Постанова

від 26.03.2021 по справі 918/36/19

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 березня 2021 року Справа № 918/36/19

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Грязнов В.В. , суддя Мельник О.В.

секретар судового засідання Дика А.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 (суддя Качур А.М.)

за позовом Приватне підприємство "Фірма Укрекопласт"

до відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавіотос"

за участю третьої особи , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору ОСОБА_1

про визнання недійсним рішення зборів

за участю представників сторін:

позивача - Діонісьєв І.М.;

відповідача - Кармазін Ю.А.;

третьої особи - ОСОБА_2 ;

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року позов Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" про визнання недійсним рішення загальних зборів - задоволено.

Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2019 року рішення Господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 23 січня 2020 року рішення Господарського суду Рівненської області від 14 травня 2019 року та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 10 жовтня 2019 року скасовано, справу передано на новий розгляд до Господарського суду Рівненської області.

Направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд вказав, що суди попередніх інстанцій, приймаючи рішення про задоволення даного позову, врахували висновок експерта за результатами проведення почеркознавчої експертизи №1.1-214/17 від 30.10.2017 проведеної в рамках кримінального провадження №12017180010002808, копія якого засвідчена службовою особою органу досудового розслідування, при цьому суди першої та апеляційної інстанції не дослідили дотримання вимог Типової інструкції з діловодства в міністерствах, інших центральних та місцевих органах виконавчої влади, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 17.01.2018 №55, та інших нормативно - правових актів в частині можливості засвідчення слідчим документу, який створено іншою установою. Вказана обставина має значення для правильного вирішення спору, оскільки господарський суд не може встановлювати обставини справи на підставі копії висновку експертизи, проведеної у кримінальному провадженні, засвідченої неуповноваженою особою.

Також, Верховним Судом звернено увагу на те, що не взявши до уваги як недостовірні та недостатні показання свідка ОСОБА_3 , що містяться в письмовій заяві, без його допиту в судовому засіданні, з тих мотивів, що останній є зацікавленою особою у справі і такі показання не спростовують висновки почеркознавчої експертизи, судом першої інстанції, не дотримано вимог статті 104 ГПК України, згідно яких висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 ГПК України. Відтак, суд, у даному випадку, з урахуванням суперечливості обставин, викладених свідком у заяві іншим доказам, повинен був вирішити питання щодо виклику такого свідка для допиту.

Окрім того зазначено, що висновки господарських судів першої та апеляційної інстанції щодо наявності у позивача прав на земельні ділянки, які розміщені на території Великожитинської сільської ради і належать позивачу на праві власності за кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 та порушення цих прав зроблено без посилання на докази, що містяться у матеріалах господарської справи.

Рішенням Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 при новому розгляді справи, позов задоволено. Визнано недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Олексинська, буд. 41, код ЄДРПОУ 39982993) №1/6 від 01.07.2016.

Не погоджуючись з прийнятим судом першої інстанції рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" звернулося до Північно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просить рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Вважає, що висновки суду викладені в оскаржуваному рішенні є таким, що порушують Конституцію України, суперечать рішенню Верховного Суду у цій справі, не відповідають нормам матеріального, процесуального права. Скарга мотивована тим, що позивачем не доведено яким чином рішенням загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" № 1/6 від 01.07.2016 року порушено його права. Для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову. Однак, суд першої інстанції залишив поза увагою твердження відповідача про те, що позивач вийшов зі складу учасників відповідача ще 25.10.2016, окрім того, рішення загальні збори приймали на основі підписаних позивачем Договорів купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" № 1 та № 2, які позивачем не оскаржено.

Також, вважає, що земельні ділянки, які було передано позивачем до статутного капіталу відповідача не є його власністю. З огляду на це, рішення про задоволення позову у цій справі не зможе поновити становища, яке існувало до, начебто, порушення прав позивача.

Окрім того, суд першої інстанції встановив обставини, що мають суттєве значення на підставі недопустимого доказу, а саме єдиним доказом, на підставі якого суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог, є висновок експерта № 1.1-214/17 від 30.10.2017, складений на підставі постанови слідчого в межах кримінального провадження №12017180010002808, тобто складений в порядку іншого судочинства та не входить до переліку обставин, що звільняють сторону від доказування в господарських судах.

Також, суд першої інстанції не взяв до уваги, що позивач був обізнаний із усіма правочинами щодо спірних правовідносин, які виникли 01.07.2016, оскільки ОСОБА_4 05.06.2016 особисто уповноважувала учасника ТОВ "Мавіотос" ОСОБА_1 представляти її інтереси із колосальним обсягом правомочностей.

Згідно із статтею 258 ЦК України позивач мав право на звернення до суду з вказаним позовом протягом одного року в межах строку позовної давності, тобто по 30.10.2018, однак з позовом позивач звернувся 21.01.2019, що відповідно вказує на пропуск ним спеціальної позовної давності.

