбу з відповідачем ОСОБА_3 , вказане майно придбано нею за її особисті кошти до реєстрації шлюбу, а тому квартира в силу вимог ст. 57 СК України є її особистою приватною власністю.

Представник відповідача ОСОБА_3 звернувся до суду із зустрічною позовною заявою, в якій просив:

-встановити факт проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 однією сім`єю без реєстрації шлюбу в період з вересня 2011 року до 21 листопада 2014 року ;

-визнати квартиру загальною площею 75,1 кв.м., що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , об`єктом спільної сумісної власності ОСОБА_3 та ОСОБА_1 ;

-в порядку поділу спільного майна визнати за ОСОБА_3 право власності на 1/2 частину вказаної квартири, залишивши за ОСОБА_1 власності на іншу 1/2 частину квартири.

Свої вимоги мотивував тим, що з вересня 2011 року і до дня укладання шлюбу, тобто 21 листопада 2014 року, сторони постійно спільно проживали однією сім`єю за різними адресами зокрема: з вересня 2011 року до весни 2012 року - у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_3 та його матері; весною, влітку та осінню 2012 року, весною та в червні 2013 року - у приватному будинку батьків ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 ; взимку 2012/2013 років - у квартирі АДРЕСА_4 ; з липня 2013 року до квітня 2014 року - у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 ; з квітня 2014 до листопада 2014 - у квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6 , а з листопада 2014 року - у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 . З цих підстав просив встановити факт спільного проживання ОСОБА_5 та ОСОБА_1 однією сім`єю у вказаний період та згідно ст. 74 СК України визнати вказану квартиру, яку придбано за спільні кошти, об`єктом права спільної сумісної власності сторін та в порядку поділу визнати за ними право власності на Ѕ її частину за кожним з них.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав суду відзив на первісну позовну заяву, в якому проти задоволення позову заперечив, з підстав викладених у зустрічній позовній заяві.

Представник позивачки за первісним позовом ОСОБА_2 подав суду відзив на позовну заяву, в якому зазначив, що станом на вересень 2011 року ОСОБА_5 та ОСОБА_1 були добре знайомі, мали товариські стосунки, спільне коло друзів і часто проводили дозвілля разом. Приблизно в лютому-березні 2012 року дружні стосунки сторін прийняли більш романтичний характер та вони почали зустрічались як хлопець і дівчина, жили окремо один від одного, періодично ходили на побачення, іноді разом проводили всі вихідні. Наприкінці вересня 2012 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 трапився конфлікт і їх романтичні відносини припинились, які відновилися лише влітку 2014 року. Проте проживати спільно однією сім`єю сторони почали лише в листопада 2014 року, коли разом переїхали в придбану ОСОБА_1 за кошти отримані від її підприємницької діяльності квартиру в м. Вишгороді. Зазначив, що ОСОБА_3 жодного відношення до бізнесу ОСОБА_1 не мав та участі в ньому не приймав. В 2012 році ОСОБА_1 також за власні кошти придбала автомобіль Smart Fortwo 1999 року випуску, який продала в березні 2013 року та придбала автомобіль Nissan Juke 2012 року випуску. ОСОБА_3 іноді керував вказаними автомобілями, оскільки був хлопцем позивачки за первісним позовом.

Також зазначив, що надані ОСОБА_5 листи з електронної пошти зі спілкуванням сторін не підтверджують факт їх проживання разом однією сім`єю, спільний побут, спільне господарство, спільний сімейний бізнес, взаємні права та обов`язки, спільний бюджет та спільні витрати, в тому числі, пов`язані з купівлею спірної квартири. Із вказаного листування та спільних фотографій вбачаються довірливі стосунки, що нормально для пари у романтичних стосунках, в яких вони тоді перебували.

Представник відповідача ОСОБА_3 подав суду відповідь на відзив на зустрічну позовну заяву, в якому зазначив, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали зустрічатись як закохана пара ще у 2010 року, а влітку 2011 року вирішили жити спільно, мати спільний побут, взаємні права та обов`язки. Тому у вересні 2011 року почали разом проживати у квартирі, що належала ОСОБА_3 та його матері за адресою: АДРЕСА_2 . В подальшому з липня 2013 до квітня 2014 сторони проживали в орендованій квартирі за адресою: АДРЕСА_5 . Їздили разом на море в Коблево Миколаївської області у серпні 2014 року, раніше, у 2012 -2013 роках їздили в Золотоношу Черкаської області, у готель Терем у Карпатах, в Тернопіль, планували поїздку в Херсон.

Також зазначив, що спірна квартира придбана за рахунок спільних коштів ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , які вони отримали від спільного, сімейного бізнесу з реалізації косметичних засобів, в якому кожен з них приймав активну участь.

Позивачка за первісним позовом ОСОБА_1 та її представник в суді просили про задоволення первісної позовної заяви, проти зустрічної позовної заяви заперечили.

