Постанова

від 28.06.2022 по справі 296/7004/18

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 червня 2022 року м. Київ

Справа № 296/7004/18

Провадження: № 22-ц/824/4973/2022

Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого (судді-доповідача) Невідомої Т.О.,

суддів Вербової І.М., Нежури В.А.,

секретар Івасенко І.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1

на рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року, ухвалене під головуванням судді Коренюк А.М.,

у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі», ОСОБА_2 , треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», Товариство з обмеженою відповідальністю «ПФМ Акцент», про визнання недійсними договорів про відкриття кредитної лінії, іпотеки, поруки та кредитного договору й витребування майна,

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фірма Поліські Зорі» до Приватного акціонерного товариства «Правекс Банк», треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова взаємодопомога», про визнання договору іпотеки та договору поруки недійсними та витребування майна,

в с т а н о в и в :

У липні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із вказаним позовом, мотивуючи свої вимоги тим, що 24.10.2008 року між нею, ОСОБА_1 , та АКБ «Правекс-Банк», правонаступником якого являється AT «Правекс Банк», було укладено договір про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф, відповідно до п. 1.1 якого банк прийняв на себе зобов`язання надати їй, як позичальнику, кредитну лінію в іноземній валюті (доларах США) з лімітом кредитування до 650 000 доларів США для споживчих цілей, а також з метою сплати страхових платежів відповідно до договорів страхування заставного майна. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором між сторонами також було укладено договір іпотеки № 575-005/080 від 24.10.2008 року, відповідно до якого ТОВ «Фірма Поліські зорі» передало в іпотеку AT «Правекс Банк» належне ТОВ «Фірма Поліські зорі» нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею - 650,70 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 . Окрім того, між AT «Правекс Банк» та ТОВ «Фірма Поліські зорі» було укладено договір поруки № 575-005/080 від 24.10.2008 року, відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Фірма Поліські зорі» прийняло на себе зобов`язання нести солідарну відповідальність перед АТ «Правекс Банк» за виконання нею, ОСОБА_1 , перед АТ "Правекс Банк" зобов`язань за договором кредиту. 24.10.2008 року між нею, ОСОБА_1 , та АТ "Правекс Банк" було укладено кредитний договір № 575-006/08Р на загальну суму 350 000 доларів США. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 575-006/08Р від 24.10.2008 року між нею, ОСОБА_1 , та АТ "Правекс Банк" було укладено договір іпотеки № 575-006/08Р від 24.10.2008 року, предметом якого є нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (група нежилих приміщень 1-2 кафе піцерія (в літ. А): приміщення № 1 площею 3,2 кв.м.; приміщення №2 площею 57,3 кв.м.; приміщення №3 площею 5,8 кв.м.; приміщення № 4 площею 2,3 кв.м.; приміщення № 5 площею 1,8 кв.м.; приміщення № 6 площею 1,1 кв.м.; приміщення №7 площею 6,6 кв.м.; приміщення №8 площею 4,1 кв.м.; приміщення № 9 площею 2,8 кв.м.; приміщення № 10 площею 2,9 кв.м.; приміщення № 11 площею 1,7 кв.м.; приміщення №12 площею 21,6 кв.м.; приміщення № 13 площею 1,3 кв.м.; загальною площею 112,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 . Вищезазначені правочини, а саме: договір про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року, договір іпотеки № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року, договір поруки № 575- 005/08Ф від 24.10.2008 року, кредитний договір № 575-006/08Р від 24.10.2008 року, договір іпотеки №575-006/08Р від 24.10.2008року, на її, позивачки, думку, є такими, які не відповідають вимогам нормативно-правових актів, порушують її законні права та інтереси, та підлягають визнанню недійсними з тієї підстави, що видача кредиту повинна була здійснюватись шляхом видачі готівки з каси банку, однак, в порушення умов договорів кредиту АТ «Правекс Банк» не виконано зобов`язань перед нею щодо видачі їй коштів із каси банку. Жодного первинного документу про отримання нею коштів в рахунок кредитів за оспорюваними кредитними договорами, жодних заяв на видачу готівки не існує. Оскільки основні зобов`язання за кредитними договорами із зазначених підстав підлягають визнанню недійсними, договори, які укладені між сторонами, як спосіб забезпечення виконання зобов`язання, також мають бути визнані недійсними. У серпні 2018 року ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою про зміну предмету позову, у якій збільшила позовні вимоги та просила витребувати у ОСОБА_2 нерухоме майно, а саме групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія (в літ. А), загальна площа: 112,5 кв м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . Заява обґрунтована тим, що згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно їй, позивачці, стало відомо про те, що на підставі договору іпотеки № 575-006/08Р від 24.10.2008 року, договорів про відступлення прав вимоги за іпотечними договорами 26.05.2017 року за ТОВ «Фінансова компанія «Фінтайм Капітал» було зареєстровано право власності на групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія (в літ. А), загальна площа: 112,5 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_2 . 26.07.2018 року на підставі договору купівлі-продажу за ТОВ «ПФМ Акцент» зареєстровано право власності на групу нежилих приміщень № 1-2 кафе Піцерія. 01.08.2018 року ТОВ «ПФМ Акцент» відчужило групу вказаних нежилих приміщень у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу.

