Окрема думка

від 04.08.2021 по справі 918/36/19

КАСАЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ОКРЕМА ДУМКА

04 серпня 2021 року

м. Київ

Справа № 918/36/19

Короткий виклад історії справи

1. У січні 2019 року ПП "Фірма Укрекопласт" звернулася до Господарського суду Рівненської області з позовом до ТОВ "Мавіотос" про визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Мавіотос", оформлених протоколом №1/6 від 01.07.2016.

2. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що позивач у загальних зборах учасників відповідача участі не приймав, спірного рішення не підписував, таке рішення прийняте без волевиявлення позивача щодо внесення свого майна до статутного капіталу відповідача.

3. Постановою Верховного Суду від 23.01.2020 рішення Господарського суду Рівненської області від 14.05.2019 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10.10.2019 скасовано, а справу передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

4. Відповідно до вказівок Верховного Суду під час нового розгляду справи судам слід було:

- дослідити дотримання вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, та інших нормативно - правових актів в частині можливості засвідчення слідчим копії висновку експертизи, який створено іншою установою;

- вирішити питання щодо виклику свідка ОСОБА_1 для допиту;

- дослідити докази щодо наявності у позивача прав на земельні ділянки.

5. Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 позов задоволено.

6. 26.03.2021 Північно-західний апеляційний господарський суд ухвалив постанову, якою рішення суду першої інстанції залишив без змін.

7. Суд апеляційної інстанції погодився з висновком суду першої інстанції, що оскаржуване рішення загальних зборів слід визнати недійсним, оскільки підпис директора позивача, як голови зборів, на протоколі №1/6 від 01.07.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою, і цим рішенням, яке було прийнято без участі позивача, порушено його права.

Суд апеляційної інстанції виходив з того, що:

- на момент прийняття оскаржуваного рішення земельні ділянки належали позивачу на праві власності на підставі державних актів на право власності;

- наявний в матеріалах справи протокол №1/6 від 01 липня 2016 року не відповідає критеріям достовірності, оскільки відповідно до висновку експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017, проведеної на виконання постанови слідчого від 12.09.2017 в рамках кримінального провадження щодо незаконної реєстрації земельних ділянок за ТОВ "Мавіотос", підписи від імені ОСОБА_3 на договорах купівлі- продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос", протоколі № 1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року та статуті виконані не ОСОБА_2 , а іншою особою;

- на виконання вказівок Верховного Суду суд першої інстанції витребував у Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України завірену копію другого екземпляра висновку експерта від 30 жовтня 2017 року №1.1-214/17 за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, а також обґрунтовано не брав до уваги показання свідка ОСОБА_1 , оскільки він без поважних причин не з`явився в судове засідання для допиту за викликом суду;

- на виконання вимог суду апеляційної інстанції Рівненський РУП ГУНП в Рівненській області супровідним листом за № 6207/200/6-21 від 25.03.2021 подав копії документів (протоколу, договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу), та повідомив, що оригінали цих документів знаходяться в матеріалах кримінального провадження;

- відповідач, заявляючи клопотання про зобов`язання слідчого надати оригінали документів, не вказує в чому полягає сумнів у невідповідності копії протоколу його оригіналу, що міститься в матеріалах кримінального провадження, і як це впливає на встановлення обставин справи;

- вимога засвідчення наданих суду копій у суворому дотриманні положень Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації може бути підставою для визнання такої вимоги надмірним формалізмом, що перешкоджає особі доступ до правосуддя;

- п. 8 ч. 2 ст. 258 ЦК України, що встановлює скорочений строк позовної давності в один рік для вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, не застосовується, оскільки цю норму було змінено згідно із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17 червня 2018, тобто після прийняття спірного рішення загальних зборів учасників від 01 липня 2016 року. Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1807/17.

