Ухвала

від 18.03.2021 по справі 918/36/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"18" березня 2021 р. Справа № 918/36/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. №2289/21 від 18.03.2021), клопотання відповідача про надання оригіналів документів (вх. №2287/21 від 18.03.2021), клопотання третьої особи про долучення письмових доказів (вх. №2292/21 від 18.03.2021), клопотання третьої особи про витребування доказів (вх. №2262/21 від 18.03.2021) у справі № 918/36/19

за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 (суддя Качур А.М.)

за позовом Приватне підприємство "Фірма Укрекопласт"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавіотос"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення зборів

за участю представників сторін:

позивача - Діонісьєв І.М.;

відповідача - Кармазін Ю.А.;

третьої особи - Власик В.Я.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №918/36/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19; розгляд апеляційної скарги призначено (з врахуванням описки, ухвала суду від 02.02.2021) на "16" лютого 2021 року. Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №918/36/19 відкладено розгляд справи на 16.03.2021, в судовому засіданні 16.03.2021 оголошено перерву до 18.03.2021, про що сторони повідомлені під розписку.

До початку судового засідання 18.03.2021 представниками відповідача та третьої особи подані клопотання, зокрема: клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. №2289/21 від 18.03.2021), про зобов`язання надати оригінали документів (вх. №2287/21 від 18.03.2021) та клопотання третьої особи про долучення письмових доказів (вх. №2292/21 від 18.03.2021), про витребування доказів (вх. №2262/21 від 18.03.2021).

У судовому засіданні 18.03.2021 представник відповідача повністю підтримав вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та надав усні пояснення щодо суті спору. А також просив суд апеляційної інстанції задоволити подані ним клопотання.

У судовому засіданні 18.03.2021 представник третьої особи повністю підтримала вимоги і доводи, викладені в апеляційній скарзі та надала усні пояснення щодо суті спору. А також просила суд апеляційної інстанції задоволити подані клопотання.

Представник позивача в судовому засіданні 18.03.2021 заперечив проти доводів апеляційної скарги та надав усні пояснення щодо суті спору, а також заперечив щодо поданих відповідачем та третьою особою клопотань.

Оцінивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів дійшла висновку про відмову у задоволенні поданих представниками відповідача та третьої особи клопотань, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Щодо клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. №2289/21 від 18.03.2021), яке мотивоване відсутністю у позивача у даних правовідносинах суб`єктивного права або законного інтересу та те, що даний спір не входить до юрисдикції господарського суду відповідно до вимог ч.3 ст.20 ГПК України, колегія суддів враховує наступне.

Згідно ч. 3 ст.20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів

При визначенні предметної юрисдикції справ суди повинні виходити із суб`єктного складу такого спору, суті права та/або інтересу, за захистом якого звернулася особа, заявлених вимог, характеру спірних правовідносин, змісту та юридичної природи обставин у справі.

Відповідно до приписів частини першої статті 167 Господарського кодексу України корпоративні права - це права особи, частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами.

Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав. Участь у товаристві майном і узгодження між учасниками спільного управління ним наділяє учасника корпоративними правами, а тому відносини щодо цих прав мають характер корпоративних правовідносин (частина третя статті 167 Господарського кодексу України).

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи.

За змістом положень статті 4 частини першої статті 20 Господарського кодексу України та статті 167 Господарського кодексу України сторонами корпоративного спору є або юридична особа та її учасник (засновник, акціонер, член), або учасники юридичної особи, які володіють корпоративними правами, у тому числі учасник, який вибув.

Якщо учасник юридичної особи обґрунтовує позовні вимоги порушенням своїх корпоративних прав, то такий спір є спором про право управління юридичною особою, має ознаки корпоративного і належить до юрисдикції господарських судів.

Як свідчать матеріали справи, 01 липня 2016 року було проведено загальні збори ТзОВ "Мавіотос", на яких, зокрема, було запрошено для участі у загальних зборах директора Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_2 , за результатами проведення яких були прийняті рішення про обрання ОСОБА_2 головою загальних зборів, а ОСОБА_3 - секретарем; а також погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства №1 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_3 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 61% та погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства №2 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_1 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 38,9 %.

Крім того, по п`ятому питанню порядку денного загальні збори вирішили змінити порядок формування статутного капіталу товариства шляхом внесення позивачем до статутного капіталу відповідача земельних ділянок, які розміщені на території Великожитинської сільської ради і належать позивачу на праві власності за кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037; 5624681500:05:025:0033; 5624681500:05:025:0036; 5624681500:05:025:0035; 5624681500:05:025:0034.

