Ухвала

від 05.05.2010 по справі 22ц-1927

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

А П Е Л Я Ц І Й Н И Й С У Д П О Л Т А В С Ь К О Ї О Б Л А С Т І

Справа № 22ц-1927 Головуючий по першій

2010 рік інстанції Крекотен ь С.А.

Суддя-доп овідач Акопян В.І..

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

5 травня 2010 року кол егія суддів судової палати у цивільних справах апеляційн ого суду Полтавської області в складі:

головуючої судді Акопян В .І.,

суддів Лобова О.А., Новохатн ьої В.А.

при секретарі Фадєйкіній Н .Б.

розглянула у відкритому су довому засіданні в м.Полтава цивільну справу за апеляцій ною скаргою Управління Пенсі йного фонду України Лохвицьк ого району на постанову Лох вицького районного суду від 10 лютого 2010 року у справі за поз овом ОСОБА_3 до Управлінн я Пенсійного фонду України Л охвицького району про зобов ?язання нарахувати недоплаче ні суми соціальної допомоги дитині війни.

Колегія суддів, засл ухавши суддю-доповідача,

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду і з вказаним позовом, просила у хвалити рішення, яким зобов?я зати відповідача нарахувати недоплачену суму соціальної допомоги як дитині війни за 20 06 - 2008 роки.

Заявлені вимоги моти вовані тим, що відповідач усу переч закону не виплачує у по вному обсязі встановлене ст. 6 ЗУ «Про соціальний захист ді тей війни» підвищення до пен сії у розмірі 30% від мінімальн ого розміру пенсії за віком.

Постановою Лохвиц ького районного суду від 10 лют ого 2010 року позов задоволений частково: визнана протиправ ною бездіяльність Управлінн я Пенсійного фонду України Л охвицького району у частині не нарахування позивачу під вищення до пенсії, передбаче ного ст..6 ЗУ «Про соціальний з ахист дітей війни», у періоди з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 ро ку та з 22 травня 2008 року по 31 груд ня 2008 року; зобов?язано відпові дача перерахувати позивачу р озмір пенсії за вказані пері оди з підвищенням на 30% від роз міру мінімальної пенсії за в іком, встановленої ч.1 ст.28 ЗУ «П ро загальнообов?язкове пенсі йне страхування» та здійснит и відповідні виплати.

В апеляційній скарзі Упра вління Пенсійного фонду Укра їни Лохвицького району , поси лаючись на порушення судом н орм матеріального права, про сить рішення суду першої інс танції скасувати, ухвалити н ове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

В обґрунтування вим ог апеляційної скарги зазнач ено, що з 01 січня 2008 року і по теп ерішній час ст.6 ЗУ «Про соціал ьний захист дітей війни» діє у редакції ЗУ «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких зако нодавчих актів України».

Окрім того, з 22 травня 2008 року є чинною постанова КМУ №530, якою встановлені конкрет ні розміри підвищення до пен сії для осіб, які мають статус дитини війни.

Судом не взято до уваг и, що органи Пенсійного Фонду України вправі здійснювати виплати лише у межах коштів, о триманих з Державного бюджет у України на такі цілі, а у 2007 ро ці бюджетні кошти не виділял ися.

Висновок суду про зас тосування величини мінімаль ної пенсії за віком згідно ЗУ «Про загальнообов?язкове де ржавне пенсійне страхування » для обрахування підвищення пенсії дітям війни є помилко вим та таким, що суперечить за кону.

Колегія суддів, перевірив ши матеріали справи в межах д оводів апеляційної скарги та позовних вимог, заявлених в с уді першої інстанції, дійшла висновку, що апеляційну скар гу слід відхилити з наступни х підстав:

Відповідно до п.1 ч.1 ст.307, ст.308 ЦПК України апеляц ійний суд за результатами ро згляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанц ії вправі відхилити апеляцій ну скаргу та залишити рішенн я без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рі шення з додержанням норм мат еріального і процесуального права.

Судом першої інстанц ії встановлено, що позивач зг ідно ст.1 ЗУ «Про соціальний за хист дітей війни» відноситьс я до категорії громадян, які м ають статус дітей війни, отже відповідно до ст.6 цього Закон у (надалі - Закон №2195) позивач має право на отримання держа вної соціальної допомоги у в иді підвищення до пенсії на 30% мінімальної пенсії за віком .

У період 2006 - 2008 років д ержавна соціальна допомога у розмірі30% мінімальної пенсії за віком позивачу не виплачу валася.

Суд першої інстанції повн о і всебічно дослідив надані сторонами докази, належно їх оцінив і дійшов обґрунтован ого висновку про часткове за доволення позову.

При цьому суд першої інстан ції виходив з того, що не нарах ування та, відповідно невипл ата позивачу державної соціа льної допомоги у розмірі 30% мі німальної пенсії за віком у п еріод з 09 липня 2007 року по 31 груд ня 2007 року та з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року є протиправно ю.

Такий висновок суду відпов ідає обставинам справи та ґр унтується на доказах, яким на дано правильну оцінку.

Що стосується вимог про нарахування і виплату до помоги у 2007 році, то колегія су ддів виходить з наступного.

Статтею 6 Закону № 2195-IV (у редакції, чинній на час вин икнення спірних правовіднос ин) передбачено, що дітям війн и пенсії або щомісячне довіч не грошове утримання чи держ авна соціальна допомога, що в иплачується замість пенсії, підвищуються на 30% мінімально ї пенсії за віком.

Пунктом 12 ст.71 ЗУ від 19 грудня 2006 року № 489-V “Про Державний бюд жет України на 2007 рік” дію стат ті 6 Закону № 2195-IV зупинено на 2007 р ік із урахуванням статті 111 ць ого Закону. Проте Рішенням Ко нституційного Суду України в ід 9 липня 2007 року № 6-рп/2007 визнан о такими, що не відповідають К онституції України (є неконс титуційними), положення пунк ту 12 ст.71 та ст. 111 Закону № 489-V.