8. 30.04.2021 ТОВ "Мавіотос" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судові рішення та передати справу на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

9. У касаційній скарзі скаржник зазначив, що підставою, на якій подається касаційна скарга, є п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки судові рішення ухвалені з порушенням норм процесуального права, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, а саме:

- суди не виконали вказівок Верховного Суду у цій справі;

- суди не дослідили зібрані у справі докази, зокрема, висновок експерта № 1.1-56/18 від 02.03.2018, яким встановлено, що на договорах виконані кліше печатки ПП "Фірма Укрекопласт";

- суди необґрунтовано відхилили клопотання відповідача про витребування матеріалів кримінального провадження та проведення судової експертизи;

- суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі копії висновку експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017, що завірена не у відповідності до вимог ДСТУ 4163-2003 та отримана від Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України, а не з матеріалів кримінального провадження;

- суди встановили обставини, що мають суттєве значення, на підставі копії протоколу, хоча у позивача відсутній його оригінал і клопотання про його витребування ним не заявлялось, що є порушенням ч. 4 ст. 164 ГПК України;

- суд апеляційної інстанції з власної ініціативи витребував докази;

- суди необґрунтовано не брав до уваги показання свідка ОСОБА_1

- ОСОБА_4 , який на час прийняття спірного рішення був учасником ТОВ "Мавіотос", не брав участі в суді першої інстанції, а був залучений до участі у справі як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, за клопотанням відповідача.

10. Скаржник, хоча і не вказує, що підставою є також п. 1 ч. 2 ст. 287 ГПК України, зазначив, що не врахували, що відповідно до висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 11.07.2018 у справі № 904/8549/17, від 20.03.2018 у справі № 910/1016/17, від 17.04.2018 у справі № 914/1521/17, від 28.03.2018 у справі № 910/22291/16, що при визнанні недійсними рішення загальних зборів товариства має бути встановлений факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів товариства учасника. Проте ані ОСОБА_2 , ані ПП "Фірма Укрекопласт" на час проведення загальних зборів не були учасниками ТОВ "Мавіотос", і позивач не вказав в позовній заяві, як саме скасоване рішення вплине на відновлення порушеного права.

11. Окрім того, скаржник вказує на неврахування висновків Великої Палати Верховного Суду у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 щодо необхідності залучення усіх учасників та щодо обрання ефективного способу захисту.

Основні мотиви, викладені в постанові Верховного Суду

12. 21.07.2021 колегія суддів Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (надалі - Суд) більшістю голосів ухвалила постанову, якою касаційну скаргу ТОВ "Мавіотос" залишено без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 26.03.2021 у справі № 918/36/19 - без змін.

13. Верховний Суд виходив з того, що:

- відсутні підстави для скасування оскаржуваних судових рішень з огляду на п. 4 ч. 2 ст. 287 ГПК України;

- суди дійшли правильного висновку, що при вирішенні цього спору зміст протоколу № 1/6 від 01.07.2016 (порядок денний, хід проведення зборів та зміст прийнятих рішень) не може вважатись достовірним (подібний висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.06.2019 у справі 926/674/17), враховуючи, що саме голова зборів уповноважений вести та підписувати протокол загальних зборів учасників товариства та, встановивши, що підпис ОСОБА_2 як голови зборів на протоколі № 1/6 від 01.07.2016 відсутній (а той підпис, що є в протоколі - виконаний не ОСОБА_2 ),

- виконавши вказівки Верховного Суду, викладені у постанові від 23.01.2020 у справі № 918/36/19, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, зокрема, взявши до уваги висновок почеркознавчої експертизи експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ МВС України № 1.1-214/17 від 30.10.2017, який був правомірно оцінений господарськими судами попередніх інстанцій у сукупності з іншими доказами на загальних підставах відповідно до вимог ст. 86 ГПК України, суди, встановили, що протокол містить підроблений підпис позивача (підпис директора позивача, як голови зборів, на протоколі № 1/6 від 01.07.2016 виконаний не ОСОБА_2 , а іншою особою), тобто спірні рішення загальних зборів були прийняті за відсутності дійсного волевиявлення позивача на участь в товаристві зі всіма наслідками, що відображенні у протоколі;

- оскільки в протокол загальних зборів від 01.07.2016 внесено недостовірні відомості щодо присутності позивача та його участі в прийнятті рішень, сфальсифіковано підпис у протоколі загальних зборів голови цих зборів та прийнятими на зборах рішеннями порушуються його права, адже на них, без відома позивача, за відсутності його волі, вирішено питання щодо прийняття його до складу учасників відповідача, здійснено розпорядження майном позивача - відповідними земельними ділянками (майновий внесок), розподілено частки статутного капіталу товариства та затверджено нову редакцію статуту товариства, тому наведені порушення є підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів учасників ТОВ, оформлених протоколом № 1/6 від 01.07.2016 (подібний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 у справі № 915/540/16).