На думку скаржника, суд першої інстанції безпідставно не взяв до уваги доказ у справі, а саме нотаріально посвідчену заяву свідка - очевидця спірних подій ОСОБА_5 , а також не взяв до уваги поянення представника відповідача про фізичну неможливість свідка з`явитися в судове засідання у зв`язку із тяжкою хворобою.

Окрім того, судом не залучено до розгляду справи третіх осіб, на права та обов`язки яких може вплинути прийняте рішення, а саме не залучено до розгляду справи учасника ТОВ "Мавіотос" ОСОБА_1 , який був присутній на загальних зборах та мав право голосу, а також Рівненський регіональний центр надання адміністративних послуг.

Листом від 30.11.2020 №918/36/19/6448/20, Північно-західний апеляційний господарський суд витребував матеріали справи з Господарського суду Рівненської області.

04.12.2020 на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №918/36/19.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 09.12.2020 у справі №918/36/19 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 - залишено без руху. Зобов`язано скаржника протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме подати докази направлення копії апеляційної скарги (з описом вкладення у лист) позивачу.

24.12.2020 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшла від Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" заява про усунення недоліків з додатками до якої долучено докази направлення копії апеляційної скарги (з описом вкладення у лист) позивачу.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 28.12.2020 у справі №918/36/19 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19; розгляд апеляційної скарги призначено (з врахуванням описки, ухвала суду від 02.02.2021) на "16" лютого 2021 року об 16:00 год.

Також, запропоновано позивачу в строк до 20.01.2021 надіслати до Північно-західного апеляційного господарського суду письмовий відзив на апеляційну скаргу, в порядку передбаченому ст.263 ГПК України та докази надсилання копії відзиву та доданих до нього документів відповідачу.

Матеріалами справи стверджується, що ухвали суду від 28.12.2020 та від 02.02.2021 у справі №918/36/19 були отримані учасниками справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень.

22.01.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від позивача відзив на апеляційну скаргу, в якому з підстав викладених у ньому, просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 без змін.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021 у справі №918/36/19 відкладено розгляд справи на 16.03. 2021 об 15:00 год. Залучено до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1 . Витребувано у Рівненського науково-криміналістичного центру МВС України та Відділу цифрового розвитку, цифрових інформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, внутрішнього аудиту Рівненської районної державної адміністрації додаткові докази.

На виконання вимог суду 01.03.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Рівненського науково-криміналістичного центру МВС України лист про надсилання матеріалів з додатком (вих.№ 19/118/6-2241-2021 від 25.02.2021), до якого долучено належним чином завірену копію висновку експерта від 02.03.2018 за №1.1-56/18, проведеного в рамках кримінального провадження №12017180010002808 від 24.04.2017.

На виконання вимог суду 11.03.2021 на поштову адресу Північно-західного апеляційного господарського суду надійшов від Відділу цифрового розвитку, цифрових інформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, внутрішнього аудиту Рівненської районної державної адміністрації лист (вих.№ 13/01-09/21 від 10.03.2021) до якого долучено реєстраційну справи №№1104998356246, сформовану шляхом друку сканованих документів, що зберігаються в електронній реєстраційній справі щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: №5624681500:05:025:0033, №5624681500:05:025:0034, №5624681500:05:025:0035, №5624681500:05:025:0036, №5624681500:05:025:0037.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 у справі №918/36/19 розгляд апеляційної скарги відкладено на "26" березня 2021 року об 12:00 год., витребувано у порядку ст.81 ГПК України у Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області належним чином засвідчені копії документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження №12017180010002808.

На виконання вимог суду 25.03.2021 Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області подано через канцелярію Північно-західного апеляційного господарського суду копії документів, а саме: завірену копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2017, згідно якого було здійснено у кримінальному провадженні тимчасовий доступ до документів реєстраційної справи ТОВ "Мавіотос" (ЄДРПОУ 39982993) у Рівненському ЦНАП, м. Рівне, майдан Просвіти, 2, та вилучено оригінали документів - протокол № І/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, Статут ТОВ "Мавіотос", затверджений протоколом № 1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, договір № 1 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, договір №2 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016.

В ході апеляційного перегляду справи, учасниками справи подавались заяви, клопотання, які були розглянуті колегією суддів про що винесені відповідні ухвали від 16.02.2021, 16.03.2021, 18.03.2021.

Відповідно до ст.269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Дослідивши матеріали справи та обставини на предмет повноти їх встановлення, надання їм судом першої інстанції належної юридичної оцінки, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, стосовно дотримання судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача та третьої особи , колегія суддів Північно-західного апеляційного господарського суду дійшла наступного висновку.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

01 липня 2016 року були проведені загальні збори ТзОВ "Мавіотос" з наступним порядком денним: 1) Про обрання голови та секретаря зборів; 2) Про погодження договорів купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства; 3) Про затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства; 4) Про збільшення статутного капіталу товариства; 5) Про зміну порядку формування статутного капіталу товариства; 6) Про затвердження розподілу часток статутного капіталу товариства; 7) Про затвердження нової редакції статуту товариства; 8) Про уповноваження директора товариства.

