Рішення

від 09.07.2010 по справі 2-2209-10

МАР`ЇНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа 2 -2209-10

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М    У К Р А Ї Н И

12 липня 2010 року                             м. Мар`їнка

Мар`їнський районний суд Донецької області у складі головуючого судді Лінник О.П.,

при секретарі Лахно Т.Г. розглянувши на попередньому розгляді цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни», -

В С Т А Н О В И В:

    Позивачка ОСОБА_1  звернулася до суду з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі про стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» за період з 01.01.2006 року.

    Позивач в обґрунтування позову зазначає, що вона віднесена до категорії дітей війни, а тому відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» ( 2195-15 ), який набрав чинності з 01.01.2006 року, має право на щомісячне підвищення пенсії на 30 відсотків. Позивачка у судове засідання не з’явилася, надала суду заяву про розгляд справи у її відсутність.

Представник відповідача надав письмові заперечення, в яких просив відмовити позивачу в задоволенні позовних вимог, посилаючись на те, що законодавчим органом не прийнято жодного нормативного акту на виконання вимог Закону України «Про соціальний захист дітей війни», на зазначено які органи і за рахунок яких коштів повинні виплачувати підвищенні пенсії, просив розглядати справу за його відсутністю, надалі в судовому засіданні не з'явився.

    Суд, перевіривши матеріали справи, встановив наступне.

    Закон України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-?V від 18 листопада 2004 року (зі змінами та доповненнями на час розгляду спірних правовідносин), який набрав чинності з 1 січня 2006 року, встановлює правовий статус дітей війни та визначає основи їх соціального захисту та гарантує їх соціальну захищеність шляхом надання пільг і державної соціальної підтримки. Статтею 1 вказаного Закону передбачено, що дитина війни це особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

    Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, тобто станом на 2 вересня 1945 року  їй було менше 18 років.

    Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

    Пунктом 12 статті 71 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» було зупинено на 2007 рік дію статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» з урахуванням статті 111 цього Закону, якою було встановлено, що у 2007 році підвищення до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, яка виплачується замість пенсії, відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50 відсотків від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

    Рішенням Конституційного суду України № 6-рп/2007 від 9 липня 2007 року у справі № 1-29/2007 про соціальні гарантії громадян був визнаний таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним) пункт 12 статті 71, стаття 111 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-V, яким була зупинена на 2007 рік дія статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни».

    Рішення Конституційного суду України є обов’язковими до виконання на території України, остаточними, не можуть бути оскаржені та мають преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень статей зазначених законів, що визнані неконституційними.

    Підпунктом 2 пункту 41 розділу ?? Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 28 грудня 2007 № 107 – V?, що набрав чинності з 1 січня 2008 року, стаття 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» викладена в новій редакції, яка передбачає, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни, тобто на 10 процентів прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, при цьому зміни, внесені підпунктом 2 пункту 41 розділу ?? Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» були визнані такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), згідно з Рішенням Конституційного суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008. У вказаному рішенні Конституційним судом України було зазначено, що положення Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України цього Рішення. Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв’язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України», визнаних неконституційними.

    Статтею 152 Конституції України передбачено, що Закони, інші правові акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність. Виходячи з рішення Конституційного суду № 10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, що передбачене статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком діяло з 22 травня 2008 року.

    Як вбачається з позову, позивачка ОСОБА_1 просить суд зобов’язати Управління пенсійного фонду в Мар’їнському районі Донецької області здійснити нарахування та виплату щомісячної доплати до пенсії за період з 01.01.2006 року.

    Згідно частини 2 статті 3 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені цим Законом, не можуть бути обмежені або скасовані іншими нормативно-правовими актами.

    Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та Законами України.

На час розгляду цієї справи судом, розмір мінімальної пенсії за віком визначений лише ст. 28 Закону України «Про загальнообов’язкове соціальне страхування» і згідно цієї норми мінімальна пенсія за віком дорівнює прожитковому мінімуму встановленого для осіб, що втратили працездатність.