ОСОБА_1 в суді пояснила, що станом на вересень 2011 року вони з ОСОБА_5 були добре знайомі, мали товариські стосунки, спільне коло друзів і часто проводили дозвілля разом. Приблизно в лютому-березні 2012 року дружні стосунки сторін прийняли більш романтичний характер та вони почали зустрічались як хлопець і дівчина, жили окремо один від одного, періодично ходили на побачення, іноді разом проводили всі вихідні. ОСОБА_3 дійсно в період в 2011 - 2012 роках проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 . ОСОБА_1 відвідувала цю квартиру в якості гостя. Наприкінці вересня 2012 року між ними трапився конфлікт і їх романтичні відносини припинились, проте, ворогами вони не стали, рідко, але бачились і спілкувались, здебільшого на святах, вечірках, в гостях тощо. ОСОБА_3 намагався залицятись до неї, проте вона не хотіла відновлення стосунків. До того ж, в цей час вона періодично мала побачення з іншими чоловіками, активно почала займатись підприємницькою діяльністю. Восени 2012 року із будинку своїх батьків на зиму вона переїхала в належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , в якій проживала до березня 2013 року. За ці півроку ОСОБА_1 через свою наполегливість та, перебуваючи в спільному колі друзів, декілька разів побував у неї в гостях, проте жодних стосунків між ними не було. В березні 2013 року вона повернулась в будинок батьків, в якому проживала до початку листопада 2014 року, коли переїхала в новозбудовану квартиру в м. Вишгороді, а свою квартиру на вулиці Полтавській здала в оренду. Влітку 2014 року романтичні стосунки з ОСОБА_3 відновилися та вони почали зустрічатись, в серпні 2014 року разом з`їздили на море в Коблево, Миколаївська область. Проте проживати спільно однією сім`єю почали лише в листопаді 2014 року, коли разом переїхали в придбану нею за особисті кошти квартиру в м. Вишгороді. Договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру між нею та забудовником укладено 27 травня 2014 року, грошові кошти за вказаним договором в розмірі 527 590,00 грн. вона самостійно сплатила в період з 28 травня 2014 року по 10 червня 2014 року. На той час вона була незаміжньою жінкою, без дітей, проживала в будинку своїх батьків разом із ними, а свою власну квартиру на вулиці Полтавській в місті Києві здавала в оренду. Таким чином, вона мала гарні доходи. Шлюб з ОСОБА_3 уклала лише 21 листопада 2014 року. Зазначила, що ОСОБА_3 не має жодного відношення до придбання квартири, з яким вона разом не проживала, спільного господарства не вела, а кошти на її придбання отримала від власної підприємницької діяльності, до якої ОСОБА_3 відношення не мав.

Відповідач за первісним позовом ОСОБА_5 та його представник в суді проти задоволення первісної позовної заяви заперечили, просили про задоволення зустрічної позовної заяви.

ОСОБА_3 в суді пояснив, що з ОСОБА_1 він познайомився ще у 2005 році в період спільного навчання у Київському національному економічному університеті імені Вадима Гетьмана. Закохавшись одне в одного, вони, починаючи з 2010 року, почали зустрічатись як закохана пара, а влітку 2011 року вирішили жити спільно. У вересні 2011 року почали разом проживати у квартирі, що належала йому та його матері за адресою: АДРЕСА_2 . У квартирі за вказаною адресою вони проживали орієнтовно до літа 2012 року. В цей же час вони почали зайнялись спільним бізнесом з реалізації товарів ТМ Amway та інших косметичних засобів. Разом вони займалився переговорами з потенційними клієнтами та організацією доставки їм товарів. Виручені від продажу кошти зараховувались, як правило, на картку, належну ОСОБА_1 . У лютому 2012 року вони придбали за довіреністю автомобіль Smart Fortwo 1999 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1 . Наприкінці весни та влітку 2012 року вони певний час проживали на дачі у батьків ОСОБА_1 , що знаходиться у селі Осещина Вишгородського району Київської області, садівниче товариства Ветеран . Восени 2012 року вони переїхали у належну ОСОБА_1 однокімнатну квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , а весною 2013 року вони знову певний час проживали в будинку у батьків ОСОБА_1 , а квартиру ж по АДРЕСА_8 вирішили здавати. За рахунок коштів отриманих від спільного сімейного бізнесу та продажу автомобіля Smart Fortwo 1999 року випуску, у березні 2013 року вони придбали автомобіль Nissan JUKE 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 . В липні 2013 року вони разом переїхали у двокімнатну квартиру, що належала подрузі матері ОСОБА_3 , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_5 . Під час проживання мали взаємні пава та обов`язки, купували спільні речі, меблі, спільно харчувалися, витрачали кошти і проводили час разом, вели спільне господарство. У лютому 2014 року вони придбали однокімнатну квартиру у будинку АДРЕСА_9 (в тому самому будинку, що й спірна квартира, але на іншому поверсі), але потім порахували, подумали і вирішили продати вказану однокімнатну квартиру і, доклавши певну суму коштів, - придбати двокімнатну квартиру у цьому ж будинку. В результаті, вони відчужили однокімнатну квартиру у будинку АДРЕСА_9 шляхом укладення договору відступлення права вимоги за договором купівлі-продажу майнових прав, а виручені від продажу кошти та інші кошти, набуті в період спільного проживання, в тому числі за рахунок сімейного бізнесу, - направили на придбання спірної квартири. При цьому він приймав безпосередню участь в оплаті вартості квартири, в тому числі, знімаючи кошти з власної банківської картки, приймав активну участь у виборі квартири; оглядав квартиру перед її придбанням, був присутнім як при підписанні договорів та при прийомі-передачі ключів від квартири. Щоб мати можливість оплатити вартість квартири у квітні 2014 року вони вирішили залишити квартиру за адресою: АДРЕСА_5 , щоб не сплачувати за її оренду та проживали в його квартирі за адресою: АДРЕСА_6 . В цей же період вони спільно здійснювали ремонт квартири, купували техніку та меблі для неї, а після переїзду до спірної квартири, 21 листопада 2014 року, офіційно уклали шлюб.