Відповідно до порядку денного загальні збори ухвалили наступні рішення:

- обрано головою зборів ОСОБА_4 , секретарем зборів - ОСОБА_3 ;

- погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 1 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_3 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 61 %;

- погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства № 2 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_1 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 38,9 %;

- у зв`язку із відчуженням своєї частки, ОСОБА_3 було виключено із складу учасників товариства;

- частки учасників було розподілено наступним чином: позивач володіє 99,9 %, а ОСОБА_1 - 0,1% статутного капіталу;

- збільшено розмір статутного капіталу товариства до 100000,00 грн;

- змінено порядок формування статутного капіталу товариства шляхом внесення позивачем до статутного капіталу відповідача земельних ділянок, які розміщені на території Великожитинської сільської ради і належать позивачу на праві власності за наступними кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037; 5624681500:05:025:0033; 5624681500:05:025:0036; 5624681500:05:025:0035; 5624681500:05:025:0034;

- затверджено розподіл часток статутного капіталу товариства наступним чином: позивач - 99,9 % статутного капіталу, що становить 99 900,00 грн, ОСОБА_1 - 0,1 % статутного капіталу, що становить 100,00 грн;

- уповноважено директора товариства ОСОБА_3 подати документи державному реєстратору для внесення змін до установчих документів, реєстрації права власності, з усіма правами, у тому числі з правом підпису всіх необхідних документів, заяв тощо та з правом передоручення.

24 квітня 2017 року за фактом незаконної реєстрації земельних ділянок за ТзОВ "Мавіотос" в ЄРДР було внесено дані щодо порушення кримінального провадження №12017180010002808 за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого частиною 2 статті 364 Кримінального кодексу України, по якому ПП "Фірма Укрекопласт" визнано потерпілим.

Ухвалою слідчого судді Рівненського міського суду № 569/7650/17 від 23.05.2017 надано дозвіл слідчому СВ Рівненського ВП ГУНП в Рівненській області Герасимчуку Т.В. на тимчасовий доступ та вилучення оригіналів документів реєстраційної справи ТОВ "Мавіотос".

21 червня 2017 року на підставі вищезазначеної ухвали слідчого судді старшим слідчим СВ Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області, ст. лейтенантом поліції Герасимчуком Т.В. вилучено з Рівненського регіонального центру надання адміністративних послуг реєстраційну справу ТзОВ "Мавіотос", про що складено протокол тимчасового доступу до речей і документів.

На підставі постанови слідчого від 12.09.2017 в рамках кримінального провадження №12017180010002808 було призначено судову почеркознавчу експертизу, проведення якої доручено судовому експерту сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ МВС України.

Відповідно до висновку експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017 встановлено, що:

1. Підписи від імені директора ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_6 в графі "Покупець" та "Директор" в Договорі № 1 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою;

2. Підписи від імені директора ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_4 в графі "Покупець" та "Директор" в Договорі № 2 купівлі- продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою;

3. Підпис від імені ОСОБА_4 в графі "Голова зборів" протоколу №1/6 загальних зборів учасників ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою;

4. Підпис від імені ОСОБА_4 в графі "Учасник" статуту ТзОВ "Мавіотос" № 1/6 від 01.07.2016 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою.

06 квітня 2018 року за клопотанням адвоката потерпілого (позивача) від 03.04.2018 супровідним листом №6265/200/6-2018 старшим слідчим СВ Рівненського ВП ГУ Національної поліції в Рівненській області було направлено належним чином завірені копії наступних документів: ухвала Рівненського міського суду від 23.05.2017 у справі №569/7650/17; протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2017; договір №1 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016; договір №2 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016; протокол №1/6 загальних зборів учасників ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016; статут ТзОВ "Мавіотос", затверджений протоколом №1/6 загальних зборів учасників ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016; супровідний лист за вих. №19/118-7924 від 30.10.2017 до висновку експерта від 30.10.2017 №1.1-214/17 за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12017180010002808; висновок експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017.

В матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_3 від 05 квітня 2019 року в якій свідок зазначив, що на загальні збори учасників ТОВ "Мавітос", які відбулись 01 червня 2016 року було запрошено ОСОБА_4 . За результатами голосування було прийняте рішення, що оформлене протоколом №1/6 від 01 липня 2016 року. Даний протокол був підписаний як свідком так і ОСОБА_4 .

Також в матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_4 від 10 червня 2020 року, в якій свідок зазначила, що будь-яких повідомлень для участі у загальних зборах учасників ТОВ "Мавіотос" з датою проведення 01 липня 2016 року ПП "Фірма Укрекопласт" не отримувала. Також свідок повідомила, що на вказаних загальних зборах учасників директор ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_4 присутня не була, головою зборів не обиралась, участі у зборах не приймала, протокол №1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01 липня 2016 року не підписувала.

