Ухвала

від 16.03.2021 по справі 918/36/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

УХВАЛА

"16" березня 2021 р. Справа № 918/36/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії:

Головуючого судді Розізнана І.В.

судді Грязнов В.В.

судді Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

позивача- Діонісьєв І.М.;

відповідача- Кармазін Ю.А.;

третьої особи- Давидюк С.П., Власик В.Я.,

розглянувши клопотання третьої особи ОСОБА_1 про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів, та відповідача ТОВ "Мавіотіс" про витребування доказів у справі № 918/36/19

за позовом Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос"

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення загальних зборів

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Північно-західного апеляційного господарського суду знаходиться апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 за позовом Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" за участю у справі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 про визнання недійсним рішення загальних зборів

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №918/36/19 відкладено розгляд справи на 16.03.2021. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Витребувано у Рівненського науково-криміналістичного центру МВС України та Відділу цифрового розвитку, цифрових інформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, внутрішнього аудиту Рівненської районної державної адміністрації додаткові докази.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник третьої особи подала клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів, обгрунтовуючи тим, що суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимого доказу - копії висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 30.10.2017, яка була проведена в рамках кримінального провадження, враховуючи при цьому існування свідчень ОСОБА_2 щодо присутності на зборах та підписання відповідних документів ОСОБА_3 (яка була директором Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт").

Представник третьої особи також вважає, що копія висновку експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи від 30.10.2017, яка була проведена в рамках кримінального провадження засвідчена неналежним чином, а оригінал відсутній, тобто даний висновок складений з порушенням вимог КПК, тобто є недопустимим.

В судовому засіданні 16.03.2021 представник відповідача подав письмове клопотання про витребування додаткової інформації у старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області щодо відсутності чи наявності відповідних доказів, які містяться в матеріалах кримінального провадження №12017180010002808 та алгоритму дій слідчого по даному кримінальному провадженню, оскільки така інформація не була отримана представником відповідача в порядку подання адвокатського запиту за №10/1 від 23 лютого 2021 року.

Оцінивши матеріали справи та заслухавши пояснення представників учасників справи, колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні клопотання третьої особи про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів, та клопотання відповідача про витребування доказів, при цьому колегія суддів виходить з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Згідно ч.1 ст 80 ГПК України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Згідно ч.ч.2,3 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Відповідно до вимог статті 99 ГПК України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:- для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;- жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Проаналізувавши наведену норму, колегія суддів зазначає, що для призначення експертизи судом необхідно встановити наявність умов, перелічених у нормі, в їх сукупності.

У своїй постанові у даній справі від 23 січня 2020 року Верховний Суд зазначив, що судом першої інстанції, не взявши до уваги показання свідка ОСОБА_2 , що містяться в письмовій заяві (том 1, а.с. 101), без його допиту в судовому засіданні, не дотримано вимог статті 104 ГПК України, щодо оцінки висновку експерта судом.

Судом апеляційної інстанції з`ясовано, що виконуючи вказівки ВС щодо необхідності допиту свідка, ухвалами господарського суду Рівненської області суду від 01.10. 2020 та від 22.10. 2020 суд викликав ОСОБА_2 для допиту в судові засідання в якості свідка та зобов`язував відповідача (ТОВ "Мавіотос") забезпечити явку свідка до суду. Вказані вимоги ухвал суду не виконані, причини неявки свідка в судове засідання відповідачем не повідомлені.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що третьою особою не доведено, а колегією суддів не встановлено наявності підстав, сукупність яких надає право суду призначити судову експертизу у справі, тому суд відмовляє у задоволенні клопотання про призначення почеркознавчої експертизи та витребуванні документів необхідних для її проведення.

Колегією суддів розглянуто клопотання відповідача про витребування додаткової інформації (від 16.03.2021) у старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Згідно з частинами 1, 2, 3, 4 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з частинами 1, 6 статті 165 ГПК України у відзиві відповідач викладає заперечення проти позову; до відзиву додаються в тому числі докази, які підтверджують обставини, на яких ґрунтуються заперечення відповідача, якщо такі докази не надані позивачем.

Частиною 3 статті 80 ГПК України врегульовано, що відповідач повинен подати докази разом з поданням відзиву.

Відповідно до частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд враховує, що одним із елементів права на суд (окрім права на доступ) є принцип процесуальної рівноправності сторін, або так званий принцип "рівної зброї" ("equality of arms") згідно з яким кожній стороні має бути надано розумну можливість подати обґрунтування своєї позиції за умов, які б не ставили цю сторону у становище істотно невигідне по відношенню до опонента.

Цей принцип вимагає насамперед рівності сторін спору в їхніх процесуальних можливостях щодо подання доказів і пояснень у судовому провадженні (рішення Європейського суду з прав людини у справах "Dombo Beheer B.V. v. The Netherlands" від 27.10.1993 та "Ankerl v. Switzerland" від 23.10.1996).

Відповідно до правового висновку щодо застосування статей 80, 269 ГПК України, викладеного Верховним Судом у постанові від 18.06.2020 у справі №909/965/16, єдиний винятковий випадок, коли можливим є прийняття судом (у тому числі апеляційної інстанції) доказів з порушенням встановленого процесуальним законом порядку, це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - відповідача).

Отже, приймаючи докази, які не були подані до суду першої інстанції, апеляційний господарський суд повинен мотивувати, в чому полягає винятковість випадку неподання зазначених доказів до суду першої інстанції у встановлений строк, а також зазначити які саме докази неможливо було подати до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від особи, яка їх подає, а тому подаються до суду апеляційної інстанції.

Проте у даному випадку єдина обставина, на яку послався відповідач, це не отримання відповіді на його адвокатський запит від 23.02.2021, а тому на переконання представника відповідача суд апеляційної інстанції повинен винести ухвалу, якою зобов`язати старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області надати відповідні докази та відповіді на його запитання.

При цьому приписи частини 3 статті 269 ГПК України передбачають наявність зовсім інших критеріїв, які є обов`язковою передумовою для вирішення питання про прийняття судом додаткових доказів, а саме "винятковість випадку" та "причини, що об`єктивно не залежать від особи".

Усупереч вказаним вимогам процесуального закону відповідач не мотивував в чому полягає винятковість випадку неподання відповідачем доказів, які мають, на його думку, вирішальний вплив на результат вирішення даного спору, до суду першої інстанції у встановлений строк та не вказав причини неможливості їх подання до суду першої інстанції. З огляду на зазначене колегія суддів відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про витребування додаткової інформації (від 16.03.2021) у старшого слідчого СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області.

Керуючись ст.ст. 34, 99, 233, 234, 269, 270 Господарського процесуального кодексу України, суд-

УХВАЛИВ:

1. В задоволенні клопотання третьої особи про призначення почеркознавчої експертизи та витребування доказів та відповідача про витребування доказів відмовити.

2. Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.