У серпні 2018 року ТОВ «Фірма Поліські Зорі» звернулось до суду із зустрічним позовом, який мотивований тим, що 08.02.2010 року та 26.01.2011 року між ТОВ «Фірма Поліські зорі» та АКБ «Правекс-Банк» було укладено договори про внесення змін та доповнень до договору іпотеки № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року та до договору поруки № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року. Вважало, що з урахуванням договорів про внесення змін та доповнень, договір іпотеки № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року та договір поруки № 575-005/08Ф від 24 жовтня 2008 року укладені з порушенням вимог закону та підлягають визнанню недійсними з тієї підстави, що іпотека, застава, порука носять похідний характер від зобов`язання, на забезпечення виконання яких вона застосовується. Оскільки АКБ «Правекс-Банк» не виконало своїх зобов`язань перед позичальником ОСОБА_1 за договором про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року, грошові кошти позичальнику з каси банку не надало, такий договір є недійсним, а отже підлягає визнанню недійсними договір іпотеки та договір поруки, що забезпечують виконання зобов`язання за договором кредиту від 24.10.2008 року. Оскільки нежитлове приміщення (магазин) (літ А), загальною площею 650,7 кв. м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , наразі належить на праві власності ТОВ «Фінансова взаємодопомога» на підставі договору купівлі-продажу від 26.07.2018 року, останнє вибуло від ТОВ «Фірма Поліські зорі» не з волі товариства, а тому має бути витребувано з незаконного володіння ТОВ «Фінансова взаємодопомога» на користь ТОВ «Фірма Поліські зорі» на підставі ст. 388 ЦК України.

Рішенням Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року у задоволенні позову ОСОБА_1 та зустрічного позову ТОВ «Фірма Поліські Зорі» відмовлено.

Не погодившись із таким судовим рішенням, ОСОБА_1 направила апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права, просила скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове судове рішення про задоволення позову.

На обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначила, що суд першої інстанції не звернув уваги на те, що у рішенні Апеляційного суду Житомирської області від 13.11.2015 року суд взагалі не досліджував кредитний договір від 24.10.2008 року №575-006/08Р, а щодо кредитного договору №575-005/08Ф від 24.10.2008 року рішення апеляційного суду містить лише посилання на копію документу, оригінал якого вона не бачила, а не на обставини, які в дійсності досліджувалися та встановлювали у вказаній справі. Окрім того, суд першої інстанції в порушення положень закону розглянув справу без її, позивачки, та її представника присутності. Також вказувала, що в порушення п. 2.1 договору про відкриття кредитної лінії №575-005/080 від 24.10.2008року та п. 2.1 кредитного договору №575-006/08Р від 24.10.2008 року банк не виконав зобов`язань перед нею щодо видачі в рахунок кредиту коштів із каси банку. Зважаючи на чітко визначений сторонами порядок надання та отримання кредитних коштів за вказаними вище спірними кредитними договорами, який передбачає видачу їй коштів в рахунок кредиту виключно готівкою із каси банку, беручи до уваги норму ст. 1046 ЦК України, слід вважати, що момент, з якого починають діяти зазначені кредитні договори - це момент отримання нею кредитних коштів в сумі та у спосіб, що відповідають положенням, врегульованих в спірних кредитних договорах. Однак, судом першої інстанції не застосовано ст. 1051 ЦК України та не визнано оспорюванні кредитні договори недійсними, хоча у справі не встановлено жодними належними та допустимими доказами, якими можуть бути лише первинні документи, факт отримання нею коштів за кредитними договорами. Нею, позивачкою, неодноразово подавалися клопотання про призначення у справі судової економічної експертизи та про витребування доказів, проте судом першої інстанції вказані клопотання безпідставно було повернуто без розгляду з тих підстав, що при заявлені цих клопотань представником позивача не було надано доказів відправлення цих клопотань іншим сторонам судового процесу.