Заслухавши сторони, допитавши свідків, дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступного.

Так, 27 травня 2014 року між ОСОБА_1 (покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю ДБК-ПАРТНЕР (продавець) укладено договір купівлі-продажу майнових прав № 4-245/к (договір).

Відповідно до п. 1.1 договору продавець продає, а покупець придбає майнові права на квартиру АДРЕСА_1 (квартира), на умовах і в порядку, що визначені у цьому договорі. Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що під майновими правами вони розуміють право продавця набути у власність квартиру, яке виникає у продавця.

Відповідно до п. 1.3 договору квартира має наступні характеристики: № квартири -АДРЕСА_1 ; поверх -16; загальна площа - 75,37 кв.м.; кількість кімнат - 2.

Продавець зобов`язаний передати покупцю майнові права на квартиру в повному обсязі після повної сплати їх вартості, а покупець прийняти їх. Передача та приймання майнових прав здійснюється сторонами за актом приймання-передачі майнових прав. Покупець набуває право власності на майнові права після оформлення акту приймання-передачі майнових прав (п. 1.4 Договору).

Як передбачено п. 1. 5 договору покупець, після набуття права власності на майнові права на квартиру та введення об`єкту капітального будівництва в експлуатацію, має право користуватись нею без обмежень та оформити правовстановлюючі документи на квартиру.

Згідно з п. 3.1 договору покупець здійснює оплату вартості майнових прав в перерахунку на 1 кв.м. за поточною ціною майнових прав на квартиру, яка буде встановлена згідно з протоколом засідання комісії по визначенню вартості майнових прав на об`єкти житла, інші об`єкти нерухомості на день внесення покупцем оплати за наступним графіком: 71,8 кв.м. - до 30 травня 2014 року; 3,57 кв.м. - до 15 липня 2014 року.

Після внесення покупцем повної вартості предмету договору у готівковій або безготівковій формі, продавець надає покупцю довідку про сплату вартості майнових прав на квартиру, яка є невід`ємним додатком до цього договору (п. 3.2 договору).

Як вбачається з квитанцій від 28, 30 травня, 03, 05, 06 та 10 червня 2014 року ОСОБА_1 сплатила на користь ТОВ ДБК-ПАРТНЕР грошові кошти в загальному розмірі 527 590,00 грн.

Згідно довідки ТОВ ДБК-ПАРТНЕР від 10 червня 2014 року вбачається, що ОСОБА_1 згідно з Договором купівлі-продажу майнових прав №4-245/к від 27 травня 2014 року та листа ТОВ ДБК-ПАРТНЕР №676 від 10 червня 2014 року майнові права на двокімнатну квартиру АДРЕСА_12 , оплачено в обсязі 527 590,00 грн. в т.ч. ПДВ, що становить 100% вартості майнових прав.

10 червня 2014 року відповідно до акту прийому-передачі майнових прав на квартиру до договору купівлі-продажу майнових прав №4-245/к від 27 травня 2014 року, ТОВ ДБК-ПАРТНЕР передав, а ОСОБА_1 прийняла в повному обсязі майнові права на квартиру АДРЕСА_12 .

Згідно п. 4 вказаного акту сторони посвідчили, що продавець бере на себе в односторонньому порядку зобов`язання збудувати та ввести в експлуатацію житловий будинок АДРЕСА_13 , а покупець набуває в повному обсязі майнові права на квартиру АДРЕСА_11 в цьому будинку.

17 вересня 2014 року ТОВ ДБК-ПАРТНЕР та ОСОБА_1 підписали акт прийому передачі квартири покупцю, згідно п. 1 якого продавець побудував та передає, а покупець сплатив 100% вартості та приймає квартиру АДРЕСА_14 .

Як вбачається з Витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про шлюб щодо підтвердження дошлюбного прізвища від 07 серпня 2019 року №00023601733, 21 листопада 2014 року ОСОБА_8 та ОСОБА_1 зареєстрували шлюб, про що відділом державної реєстрації актів цивільного стану Подільського районного управління юстиції в м. Києві складено актовий запис №1181.

Згідно з Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію прав та їх обтяжень №40874607 від 20 липня 2015 року, право власності на квартиру АДРЕСА_14 , 01 липня 2015 року зареєстровано за ОСОБА_1.

20 липня 2015 року ОСОБА_1. видано свідоцтво про право власності на квартиру АДРЕСА_12 .

Як вбачається зі свідоцтва серії НОМЕР_3 виданого Подільським районним у м. Києві відділі державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, 03 липня 2018 року шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 розірвано.

07 травня 2019 року ОСОБА_1 уклала шлюб з ОСОБА_10 , що вбачається зі свідоцтва серії НОМЕР_4 виданого Шевченківським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Згідно ст. 3 СК України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки.