Підстави і мотиви для висловлення окремої думки

14. У цій справі я загалом погоджуюсь із більшістю, що судові рішення у частині задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Мавіотос" № 1/6 від 01.07.2016 року з четвертого - сьомого питань порядку денного слід залишити без змін, оскільки в цій частині загальні збори ТОВ "Мавіотос" вирішили питання щодо земельних ділянок, що належать ПП "Фірма Укрекопласт", та внесення їх до статутного фонду товариства як майнового внеску за відсутності волевиявлення останнього, тобто в цій частині рішення прямо стосується прав ПП "Фірма Укрекопласт".

15. Доводи скаржника, що ані ОСОБА_2 , ані ПП "Фірма Укрекопласт" на час проведення загальних зборів не були учасниками ТОВ "Мавіотос", і позивач не вказав в позовній заяві, як саме скасоване рішення вплине на відновлення порушеного права, є необґрунтованими, оскільки відповідно до абз.2 ч.2 ст.20 ГК кожний суб`єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси суб`єктів господарювання захищаються шляхом, зокрема, визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб`єктів, що суперечать законодавству, утискають права та законні інтереси суб`єкта господарювання .

16. Водночас, на жаль, я не можу погодитися із висновками колег у частині залишення без змін судових рішень про задоволення позовних вимог щодо визнання недійсним рішення загальних зборів ТОВ "Мавіотос" № 1/6 від 01.07.2016 року з першого -третього, восьмого питань порядку денного.

17. На мою думку, у цій частині судові рішення слід було скасувати та ухвалити у відповідній частині нове рішення про відмову у задоволенні позову.

18. Відповідно до встановлених обставин справи рішенням загальних зборів ТОВ "Мавіотос" № 1/6 від 01.07.2016 року вирішено наступні питання: 1) Про обрання голови та секретаря зборів; 2) Про погодження договорів купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства; 3) Про затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства; 4) Про збільшення статутного капіталу товариства.

19. За результатами розгляду першого питання порядку денного ОСОБА_2 було обрано головою зборів, а ОСОБА_1 - секретарем.

20. Щодо другого питання порядку денного: погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 1 від 01.07.2016 р., за яким ОСОБА_1 передає свою частку статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" у розмірі 61% на користь ПП "Фірма Укрекопласт". Виключено із складу учасників ОСОБА_1 .

21. Також було погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 1 від 01.07.2016 р., за яким ОСОБА_4 передає свою частку статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" у розмірі 38,9% на користь ПП "Фірма Укрекопласт". Включено до складу учасників ПП "Фірма Укрекопласт".

22. Крім цього у протоколі зафіксовано, що частки учасників було розподілено наступним чином: ПП "Фірма Укрекопласт" - 99,9 %, а ОСОБА_4 - 0,1% статутного капіталу (третє питання порядку денного).

23. Щодо четвертого питання порядку денного було прийнято рішення про збільшення розміру статутного капіталу товариства до 100 000,00 грн.

24. Оскаржувані рішення загальних зборів прийняті 01.07.2016, тобто до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю".

25. Питання застосування законодавства, яке діяло до набрання чинності цим Законом, в аспекті набуття особою статусу учасника товариства розглядалося також у постанові Великої Палати Верховного Суду від 08 вересня 2020 року у справі № 916/667/18 (провадження № 12-145гс19, пункт 7.66), де сформульовані такі висновки:

"У разі відчуження учасником товариства своєї частки у статутному капіталі товариства законом не було передбачено ані погодження товариством такого відчуження, ані прийняття набувача частки до складу учасників товариства .