З метою захисту своїх прав Приватне підприємство "Фірма Укрекопласт" звернулося до суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" про визнання недійсним рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" (33009, Рівненська обл., м. Рівне, вул. Олексинська, буд. 41, код ЄДРПОУ 39982993), оформленого протоколом №1/6 від 01.07.2016.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів апеляційної скарги та заперечень викладених у відзиві та письмових поясненнях, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За приписами ст.16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною 2 статті 16 ЦК України.

Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту суб`єктивного права, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення.

Таким чином, у розумінні закону, суб`єктивне право на захист - це юридично закріплена можливість особи використати заходи правоохоронного характеру для поновлення порушеного права і припинення дій, які порушують це право.

Відповідно до ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Кожен має право будь-якими не забороненими законом засобами захищати свої права і свободи від порушень і протиправних посягань.

Згідно ч. 1 ст. 83 ЦК України юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом.

Згідно із статтею 50 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин), товариством з обмеженою відповідальністю визнається товариство, що має статутний капітал, розділений на частки, розмір яких визначається установчими документами.

Відповідно до статті 58 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) вищим органом товариства з обмеженою відповідальністю є загальні збори учасників. Вони складаються з учасників товариства або призначених ними представників.

Представники учасників можуть бути постійними або призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свого представника у загальних зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.

Учасник товариства з обмеженою відповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учаснику або представникові іншого учасника товариства.

Учасники мають кількість голосів, пропорційну розміру їх часток у статутному капіталі.

Згідно з статтею 60 Закону України "Про господарські товариства" (в редакції, чинній станом на момент виникнення спірних правовідносин) загальні збори учасників вважаються повноважними, якщо на них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупності більш як 50 відсотками голосів. Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількості голосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретарем зборів.

Відповідно до ч. 5 ст. 98 ЦК України рішення загальних зборів може бути оскаржене учасником товариства до суду.

Підставами для визнання недійсними рішень загальних зборів акціонерів (учасників) господарського товариства можуть бути: порушення вимог закону та/або установчих документів під час скликання та проведення загальних зборів товариства; позбавлення акціонера (учасника) товариства можливості взяти участь у загальних зборах; порушення прав чи законних інтересів акціонера (учасника) товариства рішенням загальних зборів.

Суд враховує, що безумовною підставою для визнання недійсними рішень загальних зборів у зв`язку з прямою вказівкою закону є: прийняття загальними зборами рішення за відсутності кворуму для проведення загальних зборів чи прийняття рішення (статті 41, 42, 59, 60 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішень з питань, не включених до порядку денного загальних зборів товариства (частина четверта статті 43 Закону України "Про господарські товариства"); прийняття загальними зборами рішення про зміну статутного капіталу товариства, якщо не дотримано процедури надання акціонерам (учасникам) відповідної інформації (статті 40, 45 Закону України "Про господарські товариства").

Крім того, для визнання недійсним рішення загальних зборів товариства необхідно встановити факт порушення цим рішенням прав та законних інтересів учасника (акціонера) товариства. Якщо за результатами розгляду справи факт такого порушення не встановлено, господарський суд не має підстав для задоволення позову.

Суд зауважує, що протокол загальних зборів - це передбачений законодавством документ, який фіксує факт прийняття рішення загальними зборами вищим органом товариства, ведення якого в обов`язковому порядку покладено на голову зборів відповідно до частини 5 статті 60 Закону України "Про господарські товариства". Протокол зборів є єдиним документом, з якого можна встановити порядок проведення зборів та результати таких зборів.

Як свідчать матеріали справи, 01 липня 2016 року були проведені загальні збори ТзОВ "Мавіотос" на які, зокрема, було запрошено директора Приватного підприємства "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_4 , за результатами проведення яких були прийняті рішення про обрання ОСОБА_4 головою загальних зборів, а ОСОБА_3 - секретарем; а також погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства №1 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_3 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 61% та погоджено договір купівлі-продажу частини частки статутного капіталу товариства №2 від 01.07.2016, який укладено між позивачем та ОСОБА_1 з продажу останнім своєї частки статутного капіталу товариства у розмірі 38,9 %. Крім того, по п`ятому питанню порядку денного загальні збори вирішили змінити порядок формування статутного капіталу товариства шляхом внесення позивачем до статутного капіталу відповідача земельних ділянок, які розміщені на території Великожитинської сільської ради і належать позивачу на праві власності за кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037; 5624681500:05:025:0033; 5624681500:05:025:0036; 5624681500:05:025:0035; 5624681500:05:025:0034.

Прийняті загальними зборами рішення були оформлені протоколом №1/6 від 01.07.2016.

Як вбачається з матеріалів справи, предметом даного позову є вимога позивача про визнання недійним рішення загальних зборів учасників ТзОВ "Мавіотос", яке оформлене протоколом №1/6 від 01.07.2016.

Підставами для визнання недійсним оспорюваного рішення зборів позивач зазначає те, що участь у загальних зборах учасників відповідача він не приймав, спірного рішення не підписував, тобто рішення прийняте без волевиявлення позивача, підпис на протоколі не відповідає внутрішній волі підписанта, що порушує права та охоронювані законом інтереси позивача.