Відповідно до ч.2 ст.152 Консти туції України закони, інші пр авові акти або їх окремі поло ження, що визнані неконститу ційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційн им Судом України рішення про їх неконституційність.

Разом із цим, у силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України орга ни державної влади та органи місцевого самоврядування, ї х посадові особи зобов' язан і діяти лише на підставі, в меж ах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Вирішуючи спір і задовольн яючи позов частково, суд перш ої інстанції правомірно вих одив з того, що відповідач як о рган, якому делеговано повно важення щодо призначення і в иплати пенсій та доплат до ни х, повинен був діяти у відпові дності з вимогами ст.6 Закону № 2195-IV і здійснити позивачу відп овідні нарахування за той пе ріоду часу, коли дія цієї норм и не була зупинена, але у поруш ення вимог указаної статті т аких нарахувань не проводив, чим і допустив протиправну б ездіяльність.

Доводи відповідача щодо пр авомірності своїх дій з поси ланням на відсутність бюджет них коштів для повної реаліз ації програми з доплат дітям війни обґрунтовано не взяті судом до уваги, оскільки пита ння фінансування цих видаткі в не виступає предметом дано го спору. Проблеми надання бю джетних коштів органам Пенсі йного фонду України для вико нання покладених на них обов ' язків у справах цієї катег орії виходять за межі заявле них вимог і судом не розгляда лося.

Що стосується вимог про нар ахування і виплату допомоги у 2008 році, то колегія суддів ви ходить з наступного.

Законом України «Пр о Державний бюджет України н а 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів У країни» (п.41 розділ 2) стаття 6 За кону № 2195-IV викладена у новій ре дакції, а саме вставлено, дітя м війни до пенсії або щомісяч ного грошового утримання чи державної соціальної допомо ги, що виплачується замість п енсії, виплачується підвищен ня у розмірі надбавки, встано вленої для учасників війни, т обто 10% від прожиткового мінім уму для осіб які втратили пра цездатність.

Рішенням Конституці йного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року визнано некон ституційними положення п.41 ро зділу 2 ЗУ «Про Державний бюдж ет України на 2008 рік та про внес ення змін до деяких законода вчих актів України».

У пунктах 5,6 резолютив ної частин вказаного судовог о рішення зазначено, що полож ення п.41 розділу 2 ЗУ «Про Держа вний бюджет України на 2008 рік т а про внесення змін до деяких законодавчих актів України» втрачають чинність з дня ухв алення Конституційним Судом України цього Рішення, яке ма є преюдиційне значення для с удів загальної юрисдикції пр и вирішенні спорів, що виникл и дії положень закону, який ви знаний неконституційним.

Таким чином, з огляду на мотиви, наведені вище, почи наючи з 22 травня 2008 року стаття 6 Закону № 2195-IV почала діяти у по передній редакції, отже відп овідач з цієї дати повинен бу в проводити нарахування пенс ії або щомісячного довічного грошового утримання чи держ авної соціальної допомоги, щ о виплачується замість пенсі ї, з підвищенням на 30% мінімаль ної пенсії за віком.

Колегія суддів вважає безп ідставними посилання апеляц ійної скарги на положення по станови КМУ №530 від 28 травня 2008 р оку, оскільки відповідно до с т.3 Закону № 2195-IV державні соціа льні гарантії дітям війни, вс тановлені цим Законом, не мож уть бути обмежені або скасов ані іншими нормативно-правов ими актами.

Окрім того, за загаль ним правилом (ч.4 ст.8 ЦПК Україн и) у разі конкуренції норм пра ва, застосуванню підлягає та норма, яка має вищу юридичну с илу.

Не заслуговують уваг и доводи апеляційної скарги щодо неправомірності застос ування величини мінімальної пенсії за віком відповідно д о ЗУ «Про загальнообов?язков е пенсійне страхування» для нарахування розміру виплат, встановлених ст.6 Закону № 2195-IV.

За змістом ч.7,8 ст. 8 ЦПК У країни при вирішенні спору, я кщо спірні правовідносини не врегульовані законом, суд зо бов?язаний застосовувати ана логію закону чи аналогію пра ва та невправі відмовити у ро згляді справи з мотивів відс утності, неповноти, нечіткос ті або суперечності законода вства, що регулює спірні прав овідносини.

Оскільки законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за п равилами, передбаченими ст.28 З У "Про загальнообов' язкове державну пенсійне страхуван ня", іншого нормативно-правов ого акта, який би визначав цей розмір або встановлював інш ий розмір, немає, то при розрах унку 30% доплати до пенсії дітя м війни, відповідач повинен в иходити з розміру мінімально ї пенсії за віком, встановлен ої ст.28 ЗУ "Про загальнообов' язкове державне пенсійне стр ахування",

Апеляційна скарг а не містить нових засобів до казування, її доводи не спрос товують висновків суду, отже рішення суду першої інстанц ії є законним, підстави для йо го зміни чи скасування відсу тні.

Керуючись ст.303, ст.307 ч.1 п .1, ст.308, ст.314, ст.315 ЦПК України, кол егія суддів,

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України Лохвицького району відхилити.

Постанову Лохвицького ра йонного суду від 10 лютого 2010 ро ку залишити без змін.

Ухвала набирає за конної сили з моменту її прог олошення і може бути оскарже на протягом двох місяців до В ерховного Суду України шляхо м подачі касаційної скарги б езпосередньо до суду касацій ної інстанції.

Головуюча В.І. Акопян

Судді О.А. Лобов

В.А. Новохатня