Вирок

від 27.02.2009 по справі 1-204/09

ШЕВЧЕНКІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

справа № 1-204/09

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 лютого 2009 року Шевченківський районний суд м. Києва

в складі: головуючого- судді Павленко О.П.

при секретарі: Антонюк М.С.

з участю прокурора: Коваль А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу по обвинуваченню

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженки с. Паришків Баришівського району Київської області, українки, громадянки України, з середньою освітою, розлученої, офіційно непрацюючої, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1, раніше не судимої

в скоєні злочину, передбаченого ст. 120 ч.3 КК України

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1, проживаючи вдвох зі своєю дочкою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_5, за адресою: АДРЕСА_1, довела останню до спроби самогубства при наступних обставинах.

Приблизно з 2005 року ОСОБА_1 стала зловживати спиртними напоями та вести аморальний спосіб життя, внаслідок чого перестала виконувати обов'язки по догляду за дитиною. Крім того, ОСОБА_1 розпивала спиртні напої за місцем мешкання внаслідок чого у неповнолітньої ОСОБА_2 не було нормальних умов для навчання. З деякими зі сторонніх чоловіків ОСОБА_1 періодично ночувала в одному ліжку з ОСОБА_2 внаслідок чого остання могла спостерігати за її інтимними стосунками. Також ОСОБА_1 неодноразово учиняла п'яні дебоші, била ОСОБА_2 та кидала у неї різні предмети, ображала її.

Внаслідок такого способу життя ОСОБА_1 квартира постійно знаходилася в антисанітарному стані та не було нормального харчування, а також пристойного одягу і особистих речей ОСОБА_1

Як наслідок у неповнолітньої ОСОБА_2 погіршилися показники у навчанні, склалися напружені відносини з однокласниками.

На профілактичні заходи з боку адміністрації Київської спеціалізованої школи № 97, служби у справах дітей державної адміністрації та ВКМСД Шевченківського РУ ГУМВС України в м. Києві ОСОБА_1 не реагувала.

Все це негативно вплинуло на здоров'я неповнолітньої ОСОБА_2 та її психічний стан та привело до того, що вона, не в змозі далі витримувати такі умови проживання та відношення з боку матері, 08 липня 2008 року, приблизно о 19 годині 30 хвилин, намагалася покінчити життя самогубством. При цьому вона вжила різних ліків, які знаходилися у приміщенні квартири, знепритомніла, після чого їй була викликана швидка медична допомога, лікарями якою були вжиті необхідні заходи для врятування життя неповнолітньої ОСОБА_2

У судовому засіданні підсудна ОСОБА_1 винною себе визнала повністю та пояснила, що починаючи з 2005 року вона почала вживати спиртні напої, працювала періодично, часто додому приводила знайомих чоловіків, які інколи залишалися в її квартирі на ніч. ОСОБА_2 просила її не пити та нікого не приводити додому, але вона її не слухала. Були випадки коли вона виганяла доньку з кімнати, чи остання уходила сама. З різних побутових причин у неї з ОСОБА_2 виникали сварки, під час яких вона могла і вдарити доньку. Завжди ці сварки виникали тоді, коли вона була в нетверезому стані. її неодноразово викликали до школи, так як ОСОБА_2 стала погано вчитись, пропускала заняття в школі. Також до них додому постійно приходили зі служби по справам дітей, складались

акти про їх умови проживання. Вона дійсно погано відносилась до своєї дочки, не виховуючи належним чином, не забезпечуючи необхідними речами та одягом, погано годувала, так як працювала не постійно та більшу частину грошей витрачала на алкогольні напої. Були випадки коли сусіди викликали працівників міліції.