    Відповідно до ч. 2 ст. 2 Закону України «Про прожитковий мінімум» від 15 липня 1999 року № 966-14, прожитковий мінімум застосовується для встановлення розмірів мінімальної заробітної плати та мінімальної пенсії за віком.

    Статтею 62 Закону України «Про державний бюджет України на 2007 рік» від 19 грудня 2006 року № 489-5 був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня 387 гривень, з 1 жовтня – 395 гривень.

    Зазначена стаття була змінена Законом України від 15 березня 2007 року № 749-5 та існує в новій редакції з 28 березня 2007 року, якою прожитковий мінімум для особи, яка втратила  працездатність, визначений з 1 січня – 380 гривень, з 1 квітня – 406 гривень, з 1 жовтня – 411 гривень. При цьому, зазначена стаття доповнена абзацом, яким передбачено встановити, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини 1 статті 28 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» з 1 квітня та з 1 жовтня 2007 року застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність, визначений абзацом п’яти першої цієї частини, збільшений на 1 відсоток, що складається відповідно 410 грн. 06 коп.; 415 грн. 11 коп.    

    Статтею 58 Закону України «Про державний бюджет України на 2008 рік» був затверджений прожитковий мінімум на одну особу, яка втратила працездатність з: 1 січня - 470 гривень, 1 квітня -  481 гривня, з 1 липня – 482 гривні, з 1 жовтня – 498 гривень.

Законом України №835-V? «Про державний бюджет України на 2009 рік» встановлено мінімальний прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність в таких розмірах: з 01 січня 2009 року – 568,00 гривень, з 01 квітня 2009 року – 574,00 гривень, з 01 липня 2009 року – 576 гривень,  з 01 жовтня 2009 року – 596,00 гривень.

У 2010 році діють наступні розміри мінімальної пенсії за віком (Стаття 52 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»): з 1 січня - 695 грн., з 1 квітня – 706 грн., з 1 липня - 709 грн., з 1 жовтня – 723 грн., з 1 грудня – 734 грн.  

Статтею 7 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» передбачено, що фінансове забезпечення державних соціальних гарантій, передбачених цим Законом, здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Суд не приймає посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування в обсязі передбаченого Законом України «Про соціальний захист дітей війни» для здійснення соціальних виплат, з огляду на те, що судові рішення ухвалюються в межах норм діючого законодавства в незалежності від причин ненадходження коштів з Державного бюджету України на виплату допомоги, відповідно до вимог частини 2 статті 3 Конституції України, за якою права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави, держава відповідає перед людиною за свою діяльність, утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов’язком держави.

Ураховуючи наведене та відповідні спеціальні законодавчі акти, які підлягають застосуванню у справах у соціальних правовідносинах, що носять публічно-правовий характер, суд може визнати дії відповідачів законними чи незаконними та в разі незаконності їхніх дій - зобов'язати провести нарахування чи перерахування та виплату належних сум відповідно до закону, а не ухвалювати рішення про стягнення конкретних сум.

Таким чином суд, дійшовши висновку про неправомірність дій Управління Пенсійного фонду України в Мар»їнському районі відносно ненарахування та невиплати  ОСОБА_1 підвищення до пенсії відповідно до Закону України «Про соціальний захист дітей війни» вважає необхідним зобов»язати відповідача зробити перерахунок.

    На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 213-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі про поновлення пропущеного строку та стягнення недоплаченої щомісячної державної соціальної допомоги «Дітям війни» задовольнити частково.

Зобов»язати Управління Пенсійного фонду України в Мар’їнському районі нарахувати на користь ОСОБА_1 щомісячну доплату до пенсії в розмірі 30% мінімальної пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», рішення Конституційного Суду України № 6-рп-2007 від 09.07.2007 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленої ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність з 09 липня 2007 по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року по день винесення рішення, тобто до 12 липня 2010 року.

Заяву про апеляційне оскарження рішення може бути подано протягом 10 днів з дня оголошення рішення, апеляційна скарга може бути подана до Апеляційного суду Донецької області протягом 20 днів з дня подання заяви про оскарження.

Суддя