Як встановлено судом, зокрема як відображено у протоколі №1/6 від 01 липня 2016 року головою зборів була директор ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_4 .

Водночас в матеріалах справи наявна заява свідка ОСОБА_4 , в якій вона заперечує свою присутність на загальних зборах та заперечує проти вчинення підпису на протоколі №1/6 від 01.07.2016, яким зафіксоване волевиявлення позивача на відчуження його майна на користь відповідача.

На виконання вказівки Верховного Суду, суд першої інстанції витребував у Рівненського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру МВС України (33003, м. Рівне, вул. Гагаріна 39) завірену копію другого екземпляра висновку експерта від 30 жовтня 2017 року №1.1-214/17 за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12017180010002808 (т. 2 а.с.235-245).

Так, згідно висновку почеркознавчої експертизи експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ МВС України № 1.1-214/17 від 30 жовтня 2017 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12017180010002808 встановлено, що підпис від імені ОСОБА_4 в графі "голова зборів" протоколу №1/6 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" від 01 липня 2016 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підпис від імені ОСОБА_4 в графі "учасник" статуту Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" №1/6 від 01 липня 2016 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою. Підписи від імені директора ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_6 в графі "Покупець" та "Директор" в Договорі № 1 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою; Підписи від імені директора ПП "Фірма Укрекопласт" ОСОБА_4 в графі "Покупець" та "Директор" в Договорі № 2 купівлі- продажу частки статутного капіталу ТзОВ "Мавіотос" від 01.07.2016 року виконані не ОСОБА_4 , а іншою особою;

Колегією суддів апеляційної інстанції приймається до уваги, що при вирішенні господарських спорів може бути досліджений висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи, в тому числі цивільної, кримінальної, адміністративної. Висновок судової експертизи, яку було проведено в межах провадження з іншої справи оцінюється господарським судом у вирішенні господарського спору на загальних підставах як доказ зі справи, за умови, що цей висновок містить відповіді на питання, які виникають у такому спорі, і поданий до господарського суду в належним чином засвідченій копії. Дана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.11.2019 у справі № 918/204/18.

Відповідно до статті 104 Господарського процесуального кодексу України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу, та безпосередньо на підставі наявних у справі доказів.

Так, направляючи справу на новий розгляд Верховний Суд зазначив, що судом першої інстанцій не взявши до уваги як недостовірні та недостатні показання свідка ОСОБА_3 , що містяться в письмовій заяві, без його допиту в судовому засіданні, не дотримано вимог статті 104 ГПК України.

Відповідно до положень статті 89 ГПК України свідок викликається судом для допиту за ініціативою суду або за клопотанням учасника справи у разі, якщо обставини, викладені свідком у заяві, суперечать іншим доказам або викликають у суду сумнів щодо їх змісту, достовірності чи повноти.

Як свідчать матеріали справи, виконуючи вказівки ВС викладені у постанові по даній справі, місцевий суд, відповідно до вимог ст.ст. 89, 104 ГПК України, ухвалами Господарського суду Рівненської області від 01 жовтня 2020 року та від 22 жовтня 2020 року викликав в судові засідання для допиту в якості свідка ОСОБА_3 та зобов`язував відповідача (ТОВ "Мавіотос") забезпечити явку свідка до суду. Вказані вимоги ухвал суду не виконані, свідок в засідання не з`явився, явку свідка в судові засідання відповідач не забезпечив.

Відповідно до положень статті 89 ГПК України суд має право зобов`язати учасника справи, який подав заяву свідка, забезпечити явку свідка до суду або його участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції. Якщо свідок без поважних причин не з`явився в судове засідання або не взяв участі в судовому засіданні в режимі відеоконференції, суд не бере до уваги його показання.

З огляду на зазначене, оскільки відповідач не надав суду доказів, що підтверджують поважність причин нез`явлення в судові засідання свідка ОСОБА_3 , суд першої інстанції правомірно не взяв до уваги його показання.

Щодо поданого третьою особою в суді апеляційної інстанції копії консультаційного висновку спеціаліста Комунального підприємства "Рівненський обласний центр психічного здоров`я населення" 4254 від 16.03.2021 про огляд ОСОБА_3 , останній не прийнятий судом апеляційної інстанції до уваги, оскільки огляд ОСОБА_3 здійснено лікарем лише 16.03.2021, відтак не може бути підставою для обґрунтування невиконання вимог суду щодо виклику його судом першої інстанції для дачі показань у відповідності до вимог ст.66 ГПК України в період з 01.10.2020 по 22.10.2020 (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021).

За наведених фактичних обставин, які підтверджені належними та допустимими доказами, колегія суддів апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції підставно та обґрунтовано визнав недійсним оскаржуване рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" від 01 липня 2016 року, оформлене протоколом №1/6, встановивши при цьому, що підпис директора позивача, як голови зборів, на протоколі №1/6 від 01 липня 2016 року виконаний не ОСОБА_4 , а іншою особою, відтак спірним рішенням, яке було прийнято без участі позивача, порушено його права.