Як пояснив в суді позивач за зустрічним позовом ОСОБА_3 , з вересня 2011 року і до дня укладання шлюбу, тобто 21 листопада 2014 року, сторони постійно спільно проживала однією сім`єю за різними адресами зокрема: з вересня 2011 року до весни 2012 року - у квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , що належала ОСОБА_3 та його матері; весною, влітку та осінню 2012 року, весною та в червні 2013 року - у приватному будинку батьків ОСОБА_1 у АДРЕСА_3 ; взимку 2012/2013 років - у квартирі АДРЕСА_4 ; з липня 2013 року до квітня 2014 року - у квартирі за адресою: АДРЕСА_5 ; з квітня 2014 до листопада 2014 - у квартирі ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_6 , а з листопада 2014 року - у спірній квартирі за адресою: АДРЕСА_1 .

У той же час ОСОБА_1 в суді стверджувала, що приблизно в лютому-березні 2012 вона з ОСОБА_3 почала зустрічались як хлопець і дівчина, однак жили вони окремо один від одного, періодично ходили на побачення, іноді разом проводили всі вихідні. ОСОБА_3 в період з 2011 - 2012 років проживав в квартирі за адресою: АДРЕСА_2 , яку вона відвідувала в якості гостя. Сама ж постійно проживала разом зі своїми батьками в їх приватному будинку в с. Осещина. Восени 2012 року із будинку своїх батьків на зиму вона переїхала в належну їй на праві власності квартиру за адресою: АДРЕСА_7 , в якій сама проживала до березня 2013 року. В березні 2013 року вона повернулась в будинок батьків, в якому проживала до початку листопада 2014 року, коли переїхала в новозбудовану квартиру в м. Вишгород вже разом з ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_11 показала, що ОСОБА_1 є її подругою, з якою вона почала спілкуватися з 2013 року, ОСОБА_3 знає з 2013 року. Їй відомо, що ОСОБА_1 придбала за власні кошти квартиру, але право власності на неї зареєструвала в шлюбі. Пояснила, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали жити разом у ЖК Ярославичі в м. Вишгороді за місяць до одруження, можливо з жовтня 2014 року, до цього часу ОСОБА_1 проживала в с. Осещина у батьків, без ОСОБА_3 . ОСОБА_1 здавала власну нерухомість та отримувала кошти, мала Інтернет-магазин, займалася закупкою товару і за ці кошти купила квартиру. ОСОБА_3 не брав участь у цій підприємницькій діяльності. З ОСОБА_3 ОСОБА_1 познайомилася в спільній компанії до одруження, приблизно за рік, точно не пам`ятає. Була вечірка у квартирі, в центрі Києва, взимку. Знає, що вони навчалися в одному університеті, чула про нього від ОСОБА_1 , про відносини не говорила, вони спілкувалися з різними чоловіками, про конкретні стосунки ОСОБА_1 їй нічого не розповідала. З батьками ОСОБА_3 до весілля не бачилася. Спочатку у ОСОБА_1 був автомобіль Форд фієста, потім Смарт , потім Нісан .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_17 в суді показала, що ОСОБА_1 знає зі шкільних років, з якою разом навчалися та продовжили спілкування. Їй відомо, що до шлюбу ОСОБА_3 та ОСОБА_1 разом не проживали. ОСОБА_1 жила з батьками в Осещині. ОСОБА_3 бачила на спільних заходах, про спільний побут не чула, до весілля ОСОБА_1 проживала з батьками, ОСОБА_3 там не бачила. Були періоди, коли вони менше спілкувалися, тому що в неї з`явилася дитина. За рік приїжджала в гості рази чотири. ОСОБА_1 закупала інгредієнти для косметики та перепродавала їх. Пам`ятаю, що ОСОБА_1 їздила на автомобілях Форд фієста, Смарт , Нісан , машина з`явилася приблизно в 2007 році.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_18 в суді показала, що вона з ОСОБА_1 близько спілкувалися, вони часто зустрічалися на спільних святах. Їй відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 почали зустрічатися весною 2012 року, через пів року розійшлися, а в кінці літа знову зійшлися та одружилися в кінці листопада. Разом не проживали, просто зустрічалися, разом з ОСОБА_3 почали проживати за пару тижнів до весілля. Пояснила, що вона не пам`ятає, чи бувала в квартирі по АДРЕСА_15 , були на святох, але не пам`ятає в яких саме квартирах. В с. Осещина була багато разів, кожне літо по декілька разів, ОСОБА_3 там не бачила. Окрім ОСОБА_1 в с. Осещина проживали батьки, брат, сестра та старенька бабуся.

