Рішення

від 16.10.2007 по справі 17/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

17/176

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ  

16.10.2007р.                                                                                      Справа  № 17/176

Господарський суд Закарпатської області у складі головуючого судді Ушак І.Г. у відкритому судовому засіданні справу за участю представників:  

позивача - Дзямко А.І., представник за довіреністю;

відповідача - Мельник М.І., начальник Воловецького ДВПТІ;

прокуратури - Костак В.В., прокурор відділу представництва інтересів громадян та держави Закарпатської облпрокуратури.

розглянув справу за позовом прокурора Воловецького району в інтересах держави в особі Воловецької селищної ради Закарпатської області, смт. Воловець до Воловецького державного виробничого підприємства технічної інвентаризації, смт. Воловець про стягнення заборгованості на суму 8065, 99 грн.,

Позивач звернувся до суду з вказаними вимогами, оскільки відповідачем не повністю сплачено вартість оренди приміщення площею 29,4 кв. м., вартість послуг теплопостачання та спожитої електроенергії за період з січня 2002р. по травень 2006р. Представники прокуратури та позивача наполягають на задоволенні позовних вимог, посилаючись на їх обґрунтування долученими до матеріалів справи документами.

Відповідач письмовим відзивом та його представник у ході судового розгляду справи заперечують проти позову, посилаючись, зокрема, на відсутність укладеного сторонами договору оренди, односторонню зміну орендної плати позивачем та неврахування оплати здійсненої відповідачем у вересні 2004р. та у жовтні 2005р. на загальну суму 2654, 51 грн.

          Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін,

суд встановив:

Сторонами - Воловецькою селищною радою (далі –селищна рада) та Воловецьким  державним виробничим підприємством технічної інвентаризації (далі - ДВПТІ) 3.01.02р. укладено договір оренди нежилого приміщення площею 29,4 кв.м. строком на один рік –по 31.12.2002р. За умовами договору орендодавець –позивач у справі –здав, а орендар –відповідач у справі –прийняв у строкове платне користування частину нежилого приміщення, яке знаходиться на балансі селищної ради, площею 29, 4 кв. м. Сторони узгодили, що орендна плата становитиме 5 % балансової вартості приміщення на рік, яку ДВПТІ перераховує селищній раді щомісяця до 15 числа наступного місяця разом з оплатою за електроенергію (70 квт/міс.) та за теплопостачання згідно діючих тарифів. Балансова вартість адмінбудинку селищної ради загальною площею 668 кв.м, частина якого (29,4 кв.м) передана в оренду за наведеним договором, згідно довідки селищної ради долученої до матеріалів справи, становить 315461 грн. Таким чином, орендна плата за частину приміщення передану в користування ДВПТІ становить 694 грн. на рік (5% від балансової вартості частини приміщення площею 29,4 кв. м –13884,06 грн.) або 57,85 грн. на місяць.

Договір оренди від 3.01.02р. пролонгований на 2003, 2004 р.р., що не заперечується відповідачем. Договір оренди від 4.01.05р., долучений позивачем до матеріалів справи в копії, не містить печатки орендаря –відповідача у справі; за твердженням керівника відповідача даний договір ним не підписувався; оригіналу договору сторони суду не надали. За таких обставин договір від 4.01.05 не може вважатися укладеним та бути належним та допустимим доказом у даній справі.

Разом з тим, відповідач на протязі 2005р. та до травня 2006р. продовжував фактичне користування орендованим приміщенням, позивач продовжував пред'являти рахунки відповідачеві за оренду приміщення, тобто за змістом ст. 17 Закону України „Про оренду державного та комунального майна” (далі - Закон) договір від 3.01.02р. був продовжений до 31.12.06р. на тих самих умовах, оскільки не було заяви жодної із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом місяця  після закінчення  терміну його дії.

Матеріалами справи, зокрема, договором від 3.01.02, рахунками за період з 01.02.04р. по 01.05.06р., розрахунком позовних вимог, доказами часткової оплати (платіжні доручення відповідача від 2.09.04р., 13.10.05р. відповідно на суми 890,00 грн., 1764,51 грн.), письмовим відзивом відповідача, встановлено що, відповідач, користуючись на орендних засадах приміщенням, що перебуває на балансі позивача,  не в повному обсязі сплачував орендну плату та плату за користування поставленим теплом та електроенергією.

Всього за період з січня 2002р. по травень 2006р. позивачем нараховано відповідачу суму 11960,73 грн., що включає орендну плату на суму 6015,51 грн., плату за користування електроенергією 1385,40 грн. та теплопостачання на суму 4559,82 грн., яка, за даними позивача, оплачена частково - на суму 3894,75 грн.   

У ході судового розгляду встановлено, що позивач зайво нарахував орендної плати за спірний період на суму 2949,46 грн., змінивши в односторонньому порядку розмір орендної плати всупереч умов договору та приписів ст. 21 Закону, та прийнято до уваги подані відповідачем докази часткової оплати у 2004 та 2005рр. сум  відповідно 890,00 грн., 1764,51 грн., які не враховані позивачем при  розрахунку спірної заборгованості.

Таким чином, матеріалами справи встановлено, а сторонами не спростовано, що заборгованість відповідача по орендній платі, платі за користування поставленим теплом та електроенергією становить 2462,02 грн., яку належить стягнути з відповідача на користь позивача за приписами ст.ст. 175, 193, 286 Господарського кодексу України, частково задоволивши позовні вимоги. В іншій частині позовних вимог належить відмовити як заявлених безпідставно та спростованих відповідачем.

Судові витрати за змістом ст.ст. 44-49  Господарського процесуального кодексу України належить стягнути із сторін пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на викладене, керуючись ст.ст. 175, 193, 283-286 Господарського кодексу України, Законом України „Про оренду державного та комунального майна”, ст.ст. 4-3, 22, 33, 43, 44-49, 77, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України,

суд вирішив:

1. Позов задоволити частково.

Стягнути з Воловецького державного виробничого підприємства технічної інвентаризації (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 20458474) на користь Воловецької селищної ради (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 04350240) заборгованість на суму 2462, 02 грн. (дві тисячі чотириста шістдесят дві грн. 02 коп.).

2. В іншій частині позовних вимог - відмовити.

3. Стягнути:

- з Воловецької селищної ради (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 04350240) в доход державного бюджету України державне мито на суму 56,04 грн. (п'ятдесят шість грн. 04 коп.) по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095;

- з Воловецької селищної ради (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 04350240) в доход місцевого бюджету м. Ужгород (р/р 31218259700002 у ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259) суму  81,98 грн. (вісімдесят одну грн. 98 коп.) витрат на  інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;

- з Воловецького державного виробничого підприємства технічної інвентаризації (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 20458474) в доход державного бюджету України державне мито на суму 24,62 грн. (двадцять чотири  грн. 62 коп.) по коду бюджетної класифікації 22090200, символ звітності 095;

- з Воловецького державного виробничого підприємства технічної інвентаризації (смт. Воловець, вул. Пушкіна, 7, іден. код 20458474) в доход  місцевого бюджету м. Ужгород (р/р 31218259700002 у ГУДКУ у Закарпатській області, МФО 812016, код ОКПО 22108040, код бюджетної класифікації 22050000, символ звітності 259) суму 36,02 грн. ( тридцять шість грн. 02 коп.) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Дане рішення набирає законної сили в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України.

           Суддя                                                                                               Ушак І.Г.