08 липня 2008 року, приблизно о 17 годині 30 хвилин, вона знаходилась біля будинку, де проживає, за адресою: АДРЕСА_2, коли до неї прибігла подруга ОСОБА_2 на ім'я ОСОБА_3, та повідомила, що ОСОБА_2 написала смс-повідомлення, що випила велику кількість медичних таблеток, попросила її прийти додому. Вона ( підсудна) швидко забігла до кімнати, дочка лежала у кімнаті на ліжку та втрачала свідомість. Біля ОСОБА_2 на підлозі стояла тарілка з різними таблетками. Вона вибігла на вулицю та в когось попросила викликати швидку. Після цього, майже одразу приїхала швидка та надала доньці медичну допомогу, промила останній шлунок та вона прийшла до свідомості.

Також підсудна пояснила, що вона розуміє що саме із-за її поведінки ОСОБА_2 хотіла покінчити з життям самогубством. Після тієї події вона намагалась виправитись, спочатку ще деякий час періодично вживала алкогольні напої, знаходилась на лікуванні від алкоголізму. Протягом останнього часу вона вже не вживає спиртне, не офіційно, але працює, в кімнаті зробила ремонт, намагається забезпечити доньці нормальне харчування, придбаває одяг. її чоловік - батько ОСОБА_2 в даний час проживає окремо та не приймає участі у вихованні ОСОБА_2.

Підсудна щиро покаялась у вчиненому злочині, засудила свої дії та просить її суворо не карати, дати можливість виправитись самостійно та залишитись з донькою.

Потерпіла ОСОБА_2 в судовому засіданні пояснила, що вона проживає з матір'ю ОСОБА_1 в одній кімнаті в квартирі блочного типу по АДРЕСА_2. її батько проживає від них окремо, будь-якої допомоги їй не надає. З початку 2005 року її мама стала часто вживати спиртні напої, в їх квартирі збирались друзі матері, інколи на ніч залишались чоловіки. Коли мати бувала в стані алкогольного сп'яніння, то постійно ображала її, принижувала, були випадки коли вона її била. Із-за того, що мама постійно пила, не вистачало грошей на їжу, одяг та інше. Вона ( потерпіла) не могла нормально навчатися в школі, так як їй не було де робити домашні шкільні завдання. Коли до мами приходили друзі та пили в кімнаті, вона вимушена була йти на вулицю. У неї ( потерпілої) погіршились стосунки з однокласниками, так як її одяг мав запах цигарок. Неодноразово були випадки коли мати цілу ніч пила зі своїми друзями, тому вранці вона ( потерпіла) не могла піти до школи. Коли вона просила маму покинути пити, остання починала сваритися з нею та сусіди неодноразово викликати працівників міліції. Така обстановка дома призвела до того, що вона 08 липня 2008 року вирішила покінчити життя самогубством. Всю ніч з 07 на 08 липня 2008 року мати, будучи п'яною, ображала її, виганяла з дому, а вранці кудись пішла, повернулась до кімнати близько 12 години в стані алкогольного сп'яніння та привела з собою якогось чоловіка. Цей чоловік пішов з їх кімнати приблизно о 14 годині 40 хвилин, а вона (потерпіла) почала збиратись йти на вулицю. ОСОБА_1 знову вчинила з нею сварку, але вона ( потерпіла) пішла гуляти на вулицю зі своїми подругами. Через деякий час вона повернулась додому, зібрала таблетки, які були дома та вжила їх. Перед тим, як вона вжила таблетки, написала подружці ОСОБА_2 смс-повідомлення про те, що збирається покінчити життя самогубством та, те що вип'є багато таблеток. Що було потім вона не пам'ятає, прийшла в себе, коли в кімнаті були лікарі, які надали їй допомогу.

Після цього випадку мати змінилася по відношенню до неї. У вересня 2008 року мама була на лікуванні від алкоголізму та після цього лікування стала менше пити, з грудня 2008 року взагалі не п'є, працює, цікавиться її навчанням, в кімнаті зробила ремонт та постійно готує їжу, дає їй кишенькові гроші.

Потерпіла в судовому засіданні просила суд дати можливість її матері виправитись самостійно, без позбавлення волі, оскільки у неї ( потерпілої ) немає інших близьких родичів, які б могли нею опікуватися.