Допитана в судовому засіданні сідок ОСОБА_19 в суді показала, що вона познайомилася з ОСОБА_1 в 2005 році в спільній компанії. Їй відомо, що в 2012 році ОСОБА_1 та ОСОБА_3 зустрічалися пів року, в листопаді 2014 року одружилися. ОСОБА_1 в основному проживала з батьками в с. Осещина, в літній період вона там часто бувала. Вони з ОСОБА_1 та ОСОБА_3 бачилися в Києві в спільних компаніях, за різними адресами, в ресторанах. Можливо в 2013 році вона була в квартирі по АДРЕСА_16 . ОСОБА_1 займалася косметичними засобами.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_20 в суді показала, що з ОСОБА_1 знайома з першого класу. ОСОБА_3 знає з університету, вони спілкувалися однією компанією після університету. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали зустрічатися в 2012 році, але через пів року розійшлися, в кінці літа зійшлися та згодом одружилися. В Осещині була дуже часто, у всі пори року, була в будинку, там проживали батьки, брат та сестра ОСОБА_1 , ОСОБА_3 там не проживав, можливо був на деяких заходах, речі ОСОБА_3 там не бачила. В квартирі по АДРЕСА_16 можливо була, в квартирі по АДРЕСА_16 була один раз вже після одруження. Чим займався ОСОБА_3 їй не відомо, ОСОБА_1 займалася косметикою. ОСОБА_3 за кермом автомобілів ОСОБА_1 (в неї був Форд фієста , потім Смарт ) не бачила. В ЖК Ярославичах в м. Вишгороді перший раз була за кілька днів до весілля. Коли перший раз потрапила в квартиру, вона була не повністю мебльована.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_21 в суді показала, що вона є сусідкою ОСОБА_1 в с. Осещина, яку знає з 2004 року. До весілля ОСОБА_3 там не бачила. Потім ОСОБА_1 показала на ОСОБА_3 та повідомила, що він її чоловік, раніше його не бачила. Вона часто заходила в двір до ОСОБА_1 , вони обмінювалися огірками, розсадою, в будинок заходила один раз, в кімнаті ОСОБА_1 не була. ОСОБА_1 постійно проживала в с. Осещина, їздила на червоній маленькій машині, бачила її цілий рік, але найчастіше влітку. ОСОБА_1 працювала з косметикою.

Разом з тим, факт проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 однією сім`єю підтверджується в тому числі показаннями в суді свідків, зокрема свідок ОСОБА_22 в суді показав, що спочатку він в 2010 році через спільних знайомих познайомився з ОСОБА_1 , потім з ОСОБА_3 на його дні народженні на Виноградарі . Йому відомо, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали разом певний період разом по АДРЕСА_15 з осені 2011 року по 2012 року, літом й до зими жили в с. Осещина, з осені 2013 року по весну 2014 року по АДРЕСА_16 , потім на Виноградарі і з осені 2014 року у Вишгороді. Він періодично бачилися з ними. На вул. Урлівській був в гостях, на новосіллі зі своєю подругою ОСОБА_24 . Бачив там речі ОСОБА_1 . Після новосілля був ще декілька разів, коли приходив в гості ОСОБА_1 там жила. Був також в с. Осещина, періодично приїжджав в гості, на день народження ОСОБА_1 , був в їх кімнаті, там була передвижна вішалка на якій були речі та портрети, це було в кінці зала з правої сторони, ночував там, вони теж ночували разом, вели себе як пара. В квартирі на вул. Полтавській був один раз. В 2013 році теж був в с. Осещина, вони теж там жили. В квартирі на АДРЕСА_16 теж був, 04 січня 2014 року приїжджали в гості та ходили на Майдан Неалежності . В квартирі по АДРЕСА_16 теж був в 2010 році. Бачив як ОСОБА_1 готувала на всіх квартирах. Знає, що вона займалися косметикою, скоріш за все бізнес був спільним, товар купляла дівчинка, привозили його разом. Про наміри купити квартиру теж чув від сторін коли вони проживали по АДРЕСА_16 . У ОСОБА_1 був Форд фієста , потім Смарт , а потім Нісан жук. Нісаном керували вони обидва. За яких обставин був на вул. Полтавській не пам`ятає. На дачі в с. Осещина проживали батьки, сестра та брат ОСОБА_1 . На днях народженнях ОСОБА_1 було 10-15 людей - друзі ОСОБА_3 та її подруги. На квартиру у Вишгороді переїхали в кінці 2014 року, одружилися в 2014 році, коли розвелися не відомо. Після 2014 року зі сторонами не спілкувалися, оскільки розійшовся зі спільною знайомою, яка їх об`єднувала.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_28 в суді показав, що він знайомий з ОСОБА_3 університету з 2005 року. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 почали зустрічатися після магістратури, переїхали на АДРЕСА_15 . Він часто приходив до них в гості, наскільки відомо квартира належить мамі ОСОБА_3 , неодноразово там відмічали дені народження та новорічні свята. В квартирі на АДРЕСА_15 сторони проживали з кінця 2011 року по початок 2012 року, його запрошували на новосілля, на яке він подарував їхній спільний портрет. Після цього у ОСОБА_3 було день народження і він подарував йому акваріум. Після початку 2012 року вони переїхали на дачу, святкували там дні народження, коли туди приїздили бачили ОСОБА_3 . Там вони проживали менше року, тому що потім переїхали до іншої квартири по АДРЕСА_16 , після 2014 року повернулися на дачу в с. Осещина, а потім переїхали на АДРЕСА_16 . Спочатку почали займатися емвеєм, після чого почали займатися косметикою. Наскільки йому відомо спочатку ОСОБА_1 та ОСОБА_3 купили однокімнатну квартиру, після чого її продали та купили двокімнатну квартиру. У ОСОБА_1 були машини, спочатку Смарт , а потім Нісан жук, керували ним ОСОБА_1 і ОСОБА_3 .