Ухвалами Київського апеляційного суду від 03 лютого 2022 року відкрито апеляційне провадження у справі та призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні.

У відзиві на апеляційну скаргу адвокат Остащенко О.М. в інтересах ОСОБА_2 зазначив, що факт отримання ОСОБА_1 кредитних коштів за договором про відкриття кредитної ліні №575-005/08Ф від 24.10.2008 року встановлений. Суд першої інстанції встановив, що договір про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року та кредитний договір № 575- 006/08Р від 24.10.2008 року є укладеними. Крім того, відповідно до мотивувальної частини ухвали Богунського районного суду міста Житомира від 13.08.2014 року справа (№ 295/4526/14-ц), убачається, що ОСОБА_1 отримала кошти за кредитним договором №275/006/08Р від 24.10.2008 року як фізична особа підприємець. За кредитні кошти було придбано нежитлове приміщення для здійснення підприємницької діяльності, яке в подальшому 24.10.2008 року було передано в іпотеку в якості забезпечення виконання зобов`язання за кредитним договором. Також зазначив, що матеріали справи не містять доказів на підтвердження звернення позивачки до ПАТ «Правекс Банк» з відповідним запитом для отримання доказів самостійно, а тому посилання позивачки на порушення судом норм процесуального права у зв`язку з відмовою у задоволенні клопотання про призначення судово-економічної експертизи є безпідставним, оскільки останньою не доведено необхідності у її призначенні, а в матеріалах справи достатньо доказів для вирішення спору. Кредитні договори №575-006/08Ф та №575-006/08Р є укладеними з моменту досягнення сторонами згоди з усіх істотних умов, що підтверджується підписами сторін та не заперечується самою позивачкою.

В судовому засіданні адвокат Остащенко О.М. в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» заперечувала проти апеляційної скарги, просила рішення суду першої інстанції залишити без змін.

ОСОБА_1 , представники ПАТ «Правекс Банк», ТОВ «Фірма Поліські Зорі», ТОВ «ПФМ Акцент» в судове засідання не з`явилась, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином.

29 червня 2022 року до суду надійшло клопотання адвоката Гуртовенка Р.М. в інтересах ОСОБА_1 про відкладення розгляду справи у зв`язку проведенням між сторонами спору переговорів з приводу укладення мирової угоди.

Адвокат Остащенко О.М. в інтересах ОСОБА_2 та ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» заперечила проти обставин, викладених у клопотанні про відкладення розгляду справи, вказала, що на теперішній час переговори щодо укладення мирової угоди між позивачкою та ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» не проводяться, оскільки сторони не дійшли згоди, а тому просила розглядати справу за відсутності позивачки та її представника.

Зважаючи на викладене, колегія суддів відповідно до вимог ч. 2 ст. 372 ЦПК України вважала за можливе слухати справу за відсутності ОСОБА_1 та її представника.

Згідно з ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Відповідно до частин першої, другої та п`ятої статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Вислухавши пояснення учасників справи, які з`явились в судове засідання, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню.

Як убачається із матеріалів справи, 24 жовтня 2008 року між ОСОБА_1 та АКБ «Правекс-Банк» укладено договір про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф(з наступними змінами), відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 650 000,00 доларів США, з початковою сплатою річних - 17,99 %, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 24 жовтня 2013 року (т. 1 а.с. 12 - 16).