З огляду на встановлене, вірним є висновок суду першої інстанції, що наявний в матеріалах справи протокол №1/6 від 01 липня 2016 року не відповідає критеріям достовірності, оскільки, враховуючи висновок почеркознавчої експертизи експерта сектору технічних досліджень документів та почерку відділу криміналістичних видів досліджень Рівненського НДЕКЦ МВС України № 1.1-214/17 від 30 жовтня 2017 року, проведеного в рамках кримінального провадження №12017180010002808, спірне рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" від 01 липня 2016 року, оформлене протоколом №1/6, виготовлене з використанням підробленого підпису позивача. Тому колегія суддів вважає, що рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" щодо позивача не відповідає волевиявленню позивача на участь в товаристві зі всіма наслідками, що відображенні у протоколі.

Направляючи на новий розгляд справу, суд касаційної інстанції зазначив, що при новому розгляді справи судам необхідно перевірити наявність в позивача прав на земельні ділянки, які розміщені на території Великожитинської сільської ради і належать позивачу на праві власності за кадастровими номерами: 5624681500:05:025:0037, 5624681500:05:025:0033, 5624681500:05:025:0036, 5624681500:05:025:0035, 5624681500:05:025:0034 та їх порушення.

Враховуючи вказівки Верховного Суду щодо встановлення наявності у позивача прав на земельні ділянки на час прийняття рішення загальними зборами ТзОВ "Мавіотос", відображених у протоколі №1/6 від 01.07.2016 про передачу цих земельних ділянок до статутного капіталу відповідача, колегія суддів апеляційної інстанції витребувала дану інформацію у відповідного суб`єкта, що забезпечує зберігання реєстраційних справ ( ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 16.02.2021).

На виконання вимог апеляційного суду Відділ цифрового розвитку, цифрових інформацій і цифровізації та організації діяльності центрів надання адміністративних послуг, внутрішнього аудиту Рівненської районної державної адміністрації надіслав реєстраційні справи №№1104998356246, сформовані шляхом друку сканованих документів, що зберігаються в електронній реєстраційній справі щодо державної реєстрації права власності на земельні ділянки за кадастровими номерами: №5624681500:05:025:0033, №5624681500:05:025:0034, №5624681500:05:025:0035, №5624681500:05:025:0036, №5624681500:05:025:0037, з яких вбачається наявність у позивача прав на земельні ділянки на момент прийняття оскаржуваного рішення, які розміщені на території Великожитинської сільської ради, а саме дані земельні ділянки належали позивачу на праві власності на підставі державних актів на право власності на земельні ділянки (т.4 а.с. 1-99).

Під час апеляційного перегляду рішення суду відповідач та третя особа неодноразово звертали увагу суду на неналежність та недопустимість доказів якими позивач обгрунтовує позовні вимоги. Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідно до ч.ч.1, 2, 4 ст.91 ГПК України письмовими доказами є документи (крім електронних документів), які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим кодексом. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Порядок засвідчення копій документів визначений Національним стандартом України "Державна уніфікована система документації. Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003" ( надалі Порядок), затвердженим наказом Держспоживстандарту України від 7 квітня 2003 року №55, Правилами організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18 червня 2015 року №1000/5 (надалі Правила).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 витребувано у порядку ст.81 ГПК України у Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області належним чином засвідчені копії документів, які містяться в матеріалах кримінального провадження №12017180010002808, а саме:

- Ухвалу слідчого судді від 23.05.2017 у справі 569/7650/17;

- Протокол тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2017;

- Протокол №1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016; - Статут ТОВ "Мавіотос", затверджений протоколом № 1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016;

- Супровідний лист за вих. №19/118-7924 від 30.10.2017 про направлення висновку експерта від 30.10.2017 № 1.1-214/17 за результатами судової почеркознавчої експертизи, проведеної у кримінальному провадженні №12017180010002808;

- Висновок експерта № № 1.1-214/17 від 30.10.2017;

- Договір № 1 купівлі- продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016;

- Договір № 2 купівлі- продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016.

На виконання вимог суду 25.03.2021 Рівненським РУП ГУНП в Рівненській області подано через канцелярію Північно-західного апеляційного господарського суду супровідний лист за № 6207/200/6-21 від 25.03.2021 та копії документів, а саме: завірену копію протоколу тимчасового доступу до речей і документів від 21.06.2017, згідно якого було здійснено у кримінальному провадженні тимчасовий доступ до документів реєстраційної справи ТОВ "Мавіотос" (ЄДРПОУ 39982993) у Рівненському ЦНАП, м. Рівне, майдан Просвіти, 2, та вилучено оригінали документів - протокол № І/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, Статут ТОВ "Мавіотос", затверджений протоколом № 1/6 загальних зборів учасників ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, договір № 1 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016, договір №2 купівлі-продажу частки статутного капіталу ТОВ "Мавіотос" від 01.07.2016. В супровідному листі йдеться про те, що оригінали вказаних документів знаходяться в матеріалах кримінального провадження №12017180010002808 від 24.04.2017.

Відповідно до ч.6 ст. 91 ГПК України якщо оригінал письмового доказу не поданий, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.

Колегією суддів було розглянуто клопотання відповідача про зобов`язання надати оригінали документів (вх. №2287/21 від 18.03.2021), а саме зобов`язати позивача або старшого слідчого СВ Рівненського РУП ГУ НП в Рівненській області капітана поліції Герасимчука Т.В. надати для огляду суду оригінал протоколу 1/6 учасників загальних зборів від 01.07.2016, а також клопотання третьої особи про витребування оригіналів документів (вх. №2262/21 від 18.03.2021), які містяться в матеріалах кримінального провадження №120171800100028008.

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 в задоволенні даних клопотань було відмовлено, при цьому суд виходив з того, що законодавцем як одну із засад (принципів) господарського судочинства визначено змагальність сторін (п.4 ч.3 ст.2 ГПК України). Принцип змагальності полягає у тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження чи заперечення свої вимог. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу сама концепція змагальності втрачає сенс.

Так, колегією суддів враховано, що в клопотанні про надання для огляду оригіналу протоколу 1/6 від 01.07.2016 відповідач стверджує, що він не довіряє тим копіям, які були завірені слідчим та які долучені до матеріалів цієї справи і на яких грунтується доказова база позивача; у клопотанні третьої особи йдеться, що докази є недопустимими, оскільки засвідчені не уповноваженою особою. При цьому ні відповідач, ні третя особа не вказують на те в чому полягає сумнів у невідповідності копії протоколу який міститься в матеріалах справи його оригіналу, який міститься в матеріалах кримінального прровадження і як це впливає на встановлення обставин даної справи.

В свою чергу, згідно ст.43 ЗУ "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" саме на товариство покладений обов`язок зберігати, зокрема, протоколи загальних зборів учасників. Дані документи підлягають зберіганню протягом усього строку діяльності товариства.

До набрання чинності даним Законом, аналогічні вимоги містилися в Переліку типових документів, що створюються під час діяльності державних органів та органів місцевого самоврядування, інших установ, підприємств та організацій, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженому наказом Міністерства юстиції України 12.04.2012 № 578/5.

Згідно пункту 12 розділу 1 Переліку строк зберігання документів, а саме: протоколи..... - є постійним, до ліквідації організацій. Тобто надання оригіналу даного документу має забезпечити саме відповідач, а не позивач. Таким чином колегія суддів критично відноситься до сумнівів учасників справи щодо відповідності копії протоколу його оригіналу, який знаходиться в матеріалах кримінального провадження №12017180010002808. Про начвність оригіналу в матеріалах кримінального провадження свідчить офіційний лист Рівненського РУП ГУНП в Рівненській області за підписом начальника СВ за № 6207/200/6-21 від 25.03.2021.

Враховуючи те, що господарський процесуальний закон відносить до письмових доказів і належним чином засвідчені копії документів, а оригінал протоколу 1/6 учасників загальних зборів від 01.07.2016 в силу ст. 98 КПК України є речовим доказом у кримінальному провадженні для якого ст. 100 КПК України визначений порядок зберігання, в свою чергу опис оригіналу протоколу міститься у висновку експерта №1.1-214/17 від 30.10.2017, суд не вбачав підстав для витребування оригіналу протоколу в органів досудового розслідування (ухвала Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.03.2021).

Колегія суддів вважає що зібрані у справі докази відповідають вимогам, які ставляться процесуальним законом до доказів ст.с.т 76-79 ГПК УКраїни.

Крім того, колегія суддів вважає за необхідне врахувати практику застосування Європейським судом з прав людини (далі ЄСПЛ) статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, ратифікованої Законом України від 17 липня 1997 №475/97-ВР (далі Конвенція).

Так, відповідно до статті 6 Конвенції кожній фізичній або юридичній особі гарантовано право на розгляд судом протягом розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також, справи про адміністративне правопорушення, у якій вона є стороною.

У такий спосіб здійснюється "право на суд", яке відповідно до практики Європейського суду з прав людини (далі ЄСПЛ) включає не тільки право ініціювати провадження, але й право отримати "вирішення" спору судом (рішення у справі "Кутіч проти Хорватії", заява №48778/99).

Україна як учасниця Конвенції повинна створювати умови для забезпечення доступності правосуддя як загальновизнаного міжнародного стандарту справедливого судочинства.

Рішеннями ЄСПЛ визначено, що право на доступ до суду має "застосовуватися на практиці і бути ефективним" (рішення у справі Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року). Для того, щоб право на доступ було ефективним, особа "повинна мати реальну можливість оскаржити дію, що порушує його права" (рішення у справах Белле проти Франції від 04 грудня 1995 року та Нун`єш Діаш проти Португалії від 10 квітня 2003 року).

Суворе трактування національним законодавством процесуального правила (надмірний формалізм) можуть позбавити заявників права звертатись до суду (рішення ЄСПЛ у справі Перес де Рада Каванил`ес проти Іспанії від 28 жовтня 1998 року).

Отже, вимагати засвідчення наданих суду копій у суворому дотриманні положень Національного стандарту України Державної уніфікованої системи документації, може бути підставою для визнання такої вимоги надмірним формалізмом , що перешкоджає особі доступ до правосуддя.

Як свідчать матеріали справи, 29 вересня 2020 року відповідач подав заяву про застосування строків позовної давності. Відповідно до змісту заяви відповідач просить суд відмовити в задоволенні позову застосувавши наслідки пропуску позивачем спеціальної позовної давності.

Відповідно до статті 256, частини 3 статті 267 Цивільного кодексу України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.

Відповідно до статті 257 Цивільного кодексу України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Згідно з правилами частини 1 та пункту 8 частини 2 статті 258 ЦК України, для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю.

Відповідно до положень статті 260 ЦК України, позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу.

Статтею 261 ЦК України унормовано, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина 4 статті 267 ЦК України).

Як свідчать матеріали справи, спірне рішення загальних зборів Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" було прийняте 01 липня 2016 року.

У апеляційній скарзі, апелянт посилається на те, що до позовних вимог у даній справі про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства підлягає застосуванню спеціальний скорочений строк позовної давності в один рік, встановлений пунктом 8 частини 2 статті 258 ЦК України, а суд першої інстанції помилково застосував до спірних правовідносин загальний трирічний строк позовної давності.

Однак, дані твердження відповідача є помилковими, оскільки частина 2 статті 258 ЦК України була доповнена пунктом 8 згідно із Законом України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю", який набрав чинності 17 червня 2018, тобто після прийняття спірного рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос".

Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Конституційний Суд України у своїх рішеннях висловлював юридичну позицію щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом (рішення від 13 травня 1997 року № 1-зп, від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, від 5 квітня 2001 року № 3-рп/2001, від 13 березня 2012 року № 5-рп/2012, від 13 березня 2012 року № 6-рп/2012).

Як указано в Рішенні Конституційного Суду України від 26 січня 2011 року № 1-рп/2011, положення частини першої статті 58 Основного Закону України передбачають загальновизнані принципи дії в часі законів та інших нормативно-правових актів, а саме: принцип їх безпосередньої дії, тобто поширення тільки на ті відносини, які виникли після набуття чинності законами чи іншими нормативно-правовими актами, та принцип зворотної дії в часі, якщо вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи (абзац другий пункту 5 мотивувальної частини).

Конституційний Суд України вважає, що за змістом частини першої статті 58 Основного Закону України новий акт законодавства застосовується до тих правовідносин, які виникли після набрання ним чинності. Якщо правовідносини тривалі і виникли до ухвалення акта законодавства та продовжують існувати після його ухвалення, то нове нормативне регулювання застосовується з дня набрання ним чинності або з дня, встановленого цим нормативно-правовим актом, але не раніше дня його офіційного опублікування (Рішення Конституційного Суду України від 12 липня 2019 року №5-р(І)/2019).

З огляду на зазначене, вірним є висновок суду першої інстанції, що оскільки норми, закріпленої в пункті 8 частини 2 статті 258 ЦК України ("позовна давність в один рік застосовується до вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства"), на момент прийняття спірного рішення загальних зборів не існувало, з огляду на що зазначена норма не може бути застосована до спірних правовідносин, які виникли в часі раніше.

Аналогічного висновку дотримується Верховний Суд у своїй постанові від 10 жовтня 2019 року у справі № 916/1807/17.

Натомість, на час прийняття спірного рішення, позовна давність для вимог про визнання недійсним рішення загальних зборів товариства була визначена законодавством тривалістю у три роки.

З огляду на зазначене, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивач звернувся до суду з даним позовом у січні 2019 року, відтак позовні вимоги про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос", що оформлене протоколом №1/6 від 01 липня 2016 року заявлені з дотриманням строку позовної давності.

Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника під час апеляційного провадження та їх відображення у судових рішеннях апеляційної інстанції у даній справі, колегія суддів апеляційної інстанції дійшла висновку, що скаржникові було надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах, а доводи, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують обґрунтованих та правомірних висновків суду першої інстанцій, питання вичерпності висновків суду апеляційної інстанції ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" (рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року).

У відповідності з п. 3 ч. 2 ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

За таких обставин, колегія суддів вважає посилання скаржника, викладені в апеляційній скарзі, безпідставними та документально необґрунтованими. Суд першої інстанції повно з`ясував обставини справи і дав їм правильну юридичну оцінку. Порушень чи неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права при розгляді скарги судом першої інстанції, судовою колегією не встановлено, тому мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування прийнятого у справі судового рішення, а наведені в ній доводи не спростовують висновків суду.

На підставі ст.129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 129, 269, 270, 273, 275, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Мавіотос" на рішення Господарського суду Рівненської області від 03.11.2020 у справі №918/36/19 залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строки визначені ст. ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу повернути до Господарського суду Рівненської області.

Повний текст постанови складений "30" березня 2020 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Грязнов В.В.

Суддя Мельник О.В.