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_29 показала, що ОСОБА_3 знає по роботі з осені 2011 року. З ОСОБА_1 знайома особисто з зими 2011 року, ОСОБА_3 представив ОСОБА_1 як ділового партнера у фірмі ЕМВЕЙ , її зацікавила продукція та вони почали спілкувалися. Згодом ОСОБА_3 представив ОСОБА_1 в якості дружини. Влітку 2012 року її запросили на день народження ОСОБА_1 на дачу до її батьків в с. Осещина. ОСОБА_1 та ОСОБА_3 поводили себе як пара, показували кімнату в котрій проживали. Також вона приходила в гості до ОСОБА_3 в квартиру, що недалеко від кінотеатру Київська Русь на Лук`янівці . Її зацікавила інформація про продукцію. Там вона познайомилися з ОСОБА_1 , ОСОБА_3 представив її його дружиною. Вони показали каталоги та продукцію, яка її зацікавила. Їх побут був налагоджений, вони були одягнені в домашній одяг. Вони також підвозили її іноді додому на автомобілі Смарт , за кермом була як ОСОБА_1 , так і ОСОБА_3 . Бувало таке, що ОСОБА_3 приїжджав на роботу цій машині сам, іноді ми затримувалися на роботі й ОСОБА_1 його забирала додому.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_32 в суді показав, що ОСОБА_3 знає приблизно 15 років, який є його сусідом. З ОСОБА_1 знайомий з 2014 року. Відомо, що ОСОБА_3 влітку 2014 року постійно проживав в квартирі по АДРЕСА_16 зі своєю нареченою ОСОБА_1 . Повідомив, що вони будують квартиру у м. Вишгороді і тимчасово поживуть у батьків і переїдуть ближче до осені. У квартирі ОСОБА_3 влітку 2014 року не був, але загалом бував. Пам`ятає, що ОСОБА_1 мала свій ключ від квартири ОСОБА_3 , з якою вони періодично стикалися в коридорі.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_33 в суді показала, що вона працює консьєржем в будинку АДРЕСА_17 з 2008 року з 07 год. 30 хв. до 23 год. два через чотири дні. ОСОБА_3 проживав в цьому будинку з 2011 року до 2012 року. Вона бачила ОСОБА_1 з ОСОБА_3 разом, приходили також її подружки, бачила, як вони спільно заселялися до квартири й заїжджали з речами. З ОСОБА_1 та ОСОБА_3 познайомилися, як з парою ближче до кінця літа 2011 року, прийшла мама ОСОБА_3 та сказала, що вони будуть разом тут жити, з тих пір періодично бачила їх разом. З батьками ОСОБА_1 не знайома, але бачила їх близько трьох разів, з двома дітьми. Мати ОСОБА_3 казала, що це її свати. ОСОБА_3 та ОСОБА_1 часто носили продукти, але частіше носила передачки мама ОСОБА_3 . У під`їзді у них ключ-чіп, у ОСОБА_3 був ключ-чіп, чи був він у ОСОБА_1 не пам`ятає, вони заходили разом.

Відтак, з пояснень ОСОБА_3 в суді та показань свідків ОСОБА_22 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_32 та ОСОБА_33 встановлено, що сторони в період з вересня 2011 року по 21 листопада 2014 року постійно спільно проживали, вели спільне господарство, мали усталені сімейні і побутові відносини, несли спільні витрати, мали взаємні права і обов`язки, проводили спільно час, відпочинок, тощо.

Показання вказаних свідків є об`єктивними, узгодженими між собою й іншими матеріалами справи, які також відповідають поясненням ОСОБА_3 , а тому суд з цими показаннями цілком погоджується, не вірити яким підстав не має.

При цьому пояснення ОСОБА_1 в суді про те, що вона постійно проживала разом з батьками в с. Осещина, а з осені 2012 року по березень 2013 року в своїй квартирі за адресою: АДРЕСА_7 , і лише періодично відвідувала квартири за місцем проживання ОСОБА_3 , з яким спільно почала проживати лише з початку листопада 2014 року, суд до уваги не приймає, які належними, допустимими і достатніми доказами не підтверджені і спростовуються сукупністю показань свідків та матеріалів справи.

Не приймає до уваги суд й показання свідків ОСОБА_11 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 , які є незмістовними, не повними та однобічними, які відображають суб`єктивне їх ставлення до взаємовідносин сторін, про які їм відомо зі слів самої ОСОБА_1 .

Показання вказаних свідків не спростовують показань свідків зі сторони ОСОБА_3 , які послідовно, детально та змістовно описували деталі спільного проживання сторін.

Відтак суд відкидає показання свідків зі сторони ОСОБА_1 , які спростовуються поясненнями ОСОБА_3 , показаннями свідків з його сторони та сукупністю досліджених в суді письмових доказів.