Прийняті загальними зборами рішення були оформлені протоколом №1/6 від 01.07.2016.

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що враховуючи невідповідність внутрішній волі ОСОБА_2 волевиявленню на вчинення підпису на протоколі №1/6 від 01.07.2016 (що є доводом позивача), за яким було, зокрема, відчужено майно позивача, за рахунок якого було створено статутний фонд товариства відповідача, порушено права позивача. В межах даного спору суду необхідно становити чи існував зовнішній прояв волевиявлення учасника товариства під час набуття корпоративних прав у належній формі та чи відповідає таке волевиявлення фактичній внутрішній волі позивача як учасника товариства.

Судом також зважується, що відповідно до сформованої судової практики, право власності на частку в статутному капіталі ТОВ у третьої особи виникає з моменту укладення договору, якщо інше не встановлено домовленістю сторін (постанова ВС від 13.11.2018 у справі № 910/605/18). В свою чергу право безпосередньої участі у ТОВ третя особа набуває тільки з моменту вступу до товариства, що має бути підтверджено відповідним рішенням загальних зборів учасників товариства (постанова ВС від 13.11.2018 у справі № 910/605/18, від 20.02.2019 у справі №910/4476/18).

При цьому, колегією суддів апеляційної інстанції враховується правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 26.02.2020 у справі №906/461/19, що обставини набуття прав учасника товариства, в тому числі і момент такого набуття, не залежить від наявності/відсутності у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відомостей щодо певного складу учасників товариства.

Отже, з огляду на суб`єктний склад учасників спору, предмет і підставу позову, а також характер спірних правовідносин колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають розгляду за правилами господарського судочинства, оскільки цей спір має ознаки корпоративного.

Колегією суддів також приймається до уваги, що згідно ч.2 ст 313 ГПК України порушення правил юрисдикції господарських судів, визначених ст.ст. 20-23 цього Кодексу, є обов`язковою підставою для скасування рішення незалежно від доводів касаційної скарги та закриття провадження у справі на підставі п.1ч.1 ст. 231 ГПК України. Однак, Верховний Суд у своїй постанові від 23.01.2020, скасовуючи судові рішення судів нижчих інстанцій, зробив вказівки, які є обов`язковими в силу ст. 316 ГПК України і передав справу на новий розгляд.

У рішенні від 22.12.2009 у справі "Безимянная проти Росії" (заява №21851/03) Європейського суду з прав людини наголосив, що "погоджується з тим, що правила визначення параметрів юрисдикції, що застосовуються до різних судів у рамках однієї мережі судових систем держав, безумовно, розроблені таким чином, щоб забезпечити належну реалізацію правосуддя. Заінтересовані держави повинні очікувати, що такі правила будуть застосовуватися. Однак ці правила або їх застосування не повинні обмежувати сторони у використанні доступного засобу правового захисту".

Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі встановленого законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.

Юрисдикційність спору залежить від характеру спірних правовідносин, правового статусу суб`єкта звернення та предмета позовних вимог, а право вибору способу судового захисту належить виключно позивачеві.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.12.2018 у справі № 203/2501/15-ц.

Щодо поданого відповідачем клопотання про зобов`язання надати оригінали документів (вх. №2287/21 від 18.03.2021), а саме зобов`язати позивача або старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області капітана поліції ОСОБА_4 надати для огляду суду оригінал протоколу 1/6 учасників загальних зборів від 01.07.2016, а також клопотання третьої особи про витребування оригіналів документів (вх. №2262/21 від 18.03.2021), які містяться в матеріалах кримінального провадження №120171800100028008, колегія суддів враховує наступне.

Законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п.4 ч.3 ст.2 ГПК України). Принцип змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення свої вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс. Так колегією суддів враховується, що в клопотанні про надання для огляду оригіналу протоколу 1/6 від 01.07.2016 відповідач стверджує, що він не довіряє тим копіям, які були завірені слідчим та які долучені до матеріалів цієї справи і на яких грунтується доказова база позивача; у клопотанні третьої особи йдеться, що докази є недопустимими, оскільки засвідчені не уповноваженою особою. При цьому ні відповідач, ні третя особа не вказують на те в чому полягає сумнів у невідповідності копії протоколу який міститься в матеріалах справи його оригіналу, який міститься в матеріалах кримінального прровадження і як це впливає на встановлення обставин даної справи.