Отже, рішення загальних зборів учасників товариства про погодження рішення учасника відступити належну йому частку в статутному капіталі та про включення набувача частки до складу учасників не спричинило юридичних наслідків щодо зміни складу учасників товариства. Такі зміни у складі учасників відбулися не внаслідок прийняття рішення загальними зборами учасників товариства, а внаслідок звернення продавця та покупців частки до цих зборів , тобто внаслідок доведення їхнього волевиявлення до відома інших учасників, які з цього моменту мають вважати покупців учасниками товариства. У зв`язку із цим надалі були внесені зміни до статуту та здійснена реєстрація відповідних змін, які мають значення для третіх осіб".

26. У постанові від 01 жовтня 2019 року у справі № 909/1294/15 (провадження № 12-33гс19, пункти 45, 54, 55) Велика Палата Верховного Суду дійшла таких висновків щодо застосування законодавства, яке діяло до набрання чинності Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю": відступлення частки у статутному капіталі є правовим механізмом, за яким відбувається її відчуження на підставі договору купівлі-продажу, міни або дарування тощо; відступлення частки не є окремим різновидом договору. У разі відступлення частки особа набуває права на частку внаслідок укладення правочину з учасником товариства , а не внаслідок його прийняття до складу учасників товариства загальними зборами чи державної реєстрації відповідних змін; включення такого учасника до складу учасників товариства на підставі рішення загальних зборів учасників товариства та державна реєстрація відповідних змін до статуту є діями на виконання договору щодо відчуження частки учасником товариства . Заява учасника про його виведення зі складу учасників товариства не може слугувати самостійною правовою підставою для переходу права власності на частку, оскільки вона адресована товариству та містить інформацію про припинення в особи права на частку; заява є вторинним актом, наслідком первинних дій (правочину з відчуження частки). Учасник, що написав заяву, таким шляхом повідомляє товариство про відчуження ним частки.

27. У справі, що переглядається, не оскаржуються договори купівлі-продажу, а рішення загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" про погодження договорів купівлі-продажу частки та про включення набувача частки до складу учасників не спричинило юридичних наслідків щодо зміни складу учасників товариства, і не порушує права ПП "Фірма Укрекопласт". Рішення про збільшення статутного капіталу ТОВ "Мавіотос", погодження договорів купівлі-продажу частки стосується виключно прав учасників товариства - ОСОБА_4 та ОСОБА_1 , які брали участь у загальних зборах та прийняли відповідне рішення.

28. На сьогодні, ПП "Фірма Укрекопласт" за даними Єдиного державного реєстру не значиться учасником, тому визнання недійсним рішень загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" з першого-четвертого питань порядку денного не призводить до захисту прав чи законних інтересів позивача.

29. Його позов поданий на захист прав як власника земельних ділянок, що вибули з його володіння за рішенням загальних зборів не з його волі, і задоволення позову в частині визнання недійсним рішення загальних зборів товариства, що стосується цих ділянок, захищає таке право.

30. Водночас, слід враховувати також, що відповідно до рішення загальних зборів товариства ОСОБА_1 було виключено зі складу учасників, а розмір частки ОСОБА_4 зменшено. Тобто, в цій частині рішення прямо впливає на права цих осіб, що участь у справі не брали.

31. Згідно з висновків Великої Палати Верховного Суду висловлених у постанові від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 вичерпний перелік способів захисту учасників товариства з обмеженою відповідальністю або з додатковою відповідальністю міститься у статті 17 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань", норми якого є спеціальними для зазначених товариств. Належним способом захисту у цьому разі є позов про визначення розміру статутного капіталу товариства та розмірів часток учасників товариства (підпункт "д" пункту 3 частини п`ятої статті 17 цього Закону). Відповідачами за таким позовом є не тільки господарське товариство, але й особи - учасники товариства, які внаслідок задоволення позову можуть бути позбавлені своїх часток у статутному капіталі або їх частин у грошовому або відсотковому виразі.

32. При цьому позовні вимоги про визнання рішення загальних зборів товариства з обмеженою відповідальністю недійсним, визнання недійсним статуту чи недійсними змін до нього, визнання права власності на частку у статутному капіталі товариства не відповідають належним та ефективним способам захисту, оскільки їх задоволення не може бути підставою для внесення змін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

33. У зв`язку із цим судові рішення щодо задоволення позовної вимоги в цій частині слід скасувати і прийняти нове рішення, яким у позові відмовити.

Суддя І. Кондратова