Крім того, факт спільного проживання ОСОБА_1 та ОСОБА_3 в період з вересня 2011 року по 21 листопада 2014 року підтверджується також:

-копією договору №1122402 від 24 грудня 2011 року про надання телекомунікаційних послуг за адресою: АДРЕСА_2 (тобто в квартирі ОСОБА_3 та його матері) укладеного між ОСОБА_1 та ТОВ ДЕЛЬТА НЕТ ;

-випискою з рахунків сторін в АТ КБ Приват Банк , які свідчать про систематичну оплату ОСОБА_1 послуг з постачання Інтернету за адресою: АДРЕСА_5 за період з липня по жовтень 2013 року;

-випискою з рахунків ОСОБА_1 , які свідчать про систематичне зняття нею готівки у банкоматах в період з травня 2014 до кінця жовтня 2014 року в АДРЕСА_16 і АДРЕСА_18 , придбання продуктів у магазині Сільпо по АДРЕСА_19 та піцерії по АДРЕСА_18 , що розташовані у безпосередній близькості до адреси квартири ОСОБА_3 в АДРЕСА_6 ;

-довготривалим листуванням між сторонами, що здійснювалась засобами електронної пошти, спілкування в якій притаманне особам, що пов`язані спільним побутом. Зокрема ОСОБА_3 та ОСОБА_1 обговорювалися умови придбання автомобіля, умови позик та кредитів для придбання автомобіля, спільні поїздки, здачу квартир в оренду, особисті прохання, купівлю речей, побутові питання, замовлення продуктів та меблів за період з 13 квітня 2011 року по 30 липня 2014 року;

-договорами добровільного страхування наземного транспорту - автомобіля Nissan JUKE 2012 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2 , №0768 від 02квітня 2013 року та №3790 від 21 серпня 2014 року укладених між ОСОБА_1 та ТДВ СК ВіДі-Страхування , згідно яких ОСОБА_3 зазначений особою, якій надано право управління вказаним автомобілем;

-копією протоколом про адміністративне правопорушення серії ВО1 №214516 від 19 червня 2012 року про порушення Осадчуком п. 3.1 ПДР України під час керування автомобілем Smart Fortwo д.н.з. НОМЕР_1 , що свідчить про управління останнім автомобілем ОСОБА_1 ;

-численними фотографіями сторін із зображенням їх спільного проживання в побутових умовах в домашньому одязі та на спільних святкуваннях в гостях, на відпочинку, тощо;

-випискою з рахунків сторін в АТ КБ Приват Банк , які свідчать про зняття ними готівки в день придбання спірної квартири (28 травня 2014 року) в одному й тому ж банкоматі по вул. Малиновського, 5 в м. Києві ;

-квитанціями про придбання техніки та меблів, тощо, в період з серпня по вересень 2014 року.

Зазначені вище докази повністю спростовують доводи ОСОБА_1 про те, що вона почала спільно проживати з ОСОБА_3 лише на початку листопада 2014 року.

Таким чином у суду не має сумнівів, що ОСОБА_3 та ОСОБА_1 проживали як чоловік та жінка без реєстрації шлюбу з вересня 2011 року по 21 листопада 2014 року, які в той час жили спільно, не приховуючи своїх відносин, вели спільне господарство, мали спільні права та обов`язки й усталені стосунки притаманні подружжю, придбавали спільне майно для спільного використання, тощо.

Відтак позовна заява ОСОБА_3 в частині встановлення факту його проживання однією сім`єю разом з ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з вересня 2011 року по 21 листопада 2014 року є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Як передбачено ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності незалежно від того, що один з них не мав з поважної причини (навчання, ведення домашнього господарства, догляд за дітьми, хвороба тощо) самостійного заробітку (доходу).

Вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Згідно ст. 61 СК України об`єктом права спільної сумісної власності подружжя може бути будь-яке майно, за винятком виключеного з цивільного обороту.

Якщо одним із подружжя укладено договір в інтересах сім`ї, то гроші, інше майно, в тому числі гонорар, виграш, які були одержані за цим договором, є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя.

Відповідно до вимог ст. 63 СК України дружина та чоловік мають рівні права на володіння, користування і розпоряджання майном, що належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено домовленістю між ними.

Згідно ст. 65 СК України дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

При укладенні договорів одним із подружжя вважається, що він діє за згодою другого з подружжя.

На підставі ст. 69 СК України дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу. Дружина і чоловік мають право розділити майно за взаємною згодою.

Згідно ст. 71 СК України майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі.

Відповідно до ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім`єю, але не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено письмовим договором між ними.

На майно, що є об`єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення глави 8 цього Кодексу.

Зазначені норми закону свідчать про презумпцію спільності права власності подружжя на майно, яке набуте ними в період шлюбу. Ця презумпція може бути спростована, один із подружжя може оспорювати поширення правового режиму спільного сумісного майна на певний об`єкт в судовому порядку. При цьому тягар доказування обставин, необхідних для спростування презумпції спільної сумісної власності майна, покладається на того з подружжя, який її спростовує.

Така презумпція поширюється і на проживання однією сім`єю чоловіка та жінки, які не перебувають у шлюбі між собою або в будь-якому іншому шлюбі.

Оскільки майнові права на спірну квартиру ОСОБА_1 набула 10 червня 2014 року, тобто за час проживання з ОСОБА_3 однією сім`єю без реєстрації шлюбу, таке майно є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, незалежно від того, що право власності на нього зареєстровано на ім`я ОСОБА_1 .

При цьому відповідно до ч. 1 ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.