Відповідно до ч.ч.7,8 ст.81 ГПК України будь-яка особа, в якої знаходиться доказ, повинна видати його на вимогу суду. Особи, які не мають можливості подати доказ, який витребовує суд, або не мають можливості подати такий доказ у встановлені строки, зобов`язані повідомити про це суд із зазначенням причин протягом п`яти днів з дня вручення ухвали.

Відповідно до ч.ч.1,2.4 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством.

Згідно ст.43 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" саме на товариство покладений обов`язок зберігати, зокрема, протоколи загальних зборів учасників. Дані документи підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства. До набрання чинності даним Законом, аналогічні вимоги містилися в Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5. Згідно пункту 12 розділу 1 Переліку строк зберігання документів, а саме: протоколи..... - є постійним, до ліквідації організацій. Тобто надання оригіналу даного документу має забезпечити саме відповідач, а не позивач.

Враховуючи те, що господарський процесуальний закон відносить до письмових доказів і належним чином засвідчені копії документів, а оригінал протоколу 1/6 учасників загальних зборів від 01.07.2016 в силу ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні, для якого ст. 100 КПК України визначений порядок зберігання, в свою чергу опис оригіналу протоколу міститься у висновку експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017, суд не вбачає підстав для витребування оригіналу протоколу в органів досудового розслідування.

Представником третьої особи подано клопотання про долучення письмових доказів (вх. №2292/21 від 18.03.2021), в якому зазначено, що ОСОБА_3 колишній директор ТОВ "Мавіотос" є його батьком, не з`являвся на виклик суду, оскільки півроку хворий, що підтверджується довідкою лікаря 4254 від 16.03.2021, тому просить долучити до матеріалів справи та врахувати при прийнятті рішення у даній справі копію консультаційного висновку спеціаліста Комунального підприємства "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" 4254 від 16.03.2021 та копії заяв свідків, а саме: гр. ОСОБА_5 та гр. ОСОБА_6 .

Щодо долучення до матеріалів справи копії консультативного висновку спеціаліста №4254 від 16.03.2021, останній не може бути прийнятий судом апеляційної інстанції, оскільки огляд ОСОБА_3 здійснено лікарем лише 16.03.2021, відтак не може бути підставою для обґрунтування невиконання вимог суду щодо виклику його судом першої інстанції для дачі показань у відповідності до вимог ст.66 ГПК України в період з 01.10.2020 по 22.10.2020.

Частиною 3 статті 66 ГПК України унормовано, що у разі неможливості прибуття до суду та участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції за викликом суду свідок зобов`язаний завчасно повідомити про це суд.

Також цей доказ не може братися до уваги з мотивів наведених нище.

Так, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Третій особі судом був наданий строк до 11.03.2021 для подання письмових пояснень щодо даного судового спору.

Відповідно до ч. 2 ст. 161 ГПК України пояснення третьої особи є заявою по суті справи. У поясненнях третьої особи щодо позову або відзиву третя особа, що не заявляє самостійних вимог щодо предмета позову, викладає свої аргументи і міркування на підтримку або заперечення проти позову. До пояснень третьої особи застосовуються правила, встановлені частинами третьою-сьомою статті 165 цього Кодексу (ст. 168 ГПК України). Також в силу ч.ч. 3, 8 ст. 80 ГПК України треті особи повинні подати суду докази разом з поданням письмових пояснень третьої особи. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обгрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

Третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 подані через канцелярію суду письмові пояснення від 10.03.2021 (вх. № 2073/21 від 15.03.2021) до яких не були долучені заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , та копія консультативного висновку спеціаліста № 4254 від 16.03.2021, а тому вони є такими, що подані поза межами встановленого судом строку.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Клопотання відповідача про закриття провадження у справі (вх. №2289/21 від 18.03.2021) залишити без задоволення.

2. Клопотання відповідача про зобов`язання надати оригінали документів (вх. №2287/21 від 18.03.2021) залишити без задоволення.

3. Клопотання третьої особи про долучення письмових доказів (вх. №2292/21 від 18.03.2021) залишити без задоволення.

4. Клопотання третьої особи про витребування доказів (вх. №2262/21 від 18.03.2021) залишити без задоволення.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.