В судовому засіданні з метою з'ясування даних про особу підсудної на час розгляду кримінальної справи, допитувалась свідок ОСОБА_5 - вчитель середньої школи № 97, яка пояснила, що ОСОБА_2 навчається в класі, де вона є класним керівником та їй відомо в яких умовах виховується дівчинка. До липня 2008 року ОСОБА_2 вчилась дуже погано, пропускала шкільні заняття, скаржилась на те, що вдома у неї немає умов для навчання, так як мама зловживає спиртними напоями, ображає її. Їй відомо, що ОСОБА_2 в серпні 2008 року намагалась покінчити життя самогубством. З січня 2009 року ситуація в родині ОСОБА_2 змінилась, її мати стала цікавитись навчанням доньки, успішність ОСОБА_2 значно покращилась, вона стала менше без поважних причин пропускати заняття.

Свідок вважає, що ОСОБА_1 може виправитись без позбавлення волі та ОСОБА_2 буде краще, якщо вона буде проживати разом з мамою при умові, що її мати знову не почне зловживати спиртними напоями.

Враховуючи визнання підсудною всіх фактичних обставин справи, відповідно до ст. 299 КПК України та за згодою учасників судового розгляду, суд обмежившись допитом підсудної та потерпілої, а також дослідженням матеріалів, які характеризують особу ОСОБА_1 на даний час, визнавши недоцільним дослідження інших доказів стосовно фактичних обставин справи, оскільки вони ніким не оспорюються та приходить до висновку, що винність ОСОБА_1 у доведенні неповнолітньої особи до замаху на самогубство, що є наслідком жорсткого з нею поводження та систематичного приниження її людської гідності, знайшла своє підтвердження в судовому засіданні та дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ст. 120 ч.3 КК України.

Призначаючи підсудній вид та міру покарання, суд враховує характер, ступінь суспільної небезпеки та тяжкості скоєного нею злочину; фактичні обставини справи та відношення підсудної до вчиненого; думку потерпілої.

Судом також враховуються і всі дані, що характеризують особу підсудної, яка вперше притягується до кримінальної відповідальності, офіційно не працює, на даний час характеризується посередньо, оскільки хоч і стала приймати участь у вихованні неповнолітньої доньки ОСОБА_2 та намагається забезпечити її всім необхідним для життя та навчання, але продовжує періодично вживати алкогольні напої у своїй кімнаті зі сторонніми особами, що призводить до конфлікту з сусідами.

До обставин, що пом'якшують покарання підсудної, суд відносить щире каяття та вчинення злочину вперше.

Обставин, що обтяжують покарання підсудної, судом не встановлено.

З урахуванням наведеного, а також даних про особу ОСОБА_1 як на час скоєння злочину, так і на час розгляду справи, суд приходить до висновку, що виправлення та перевиховання ОСОБА_1 повинно відбуватись в умовах ізоляції від суспільства в місцях позбавлення волі. Разом з цим, враховуючи, пом'якшуючи покарання підсудної обставини та відсутність обтяжуючих, що в сукупності істотно знижує ступінь тяжкості вчиненого ОСОБА_1 злочину, суд вважає можливим призначити підсудній покарання у вигляді позбавлення волі нижче від найнижчої межі, встановленої санкцією ч.3 ст. 120 КК України у відповідності до ч. 1 ст. 69 КК України.

Керуючись ст.ст. 323, 324 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ст. 120 ч.3 КК України та призначити покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженій ОСОБА_1 вираховувати з часу фактичного затримання.

До набрання чинності вироку міру запобіжного заходу ОСОБА_1 залишити без змін - у вигляді підписки про невиїзд з постійного місця проживання.

На вирок суду може бути подано апеляцію до Апеляційного суду м. Києва на протязі 15 діб з дня його проголошення через Шевченківський районний суд м. Києва.