У цей же день в забезпечення виконання зобов`язань за договором № 575-005/080 від 24.10.2008 року між ТОВ «Фірма Поліські зорі» та АТ «Правекс Банк» були укладені договір іпотеки № 575-005/080 (з наступними змінами), відповідно до якого ТОВ «Фірма Поліські зорі» передало в іпотеку АТ «Правекс Банк» належне ТОВ «Фірма Поліські зорі» нерухоме майно, а саме: нежиле приміщення (магазин) (Літ. А), загальною площею - 650,70 кв.м, за адресою: АДРЕСА_1 , а також договір поруки № 575-005/080 відповідно до п. 1.1 якого ТОВ «Фірма Поліські зорі» прийняло зобов`язання нести солідарну відповідальність перед АТ «Правекс Банк» за виконання ОСОБА_1 перед АТ «Правекс Банк» зобов`язань за договором про відкриття кредитної лінії № 575-005/080 від 24.10.2008 року.

Також, 24.10.2008 року між ОСОБА_1 та АТ «Правекс Банк» було укладено кредитний договір № 575-006/08Р (з наступними змінами), згідно якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 350 000,00 доларів США для споживчих цілей зі сплатою 17.99 % річних, з кінцевим терміном повернення кредитних коштів до 24.10.2013 року.

24.10.2008 року в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 575-006/08Р між ОСОБА_1 та АТ «Правекс Банк» було укладено договір іпотеки № 575-006/08Р (з наступними змінами), згідно п. 1.1 якого нею було передано в іпотеку АТ «Правекс Банк» належне їй на праві власності нерухоме майно, а саме: нежилі приміщення (група нежилих приміщень 1-2 кафе піцерія (в літ. А): приміщення № 1 площею 3,2 кв.м.; приміщення №2 площею 57,3 кв.м.; приміщення №3 площею 5,8 кв.м.; приміщення № 4 площею 2,3 кв.м.; приміщення № 5 площею 1,8 кв.м.; приміщення № 6 площею 1,1 кв.м.; приміщення №7 площею 6,6 кв.м.; приміщення №8 площею 4,1 кв.м.; приміщення № 9 площею 2,8 кв.м.; приміщення № 10 площею 2,9 кв.м.; приміщення № 11 площею 1,7 кв.м.; приміщення №12 площею 21,6 кв.м.; приміщення № 13 площею 1,3 кв.м.; загальною площею 112,50 кв.м., що знаходяться за адресою: АДРЕСА_2 (т. 1 а.с. 26-29, 46-49, 31).

24.10.2008 року ОСОБА_1 було оформлено та підписано заяву про видачу готівки від 24.10.2008 року за договором № 575-006/08Р (а.с. 117 том 3).

25.05.2009 року ОСОБА_1 подано до ПрАТ «Правекс Банк» заяву про відстрочку платежу по тілу кредиту та договором № 575-006/08Ф (а.с. 110, 111 - 116).

Договором про внесення змін та доповнень до кредитного договору від 03.09.2009 року сторони домовились щодо реструктуризації заборгованості шляхом встановлення нового графіку погашення кредиту по кредитному договору № 575-006/08Р.

Згідно висновку Київського експертно-дослідного центру № 14691 від 20.09.2018 року, видача готівкової іноземної валюти (кредиту) з банківського рахунку для обліку довгострокових кредитів в розмірі 350 000 доларів США за кредитним договором № 575-006/08Р від 24.10.2008 року до каси шляхом оформлення видаткового касового документа - заяви про видачу готівки (кредиту) в сумі розмірі 350 000 доларів США на користь ОСОБА_1 документально підтверджується в бухгалтерському обліку ПАТ «КБ «Правекс Банк» (а.с. 160 - 186 том 2).

Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що як договір про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф від 24.10.2008 року (сума кредиту 650 000 доларів США), так і договір № 575-006/08Р від 24.10.2008 року (сума кредиту 350 000 доларі США) вчинені у письмовій формі, підписані позивачем та відповідачем, а тому є укладеними. Банком виконані умови договорів та надано кредитні кошти позичальнику ОСОБА_1 , яка частково повернула їх кредитодавцю. Вказані обставини підтверджуються рішеннями Апеляційного суду Житомирської області від 13.11.2015 року та рішенням Богунського районного суду міста Житомира від 16.06.2021 року. Зустрічний позов ТОВ «Фірма Поліські Зорі» має похідний характер від позовних вимог ОСОБА_1 , а тому вимоги зустрічного позову також не підлягають задоволенню.