Пункт 1 ч. 1 ст. 27 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень визначає, що державна реєстрація права власності та інших речових прав, крім державної реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, проводиться на підставі укладеного в установленому законом порядку договору, предметом якого є нерухоме майно, речові права на яке підлягають державній реєстрації, чи його дубліката.

Згідно зі ст. 2 ЗУ Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, такої підстави закон не передбачає (правова позиція Верховного Суду в постанові від 24 січня 2020 року в справі № 910/10987/18).

Посилання позивачки на те, що вона надавала відповідачу добровільну матеріальну допомогу, коли здійснювала відповідні платежі за інтернет-послуги, мобільного зв`язку, тощо, без ведення спільного господарства на увагу суду не заслуговують, є надуманими, які суд відкидає як неспроможні та які спростовуються сукупністю досліджених в справі доказів.

Доводи позивачки про те, що грошові кошти вона заробила підприємницькою діяльністю виключно особисто і самостійно, та її доходи згідно виписок з банківської картки є достатніми для самостійного, особистого придбання спірної квартири, суд також відкидає, оскільки незалежно від розміру доходів кожного з подружжя чи осіб, які проживають спільно як чоловік та жінка, чи розміру їхнього грошового вкладу в придбане майно, вважається, що кожна річ придбана за таких умов є їхнім спільним сумісним майном.

Також не мають правового значення й доводи позивачки про те, що спірне майно оформлене саме на неї, оскільки в силу викладених вище вимог Закону, майно придбане в спільну сумісну власність подружжя належить їм на такому праві незалежно від того на кого оформлене титульне право власності.

При цьому сторона відповідача достатньо обґрунтувала в суді, що відповідач приймав досить активну участь в діяльності позивачки пов`язаною з купівлею-продажем косметики і отриманням нею доходу на банківські картки. Зокрема, пакував і відправляв товари, зв`язувався з контрагентами, здійснював переписку, приймав участь у відсиланні покупцям документів, тощо.

Крім того суд звертає увагу й на те що, спірну квартиру придбано, ремонт в ній проведено й меблі куплено, саме з метою спільного проживання подружжя та в інтересах сім`ї.

Відтак докази на спростування презумпції спільності майна, набутої жінкою та чоловіком, які проживають однією сім`єю, в справі відсутні.

Таким чином зустрічна позовна заява в цій частині підлягає задоволенню, коли в задоволенні первісної позовної заяви про визнання спірної квартири особистою приватною власністю ОСОБА_1 слід відмовити.

Відповідно до ст. 70 СК України у разі поділу майна, що є об`єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Таким чином, при вирішенні спору, суд, згідно роз`яснень даних в п. 25 Постанови пленуму ВСУ від 21 грудня 2007 року №11 Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя , вважає необхідним визначити ідеальні частки подружжя в спільному майні (квартирі АДРЕСА_1 ), яке залишається в їх спільній частковій власності.

Враховуючи викладене, суд доходить висновку, що спірна квартира є спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 , а тому за кожним з них слід визнати право власності по Ѕ її частині.

Крім того ОСОБА_3 представлене документальне підтвердження понесених ним судових витрат, які згідно вимог ст. 141 ЦПК України слід стягнути з ОСОБА_1 .

На підставі викладеного і керуючись 259, 265, 268 ЦПК України,

вирішив:

в задоволенні первісної позовної заяви відмовити.

Зустрічну позовну заяву задовольнити.

Встановити факт проживання однією сім`єю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 як чоловіка та жінки без реєстрації шлюбу в період з вересня 2011 року по 21 листопада 2014 року.

Визнати квартиру АДРЕСА_1 спільною сумісною власністю ОСОБА_3 та ОСОБА_1 .

В порядку поділу спільного сумісного майна визнати за ОСОБА_3 та ОСОБА_1 право власності по Ѕ частині кожному на квартиру АДРЕСА_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 суму сплаченого судового збору в розмірі 4 174 грн. 75 коп.

Повне судове рішення складено 13 серпня 2021 року.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного рішення шляхом подання в зазначений строк апеляційної скарги через Вишгородський районний суд Київської області.

Позивачка за первісним позовом та відповідачка за зустрічним позовом: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 , проживає за адресою: АДРЕСА_1 .

Відповідач за первісним позовом та позивач за зустрічним позовом: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , зареєстрований за адресою: АДРЕСА_6 .

Суддя

СудВишгородський районний суд Київської області
Дата ухвалення рішення06.08.2021
Оприлюднено17.08.2021
Номер документу99012654
СудочинствоЦивільне

Судовий реєстр по справі —363/3376/19

Постанова від 11.04.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 21.02.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 28.01.2022

Цивільне

Касаційний цивільний суд Верховного Суду

Синельников Євген Володимирович

Ухвала від 29.12.2021

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

Ухвала від 23.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рубан Світлана Михайлівна

Постанова від 23.11.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рубан Світлана Михайлівна

Ухвала від 12.10.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рубан Світлана Михайлівна

Ухвала від 12.10.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рубан Світлана Михайлівна

Ухвала від 06.10.2021

Цивільне

Київський апеляційний суд

Рубан Світлана Михайлівна

Рішення від 06.08.2021

Цивільне

Вишгородський районний суд Київської області

Чірков Г. Є.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2023Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні