Вирок

від 27.03.2009 по справі 1-204/09

ГОЛОСІЇВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

№ 1-204/09

ВИРОК

Іменем України

27 березня 2009 p. Голосіївський районний суд м. Києва

в складі: головуючого судді Бойка О.В. при секретарі Огірку Т.Ю. з участю прокурора Фрич А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця Черкаської обл., Уманського р-ну, с. Бабанка, українця, громадянина України, не одруженого, із середньою освітою, офіційно не працюючого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 27.11.2008 року, приблизно о 14.00 годині, перебуваючи в торгівельному павільйоні мобільного зв'язку АДРЕСА_2, шляхом вільного доступу, таємно викрав кошти, в сумі 8000 грн., що належали потерпілій ОСОБА_2

З викраденим зник, розпорядившись коштами на власний розсуд.

Допитаний в судовому засіданні підсудний ОСОБА_1, свою вину у вчиненні інкримінованого йому злочину визнав повністю та пояснив, що за угодою працював у ОСОБА_2 продавцем аксесуарів мобільних телефонів. 27.11.2008 року, приблизно о 14.00 годин, знаходячись на робочому місці дізнався, що в сумці у ОСОБА_2 є значна сума грошей, які вона мала намір сплатити в рахунок погашення кредиту. Скориставшись її відсутністю у павільйоні відкрив її сумочку, звідки забрав 8000 гривень, які відніс додому, а потім витратив, як аванс за проживання в квартирі та на одяг. У скоєному висловив щире каяття та просив суворо не карати.

За згодою учасників судового розгляду, відповідно до ч. 3 ст. 299 КК України, судом було визнано недоцільним дослідження таких доказів по справі, як покази свідків та інших доказів, що були зібрані в ході досудового слідства, стосовно фактичних обставин справи, які правильно розуміють підсудний та інші учасники процесу і які ніким не оспорювались.

Тому, суд обмежився дослідженням таких матеріалів кримінальної справи, що характеризують особу підсудного і прийшов до висновку, що ОСОБА_1 вчинив таємне викрадення чужого майна (крадіжку), тобто злочин, передбачений ч. 1 ст. 185 КК України.

При призначенні підсудному міри покарання, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу винного, який раніше злочинів не вчиняв. Суд також враховує, що підсудний ОСОБА_1 позитивно характеризується за місцем проживання.

Відповідно до ст. 66 КК України обставиною, що пом'якшує покарання підсудному ОСОБА_1, є щире каяття у вчиненому. Відповідно до ст. 67 КК України обставин, що обтяжують покарання підсудному ОСОБА_1, судом не встановлено.

На підставі викладеного, суд вважає, що перевиховання та виправлення підсудного можливе без ізоляції від суспільства, а тому йому необхідно призначити покарання в межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України у виді обмеження волі та застосувати статтю 75, 76 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням і поклавши певні обов"язки.

Долю речових доказів вирішити відповідно до ст. 81 КК України.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, суд, -

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді 1 (одного) року обмеження волі.

На підставі ст. 75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_1 від відбування покарання, з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки.

На підставі ст. 76 КК України зобов'язати засудженого ОСОБА_1, повідомляти органи кримінально-виконавчої служби про зміну місця проживання, а також періодично з'являтись для реєстрації.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_1, до вступу вироку в законну силу, залишити без змін - підписку про невиїзд.

Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва протягом 15 діб з моменту проголошення.