Перевіряючи вказані висновки суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів виходить з наступного.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно із частинами першою-третьою, п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до вимог частини першої статті 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції правильно виходив із того, що факт отримання ОСОБА_1 грошових коштів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, зокрема, копією заяви на видачу готівка від 24.10.2008 року на суму 350 000 доларів США за договором кредиту № 575-006/08Р (т. 2 а.с. 117), а також рішенням Богунського районного суду м. Житомира від 16.06.2021 року у справі № 295/4526/14 за позовом ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до АТ «Правекс Банк», ТОВ «ФК «Фінтайм Капітал», ТОВ «Авістар» про визнання правочинів недійсними.

Вказаним судовим рішенням встановлено, що ОСОБА_1 на підставі кредитного договору від 24.10.2008 року отримала кредит в іноземній валюті на загальну суму 350 000 доларів США, при цьому, розмір заборгованості позичальника за кредитним договором на суму 480 137 доларів США та факт видачі і погашення кредиту підтверджується висновком експерта № 14691 від 20.09.2018 року.

Що стосується факту видачі ОСОБА_1 коштів за кредитним договором про відкриття кредитної лінії № 575-005/08Ф(з наступними змінами), на суму 650 000 доларів США, то така обставина встановлена рішенням Апеляційного суду Житомирської області від 13.11.2015 року у справі № 295/4435/14 у справі за позовом ПАТ КБ «Правекс-Банк» до ОСОБА_1 , ТОВ «Фірма Поліські зорі» про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням апеляційного суду встановлено, що ОСОБА_1 за заявою про видачу готівки від 24.10.2008 року отримала із каси банку кредитні кошти в сумі 650 000 доларів США (а.с.76 т.1), проте умови кредитного договору в частині їх повернення виконала не в повному обсязі (а.с.158-199), що призвело до виникнення у неї заборгованості, яка станом на 24.06.2014 року складала 1 123 010,36 доларів США. При цьому, суд першої інстанції вказав, що факт отримання ОСОБА_1 коштів за договором кредиту підтверджується також поясненнями представника банку, висновком судово-економічної експертизи, висновком судово-почеркознавчої експертизи, а також безпосередніми діями самої ОСОБА_1 щодо погашення кредиту.

Частиною третьою статті 12, частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Згідно із частиною шостою статті 81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до частини четвертої статті 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Преюдиціальність - обов`язковість фактів, установлених судовим рішенням, що набрало законної сили в одній справі для суду при розгляді інших справ. Преюдиціально встановлені факти не підлягають доказуванню, оскільки їх з істинністю вже встановлено у рішенні і немає необхідності встановлювати їх знову, тобто піддавати сумніву істинність і стабільність судового акта, який вступив в законну силу. Суть преюдиції полягає в неприпустимості повторного розгляду судом одного й того ж питання між тими ж сторонами.

У випадку преюдиціального установлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження і оцінку. Преюдиціальне значення мають лише рішення зі справи, в якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини. Преюдицію утворюють виключно лише ті обставини, які безпосередньо досліджувалися і встановлювалися судом, що знайшло відображення в мотивувальній частині судового акта.

Вказаний висновок викладений у постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 18 квітня 2018 року в справі № 753/11000/14-ц (провадження № 61-11сво17)

Окрім того, у преамбулі та статті 6 параграфу 1 Конвенції, рішенні Європейського суду з прав людини від 25 липня 2002 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдінг» проти України», а також рішенні Європейського суду з прав людини від 28 жовтня 1999 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової визначності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.

Колегія суддів вважає безпідставними посилання скаржниці на те, що вказані судові рішення не є преюдиційними, оскільки судами у вказаних справах досліджувалось питання існування між сторонами кредитних правовідносин, встановлено законність та обґрунтованість вимог банку та його правонаступника до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами кредиту, перевірено та досліджено кредитні договори від 24.10.2008 року, надано їм відповідну правову оцінку, зазначені судові рішення набрали законної сили, отже, обставини, встановлені цими рішення, є преюдиційними.

