Ухвала

від 22.04.2010 по справі 10-131

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа №10-131/10 Головуючий у І інстанції Василюк О.С.

Категорія: запобіжний захід Доповідач Опейда В.О.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Луцьк 22 квітня 2010 року

Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Волинської області у складі:

головуючого судді Опейди В.О.,

суддів Бешти Г.Б., Оксентюка В.Н.,

з участю прокурора Романішина П.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1,

перекладача - ОСОБА_2,

розглянувши у місті Луцьку апеляцію помічника Ковельського міжрайонного прокурора на постанову Ковельського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина Білорусії, уродженця м. Брест Республіки Білорусь, зареєстрованого в АДРЕСА_1, фактично проживаючого за адресою АДРЕСА_2, непрацюючого, одруженого, має на утриманні одну малолітню дитину, раніше не судимого,

В С Т А Н О В И Л А:

Постановою суду відмовлено у задоволенні подання начальника відділу дізнання Волинської митниці про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту відносно ОСОБА_1, який обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.15, ч.2 ст.305 КК України і обрано запобіжний захід у виді застави в розмірі 17000 (сімнадцять тисяч) гривень.

У поданій апеляції прокурор вважає дану постанову суду необґрунтованою, винесеною з порушенням норм кримінально-процесуального законодавства, а тому просить її скасувати, подання направити на новий судовий розгляд. Зазначає, що судом недооцінено тяжкість вчиненого злочину за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років позбавлення волі, не враховано що ОСОБА_1 є громадянином іншої держави, і перебуваючи на свободі може ухилятись від слідства і суду, а в подальшому взагалі уникнути кримінальної відповідальності.

Заслухавши доповідача, який виклав доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію з викладених у ній мотивів, пояснення ОСОБА_1 який просив відмовити у задоволенні апеляції, пояснення слідчого, перевіривши доводи апеляції за матеріалами справи, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляцію слід задовольнити.

Відмовляючи у задоволенні подання слідчого про обрання ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що ОСОБА_1 обвинувачується у вчиненні тяжкого злочину, дав пояснення по справі, сприяє встановленню істини по справі, має постійне місце проживання, на обліку в наркологічному диспансері не стоїть, раніше несудимий, має на утриманні малолітню дитину.

Проте, колегія суддів дослідивши матеріали справи, вважає такий висновок суду першої інстанції передчасним.

У ч.1 ст.1541 КК України передбачено, що застава полягає у внесенні на депозит органу досудового розслідування або суду підозрюваним, обвинуваченим, підсудним, іншими фізичними чи юридичними особами грошей чи передачі їм інших матеріальних цінностей з метою забезпечення належної поведінки, виконання зобов'язання не відлучатися із зареєстрованого місця проживання чи перебування або з місця тимчасового знаходження без дозволу слідчого чи суду, явки за викликом до органу розслідування і суду особи, щодо якої застосовано запобіжний захід.

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_1 не має ні постійного ні тимчасового місця проживання на території України, вчинив тяжкий злочин за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до десяти років, що ставить під сумнів належну його поведінку на час досудового слідства. Наведені обставини не були враховані судом під час розгляду подання слідчого про обрання щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

Судом при винесенні даної постанови, також не було виконано вимоги ч.3 ст.1541 КПК України яка передбачає, що при внесенні застави підозрюваному, обвинуваченому, підсудному роз'яснюються його обов'язки і наслідки їх невиконання, а заставодавцю - у вчиненні якого злочину підозрюється чи обвинувачується особа, щодо якої застосовується запобіжний захід, і що в разі невиконання нею своїх обов'язків застава буде звернена в доход держави. Зазначені документи у справі відсутні.

У постанові суду першої інстанції зазначено, що ОСОБА_1 має постійне місце проживання, позитивно характеризується, хоча з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 зареєстрований у АДРЕСА_1 звідки йому і було надано характеристику, а проживає фактично за іншою адресою, що ставить під сумнів зазначені в характеристиці дані.

Крім того, поза увагою суду залишалося зясування питання, щодо його місця тимчасового проживання на території України.

За вказаних обставин колегія суддів вважає, що доводи апеляції прокурора про передчасність висновку суду про відмову в обранні щодо ОСОБА_1 запобіжного заходу взяття під варту є обґрунтованими. Тому постанова суду підлягає скасуванню, а подання поверненню на новий судовий розгляд, у ході якого необхідно дослідити усі обставини, що повинні враховуватися при обранні запобіжного заходу, та на підставі встановленого прийняти законне й обґрунтоване рішення.

Керуючись ст.ст. 362, 382 КПК України, колегія суддів, -

У Х В А Л И Л А:

Апеляцію помічника Ковельського міжрайонного прокурора задовольнити.

Постанову Ковельського міськрайонного суду від 15 квітня 2010 року щодо ОСОБА_1 скасувати, подання повернути на новий судовий розгляд у той же суд в іншому складі суду.

Головуючий: /підпис/ В.О.Опейда,

Судді: /підпис/ /підпис/ Г.Б.Бешта, В.Н.Оксентюк,

Оригіналу відповідає:

Суддя апеляційного суду

Волинської області В.О.Опейда