За таких обставин, доводи ОСОБА_1 про неотримання кредитних коштів є безпідставними.

У справі, яка переглядається, установлено, що кредитні договори, на недійсність яких посилається позивачка, підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договорів, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі, позичальниця тривалий час виконувала умови кредитних договорів, вносила до них зміни.

Зазначене у своїй сукупності свідчить про безпідставність позовних вимог щодо визнання недійсними відповідних кредитних договорів та договорів іпотеки, які були укладені в забезпечення виконання ОСОБА_1 кредитних зобов`язань, а тому суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Перевіряючи доводи апеляційної скарги щодо розгляду судом першої інстанції без участі позивачки колегія суддів виходить з наступного.

Як убачається із матеріалів справи, адвокат Гуртовенко Р.М. про розгляд справи, який був призначений на 02.11.2021 року, повідомлений належним чином 20.10.2021 року (т. 4 а.с. 79)

23.10.2021 року адвокат Гуртовенко Р.М. в інтересах ОСОБА_1 через засоби електронного зв`язку направив до суду заяву про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалою Дарницького районного суду м. Києва від 25.10.2021 року клопотання адвоката Гуртовенка Р.М. в інтересах ОСОБА_1 про проведення засідання в режимі відеоконференції залишено без задоволення у зв`язку з ненаданням заявником доказів направлення такого клопотання інших учасникам справи, як того вимагає положення статті 212 ЦПК України.

29 жовтня 2021 року адвокат Гуртовенко Р.М. в інтересах ОСОБА_1 направив до суду клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на встановлення червоного рівня епідемічної небезпеки, а також зайнятість в іншому судовому процесі.

Суд першої інстанції, коли вирішив розглядати справу за відсутності позивачки, зважив на неодноразовість відкладення розгляду справи, тривалість неявки ОСОБА_1 та її представників в судове засідання, множинність причин відкладення засідання з її ініціативи, а тому колегія суддів вважає, що наведені обставини не дають можливості визнати, що суд протиправно обмежив право позивачки на участь у судовому засіданні, не бажав її почути або заслухати її пояснення чи пояснення її представника.

Безпідставними є і доводи скаржниці про не залишення судом першої інстанції зустрічного позову без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача, оскільки в матеріалах справи наявна заява Семенистого Ф.В. в інтересах ТОВ «Фірма поліські зорі» про розгляд справи за відсутності представника товариства, в якій останній підтримав вимоги за зустрічним позовом (т. 1 а.с. 59).

Не приймаються до уваги колегії суддів і посилання ОСОБА_1 на те, що суд першої інстанції безпідставно повернув без розгляду клопотання про витребування доказів та призначення експертизи, оскільки такі клопотання були подані з порушенням встановленого ЦПК України процесуального строку (статті 83, 84 ЦПК України).

Окрім того, у порушення вимог частини четвертої статті 83 ЦПК України позивачкою не було надано доказів, які підтверджують, що вона здійснила усі залежні від неї дії, спрямовані на отримання відповідних доказів.

Також, слід відмітити, що ОСОБА_1 належним чином не обґрунтовано необхідність призначення та проведення у справі економічної експертизи, зважаючи на те, що матеріали справи містять достатньо доказів для вирішення спору по суті заявлених вимог.

Підсумовуючи наведене, колегія суддів доходить висновку про те, що суд першої інстанції, правильно встановивши характер спірних правовідносин, повно та всебічно дослідивши обставини справи на підставі оцінки кожного здобутого доказу окремо і усіх доказів в їх сукупності та взаємозв`язку, дійшов обґрунтованого висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

Апеляційна скарга за своїм змістом є повторенням правової позиції, викладеної в позовній заяві, аргументи якої знайшли належну оцінку в рішенні суду першої інстанції. Доводів на спростування висновків суду апеляційна скарга не містить.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку про залишення апеляційної скарги ОСОБА_1 без задоволення, а рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року залишення без змін.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Дарницького районного суду міста Києва від 02 листопада 2021 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції з підстав, визначених ч. 2 ст. 389 ЦПК України.

Повне судове рішення складено 11 липня 2022 року.

Головуючий Т.О. Невідома

Судді І.М. Вербова

В.А. Нежура